Проєктна діяльність у початковій школі

Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів

«Романо - германська   гімназія    №123»

Подільського району

міста Києва

 

 

 

 

 

 

 

Тема:         Проєктна  діяльність      у     початковій      школі

 

 

 

 

                                                  

 

                                                     

                                               Автор:      Жила Ганна  Вікторівна

                                                                     вчитель початкових класів    

                                                                     Романо-германської гімназії  №123

                                                                     Подільського району міста Києва

 

 

 

 

 

 

Київ – 2021 р.

                         

 

 

 

 

1. Прізвище, ім’я, по батькові:    Жила Ганна Вікторівна
2. Освіта:   вища, Кримський державний гуманітарний інститут, 2000 р
3. Спеціальність за дипломом:  учитель початкових класів
4. Посада і місце роботи:  вчитель початкових класів  загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів «Романо – германська гімназія №123»  м. Києва
5. Педагогічний стаж:  21 рік
6. Кваліфікаційна категорія: «спеціаліст вищої категорії» та звання «старший учитель»
7. Проблема: застосування  проєктної   технології  у початковій школі

       

 

 

 

 

Анотація

 

Тема досвіду: Проєктна діяльність  в початковій школі.

Об’єкт дослідження: теорія і практика навчальних  проєктів.

Предмет дослідження: організація проєктної діяльності з дітьми молодшого шкільного віку.

Мета роботи полягає в аналізі умов для  організації проєктної діяльності та впровадженні методу проєктів  в початковій школі.

Актуальність вибраної теми:  В наш час особливо гостро стало питанння вибору ефективних методів навчання учнів початкових класів. Перед вчителем стоїть задача не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань.  Реалізувати ці  освітні задачі допомагає метод навчальних проєктів. Він    дозволяє впровадити діяльнісний, особистісно орієнтований  підхід у навчанні, застосувати знання й уміння, набуті при вивченні навальних дисциплін, інтегрувати їх у процесі роботи над проєктом. Цей метод з орієнтацією  на творчу самореалізацію особистості, розвиває  її можливості  у процесі засвоєння  нового продукту під контролем учителя, шляхом самостійних, колективних, інтерактивних дій учнів і обов’язкових презентацій результатів роботи.

Практична значимість теми

Сучасні умови життя потребують, аби людина мислила і працювала творчо, а також уміла приймати нестандартні рішення. Тому  метод проєктів вважається одним із найперспективніших методів навчання, адже він створює умови для творчої самореалізації тих, хто навчається, підвищує мотивацію до навчання і сприяє розвитку інтелектуальних здібностей, формує пошуково - дослідницькі навички .

Проєктне навчання - це одночасно і метод навчання, і форма організації освітнього процесу. Він передбачає співпрацю всіх учасників освітнього процесу з метою отримання конкретного результату за певний період – від одного уроку до кількох місяців. При цьому використовують різні технології, методи, засоби навчання, знання та вміння з різних галузей науки.

З погляду вчителя - навчальний проєкт - це дидактичний засіб, що вчить проєктуванню, тобто цілеспрямованій діяльності зі знаходження способу вирішення проблеми шляхом розв’язання завдань, що випливають з цієї проблеми.

З погляду учня проєкт - це можливість робити щось цікаве самостійно або  в групі, максимально використовуючи свої можливості; це діяльність, що дозволяє проявити себе, спробувати свої сили, докласти свої знання, принести користь і показати публічно досягнутий результат.

Проєктна діяльность   глибоко індивідуальна  й залежить від тісної співпраці вчителя і учнів,  творчого підходу, вибору спільних шляхів вирішення проблеми. Слід пам’ятати, що організовуючи проєктну діяльність у початковій школі, учитель має враховувати вікові й психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Теми учнівських проєктів мають бути різноманітними. Слід віддавати перевагу рольовим, інформаційним, творчим проєктам. Контроль за виконанням проєктних завдань має бути більш ретельним, а оцінка проєкту має носити стимулюучий характер.

З урахуванням усіх особливостей проєктної діяльності  у роботі  наведені теми та  приклади застосування  навчальних проєктів в початковій школі.

Користь методу проєктів для початкового навчання складно переоцінити. У ході проєктної діяльності у учнів відбувається формування навичок критичної оцінки отриманої інформації, розвивається креативність мислення, без якої неможливе створення чогось нового, учні отримують досвід, необхідний для їх подальшого розвитку.

Таким чином, використання технології проєктів дозволяє  поєднати навчальну діяльність з творчою, дослідницькою. Метод проєктів є сучасною педагогічною технологією, використання якої створює умови для всебічного розвитку особистості у процесі організації творчої діяльності. Успіх упровадження проєктної технології залежить від усвідомлення вчителями початкових класів її значення, знання й дотримання ними алгоритму її організації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

1.  Вступ ………………………………………………………………….. 6

 

2. Основна частина

 

1.   Поняття «метод проєктів», «проєктна діяльність»,  мета

проєктного  навчання …………………………………………….  8

 

2.   Технологія проєкту  у дослідженнях зарубіжних і вітчизняних авторів …………………………………………………………… .. 9

 

3.   Характерні ознаки  методу проєктів………………………….. ..  10

 

4.   Класифікація проєктів …………………………………………… 11

 

5.   Етапи роботи над проєктом……………………………………… 13

 

6.   Особливості проєктної діяльності у початковій школі………… 14

 

7.   Переваги і недоліки проєктної   діяльності …………………….  16

 

3. Висновки………………………………………………………………  17

 

4. Список використаних джерел………………………………………..  18

 

5. Додатки ……………………………………………………………….  19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Практична значимість теми

Реалізація цілей і завдань Нової української школи потребує оновлення та залучення сучасних освітніх технологій. Освітній процес у початковій школі спрямовується на використання особистісно орієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів до навчання кожної дитини. Тому  метод проєктів вважається одним із найперспективніших методів навчання, адже він створює умови для творчої самореалізації тих, хто навчається, підвищує мотивацію до навчання і сприяє розвитку інтелектуальних здібностей, формує пошуково - дослідницькі навички.

Сьогодні перед школою стоїть задача   створити  інноваційно-розвивальне середовище, що передбачає   проблемно-креативну спрямованість, інтерактивну організацію освітньої діяльності; постійну актуалізацію  і застосування знань, умінь і навичок; орієнтацію на особистий і колективний успіх. Реалізувати ці  освітні задачі  мені допомагає метод навчальних проєктів.

Через проєктне навчання учні мають можливість використовувати не лише знання з навчальних дисциплін, а й вчитися вести перемовини, ухвалювати спільні рішення, нести відповідальність  щодо   ролі в навчальній команді й разом презентувати результати своєї діяльності.

Таке навчання відбувається природним шляхом, ненав’язливо, адже ціль – не вивчити, а виконати завдання, отримати результат, що дійсно мотивує дітей.

Це дає можливість вчителю побачити учнів у новому світлі, допомає розвивати вроджені здібності  учнів в новий спосіб, що не вдається часом у традиційній системі уроку. Крім того, часто проєктне навчання реалізується через міждисциплінарні зв’язки, що виходять за межі програми одного конкретного предмету. Це значно розширює можливості вчителя і сприяє креативності, а учні часто мають завдання, у процесі вирішення яких отримують практичні навички.

Донедавна технологію проєктної діяльності було орієнтовано на середню та старшу ланки шкільного навчання, у початковій школі її використовували рідко. Нова українська школа створює реальні можливості для втілення проєктів у пізнавально-освітній діяльності учнів початкових класів.

Організовуючи проєктну діяльність у початковій школі, важливо брати до уваги психологічні особливості молодшого школяра. Проєкти в молодшій школі відрізняються простотою. Учень має чітко уявляти не тільки завдання, що стоїть перед ним, а й шляхи його виконання. У початкових класах учні ще не володіють навичками працювати з науково-пізнавальною літературою - виділяти головне, систематизувати, робити узагальнення. Вони тільки починають учитися бути дослідниками. Тому вчитель має бути тактовним, відчувати прагнення і старання дітей, підтримувати, вчити їх    координувати свої зусилля із зусиллями інших. Успішна робота над колективним проєктом неможлива без усвідомлення особливостей роботи в команді.

Педагогічний супровід учителя дозволяє молодшим школярам відчувати себе суб’єктами діяльності, ставить кожну дитину в позицію активного учасника. Створює ситуацію успіху, радості, задоволення, обстановку загальної захопленості і творчості, сприяє формуванню у дитини позитивної самооцінки. Отриманий емоційний заряд служить стимулом для подальших дій, відкриває горизонти творчості, формує активну життєву позицію. Можна з упевненістю сказати, що метод проєктів поєднує навчальну діяльність, у рамках якої формуються базові знання, вміння та навички, з діяльністю творчою, дослідницькою, пов’язану з розвитком індивідуальних задатків учнів, їх пізнавальною активністю, здатністю вирішувати нестандартні завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основна частина

 

2.1 Поняття «метод проєктів»,  «проєктна діяльність», мета проєктного навчання

У сучасній школі метод проєктів розглядають як систему навчання, за допомогою якої учні набувають знань і вмінь у процесі планування та виконання практичних завдань-проєктів, що поступово ускладнюються. Метод проєктів належить до педагогічних технологій XXI століття, які передбачають уміння адаптуватися у швидкоплинному світі.

Поняття «метод проєктів»  визначається науковцями по-різному: і як конкретна практика роботи вчителя, спрямована на формування в учнів певної системи інтелектуальних і практичних умінь; і як комплексний метод навчання;  і як педагогічна технологія; і як система навчання.

Так, Є. Полат розглядає метод проєктів, за умови, якщо він застосовується в

межах певного предмета, як «сукупність прийомів, операцій оволодіння деякою галуззю практичного або теоретичного знання, тієї чи іншої діяльності; шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання».

М. Запрудський визначає метод проєктів  як «систему навчально-пізнавальних прийомів, які дозволяють розв'язати певну проблему в результаті самостійної і колективної діяльності учнів».

Метод проєктів - це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продукту під контролем учителя, шляхом самостійних, колективних, інтерактивних дій учнів і обов’язкових презентацій результатів роботи.

В основі методу лежить розвиток пізнавальних інтересів учнів, умінь самостійно здобувати знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, виявляти компетенцію в питаннях, пов’язаних з темою проєкту, розвивати критичне мислення. Цей метод завжди орієнтований на самостійну діяльність - індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують протягом певного відрізку часу. Результати виконаних проєктів повинні бути наочними, тобто «відчутними».

Під проєктною діяльністю у більш широкому сенсі розуміється обґрунтована, спланована та усвідомлена діяльність, спрямована на формування у школярів певної системи інтелектуальних і практичних умінь. У вужчому розумінні - проєктна діяльність розглядається як спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність, що має спільну мету, узгоджені методи, способи діяльності, спрямовані на досягнення освітнього результату.

Навчальний проєкт   – це сукупність засобів, дій учнів в визначеній послідовності для досягнення поставленої задачі – розв’язання певної проблеми, значущої для учнів та оформленої в вигляді деякого кінцевого продукту. (Г. Селевко автор «Енциклопедії освітніх технологій»)

За М. Скаткіним, навчальний проєкт – це форма організації занять, яка передбачає комплексний характер діяльності всіх її учасників з метою отримання освітньої продукції за певний проміжок часу — від одного уроку до кількох місяців.

Кожне із наведених тлумачень понять «навчальний проєкт» і «метод проєктів» має певний сенс. Проте,  для початкової школи є прийнятним розуміння навчального проєкту,  як особливого виду навчально-пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на формування системи знань і умінь, а також  створення  освітнього продукту, який має суб'єктивну чи об'єктивну цінність; а метод проєктів слід розглядати як спосіб організації такої діяльності.

Мета проєктного навчання:

1.  Сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проєкту.

2.  Надихати на розвиток комунікативності та уміння співпрацювати.

3. Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дитини, уміння шукати шляхи вирішення проблеми.

4. Розвивати в учнів дослідницькі уміння, спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення.

5. Залучення  учнів до творчого процесу,  створення власного продукту.

 

 

 

2.2 Технологія проєкту  у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних авторів

Навчальне проєктування не є принципово новою технологією. Метод проєктів виник у 20-ті роки нинішнього століття у США. Спершу його називали "методом проблем" у роботах Джона Дьюї. Навчання на активній основі, через  діяльність учня, у співвідношенні з його особистим інтересом. Проблема мусить бути з реального життя, підкреслював Джон Дьюї,  знайома і значуща для дитини, для її розв'язання дитині необхідно застосовувати здобуті знання або ті, що їх належить здобути.

Одному з послідовників Дж. Дьюї — В. X. Кілпатрику вдалося вдосконалити систему роботи над проєктами. Під проєктом він розумів цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини. Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань.

Ідеї проєктного навчання виникли в Росії практично паралельно з розробками американських вчених. У 1905 р. під керівництвом російського педагога С. Т. Шацького було організовано невелику групу працівників, які намагалися активно запроваджувати проєктні методи у практику викладання. Але вже  в 1931 році метод  було засуджено і заборонено. Згодом ідея методу проєктів зазнала достатньої еволюції.

Теоретична основа впровадження методу проектів у Росії розроблена у працях Є. С. Полат. Значний внесок у вивчення методу проєктів зробили такі вчені, як  Г.  Селевко, С. Гайнес , Т. Хатчинсон, С. Скаткін . Питанням вивчення методу проєкту присвятили свої праці такі дослідники, як Ф. Бегьом, О. Дьоміна, І. Олійник  та ін.

Теоретичні й концептуальні положення проєктної технології в українській педагогіці досліджують Н. В. Борисова, Т. В. Качеровська, О. Е. Коваленко, О. М. Пєхота, Г. М. Романова, С. О. Сисоєва та інші. Отже, як відзначають вітчизняні дослідники, проєкт - це система навчання, за якою учні набувають знань, умінь і навичок у процесі планування та виконання практичних завдань-проєктів.

Проєктне навчання - це одночасно і метод навчання, і форма організації освітнього процесу. Він передбачає співпрацю всіх учасників освітнього процесу з метою отримання конкретного результату за певний період – від одного уроку до кількох місяців. При цьому використовують різні технології, методи, засоби навчання, знання та вміння з різних галузей науки.

 

 

 

2.3 Характерні ознаки методу проєктів

1. Наявність соціально значущого завдання (проблеми) - дослідницького, інформаційного, практичного - потребує вирішення за допомогою пошуку і застосування знання.

2. Виконання проєкту починається з планування дій по вирішенню проблеми, іншими словами - з проектування самого проєкту, зокрема - з визначення виду продукту і форми презентації. Найбільш важливою частиною плану є покрокова (операційна) розробка проєкту, у якій зазначено перелік конкретних дій із зазначенням результатів, термінів і відповідальних.

3. Кожний проєкт обов’язково вимагає дослідницької роботи учнів. Головна ознака проєктної діяльності - пошук інформації, яка потім буде оброблена, осмислена і представлена учасникам проєктної групи.

4. Результатом роботи над проєктом має стати продукт.

5. Підготовлений продукт повинен бути представлений досить переконливо, як найбільш прийнятний засіб вирішення проблеми. Далі на завершальному етапі проєкт вимагає презентації свого продукту.

6. Усі матеріали проєкту бажано зібрати в папку.

Таким чином, проєкт – це „шість П”: проблема – планування – пошук інформації – продукт – презентація – портфоліо  (папка, у якій зібрані всі робочі матеріали).

Для молодшого школяра робота над проєктом, наповнена різними видами

діяльності, має особливе значення, оскільки кожен із них активізує учнів,

формує в них самостійність, розкриває природні здібності, збагачує життєвим досвідом, підвищує інтерес до пізнання.

 

 

 

 

2.4 Класифікація проєктів

Під час визначення виду навчального проєкту рекомендуємо користуватися класифікацією, пропонованою Є. Полат.

За домінуючими видами діяльності

1. Творчі проєкти зазвичай не мають чітко продуманої структури, вона розвивається, підпорядковуючись інтересам учасників проєкту. Оформлені результати можуть бути у вигляді збірника, сценарію, програми свята тощо. Орієнтовні теми: «Здраствуй, школо!» (Додаток 1), «Авторські задачі з математики», виставка  «Фарби в нашому житті», конкурс «Пісня — душа народу»,  фотовиставка «Моє улюблене місце відпочинку» тощо.
2. Ігрові (рольові) проєкти мають  відкриту структуру. Учасники беруть на себе певні ролі. Результати можуть визначатися на початку проєкту, або до його завершення. Наявний високий ступінь творчості. Ведучий вид діяльності учнів в таких проєктах - рольова гра. Орієнтовні теми: «Чарівний світ казки» (Додаток 2), «Весняні народні свята українців», «Святкуємо Калиту»,  «Раптом трапилась пожежа», «Дорога до школи» тощо.
3. Інформаційні проєкти спрямовані на збір інформації, її аналіз та узагальнення фактів. Потребують чіткої структури, можливостей систематичної корекції під час проєктної діяльності. Орієнтовні теми: «Пам’ятки мого міста», «Таємниці Сонячної системи» (Додаток 3), «Ім’я в житті людини», «Історія одного винаходу» тощо.
4. Дослідницько-пошукові проєкти за своєю структурою максимально наближені до наукових досліджень (постановка проблеми; формулювання гіпотези; планування та розробка дослідницьких дій; збір інформації, її аналіз та узагальнення; підготовка та оформлення результату проекту; публічна презентація результату; рефлексія).  Такі проєкти потребують чітко продуманої структури, визначеної мети, актуальності проєкту для всіх учасників, соціальної значимості. Орієнтовні теми: «Як тебе не любити, Києве мій!» (Додаток 4),  «Як з'явилися школи», «Як «розмовляють» тварини?», «Як писали наші предки?», «Якими були цифри в давнину?», «Як із рослин виготовляють тканини?» тощо.
5. Практично орієнтовані відзначаються чітко визначеним із самого початку результатом діяльності учасників проєкту, який зорієнтований на соціальні інтереси самих учасників роботи (годівничка, портфоліо,  книга класу, газета, документ, відеофільм, спектакль, тощо). Кінцевий продукт доцільно використати у житті.  Потребують продуманої структури, навіть сценарію діяльності учасників із визначенням функції кожного. Орієнтовні теми: «Допоможемо птахам», «Прикрасимо ялинку на шкільному подвір’ї»,  «Прийоми швидкого рахунку», «Мистецтво створення записника», «Словник неологізмів»  (Додаток 5 )  тощо.

 

За кількістю учасників виділяють

1. Індивідуальні Проєкт виконується одним учнем. Учитель допомагає скласти план діяльності, проводить індивідуальні консультації. Орієнтовні теми: «Сам вмію і вас навчу», «Моя улюблена іграшка», «Історія мого роду» «Традиції моєї родини», «Школа  майбутнього»  тощо.
2. Парні Проєкт виконує двоє учнів. Вони складають спільний план дій; визначають форму представлення результату; добирають творчу назву свого проєкту; беруть активну участь в організації публічного захисту проєкту. Орієнтовні теми: «Макет Сонячної системи», «Портрет одного слова»,  «Цікава подія в місті» тощо.
3.  Групові Робота в групі полягає в тому, щоб у процесі розробки навчального проєкту учасники обмінювались власним досвідом, радились один із одним, училися знаходити спільні рішення. Учитель узгоджує діяльність груп учасників; гнучко підпорядковує її спільній темі та меті; проводить консультації, а за потреби — надає допомогу. Орієнтовні теми: «Символи України», «Винаходи людства», «Школа майбутнього»  тощо.

 

За тривалістю проєкти бувають

1. Міні-проєкти. Проєкти на один урок.
2. Короткострокові. Проєкти тривають від двох до шести годин (уроків);
3. Середньої тривалості. Тривають від тижня до місяця;
4. Довгострокові. Тривають від одного до кількох місяців.

 

За характером контактів:

1. Монопроєкти – проводяться в рамках одного предмета або однієї області знань. Орієнтовні теми: «Математичний задачник», «Веселковий словник», «Проєкт одного слова», тощо;
2. Міжпредметні – проєкти, які інтегрують різні предметні галузі. Орієнтовні теми: «Українські традиції і здоров'я», «Числа в літературі», «Правила навчання» тощо;
3. Надпредметні (позапредметні). Проєкти інтегрують знання з різних галузей, у тому числі з тих, які не входять до курсу початкової школи. До їх організації долучаються спеціалісти різного фаху. Орієнтовні теми: «Чому зникли динозаври?», «Небезпечні професії», тощо.

 

Тривалість виконання навчального проєкту або дослідження в 1-2 класах доцільно обмежити 1-2 тижнями в режимі урочно-позаурочних занять, одним або здвоєними уроками. Важливо, щоб проєкти не були тривалими, оскільки дітям складно довгий час утримувати інтерес до того самого проєкту. У 3-4 класах тривалість проєктів можна збільшити від 1 до 2 місяців. Також учителю слід пам’ятати, що діти не здатні до тривалої самостійної роботи. З боку дорослих вони потребують систематичної допомоги, аналізу та націлювання на наступний етап роботи.

Для молодших школярів домінуючими залишаються ігрові (рольові) проєкти, при залученні учнів до участі у творчих проєктах створює умови для реалізації креативного потенціалу молодших школярів. Інформаційні і дослідницькі проєкти формують  у школярів   вміння працювати з додатковою інформацією, комунікативні та комунікаційні уміння та навички. В практиці найчастіше доводиться мати справу зі змішаними проєктами, у яких є ознаки різних типів.

 

 

 

2.5 Етапи роботи над проєктом

Опрацювуючи літературу знайшла декілька  варіантів організації проєктів.

Варіант 1  (за В. Крутецьким)

1.  Етап постановки мети — усвідомлення учнями конкретної задачі

(організація проєкту).

2.  Етап планування роботи — вибір раціонального способу дії

(планування проєкту).

3.  Етап виконання — реалізація діяльності, яка супроводжується

поточним контролем і перебудовою за необхідності (реалізація проєкту).

4.  Етап підведення підсумків роботи,  перевірки результатів,виправлення помилок, співставлення здобутих результатів із запланованими, та її

оцінка (підсумок проєкту)

 

Варіант 2

      1. Пошуковий етап: визначення теми та мети проєкту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, обговорення методів дослідження.

      2. Аналітичний етап: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення мети проєкту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи.

      3.  Практичний етап: виконання запланованих кроків.

      4. Презентаційний етап: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення презентації, захист проєкту.

      5.  Контрольний етап: аналіз результатів, корегування, оцінка якості проєкту.

 

Варіант 3

      1. Підготовчий етап. Визначення теми, проблеми. Формулювання  мети і завдань проєкту. Розробка плану діяльності.

      2. Виконання проєкту. Збір  і аналіз інформації.  Реалізація проєкту. Формулювання висновків. Оформлення результатів проєкту.(Виставка, газета, журнал, довідник, колекція, модель, художній  твір, навчальний посібник, екскурсія, мультимедійний продукт, свято)

       3. Заключний, підсумковий етап. Презентація робіт. Захист проєкту. Аналіз результатів. Оцінка і самооцінка проєкту.

 

Педагогічною метою формування проєктної діяльності є розвиток в учнів уміння самостійно здійснювати всі її етапи й переходити з одного етапу на

інший: від формулювання мети власної діяльності до адекватного виконання

проєктних операцій, від реалізації проєкту до самоконтролю і самооцінювання.

 

 

 

2.6 Особливості проєктної діяльності у початковій школі

1.               Організовуючи проєктну діяльність у початковій школі, учитель має враховувати вікові й психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку.
2.               Проблема проєкту, яку ми пропонуємо молодшому школяреві, має бути знайомою і цікавою для нього, тому теми дитячих проєктних робіт краще вибирати із змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей.
3.               Теми учнівських проєктів мають бути різноманітними. Повідомлення теми повинно стати своєрідною рекламною кампанією. Форма її подачі має вплив на створення відповідного мотиваційного середовища, на активність учасників. Це може бути емоційна розповідь, імітація життєвої проблеми, бесіда на основі конкретної ситуації в класі тощо.
4.               У роботі з усім класом слід віддавати перевагу рольовим, інформаційним, творчим проєктам — ці види діяльності завжди цікавили молодших школярів.
5.               У ролі перших проєктів у початковій школі варто обрати групові. Це надасть можливість диференційовано розподілити проєктне завдання: після здійснення проєкту кожна дитина вважатиме себе здатною брати участь у його виконанні.
6.               Контроль за виконанням проєктних завдань має бути ретельним, адже теоретичних, практичних знань та вмінь у молодших школярів ще бракує.
7.               Значну увагу необхідно приділяти презентації проєктів: запрошувати на неї батьків, учнів інших класів (такий підхід створює мотивацію для подальшої роботи).
8.               Оцінка виконаних проєктів має носити стимулюючий характер. У початковій школі має бути відзначений кожний учень, який брав участь у виконанні проєкту.

 

Зважаючи на інтегративний характер проєктної діяльності, в будь-якій із навчальних тем початкової школи можна виділити проблему, яку можна розв’язати в формі проєкту. Разом з тим, вчитель лише пропонує тему проєкту, а учні,  в залежності від потреб, мотивів, інтересів вибирають, ту що їм близька. У цьому зв’язку можливо поділитися лише ідеями щодо вибору тем навчальних проєктів для учнів початкової школи. (Додаток 6)

До проєктної діяльності учнів початкових класів доцільно залучати батьків. Попередньо на батьківських зборах треба  роз’яснити суть, значущість проєктної діяльності для розвитку особистості дітей, познайомити з етапами роботи над проєктом, ролі і формах участі батьків у міру дорослішання дітей. Спільна проєктна діяльність вчителя-учня-батьків  забезпечує співробітництво дорослих і дітей, сприяє розвитку самостійності, цілеспрямованості, відповідальності, ініціативності, адаптації до сучасних умов життя. Спільна проєктна діяльність допомагає уникнути негативних моментів, пов’язаних з віковими особливостями молодших школярів. (Додаток 7)

Під час публічного представлення проєкту його учасники ознайомлюють присутніх із поставленими завданнями; розповідають, що нового дізналися та

чому навчилися; демонструють результат своєї діяльності; доводять його

цінність; діляться власними враженнями; будують плани на майбутнє.

Важливо оформити виставку проєктних робіт, щоб діти відчули потребу у виготовлених виробах, відчули атмосферу свята, задоволення від доставленої людям радості.

Оцінка в проєктній діяльності – це процес зіставлення ходу діяльності та

її результату з наміченим еталоном. Така оцінка для учня має стимулюючий

характер, оскільки підсилює та конкретизує мотиви діяльності, сповнює його

вірою в свої сили, сподіваннями на успіх.

Критерії оцінювання діяльності учасників визначаються на етапі планування проєкту. Критеріїв має бути всього кілька. Вони мають бути зрозумілими та реальними для молодших школярів (наприклад, інформація має бути цікавою, доступною  для розуміння молодших школярів, обзягом 10-15 речень,  містити 1-2 запитання за змістом викладеного, робота виконана охайно). У проєктній діяльності перевага надається самооцінці. Виконаний проєкт спочатку оцінює сам автор. Оцінка виконаних проєктів має носити стимулюючий характер!

У початковій школі має бути відзначений кожний учень, який брав участь у виконанні проєкту! Для цього найкраще визначити декілька номінацій і постаратися зробити так, щоб кожний проєкт став «переможцем». Орієнтовні номінації проєктів: Оригінальний проєкт, Незвичайний проєкт, Проєкт-сюрприз, Веселий проєкт, Проєкт-велетень  тощо.

У процесі проєктної діяльності створюються умови для розвитку пізнавальних інтересів. На цій основі й можуть сформуватися внутрішні  мотиви учіння, які впливатимуть на різноманітні сфери пізнавальної діяльності.

З погляду вчителя - навчальний проєкт - це дидактичний засіб, що вчить проєктуванню, тобто цілеспрямованій діяльності зі знаходження способу вирішення проблеми шляхом розв’язання завдань, що випливають з цієї проблеми.

З погляду учня проєкт - це можливість робити щось цікаве самостійно, в групі або самому, максимально використовуючи свої можливості; це діяльність, що дозволяє проявити себе, спробувати свої сили, докласти свої знання, принести користь і показати публічно досягнутий результат.

Варто зауважити, що метод проєктів нині не розглядається як альтернатива класно-урочній системі, натомість – як додатковий засіб, що підвищує якість навчання, розвиває пізнавальну сферу та особистісні якості молодшого школяра.

 

 

 

 

 

2.7 Переваги і недоліки проєктної діяльності

Проєктна  діяльність  має свої  перваги. Так традиційна аудиторія перетворюється у відкритий навчальний простір, в якому учні рухаються у власному темпі;  у процесі виконання проєкту учені самонавчаються  та самовдосконалюються; навчання на основі запам’ятовування та повторення переходить до інтеграції, відкриття та презентації набутих знань. Таке навчання  надає вчителям можливість вибудувати позитивні   стосунки з учнями за нових умов, підкресливши їхні індивідуальність і природні таланти.

Треба  згадати і про недоліки проєктної діяльності: підготовка проєкту потребує багато часу; вчителю складно контролювати процес навчання, а результат не завжди буває ефективним; в групі бувають учні, які старатимуться перекинути свої завдання на інших, більш сумлінним.

Незважаючи на деякі недоліки, метод проєктів дозволяє індивідуалізувати навчальний процес, дає можливість учням проявляти самостійність, забезпечує підтримку стійкого інтересу до вивчення різних предметів, поглиблює та систематизує знання учнів по вивченій темі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

У сучасних умовах розвитку системи освіти вагомого значення набуває

впровадження ефективних інновацій у традиційну класно-урочну систему, а

також пошук нових форм організації навчання поза її межами. До їх числа

належить і метод проєктів.

Проєктна діяльність учнів забезпечує пріоритет надпредметних соціально-значимих знань і умінь, що найбільше відповідає парадигмі особистісно-орієнтованої освіти, тому що саме ці знання і вміння дозволяють молоді упродовж життя успішно реалізуватися. Проєкт націлений  на набуття учнями нових знань на основі реальної життєвої практики, розвиток у них компетенцій у процесі проблемно зорієнтованого пошуку.

У навчанні молодших школярів завдання проєктної діяльності полягає в розвитку пізнавальних навичок, умінь самостійно використовувати здобуті знання, орієнтуватися в доступному інформаційному просторі, розвивати творче мислення, вчить  дітей елементарних прийомів спільної діяльності, дозволяє проявити свої сильні сторони, реалізувати творий потенціал.

Під час роботи над навчальним проєктом   докорінно змінюються відносини в системі вчитель - учень, а саме:

- учитель пропонує тему– учень обирає тему за власним бажанням;

- учитель створює умови для прояву активності - учень  активний;

- учитель рекомендує джерело знань - учень відкриває нові знання;

- учитель планує можливі форми і методи проєкту – учень обирає способи та засоби діяльності;

- учитель   прогнозує  результат  - учень створює власний продукт;

- учитель допомагає оцінити отримані результати - учень несе відповідальність за результати своєї діяльності.

Робота над проєктом потребує від учителя та учнів чимало ресурсів і часу, однак досвід показує, що це варте затрачених зусиль, адже учні бачать конкретний результат – продукт проєктної діяльності, а учитель досягає головної мети – навчає їх працювати самостійно, застосовувати знання на практиці, взаємодіяти в команді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Зазуліна Л. В. Педагогічні проекти: науково-метод. посіб. / Л. В. Зазуліна. — Кам'янець-Подільський: Абетка — НОВА, 2006. — 40 с.

2. Коляда О.Ф., Онопрієнко О.В. Проектний день у початковій школі //

Початкова школа. – 2006. – №5.

3. Метод проектів : особливості застосування в початковій школі : Посіб. для вчителів початкових класів, слухачів курсів підвищення кваліфікації, студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів.— К : Київський міський педагогічний університет ім. Б. Д. Грінченка, 2009.— 42 с.

4. Проекти в початковій школі: тематика та розробка занять / За ред. О. Онопріенко.— К. : Шкільний світ, 2008.— 128 с.

5.  Скиба К.Ф. Метод проектів: вивчаємо слово і світ / К.Ф. Скиба// Вивчаємо українську мову та літературу. — 2004. — Березень (№7). — С.8.

6. Тягло О. В., Цимбал П. В. Проектні технології : особливості впровадження у початковій школі // Початкове навчання та виховання.— Х. : Вид. група «Основа», 2008.— № 19–21.

 

7. https://obuchonok.com.ua/pochatkova-shkola 

8. https://teach-hub.com/typy-navchalnich-proektiv/

9. https://nus.org.ua/view/proektne-navchannya-korotko-pro-golovne/

10. https://nuschool.com.ua/lessons/world/1-2klas/19.html

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

       Творчий проєкт

 

Назва проєкту:   «Здраствуй, школо!»

Керівник проєкту:  Жила Г.В.

Проєктна група:   учні 1-Б класу

Навчальні дисципліни:  я досліджую світ, образотворче та музичне мистецтво, дизайн і технології.

Тип проєкту:  творчий,  груповий, середньої  тривалості, надпредметний.

Об’єкт дослідження:  адаптація до школи учнів 1 класу

Мета і завдання:   познайомити дітей з гімназією, її уставом,  з правилами шкільного життя; пришвидшити процес знайомства  дітей один з одним; створити сприятливий  клімат   у класі; спрямувати навчально-виховний процес на інтереси дитини; спонукати дітей до пошукової діяльності.

Завдання для вчителя

1.  Запропонувати тему, розробити сюжет та етапи проєкту.

2.  Сформувати групи для проєктної діяльності.

3.  Спланувати  та обговорити діяльність учасників проєкту

4.  Познайомити з правилами поведінки в школі, обговорити їх.

5.  Організувати гру-знайомство «Коло друзів».

6.  Провести екскурсію по гімназії.

7.  Спланувати і провести квест «Наша гімназія».

8.  Підготувати  свято «Посвята в першокласники»

Завдання для учнів

1. Пошукова діяльність учнів по збору інформації .                                                        2. Виконати завдання відповідно до вибраної ролі.

3. Презентувати свою роботу.

4. Прийняти участь у  святі.

 

Анотація проєкту 

Проєкт було проведено в три етапи.

На першому підготовчому етапі  вчитель проводить екскурсію по школі,  знайомить з правилами поведінки, проводить гру-знайомство «Коло друзів».  Учні   вибирають одну із  п`яти  команд, відповідно ролі, яку вони виявили бажання виконувати. Кожна група отримує своє завдання.

Група «Дослідники» -  збирають інформації про гімназію, історію, правила.

Група  «Художники» - малюють правила для учнів, створюють плакат.   

Група «Кореспонденти» - збирають інформації про дітей класу, їх інтереси, хобі.

Група «Актори» - розігрують  сценки  зі шкільного життя.

Група «Співаки»  - розучують  шкільні пісні.

На  етапі виконання проєкту учні під керівництвом вчителя  із допомогою батьків  виконують завдання своєї групи:  готують розповідь про гімназію, малюють правила, готують  запитання для вікторини «Вгадай хто?»,   розучують пісні, вірші, готують свято «Посвята в першокласники»

На   підсумковому етапі учні з допомогою вчителя  презентують  роботу груп; створюють  плакат «Правила нашого класу»;   проходять випробування  квесту  «Наша гімназія», який готує і проводить вчитель;  приймають участь в святі «Посвята в першокласники».   Разом обговорюють  результати  проєкту, діляться  враженнями.

Продукти проєкту: плакат «Правила нашого класу», свято «Посвята в першокласники»

 

Висновки: Це перший проєкт, тому роль  вчителя  вагома і особливо важлива. Він формулює тему, завдання; розробляє сюжет і етапи; планує методи  і заходи; коригує діяльність учнів; узагальнює отримані результати. Учні вибирають вид, способи і засоби проєктної  діяльності; самотійно виконують завдання; консультуються з вчителем; презентують  результати своєї роботи.   Проєкт «Здраствуй, школо!»  став гарним стартом на довгому шлягу з назвою шкільне навчання. Завдяки йому діти запам`ятали шкільні  правила;  швидко познайомилися і здружилися, під час виконання  спільної  роботи;  отримали   позитивні емоції. Творча атмосфера і позитивний клімат у класі пришвидшили процес адаптації до навчання в школі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Рольовий проєкт

 

Назва проєкту:   «Чарівний  світ казки»

Керівник проєкту:  Жила Г.В.

Проєктна група:   учні 2-Б класу

Навчальні дисципліни:  літературне читання, українська мова,   образотворче та музине мистецтво, дизайн і технології.

Тип проєкту:  рольовий,  груповий, середньої  тривалості, міжпредметний.

Об’єкт дослідження:  казки

Мета і завдання:  залучувати учнів до читання казок;    спонукати школярів до пошукової діяльності; прищеплювати бажання читати;  виховувати почуття любові до рідної мови,  українського слова; розвивати творчі здібності.

Завдання для вчителя

1.  Запропонувати тему, розробити сюжет та етапи проєкту.

2. Спланувати  та обговорити діяльність учасників проєкту.

3. Координувати  (контролювати) діяльність учнів.

4. Узагальнити  результати.

Завдання для учнів

1. Знайти і опрацювати літературу щодо об’єкту дослідження.

2. Виконати завдання відповідно до вибраної ролі.

3. Презентувати свою роботу.

4. Оформити проєкт, проаналізувати  та оцінити результати.

 

Анотація проєкту 

Проєкт було проведено в три етапи.

На першому підготовчому етапі учнів  було поділено на 6 команд, відповідно ролі, яку вони виявили бажання виконувати. Кожна група отримала своє завдання.

Група «Чомусики»    - створити  вікторину, кросворд по народним казкам.

Група «Художники» -   намалювати героїв казок.

Група «Казкарі» -  написати власну казку.

Група «Дослідники» - скласти загадки про  казкових героїв.

Група «Співаки» -  знайти  пісеньки в казках,  заспівати їх.

Група «Актори» -  інсценувати  уривки з  відомих казок.

На   етапі виконання проєкту    учні опрацьовували  літературу; виконували завдання своєї групи; оформлювали  результати своєї роботи;  робили висновки. А саме, діти написали власні казки; склали  вікторину; організували  виставку малюнків казкових героїв;  підготували з допомогою вчителя виставу «Казка кличе в  гості нас», де інсценували уривки казок, співали пісні.

На третьому підсумковому етапі учні презентували роботу груп; створили збірку «Чарівний світ казки», у яку зібрали свої роботи;  провели    виставу  «Казка кличе в гості нас». Разом обговорили результати  проєкту, поділилися враженнями.

Продукти проєкту: Збірка «Чарівний світ казки»,  вистава «Казка кличе в гості нас».

 

Висновки: В процесі виконання проєкту «Чаріний світ казки»  діти змогли  творчо самореалізуватися в обраних ролях.   Була створена    атмосфера  позитивної взаємозалежності у колективі, діти розуміли, що  внесок і зусилля кожного з них необхідні для успіху загальної справи. Традиційне читання казок було перетворено у відкритий творчий процес. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Інформаційний проєкт

 

Назва проєкту:   «Таємниці Сонячної системи»

Керівник проєкту:  Жила Г.В.

Проєктна група:   учні 4-Б класу

Навчальні дисципліни:   я досліджую світ,  українська мова, літературне читання,   образотворче   мистецтво, дизайн і технології.

Тип проєкту:  інформаційний,  груповий, середньої  тривалості, міжпредметний.

Об’єкт дослідження:   Сонячна система

Мета і завдання:  поглибити знання дітей про планети Сонячної системи;    спонукати школярів до пошукової діяльності; прищеплювати бажання вчитися, взнавати нове;  підвищувати інтерес до шкільного навчання; розвивати творчі здібності.

Завдання для вчителя

1.  Запропонувати тему, розробити сюжет та етапи проєкту.

2. Спланувати  та обговорити діяльність учасників проєкту.

3. Координувати  діяльність учнів.

4. Узагальнити  результати.

Завдання для учнів

1. Знайти і опрацювати літературу щодо об’єкту дослідження.

2. Детально познайомитись з Сонячною системою.

3. Презентувати свою роботу.

4. Оформити проєкт, проаналізувати  та оцінити результати.

 

Анотація проєкту

Проєкт було проведено в три етапи.

На першому підготовчому етапі були визначені  тема,     мета  і завдання проєкту. Діти поділилися на 5 команд, кожна з яких отримала своє завдання.

1 команда  добирала  цікаві  факти про планети Сонячної  системи.  

2 команда створювала словник слів пов`язаних з космосом, або хмару слів.

3 команда знаходила легенди про богів, на честь яких названо планети.

4 команда  писала   твір на тему «Наші косміні сусіди, або як я зустрів інопланетянина».

5 команда  створювала макет Сонячної системи  та готувала малюнки на тему: «Загадки зоряного неба».

На етапі виконання проєкту  учні опрацьовували  літературу; виконували завдання своєї групи; оформлювали  результати своєї роботи;  готували висновки.

Учні знайшли легенди,  підготували  доповідь про планети, склали  кросворд, організували  виставку  поробок і малюнків,  написали фантастині твори про інопланетян,  створили словник.

На третьому підсумковому етапі учні презентували роботу груп; створили  збірку «Таємниці Сонячної системи», у яку увійшли: словник, цікава інформація про планети, ілюстрації, легенди, фантастичні  твори; створили макет Соняної системи.  Разом обговорили результати  проєкту, поділилися враженнями.

Продукти проєкту: Збірка «Таємниці Сонячної системи», макет Сонячної системи.

 

Висновки: Під час роботи над проєктом була проведена пошуково-дослідницька робота. Учні  використали знання і уміння з різних навчальних предметів та творчо  реалізовували  поставлені задачі. Зібрані в збірці «Таємниці Сонячної системи» роботи  візуалізували роботу кожного учня.  Діти поглибили і систематизували знання з теми: «Сонячна система».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

Дослідницько-пошуковий проєкт

Назва проєкту:   «Як тебе не любити, Києве мій!»

Керівник проєкту:  Жила Г.В.

Проєктна група:   учні 4-Б класу

Тип проєкту: дослідницько-пошуковий, середньої тривалості,надпредметний.

Об’єкт дослідження:  історичні і культурні  пам’ятки Києва

Мета і завдання: познайомити з пам’ятками історії та культури;  зацікавити  історією  міста; спонукати школярів до пошукової діяльності; прищеплювати бажання   взнавати нове;  підвищувати інтерес до історії і культури Києва; розвивати творчі здібності.

Етапи роботи над проєктом

1. Постановка  проблеми.  Незнання  історичних і культурних пам’яток рідного міста.

2. Гіпотеза.  Для ознайомлення з історією і культурою Києва  під час проєкту діти знаходять інформацію про історичні об’єти, відвідують їх, презентують свою роботу.

3. Планування  та обговорення  діяльність учасників проєкту.

4. Збір інформації, її  опраювання, аналіз та узагальнення.

5. Відвідування історичної та культурної пам’ятки.

6. Оформлення  результатів  проєкту.

7. Презентація    роботи,   аналіз   та  оцінка  результатів.

8. Рефлексія.

Продукт проєкту: екскурсія Києвом, яку проводять  діти.

Опис проєкту та виснавки

При вивченні теми «Історичні пам’ятки минулого» з’ясували, що діти не знають і не відвідували  історичні  місця Києва. Я придбала магніти з зображенням культурних і історичних об’єктів столиці. Діти випадковим чином вибрали собі пам’ятку, про яку повинні були зібрати інформацію, відвідати її та підготувати  доповідь.  Продуктом проєкту стала екскурсія Києвом з зупинками біля визначних місць.    Діти були у ролі екскурсоводів,  сами  розповідали     про «свої» історичні об’єкти,  наводили цікаві факти, задавали слухачам запитання по викладеному матеріалу.  Екскурсія була  цікавою,  пізнавальною,  змістовною, а головне  вона склалася з дитячих  знань, вражень, преживань. Рефлексуючи учні розповідали,  як вони знаходили інформацію, добиралися до «своїх» пам’яток, які враження залишилися, з якими труднощами зустрілися під час проєкту.  Отриманий  емоційний заряд спонукав дітей для подальшого вивчення історії і культури, знайомство і відвідування інших пам’яток країни .

Додаток 5

Практично орієнтований проєкт

Назва проєкту:   «Словник неологізмів»

Керівник проєкту:  Жила Г.В.

Проєктна група:   учні 4-Б класу

Навчальні дисципліни:   українська мова, образотворче   мистецтво

Тип проєкту: практично орієнтований,  ідивідуальний , середньої  тривалості, міжпредметний.

Об’єкт дослідження:   неологізми

Мета і завдання:  поглибити знання   про неологізми; закріплювати вміння добирати влучні синоніми,  складати речення;     спонукати школярів до пошукової діяльності; прищеплювати бажання взнавати нове;  розвивати творчі здібності.

Завдання для вчителя

1. Запропонувати тему.

2. Обговорити діяльність учасників проєкту.

3. Координувати  діяльність учнів.

Завдання для учнів

1. Знайти і опрацювати літературу щодо об’єкту дослідження.

2. Презентувати свою роботу.

3. Оформити проєкт, проаналізувати  та оцінити свою роботу.

4. Узагальнити  результати.

Анотація проєкту

Наша мова постійно поповнюється іноземними словами, значення яких ми не завжди розуміємо.   Учні склали словник, який є універсальним інформаційним джерелом. Кожен  учень класу  отримає  пусту сторінку-шаблон  словника з неологізмом. Сторінку треба  опрацювати: вписати значення слова; дібрати синоніми і спільнокореневі слова, якщо це можливо; а також скласти   речення з новим словом. Також дитина виконує малюнок–підказку про значення слова,  який   висить на дошці, щоб діти краще запам’ятати правопис і значення нового слова. На уроці мови учень презентує своєю роботою.   Діти  записують слово, його синоніми, складають словосполучення, речення, сенкан, повторюють попередньо вивчені неологізми.

Наш словник допоможе  пояснити значення неологізмів; познайомить з правописом іншомовних слів;  поповнить  активний словниковий запас учнів.

Продукти проєкту: словник неологізмів.

 

 

 

 

 

Додаток 6

 

Тематика проєктів в початковій школі

 

Задачі  в малюнках.

Авторські задачі  з математики.

Стародавні одиниці вимірювання.

Мистецтво відгадувати числа.

Секрети таблиці множення.

Математичні розмальовки для учнів 1  класу.

Прийоми швидкого рахунку.

Якими були цифри  в давнину.

Абетки бувають різні.  (Абетка тварин,  професій,  казкових героїв тощо)

Улюблена буква. Абетка для малюків.

Портрет одного слова.

Мистецтво створення книги.

Мій улюблений  літературний герой.

Образ дракона в дитячій літературі.

Книги: вчора, сьогодні, завтра.

Метеоцентр «Народні прикмети» повідомляє ...

Хто фарбує листя в зелений колір?

Люблю тебе, мій друг волохатий!

Собака друг людини чи людина друг собаки?

Пернаті архітектори.

Як народжується сніжинка.

Фарби в нашому житті.

Цікава історія про мою  родину.

Коли мої батьки були дітьми.

Ім'я в житті людини.

Школа майбутнього.

Пам'ятки нашого міста.

Безхатні тварини - проблема кожного з нас.

Комп'ютерні ігри - добре це чи погано?

Здраствуй, школо!

Люба моєму серцю річ.

Сам вмію і вас навчу.

Як  тебе  не любити, Києве мій!

 

 

Додаток 7

Пам’ятка для батьків

 

1. Батьки не беруть на себе виконання проєкту, а лише допомагають і підтримують дитину.

2.  Допомога проявляється у вигляді порад,  вибору джерел інформації, організації роботи.

3.  Батьки підтримують мотивацію та забезпечують самостійність виконання роботи дитиною.

4.  Стежать за дотриманням часових рамок етапів проєктної  діяльності.

5.  Надають допомогу  у  оформленні матеріалів та радять  форму   презентації проєкту.

6.  Приймають участь в презентації проєктів у якості експертів, гостів, глядачів.

7.  Надають позитивну оцінку роботі дитини, підтримують, надихають на нові звершення.