"Комп`ютер - це моє життя! Ви хочете відібрати у мене життя?!" Комп`ютерна гра - це особливий, віртуальний світ, де легко задовольнити основні потреби підлітка. Тут можна відчути себе героєм, який може все або багато з того, що забороняється йому в реальному світі. Тут можна самостійно ухвалювати рішення і не боятися відповідальності. Школярі часто йдуть у комп`ютерний світ у пошуках свободи і самоствердження.
Нездатність запланувати закінчення сеансу гри і час, проведений за комп'ютером; Забування про домашніх і робочих обов'язках, навчанні, домовленостях, запланованих зустрічах в ході гри на комп'ютері; Великі грошові вкладення на забезпечення постійного оновлення пристроїв і програмного забезпечення комп'ютера;
Нехтування сном, гігієною, здоров'ям, на користь проведення якомога більшої кількості часу в грі; Відмова від нормальних прийомів їжі, перевага механічного «поглинання» нерегулярною, одноманітною їжі перед комп'ютером; Нав'язливе бажання обговорювати комп'ютерну гру з усіма, хто хоч щось в цьому розуміє.
Часті болі в спині, викликані тривалим сидячим положенням; Зниження імунітету; Постійне відчуття втоми; Нехтування особистою гігієною і пов'язані з цим проблеми. Тунельний синдром - ураження нервових стовбурів в області зап'ястя. Таке порушення виникає через незручних умов роботи з мишкою і клавіатурою і тривалого перенапруження м'язів;
1. Ознайомлення дитини з комп'ютером повинне відбуватися під керівництвом фахівця, що обізнаний з можливими негативними наслідками (з комп'ютерною залежністю). 2. Батьки повинні знати ознаки комп'ютерної залежності й уміти відслідковувати її появу. 3. Батьки повинні допомогти дитині крок за кроком розвивати самоконтроль, виховувати внутрішню волю, щоб надалі дитина відчувала себе хазяїном комп'ютера, а не навпаки. 4. Періодично проводити роз'яснювальну роботу про шкідливість надмірного захоплення комп'ютером, про те, що віртуальна реальність - це не життя, це лише паралельний процес, продовжувати вчити сприймати комп'ютер як засіб для здійснення власної творчості.
Це може бути: малювання за допомогою комп'ютерних програм, заняття фотографією, літературна діяльність, робота з різноманітними пізнавальними системами, програмування й т.п. 5. Завжди потрібно обмовляти час гри дитини на комп'ютері й точно зберігати ці рамки. Кількість часу потрібно вибирати виходячи з вікових особливостей дитини. До 5 років не рекомендується дитини допускати до комп'ютера, не варто заважати дитині пізнавати мир поступово й без втручання штучного інтелекту. А вже починаючи з 5 до 7 років дитині можна починати знайомити з комп'ютером, але бажано не більше 2 годин у день і не підряд, а по 15 - 20 хв. з перервами.
При цьому треба пояснити дитині, що реальне життя й герої комп'ютерних ігор - дві різні речі, не сумісні між собою. З 7 років дитина може самостійно відрізнити віртуальний образ гри від реального. Після 12 років наступає найменш тривожний період, тому що дитина може розрізняти образи різних реальностей. Але це всього лише усереднені дані, завжди потрібно виходити з конкретних особистісних й індивідуальних особливостей дітей у тім або іншому віці. Категорично забороняється грати в комп'ютерні ігри перед сном.