Серце забуте обігрійте теплом

Про матеріал
Розповісти дітям про необхідність шанобливого ставлення до літніх людей;пробудити бажання безкорисливо чинити добро та милосердя; виробляти в своєму характері мотиваційну установку на обов’язковість допомогти людям шанобливого віку; виховувати любов і турботливе ставлення до людей похилого віку.
Перегляд файлу

Тема:

Серце забуте обігрійте теплом

Мета:

розповісти дітям про необхідність шанобливого ставлення до літніх людей;пробудити бажання безкорисливо чинити добро та милосердя; виробляти в своєму характері мотиваційну установку на обов’язковість допомогти людям шанобливого віку; виховувати любов і турботливе ставлення до людей похилого віку.

Обладнання:

комп’ютер, проектор, мультимедійна дошка, презентація до теми, конверти з прислів’ями.

Література:

 

1.  Олексин М.С. Збережи у серці доброту [Електронний ресурс]/ОлексинМ.С. – режим доступу:https://ru.osvita.ua/school/lessons_summary/initial/34256/

2.   Дем’янюк Г. В.Добром забуте серце обігрійте [Електронний ресурс]/Дем’янюк Г. В.режим доступу:

https://www.schoollife.org.ua/669-2018/

3. Сухомлинський В.О. Казки та оповідання [Електронний ресурс]/  Сухомлинський В.О. – режим доступу:      http://syhomlinskiy.blogspot.com/p/10.html

Складова модель успішного випускника: громадянин.

Форма проведення: година спілкування до міжнародного Дня людей похилого віку.

Орієнтир:громадянська  позиція.

 

Хід заходу

 

Візитна картка години спілкування

 

В цьому світі так мало добра

Та воно проростає й крізь камінь,

І його захищати пора,

Щоб воно колосилось віками.

І. Вступне слово вчителя

Слайд №1

 

    Сьогодні ми з вами  перегорнемо найважливіші сторінки супер цікавої книги «Людське життя». Життя людини –найважливіша цінність. Людина народжується для того, щоб власним життям залишити особливий слід на землі. Дорогі діти, я хочу звернутися до вас, до вашої душі. Душа – це сховище таємниць і почуттів, спогадів та всього доброго і злого, це внутрішній світ людини. В світі є найсвятіші людські почуття – доброта, любов, прощення. Їх неможливо купити в магазині або аптеці, їх неможливо позичити у когось на певний час. Ці почуття, діти, можна набути, навчити себе бути добрим, людяним і милосердним.

    Все, чого досягає людина в житті, бере свій початок в сім’ї. Сім’я – початок життєвої стежки, на яку ступає першим самостійним кроком маля, доріжка, яку топче дитина на шляху до Країни знань, юнацька самостійність на шляху до вибору майбутньої професії, доросле життя і звичайно тиха спокійна старість. І яке навчання одержите ви в сім’ї – таким ви пронесете його протягом життя, кинете його зернятка і в свою майбутню сім’ю.

   Сьогодні ми будемо говорити про людей похилого віку, про людей глибокої душі, безмежної мудрості. 1 жовтня позначено Днем людей похилого віку. В Україні цю дату відзначають із часів набуття незалежності нашої держави.

Сьогодні ми поговоримо про мудрість.

Вихователь:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

-       Як ви вважаєте, що таке мудрість? (відповіді дітей)

-       Доберіть синоніми до слова  мудрість (життєвий досвід, розум, знання).

-       Яку людину можна назвати мудрою? (відповіді дітей)

-       Де і у кого можна навчитися мудрості?(відповіді дітей)

  1. 1. Читання та обговорення казки «Для чого говорять спасибі» за В.Сухомлинським.

Дрімучим лісом йшло двоє подорожніх. Дідусь і хлопчик. Було жарко і хотілося пити.Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Мандрівники нахилилися, напилися.Дідусь сказав:

- Спасибі тобі, струмочку. Хлопчик усміхнувся.

- Чого ти усміхнувся, хлопче? - запитав дідусь.

- Навіщо ви, дідусю, сказали струмкові «Спасибі?»

 Він же не жива істота і не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів.

- Це так. Якби води напився вовк, він міг би і не дякувати. Ми ж не вовки, а люди. Розумієш, навіщо людина каже «Спасибі»? А знаєш, кого це слово вшановує, звеличує, підносить?

Хлопчик замислився. Він ще ніколи не думав над цією мудрою істиною. Тепер саме час був подумати: дорога через ліс ще довга.

 

Вихователь:

 

Уявіть, що разом  із дідусем – героєм казки,ви гуляєте лісом. Поміркуйте і розкажіть,чого вас може навчити мудрий дідусь (відповіді дітей).

-       Як ви гадаєте, діти, яке життя прожив дідусь?

-       Ким він працював?

-       Як ваші дідусі і бабусі вчать вас бути вдячними? (діти розповідають про своє спілкування)

  1. 2. Робота в групах. Вправа «Змоделюй ситуацію»

перша група(бабуся або дідусь потрапили до лікарні);

друга  група – ( бабуся і дідусь живуть в іншому місті);

третя група – ( у бабусі чи дідуся день народження).

Вихователь:

Ви напевно чули такі слова: «Молодим – скрізь у нас дорога, людям похилого віку – скрізь у нас шана!» Чому так говорять? (припущення дітей)

  1. 3. Слухання легенди

В одній із країн у минулому був звичай: коли людина старіла, її кидали у прірву,щоб не їла задарма харчів. Та один син надто любив батька, щоб це вчинити. Отож він поселив свого батька на горищі,куди завжди приносив їжу. Та настав у цій країні неврожай. Голод панував серед людей. Бачить батько, що син чимось заклопотаний, чимось зажурений. От він і питає сина:

-   Що ти, любий сину, такий засмучений? Що трапилося в тебе? Ти увесь аж почорнів, напевно від горя якогось?

    Розповів тоді син про своє нещастя та про те, що немає чим поля засіяти. А батько порадив:

-   Зніми снопи з хати, якими вона накрита, та й обмолотити ще раз. Зібраним зерном засій землю. Послухався син і зробив саме так, як порадив старий батько. І вродило збіжжя у них так, як ні в кого.

    Дійшли слухи про це і до царя. Покликав він сина до себе та й питає:

-   Хто навчив тебе такої мудрості?  Нікуди було діватись тому чоловікові. Розповів цареві правду.

    З того часу старі батьки доживали зі своїми дітьми до старості у шані та повазі.

Вихователь:

-   До яких роздумів спонукає вас ця легенда?

-   Чого вона вас навчила?

-   А чи знаєте ви суть слова «шануймо», як ви їх розумієте?

(відповіді та припущення дітей)

 

Вихователь:

Шанувати, діти, означає виражати пошану та повагу до літніх людей, надавати їм посильну допомогу.  Похилий вік окреслює навколо людини коло самотності. І тоді єдиним сенсом життя стає спілкування з близькими людьми: доньками, синами, онуками, правнуками. Літні люди люблять давати поради. Ось наприклад:

-      Хочеш, я навчу тебе швидко рахувати? Запитав дідусь в онука, щасливий від того, що може бути потрібним.

-      Для чого? Здивувався онук.

-      В мене є калькулятор….

Чи правильно вчинив хлопчик по відношенню до дідуся? (припущення дітей)

Ніколи не слід відмовлятися від щирої допомоги старої людини.

 

  1. Перегляд презентацї «Серце забуте обігрійте теплом»

Слайд №2-14

 

  1. Читання та інсценізація оповідання «Сьома дочка»

 

      Було в матері сім дочок. Ось поїхала мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулася додому аж через місяць. Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною стали говорити як вони знудьгувалися за матір’ю.

-   Я скучила за тобою, немов ластівка за сонячним промінням, - сказала перша дочка.

-   Я чекала тебе, як суха земля жде краплину дощу,  промовила друга дочка.

-  Я плакала за тобою як маленьке пташеня плаче за пташкою, сказала третя.

-   Мені було тяжко без тебе, як бджолі без квітки, щебетала четверта.

-   Ти снилася мені як троянді сниться краплина роси, промовила п’ята.

-   Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка,  сказала шоста.

-   А сьома дочка нічого не сказала. Вона роззула матусю і принесла їй води у ночвах – помити ноги (після інсценізації проводиться обговорення оповідання).

-   Хто найбільше любив свою матір?(відповіді дітей)

-  Добро дієве. Воно любить конкретні справи. Керуйтеся у своєму житті принципом: якнайменше красивих фраз, якнайбільше красивих справ.

6. Робота в парах. Гра «Збери прислів’я»

 

Перед вами конверти, в яких ви знайдете слова про добро. Ви повинні скласти з цих слів речення – тобто прислів’я про добро.

  1. Добре діло твори сміливо.
  2. Добрі діла тихо ходять, а злі, як дзвони дзвонять.
  3. Від добра добра не шукають.
  4. Хто людям добра бажає, той і собі має.
  5. З добрим дружи, а злого й лихого стережись.
  6. Без доброго діла немає доброго імені.
  7. Роби добро скільки можеш – від того не занеможеш.
  8. За добро добром і платять.
  9. Як не було добра змалку, то не буде до останку.
  10. Світ не без добрих людей.

Вихователь:

Бути добрим – це значить допомагати один одному в біді, дарувати радість знайомим і незнайомим людям, захищати молодших і піклуватися про старших. Часточка добра. А вона запам’ятовується людині на все життя. Рости, відкривати себе, учитися любити, пізнавати людей – це складна робота. А тому основне ваше завдання, поряд із тим, що ви повинні здобувати знання, ви повинні вчитися жити у цьому великому світі за законами добра, вміти розрізняти добро і зло.

ІІІ. Підсумок заходу

Вихователь:

Сьогодні ми з вами говорили про старших людей,про наших дідусів і бабусь. Будь ласка, посніть мені, як ви розумієте таке прислів’я: «І старість не страшна, коли молоді допоможуть» (припущення дітей).

-  Подумайте, чи можуть  старі люди допомогти молодим? (дати мудру пораду, навчити терпіння).

-  Що молоді люди можуть подарувати людям похилого віку? (увагу, турботу, доброту, шану, милосердя)

Вихователь:

Тож даруйте своїм рідним, сусідам, людям похилого віку радість і турботу, добре слово, тепло душі.

Вам будувати державу. Хай сьогоднішнє спілкування засвітить у кожному вашому серці світло великої любові і доброти, а це є головним завданням і покликанням людини на землі!

 

 

docx
Додано
10 січня
Переглядів
97
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку