Боротьба за владу після Й. Сталіна. У протистоянні Берія швидко втратив авторитет, адже розробив змову проти опонента зі своїми прибічниками. Вже на липневому пленумі 1953 р. Хрущов зміг довести наміри свого противника, в результаті, Берію звинуватили в шпигунстві, фальсифікації низки політичних справ про членів партії. Уся їхня група була заарештована, а згодом і сам Берія був розстріляний.
Відсутність позитивних змін у суспільстві. Збереження командно - адміністративної системи. Підготовка до нових репресій , тривала боротьба з “буржуазним націоналізмом”, справа “лікарів” ... Необхідність реформування суспільства в напрямку демократизації. Відставання СРСР від економічно розвитку країн заходу, тощо. Причини й передумови переходу до десталінізації :
Продовження політичних репресій могло призвести до соціального вибуху;Тотальний контроль над усіма сферами життя, максимально жорстка цензура в культурі та мистецтві створювали напругу в суспільстві, обмежували будь-які прояви творчості та ініціативи, в кінцевому рахунку гальмували матеріальний і духовний розвиток суспільства. Відверте ігнорування національної самобутності народів СРСР для радянського керівництва загрожувало появою потужних національних антирадянських рухів.Існувала потреба покращити міжнародний імідж СРСР, для успішної боротьби з США на ідеологічному фронті в рамках Холодної війни.
Початок десталінізації: Припинення масових політичних репресій;Розширення прав УРСР в економічній, соціальній, юридичній сферах; Почалася реабілітація репресованих у 30-ті рр. відомих радянських партійних, військових діячів, учених;Повернення із таборів ГУТАБу тих, хто був покараний за дрібні злочини, анекдоти про вождя і радянську владу, заарештовані за «справу лікарів»;На сторінках періодичної преси все рідше згадується ім’я Сталіна із позитивними, схвальними відгуками, з’являються матеріали, що засуджували його кривавий режим;На керівні посади в республіці, партійних і державних органах починають призначаються українці.
14-25 лютого 1956 р. - ХХ з’їзд КПРС.“ Про культ особи та його наслідки”30 червня 1956 р. ЦК КПРС прийняв постанову “ Про подолання культу особи та його наслідки”. Прискорився процес десталінізації. На кого покладалася основа відповідальність?Чи можна стверджувати, що Хрущов зробив мужній громадянський вчинок?Чи відбивала ця доповідь дійсну картину розвитку СРСР у 30-40х роках?
Позитивні наслідки: Було вперше засуджено культ особи вождя- Сталіна;Ліквідація ГУТАБу;Засудження незаконного переселення народів у роки війни;Посилились процеси реабілітації;Скасовувалось репресивне законодавство минулих років;Послаблення боротьби з націоналізмом;було проголошено курс на відновлення й розширення законності й демократій;послабився ідеологічний контроль; Із шкіл, закладів, установ виносились портрети і бюсти Сталіна; У 1961 році на ХХІІ з‘їзді КПРС було прийнято рішення про винесення тіла Сталіна із Мавзолею і перепоховання, що й було зроблено (правда таємно, щоб не хвилювати громадськість);ХХ з‘їзд сприяв частковій лібералізацї суспільно-політичного життя;
Лібералізація. Лібералізація- скасування або послаблення державного контролю над усіма сферами життя суспільства: ⁃ було проголошено курс на відновлення й розширення законності й демократій; ⁃ послабився ідеологічний контроль;⁃ послабилася жорстока регламентація духовного життя;⁃ послабилася політичного самоізоляція Радянського Союзу;⁃ пом‘якшився політичний режим, припинилася боротьба з націоналізмом; ⁃ республіки одержали більше прав;⁃ зменшення русифікації; ⁃ розпочалася підготовка до глибоких економічних змін;
Негативні Наслідкине повертали на історичну землю депортовані народи (кримські татари..)не була зруйнована командно-адміністативна система; Почалися нові політичні репресії. У кримінальний кодекс було внесено статтю про «антирадянську агітацію і пропаганду» (з 1954-1959 рр. за нею було репресовано 3,5 тис. осіб);Всю вину було покладено на Сталіна;Всю вину було покладено на Сталіна;Замовчування факту Голодомору;починає формуватися новий культ особи Хрущова;Не було реабілітовано:⁃ діячів ОУН-УПА і тих, хто був звинувачений у націоналізмі;
Негативні Наслідки. Половинчастість у подоланні сталінізму;повний текст доповіді буде надруковано лише в 1989 році, а в 1956 році, громадянам була запропонована лише «полегшена версія» доповіді і Постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його наслідки»;Наростав опір з боку сталінських сил ( спроба у червні 1957 р. усунути Хрущова від влади сталіністами Маленковим, Кагановичем, Молотовим
Реабілітація- це політичний процес із встановлення історичної правди і справедливості щодо незаконно засуджених осіб сталінської доби, поновлення їх у правах, повернення їх доброго імені. Реабілітація була необхідна. Про це свідчили повстання і страйки у таборах ГУЛАГу, де головну роль відігравали українці – учасники ОУН-УПА. Люди прагнули змін.ppt_x
Кенгірське повстання16.05. – 26.06.1954 На Великдень 1954 року, 15 травня, колону жінок вели з нічної зміни на цегельному заводі в зону. Назустріч їм ішла на роботу чоловіча. Хлопці привіталися: «Христос воскрес!», дівчата відповіли: «Воістину воскрес!» У жіночій і в чоловічій зоні були переважно українці. Конвоїр Калімулін полоснув автоматною чергою по чоловічій колоні — 13 в’язнів було вбито відразу, серед яких був 1 зек і 1 узбек, їх, як і всіх решта, поховали у вишиванках.
(1953-56 РР.) ТОДІ ВОНА ТОРКАЛАСЯ ЛИШЕ НЕЗНАЧНОЇ ЧАСТИНИ ЗАСУДЖЕНИХ. ПРОГОЛОШУВАЛИСЯ МАСОВІ АМНІСТІЇ. II.(1956-1959 РР.) РЕАБІЛІТАЦІЯ СТАЛА МАСОВОЮ! БУЛО СТВОРЕНО 90 СПЕЦІАЛЬНИХ КОМІСІЙ, ЯКІ МАЛИ ПРАВО РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ БЕЗПОСЕРЕДНЬО В ТАБОРАХ. Етапи реабілітації: Але амністія не передбачала реабілітації, оскільки звільнені політв’язні продовжували носити клеймо «ворогів народу». За 1954-1956 рр. було реабілітовано лише 8 тис. чоловік.
РЕАБІЛІТАЦІЯ ПОШИРЮВАЛАСЬ НЕ НА ВСІХПОЧАЛИСЬ НОВІ ПОЛІТИЧНІ РЕПРЕСІЇНАРОСТАВ ОПІР СТАЛІНСЬКИХ СИЛУ ПАРТКЕРІВНИЦТВІ НАРОСТАЛА НОСТАЛЬГІЯ ЗА МИНУЛИМБУЛО ПЕРЕГЛЯНУТО НЕ ВСІ СПРАВИ, ОСКІЛЬКИ ПАРТІЙНО-ДЕРЖАВНЕ КЕРІВНИЦТВО НА ЧОЛІ З М. ХРУЩОВИМ БОЯЛИСЯ ВІДКРИТТЯ ФАКТІВ ЇХ ПРИЧЕТНОСТІ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РЕПРЕСІЙ. Але ми не можемо сказати, що процес реабілітації був завершений, він був половинчастим і незакінченим. За 1956-1959 рр. були повністю реабілітовані 250 тис. осіб,переважно посмертно. Повернулися додому десятки тисяч в’язнів ГУЛАГу, які залишились живими.
Спроба усунути Хрущова від влади. У червні 1957 року президія ЦК КПРС прагнула відсторонити Хрущова із посади першого секретаря, із 11 членів лише 3 виступили на підтримку Хрущова, а організатором змови виявилися Каганович, Молотов, Маленков. Проте підтримка міністра оборони СРСР Жукова та інших силовиків допомогли здобути перемогу Хрущову. Усі противники були виключені із президії, було ліквідоване «колективне керівництво», а Хрущов обійняв титул вождя.