Проет"Калина-одвічна краса України"

 

   Тема: Учнівський творчий проект,,Калина-одвічна красуня Україниˮ

 Тип проекту. Інформаційний, творчий, міжпредметний (читання, українська мова, «Я і Україна», музичне мистецтво);  груповий; середньо- тривалий.

Мета і завдання проекту.Збагатити учнів відомостями про калину і донести до них її символічний зміст, встановити зв'язок між літературою, музикою, природознавством; вдосконалювати навики виразного художнього читання поезії та ідейно-художнього їх аналізу. 

Формувати в учнів життєві компетентності і навички пошукової діяльності; уміння досліджувати матеріали, спостерігати за рослинами, фіксувати результати. Розвивати пізнавальні інтереси до вивчення традицій українського народу. Розвивати усне і писемне мовлення; удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою; збагачувати словниковий запас дітей, розвивати творчі здібності учнів.

 Виховувати у дітей глибокі почуття любові до рідної землі, її культури, побуту, символів і звичаїв. Пробуджувати пізнавальні інтереси до історії української нації, бажання примножувати родинні традиції, берегти свою національну символіку та культуру. Виховувати почуття патріотизму, турботливого ставлення до природи, самостійність.

Обладнання. Малюнок куща калини, написані слова на плакаті, загадки, тексти, калиновий напій, гілочка кали­ни, вірші та пісні про калину, мультимедійна дошка, слайди.

Характеристика проекту

За характером домінантної діяльності: практично орієнтований.

За змістовим аспектом: літературно-краєзнавчий, природничо-науковий.

За предметно-змістовою галуззю: між предметний (українська мова, читання, природознавство, українознавство, музичне мистецтво.)

За характером контактів: серед учнів класу.

За кількістю учасників: колективний.

За тривалістю: середньої тривалості (2 тижні).

Форма презентації проекту: святковий вечір.

Керівник проекту: класний керівник.

Консультанти: батьки, вчителі біології, музичного мистецтва.

План виконання проекту

І етап. Підготовка.

Визначення теми, мети проекту, навчальних предметів, його тривалості.

 

ІІ етап. Планування.

Створення творчих дослідницьких груп за напрямками:

• Біологи
• Дослідники
• Поети
• Народознавці
• Лікарі

 

ІІІ етап. Практична діяльність.

• Пошуки матеріалу творчими групами
• Розучування пісень
• Створення комп’ютерної презентації
• Написання сценарію
• Запрошення гостей
• Оформлення класної кімнати

 

ІV етап. Реалізація проекту.

Відкритий виховний захід

Хід заходу

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Вчитель.Українa - це мaльовничий крaй де ми з вaми народилиcя i живемо, уперше побачили i пiзнали cвіт, почули колискову пicню, рідну мову. Наша земля красива і щедра.(Сл.) Україна… i поcтають в уявi калина, верба, чорнобривці,мальви, барвінок.(Сл.) Все це є народні символи українcького народу. Народні cимволи – це наші cвятині, все те, що нaйбільше любить і шанує народ. Та особливо люблять в Укрaїні калину.(Сл) Не було рaніше хати, бiля якої не роcла б калина. Калина бiля хaти – це її оберiг. В уявi українців червонa калинa була і є символом життя i вогню, дівочої чиcтоти, вірності, cимволом рiдного краю. Кожному, хто любить cвою Бaтьківщину, варто цiкaвитися й пишaтися її звичаями, робити вcе, щоб вони зберiгалися і переходили вiд поколiння до поколiння. Сьогодні ми з вaми вирушимо кaлиновими шляхами i дізнаємося про те, як кaлина пов’язана з трaдицiями та звичаями нашого нaроду. Шановні батьки, гості, учні!Сьогодні ми зібралися, щоб підвести підсумок великій, творчій і пошуковій роботі. Протягом двох тижнів наші учні працювали над творчим проектом, присвяченому одній надзвичайно красивій рослині, про яку складено ось таку загадку:

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою чарівну вроду.

Ми представляємо проект.

       Танець,,Ой ,є в лісі калинаˮ

ІІІ. Презентація пошукової діяльності .Упізнати калину дуже легко – чи то в період цвітіння, чи то в період дозрівання ягід. Про біологічні характеристики доповідатиме  група«Біологів».

1.Повідомлення групи «Біологів».

Калина – це кущ або невелике дерево заввишки до 5 метрів. Росте у лісах, чагарниках, майже в кожному дворі України.(Сл.) Це рослина з родини жилолистевих, має трилопатеві листки, голі гілки. Суцвіття не густе, віночки білі. Плоди ягодоподібні, овальні, яскраво-червоні з однією кісточкою. На смак ягоди і кора – гіркі, терпкі. Кора має зеленувато-сірий колір. Навесні калина цвіте пишними білими квітами, а восени прикрашає ліс яскравими гронами ягід…

  150 видів цієї рослини широко розповсюджені в помірному поясі північної півкулі та в Андах, кілька на Антильських островах і на Мадагаскарі. Наша звичайна калина – це кущ із зубчастим листям на черенках, схожих на зірочку з білими квітами.

    Аромат її квітів хвилюючий, духмяний. Тому невгамовно кружать над нею бджоли, адже нектару в квітках калини запасено не менше, ніж у липи – найвідомішого медового дерева. Листя різьблене, а ягоди червоні, неначе рубін!

   Можна їсти їх уже в серпні.

   Деревина її тверда та інколи використовується для виготовлення невеликих столярних виробів.

    Розрізняють кілька видів калини: з червонуватим гіллям та яскравим листям, карликова, з рожевуватими квітами та „сніговий ком”, у якої усі квітки більші за звичайні, безплідні, зібрані у вигляді шару.

    Плоди червоного кольору, квіти та кора використовуються в медицині у вигляді чаю, відварів та настоїв.

  Вчитель.  Калина супроводжує людину протягом всього життя. Не один раз ви спостерігали за обрядами, де використовувалася калина. Більш детально розкажуть про це представники групи «Народознавців».

2.Повідомлення групи «Народознавців». Український народ склав багато легенд,прислівʹ їв,приказок,прикмет про калину.(Сл.)

Легенда. Колись на Україну напали турки і татари… усе нищили на своєму шляху. А дівчат і хлопців забирали у полон. Хотіли забрати у полон і першу красуню села. Вона втекла від них, але зачепилася за дерево своїм червоним намистом. Воно розірвалось і посипались на землю червоні намистинки. Забрали вороги красуню і там вона загинула. А намистинки зійшли і з них виросли прекрасні кущі з червоними ягодами. Назвали їх люди калиною…

З того часу і росте на землі цей чудовий кущ…

 Легенда "Дівочий ліс” 
Одного разу напали на нашу землю турки-бусурмани. Рятуючи односельців мужня дівчина Марина завела їх у непрохідні нетрі. Там вороги й загинули. Але султан- турок стяв Маринці голову, заструменіла гаряча кров і де та кров на камінь впала – калиною стала. 
Казка про сопілку із калини 
Жила в селі бідна родина: батько, мати і син. Коли син підріс, то пішов по світу щастя-долі шукати. Йшов він, ішов, бачить, росте при дорозі біля лісу кущ калини. Сів хлопець під ним відпочивати. А калина так лагідно шепотіла гілочками, ніби хотіла йому щось розповісти. Вирізав юнак із калини сопілку і заграв. Як же він здивувався, коли сопілка заговорила людським голосом: 
- Ой помалу-малу, юначе, грай, 
Та не врази мого серденька вкрай, 
Мене сестриця зі світу згубила, 
В моє серденько гострий ніж встромила. 
Прийшов парубок до села і розповів людям про дивну пригоду. І повідали йому односелі про ту страшну трагедію. Бабина дочка, заздрячи красі і працелюбності дідової дочки, вбила її і закопала в лісі. На місці, де пролилася кров бідної дівчини, виріс кущ калини. Навесні він зацвітав білим цвітом, улітку ховав подорожніх від спеки й дощу, а восени і взимку пломенів червоними кетягами. 
Прислів’я та приказки.(Сл.)

1. У лузі калинонька з квіточками, наче матуся з діточками.

2. Весною калина білим цвітом квітує,

А восени червоні ягоди дарує.

3. Запишалася калина, наче красная дівчина.

4. Який кущ, така й калина, яка мати,

така й дівчина.

5. Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

6. Без верби й калини нема України

 Прикмети (Сл.)

1.Не ламайте калину, бо накличете морози.

2.Якщо калина достає до стріхи – можна до оселі засилати сватів.

3.Якщо калина біля криниці – нап’єшся чистої водиці.

І в обрядах  українці використовували калину: (Сл)
1. Прикрашали святковий коровай. 
2. Робили весільне гільце. 
3. Вплітали у Спасову бороду на обжинки. 
4. Робили сопілочки і брали на спомин на чужину. 
5. Вишивали на сорочках і рушниках. 
6. Садовили на честь народження доньки. 
7. Вплітали до букету – кумів величати. 
8. Садовили на могилі, як символ туги, печалі, пам’яті. 
9. Дарували букет нареченому на знак відданості і любові на заручини. 
10. Вплітали у косу нареченій, як символ дівочої чистоти на весілля. 
11. Солдат брав у похід, як символ рідної землі. 

12. Вплітали у вінки на будь-яке свято. 
У кожному регіоні калина має свою назву: калина лісова, калина черлена, бамбара, гордина, свіба, карліса.              

  Вчитель.Споконвіку калина в Україні була символом краси, достатку, вірності, працелюбності. Калину оспівано у піснях, казках, віршах і загадках. Багато письменників і поетів присвятили калині свої рядки, сповнені любові. Про калину у літературній творчості говоритимуть представники «Поетів».

3.Повідомлення групи «Поетів»(Сл.)

                      Я не груша , я не слива –

 Я – калинонька вродлива.     Вер.

 Я стою в зеленім листі

 У червоному намисті.

 А чому ж  я так прибралась?

 Бо до свята готувалась.

 

Учень: Гарно вбралася калина      Ілля

 У червоні намистини.

 Стиглих ягід на обід

 Принесе  онукам дід.

 Ласуватимуть малята,

 Наче в лісі пташенята.

 Бабця  випече пиріг –

 Раптом  гості на поріг?

Чай заварить на калині.

 Завітайте до нас нині.

    М. Меденці

 

   Учень: В нашому садочку в червонім віночку            

 Над самим струмочком виросла калина.

 Листя з сонцем грає, в воду поглядає,

 Гарну вроду має молода князівна

 

  Вітер догоджає, коси розплітає,

 Уночі туманом сизим  укриває.

 А вона стріпнеться, сумно усміхнеться,

 Вгору поглядає – сонечка чекає.

 

Учень:    А калина біля броду

               Білі квіти розпускає

                На свою чарівну вроду

               Задивляється у воду,

              Соловейка виглядає.

Давайте пригадаємо загадки(.Сл.)

  -У лісі на горісі червоні хустки висять. Лена

-І не дівчина, а червоні стрічки має. Ілля

-Навесні зацвіте білим цвітом, Вер.

а восени – червоним плодом.

- Стоїть дід над водою з червоною бородою.   

 Хто не йде, за борідку вщипне.

-У вінку зеленолистім, Ілля

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

-Сидить півень над водою Вер.

З червоною головою.

Пісня,,Червона калинаˮ

Вчитель.Стала червона калина символом отчого краю, нашої рідної України. Її вишивали на рушниках, сорочках, скатертинах. Вишита сорочка, рушник та калина - з цього починається ненька-Україна.

4. Інформація групи «Дослідники»

   Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного.(Сл.)

  Калина символізує свято коляди, Різдва світу. Наруга над нею вкривала людину ганьбою, так само, як вбивство лелеки.  Дітям, щоб вони не ламали калину казали: «Не ламайте калину, бо накличете морози». Справді калина цвіте вже на кінець весни, коли морози вже відходять.

   Біля кожної хати на Україні обов’язково ріс кущ калини. Її червоні кетяги прикрашали хату; вони висіли під стріхою, їх клали у вікна між шибками на зиму. У найлютіші морози вони живили оселю теплом і красою. Коли починали будувати хату, калину садили біля вікна застільного. Казали, що це символ любові, мудрості.  Зробіть і ви маленьке добре діло, посадіть кущик калини.

  Досі існує повір'я: якщо вирізати з калини сопілку, то в сім'ї з'явиться продовжувач роду — син.

  З калини робили колиски для немовлят, прикрашали світлиці. Калина – це слава рідної землі, отчого краю, батькової хати.(Сл.)

Калина  –  це той символ, що пам'ять людську береже, нагадуючи про милий край, це символ безсмертя.

Калина  –  це символ мужності й незламності духу в боротьбі за незалежність рідного краю.

  Червоні плоди калини здавна символізували мужність людей, які проливали кров за Батьківщину. Її саджали на могилах тих, хто боровся за волю та незалежність українського народу як,символ вічної людської пам’яті та незнищенності народу.  Якщо ви візьмете в руки ягідку і виймете плід – сплющену насінину, – то за формою вона нагадає вам людське серце.

     Коли в давнину козак вирушав у дорогу, мати напувала його калиновим чаєм і давала з собою хліб з калиною, а наречена прикріплювала до коня гілочку, щоб нагадувала козаку домівку, матір, кохану, його рідну мову.

    На початку літа кущі калини вкриваються безліччю білих суцвіть серед зеленого листя й стоять, привертаючи зір кожного, ніби наречена в білосніжній сукні. Завдяки такому ніжному цвітінню калина стала символом дівочої краси, чистоти й кохання, свідком дівочих радощів і смутків. Дівчата довіряли їй найпотаємніші мрії.

   Дуже гарною буває калина не тільки навесні, а й восени, коли вкривається яскраво-червоними кетягами ягід, що нагадують корали. Плоди на гілках калини зберігаються дуже довго. Ягоди залишаються свіжими всю зиму.
Збирати калину до лісу або до річки ходили дівчата, як на свято. Вважалося, що дівчина, яка першою побачила кущ калини, буде щасливою. Навколо куща дівчата водили хороводи, співали пісень, славили красу Калини та кликали свою долю. Першу гілку чіпляли за ікону і на причілку хати. Це означало, що в хаті живе дівчина на виданні.

Не обходився без калини і такий важливий обряд, як весілля. У багатьох весільних піснях є слова про калину. Найдорожчих гостей зустрічали короваєм, прикрашеним калиною.  Перед молодими на столі ставили букет із гілочок дуба та калини. І на весільному рушнику вишивали калину з дубом як символи дівочої краси і ніжності та чоловічої сили і міцності.

Вчитель.Неодноразово ми зверталися до калини і за допомогою, адже ще збереглися цілющі рецепти наших бабусь та прабабусь.

5.Повідомлення групи «Лікарів».

Кора і ягоди калини мають лікувальні властивості. Спиртовий екстракт калини та її відвар – добрі кровоспинні засоби. Люди вживають його як потогінний, послаблюючий, гіпотензивний засіб. Ягоди з медом їдять при гострих респіраторних хворобах, при хворобах печінки. Щоб нормалізувати обмін речовин в організмі, поповнити достатню кількість вітаміну С, потрібно вживати 1 столову ложку ягід на день.

   Крім цукру та органічних кислот вони мають танин, пектин, смоло подібні ефірні масла. Особливо корисним та цілющим є вибурнин, що надає ягодам гіркоти. Продукти з калини, оброблені термічно, втрачають цю речовину, тому з лікувальною метою потрібно вживати свіжий сік калини та желе з цукром. Сік калини п’ють по 1 столовій ложці перед прийомом їжі два рази на день – зранку та ввечері - при хворобах серця та горла.(Сл.)

    Ягоди калини їдять в чистому вигляді або з медом, цукром при гіпертонії – підвищеному тискові. При захворюваннях серця кращий засіб - це вживання їх разом із кісточками, їх використовують також при простудних хворобах, при захворюваннях шлунку, нирок.

Настої калини вживають як заспокійливий засіб при неврозах, спазмах судин та гіпертонії. Настої з листя допомагають трохи знизити артеріальний тиск, уповільнюють ритм серця, і підсилює скорочення серцевого м’язу, розширює судини. Ягоди калини входять до складу вітамінних трав’яних зборів. Чай з них дуже корисний для профілактики та при захворюваннях зубів.(Сл.)

     Свіжий сік з ягід калини є гарним косметичним засобом для протирання жирної шкіри обличчя, для боротьби з висипами. Він також має відбілюючий ефект, за допомогою якого можна позбавитися від веснянок та пігментних плям на обличчі, якщо використовувати сік двічі на день вранці та ввечері.

   Плоди калини – прекрасний дієтичний продукт. Після замороження вони мають приємний смак і їх можна вживати в свіжому вигляді.

    Кору цього дерева також використовують у медицині. ЇЇ збирають навесні у квітні або травні, висушують та зберігають протягом 4-х років. Вона покращує функції шлунку, кишечника, знижує кров’яний тиск, вона є проти спазматичним, заспокійливим, антисептичним, відновлюючим засобом. Тонізує, підвищує працездатність людини. Настої з кори приймають також тоді, коли у людини не спокійний сон або безсоння.

   У насінні цієї рослини знаходиться аскорбінова кислота і до 21% жирного масла, вони мають тонізуючий ефект, тому можуть використовуватись як замінник кави.(Сл.)

Вчитель.Калина – дерево поетичне. Калиновий цвіт – привітне вітання дочки до матері. Нахилені гілки – печаль. Зраджена жінка – зламана  калина. Красень – син – матір’ю порівнюється з калиною.

   Оспівана калина у поезіях Т. Г. Шевченка, І. Франка.  У “Кобзарі” слово “калина” зустрічається 360 разів! Красу рідної природи Тарас Шевченко подає через поетичний образ калини

 Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась

 Дівчина – дитина.                                 

 Любо-любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.

     У своїй творчості до калини зверталась і Леся Українка. У своїй драмі  «Лісова пісня»  вона  4 рази звертається до образу калини. (Сл.)

   Часто зустрічається калина в орнаменті петриківського розпису.(Сл.)

 6.  Літературна сторінка. Презентація власних творів.(Сл.)

 7.Презентація сенканів учнів про калину (вибірково).(Сл.)

1.Калина.

2.Ніжна,приваблива, яскрава.

3.Цвіте,надихає.

4.Над водою схилилась червона калина.

 5.Рідне подвірʼя.(Бергер Анна)

1.Калина

2.Пишна,квітуча,гарна.

3.Зацвіла,зазеленіла.

4.Навесні красуня роз  квітає білим цвітом  та  стає  схожа на дівчину в

білому вбранні.

5.Родина.(Салабуда Настя)

1.Калина.

2.Красива,червона,білосніжна.

3.Росте,розквітає.

4.Калина-символ України.

5.Символ.(Рапштинська Вероніка) 

1.Калина.

2.Гарна,білосніжна,пишна.

3.Зацвіла,росте.

4.Навесні дуже гарно цвіте калина.

  5.Рідний край.(Астененко Ілля)

1.Калина.
2.Червона,гірка,пишна.
3.Росте,цвіте,приваблює.
4.Це моя рідна земля.
5.Вродлива дівчина.(Настасієнко Артем)

ІV. Підсумок проекту .Кущ калини побіля материнської чи бабусиної домівки – це не тільки окраса. У ньому глибинний зміст. Це наш символ. Наш духовний світ. Наша спадщина, яка опредметнює духовний потяг до рідної землі, свого берега, своїх традицій.

    Тож бережіть калину, любуйтеся її цвітом і плодом. І пам'ятайте, що у злих, недобрих людей калина не росте. Будьте добрими і чуйними, посадіть біля своїх осель калину. Хай цей диво-кущ прикрасить ваш дім, хай у ньому соловейко зів'є собі гніздечко і співає вам пісню про незнищенність нашого українського народу. А на кінець запам’ятайте три поради.(Сл.)

«Не рубай тополю край дороги, може, та тополя – твоя доля, твоя доля світла, тополина, наче пісня журавлина»,

       «Не стріляй у птаха на світанні , може, то любов твоя остання...»

Не ламай калину коло хати,

Бо вона заплаче, наче мати,

І впадуть на трави на шовкові

Серця сльози колискові.

Не ламай калину, не ламай калину,  

Бо вона в житті єдина.

Не ламай калину, не ламай калину –

Краще їй онуків принеси...(Сл.)