Професійне виховання – важливий напрям виховної роботи у ЗФПО

ХАРКІВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ СПОРТУДоповідь на засідання навчально-методичної радивід 03.01.2024 Наталія МОШЕНСЬКА,заступниця директораз виховної роботи. Професійне виховання – важливий напрям виховної роботи у ЗФПО

невідʼємна та важлива частина культури(загальної вихованості людини) та професійної культуриорганізований вплив на здобувачів освіти, результатом якого є формування особистості сучасної людини

ПРОФЕСІЙНЕ ВИХОВАННЯ – цілеспрямований, спеціально організований процес, що сприяє формуванню особистості фахівця, розвитку його професійних якостей:► потреба у продуктивній праці,► повага до людей праці,► професійна етика,► комунікативність,► мобільність,► здатність працювати «в команді»,► особиста ерудиція,► здорова амбітність,► професійна компетентність,► культура праці,► відповідальність,► почуття власної гідності,► творча професійна спрямованість,► підприємливість, ► самодостатність тощо. Професійне виховання – основа формування і розвитку здобувачів освіти та їх підготовки до активної трудової діяльності, суспільного життя, формування професійної свідомості майбутніх фахівців

Основні принципи професійного виховання

це дозволяє визначитий переконатися у своїх професійних нахилах. ПРОФЕСІЙНЕ ВИХОВАННЯ ПЕРЕДБАЧАЄ:

під професійним вихованням розуміють процес створення у вихованця потреби працювати і фахово діяти за необхідностіпроцес професійного виховання являє собою сходження особистості здобувача освіти до соціального і професійного еталону – як відповідності вимогам професійних стандартів, як набуття соціальної і професійної позиції, стійкого ставлення до власної соціальної та професійної ролі в суспільстві, розуміння сучасних реалій науки, техніки, спорту, культури, усіх галузей виробництва та сфери обслуговування

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ(професійне виховання – завершальний етапсистеми профорієнтації учнів)

МЕТОДИ ПРОФЕСІЙНОГО ВИХОВАННЯ

професійне виховання в освіті на сучасному еволюційному етапі розуміється як знаходження (пізнання) здобувачем освіти самого себе: вихованець за допомогою педагогів має бути повернутим до власного внутрішнього світу, а не лише до системи запрограмованих навчальними планами професійних дисциплін, тобто до тих індивідуальних цінностей, носієм яких є сам.принципова зміна ролі та позиції педагога:не лише передавання духовно-етичного, морально-екологічного й культурного досвіду попередніх поколінь і цивілізацій, а спрямування на стимулювання потреб у самовихованні, завдання вектору особистісно-професійного становлення здобувача освіти шляхом інтерактивної діяльності.за таких підходів ефективність виховного впливу значною мірою буде залежати від характеру відносин, що складаються між педагогом і вихованцями, – особистісні, творчо-пошукові, нормативно-регламентовані тощо (ментор, наставник, фасилітатор тощо).

◙ повага гідності іншої людини та збереження власної гідності у різних ситуаціях соціальної взаємодії – культура особистості;◙ здатність орієнтуватися в основних ціннісно-смислових домінантах сучасного світу та своєї країни (спорт, музика, мистецтво, духовні традиції тощо) – загальноцивілізаційна культура;◙ соціальна відповідальність за себе (свою поведінку, думки, оцінки, реакції), відповідальність за добробут і благополуччя інших – культура соціального побуту;◙ адекватність (манера поведінки, стиль спілкування, зовнішній вигляд тощо) в ситуаціях побутової, професійної взаємодії – культура побуту, праці, спілкування;◙ збереження етносоціокультурних традицій, звичаїв, норм, етикету у полікультурній взаємодії – культура соціально нормативної поведінки, етикету, соцільно-партнерської взаємодії (уміння безконфліктно жити у полікультурному просторі);◙ готовність використовувати набуті знання для розв’язання завдань соціальної взаємодії – культура інтелектуальної й професійно-предметної діяльності (культура інтелекту);◙ потреба в особистісному соціокультурному (моральному, креативно-інтелектуальному, художньо-естетичному та ін.) розвитку й саморозвитку – культура саморегуляції, особистісного самовизначення щодо системи цінностей. КЛЮЧОВІ КРИТЕРІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ВИХОВАНОСТІ(якості та властивості майбутнього фахівця)