Професій різних є багато

Тема:

Професій різних є багато…

Мета:

збагатити і закріпити знання учнів про робітничі професії, зокрема друкаря; розвивати пізнавальний інтерес до світу професій, вміння аналізувати почуте, розвивати логічне мислення, мовлення; виховувати повагу до людей праці.

Обладнання:

комп’ютер, проектор, мультимедійна дошка, відеоролик до теми, презентація, картки до ігор «Предмети та професія», «Четвертий зайвий».

Література:

1.  Навчально-методичний кабінет [Електронний ресурс] / Л.С. Шилова – режим доступу: http:// ped-kopilka.com.ua/blog/shilova-lyubov/igra-puteshestvie-v-mir-profesii.html

Складова модель успішного випускника: фахівець.

Орієнтир: професійне самовизначення.

Форма проведення: пізнавально-ігрове заняття.

Хід заходу

Вихователь:

І. Організаційний момент

Професій безліч є цікавих,

Але свою вгадати як?

Щоб добре діло й добра справа

Прославили тебе в віках.

-       Сьогодні, діти, ми будемо говорити про цікавий, неосяжний світ професій. І говоритимемо, зокрема, про робітничі професії, адже саме вони «золоті руки» нашої держави.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вихователь:

1. Бесіда

-       Як ви думаєте, що таке професія? (припущення дітей)

Професія – це основний рід занять, трудової діяльності людини, що вимагає від неї знань і навичок та є джерелом існування.

-      Чи задумувались ви коли-небудь над тим, скільки людей працює, щоб ми з вами були нагодовані, одягнені, щоб у наших будинках було світло, вода, тепло. Щоб ми користувалися зручними меблями, щоб у ваших рюкзаках лежали цікаві книжки? (відповіді дітей)

-      Отже, щоб знати все це, ви повинні засвоювати знання, здобувати уміння і навички, щоб отримати певну професію.

Вихователь:

-     У світі існує безліч професій. Але кожна людина прагне обрати для себе одну і присвятити їй усе життя. Для того, щоб обрати для себе найкращу професію у світі, здійснити свою заповітну мрію, вам слід якомога більше дізнаватися про різні професії вже зараз. Адже шлях до будь-якого покликання починається з дитинства, зі шкільної лави.

-     Дайте мені, будь ласка, відповідь на питання: «Як потрібно навчатися в школі, щоб у майбутньому стати майстром своєї справи та успішною людиною у житті?» (відповіді дітей)

Вихователь:

-        Діти, кожного разу я знайомлю вас з якоюсь цікавою робітничою професією. Кожна з них неповторна, цікава своєю діяльністю. Сьогоднішнє заняття не стане винятком, ми знову поринемо у світ робітничих професій. А про яку професію будемо говорити, пропоную відгадати за допомогою загадки.

2. Загадка

Він є вправний трудівник,

Лінуватися не звик.

За станком весь час працює –

Для дітей «знання» друкує! (Друкар)

-       Давайте з вами поринемо у давнину і поміркуємо…

Вихователь:

-        Цікаво, що було тоді, коли на світі й гадки не мали про книжки? Побачила древня людина, який чудовий довкола неї світ і склала про це пісню. Проспівала й одразу ж забула її. І дуже шкода тієї пісні, бо вона була найпершою і гарною. Потім людина побачила диких звірів і порахувала  їх. Зраділа, що зуміла полічити, і позначила на землі кількість тварин. Але зненацька пішов дощ і змив ті позначки. І зрозуміла людина, що потрібно навчитися записувати побачене й придумане так, щоб воно залишилося надовго і щоб про нього могли дізнатися інші.

Вихователь:

На уроці з літературного читання ви вивчали як з’явилася книга. Давайте пригадаємо (діти  пригадують історію виникнення книги).

3.  Вікторина «Пригадай-но»

Учень:

-     Люди пробували писати на різних матеріалах. Чудовим матеріалом виявилась глина. З неї робили таблички і записували важливі відомості. Але глина тріскалася на сонці, розкришувалася на шматочки. Та й не зручно було носити за собою тяжкі таблички.

Учень:

-     На чому тільки не пробували писати наші далекі предки! І на дерев’яних дощечках, і на корі дерев, і на тканині, і на залізних пластинах, і навіть на пальмовому листі. Це листя нарізали тонкими смужками,склеювали, висушували, скручували у сувої і брали у далекі подорожі.

Учень:

-     Пальмове листя виявилось зручним матеріалом для письма, але пальми не ростуть скрізь. І люди винайшли пергамент – дуже тонку, спеціально вичинену і відбілену шкіру тварин. Ось тоді вперше й народилося таке диво, як книги! Вони старанно писалися від руки, прикрашалися різними малюнками.

Вихователь:

-     Ну а як же винайшли папір?

Учень:

-     Та можна сказати, що випадково. Засипали у борошномолку паростки бамбуку, перемололи їх, додали клею і одержане тісто притиснули каменем. Камінь підняли, лист просушили і так, зовсім  несподівано для себе побачили, що отримали нову речовину, на якій дуже зручно писати.

Вихователь:

-     Раніше книги писалися від руки, і це був дуже довгий процес. Потрібно було навчитися робити книги швидко, акуратно, у великих кількостях. Така трудомістка робота не влаштовувала суспільство. Потрібно було придумати щось таке, що пришвидшить виготовлення книги.

-     І ось згодом, німецький винахідник Йоган Гутенберг, результатом тривалої та кропіткої праці винайшов друкарський станок. Текст у ньому набирався за допомогою металевих букв. Це дало можливість у багато разів пришвидшити процес створення книг.

Вихователь:

-   Друкарський станок створено, і це чудово! А чи зможе кожен працювати за ним, діти? (припущення дітей)

-   Вірно, не кожен. Цій справі потрібно вчитися, а ще любити цю справу, бо вона тяжка та кропітка, вимагає уважності, грамотності, спостережливості, наочно-дієвого мислення, тонкого розрізнення кольорів, просторової уяви.

-   Тож сьогодні поговоримо про професію «друкар» (до уваги дітей представлений відеоролик про людей цієї професії).

Вихователь:

-       Людина цієї професії готує друкарську машину та матеріал до друкування, заправляє друкарську машину папером, заливає фарбові ящики фарбою, регулює  друкарський апарат, слідкує за процесом друкування і намотування продукції у рулон, усуває неполадки в роботі, проводить змащення і чищення друкарської машини.

-   А ще друкар повинен розумітися в технічних вимогах друкарської справи, способи корекції фарбування, сорти та властивості фарб та паперів, прийоми регулювання друкарської машини.

Музична фізкультхвилинка «Професійні вміння»

Вихователь:

Для того, щоб людина могла займатися своєю професійною діяльністю, часто їй потрібне не лише вміння, але й спеціальне обладнання. Іноді це просто особливий одяг (форма), а іноді речі – без яких ну неможливо обійтися.

4.  Гра «Предмети та професія»

Вихователь пропонує дітям ілюстративний матеріал (картки із зображеннями різноманітних речей) і пропонує розкласти їх біля зображень представників відповідних професій (бажано обрати вже вивчені дітьми професії). По закінченню гри діти коментують її результат.

Вихователь:

5. Гра «Четвертий зайвий»

ІІІ. Заключна частина

Вихователь:

-   Щоб люди знали свою професійну справу, вони цій справі навчаються. А де цього вчать, діти? (припущення дітей)

-   Так, цього вчать у коледжах, училищах, інститутах. Але в жоден із цих закладів не візьмуть неграмотних людей. А де навчають грамоти ви знаєте і самі.

-   Жоден вчитель, діти, не може навчати дітей без підручників, друкованих зошитів, а це продукт друкарської справи.

-   Сьогодні на занятті ви дізналися багато нового, закріпили вже набуті знання.

-   І ким би ви не мріяли стати, яку б професію собі не обрали, кожен добре повинен знати свою справу, робити її чесно, вміло. Але і пам’ятайте про головну для вас професію саме зараз…

Спитай у тата і у мами, які професії у них.

Професій різних є чимало, сповна їх вистачить на всіх!

Та є одна поміж професій, якої вчаться у житті.

Вона для кожного найперша, якої вчитимешся й ти!

Учитель, лікар та геолог, письменник, слюсар чи кресляр –

Всі називають головною одну професію – школяр!

Бо всім відомо, що без школи, без знань, що мусиш там набуть,

Не станеш у житті ніколи тим, ким в дитинстві мрієш буть!