Проєкт «Пташина їдальня»

                   Проєкт «Пташина їдальня»

Вид, тип проєкту: пізнавально-дослідницький, середньої тривалості.

Проблема:  Зимуючі птахи потребують допомоги людей у холодний період часу, потрібно дізнатися, чим їх можна погодувати.Допомога птахам взимку.

Завдання:

1. розширити уявлення дітей про зимуючих птахів, види корму;

     2) вчити дітей спостерігати за життям птахів;

     3) активізувати і розширити словник дітей з теми проекту;

     4) розвивати навички пізнавально-дослідницької діяльності при пошуку       інформації про зимуючих птахів, види корму, при реалізації проекту;

     5)  розвивати творчу уяву у процесі продуктивної діяльності дітей;

     6) виховувати бережливе  ставлення  до  птахів,  бажання  допомогти  їм;

     7) підвищити екологічну культуру батьків через надання допомоги дітям у реалізації проєкту.

Опис  роботи: поданий проєкт екологічного спрямування, який дозволяє сформувати та розвинути знання учнів про природу, про взаємозв’язки людини з природою, стимулює інтерес до проблем екології, формує бажання захищати тваринний і рослинний світ, виховує екологічну культуру майбутнього господаря нашого спільного дому – планети Земля.

Кінцевий продукт: створення і організація регулярної роботи «пташиної їдальні» на шкільній території.

Спосіб вирішення проблеми: Виготовлення годівниць і розвішування їх на шкільному подвір’ї, організація регулярного підгодовування птахів.

Обладнання (для презентації): матеріали для виготовлення учнями годівниць, виставка фотографій «Допоможемо пернатим», малюнки дітей на тему: «Птахи взимку», фотографії і малюнки зимуючих птахів,  декорації,  мультимедійні засоби.

Форма презентації проєкту: Театралізоване свято „Пташина їдальня”

Девіз: „Пташині по зернині –зелений сад людині! ”

План виконання проєкту

Обговорення у класі важливості проблеми.                                                 

Визначення джерел потрібної інформації.                                                    

Об'єднання учнів у творчі групи, розподіл обов'язків (перша група «Орнітологи» досліджує життя зимуючих птахів нашої місцевості, друга  «Літературознавці» – збирає  загадки, вірші, казки, народні прикмети про птахів, третя «Дослідники» - готують повідомлення про птахів(цікаву інформацію), четверта «Художники» - малюють малюнки, п’ята  «Птахолюби» - знаходять інформацію про те чим харчуються птахи.

Проведення інструктажу щодо пошуку інформації про птахів, заготівля крихт хліба, насіння, зерна та виготовлення годівниць.

Відкриття «пташиної їдальні» (грудень)

Спостереження за птахами, які прилітатимуть до годівничок.

Підгодовування пташок (грудень — березнь).

Оцінювання роботи учасників проєкту.

                    ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЄКТУ

 Тема проєкту . Птахам на допомогу.

Мета проєкту: сприяти усвідомленню учнями проблеми допомагати пернатим друзям взиимку; ознайомити з особоивістю птахів, їх  живленням; розвивати позитивно-емоційне ставлення до природи рідного краю, допитливість, спостережливість; виховувати любов до всього прекрасного, бережливе  ставлення до всього живого.

Обладнання: музичний матеріал для слухання: запис голосів різних пташок; малюнки та ілюстрації із зображенням птахів; відеоматеріал – «Зимові птахи» , їжа для птахів, годівнички.

                                ХІД ПРЕЗЕНТАЦІЇ  ПРОЄКТУ

І. Організаційний момент.

Вітання в колі.

(Усі разом) Холодно зараз в лісах і лугах.

Холодно зайчикам, лискам, птахам,

Затишно, тепло в класі у нас.

Доброго дня вам, вітаю я вас.

Діти, який у вас настрій?

(Діти показують свій настрій мімікою).

ІІ. Актуалізація опорних знань.

"Мозкова атака".

Годівниця

По лісах мете сніжниця,

Розгулялася зима.

У сусідів - годівниця,

А у нас її нема.

А навколо наче вати

Хтось накидав на дахи.

“ Нумо, брате, працювати,

щоб не гинули птахи!”

Узялися ми до діла,

Праця нам – не новина!

Аж рубанки засвистіли,

Аж запахла смолина.

Хай сніжниця, хай пороша,

Ми радіємо з Сашком:

Скоро буде в нас хороша

Годівниця під дашком.

ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності.

Надання необхідної інформації.

Ось і настала довгоочікувана зима в нашій місцевості. Скоро усе вкриється пухнастою ковдрою. Ударить перший морозець. Він скує береги і засклить ставок суцільною прозорою шибкою. Проміння сонця буде відсвічуватися в цьому дзеркалі. Край берега будуть витанцьовувати сонячні зайчики.

Дрімає зимовий ліс. Холод скував дерева. Застигли білі берези і могутні дуби. Ніби все завмерло. Але про життя в лісі нагадує ланцюжок слідів на снігу.

IV. Повідомлення теми та мети уроку.

1.Вступне слово вчителя.    

       Життя людей нерозривно пов'язане із життям птахів.

Зима-найтяжча пора року для пташок. Природа вкрила снігом поля та дерева…деякі види птахів відлітають на південь, але багато й залишаються зимувати поряд з нами, це такі як: граки, ворони, галки, горобці, сороки, дятли, синиці, снігурі та інші. Найважчим для них є період коли після відлиги вдарять сильні морози і все покривається льодяною кіркою: дерева, кущі, навіть споруди. Тоді доступ до їжі для птахів закривається. Холоду вони не бояться, а від зимової нестачі їжі для птахів закривається. За короткий зимовий день птахи не встигають роздобути собі достатньо харчу, щоб не замерзнути за довгу зимову ніч. Адже тепло у тілі птаха утворюється від спожитого корму. Щоб допомогти зимуючим у нас птахам, необхідно регулярно підгодовувати їх на протязі всієї зими, влаштовуючи пташині годівниці.     Таким чином пернатим не такі страшні морози як голод. Саме від голоду вони наближаються до наших домівок в надії  на порятунок. А вони, в свою чергу, віддячать нам весняним співом та чистими садами без шкідників.

       Сьогодні у нас звітний урок  за проєктом «Пташина їдальня».

VІ. Презентація роботи груп.

Звучить запис пташиних голосів.

І група «Орнітологи», ІІ група «Дослідники»

                                  Пташина жвава і маленька,

                                 Співає дзвінко, веселенько,—

                                 Той спів узимку кожен чує.

                                  Шматочок сальця їй смакує.

                                  Що ж це за пташка невеличка,

Чи здогадались ви?

Жовтогруді щебетушки,

Мають чорні капелюшки,

Сірі лапки, білі щічки,

Називаються …(Синички)

У синички ошатна жовта сорочка, чорний галстук, зеленувата спинка, яскраво білі щічки, чорна шапочка. Синичка дуже рухлива.                                                                                                           

Синиця зовсім не відмовляє собі в їжі. Вона харчується постійно. В основному, вона поїдає всіх дрібних жучків, павучків і слимаків. Синиці зимують у межах своєї батьківщини і не відлітають у південні краї. До зими назбирати може одна птаха до 15кг зернят і насіння. Але цього не вистачає. Тому зимою цим пташкам дуже важко прогодуватися і, шукаючи їжу, вони прилітають до житла дбайливих людей. Вчені порахували, що із 10 синиць до весни дожити може лише 2. Тому так важливо робити для них гойдаючі годівнички, бо тоді весь корм залишиться тільки їм. Причепившись до тонісінької гілочки, вона може повисати головою вниз. Це можливо тому, що в неї довгі кігті на лапках. Гострим довгим дзьобом синиця дістає з тріщин на деревах для себе поживу: комах, їхні личинки. А взимку пташки їдять насіння. Гнізда мостять у дуплах, штучних дуплянках або в синичниках. Синички добре пам’ятають місце, де їх годували минулої зими, і повертаються туди не самі, а зі своїми малюками.

Цікаво знати, що...

Чи знаєте ви, як часто синиці годують своїх дитинчат? 60 разів на годину. Щохвилини пташенята «наминають за обидві щоки»!

Тук-тук-тук!Так-так-так!

І комашка, і черв'як,

І личинка — біла спинка,

І жучок-короїд —

Мій сніданок, мій обід.

Цілий день працюю в гаї,

Діловито дзьобом б’ю,

Я не цвяхи забиваю,

Я комашок дістаю.

Не лікар, а дерева лікує.

З дерева лунає звук:

Хто там стукає: тук-тук? (Дятел)

          Усім відома невеличка пташка, яка має довгий дзьобик та веде переважно деревний спосіб життя. Почувши стукіт під час прогулянки по лісу, кожен з нас розуміє, що це дятел добуває собі їжу. Зазвичай, дятли харчуються комахами, яких за допомогою дзьоба видовбують з-під кори стовбурів дерев.

         Дятел — птах середніх розмірів. Зверху його тіло чорне, з двома                                                                                                                    великими білими плямами на крилах. На крилах і крайніх перах хвоста — поперечні білі смужки. У молодих птахів на голові червона шапочка. Знизу тіло рудувато-біле, підхвістя — яскраво-червоне.

        Дятли — осілі птахи, лишаються в нас протягом цілого року. Та іноді, шукаючи їжі, досить далеко мандрують, приєднуючись до зграї дрібних комахоїдних птахів. Живляться дятли комахами, серед яких переважають шкідники лісу та саду. Вони належать до групи корисних птахів. Гнізда дятли мостять у дуплах дерев, що самі видовбують.300 разів на день дятел приносить своїм дітям дорослих комах і їх личинки. Корм добувають на стовбурах і поверхні землі. Птах довбає переважно хворі та всохлі дерева і практично не чіпає здорові. Взимку біля житла людини відшукують ї залітають до годівниць або видовбують залишки харчів (навіть сир, ковбасу).

      Цікаво знати, що...

      Дятел, простукавши частину стовбура, може визначити, чи варто його довбати. Без потреби він цього робити не буде.

      Найдовший язик, 14 см, має зелений дятел, він висовується на відстань, що перевищує довжину дзьоба в чотири рази. Язик дятла — незамінне знаряддя для видобутку їжі. Коли він висовується з рота, можна побачити маленькі «кріплення», завдяки яким він черпає жучків.

      Дятел за один прийом їжі може поглинути до 1000 мурах, але погано йому не стане.

 

 В лісі ця справжня

 пташка живе.

З шишок горішки

 собі дістає

В’є гнізда не влітку,

а сніжною зимою.

 Кривлен ніс — зелен хвіст.(Шишкар)

       Ялиновий шишкар від інших птахів  виділяється особливою будовою дзьоба. Наддзьобок і піддзьобок схрещуються між собою, їх гострі кінці виступають  з боків дзьоба. Своїм дзьобом, немов пінцетом, ялиновий шишкар виймає насіння з ялинових та соснових шишок.
         Харчується насінням шишок хвойних дерев. Саме тому в разі неврожаю кормів ці птахи кочують по лісах у пошуках місць годування. Ялинові шишкарі мігрують зграями. У особливо багатих на їжу місцях ці птахи затримуються і виводять пташенят.. Шишкар зі спритністю папуги перекидається на гілках, швидко бігає по них, іноді висить донизу головою -і все це для того, щоб дістати жадане насіннячко. У пташенят дзьобик прямий. Коли молоді птахи починають годуватися самостійно, їх дзьоби змінюють форму. Насінням хвойних дерев харчуються також чижі і звичайні чечітки, проте це не єдина їхня їжа.

        Шишкарі будують гнізда тоді, коли всюди ще лежить глибокий сніг і бувають люті морози.  Виводять пташенят тоді, коли є достатньо їжі. Батьки турбуються про те, щоб її можна було легко знайти неподалік від гнізда, тому що в цьому випадку не треба надовго залишати яйця і пташенят без нагляду. Крім того, пташенята, покинувши гніздо, також не залишаться без їжі, тому пташенята у шишкарів з'являються не тільки взимку, але й восени та навесні. Проте найчастіше період гніздування припадає на грудень-травень.

 

Крізь зимові заметілі
Пташенята прилетіли.

 В них червоні гарні груди –
Ніби яблука усюди
Хтось розвісив у дворі.
Звуться пташки…   (Снігурі)

         Снігурі недарма дістали таку назву, бо прилітають із першим снігом.

Снігурі — червоногруді пташки з чорною шапочкою на голові. Спинку прикрашає бурувато-сірий піджачок. На грудях і черевці майорять, наче жар, червоний фартушок: червона сорочка.                                                                   

        Живуть снігурі переважно в хвойних лісах Півночі. До нас прилітають пізно восени й оселяються недалеко від людського житла.

Снігурі — довірливі птахи. Вони співають нескладні пісні, які можна почути взимку. Ці птахи — окраса нашої природи.

         Як це не дивно звучить, але чим більші морози, тим спокійнішими виглядають снігурі. Зазвичай вони літають невеликими зграйками до 10 осіб. У люті морози сидять нерухомо і лише час від часу «оживають», щоб з’їсти яку-небудь ягідку чи насіння. Особливо полюбляють снігурі ягоди горобини, але ягідне насіння теж не перетравлюється, і виходить, що снігур ніби агроном переносить або поширює насіння рослин. Снігурі довірливі птахи. Надовго затримуються там, де багато корму. Не лякаються людей, викликають у них подив і захват від своєї краси. Але садівники їх не люблять, бо снігурі можуть поїдати бруньки фруктових дерев. Тому і треба їх підгодовувати, щоб вони пережили зиму і нас тільки радували.

     

   Чорно-біла, метушлива,       

  Голосно стрекоче,

  Мабуть, злодійка-пташина

  Знов щось вкрасти хоче,

  Чи люстерко, чи намисто —

  На це в неї вдосталь хисту,

Ох і пройда ж ти нівроку,

Хитра злодійка ... (Сорока)

          Ох, уже ця сорока. Як її тільки не називають: білобока, бовтанка, злодійка!  А насправді: красива, рухлива, життєрадісна і корисна птиця.

          Що їдять сорока? Сороки всеїдні. Вони знищують у величезній кількості шкідників лісу. Винищують також гризунів. Люблять сороки поласувати ягодами брусниці, горобини, калини, голубики, чорниці, малини, ожини. Насіння цих рослин, пройшовши через кишечник птиці, можуть вирости потрапивши в землю. Цим сороки сприяють розселенню рослин у нові місця, збільшуючи багатства лісу.

            У разі наближення людини або тварини сорока починає голосно                                                                                                 

скрекотати. Так що це не просто «сороча балаканина», а сигнал тривоги для інших птахів. У лютому бувають сорочі «весілля», що супроводжуються гвалтом, танцями, погонями. У березні білобокі починають вити гнізда або ремонтувати старі. Гніздо сорок з боків і зверху прикрите колючими гілками. Це своєрідний захист від хижаків самки і майбутніх її пташенят.

Сороки і сойки запасливі, тому шукають свої комори з жолудями, розкопують сніг під деревами. Раціон сойки влітку дуже різноманітний: комахи, ягоди, насіння, зерно, горіхи. Але взимку вони харчуються переважно жолудями, які встигли заготовити. Причому ховають лише відбірні жолуді, (декілька тисяч) тому нерідко весною вони проростають. Виходить, що вони насаджують ліси.

          Цікаво знати, що...

          Сорока дуже небайдужа до незнайомих і блискучих предметів. Оселившись поблизу людини, вона може красти і ховати в затишному місці метал ложки, шматочки скла або дзеркала, ключі тощо. Мабуть, так вона привчає людину до порядку: навіщо розкидати де заманеться свої речі або сміття? До яких тільки хитрощів, до яких тільки вивертів не вдаються птахи, щоб відвернути увагу від своїх гнізд! Виявляється, сороки будують ще й додаткові, фальшиві гнізда. Варто лише подивитися на справжнє гніздо, як хитруни залишають їх і летять до фальшивих, прагнучи відвести непроханого гостя від своїх гнізд.

За вікном летить сніжок,

Піднялася віхола.

Але бачу я пташок,

Що сидять під стріхою!

Чи-чив-чив, чив-чив-чив-чив!

Хто співати їх навчив?

Сірі пташенята ці

Звуться, діти, …(Горобці)

       Ворони, галки, голуби, горобці наближаються до житла людини, де їм легше прогодуватися і пережити зиму. Хоча горобчики, наприклад, і                                                                                                                        

невибагливі у виборі їжі, проте взимку ці маленькі сірі пташечки потребують допомоги людини. У американському місті Бостоні споруджено пам’ятник горобцю за знищення комах.  Горобець хатній пташенят вигодовує виключно комахами і гусінню. Для вигодовування виводка потрібно 30 000 комах. За літо дає 2-3 виводки.

        Цікаво знати, що...

       Шия горобця має вдвічі більше хребців, ніж шия жирафа.

Фізкультхвилинка.

Крильця пташки розправляють,

Їх до сонця піднімають.

Потім можна політати

І комашок поганяти.

На галявину злетілись,

Там зерна вони наїлись.

Потім знову полетіли,

У гніздечко хутко сіли.

ІІІ група «Літературознавці»

Читання казки                      

  ПТАШИНА КОМОРА

       Восени в степу не змовкало пташине щебетання. Пташки злітались на скошене поле, дзьобали зернятка. А на узліссі стояла Горобина, рясно обліплена червоними гронами. Стоїть Горобина й дивується: чому до неї не летять птахи. Питається вона у Дрозда:

• Дрозде, чого ти не покуштуєш моїх ягід?
• Почекай, Горобинонько, вони знадобляться у тяжку годину. На тих гілках — наша пташина комора.

       Випав сніг. Білим килимом укрилися поля. Занесло кучугурами висохлу траву. І вдень, і вночі співає свою журливу пісню холодний вітер.

       Рано-пораноньку прокинулася Горобина від пташиного щебетання, бачить — налетіли до неї дрозди й дятли.

        От і пташина комора знадобилась,— защебетав Дрозд.— Пригощай нас, Горобинонько, своїми ягодами.                                       

                                                                   В. Сухомлинський              

Чому оповідання має таку назву?

Читання й обговорення віршів.

                                             Вірш про горобців

Сніг-сніжок! Сніг-сніжок!
На снігу сліди пташок.
Це горобчики стрибали,
Мабуть, їстоньки шукали.
Та поживи, бач, нема —
Замела усе зима…
Ой ви, пташки куцохвості.
Наші друзі, наші гості.
Прилітайте під вікно —
Є в кормушці вам пшоно.

Вірш про синичку

 Цвінь-цвень! Пінь-пень!
Добрий день! Добрий день!
Хто ж оце мене вітає —
Славка, а чи щиглик?

Підлітає і сідає,
Голосно співає.
Треба ж так от помилитись —
Не впізнав я був синиці.

Співучої жартівниці.
Прилітала ж ця синиця
Узимку щоднини,
Приладнав я годівницю
Їй до яворини.

Пінь-пень! Цвінь-цвень!
Прилітай, моя пташино.
До цієї яворини
Знов узимку кожен день

 

                                          Вірш про снігурів

Посідали у дворі,

Пишногруді снігурі,

Теплу одягли свитину

І смакують горобину.

Червоніють іздаля,

Хоч біліє вся земля.

І летить лапатий сніг,

Чорні шапочки у них.

На гіллячці угорі,

Скачуть диво снігурі.

Підкріпилися пташки,

Чистять ніжні фартушки.

Завірюха й холоди,

Наближаються сюди.

Нам говорять снігурі,

Довго бути ще зимі.

Як прийде весняний час,

Полетять вони від нас.

 

                                                                        Вірш про дятла

                                                               Чути в лісі тук-тук-тук,                                      

                                                               Швидко йду я на той звук,                                   

                                                               Що за диво, дивина,                                             

                                                               Звідки стук скажіть луна?                                   

                                                               Роздивився оце так,                                             

                                                               Ну не птах, а геть дивак,                                     

                                                               Аж кора униз летить,                                          

                                                              Вже ніхто тут не заспить. 

                                                               Всі комахи хто куди, 

 Так не довго до біди, 

Дуже справний, працьовитий,

Ще й в червону шапку одітий.

Що тут думати, гадати,

Дятлом цього птаха звати,

  Молотка в нього немає,                   

  Дзьобом він комах лякає.

 

 

Вірш про шишкаря

Гляньте ви на дивачка.
Що з гніздечка-гамачка
Озира зимовий ліс,
На морозі чистить ніс.

Звуть його ще кригодзюбом,
Не боїться він зими.
Ліс сосновий йому любий,
В нім зимує він з дітьми.

Для коханих пташеняток
У гніздечку у цей час —
Пуху, шишок і зерняток
На всю зиму він припас.

Вірш про сороку

                                                        

                                                        Непосидлива сорока
                                                         Всі новини перша знає,
                                                         Скрізь проникне гостроока,
                                                        Причаїться й споглядає.
                                                        Щось почує чи побачить,
 

Похвалитись зразу хоче,
Між гілками прудко скаче
І базікає, тріскоче:

                                    Прикметам вір, але перевір

Снігурі перед вікном цвірінькають – на відлигу.

Горобці ховаються в укриття – на мороз або заметіль.

Ворона ховає дзьоб під крило – на холод.

Сорока ховається під стріхою – на заметіль.

Зимою ворони літають і кружляють зграями – буде мороз.

Синиця до хати – зима у двір.

Галки збираються у великі зграї і сильно кричать – на мороз і ясну погоду.

IV  група «Художники»

При роботі над проєктом наші художники малювали птахів взимку. Погляньте на виставку малюнків.

Пташиний кінозал (перегляд відео «Зимуючі птахи» )

V група «Птахолюби»

         Ти знаєш, що маленьким пташкам, які залишилися зимувати разом з нами, живеться важко. Як дістатися до корму, вкритого кригою і снігом? А тим часом саме взимку, коли дуже холодно, пташці потрібно більше їжі, ніж влітку. Взимку птахи гинуть не від холоду, а з голоду. Бо сита пташка не замерзне навіть в найлютіший мороз. Тож якщо ви повісите годівничку, то не лише зможете спостерігати за життям птахів, а й зробите добру і потрібну справу.

          Чим же пригостити пташок? Кращі ласощі – соняшникове і гарбузове насіння. Годяться і пшоно, просо, гречка, крихти черствого білого хліба, суха дрібненька вермішель. Таке пригощення сподобається усім птахам. Снігурі люблять ягоди горобини і бузини.

         Якщо годівничка висить у дворі, то вашими гостями будуть горобці і синиці. У лісову їдальню навідаються і дятел і повзик. Птахи швидко звикають до годівнички і прилітають постійно.

       Щодня в певні години насипайте в годівничку корм. І незабаром побачите, що птахи знають час обіду і злітаються до годівнички  „вчасно”, чекаючи на ласощі.

— Літо й осінь — пора збирання корму для птахів. Який корм слід збирати для пташок? Учні розповідають та демонструють кошик з різними мішечками, які приготували для пташок. Ви знаєте, яким хлібом не можна годувати пташок?

       Чорним хлібом. Він містять велику кількість дріжджів, що спричиняють процес бродіння в шлунку маленької птички. Від цього пташка може загинути. Не варто годувати птахів гречаними, пшеничними, ячмінними крупами. З круп найкраще підійдуть вівсяна та перлова.

       Зернята соняшника — найуніверсальніший корм для зимуючих птахів. Велика кількість рослинних жирів у насінні соняшнику робить його важливим джерелом енергії в умовах зимових холодів.

       Птахам смакуватиме картопля в «мундирі», яку, перш ніж покласти до годівниці, варто розломити навпіл.

       Зерно кукурудзи, насіння кавуна, дині, гарбуза та кабачків. Іноді варто                                                                                                                       

просто не викидати те. що нам не потрібно. Коли їсте кавуни та дині, зберіть і висушіть насіння. Узимку його будуть із задоволенням їсти синиці.                Важливо, щоб насіння гарбуза було не смаженим, добре ледь-ледь розчавити його пляшкою чи качалкою.

        Пізнього літа та восени зберіть яблука чи груші, які пооббивав вітер, і сховайте їх у темному, прохолодному місці. Суворої зимової пори, коли птахи вже пооб’їдали всі запаси ягід і фруктів на деревах і кущах, викладіть свої припаси яблук і грушок прямо на сніг. Або поріжте фрукти на дольки чи понанизуйте їх на патички й викладіть у годівничку. Не можна підгодовувати пернатих смаженою, гострою, жирною, кислою або зіпсованою їжею.       Важливо розуміти, що птахи рідко гинуть саме через отруєння, але воно призводить до ослаблення організму птиці та її захворюванню, що врешті-решт  може призвести її до смерті. Солона їжа — сухарики, насіння, солоне сало — сприяє накопиченню солі в організмі птахів, викликає отруєння та подальшу загибель. Пшоно також не рекомендоване птахам. На відміну від проса, пшоно позбавлене оболонки, що призводить до окислення жирів на його поверхні, появи токсичних речовин, хвороботворних організмів.

 

Правила підгодовування птахів

       Під час підгодовування птахів біля школи, у парку чи саду, не залишайте там після себе сміття, порожні пакети, банки донесіть до смітника.

Корму в годівничках повинно бути небагато і потрібного птахам (не слід приносити фрукти, цукерки). Адже головна мета — підтримати птахів у скрутний час, а не нагодовувати доволі! Інакше птахи перетворяться на справжніх ледацюг.

        Підсипайте корм регулярно. Птахам потрібна ваша надійна підтримка!

Спостерігайте за птахами! Як тільки ви принесете корм (краще в один і той самий час), у пташиних їдальнях почнеться метушня. Біля такої веселої                                                                              

годівнички можна із задоволенням спостерігати за птахами. за їхнім зовнішнім виглядом, поведінкою, за тим, що вони їдять. Якщо поводитися тихо, не галасувати, можна дізнатися про багато пташиних таємниць!

Практична робота

Виготовлення годівничок

Рекомендації по виготовленню годівниць

       Існує багато різних видів годівничок для птахів. Вона може бути у вигляді столика із краями, щоб не висипався корм, над ним може бути підвішена пляшка догори дном або без неї. Можна зробити годівнички у вигляді «хатки» з дахом і невеликим вхідним отвором для птахів. Звісно, дах над годівничкою – захист від видування, заносів снігу, але зробити його складніше. Годівнички для птахів повинні бути не яскравими, а найкраще – не фарбувати їх зовсім, щоб не відлякувати птахів і не приваблювати ворогів.

          Та можуть бути і звичайні прості годівнички. Найпростішу годівничку можна зробити з пластикової пляшки, коробки, пакету з-під соку тощо. Частину такої пляшки треба вирізати, а саму пляшку прикріпити за ручку до дерева або рами вікна. Корм насипають на дно пляшки. Можна підвісити ниточки зі шматочками несоленого сала для синичок, прикріпити жмутки рослин із насінням, плодами, ягодами.

Головні правила такі:

•  Годівничка повинна мати дах, щоб корм не намокав від снігу, дощу.

•  Отвір в годівничці має бути достатньо широким, щоби пташка могла легко залізти в годівничку і покинути її.

І найголовніше: корм треба класти щодня, в однакову годину – до самої весни, коли розтане сніг. Пташки, що звикли до вашої годівнички, не полетять шукати собі їжу – чекатимуть вас! І якщо ви не покладете корм – вони лишаться голодними.

ІV. Підсумкова рефлексія.

- Наш урок закінчується, та нас ще чекає робота. Тепер ми підемо і розмістимо наші годівнички в затишних місцях, де пташкам буде зручніше пообідати, де їх нічого і ніхто не потривожить.

 Гра «Оплески»

— Що ви покладете у годівничку птахам?

Гарбузове насіння; пшоно; підсмажене соняшникове насіння; зерно; крихти чорного хліба; насіння бур'янів; солоне сало; насіння клена, кавуна, дині, цукерки.

- І на останок ми зараз прочитаємо і запам’ятаємо таку пам’ятку (читають хором):

Слід усім запам’ятати

Пташок треба захищати

Їх оселі не руйнуй,

Краще взимку підгодуй!

 

 

 

 

 

 

 

 

Відкриття «Пташиної  їдальні» на пришкільній території.