Проєкт «Тарас Шевченко і наш край»

Автор проєкту: Верещак Леся Євгенівна

Основний партнер: класні колективи, класні керівники

Інші партнери: учителі-предметники, бібліотекар

Назва навчального закладу: опорний заклад «Рудківська СЗШ І-ІІІ ступенів ім. Володимира Жеребного» Самбірського району Львівської області

Назва проекту: «Тарас Шевченко і наш край»

Мета проекту: популяризація творчості Тараса Шевченка на теренах рідного краю через проєктну діяльність учнів

Основні питання:

• Ключове питання: Чи здатні українці достойно оцінити велич постаті Тараса Шевченка й вшанувати його пам'ять?
• Тематичні питання:
  1. Чи живе пам'ять про Т. Шевченка у серцях українців?
  2. Як вшановується пам'ять про поета у рідному місті?

Стислий опис:

 Проект «Тарас Шевченко і наш край» спрямований на заохочення школярів 8-11 класів до самостійного цілеспрямованого поглибленого дослідження біографії та творчого доробку Кобзаря, а відтак – до автоматичного напрацювання навичок самоосвіти, самостійного пошуку, обробки, синтезу та презентації інформації.

 Процес успішної реалізації проекту передбачає об’єднання спільних зусиль учнів, вчителів-наставників, шкільної адміністрації, органів місцевого самоврядування, громадськості, що спрямовані на вирішення питання гідного вшанування пам’яті Кобзаря на теренах Рудківщини.

 Працюючи над проектом, учні є безпосередніми учасниками вшанування пам’яті видатного діяча української культури, набувають практичного досвіду співпраці із місцевою громадою (школа, вулиця, мікрорайон, населений пункт)  та владними структурами у вирішенні даного питання.

Навчальні предмети: українська мова і література, історія України, інформатика, образотворче мистецтво, музичне мистецтво.

Цільова група: учні 8-11 класів, класні керівники, учителі-предметники

Навчальні, виховні та розвивальні цілі й очікувані результати

Проект ставить за мету розвиток в учнів:

• навичок самостійного пошуку інформації;
• навичок аналізу, інтерпретації, класифікації та відтворення інформації у процесі пошукової діяльності;
• навичок критичного мислення  (здатність до планування, гнучкість мислення, готовність виправляти власні помилки, пошук компромісних рішень);
• створити в учнів образ цілісного знання;
• підвищення мотивації учнів для отримання нових знань;
• формувати навички самоорганізації (планування діяльності,
  програмування дій, корекція етапів і способів діяльності, гнучкість і
  варіативність дій);
• розвиток навичок аналізу та рефлексії (встановлення причиново-наслідкових зв’язків, виділення суттєвих ознак з орієнтацією на поставлену мету, моделювання конкретного чи абстрактного продукту);
• уміння відстоювати та аргументувати власну позицію;
• досвіду роботи самостійно та у групі;
• вироблення власного погляду на події;
• виховання відповідальності перед колективом за виконану роботу;
• застосування особистого досвіду учнів та узгодження його з науковим змістом проекту;
• стимулювання учнів до самооцінної освітньої діяльності;
• формування та розвиток здібностей учнів організовувати інших.

Вхідні знання та навички:

• знання життєвого і творчого шляху Т. Шевченка;
• вміння аналізувати його поетичні та живописні твори;
• вміння добирати, аналізувати, систематизувати навчальний матеріал, вибудовувати його у логічній послідовності для розкриття проблемного питання;
• вміння користуватись електронними джерелами та засобами пошуку, збереження і представлення інформації;
• вміння створювати електронні тексти та презентації.

 Очікуваним навчальним результатом є стимулювання інтересу школярів до постаті Т. Шевченка та сторінок історії сучасності рідного краю, пов’язаних з іменем Кобзаря та його сучасників.

Методи проекту :

- організація шкільного свята;

- проведення Шевченко-квесту;

- проведення літературних читань;

- написання газетної статті;

- створення рекламних буклетів;

- організація художніх учнівських виставок;

- зустрічі з відомими людьми міста;

- створення Інтернет-газети.

Термін реалізації проекту: жовтень 2013 р. – березень 2014 р.

Ресурси:

• людські (учні 8-11 класів)
• матеріальні (канцелярське приладдя)
• інформаційні (цифровий фотоапарат, комп’ютер, принтер, проектор, відеокамера, ресурси Інтернету)
• фінансові (на придбання паперу, маркерів, DVD-дисків, конвертів, запрошень тощо)

План реалізації проекту

Діяльність учнів:

 На початковому етапі проекту учні, об’єднані у певні цільові групи, ознайомлюються з характером майбутньої роботи та метою,  зі суттю проекту та етапами його проведення.

 Керівники груп (класні керівники та учителі-предметники) підвищують мотивацію подальшої діяльності учнів (набуття життєво необхідних у майбутньому дорослому житті знань та навичок, зробити добру справу для свого безпосереднього оточення, здобути авторитет та повагу серед шкільного колективу та місцевої громади, взяти участь у представленні результатів своєї роботи на шкільному та регіональному рівні).

Для успішної реалізації проекту цільові групи отримують завдання -підготувати наступну інформацію:

• про місцеві громадські організації та навчальні заклади, районні засоби масової інформації, які постійно беруть участь у вшануванні пам’яті Тараса Шевченка ;
• про технологію проведення опитування, анкетування та аналізу їх результатів;
• про основні правила ділового етикету (написання листа, ведення розмови по телефону, проведення ділової зустрічі тощо);
• про найцікавіші заходи щодо вивчення життя і творчості Т. Шевченка, вшанування його пам’яті, ініційовані місцевою владою та громадськістю міста,  та проблеми, пов’язані з цим питанням.

 Виконання даних завдань дозволить не тільки отримати учням необхідні знання, але  й  згуртувати колектив для подальшої роботи над проектом.

 На першому етапі учні з допомогою керівників обгрунтовують актуальність проблеми проекту для шкільної спільноти, громади міста й самостійно обирають напрям роботи відповідно до власних літературно-мистецьких уподобань і можливостей реалізації.

 При обговоренні  напрямів  роботи над проектом учні намагаються визначити, яким чином можна реалізувати свої плани і які позитивні результати вони хотіли би бачити у результаті успішного розв’язання проблеми.

 На пропозицію керівника учні обговорюють важливість та актуальність усіх піднятих проблем зі своїми батьками, рідними, знайомими. Учні також називають тих осіб, які, на їхню думку, зможуть допомогти їм при зборі інформації, виборі оптимального шляху розв’язання проблеми, при необхідності підтримають.

 Отож, ініціатива переходить до учнів. Вони отримують можливість усвідомлено організувати власну діяльність, виявляти свою індивідуальність, втілювати творчі задуми.

 На другому етапі учні зайняті збором повної інформації, котра різнобічно характеризує проблему, доводить її актуальність.

 При визначенні джерел інформації учні називають ті, які є доступними й корисними: шкільна та міська бібліотеки, учителі школи та музичної школи, Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, органи місцевої влади, представники духовенства та місцевих художників.

 Кожній цільовій групі доручається збір необхідної інформації із окремого її джерела. Призначаються старші у кожній групі, які згодом будуть звітувати про виконану роботу перед учасниками проекту. Отриману інформацію учні записують, а згодом використовують при формуванні презентаційних матеріалів. Керівники наголошують учням про законність та достовірність отриманої інформації, що спонукає їх звертатися до різних джерел інформації, критично мислити, аналізувати та співставляти різні погляди, а також звертається увага на необхідність дотримання основних правил етикету під час спілкування з іншими людьми, необхідність бути привітними, пунктуальними та відповідальними.

 На етапі визначення найбільш прийнятного шляху розв’язання проблеми, котре підтримує більшість класу, учні систематизують та аналізують отриману інформацію, планують діяльність з розв’язання проблеми. Серед шляхів розв’язання проблеми учні вибирають ті, які найбільш ефективні та прийнятні залежно від реальних можливостей.

 У процесі самостійної пошукової роботи для розв'язання поставленої проблеми учні застосовують елементи свого формалізованого досвіду, а також накопичується   новий досвід діяльності на рівні засвоєння творчих дослідницьких методів пізнання. Цей досвід може бути перенесений не лише на розробку проектів іншого виду, а й на навчальний процес у цілому.

План дій з розв’язання обраної проблеми

 На четвертому етапі учні частково реалізують свій варіант проблеми, провівши зустрічі з представниками місцевої влади, громадських організацій, громадськості, духовенства. У контексті сформульованої проблеми учні мали  знайти таку інформацію:

•                 Як священнослужителі оцінюють твори Т. Шевченка на біблійні теми і які твори поета і чому найчастіше цитують у своїх проповідях? (група учнів 8Б класу, керівник учитель української мови і літератури Руслабудова Т. М.).
•                 Скласти перелік творів Кобзаря, покладених на музику, та ознайомитись з дослідженням учителя музичної школи М. Качинської  про спроби Т. Шевченка писати музику до власних творів (група учнів 8-А класу, керівник учитель української мови і літератури Мисько О. М., консультант учитель музики Зпєць О І.).
•                 З допомогою місцевого художника І. Я. Пукача проаналізувати мистецьку цінність картин, малюнків поета,  використання мотивів творчості Кобзаря  художниками Рудківщини (група учнів 9 класу, керівник учитель української мови і літератури Верещак Л. Є., консультант учитель образотворчого мистецтва Бура О. Н.).
•                 Як пропагують творчість Т. Шевченка члени товариства української мови «Просвіта» м. Рудок з метою формування в українців національної свідомості та активної життєвої позиції? (група учнів 11 класу, керівник учитель української мови і літератури Лазоряк Г. Я.., консультант учитель історії Музика Н. І.).
•                 Від секретаря міської ради Ференц С. Я. отримати інформацію про історію встановлення пам’ятника Т. Шевченку у м. Рудки та проблеми, пов’язані з упорядкуванням прилеглої до пам’ятника території (група учнів 10 класу, керівник учитель української мови і літератури Турчин Л. П.).
•                 Індивідуальні консультації щодо створення Інтернет-газети «Від вдячних нащадків» (група учнів 11класу, консультант учитель інформатики Кітик І. Я.).

 Отриману інформацію систематизують, виокремлюють найголовніше відповідно до напряму роботи, звітують про проведену роботу перед учасниками проекту.

 На п’ятому етапі підготовки до представлення проекту керівники груп   допомагають учням чітко узгодити питання організації проведення заходу щодо представлення результатів роботи над проблемою. При підготовці до презентації учні кожної групи висвітлюють обрану ними тему дослідження, обґрунтовують її актуальність; ознайомлюють з процесом та результатами збору інформації, дослідження проблеми; аргументують найоптимальніший, на їх погляд, шлях реалізації проблеми; описують конкретні заходи, необхідні або можливі для розв’язання проблеми.

 Проведене учнями дослідження завершується застосуванням здобутих знань у практичній роботі, її результатом має бути реальний освітній продукт, наділений суб'єктивною або об'єктивною цінністю. Отримавши його, учні мають дати відповідь на такі питання:

• Які знання знадобилися в практичній роботі?
• Який особистий досвід змогли використати?
• Який новий досвід отримали?
• Що змінилося в результаті виконання проекту?
• Що покращили для себе чи для інших людей?    

 На завершальному етапі розробки проекту передбачається оформлення та презентація його результату, аналіз й оцінка проектної діяльності учасників. Важливість цього етапу пояснюється тим фактом, що кожна справа має бути доведеною до кінця. Відчуття завершеності виникає в учнів під час представлення результату проекту.

 У цьому випадку доцільними будуть запитання, які дозволять присутнім уявити, як здійснювалася розробка проекту. Наприклад:
— Чому ви вирішили працювати над цим проектом?
— У чому полягав задум проекту?
— Якими були пропозиції щодо шляхів вирішення проблеми? Чому вони не всі були використані?
— Чи достатньо було у вас знань для розробки проекту? Якими джерелами користувались, щоб отримати нові знання?
— Чого навчились під час роботи над проектом?
— Що в роботі було найскладнішим? А що найцікавішим?
— Чи виникали нові ідеї під час самостійної пошукової роботи?
— Чи задоволені ви отриманим результатом? Як він буде використовуватись?
— Як можна покращити проект? Яку ще проблему вам хочеться вирішити?
 На останньому етапі проходить оцінювання проектної діяльності за визначеними критеріями: учні дають оцінку внеску кожного учасника творчої групи, а вчитель оцінює діяльність групи в цілому. Підсумок роботи над навчальним проектом відбувається в урочистій атмосфері, адже це посилить радість пошуку та активізує набуття нових, незвичних для повсякденного навчального процесу знань та умінь, дозволить учням відчути їх соціальну значущість. Отже, для учнів цей етап, як і створення проекту в цілому, пов'язаний із демонстрацією зростання своєї компетентності.