Проект на тему: "Як вибрати екологічно чистий посуд"

Проект

Як  вибрати  екологічно чистий посуд для користування

Гіпотеза

               У наш час існує безліч видів різноманітного посуду. Він гарний, яскравий, привабливий, але може шкідливо  впливати на здоров’я людини. Слід знати, який посуд  екологічно чистий для повсякденного використання.

Дослідження

• Визначення мети проекту, обговорення проблеми.
• Вибір джерел інформації.
• Створення груп.
• Робота  групи істориків.

• Яким посудом користувались наші предки

• Робота групи журналістів

• Інтерв’ювання

• Робота групи краєзнавців

• Гончарство на Гайсинщині
• Оздоблення посуду майстрами Гайсинщини

• Робота творчої групи

•  «Маленькі майстри» (творимо своїми руками)

• Результати реалізації проекту

• Аналіз інформації.
• Формування висновків.

• Презентація проекту.
• Оцінювання проектної діяльності та її результатів.

Експеримент

Робота  групи істориків

- Ми розкажемо вам, яким посудом користувались наші предки.

         Було це дуже давно. Ще за тих часів, коли на Землі жили первісні люди. Нелегко жилося їм. Адже вони ще майже нічого не вміли робити. А повчитися ні в кого, бо вони ж були першими людьми. Знаряддя праці у них були примітивними – кам’яні сокири та  ножі. А що говорити про посуд. Замість тарілок використовували шкаралупу горіхів або висушені гарбузи.      

        - Люди збирали їстівне коріння, плоди, ягоди, полювали, ловили  рибу. Коріння і м'ясо їли сирими. Спливали століття. Люди ставали досвідченими, і нарешті зрозуміли, що вогонь можна використати: освітлювати печери, зігріватися біля вогню, відлякувати ворогів. Нарешті люди зметикували смажити на вогні м'ясо та рибу. Якою ж смачною здалась ця їжа!

            - Але в якому ж посуді куховарити? Горіх чи сухий гарбуз на вогні згорали.  Жінки  плели горщики з гілля і обліплювали їх глиною, щоб тримати в них їжу. Одного разу – навмисне чи випадково – потрапив такий горщик у вогонь. Гілля, з якого жінка сплела його, згоріло. А глина спеклась і затверділа. З того часу проминуло багато тисячоліть, а люди й досі свій посуд роблять з глини.

• Гончарство – це ремесло по виготовленню посуду з глини.
• Гончарі – люди, що виготовляють посуд з глини.
• Первісні гончарі формували вироби вручну, обліплюючи кошик, камінь, дерев’яну форму скибками глиняної маси. Посуд виходив товстостінний, з порушенням округлості та силуету форми

Робота групи журналістів

         Наш кореспондент запросив гончара, який охоче поділиться з нами своїми  секретами.

            Кореспондент. Скажіть, будь ласка, на чому виготовляють глиняний посуд?

Гончар. Більшість гончарних виробів виготовляють на гончарному крузі.

Кореспондент. Яку глину використовують для виготовлення посуду?

Гончар. На миски й кухлі йшла червона глина, бо вважали, що вона замішана на крові Бога. Тому посуд мав цілющі властивості.

Кореспондент. А у вас гончарів є свої секрети?

Гончар. О, ще й скільки! Наприклад, воду для замішування глини набираємо тільки вранці. Виготовляти і обпалювати посуд теж треба вранці. Це тому, що вранці творився світ. Випалювати посуд треба не снідавши. При цьому забороняється  сміятися і кривитися, щоб не викривився посуд.

 Ми, гончарі, не любимо, щоб до двору заходили сторонні люди,  коли виготовляємо посуд. Вони можуть зурочити його. Мисники і кухлі виготовляють з червоної глини, вони мають цілющі властивості.

Зібрані дані

Робота групи краєзнавців

                -  Відомий гончарний осередок є у с.Бубнівка Гайсинського району. Село славиться не тільки наявністю якісної сировини, а й майстрами гончарної справи. Це, насамперед, брати Яків та Яким Герасименки. Сьогодні «Бубнівська кераміка»  згуртовує навколо себе майстрів з різних куточків України.

 У музеї – садибі братів Герасименків  представлені роботи таких гончарів Гайсинщини: Живко Валентини Степанівни, Мицика Вадима Федоровича, Шпак Тетяни Іванівни, майстрині петриківського розпису Рибак Наталії.

І учень. На посуді малювали рослинні       узори: листя, квіти, виноград, хмелики. Також геометричні: кривульки, крапочки, хвильки.  Коли майстер накладував хвильку, то обов’язково під вінчиком.                  Хвилястий орнамент символізував воду. Його наносили угорі, на   тому рівні, до якого наливали рідину.

ІІ учень. Колір орнаменту також був символічним. Зелений символізував                         природу, жовтий – сонце, а синій – небо, білий – чистоту, незайманість.

Калину малюють просто пальцями, вмоченими у фарбу, тонкі лінії — паличкою, а яскраві, соковиті пелюстки — пензликом з котячої шерсті, вистриженої в Мурки під лапкою.

Риби, птиці, коні, люди в петриківському розписі зображуються площинно. Це   

відмінність така. Але дівчата малюються такі  широченькі. Вона не повинна бути  така худа, як Барбі, бо жінка — це уособлення багатства.

      Нижній світ — риби пливуть, далі — люди живуть, верхній світ  — Сонце, Місяць і Око Боже, вища Божественна сила, що споглядає, що робиться на Землі. Тобто, не гріши, бо все видно. Треба людям пам’ятати.

А кольори притаманні саме Бубнівському розпису, це білий, зелений, чорний.

Застосування

Робота   творчої   групи

На  уроці  образотворчого мистецтва

                              На уроці трудового навчання

Подальший розвиток

Опрацювавши теоретичний матеріал щодо особливостей виготовлення посуду та створивши на уроках трудового навчання та образотворчого мистецтва макети та малюнки посуду в різних техніках плануємо спробувати виготовити глиняний посуд на гончарному крузі під час майстер класу в музеї гончарства в с. Бубнівка.

Висновки

• Перший посуд був виготовлений первісними людьми.
• Гончарний круг – перший унікальний пристрій для створення посуду із глини.
• Керамічний посуд зручний для користування, екологічно чистий і не таїть для покупця жодної харчової загрози.

Джерела інформації

1. Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. – К.: УРЕ АН УРСР, 1973.
2. Декоративно-ужиткове мистецтво: Словник: У 2 т. / За ред..

Я.П. Запаска. – Львів: Афіта, 2000. – Т. 1. – С. 128.

3. Мережа Інтернет.