Проект "Система діяльності закладу освіти з адаптації новоприбулих учнів до нових умов навчання, поживання та тренування»

Про матеріал
Управлінський проект, може бути застосовано в освітнтньому закладі (школі інтернатного типу) для забезпечення успішной адаптації учнів до нових умов. Актуальність теми визначається постійним надходженням нових учнів до шкіл-інтернатів.
Перегляд файлу

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ»

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИПУСКНА РОБОТА

Управлінський проект на тему

«СИСТЕМА ДІЯЛЬНОСТІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ З АДАПТАЦІЇ новоприбулих учнів ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ, проживання та тренування»

 

 

 

 

 

 

Виконав слухач курсів

Матвєєва Наталя Павлівна

заступник директора з навчально-виховної роботи

    Комунальний заклад "Запорізька спеціалізована                                                           загальноосвітня школа-інтернат спортивного профілю"

    Запорізької обласної ради

Перевірив  ___________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя

2017

 


ЗМІСТ

Вступ 3

Теоретико-методологічні основи проекту 10

Мета проекту 15

Завдання проекту 15

Очікуваний результат 15

Склад учасників проекту 16

Опис змісту, термінів та етапів реалізації проекту 16

Необхідні ресурси 18

Прогноз можливих ризиків і способи їх мінімізації 18

Висновки 22

Список використаної літератури 23

Додатки 27

 


ВСТУП

Пропонований проект, може бути застосовано колективом комунального закладу "Запорізька спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат спортивного профілю" Запорізької обласної ради м. Запоріжжя для забезпечення успішной адаптації учнів у період переходу з різних загальноосвітніх закладів до спортивної школи-інтернату. Частка наведених нижче прикладів успішно застосовується в учбовому закладі.

Актуальність обраної теми дослідження визначається постійним надходженням нових учнів до шкіл-інтернатів та недостатньою теоретичною розробленістю проблем, пов'язаним з успішною соціально психологічною та фізіологічною адаптацією дитини до навчання, самостійного проживання в межах спортивної школі-інтернаті та паралельно з цим посиленого тренування в спеціальних закладах.

Учні відчувають психологічний дискомфорт, що може перерости в особистісні психологічні проблеми, які зумовлюють інші - уповільнення когнітивного та некогнітивного розвитку, і проявляється у зниженні успішності та в кінцевому підсумку може призвести до девіантної поведінки. Також збільшення фізичних навантажень може негативно впливати на успішність, або на фізичний стан підлітка.

Проблема адаптації до нових умов навчання та тренування під час переходу до спортивної школи-інтернату турбує керівників навчальних закладів, вчителів, тренерів та батьків новоприбулих учнів. Це питання обговорюється у спеціальній літературі, кожному педагогічному колективі та серед батьків.

Спостереження за емоційно-психічним, фізичним станом дітей, відстеження їх шкільної успішності засвідчують, що успішність у багатьох з них падає, інтерес до навчання знижується, стосунки між дітьми стають більш напруженими, конфліктними, а самі вони - тривожними, часто непередбачуваними у своїх реакціях, значно більш відстороненими від дорослих. Це ознаки кризи, але пов’язана вона не із закономірним рубежем психічного розвитку дітей. У цієї кризи інше походження - це результат організаційно-педагогічної недбалості: невиправдано різким і непродуманим переходом дітей з однієї соціальної ситуації в іншу.

Розв’язати проблему адаптації учнів до спортивної школи-інтернату раз і назавжди неможливо, а цілеспрямована діяльність з цієї проблеми має тривати за чітко продуманою системою всіх учасників навчального та тренувального процесів: заступників директорів, психолога, учителів, тренерів, медпрацівників.

Проект містить взаємопов’язані напрями: організаційна діяльність (моніторинг процесів адаптації, аналітична (діагностична) робота, проведення малих педрад, круглих столів для вчителів, нарад шкільної адміністрації, тренерів, медпрацівників), педагогічна, психологічна та медична діагностика, консультативна робота із вчителями, учнями та їх батьками, корекційно-розвивальна діяльність.

Системна та педантична діяльність педагогічного колективу, тренерів та медпрацівників у період адаптації дитини до перебування у школі-інтернаті сприяє вирішенню завдань особистісного зростання та розвитку учнів, а також профілактиці та корекції шкільної дезадаптації. Таким чином, здійснюється психолого-педагогічний супровід природного розвитку учнів.

Розробляючи проект, я керувалась наступним його визначенням: це зобов’язання створити цінність, засновану на місії проекту, що має бути завершене в певний період, у межах узгодженого часу, ресурсів і умов експлуатації.

Система діяльності за проектом з проблеми адаптації новоприбулих учнів в спортивну школу-інтернат забезпечить, якщо не подолання, то істотне пом’якшення психологічних і педагогічних наслідків зазначеної соціально-психологічної кризи учнів, сприяє покращенню, чи утриманню на необхідному рівні емоційного та фізичного стану учнів.

 Моніторинг є найбільш досконалим способом інформаційного обслуговування і компонентом системи управління якістю адаптації. Для моніторингу в педагогічному процесі характерні п'ять основних функцій: орієнтовна - орієнтування суб'єкта в життєвому просторі на основі отриманої та одержуваної інформації; конструктивна - кристалізація індивідуальної позиції особистості з одного боку, розширення особистісного простору за рахунок встановлення позитивних контактів і взаємодій з іншими людьми - з іншого; організаційно-діяльнісна - визначення найбільш оптимальної позиції особистості в процесі виконання тієї чи іншої діяльності за рахунок постійної інтеграції одержуваної інформації та науково-теоретичного знання; корекційна - необхідна корекція виконуваних завдань, позиції особистості в процесі діяльності; оціночно-прогностична - дискретний процес порівняння одержуваної в ході моніторингу інформації з контрольними точками і передбачуваним кінцевим результатом дослідження.

Якщо управління організовано повноцінно, грамотно, то воно повинно своєчасно реагувати на виникаючі зміни - вносити корективи в план. Для цього керуючої системі необхідно отримувати інформацію про всі зміни, що відбуваються в ОУ (освітній установі). Отримання такої інформації обумовлено функцією контролю. Тільки в результаті контролю забезпечується необхідна для управління зворотний зв'язок. Контроль якості освіти набуває характеру моніторингу, тобто постійного відстеження результатів навчання і перевірки їх відповідності проміжним або кінцевим операционально поставленим цілям.

Система організації збору, зберігання, обробки і поширення інформації про діяльність педагогічної системи забезпечує безперервне стеження за станом і прогнозуванням її розвитку. Педагогічний моніторинг - це процес безперервного науково-обґрунтованого, діагностико-прогностичного спостереження за станом, розвитком педагогічного процесу з метою оптимального вибору освітніх цілей, завдань і засобів їх вирішення. Педагогічний моніторинг має специфічний об'єкт вивчення і забезпечує педагогів, керівників ОУ і органи управління освітою якісної і своєчасної інформацією, необхідною для прийняття рішень по оптимізації різних рівнів освітнього та тренувального процес. Об'єкти педагогічного моніторингу - результати навчально-виховного процесу та засоби, що використовуються для їх досягнення. Розрізняють такі види моніторингу: дидактичний - стеження за різними сторонами навчально-освітнього процесу; виховний - стеження за різними сторонами навчально-виховного процесу. Враховується система зв'язку, відносин, характер взаємодії учасників освітнього процесу; управлінський - стеження за характером взаємодій на різних управлінських рівнях в системах: керівник - педагогічний колектив, керівник - учнівський колектив, керівник - колектив батьків, керівник - позашкільна среда, учитель - учитель, учитель - учні, вчитель - сім'я; соціально-психологічний - стеження за системою колективно-групових, особистісних відносин, за характером психологічної атмосфери в колективах, групах. Моніторинг - одне з найважливіших, відносно самостійних ланок в управлінському циклі. В рамках моніторингу виявляють і оцінюють педагогічні дії. При цьому забезпечується зворотний зв'язок, довідуватися про відповідність фактичних результатів діяльності педагогічної системи її кінцевим цілям. Те, що кінцеві цілі не завжди відповідають (в тій чи іншій мірі) заданим, планованим - ситуація звичайна, але не завжди враховується працівниками освіти. Завдання полягає саме в тому, щоб правильно оцінити ступінь, напрямок і причини відхилення. Тобто методологічною основою проведення педагогічного моніторингу є система методів і технологій, розроблена в процесі вдосконалення науково-педагогічних досліджень. Завдання будь-якого ОУ - забезпечити умови для якісної освіти учнів. Моніторинг може стати одним з таких умов, якщо в його основі лежать такі принципи організації.

1. Принцип безперервності. Погляд на моніторинг, як на цілісну динамічну систему, що розвивається, в якій відбувається стороннє структурно-функціональну зміну, що носить не тільки кількісний, але і якісний характер. Моніторинг повинен визначати моменти переходу однієї якості в іншу, коригувати, підтримувати або послаблювати відповідні тенденції освітнього процесу.

2. Принцип науковості. Має на увазі таку організацію стеження, яка побудована на науково обгрунтованих характеристиках освітнього процесу, виключає життєвої-побутової підхід до їх оцінки.

3. Принцип виховної доцільності. Педагогічний моніторинг не є самоціллю, а виступає засобом глибокого вивчення і надійним інструментом управління освітнім процесом. У використанні методів, прийомів педагогічного моніторингу не можуть бути застосовані технології, що завдають шкоди інтересам, гідності особи.

4. Принцип діагностично-прогностичної спрямованості. Інформація, отримана в ході спостереження на підставі заздалегідь розроблених критеріїв, повинна бути співвіднесена з певною нормативною картиною педагогічного процесу.

5. Принцип прогностичного моніторингу. Сенс педагогічної моніторингу полягає не тільки в тому, щоб зробити висновок про тенденції розвитку освітнього процесу, а й в тому, щоб передбачати можливі напрями педагогічної діяльності, спрямовані на підтримку та розвиток позитивних і трансформацію небажаних явищ. Очевидна зв'язок моніторингу з цілями навчання, які зазвичай фіксуються в планах. Моніторинг пов'язаний з оцінкою і реалізацією планів. Він проводиться там, де фактичне порівнюється з наміченим, головне завдання моніторингу полягає в зменшенні різниці між ними. Моніторинг та оцінка настільки ефективні, наскільки коректно задані стандарти і норми, тобто в якій мірі вони відповідають наступним основним вимогам:

1. Вимірність і застосовність. Стандарти і норми повинні бути якісно і кількісно визначені для практичного використання. Прикладом можуть служити державні освітні стандарти змісту освіти в частині федерального компонента.

2. Здійсненність, узгодженість з можливостями школи. Необхідний облік реальної здійсненності задаються стандартів і норм.

3. Облік конкретних умов, в яких передбачається виконання стандартів і норм. Будь-які істотні зміни в зовнішніх умовах обов'язково ведуть до зміни норм. З цієї точки зору моніторинг - не тільки основа відстеження курсу руху до цілям, але і механізм коригування цілей і шляхів їх досягнення.

4. Наявність апарату моніторингу, тобто осіб, відповідальних за виявлення відхилень і адекватну їх оцінку. Практично моніторинг здійснюється у всіх структурних рівнях школи. В першу чергу відповідальність за дотримання навчальних нормативів несуть вчителі, і тут особливого значення набуває об'єктивність педагогічної оцінки.

5. Побудова нормативів на основі минулого досвіду з опорою на аналіз поточного стану школи. Норми є основою і ключем до інтерпретації фактичних результатів школи. Норми формуються і переглядаються виходячи з відомостей про минулі сприятливих умовах виконання, а також раніше допущені помилки, які призвели до небажаних наслідків. Наявність таких даних дозволяє виявити в процесі моніторингу тен¬ денця до якого-небудь з цих станів і таким чином виробити відповідну систему подальших дій. Ці вимоги визначають різні організаційні форми моніторингу. Стосовно до школи виділяють наступні види моніторингу:

  • за масштабом цілей освіти - стратегічний, тактичний оперативний;
  • по етапах навчання - вхідний, проміжний або підсумковий;
  • по тимчасовій залежності - ретроспективний, попереджувальний, поточний;
  • по частоті процедур - разовий, періодичний, систематичний;
  • за охопленням об'єктів спостереження - локальний, вибірковий, суцільний;
  • за організаційними формами - індивідуальний, груповий, фронтальний;
  • за формами об'єкт-суб'єктних відносин - зовнішній (соціальний) взаємоконтроль, самоаналіз;
  • по використовуваному інструментарію - стандартизований, нестандартизоване, матричний і ін.

Отримання об'єктивних даних в процесі освітнього моніторингу залежить від наявності інструментарію, що дозволяє відстежувати функціонування об'єкта, співвідносити дані з певними контрольними точками і фіксувати їх. Інструментарій педагогічного моніторингу включає:

  • формальні дані: аналіз (багатофакторний, послідовний, причинний, системний, структурно-функціональний і т.д.) документів, компонентів;
  • соціологічні інструменти: опитування (анкетне, вибірковий, пресовий, репрезентативний, соціометричний, експертний і ін.);
  • психологічні інструменти: тести, діагностичні методики, бесіди;
  • педагогічні інструменти: зрізи знань, тести, співбесіди, есе;
  • експертні інструменти: експертиза і аудит;
  • економічні інструменти: функціонально-персональний аналіз;
  • систему координат: в її рамках проводяться дослідження будуть коректними (іноді задають контрольні точки, порівняння з якими характеризує динаміку розвитку об'єкта);
  • банк даних, куди надходить отримана інформація;
  • спеціальні комп'ютерні програми: допомагають в зборі та обробці даних;
  • різні проекти (моделі) розвитку об'єкта: з проработ кой тих чи інших умов, необхідних для оптимальної корекції процесу розвитку;
  • неформальні (ненаукові) інструменти.

 

Застосування проекту в діяльності навчального закладу допоможе учням:

- залишитися у навчальному закладі;

- пристосуватися до умов проживання, учбового процесу та тренувань

- бути призерами та переможцями спортивних змагань різних рівнів, включаючи міжнародні.

Теоретико-методологічні основи проекту

Педагогічна діяльність спрямована на підвищення психолого-педагогічного рівня учасників проекту.

Мала педагогічна рада для вчителів «Психолого-педагогічні аспекти адаптації учнів при переході в спортивну школу-інтернат» (Додаток 1).

Мета цієї педагогічної ради - вивчення рівня готовності учнів до. Заступник директора проводить аналіз академічної успішності учнів у попередніх навчальних закладах.

Психолог знайомить вчителів із соціальніми картками учнів.

Кожен з учителів доводить до відому педагогічний портрет класу до якого зарахован кожний з новоприбулих учнів, характеризує особливості дітей, їх навчальну, позашкільну діяльність, взаємини у класному колективі, ставлення батьків учнів до навчання та закладу.

Лекції-семинари яки проводить психолог, медпрацівник та тренери актуалізує знання виконавців проекту із зазначеної проблеми, висвітлюють результати нових наукових досліджень в психології, фізіології, медіцині із зазначеної проблеми.

Семінар «Адаптація новоприбулих учнів» для класних керівників і вчителів-предметників, тренерів здійснюється для ознайомлення з основними завданнями та труднощами первинної адаптації, тактикою спілкування з дітьми і з тим, яку допомогу їм можна надати, напрацювання загальних вимог до новоприбулих учнів.

Практична діяльність

Мониторинг

Після прийому до навчального закладу учня збираються необхідні вхідні дані для визначення рівней навченості, тренованості, психічного стану які вносяться до створеного в електронній формі ПАСПОРТУ АДАПТАЦІЇ (Додаток 2).

В Паспорт адаптації (таблична форма баз даних створена у програмі Еxcel) на початку дослідженя та впродовж всього періоду досліджень вносяться:

- оцінки з навчальних предметів, відвідуваність предметів;

- спортивні досягнення у вигляді кількісних або якісних досягнень, результати проміжних залікових випробувань;

- антропометричні дані (зріст, вага, діаметри грудної клітини, талії, стегон, біцепсів, шії т.і.), динамометричні силові показники, кров’яний тиск, серцевий ритм (у спокійному стані, після навантаження).

- результати психологічних тестів.

Дані заносяться як у вигляді кількісних оцінок (критеріїв), так і якісних. Додатково вносяться приміткі о конфліктних ситуаціях, об отриманних фізичних пошкодженнях.

Таким чином при керуванні процесом адаптації учнів застосовуються:

  • діагностика та дослідження інтелектуального розвитку;
  • діагностика та дослідження фізичного розвитку.
  • дослідження психо-фізіологичного стану.

Для прискорення аналізу данні візуалізуються при автоматичному оброблені у графічний вигляд, створюючи механізм швидкого реагування на виникаючи відхилення. Доповнюючи графіки лінії трендів дозволяють додатково прискорити виводи о процесах які відбуваються під час адаптації: прогрес, регрес (дезадаптація), стагнація або невизначеність процесу адаптації. Моніторинг отриманих даних та інтелектуальний аналіз даних проводиться постійно на протязі всього учбового періоду (період адаптації умовно складає один учбовий рік) в порівняні с базовими даними, а також динамічні зміни.

Важливим є відвідування навчальних занять з метою врахування технологій навчання, форм і методів організації навчальної діяльності, стилю взаємин учителя з дітьми та учнями між собою для використання прийомів зворотного зв’язку, програми і системи вимог учителів школи-інтернату.

Учителі-предметники співвідносять власни програми, визначають неспівпадання у вимогах, проводять навчальні заняття. На методичних об’єднаннях учителів розглядаються можливі варіанти коригування вимог, форм і методів педагогічного супроводу.

Відвідування навчальних занять у класах з новоприбулими учнями відбувається з метою спостереження за дітьми в адаптаційний період.

Рекомендації для вчителів розробляються з урахуванням особливостей учнів.

Діагностична діяльність

Педагогічна діагностика Перший етап педагогічної діагностики здійснюється при подані новоприбулими учнями документів до школи-інтернату з метою вивчення рівня компетенцій з основних предметів.

Другий етап діагностики здійснюється після перших двох. Місяців навчання. Результати порівнюються, аналізуються, виставляється проміжна оцінка щодо виконання проекту.

Третій , четвертий та пятий етапи діагностики проводяться в кінці закінчення навчальних чвертей (адміністративні контрольні роботи, семестрове оцінювання). Результати аналізуються, вивчаються тенденції зміни якості знань.

Психологічна діагностика

Перший етап психологічної діагностики здійснюється після складання картки соціального розвитку та анкетування. На цьому етапі досліджуються рівні розумового розвитку та наочно-образного мислення учнів, їх самооцінка, рівень шкільної мотивації та тривожності.

Подальші етапи діагностики здійснюється впродовж всього року за утвердженним планом. На цих етапах вивчаються:

- адаптування дітей до нової соціальної ситуації поряд з педагогічними спостереженнями, обстежуються рівні шкільної тривожності, мотивації, їх самооцінки та провідної репрезентативної системи;

- визначення рівня комфортності, психічного стану тощо.

Паралельно здійснюється анкетування батьків з питань фізичного та психічного стану дітей. З метою дослідження особливостей адаптаційного періоду, внутрішніх процесів само пристосування учнів у змінених умовах, виявлення рівня навчальної мотивації та потенційної «групи ризику» для учнів кожного класу складається «Карта психологічного супроводу адаптаційного періоду».

Отримані результати діагностики порівнюються, на основі цього здійснюється якісний і кількісний аналіз, розробляються висновки щодо змін, які відбулися, даються рекомендації вчителям і батькам.

Консультативна діяльність

Робота зі вчителями частіше здійснюється у вигляді групових консультацій, на семінарах. Консультації з учнями та батьками мають індивідуальний характер.

Робота з батьками

З боку батьків необхідно отримати згоду на проведення тренінгових і корекційних занять з їхніми дітьми. Психолог знайомить батьків з проблемами дітей, пояснює можливі причини відхилень в поведінки, дає рекомендації з надання допомоги дитині. Консультування батьків, діти яких можуть відчувати труднощі пристосування до навчання та тренування в школі-інтернаті, здійснюється індивідуально або на батьківських зборах. Серія батьківських зборів присвячена проблемам, що можуть виникнути у дітей при навчанні у школі-інтернаті.

Корекційно-розвивальна діяльність

Консультативно-розвивальна діяльність здійснюється з учнями, в яких виникають труднощі зі шкільною адаптацією. Така діяльність здійснюється з дітьми індивідуально або в мікрогрупах, сформованих на основі подібності проблем, виявлених у дітей на етапі діагностики.

Критеріями ефективності цієї діяльності виступають: зниження рівня тривожності, підвищення групової згуртованості, позитивна динаміка емоційного розвитку дитини, підвищення впевненості у собі та власних можливостях, формування у дітей позитивного ставлення до школи, вчителів та однокласників.

Узагальнення результатів

Малу педагогічну раду «Адаптаційна програма при переході учнів до навчання та тренування в спортивної школі-інтернаті» створено з метою ознайомлення з результатами діяльності, корекції ліній поведінки, дотримання єдиних вимог класних керівників і вчителів-предметників, тренерів, психолога, медпрацівників, розвитку системи загальних поглядів на використання правил наступності в освітньому процесі.

Аналітична робота (SWOT-аналіз)

Спрямована на осмислення проведеної системи психолого-педагогічної діагностики та діяльності з адаптації дітей до освіти в школі-інтернаті, на оцінку ефективності діяльності та корекції робочих планів (психолога, вчителів, які працюють з п’ятикласниками). Аналіз ситуації дає можливість учасникам реалізації проекту обговорити (вчителі, адміністрація, тренери, психолог, медпрацівники, батьки) форми та методи подальшої діяльності, а також планувати навчально-виховний процес.

Нормативні джерела з обраної теми:

  • Декларація прав дітини;
  • Конвенція про права дитини;
  • Закон України про охорону дитинства;
  • Закон України про захист персональних даних;
  • Закон України про Освіту (ст.17, 21, 22, 26, 35, 50, 51, 56, 59);
  • Закон України про загальну середню освіту (ст. 3, 5, 15, 22, 29);
  • Положення про психологічну службу системи освіти України.


Мета проекту

Організація та управління адаптацією новоприбулих учнів до спортивних шкіл-інтернатів. Створення умов для успішного навчання та розвитку учнів у період переходу зі звичайної школи (ліцеїв або загальноосвітніх шкіл) до спортивної школи-інтернату. Збереження психологічного та фізичного здоров’я дитини, навчального рівня, захист її інтересів. Створення системи керування адаптаційним процесом.

 

Завдання проекту

Зберегти здоров’я дитини та її психологічне благополуччя.

Забезпечити подальший поступальний розвиток кожної особистості.

 

Очікуваний результат

Комфортна (безконфліктна) адаптація учнів під час переходу зі звичайних учбових закладів до закладу зі спортивним уклоном, з проживанням не вдома. Зведення до мінімуму випадків труднощів адаптації в учнів. Значний фізичний розвиток підлітків.

Будуть створені:

  • методика моніторинга та діагностування процесса адаптаці для керівного персонала;

  - методики допомагаючи учням найскоріше пристосуватись до умов навчання в школі-інтернаті для педагогів, тренерів, медпрацівників, психолога.

 Буде підготовлений:

- керуючий персонал до умов подальшого застосування в умовах школи-інтернала методики з організації процесу адаптації новоприбулих учнів;

- персонал інтернату, зайнятий фізичним вихованням та педагогічною діяльністю в умовах адаптації к спеціалізованому загальному закладу з постійним проживанням.

- спеціальний літературний матеріал по адаптації учнів.

 Будуть розроблені:

 - форми баз данних для обробки інформації з успішністі, фізичного розвитку (антропометричні замери), спортивних досягнен, психологічних тестів – Паспорта адаптації.

 

 Склад учасників проекту

Цілові групи – новоприбули учні.

Виконавці, співвиконавці, партнери:

  • вчителі (класоводи включно);
  • шкільний психолог;
  • медичний працівники;
  • тренери;
  • вихователі;
  • адміністрація навчального закладу;
  • батьки учнів (опікуни).

 

 Опис змісту, термінів та етапів реалізації проекту

Таблиця 1 - Робочий план проекту

Завдання

Етапи

Строки

виконання

Відповідальна особа

1

2

3

4

1. Визначення

учасників

проекту

Нарада адміністрації з визначення вчителів, тренерів,  медпрацівни-ка, та психолога, що працювати-муть у класах з новоприбулими учнями наступного навчального року (або поточний період)

Серпень

Директор, заступник директора з НВР, голови шкільних методоб’єднань, тренери, медпрацівник, психолог

2. Ознайомлення з проектом та оформлення супроводжуваль-ної документації

Ознайомлення учасників проекту з особливостями електронної бази «Паспорт адаптації»

Серпень

Вчитель з інформатики

Внесення учасниками проекту вихідних даних в електронні паспорти учнів (новоприбулих) за даними з попереднього міста навчання, результатами вхідного анкетування та проведення необхідних медичних досліджень

Серпень

Педагоги, медпрацівники, тренери, псіхолог


Продовження таблиці 1

1

2

3

4

3. Теоретичне входження в проблему. Упровадження програми психолого- педагогічного супроводу учнів

Мала педрада для вчителів та трененрів класів з новоприбулими учнями «Психолого-педагогічні аспекти адаптації учнів до спортивної школи-інтернату»

Вересень

Заступник директора з НВР, учителі класів з новоприбулими учнями

(класни керівники), тренери

Узгодження спільних подальших дій

Вересень

Вчителі, тренери, медпрацівники, психолог

Лекції-семінари: психолога «Прояви труднощів в адаптації, шкільна дезадаптація та їх подолання», медпрацівника «Фізіологія підлітків» та завідуючого по фізично-виховної роботі «Умови тренування підлітків»

Вересень

Шільний психолог, медпрацівник(и), завідуючий по фізично-виховної роботі

Прогнозування очікуваних результатів

Вересень

Вчителі, тренери, медпрацівники, психолог

4. Практичне опанування вихідних умов проекту

Моніторінг процессу адаптації учнів

Вересень-травень

Заступник директора з НВР

Внесення учасниками проекту поточних даних в електронні паспорти учнів (новоприбулих) за результатами навчання, тренування, медичного дослідження, анкетування психолога

Вересень-травень

Педагоги, медпрацівники, тренери, психолог

5. Діагностика отриманних даних (початковий етап)

Діагностика процесу адаптації новоприбулих учнів

Вересень-жовтень

Заступник директора з НВР,

психолог

6. SWOT-аналіз за здійсненим етапом

Нарада для учасників проекту

Жовтень

Заступник директора з НВР, вчителі, тренери, шкільний психолог, медпрпрацівники

Винесення рішення за результатом наради (корегійні дії)

Жовтень

Заступник директора

7. Діагностика отриманних даних (другий етап)

Діагностика процесу адаптації учнів за внесенними даними

Грудень

Заступник директора.

8. Підсумкови засідання за результатами двох етапів проекту

Нарада для учасників проекту.

Грудень

Заступник директора з НВР, вчителі, тренери, шкільний психолог, медпрпрацівники

Батьківські збори «Особливості навчального періоду адаптації»

Грудень

Класний керівник, тренер, шкільний психолог, медпрпрацівник

9. Повтор дій пунктів 4-5, 7-8

(3 та 4 етапи)

Згідно з пунктами 4-5, 7-8 (обговорення по закінченню адаптаційного проекту).

Січень- Травень

Згідно з пунктами 4-5, 7-8.


Продовження таблиці 1

1

2

3

4

11. Аналіз і узагальнення

результатів супроводу та корекції

Вихідні контрольні роботи з основних предметів

Травень

Заступник директора з НВР, вчителі

Аналіз матеріалів до малої педради за результатами адаптаційного періоду

Травень

Заступник директора з НВР

12. Узагальнення результатів проекту, SWOT- аналіз

Мала педрада «Результати здійснення адаптаційного проекту при переході учнів до школи-інтернату

Червень

Заступник директора з НВР

Нарада для учасників проекту. Порівняння очікуваних результатів із результатами проекту. Ви значення нереалізованих можливостей і перспектив удосконалення проекту

Червень

Директор, заступник директора з НВР, шкільний психолог, вчителі, тренери, медпрацівники

 

 

 

 Необхідні ресурси

 Кадри – адміністрація, вчителя, вихователі, тренери, медпрацівники, психолог, батьки (опікуни).

 Обладнення – персональні компбьютери, мобільні пристрої (смартофони), принтер(и).

 Послуги – телекомунікаційні (мобільний звязок, інтернет-мережа).

 Весь проект може бути здійснений за рахунок власних коштів школи-інтернату.

 

 

 Прогноз можливих ризиків і способи їх мінімізації

 SWOT-аналіз проекту процессу адаптації (початковий етап проекту) новоприбулих учнів наведений в таблиці дозволяє визначити можливи ризикі проекту.


Таблиця 2 - SWOT-аналіз проекту процессу адаптації

Внутрішні

Сильні сторони

Слабкі сторони

Охоплює всі сфери впливу на адатацію учнів.

оперативний контроль

за змінами, що відбуваються в процесі адаптації.

Накопичення адаптаційного досвіду для застосування в виховних (тренувальних) процесах.

Необхідність оперативного внесення даних в комп'ютер.

Необхідність відпрацювання методів оперативного впливу (прийомів реагування) на відхилення в процесі адаптації учнів.

Небажання колективу переходить до нових методів роботи

Відстань проживання батьків учнів від школи-інтернату

Необхідність звірки оцінок (балів) з паперовими носіями інформації з метою запобігання помилок.

Формалізація виставлених оцінок (балів), результатів тестування.

Незгода учнів на збір інформації

Різні ступені інтелектуальної та соціальної неоднорідності учнів

Зовнішні

Можливості

Загрози

Вироблення у педколективу, тренерів, психолога і медиків механізмів оперативного реагування на зміни, що відбуваються в ході виховного процесу або тренувань

Залучення нових учнів в школу інтернат при наявності інноваційного методу реагування на процеси адаптації

Недостатнє фінансування школи.

Необхідність захисту інформації, що міститься в базах даних

Оцінка ступеня ризику — це кількісна оцінка впливу будь-якої небезпеки. Оцінка ступеня ризику (R) визначається математичною формулою як відношення кількості небезпек (n) до максимальної можливої частоти їх виникнення за конкретний період часу (N).

R=n/N

1 категорія - небезпечні фактори ризику;

2 категорія - допустимі за ступенем небезпеки;

3 категорія - безпечні чинники ризику.

Імовірність сценарію інциденту може бути представлена ймовірністю здійснення загрози і рівнем вразливості. Комбінуючи загрозу і уразливості, які використовуються для її реалізації, ми отримуємо сценарій інциденту.

Таблиця 3 – Матриця для визначення величини ризику

Вплив на проект

Імовірність сценарію інциденту

Дуже низька (малоймовірно)

Низька (малоймовірно)

Середня (можливо)

Висока (ймовірно)

Дуже висока (часто)

Дуже низький

0

1

2

3

4

Низький

1

2

3

4

5

Середній

2

3

4

5

6

Високий

3

4

5

6

7

Дуже високий

4

5

6

7

8

 

Для визначення значення ймовірності інциденту може використовуватися наступна матриця.

Таблиця 4 - Матриця визначення значення ймовірності

Ймовірність загрози

Низька

Середня

Висока

Рівні уразливості

Н

С

В

Н

С

В

Н

С

В

Значення ймовірності сценарію інциденту

1

2

3

2

3

4

3

4

5

 Після визначення рівня (величини ризиків), їх не обходимо проранжувати з метою визначення пріоритетів обробки цих ризиків. Таблиця може використовуватися для святи факторів збитку і ймовірності інциденту (загроза і вразливість об'єднуються і стають причиною конкретного інциденту). Оцінюється ймовірність здійснення інциденту (с) і множенням на вартість ресурсу (b) отримуємо величину ризику (d). Після чого їх ранжирують.


Таблиця 5 – Матриця, ранжируюча інциденти за величиною ризику

Дескриптор інцидента (а)

Збиток

(b)

Верогідність

здійснення (c)

Величина ризику (d=b*c)

Категорія інциденту (e)

Інцидент А

 

 

 

 

Інцидент B

 

 

 

 

Інцидент C

 

 

 

 

Інцидент D

 

 

 

 

 

Верогідність здійснення інциденту може бути визначена тільки після отримання статистичних даних.

Таблиця 6 – Зменьшення ризиків

Назва ризику

Заходи щодо його зниження

Необхідність оперативного внесення даних в комп'ютер

На початковій стадії визначити оптимальний варіант для внесення даних, що влаштовує учасників проекту

Необхідність відпрацювання методів оперативного впливу (прийомів реагування) на відхилення в процесі адаптації учнів

Обговорювати з учасниками проекту на начальном етапі максимальну кількість вселяких сценарієв, та запобіжних заходів (методів впливу на процес адаптації)

Небажання колективу переходить до нових методів роботи

Детально пояснити учасникам проекту про очікувані позитивні результати проекту

Відстань проживання родітелей учнів від школи-інтернату

Організувати сеанси онлайн зв'язку з батьками (опікунами). При відсутності такої можливості підтримувати зв'язок за допомогою смс (вайбер, емейл) листування, дзвінками по мобільному телефону.

Необхідність звірки оцінок (балів) в цифрової формі з паперовими носіями інформації з метою запобігання помилок

Робити розрахунок середніх балів (оцінок) з паперових носіїв і звіряти комп'ютерний розрахунок в програмі Exele

Формалізація виставлених оцінок (балів), результатів тестування

На початковому етапі пояснити учасникам проекту важливість отримання достовірної інформації для проведення правильних коригувальних дій

Незгода учнів на збір інформації

Довести до учнів, та іх батьків необхідність запропонованого проекту

Різні ступені інтелектуальної та соціальної неоднорідності учнів

Розробка індивідуальних підходів

Недостатнє фінансування школи

При неможливості забезпечити всіх учасників проекту необхідною стаціонарним комп'ютерним обладнанням оптимізувати процес за допомогою використання мобільних пристроїв

Необхідність захисту інформації, що міститься в базах даних

Періодично змінювати паролі доступу до баз даних


 Висновки

За навчальний рік при ретельної підготовці до реалізації проекту можуть бути створени:

  • умов для успішного навчання та розвитку учнів у період переходу зі звичайної школи;
  • надійний інструмент керування процессом адаптації;
  • зручна база данних для обробки інформації з адаптації учнів, включаючи оцінювання успішності, фізичного та психологічного стану та розвитка новоприбулих учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Список використаної літератури

  1.     Адаптація дітей у 1, 5, 10 класах [Текст] // упоряд. Т. Червонна. - К.: Шкільний світ, 2008. - 128 с.
  2.     Выготский Л. С. Психология [Текст] /Л. С. Выготский. - М.: Изд-во «ЭКСмО-Пресс», 2000. - 108 с.
  3.     Даниленко Т. Створення умов для успішної адаптації учнів п’ятих класів до предметного навчання [Текст]/Т. Даниленко// Заступник директора школи. - 2011. - № 9. - С. 4-5.
  4.     Дусавицкий А. К. Развитие личности в учебной деятельности [Текст]/ А. К. Дусавицкий. - М., 1996. - 208 с.
  5.     Изучение личности школьника: Учеб.-метод. пособ. [Текст]/
    Е.А. Курносикова, Л. В. Шукшина, В. Слугин и др. - Саранск: Изд-во Морд. ун-та, - 164 с.
  6.     Коблик Е. Г. Первый раз в пятый класс: программа адаптации детей к средней школе [Текст] /Е. Г. Коблик. - М.: Генезис, 2003. - 23 с.
  7.     Кузнецова В. К. Вопросы преемственности и адаптации в условиях учебно-воспитательного комплекса [Текст]/В. К. Кузнецова // Начальная школа. - № 8. - С. 5-11.
  8.     Кузнецова И. В. Преемственность в работе начальной и средней школы [Текст] / И. В. Кузнецова // Начальная школа: плюс - минус. - 2001. - № 11. - С. 7-9.
  9.     Методические материалы по психологопедагогическому обеспечению процесса адаптации учащихся 5-х классов в средней школе: (По материалам опыта работы сотрудников лаб. прикладной пед. Психологи/ авт.-сост. Е. А. Осипова. - Минск: АПО, 1999. - 28 с. - Библиогр.: С. 18.
  10. Мурзина Н. П. Методическое обеспечение решения проблемы непрерывности и преемственности общего образования [Текст]/
    Н. П. Мурзина // Начальная школа: плюс - минус. - 2005. - № 6. - С. 13-21.
  11. Поливанова К. Н. Психологическое содержание подросткового возраста [Текст] / К. Н. Поливано­ва // Вопросы психологии. - 1996. - № 1. -
    С. 20-33.
  12. Савченко О. Наступність і перспектива в роботі двох перших ланок освіти [Текст]/О. Савченко//Дошкільне виховання. - 2000. - № 11. - С. 4-5.
  13. Удовенко М. Адаптація молодших школярів в основній школі [Текст] / М. Удовенко // Психолог. - 2006. - № 18. - С. 1.
  14. Цукерман Г.А. Переход из начальной школы в среднюю как психологическая проблема [Текст] / Г. А. Цукерман // Вопросы психологии. - 2001. - № 5. - С.              19-34.
  15. Чепіга Л.П. Особливості Я-концепції підліт­ків в залежності від умов навчання в навчальному зак­ладі: навчальний посібник для вчителів та студентів [Текст] / Нар. укр. акад.; Л. П. Чепіга. - Херсон: НУА, 2001. - 44 с.
  16. Мониторинг развития системы образования. Часть 1. Теоретические аспекты: Учебное пособие. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного университета, 2004. – 150 с.
  17. Психологическая профилактика дезадаптации учащихся в начале обучения в средней школе. Методические рекомендации для школьных психологов. Под редакцией Л.П. Пономаренко – Одесса, 1998 г. - 118 с. (Одесский областной институт усовершенствования учителей. Научно-методическая лаборатория практической психологии.)
  18. Практикум по спортивной психологии / Под ред. И. П. Волкова. — СПб.: Питер, 2002. — 288 с.
  19. Е. П. Ильин. Психология спорта - Спб.:Питер, 2008 – 352 с.
  20. Библиографическое описание: Зеленая Л. В. Проблема адаптации в педагогической психологии [Текст] // Современная психология: материалы IV Междунар. науч. конф. (г. Казань, октябрь 2016 г.). — Казань: Бук, 2016. — С. 43-45.
  21. Александровская Э. М. Социально-психологические критерии адаптации к школе // Школа и психическое здоровье учащихся / Под ред. С. М. Громбаха. — М.: Медицина. — 1998. — С.35–37.
  22. Балл Г. А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности // Вопросы психологии. — 1989.- № 1 — С.92–100.
  23. Григорьева М. В. Теоретические и прикладные аспекты проблемы адаптации в психологии // Проблемы cоциальной психологии личности. — Изд.: Саратовский гос. ун-т им. Н. Г. Чернышевского. — 2008.
  24. Дорожевец Т. В. Психологические особенности школьной адаптации воспитанников детского сада: Дис. … канд.психол. наук.- Москва, 1994.
  25. Маклаков А. Г. Основы психологического обеспечения профессионального здоровья военнослужащих: диссертация …д-ра психол. наук. — СПб, 1996. — 392с.
  26. Налчаджян А. А. Социально-психическая адаптация личности (формы, механизмы и стратегии). — Ереван, 1988. — 264 с.
  27. Реан А. А. Психология адаптации личности/А.А, Реан, А.Р, Кудашев, А. А. Баранов. — СПб.:Прайм-ЕВРОЗНАК, 2008. - 479с.
  28. Ясюкова Л. А. Изучение адаптации и развития младших школьников // Вестник СПб Госуниверситета, 2004, сер. 6, вып. 3.
  29. Беспалько В.М. Мониторинг качества обучения – средство управления образованием. – М., 1996.
  30. Вовна В.И., Короченцев В.В. и др. Мониторинг качества обучения как важнейший инструмент управления образованием//Инновации в образовании, 2005, № 5.
  31. Горб В.Г. Педагогический мониторинг образовательного процесса как фактор повышения его уровня и результатов // Стандарты и мониторинг, 2000, № 5.
  32. Горб В.Г. Педагогический мониторинг развития учебных групп в вузе//Стандарты и мониторинг, 2000, № 5.
  33. Гутник И.Ю. Организация педагогической диагностики в профильном обучении. – СПб., 2005.
  34. Кайнова Э.Б. Критерии качества образования: основные характеристики и способы измерения. – М., 2005.
  35. Лизинский В.М. Критерии оценки и стимулирование педагогической деятельности учителей как один из ресурсов управления образовательным процессом//Завуч, 2005, № 5.
  36. Литвиненко Э.В. Квалиметрический подход к определению качества управления образовательным учреждением//Педагогика, 2004, № 10.
  37. Лобашев В.Д., Лобашев И.В. Педагогическая квалиметрия результатов обучения//Стандарты и мониторинг, 2005, № 1.
  38. Майоров А.Н. Мониторинг в образовании. – СПб., 1998.
  39. Майоров А.Н. Теория и практика создания тестов для системы образования. – М., 2001.
  40. Мокшеев В.А. Организация системы мониторинга в образовании//Школьные технологии, 2005, № 1.
  41. Панасюк В.П. Школа и качество: выбор будущего. – СПб., 2003.
  42. Поташник М.М. Управление качеством образования в школе. – М., 1996.
  43. Русских Г.А. Технология мониторинга уровня обученности // Дополнительное образование, 2005, № 8.

Додаток 1

Мала педрада

«Психолого-педагогічні аспекти адаптації учнів до спортивної школи-інтернату»

Мета:

  •       аналіз основних труднощів, що виникають при прийманні та в перші місяці перебування в КЗ нових учнів, а також можливих ускладнень, пов*язаних із змінами в кожному класному колективі;
  •       об'єднання зусиль усіх суб'єктів навчально-виховного процесу, зацікавлених в успішному навчанні й повноцінному розвитку вихованців школи-інтернату.

Актуальність: Вивчення і обговорення даного питання є актуальним для всього колективу і важливою передумовою успішного навчання та тренувань школярів.

Вступ дитини до нового навчального закладу – відповідальний і достатньо важкий період у житті кожного школяра. Це обумовлено зміною навчальної та соціальної ситуації, що висуває перед учнем якісно нові завдання. Тому забезпечення успішної адаптації дитини до нових умов навчання, тренувань, проживання (для немісцевих) сприяє перспективності подальшого її особистісного розвитку.

Інноваційність та практична значимість: розробка оптимальних форми і методів взаємодії учнів і педагогів, аналіз проблем, з якими діти стикаються в адаптаційний період, вироблення шляхів їх подолання – основні питання, що потребують вирішення.

У результаті проведеного дослідження:

  • практичним психологом вивчені рівні шкільної адаптації, відчуття учнів у школі, відношення до навчання, класного колективу, наявність пошкоджень фізичного здоров*я (за допомогою анкетування);
  • досліджені взаємовідносини в класних колективах, встановлений соціостатус кожного учня;
  • виявлені особливості взаємодії у системах «тренер – учні», відношення вихованців до спортивної діяльності;
  • заступником директора з НР та класними керівниками …
  • розроблені методичні рекомендації для педагогів, батьків, учнів стосовно подальшого забезпечення успішної адаптації дітей до нових умов.

 

 

  1. Заступник директора:

Звернення до педагогічного колективу:

  •                 Ми поговоримо про проблеми адаптації дітей до нових умов;
  •      Познайомимося з результатами діагностичного мінімуму для дітей;
  •      Обговоримо результати моніторингу навчальних балів нових учнів на момент вступу до КЗ та їхню поточну успішність.»
  • Розглянемо  методичні рекомендації стосовно подальшого забезпечення успішної адаптації дітей до нових умов.

 

2. Практичний психолог:

Перехід учня до нового навчального закладу, особливо для немісцевої дитини, яка живе далеко від батьків, в іншому місті, є переломним, кризовим періодом у житті. Це складний етап, і не тільки для дитини, а й для педагогів, і для батьків. Труднощі не обмежуються рамками навчального та тренувального процесів, а так само пов'язані з організацією життя в цілому і психологічною атмосферою в сім'ї.

Процес адаптації довготривалий та складний, тому доречно поділити його на кілька етапів:

І-й етап – вересень – жовтень (листопад) – найскладніший і для дитини, яка знайомиться, пристосовується навіть на фізичному рівні до всього нового (нові запахи, звуки, стілець та парта тощо), і для педагога, якому потрібно і зібрати інформацію, і як найскоріше знайти підхід до дитини. Також потрібно враховувати вікові особливості нашого дитячого контингенту – молодший та старший підлітковий вік, юнацький у випускників. Ми стикаємося з дитиною з вже майже сформованими рисами характеру, до того ж не знаючи динаміки її розвитку. Тому тут дуже важлива профілактика дезадаптації, яка в нашому навчальному закладі має наступний вигляд:

  • ППП в індивідуальній формі за результатами вхідного тестування;
  • Зустріч дитини всіма учасниками НВП і робітниками інтернату;
  • Допомога у знайомстві з життям закладу;
  • Врахування всіх, на наш погляд, дрібниць, але для дитини важливих моментів; усунення ускладнень (пересадити за іншу парту, дати доречне доручення в класі, виділити яскраву особливість, заспокоїти тривожних батьків,… велика кількість різних методів і засобів).

В кінці І-го етапу з учнями був проведений діагностичний мінімум: вивчені рівні шкільної адаптації, відчуття учнів у школі, відношення до навчання, класного колективу, наявність пошкоджень фізичного здоров*я (за допомогою анкетування); досліджені взаємовідносини в класних колективах, встановлені соціостатус кожного учня; виявлені особливості взаємодії у системах «тренер – учні», відношення вихованців до спортивної діяльності. На основі трьох методик складена зведена таблиця та виявлені рівні адаптації.

За результатами проведеного дослідження можна припустити, що учнів з низьким рівнем (дезадаптацією) не виявлено, але учнів - % мають рівень адаптації нижче середнього, тому вони відносяться до «групи ризику». З ними протягом листопада - грудня буде проведено додаткове діагностичне дослідження, і якщо з*ясується, що це проблема саме з адаптацією, а не, скажемо, акцентуація характеру, протягом ІІ-го семестру буде проведена низка корекційних занять в індивідуальному режимі.

ІІ-й етап листопад – грудень – відносно спокійний, тому що організм на фізіологічному рівні вже пристосувався до нових умов.

Під час зимових канікул діти, як правило знаходяться в домашніх умовах, тому на початку ІІІ-ї чверті (ІІІ-го етапу адаптації) в учнів особливо «групи ризику» можливі зриви. ІІІ-й етап – січень – березень саме психологічна адаптація.

ІV-й етап – з квітня – остаточний. Якщо адаптація не відбулася повною мірою, можна казати про порушення адаптивних функцій особистості, а це вже серйозна проблема, яку може в деяких випадках вирішити тільки лікар-фахівець.

Аналіз анкети:

  1.               Як ти вчишся? Більшість учнів відповіли, що хочуть та можуть вчитися, в 9 – 11-х класах були відповіді, що можуть, але не хочуть, невелика кількість – хочу вчитися, але не можу.
  2.               Допомога у навчанні потрібна від батьків та вчителів майже всім, від товаришів небагатьом, але приблизно 20% свій негативізм (притаманний підліткам) виявили у відповіді, що нічиєї допомоги не потребують.
  3. Серед улюблених предметів називали майже всі, але превалюють інформатика, історія, біологія, хімія.
  4. Порадувало те, дві третини учнів не бажають викреслити з розкладу жодного предмету, а деякі навіть бажають додати фізкультуру, російську мову, психологію.
  5. Більшість бажають залишитися в своїх класах, діти «групи ризику» - в попередній школі, наші нігілісти – в 11-му (скоріше закінчити). Четверо 9-класніків в цій відповіді виявили надмірну стурбованість ДПА.

 Діти «групи ризику» мають окремі психосоматичні прояви: порушення сну, болі без особливої причини, їм важко пристосуватися до режиму інтернату.


Додаток 2

Зразок таблиці для оцінювання успішністі

Середній бал на початку

6

8

7

6

6

5

6

Дні

Неділя

Д.неділі

Алгебра

Геометрія

Хімія

Фізика

Біологія

Історія Укр.

Право

1

1

Понеділок

5

 

 

8

 

 

 

2

Вівторок

 

 

 

 

 

6

 

3

Середа

 

 

 

 

 

 

 

4

Четвер

 

 

5

 

7

 

7

5

П'ятниця

7

 

 

 

 

 

 

6

2

Понеділок

 

 

 

7

 

 

 

7

Вівторок

 

6

 

 

 

5

 

8

Середа

 

 

 

 

7

 

 

9

Четвер

 

 

 

 

 

 

 

10

П'ятниця

 

 

 

 

 

 

 

11

3

Понеділок

 

 

 

 

 

 

 

12

Вівторок

 

 

 

 

 

 

 

13

Середа

 

8

 

 

 

 

7

14

Четвер

 

 

7

 

 

 

 

15

П'ятниця

9

 

 

 

 

 

 

16

4

Понеділок

 

 

 

5

 

 

 

17

Вівторок

 

 

 

 

 

7

 

18

Середа

 

9

 

 

7

 

 

19

Четвер

 

 

 

 

 

 

 

20

П'ятниця

7

 

 

 

 

 

 

21

5

Понеділок

 

 

 

5

 

 

 

22

Вівторок

 

 

 

 

 

5

 

23

Середа

 

 

 

 

 

 

4

24

Четвер

 

 

8

 

8

 

 

25

П'ятниця

8

 

 

 

 

 

 

Средний бал

 

7,2

7,7

6,7

6,3

7,3

5,8

6,0

Порівняння

 

прогресс

регресс

регресс

прогресс

прогресс

прогресс

регресс

Пропуск занять

2

2

2

2

2

2

2


Графічне відображення процессу навчання (успішністі)


Зразок таблиці для оцінювання тренованості учнів

Картка особистих спортивних досягнень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальний рік

2016-2017 

ПІБ учня

 Кравченко Евген Вітальович

ПІБ тренера

 Слободяник О.О., Орлов А.А.

Дата народження

 25.03.2001 р.

Клас

 9

 

 

Вид спорту

Важка атлетика

Спортивний розряд

I

 

 

 

 

початок н.р.

 

 

кінець н.р.

Запланований результат

I-III  місце Чемпіонат області

 

 

Назва змагань

Місце

проведення

Дата проведення

Вид програми

Місце

Кількість набраних очок

 1

 Чемпіонат області

 м. Запоріжжя

 

07.10.2016

 85 кг

 1

 50

 2

 Чемпіонат Украіни до 13-15 років

 м. Кам.-Подільский

 

24.10.2016

 85 кг

 4

 28,5

3 

 Чемпіонат ОСДЮСШОР серд кадетів до 18 років

 м. Запоріжжя

28.01.2017

77 кг 

  1

50

 4.

Чемпіонат Зап. Області серед юніорів 

 м. Запоріжжя

18.02.2017

94 кг 

 1

 50

 5.

Чемпіонат України серед ДЮСШ  

 м. Харьків

22.03.2017

85 кг 

5 

 36,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

215 

 

1

 

doc
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Інкл
Додано
29 липня
Переглядів
81
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку