Ключові елементи емоцій

Ф з олог чна в дпов дь стосується т лесних реакц й, викликаних емоц єю, наприклад, прискорене серцебиття, коли людина налякана.

Повед нкова реакц я охоплює зовн шн д ї та реакц ї, так як посм шка, коли людина щаслива, або насуплен сть, коли вона засмучена.

Когн тивна нтерпретац я — це те, як ми сприймаємо й осмислюємо емоц ю. Це наше

особисте розум ння  маркування емоц ї, на яке може впливати минулий досв д, переконання  культурн норми.

ажливість емоцій у повсякденному житті

Розпізнавання та розуміння наших емоцій має вирішальне значення з різних причин. Емоції керують нашими діями, впливають на наші рішення і відіграють значну роль у

наших міжособистісних стосунках. Перебуваючи в гармонії зі своїми емоціями, ми можемо орієнтуватися в складних ситуаціях, робити усвідомлений вибір і налагоджувати глибші зв’язки з іншими людьми. Більше того, розуміння

емоцій допомагає самосвідомості, дозволяючи людям розпізнавати тригери, керувати стресом і розвивати емоційний інтелект — ключовий компонент особистого та професійного успіху.

Позитивні емоції виникають, коли обставини відповідають нормам і світогляду особи. До них відносяться задоволення, радість, захват, замилування, самовдоволення, упевненість,

задоволеність собою, повага, довіра, симпатія, ніжність, любов, вдячність, спокійна совість, полегшення, безпека, каяття совісті та інші.

Негативні емоції виникають від відхилення обставин від параметрів життєдіяльності конкретної людини. До цього списку

належать горе, невдоволення, туга, сум, нудьга, розпач, засмучення, тривога, переляк, страх, жах, жаль, розчарування, образа, гнів, презирство, обурення, гордість, ворожість, заздрість, ненависть, злість, ревнощі, сумнів, розгубленість, зніяковілість, сором, відраза тощо.

НЕЙРОМЕДІАТОРИ ТА ГОРМОНИ, ЩО БЕРУТЬ УЧАСТЬ В ЕМОЦІЙНИХ РЕАКЦІЯХ

Емоції — це не просто результат діяльності мозку, вони також включають складну взаємодію нейромедіаторів і гормонів. Наприклад, серотонін — це нейромедіатор, який часто асоціюється з регуляцією настрою. Дисбаланс у рівні серотоніну може призвести до розладів настрою, таких як депресія.

Дофамін — ще один нейромедіатор, який відіграє роль у задоволенні та винагороді. Він часто вивільняється під час приємних ситуацій, стимулюючи почуття задоволення та підкріплення.

На гормональному фронті кортизол, який часто називають “гормоном стресу”, вивільняється у відповідь на стрес і низьку концентрацію глюкози в крові. Він готує організм до реакції “бий або тікай”. Окситоцин, який іноді називають “гормоном кохання”, пов’язаний із соціальними зв’язками, народженням дитини та близькістю.

ЯК ДУМКИ ТА ПЕРЕКОНАННЯ ВПЛИВАЮТЬ НА ЕМОЦІЇ

Наші думки та переконання відіграють ключову роль у формуванні наших емоційних переживань. Когнітивні теорії емоцій припускають, що те, як ми сприймаємо та інтерпретуємо

події та ситуації, значною мірою впливає на емоції, які ми відчуваємо. Наприклад, якщо дві людини стикаються з однією і тією ж складною ситуацією, одна може інтерпретувати її як

загрозу і відчувати тривогу, тоді як інша може бачити в ній можливість і відчувати радість.

Така різниця в емоційній реакції значною мірою зумовлена їхніми індивідуальними переконаннями, минулим досвідом та когнітивною оцінкою ситуації.

Крім того, наші думки можуть або посилювати, або послаблювати інтенсивність наших емоцій. Роздуми про негативну подію можуть загострити почуття смутку чи гніву, тоді як

переосмислення ситуації в позитивному світлі може призвести до почуття задоволення чи полегшення. Ця взаємодія між пізнанням та емоціями є центральною для багатьох

терапевтичних підходів, таких як когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), яка спрямована на зміну неадаптивних моделей мислення для покращення емоційного благополуччя.

Вдих та видих

Чи звертали ви увагу на те, що дихання людей, як плачуть, нервують або бояться, зм нюється? Вони дихають швидко та нервово, їм бракує пов тря, їхн й орган зм знаходиться у стан г перактивност . Це спричино тим, що людське дихання безпосередньо пов'язане з нервовою системою. Отже, якщо ми навчимося керувати диханням, то зможемо за потреби легко опанувати себе. Пропонуємо д єву дихальну вправу:

Сядьте р вно. Порахуйте до 4, зроб ть глибокий вдих через н с. Важливо стежити за тим, аби дихання було д афрагмальним. Для цього можна тримати руку на живот , сл дкуючи, щоб грудна кл тина не рухалась.

“Дихати” має т льки жив т.

Тепер так само порахуйте до 4 та зроб ть видих через рот. Аби трохи ускладнити вправу, можна долучити до дихання рухи. Наприклад, на вдиху п дн майте л ву ногу, а на видиху – опускайте. Пот м п дн м ть та опустить праву ногу. Зроб ть 4 п дходи.

Цю техн ку можна використовувати кожного дня як ф зкультхвилинку. Усв домлене дихання допомагає не т льки керувати емоц ями, а й сконцентруватися та зосередити увагу.

ЩОДЕННИК ЕМОЦІЙ

У багатьох випадках змінити емоції людині заважають певні бар'єри. Вони можуть бути пов'язані зі звичним способом дій, потуранням своїм слабкостям тощо. Ця техніка допомагає виявити такі бар'єри, оцінити їх та зробити висновки, які допоможуть вплинути на свій емоційний стан. Щойно відчуєте, що у вас починає зароджуватися негативна емоція, яку неможливо перебороти, спробуйте перемкнути увагу на визначення її справжніх причин. Запропонуйте учням вести щоденник емоцій, у якому вони відповідатимуть на наступні запитання:

1.Якби емоція могла говорити, що б вона сказала? На що важливо звернути увагу?

2.Що зміниться, якщо ви почнете прислухатися до цієї інформації? Чого вас навчила ця емоція? Що було хорошого в тому, що вона виникла?

3.Що станеться, якщо ви дозволите собі відчувати, а іноді і проявляти цю емоцію? Як її можна проявляти?

Не плакати/не сміятися

Знайд ть ф льм або в део, що викликає у вас бурхлив емоц ї. Щось, що неминуче

викликає у вас см х чи сльози. Ув мкн ть

ролик  спробуйте цього разу приборкати свої почуття. Скористайтеся описаними вище техн ками самоконтролю.

Наприклад, подумайте про нше, поставте на паузу  пройд ться по к мнат . Також можна д стати щоденник емоц й проанал зувати свої в дчуття.

Театр

Уяв ть, що ви актор, т льки ви братимете участь не у звичайн й п’єс , а роз груватимете р зн життєв

ситуац ї. І тут потр бно звернути особливу увагу на те, що ви в дчуваєте. А пот м – розпов сти про свої в дчуття ншим учасникам. Наприклад, нехай ви уявете, що йдете л сом, св тить сонце, хороша

погода… І тут перед вами з’являється ведм дь! Що ви в дчуваєте? Як це проявиться в т лесних реакц ях? Чому саме так?

Подумайте над тим, що ви в дчуваєте, проанал зуйте почуття та спробуйте зрозум ти, як з ними можна впоратися.