17 липня о 18:00Вебінар: Чи може наука сформувати підприємницьку компетентність?

Проект "Життя та праця геніальних вчених, які дали людству нові уявлення про Всесвіт."

Про матеріал
Якось один відомий вчений (кажуть, це був Бертран Рассел) читав публічно лекцію про астрономію. Він розповідав, як Земля обертається навколо Сонця, аСонце в свою чергу звертається навколо центру величезного скупчення зірок, яке називають нашою Галактикою. Коли лекція підійшла до кінця з останніх рядів залу піднялася маленька літня леді і сказала: Все, що Ви нам говорили - нісенітниця. Насправді наш світ - це плоска тарілка, яка стоїть на спині гігантської черепахи. Поблажливо посміхнувшись, вчений запитав: "А на чому тримається черепаха?" - "Ви дуже дуже розумні, молода людина, - відповіла стара леді. - Черепаха - на іншій черепасі, та - теж на черепасі, і так все нижче і нижче. "
Перегляд файлу

1

 

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти, науки та молоді Миколаївської облдержадміністрації

Управління освіти Первомайської міської ради

Первомайська міська станція юних натуралістів

 

Обласний заочний гуманітарний конкурс

«Космічні фантазії»

 

Напрямок:

Космічна історія

Тема:

Життя та праця геніальних вчених, які дали людству нові уявлення про Всесвіт.

 

Інформація про автора:

Корунова Софія, 12 років, 6-А клас

Первомайська міська станція юних натуралістів

Гурток «Рослини – символи України»

55200 Миколаївська область,

м. Первомайськ, вул.П.Тичини, 52,

Керівник гуртка:

Галуза-Лишаєвата Анжела Сергіївна

(05161)3 42 76, 066 098 87 57

 

Первомайськ - 2015

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. ГЕНІАЛЬНІ ВЧЕНІ ДАВНІХ ЧАСІВ...............................………..4

  1.        Аристотель…………………………………………………………...4
  2.        Аристарх Самоський ……………………………………………….5
  3.        Клавдій Птолемей …………………………………………………..6

Розділ 2. ГЕНІАЛЬНІ ВЧЕНІ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ…………………………….7

2.1. Арабські астрономи……………………………………………………7

2.2. Біруні…………………………………………………………………...7

рОЗДІЛ 3. ГЕНІАЛЬНІ ВЧЕНІ НОВОГО ЧАСУ……………..........................8

3.1. Роджер Бекон…………………………………………………………..8

3.2. Микола Коперник……………………………………………………..8

3.3. Джордано Бруно……………………………………………………..10

3.4. Йоганн Кеплер………………………………………………………..11

3.5. Галілео Галілей……………………………………………………….13

3.6. Ісаак Ньютон…………………………………………………………14

РОЗДІЛ 4. Вивчення всесвіту в новітній час…………….............15

Висновки…………………………………………………………………………17

Список використаних джерел…………..……………………………………….18

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП 

Якось один відомий вчений (кажуть, це був Бертран Рассел) читав публічно лекцію про астрономію. Він розповідав, як Земля обертається навколо Сонця, аСонце в свою чергу звертається навколо центру величезного скупчення зірок, яке називають нашою Галактикою. Коли лекція підійшла до кінця з останніх рядів залу піднялася маленька літня леді і сказала: Все, що Ви нам говорили - нісенітниця. Насправді наш світ - це плоска тарілка, яка стоїть на спині гігантської черепахи. Поблажливо посміхнувшись, вчений запитав: "А на чому тримається черепаха?" - "Ви дуже дуже розумні, молода людина, - відповіла стара леді. - Черепаха - на іншій черепасі, та - теж на черепасі, і так все нижче і нижче. "

Таке уявлення про Всесвіт як про нескінченну вежі з черепах більшості з нас здасться смішним, але чому ми думаємо, що самі знаємо краще? Що нам відомо про Всесвіт, і як ми це дізналися? Звідки взялася Всесвіт, і що з нею станеться? Чи було Всесвіту початок, а якщо й було, то що відбувалося до початку? Яка сутність часу? Скінчиться воно коли-небудь? Досягнення фізики останніх років, якими ми частково зобов'язані фантастичною нової техніки, дозволяють, нарешті, отримати відповіді хоча б на окремі з таких давно поставлених питань.

Пройде час, і ці відповіді, може бути, стануть настільки ж очевидними, як те, що Земля обертається навколо Сонця, а може бути, настільки ж безглуздими як башта з черепах. Тільки час (чим би воно не було вирішить це).

 

 

 

 

Розділ 1. ГЕНІАЛЬНІ ВЧЕНІ ДАВНІХ ЧАСІВ

1.1.Аристотель

Ще в 340г. до н. е.. грецький філософ Аристотель у своїй книзі "Про небо" наводив різкі доводи на користь того, що Земля не плоска тарілка, а кругла куля. Кулястість Землі Аристотель обгрунтував тим, що під час місячних затемнень Земля відкидає на поверхню нашого супутника круглу тінь. Це доказабсолютно справедливо, його і тепер приводять в підручниках з географії та астрономії. Те, що Земля - ​​куля, грецький філософ доводив ще й по-іншому і теж правильно.

Він говорив, що під час далеких подорожей зірки, розташовані низько над горизонтом, зникають під ним, приховані опуклістю Землі, зате з іншого боку з'являються нові, до того не видні [2].

http://www.physbook.ru/images/5/58/Img_Kvant_A-1995-02-006.jpgАристотель вважав, що навколо Землі, як нерухомого центру світобудови, обертаються тверді прозорі сфери, до яких прикріплені Місяць, Меркурій, Венера,Сонце, Марс, Юпітер, Сатурн. На восьмий сфері він помістив всі зірки. У ті часи нелегко було допустити, щоб сфери оберталися навколо Землі самі собою, і Аристотель вийшов зі скрутного становища так. Придумавши дев'яту сферу, найдальшу, Аристотель назвав її "перводвигателем". Цей свого роду "небесний мотор" і крутив інші сфери.Система світу Аристотеля належить до геоцентричних, тобто таких, де центром Всесвіту вважається Земля (по-грецьки "Геос") [6].

 

 

 

1.2. Аристарх Самоський

http://etherdynamic.ru/uploads/posts/2011-04/1302694216_antisthenes_pushkin.jpgЗ учених тієї далекої від нас добу величезний внесок у розвиток уявлення про Всесвіт вніс Аристарх Самоський (320 - 250 р. до н. Е..). Він створив геліоцентричну систему світу, тобто в центрі світобудови поставив Сонце. За вченням Аристарха, Земля та інші планети оберталися навколо Сонця. 

Історики називають Аристарха Самоського "Коперником стародавнього світу": адже лише через вісімнадцять століть після нього геліоцентричну систему світу відродив великий польський астроном Микола Коперник [4].

Аристарх Самоський визначив, хоча і неточно, величину Місяця і відстань до неї. Він знайшов, що діаметр, або поперечник, Місяця в три рази менше земного, і це досить близько до істини. З срібного блюда, що котиться по небу, астроном перетворив Місяць у величезне небесне тіло, за яким можна здійснювати подорож в десятки тисяч стадіїв (грецький стадій дорівнював 185 метрам).

Аристарх вніс нове у вчення про зірки. Він вважав, що вони відстоять від Землі незмірно далі, ніж Сонце. Для тієї епохи це відкриття було дуже важливим: із затишного домашнього маленького світу Всесвіт перетворювалася в неосяжний гігантський світ. У цьому світі Земля з її горами і рівнинами, з лісами і полями, з морями й океанами ставала крихітної пилинкою, загубленої в грандіозному порожньому просторі ...І цілком природно, що Аристарх Самоський не міг зробити цю порошинку центром світобудови, змусити крутитися навколо неї величезне Сонце і незмірно далекі зорі [2].

Зоряну сферу Аристарх помилково вважав нерухомою. Ми тепер знаємо, що кожна зірка - теж Сонце, більш-менш віддалене від нашого. Знаємо, що наше Сонце - звичайна рядова зірка в гігантському їх скупченні - Галактиці, де налічуються мільярди зірок, у тому числі інші в тисячі й мільйони разів більше нашого Сонця.Аристарх уявляв собі розташування планет всередині сонячної системи правильно. Більше того: він навчав, що Земля обертається навколо осі, і саме цим пояснюється зміна дня і ночі і здається рух Сонця і планет навколо земної кулі. Вчені не прийняли теорії Арістарха Самоський, тому що геоцентрична система світу була ближче їхньому серцю, зрозуміліше [7].

1.3. Клавдій Птолемей

http://www.argo-school.ru/autothumbs.php?img=/images/cms/content/antichnost_sr_v_renessans/ptolemy_200_234.jpgДо числа праць, що зберегли свою цінність в продовж багатьох століть відноситься "Альмагест" грецького вченого Клавдія Птолемея. У ньому він виклав нову, придуману ним систему світу. Ця система прославила його на століття і протрималася в науці півтори тисячі років. Птолемей, як і Арістотель, придумав геоцентричну систему світу, і у нього центром Всесвіту служить нерухома Земля. Але, на відміну від Арістотеля, олександрійський астроном не визнавав жодних кришталевих сфер, у нього Сонце і планети оберталися навколо Землі в порожньому небесному просторі.

Система Птолемея, хоч і неправильна в своїй основі, давала можливість передбачати сонячні і місячні затемнення і знаходити небесні світила у тих точках неба, на які вказувала теорія. Ось ці-то її гідності і дозволили їй проіснувати півтори тисячі років [5].

Біблія стверджувала, що бог створив спочатку Землю, а потім створив Сонце, Місяць і зірки, щоб вони висвітлювали і зігрівали нашу планету. Значить ірелігія, і Птолемей однаково вважали Землю центром світобудови. А в різні дрібні подробиці церковники не входили: геоцентрична система задовольняла їх в головному і цього було достатньо [2].

 

Розділ 2. ГЕНІАЛЬНІ ВЧЕНІ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

2.1. Арабські астрономи

Арабські астрономи, середяких найвидатнішими були Аль-Батані, Абу-Ль-Вефа, ІбнЮнус і інші,невпинно велиастрономічні спостереження. 

Вони виявляли в рухах Сонця,Місяця й планет такі особливості, які не узгоджувались ізсистемою світу Птолемея. Однак арабські астрономи немогли перебороти помилкової думки про центральнеположення Землі у Всесвіті. Вони займалися такожвизначенням розмірів земної кулі тими ж способами, що й Ератосфен, і тим самим зробили більшу послугу географії [10].

2.2. Біруні

Біруні - видатний хорезмський учений-астроном, географ, історик (973-1048).http://1.bp.blogspot.com/-Melx9KR_y9A/TfDtjoY-TMI/AAAAAAAAACo/bh6XNEt428I/s320/2.pngБіруні вважав, що в астрономії, як і у всякій науці,ніякі міркування не заслуговують довіри, якщо вони непідтверджені спостереженням і досвідом.

Біруні критично ставився до вчення Птолемея йдопускав можливість руху Землі навколо Сонця. Такимчином, за 500 років до Коперника Бі-руні правильно уявлявсобі будову Сонячної системи. Вперше на Середньому Сході висловив думку про рух Землі навколо Сонця. Обчислив довжину кола Землі [9].

Уявлення Аль-Біруні про світоустрій, рух Землі, сили тяжіння набагато випереджали його час. Висловлював сумнів у справедливості геоцентричної системи Птолемея. Приєднуючись до ідей староіндійських учених про тотожність зірок і Сонця, вважав Сонце вогненною кулею, на відміну від Місяця і планет, що відбивають сонячне світло. Пояснив явище ранішньої і вечірньої зорі як наслідок свічення порошинок в променях прихованого за горизонтом Сонця. Висловив думку про «димоподібну» природу хвостів, що світилися біля диска Сонця під час його затемнень (сонячна корона) [2].

 

рОЗДІЛ 3. ГЕНІАЛЬНІ ВЧЕНІ НОВОГО ЧАСУ

3.1. Роджер Бекон

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cc/Roger_Bacon.jpeg/220px-Roger_Bacon.jpegЧерез тисячу років жив в Англії чудовий філософ і астроном Роджер Бекон (1214 - 1294). У туманному кліматі Англії не так-то чисті ясні ночі. Але якщо така видавалася, Бекон не сходив з вежі до світанку, спостерігаючи за небесними тілами. І в його творах ми знаходь дивовижні висловлювання, з яких видно, наскільки Бекон випередив свій вік. За 300 років до Коперника він засумнівався в правильності геоцентричної системи Птолемея. Бекон розумів, що зірки світять своїм світлом, а Місяць відбиває сонячні промені. За старих часів Чумацький Шлях вважали випарами місяця, а Бекон справедливо стверджував, що це - скупчення безлічі дрібних зірок, які настільки далекі від Землі, що світло їх зливається в туманне хмара [1].

У кулястість Землі тоді не вірили навіть великі вчені: теорія Аристарха Самоського забулася. А Бекон не сумнівався в тому, що Земля - ​​куля. У цьому він переконався під час морських плавань з Англії до Франції та назад.Адже горизонт, так добре видимий на морі, представляв собою не пряму лінію, а окружність.

Досягнення Бекона в астрономії величезні, вони одні могли прославити англійського філософа на весь світ. Чому ж цього не сталося? Та все з тієї ж злощасної причини - вони набагато випередили його епоху [8].

3.2. Микола Коперник

Трохи більше 500 років тому, 19 лютого 1473 року в маленькому польському містечку Торунь, в купецькій родині народився син Микола. І це про нього, про Миколу Коперника були сказані через багато років після його смерті горді слова: "Коперник - богу суперник".

http://www.litmir.co/BookBinary/114119/1333239520/i_001.jpgЩоб в епоху безроздільного панування релігії виявитися суперником бога, стати в якійсь мірі рівним йому, треба було прожити велику життя і зробити грандіозні наукові відкриття, які докорінно перевернули б погляди людей на Всесвіт. І Коперник таке відкриття зробив [6].

Польський астроном, людина духовного звання, сміливо пішов наперекір століттями ставав вченню церкви, він позбавив Землю її центрального положення у Всесвіті і відправив мчати навколо Сонця поряд з іншими планетами.

Коперник поруйнував геоцентричну систему світу Птолемея і створив систему геліоцентричну. І подвиг його здається справді приголомшливим, якщо згадати, що в ту епоху в розпорядженні астрономів не було навіть самого поганенького телескопа, не було годин, крім водяних і пісочних, а за ним не те що секунди, навіть хвилини відміряти важко. Все, що було у астрономів, - це примітивні й неточні кутоміри, циркулі, лінійки ...

http://2.bp.blogspot.com/-mKojbFbHHvY/TfDtfGF_wGI/AAAAAAAAACc/j5ElAO-L9bA/s320/1.4.png                                             http://4.bp.blogspot.com/-5A7UPjf6lPQ/TfDtaQZgZcI/AAAAAAAAACQ/ZFpJKuox8_U/s320/1.1.png

Середньовічні астрономічні прилади; деякими з них користували мореплавці. [2].

Були, звичайно, в теорії Коперника і помилки, з'ясовні неточністю інструментів. Наприклад, він вважав, що Земля й інші планети обертаються навколо Сонця по колу, тоді як насправді вони роблять шлях по еліпсах (еліпс - це коло, розтягнутий по одному з діаметрів, званому віссю еліпса). Але ці та інші помилки Коперника меркнуть перед грандіозністю його досягнень.

Коперник відмінно усвідомлював, яке велике революційне значення має його теорія, який страшний удар завдає вона з релігії. У прах розсипалися біблійніказки про те, що бог в перший день сотворив Землю, у другій - небо, і тільки на четвертий день творіння створив Сонце, Місяць і зірки, щоб вони висвітлювали Землю. Адже досить заронити в розум людини сумнів, як воно починає розростатися, міцніти [8].

3.3. Джордано Бруно

Великий філософ і астроном Бруно прийняв систему Коперника, але погоджувався з нею не в усьому: він бачив далі і глибше свого геніального попередника, був більш послідовний у своєму вченні про світ. "Не тільки Земля, а й Сонце обертається навколо своєї осі", вчив Бруно. Ця істина була доведена після його смерті. "Погляд людини слабкий, - говорив Бруно - крім тих планет, які ми бачимо, можуть бути відкриті нові, ще не доступні нашому зору". У наступні століття були названі Уран, Нептун, Плутон, тисячі астероїдів [7].

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/15/Giordano_Bruno.jpg/250px-Giordano_Bruno.jpgДжордано Бруно передбачав винахід зорових приладів, які незмірно розширять спостережувану нами Всесвіт. І дійсно, незабаром Галілей направив на небо зорову трубу і з захопленням довів справедливість твердження Бруно.

Коперник помістив всі зірки на однаковій відстані від Землі і вважав їх нерухомими. Бруно вчив, що кожна зірка - великий світ, подібний сонячному, зі своїми планетами, на яких живу розумні істоти. І якщо ми не бачимо цих планет, то тому лише, що вони дуже далекі від нас. Сонячних світів у Всесвіті безліч, говорив італійський філософ. І він вважав, що всі світи, в тому числі і наш, постійно змінюються, що вони мають початок і кінець. Це була надзвичайно смілива для того часу думка: адже біблія доводила, що світ, створений богом, вічний, незмінний.

Джордано Бруно зробив колосальний переворот в світогляді людей: він наче вивів їх з тісних стін в'язниці і показав неосяжний блискучий світ [2].

http://abc-24.info/uploads/posts/2011-10/1319873119_kepler1.jpeg3.4. Йоганн Кеплер

Йоганн Кеплер народився 27 грудня 1571 року в небагатій родині в маленькому німецькому містечку Вейл.

З університетських професорів найбільший вплив чинив на Кеплера Міхаель Местлін (1550-1630). Местлін викладав в університеті математику і астрономію і був відомий як знавець своєї справи. Він навіть написав популярний підручник "Витяг з астрономії".

У своїх лекціях Местлін викладав Птолемеєва систему світу, але в душі дотримувався забороненого церквою вчення Коперника. Його він і вселяв у приватних бесідах, звичайно, обраним учням. І вже в ті роки Йоганн став переконаним коперниканцем [1].

Кеплер добре вивчив теорію Коперника, читав блискучі праці свого знаменитого сучасника Джордано Бруно. І хоча церква забороняла вірити в геліоцентричну систему світу, молодий Кеплер цілком став за неї. Але було в характері Кеплера таке, що відрізняло його від усіх попередніх астрономів.

Кеплер, виводячи закони руху планет, не обмежився спостереженнями Браге, він додав до них безліч своїх. І як важка була ця робота! Ще коли він служив у Бразі, той доручив йому точно визначити орбіту Марса. З молодим запалом Йоганн взявся виконати роботу за 8 днів, а витратив на неї 8 років! Його розрахунки зайняли 900 великих листів, писаних найдрібніших почерком [3].

Закони Кеплера

Першим,найпростіший закон Кеплера говорить: "Кожна планета обертається навколо Сонця по еліпсу, і Сонце розташоване в одному з фокусів цього еліпса".Так було покінчено з помилкою Коперника, що вважав, що планети рухаються навколо Сонця по кругових орбітах. Адже для того, щоб узгодити теоретичні розрахунки з дійсністю, Копернику довелося значно ускладнити свою систему. Тепер потреба в цих ускладнення відпала.

Другий закон Кеплера стверджує, що, перебуваючи ближче до Сонця, планета рухається швидше, а далі від нього - повільніше. Більш точно сформулювати цей закон можна лише за допомогою вищої математики.

Третій закон Кеплера встановлює зв'язок між відстанню планети від Сонця і часом її обертання навколо нього. За цим законом, знаючи земний рік і відстань Землі від Сонця, можна, наприклад, обчислити, наскільки віддалений від Сонця Юпітер, якщо відомий його рік (а він знайдений шляхом спостережень).Цей закон стверджує, що чим планета далі від Сонця, тим більше період її обертання, та це й зрозуміло: адже їй доводиться здійснювати довший шлях.

Встановлення законів руху планет було не єдиним досягненням Кеплера, хоча і цього цілком достатньо., щоб поставити його ім'я в ряді найвидатніших учених світу. Він близько підійшов до висновку, що всі тіла в природі притягуються одне до іншого. З геніальною прозорливістю Кеплер писав, що припливи і відливи в земних океанах пояснюються дією Місяця.Кеплер пояснив появу кометних хвостів дією сонячних променів (світловий тиск) і в цьому визначив свого часу більш ніж на три століття [8].

Він же правильно передбачив, що у Марса два супутники, а їх відкрили тільки в 1877 році, коли з'явилися потужні телескопи.

Кеплер сам сконструював астрономічну трубу з двох двоопуклих стекол, і його конструкція виявилася вдалішою галилеевой. Зараз всі великі телескопи-рефрактори робляться за системою Кеплера. Кеплер разюче просунув вперед астрономічну науку [2].

3.5. Галілео Галілей.

Галілей народився в італійському місті Піза в 1564 році.Добре знав музику та живопис, багато зробив для розвитку математики, астрономії, механіки, фізики. Досягнення Галілея в галузі астрономії вражаючі.

http://www.pravmir.ru/wp-content/uploads/pravmir-images/g1_001.jpgУсе почалося з телескопа. У 1609 році Галілей почув, що десь у Голландії з'явився прилад-дальновідец (так перекладається з грецької слово "телескоп"). Як він влаштований, ніхто в Італії не знав, було тільки відомо, що його основа - комбінація оптичних стекол. Галілею з його дивною винахідливістю цього виявилося достатньо. Кілька тижнів роздумів і дослідів, і він зібрав свій перший телескоп, що складався з лупи та двояковогнутого скла (зараз за таким принципом влаштований бінокль). Спочатку прилад збільшував предмети всього в 5-7 разів, а потім в 30 разів, і це було вже дуже багато на ті часи [5].

http://bucharsky.ru/UserFiles/photos/216df420b5.jpgВеличезна заслуга Галілея в тому, що він першим направив телескоп на небо. Ось Галілей направляє телескоп на Місяць і бачить не ефірний світило з легких газів, як уявляли його собі філософи, а планету, подібну Землі, з великими рівнинами, з горами, висоту яких вчений дотепно визначив по довжині відкинутої ними тіні. А ось перед ним величавий цар планет - Юпітер. І що ж виявляється? Юпітер оточений чотирма супутниками, які обертаються навколо нього, відтворюючи в зменшеному вигляді Сонячну систему [2].

Труба спрямована на Сонці (звичайно, через закопчене скло). Божественне Сонце, найчистіший зразок досконалості, вкрите плямами, і їх пересування показує, що Сонце обертається навколо своєї осі, як і наша Земля. Підтвердилася, і як швидко, здогадка, висловлена ​​Джордано Бруно!

Телескоп звернений на таємничий Чумацький Шлях, це туманне смугу, що перетинає небо, і вона розпадається на незліченну безліч зірок, які досі недоступних погляду людини! А хіба не про це говорив три з половиною століття тому сміливий провидець Роджер Бекон? Всьому приходить свій час у науці, треба тільки вміти чекати і боротися [12].

3.6. Ісаак Ньютон.

Геніальний англійський астроном і математик Ісаак Ньютон відкрив і математично обгрунтував найбільш важливий і загальний закон природи - всесвітнєтяжіння. І протягом майже трьох століть вважалося, що Всесвіт існує і розвивається за законом Ньютона.

http://n-europe.eu/sites/default/files/imagecache/480X340/isaac_newton_hd.jpgНародився Ісаак Ньютон в 1642 році. Ньютон багато займався оптикою. Він знайшов, що світло поширюється по прямих лініях, званим променями. Він відкрив розкладання сонячного світла на кольори спектру, цим розкладанням пояснюється явище веселки. Ньютон довів, що сила світла обернено пропорційна квадрату відстані від джерела світла. Знову-таки це значить, що якщо одна стіна відстоїть від лампи вдвічі далі, ніж інша, вона освітлена вчетверо слабкіше.

Ньютон прожив довге спокійне життя. За свої наукові заслуги він був обраний членом, а потім президентом Лондонського Королівського товариства (Англійська Академія наук). Король подарував йому титул "сера", що означало зведення його у дворянське звання.

Ньютон помер у 1727 році. Його урочисто поховали у Вестмінстерському абатстві - усипальниці всіх видатних людей Англії [9].

 

 

РОЗДІЛ 4. Вивчення всесвіту в новітній час

У ХХ ст. зародилася сучасна космологія. Телескопи досягли величезної роздільної здатності, що дало змогу спостерігати нові малі та віддалені об’єкти. У 20-х роках було остаточно встановлено, що Всесвіт не обмежений однією нашою Галактикою, а складається з багатьох галактик. Було продовжено відкриття малих тіл Сонячної системи – астероїдів, комет, малих планет (Плутон відкрито в 1930 р. і вважався до кінця ХХ ст.. планетою). На початку століття Ейнштейн розробляє теорії відносності – про зв’язок простору і часу. В 1922 р. Хаббл відкриває закон про пропорційність між швидкістю віддалення галактик і відстані їх від Землі – відомо, що Всесвіт розширюється з часом. Постає питання про походження і майбутнє Всесвіту.

Домінуючою стає теорія Великого Вибуху (Big Bang), за якою Всесвіт разом з поняттями часу і простору миттєво виник з точки і постійно розширюється, причому про майбутнє Всесвіту виникли різні теорії – або розширення буде вічним, або Всесвіт знов колись стиснеться в точку.

В 1932 р. Цвіккі висунув теорію про існування так званої темної матерії – з неї за розрахунками має більшою мірою складатися Всесвіт, але сьогодні експериментально така матерія ще не виявлена.

Все століття бурхливо наростали знання і гіпотези про будову мікросвіту. В першій половині століття розгадано будову атома, а в другій - частинки, що вважалися елементарними (протони, нейтрони) поділено на ще більш фундаментальні. Експериментальну базу для таких досліджень складали пристрої – прискорювачі [12].

Винайдення електронного мікроскопу дозволило побачити атоми, вивчити молекулярну будову речовини, в тому числі і живої. Досягнення хімії дозволили здійснити синтез складних органічних речовин, причому і таких, що не існують в природі. Нові матеріали, такі як пластмаси, стали неймовірно корисними для розвитку техніки.

Бурхливо розвиваються уявлення про електромагнетизм та ядерні реакції. У 40-х роках ХХ століття з’являються комп’ютери, що стали головним і невід’ємним інструментом опрацювання і узагальнення різного роду експериментальніх данних, в тому числі і Всесвіту в його деталях та в цілому.Апаратне та програмне забезпечення комп’ютерів, комп’ютерні мережі сьогодні стали однією з найскладніших структур у Всесвіті, будучи творінням людини [3].

ХХІ століття характеризується обробкою величезної кількості інформації, продовженням науково-технічного прогресу в галузях техніки вивчення мікросвіту та небесних тіл, життя і людини.

Космічні методи мають суттєву перевагу перед наземними спостереженнями, тому що значна частина електромагнітного випромінювання зір і планет затримується в земній атмосфері. З одного боку, це поглинання рятує живі організми від смертельного випромінювання в ультрафіолетовій та рентгенівській частинах спектра, але з іншого — воно обмежує потік інформації від світил. У 1990 р. у США був створений унікальний космічний телескоп Габбла з діаметром дзеркала 2,4 м.

Великий внесок у вивчення Всесвіту зробили також українські вчені. За їхньою участю були створені перші КА, які почали досліджувати не тільки навколоземний простір, але й інші планети. Автоматичні міжпланетні станції серії «Луна», «Марс», «Венера» передали на Землю зображення інших планет із такою роздільною здатністю, яка в тисячі разів перевершує можливості наземних телескопів [7].

За часів Київської Русі астрономічні спостереження проводили монахи, які в літописах повідомляли про незвичайні небесні явища — затемнення Сонця та Місяця, появу комет або нових зір.  Першими астрономічними обсерваторіями Європи вважають Паризьку у Франції, яку відкрили у 1667 p., і Гринвіцьку в Англії (1675 p.). Зараз астрономічні обсерваторії працюють на всіх материках, і їхня загальна кількість перевершує 400. В Україні працюють 7 астрономічних обсерваторій — у Києві (дві), Криму, Львові, Миколаєві, Одесі, Полтаві — та 2 астрономічні інститути у Харкові. [5].

Висновки

Всесвіт — весь матеріальний світ, різноманітний за формами, що їх приймає матерія та енергія, включаючи усі галактики, зорі,планети та інші космічні тіла. Всесвіт настільки великий, що його розміри важко уявити. Всесвіт, досліджуваний астрономами, — частина матеріального світу, що доступна дослідженню астрономічними засобами, які відповідають досягнутому рівневі розвитку науки, простягається на 1,6·1024 км і нікому не відомо, наскільки він великий за межами видимої частини.

Важко точно сказати, коли саме зародилася астрономія: до нас майже не дійшли відомості, що відносяться до доісторичних часів. У ту віддалену епоху, коли люди були зовсім безсилі перед природою, виникла віра в могутні сили, які ніби-то створили світ і керують їм, протягом багатьох століть обожнювався Місяць, Сонце, планети. Про це ми довідаємося з міфів усіх народів світу. 

Перші уявлення про світобудову були дуже наївними, вони тісно 
перепліталися з релігійними віруваннями, в основу яких було покладене поділ світу на дві частини - земну і небесну. Якщо зараз кожен школяр знає, що Земля сама є небесним тілом, те раніш "земне" протиставлялося "небесному". Думали, що існує "твердінь небесна", до якої прикріплені зірки, а Землю приймали за нерухомий центр світобудови. 

Таким чином, астрологія у вузькому сенсі цього слова (астрологія як наука) є лише породженням певної фази даного історичного процесу. 

Астрономія з оптичної науки перетворилась у всехвильову, бо основним джерелом інформації про Всесвіт є електромагнітні хвилі та елементарні частинки, які випромінюють космічні тіла, а також гравітаційні й електромагнітні поля, за допомогою яких ці тіла між собою взаємодіють. Сучасні телескопи дають можливість отримувати інформацію про далекі світи, і ми навіть спостерігаємо події, що відбувались мільярди років тому. Тобто за допомогою сучасних астрономічних приладів ми можемо мандрувати не тільки у просторі, але й у часі.

Список використаних джерел

 

  1. «Дерево Пізнання» — Планета Земля (ст. 1-4)
  2. А. Климишин Історія астрономії. — С. 72.
  3. Волков А.М. У пошуках правди. - М.: 1980.
  4. Вселенная - http://ru.wikipedia.org/wiki/Вселенная
  5. Левітан Є.П. Еволюціонує Всесвіт. - М.: 1993.
  6. М. Бэйджент, Н. Кэмпион, Ч. Харви. Розвиток астрології від вавилонян до арабів
  7. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк : Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
  8. Новіков І.Д. Як вибухнув Всесвіт .- М.: 1988.
  9. Українська радянська енциклопедія : у 12 томах / за ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  10. Хокінг С. Від великого вибуху до чорних дір. - М.: 1990.
  11. Шкловський І.С. Всесвіт, життя, розум. - М.: 1980.
  12. www.google.com.ua
docx
Пов’язані теми
Астрономія, 11 клас, Інші матеріали
Інкл
Додано
14 березня
Переглядів
124
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку