Проект "Весну принесли лелеки"

Міністерство освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради

Козлиничівська гімназія – філія

Опорного закладу загальної середньої освіти «Цмінівський ліцей»

 

 

 

 

 

Робота на Всеукраїнський конкурс

експериментально-дослідницьких робіт

з природознавства «Юний дослідник»

Номінація: «Тваринний світ»

 

 

 

Весну принесли лелеки

  

 

 

 

 

Підготувала

Водько Христина Миколаївна

Учениця 4 класу

 

Керівник:

Вчитель початкових класів

Якубишина Галина Володимирівна

 

 

 

 

 

2021

 

Зміст

Вступ
1. Основна частина……………………………………………………………….3.
1.1. Зовнішній вигляд…………………………………………………………….4.
1.2. Поширення та місця існування……………………………………………...5.
1.3. Раціон харчування……………………………………………………………5.
1.4. Гніздування…………………………………………………………………...6.
1.5. Висиджування пташенят…………………………………………………….7.
1.6. Види лелек…………………………………………………………………….7.
1.7. Міграція……………………………………………………………………….9.
1.8. Народні легенди й перекази про лелеку……………………………………10.
1.9. Цікаві факти про лелек………………………………………………………12.
1.10. Чорний лелека в Червоній книзі України…………………………………13.
Висновки…….…………………………………………………………………….14.
Література…………………………………………………………………………15.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У процесі дослідницької роботі з природознавства на тему «Весну принесли лелеки» учениця початкової школи вивчає довідкову літературу про лелеку, знайомитися із зовнішнім виглядом цього чарівного птаха, дізнається про місця гніздування лелеки.

Докладніше про проект:

Протягом роботи  над  проектом з природознавства на тему «Весну принесли лелеки» було відвідано шкільну бібліотеку і підібрано необхідну літературу про лелек, з допомогою свого керівника роботи і батьків знайдено цікавий матеріал в мережі Інтернет.

Також, у рамках навчального проекту про лелек досліджуються і визначаються види лелек, їх місце у народознавстві, з’ясовуються види, які занесені до Червоної книги України, вивчаються народні легенди й перекази про лелеку, а також досліджується чорний лелека з Червоної книги України.

Вступ
Якось на літніх канікулах я, тато і мама пішли ловити рибу. Підходячи до річки ми побачили дуже гарного птаха - це була лелека. Мені дуже захотілось підійти ближче до неї, але він злякався та полетів на іншу сторону річки і сів на гілля, яке звисало над водою.

Я спитала у батьків, що цей птах тут робить і звідки він? Вони розповіли дуже цікаві факти та про її існування. Мене дуже зацікавила ця пташка і мені захотілось побільше дізнатись про її життя.

Темою мого дослiдження став птах лелека, один iз найулюбленiших птахiв України. Обравши цю тему, я вирішила більше дізнатися про цього птаха: його місце проживання, харчування, його роль у природі та чи потрібна йому допомога від людей.

Предмет дослідження: умови життя лелеки в природі та їх види.

Об'єкт дослідження: лелеки.

Мета дослідження: з'ясувати умови життя лелек та вплив діяльності людини на їх чисельність.

Завдання дослідження:

1. Вивчити довідкову літературу про лелеку.
2. Ознайомитися із зовнішнім виглядом птаха.
3. Дізнатися про місця гніздування лелеки.
4. Скласти список видів лелек.
5. Визначити місце лелеки у народознавстві.
6. З’ясувати який лелека занесений до Червоної книги України.

Етапи проекту про лелеку:

1. Відвідати шкільну бібліотеку та підібрати необхідну літературу для проекту.
2. Із допомогою свого керівника роботи та батьків знайти матеріал в Інтернеті.
3. Із зібраного матеріалу вибрати основні відомості про лелеку.
4. Дізнатися про причини зменшення кількості лелек на Земній кулі.

Об'єкт дослідження: птах - лелека.

Гіпотеза: діяльність людини впливає на зміну кількості лелек у природі.

1. Основна частина.

1.1. Зовнішній вигляд лелеки

Лелека - великий i дуже красивий птах. Живе у наших краях весною та літом. Гніздиться поблизу людських осель.

Розмiром вiд 80 до 100 см довжиною, розмахом крил 200 — 220 см та вагою вiд 2,5 до 4,5 кiлограмiв.

Забарвлення пiр’я бiле, лише кiнчики крил блискучого чорного кольору. Довга витягнута шия, червоний дзьоб i високi червонi ноги надають чарiвної краси, гордовитостi.

Коли крила птаха складені, то махові пір'їни покривають задню частину тіла, звідки і походить назва — чорногуз. Дзьоб та ноги чорногуза червонясті й довгі. Лелека часто полюбляє стояти на одній нозі.

Голос слабкий. Птахи спілкуються клацанням дзьоба. Клацаннями птахи вітають один одного, також цими звуками захищають гніздо від конкурентів. Поведінці чорногуза властивий і шлюбний ритуал, який супроводжується спільним клацанням дзьобами. Ці величні птахи є символами у багатьох народів.

В Україні лелеку ще називають чорногуз, бузько, бусол, бусел, буслик, боцян, лесик, гайстер.

 

 

 

ЦІКАВО ЗНАТИ!

Слово „лелекати”- по – українськи означає „балакати”.

1.2. Поширення та місця існування лелеки

Білий лелека - це перелітний птах. Гніздується лелека в Європі та Північній Африці, а на зиму відлітає на південь Африки.

Лише деякі птахи, як виняток, залишаються увесь рік в одному місці. Деякі лелеки детять із місць гніздування через весь африканський континент; інші здійснюють не такі тривалі перельоти.

Лелеки більш охоче селяться в заболочених районах і на вологих лугах, де знаходять достатню кількість корму. Їх можна зустріти на полях, де вони під час оранки „простують" за плугом. Лелеки часто гніздуються колоніями, тоді їхній клекіт чути дуже далеко від місць гніздів'я.
З 1984 року на території Європи спостерігається активний приріст чисельності птахів навіть у високоіндустріалізованих країнах.Згідно з результатами 6-го інтернаціонального перепису білих лелек 2004 року, найбільша популяція в Польщі й становить 52500 пар, в Україні 12000–18000 пар, у Білорусі 10500–13000 пар, 10000 пар у Литві з найщільнішим ареалом у світі, 8500 в Латвії, 4000 в Естонії.
У південно-західній Азії найбільша популяція наявна в Туреччині — 15000–35000 пар, менше в Іспанії 14000 пар та Португалії 10000 пар. Відокремилася неперелітна популяція в Південній Африці.

1.3. Раціон харчування лелеки

Білий лелека не відноситься до видів птахів, яким загрожує вимирання. На відміну від лелеки чорного, який занесений до Червоної книги України.

Раціон харчування білих лелек включає в себе головним чином дрібних хребетних тварин. А також різних безхребетних.

Мешкаючи на європейській території, лелеки ніколи не відмовляться від гадюк, вужів і жаб. Крім того, улюбленою їжею білих лелек є сарана і коники.

У раціон харчування лелек входять також дощові черв'яки, капустянки, хрущі, дрібні ссавці (переважно це зайченята, ховрахи, кроти), ящірки. Іноді їдять дрібну рибу і вкрай рідко невеликих птахів.

При пошуку їжі білі лелеки ходять дуже граціозно і не поспішаючи. Однак, побачивши потенційну здобич, блискавично хапає її.

1.4. Гніздування білого лелеки

Білі лелеки — синантропні птахи. Вони охоче селяться в населених пунктах. Трапляються навіть у великих містах.
Але знаходять гнізда лелек і далеко від людського житла — в заплавах рік, на узліссях, уздовж доріг. Серед болота можна іноді побачити гніздо навіть на невисокому пеньку.

Чорногузи гніздяться на скелястих підвищеннях, деревах, будівлях та електричних опорних стовпах. Вони заселяють відкриті та напіввідкриті ландшафти, поряд з людським житлом.

З дерев лелеки віддають перевагу тим, що ростуть поблизу людського житла або в заплавах рік і мають велику розлогу крону. За підрахунками, зробленими в Україні у 1987 році, більш ніж половина гнізд на деревах були збудовані на тополях, ясенах, вербах i дубах.

Білі лелеки надають перевагу вологій місцевості, долинам річок та низинним болотам. Пара чорногузів часто роками гніздиться на одному і тому ж місці, таким чином самиця і самець щороку зустрічаються, хоча пару утворюють на сезон.

Гніздо лелеки будують із гілок дерев. Міцні і довгі лягають до основи, менші накладаються згори. Усередині птахи вистилають оселю сіном, травою, мохом. Нерідко трапляються також папір, ганчірки, коров'ячий і кінський гній, картоплиння, шматки целофанової плівки тощо.

Спочатку гніздо порівняно невелике — близько метра в поперечнику і всього кілька десятків сантиметрів заввишки. З роками гніздо надбудовується і збільшується за розмірами. Іноді такі споруди використовуються десятки років поспіль і сягають 2 метрів у діаметрі, 3–4 метри заввишки та 1–2 тонни ваги.

 

 

 

1.5. Висиджування лелекою пташенят

У віці близько чотирьох років чорногуз стає статевозрілим і готовим до спарювання. Навесні, після прильоту та шлюбного ритуалу, молода пара будує гніздо і самиця відкладає 3–6 яєць, які висиджують по черзі самиця і самець 30-32 дні.

Яйце чисто біле, близько 100 грамів вагою. З'являються яйця в гніздах у другій половині квітня — на початку травня.

 

Новонароджені чорногузи вдягнені у ніжний сірувато-білий пух, дзьоб у них темний, ніжки — жовто-рожеві. Важать вони всього 60–80 грамів.

Народжуються пташенята лелеки сліпими, але очі в них відкриваються вже через кілька годин. З першого дня пташенята їдять самостійно. Годують їх обидва птахи. Вони приносять їжу у дзьобі чи в горлі (вола у лелек немає) і відригують її всередину гнізда.

У перші дні малята отримують дрібну і ніжну поживу — черв'яків, личинок комах тощо. Поступово їхній раціон розширюється. Пташенята перебувають у гнізді майже два місяці. Виліт молодняка відбувається у другій половині липня — на початку серпня.

1.6. Види лелек

Лелеки належать до сімейства птахів із ряду голінастих. Лелеки існують на Землі з давніх часів – по історичних розкопках вчені змогли описати 27 видів, з них 7 видів можна зустріти сьогодні в природі. На даний момент, до загону лелечих належать 18 видів, що належать до 9 груп:

Лелека білий (ciconia ciconia)

Лелека білий (ciconia ciconia). Найбільш часто зустрічається вид птахів з сімейства лелечих - білий. Зростання дорослої особини - близько 1 м. Зовні цей птах відрізняється від своїх родичів біло-чорним оперенням.

Ноги і дзьоб - яскраво-червоного кольору. Між пальцями ніг розташовуються перетинки. Статевий деформізм серед білих лелек слабко виражений: зовні самка і самець майже не відрізняються, проте жіноча особина трохи менше розміром.Ці птахи не мають голосових зв`язок і не видають звуків.

Далекосхідний лелека

Далекосхідний лелека (ciconia boyciana). Зовні нагадує білого лелеки, тільки більші. Дзьоб далекосхідного лелеки чорного кольору.

Цей птах належить до зникаючих видів: на планеті мешкає всього близько 1000
особин.

Лелека чорний

Лелека чорний (ciconia nigra). Ці птахи мають чорне оперення тіла, тільки на черевці присутній білий колір.Ноги і дзьоб червоного кольору. Чорний лелека має голосові зв`язки і видає характерні звуки.

Лелека-кувач

Лелека-кувач (mycteria ibis). Найбільший з сімейства лелечих. Особливістю цього виду є лисі червоні ділянки шкіри в області навколо очей.Дзьоб оранжевого кольору злегка загинається вниз. Оперення чорно-біле з рожевим відливом.

Лелека-роззява

Лелека-роззява (anastomus oscitans). Оперення біло-чорне з зеленуватим відливом. Потужний дзьоб сіро-зеленого кольору. Між надклювьем і піддзьобка утворена ущелина, що і стало причиною для такого оригінального назви виду.

Марабу

Марабу (leptoptilus crumeniferus). Цей птах не має оперення на голові.Дзьоб відрізняється великим розміром.

 

 

1.7. Міграція лелек

Білий лелека — перелітний птах. У серпні зграї, керуючись інстинктом, починають тягнутися на південь.

В Україні зграї зазвичай нараховують від 2–3 до сотні лелек. Але іноді можна побачити й великі багатосотенні скупчення. Зграї поступово збільшуються на шляхах перельоту і на Балканах складаються вже з тисяч птахів.

На зимівлю чорногузи з різних частин Європи летять різними шляхами. Існують дві популяції — східна і західна, лінія розділу між якими — своєрідний вододіл — проходить Голландією, Гарцем, Баварією, Альпами.

У німецькій науковій літературі вона називається пролітною межею. Але це не чітко окреслена лінія, навколо неї існує широка смуга змішування напрямків — птахи тут можуть мігрувати як в один, так і в інший бік. Найцікавіше те, що різні напрямки перельоту можуть мати молоді лелеки, що вивелися в одному й тому ж гнізді.

Cезонні міграції птахів (карта)

Шляхи міграції лелеки

причорноморсько-азовський (мартин, крячки)

дніпровський (сірий журавель, чернеть морська та чубата)

широкофронтальний меридіанний (сіра чапля, білий та чорний лелека, чирок)

поліський північноширотний (білолоба гуска, лебідь-шипун, крижень)

місця зимівлі чайок, лебедів, гусей, качок

пункти масового кільцювання птахів

пункти спостереження за міграціями птахів

водно-болотні угіддя міжнародного значення

Відстань міграції лелек становить близько 10000 км. В Україні існує «пролітна межа», яка проходить десь на Лівобережжі Дніпра.

Лелеки із західних, центральних та північних областей летять уздовж західного узбережжя Чорного моря та перелітають Босфор, то птахи зі східних областей мігрують у південно-східному напрямку до східного чорноморського узбережжя. Сюди ж летять і птахи зі східної частини ареалу в Росії. Тут також існує досить широка смуга змішування напрямків міграції. Частина лелек із Придніпров'я може летіти на південний схід.

Переліт на зимівлю чорногузи здійснюють удень. Вони летять на великій висоті, при цьому вибираючи найзручніші в аеродинамічному плані місцевості, тому намагаються уникати польотів над морем.

Часто трапляється, що деякі чорногузи залишаються на зиму в місцях літнього гніздування. У більшості випадків мова йде про птахів, які були поранені, звикли до людей, або є з вадами міграційної інстинктивної поведінки. Такі птахи потребують додаткового піклування від людей протягом зими.

Приліт на місця гніздування відбувається, здебільшого, у другій половині березня — першій половині квітня, хоча ранньої весни їх можна місцями побачити й на початку березня. Окремі птахи можуть затримуватися аж до травня.

Зазвичай, першим з'являється самець, рідше — самка, іноді ж обидва птахи одразу. Самиця найчастіше прилітає кілька днів після самця. Старі лелеки повертаються раніше за молодих.

1.8. Народні легенди й перекази про лелеку

В Україні лелека вважається вісником весни. Приліт птахів весною відзначався людьми здавна.

Зникнення птахів восени і повернення навесні здавалося дивним. Древні слов'яни вважали, що птахи на зиму летять у вирій.

В українській мові збереглось це слово «вирій» — рай древніх слов'ян. Повертання птахів навесні пов'язувалось зі звісткою богів, пізніше було прив'язане до християнських весняних свят.

 

В Україні багато прикмет про погоду, пов'язаних із білим лелекою. Він приносить тепло і забирає його назад до вирію.

• Рано прилетів — буде тепле літо.
• Лелека починає непокоїтися — на погану погоду.
• Активно тріщить увечері дзьобом — завтра буде сонячний день.
• Стоїть на одній нозі — значить треба чекати похолодання.
• Якщо не відлітає далеко від гнізда, а тримається поблизу, — на негоду.
• Коли птах погожого дня тримається сухого місця, то й наступний буде сонячним.
• Перед тим, як здійметься вітер, лелеки довго кружляють біля своїх гнізд.

Є й землеробські прикмети, пов'язані з бузьками. Наприклад: заклекотали лелеки в гнізді — час садити цибулю.
Існують народні прикмети:

Лелека (бузьок) – птах спостережливий. У народі кажуть: «Коли лелека бачить негаразди між людьми, то стоїть на одній нозі, а коли між людьми панує добро, то величаво походжає на двох і весело та гучно клекоче».

- Якщо лелеки вiдлiтають iз двору несподiвано i не повертаються до гнiзда – бути пожежi або двiр спустiє.

- Якщо лелека дивиться до гори - на вмируще.

- Де лелека не лiтає, а на весну додому повертає.

- На чиєму подвір’ї поселиться цей дивовижний птах - там буде мир i щастя.

Існує повір'я, що лелеки приносять до хати діточок. Тобто, коли на даху будинку оселився лелека, то найближчим часом слід чекати народження дитини, та й у самій домівці неодмінно пануватиме спокій, мир, злагода, достаток. І здоров'ячко не омине порога.

 

 

Чому в лелек чорні крила?

Якось у хатині, де мешкала сім’я з двома немовлятами, сталася пожежа. Лелеки, що мешкали на солом'яній стрісі будинку, заметушилися, почали кликати на допомогу. Батьки працювали в полі, тож не могли побачити, що сталося. Тоді чорногузи кинулись до обійстя і винесли дітей з полум'я. Відтоді у лелек червоні ноги та дзьоб і чорні кінчики крил, обпечені в пожежі.

1.9. Цікаві факти про лелек

• Не всі лелеки нешкідливі. Приміром, лелеки марабу, що живуть в Африці — падальщики і хижаки. Втім, люди там звикли до них і звертають на марабу не більше уваги, ніж ми звертаємо на горобців та голубів.

• Білі лелеки, що мешкають на території України, на зиму відлітають в Африку та Індію.

• Лелеки живляться не тільки комахами і жабами — вони ефективно борються з отруйними зміями, наприклад, з гадюками, які лелекам дуже навіть до смаку.

• Після зимівлі на краю світу білі лелеки повертаються до своїх гнізд і приводять їх у порядок. Ці птахи надзвичайно прив’язані до своїх осель.

• Найстаріше з відомих гнізд лелек, в якому жило багато поколінь цих птахів, було заселене ними протягом 381 року.

• Діаметр гнізда білого лелеки може становити до півтора метрів, а вага до 200-250 кг.

• Вільний самець лелеки «бере в дружини» першу ж самку, яка прилітає до нього в гніздо.

• Лелеки висиджують яйця по черзі — самка займається цим вночі, а самець — вдень.

• Були зафіксовані випадки загоряння гнізд лелек, а заодно і будівель, на яких вони були розташовані. Відбувалося це через те, що лелеки в якості будматеріалу прихоплювали ще тліючі гілки з вогнищ і відносили їх у гніздо.

• Слабких і хворих пташенят лелеки безжально викидають з гнізда.

• Вчитися польоту пташенята лелеки починають у двомісячному віці.

• Єдина країна, в якій завжди було заборонене полювання на лелек — Японія.

• Розмах крил білого лелеки може досягати двох метрів.

• Популяція лелек в Італії була повністю винищена в 17-му столітті.

• Вирушаючи на зимівлю в теплі краї, лелеки долають відстань до десяти тисяч кілометрів.

• Лелеки сплять, стоячи на одній нозі, причому ноги вони змінюють, не прокидаючись. Бусол, жабоїд, веселик, боцюн, гайстер — як тільки не називають лелеку в різних регіонах України. А на Житомирщині навіть існує повір’я, що лелеки мають людські імена. Тож якщо покликати птаха його іменем, він неодмінно поверне голову.

1.10. Чорний лелека у Червоній книзі України

До Червоної книги занесено лелеку чорного. По Україні чисельність досягає 400–450 пар.

У Волинській обл. 50–60 пар, Рівненській — 60–70, Львівській — 30–40, Закарпатській — 30–40, Івано-Франківській — 30–40, Чернівецькій — 8–10, Київській — 25–30, Чернігівській — 40–50, Сумській — 10–12. Чисельність у Європі сягає 7,8–12 тис. пар з тенденцію до зростання.

Причини зміни чисельності: деградація місць гніздування через вирубування лісів, меліорація лісових угідь у смузі Лісостепу, фактор непокою.

Охороняється на заповідних територіях Полісся та Карпатського р-ну. У місцях гніздування виду та регулярного перебування під час міграцій необхідно створити природоохоронні об'єкти.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: розмножується у зоопарках.

 

 

 

 

 

 

Висновок

Працюючи над обраним проектом я опрацювала багато різної літератури та з’ясувала, який особливий та цікавий птах – лелека. Що існує багато його видів, які можуть за зовнішнім виглядом дуже відрізнятися один від одного. Їх існування родинами та дбайливе ставлення до потомства викликає захоплення.

Проведена мною дослідницька робота надала мені знання щодо зменшення кількості окремих видів лелек, зокрема Чорного лелеки на території України. Саме тому його занесено до Червоної книги України.

Причиною зменшення популяції птахів є людини, яка втручається в зону їх гніздування: вирубує ліси; проводить осушення заболочених місцевостей з метою їх використання в сільському господарстві; гамірливе поводження людей в природі відлякує птахів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної лiтератури

1. Українська радянська енциклопедiя. Том 8.- Кив. Академiя Наук. УРС, 1962 р.

2. Життя тварин. Москва. Видавництво «Просвещение», 1986 р.

3. Любов Пшенична. «Чорногузки». –Київ, Видавництво «Веселка», 1988 р.

4. Попередні результати VI Міжнародного перепису Білих лелек 2004/05. Факти про лелеку з Польщі.

5. Вірування пов'язані з білим лелекою.

6. Пастух Н. Тваринна образно-символічна система українського фольклору.