Арт-терапевтичні технології в умовах інклюзивного освітнього середовища, їх мета та завдання. Арт-терпія (лат. ars мистецтво, грец. therapeia – лікування) являє собою методику лікування за допомогою художньої творчості Метою даної технології є не зміна та виправлення дитини, не набуття нею спеціальних поведінкових навичок, а надання їй можливості бути самим собою, розкрити потенціал, проявити свої емоції та почуття через мистецтво
Проблеми, які вирішує арт-терапія:корекція тривожності, агресивності, страхів, сором’язливості та гіперактивності учнів;навчальні, комунікативні, емоційні, сімейні труднощі;внутрішні і міжособистісні конфлікти;кризові стани;розвиток креативності;розвиток комунікативних навичок у дітей з ООП;розвиток цілісної особистості.
ІзотерапіяІзотерапія – лікування образотворчим мистецтвом - ліплення, малювання, декоративно-прикладне мистецтво. Завдання ізотерапії:знімає емоційну напругу і дозволить випустити всі негативні емоції на папері; дає можливість налагодити контакт з дитиною і підвищити його комунікабельність;сприяє підвищенню самооцінки дитини;сприяє розвитку уяви.
Музикотерапія. Музична терапія для дітей з особливими потребами в інклюзивному середовищі разом із спільною метою та завданнями музичного виховання (освітніми, виховними та розвивальними) спрямована на реалізацію специфічного завдання – корекцію психофізичних порушень дітей, зокрема корекцію їх психоемоційного стану.
Казкотерапія. Використання казкотерапії в роботі з дітьми з особливими потребами, дає можливість розвивати зв’язну мову, активізувати словниковий запас, формувати цілеспрямовану діяльність, корегувати пізнавальні процеси та емоційно-вольову сферу. Казка не лише вчить дитину співчувати, радіти, за інших, а й стимулює розвиток мовленнєвого контакту, сприяє соціалізації дитини серед здорових однолітків.
Лялькотерапія. Лялькотерапія – це розділ арт-терапії, що використовує в якості основного прийому психокорекційного впливу ляльки як проміжний об'єкт взаємодії дитини і дорослого. Ідентифікуючи себе певним чином, дитина в умовній ситуації проєктує свій внутрішній світ і відчуває реальні почуття, які діагностуються, направляються і коректуються психологом.