Профорієнтаційне заняття Моє професійне майбутнє

ВИШЕНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТ.

 

 

 

Профорієнтаційне

заняття

«Моє професіне майбутнє»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор:

практичний психолог

Вишенської ЗОШ І-ІІІ ст.

Баханська А. М.

 

 

 

2017 р.

Метою: сприяти усвідомленню взаємозв’язку між особистими цілями та     професійним вибором, актуалізувати процес професійного самовизначення учнів. Допомога учням  у визначенні своїх інтересів, як основу професійного визначення. Привернути увагу учнів до питання важливості вибору професії.

 

Обладнання: фломастери, аркущі паперу А4, ватмани, стікери, стакан, пісок, камні, гальга, м’яч, картки з професіями, буклети для учнів поради.

 

Участники: учні 9-11-х  класів.

 

Час: 2 год.

 

План  заняття

№	Зміст роботи	Час виконання	Необхідне обладнання
	Вступне слово	2 хв.
	Притча «Розсудливий ослик»	2 хв.	притча
	Прийняття правил	3 хв.	список правил
	Вправа привітання «Чарівна паличка»	3 хв.	чарівна паличка (або іграшка)
	Вправа «Очікування»	3 хв.	м’яч
	Вправа «Асоціації»	5 хв.	стікери, ручки.
	Інформаційне повідомлення «Формула вибору професії»	8 хв.
	Вправа «Лотерея долі»	5 хв.	картки, ручки.
	Вправа-руханка «Футбол»	3 хв.	м’яч
	Вправа «Оптимісти і скептики»	10 хв.	ватмани, маркери, картки з професіями
	Вправа «Мої позитивні якості»	10 хв.	листок, ручка
	Вправа-руханка «Емоції  та ситуації»	5 хв.	м’яч
	Вправа «Будинок»	15 хв.	маркери, ватман, надруковані цеглинки.
	Вправа "Бінго"	10 хв.	листок, ручка
	Вправа «Зняття внутрішніх обмежень»	10 хв.	листок, ручка
	Вправа «Головне і другорядне»	5 хв.	стакан, пісок, камні, гальга
	Перегляд мотиваційного мультфільма	5 хв.	проектор, комп’ютер
	Підведення підсумків.	3 хв.

…є тисячі доріг, мільйон стежинок.

Є тисячі ланів, але один лиш мій…

В. Симоненко

 

 

1. Вступ (2 хв.)

Добрий день усім! Мені приємно привітати всіх учасників нашої зустрічі. Сьогодні ми говоритимемо про вибір професії. Думаю, кожен з вас погодиться, що вибір професії - дуже важливий і відповідальний процес. Негативні наслідки неправильно обраної професії стосуються як самого людини, так і все суспільство в цілому.

ВІРНО ОБРАНА ПРОФЕСІЯ – ЦЕ ШЛЯХ ДО ЩАСТЯ.

Вибір професії — це велика відповідальність перед батьками, перед суспільством та найголовніше — перед собою. Відповідальність перед собою, мабуть, найважливіша, і полягає вона в тому, щоб обрати саме свій шлях і ним йти. Бо тільки сама людина може побачити, до чого в неї більший хист, до чого відчуває вона покликання. Кожен відчуває, що йому легше «дається» і, отже, чому зможе присвятити життя. І тут найважливіше — не схибити. Іди своєю дорогою, і нехай люди говорять, що завгодно. Дійте.

Звичайно, можна перервати навчання, якщо на третьому курсі інституту ти розумієш, що ця справа не твоя, а можна через декілька років залишити роботу, яка не подобається. Однак, час буде втрачено, та й розчарування неминуче... Вибір професії, як і будь-який вибір, – це прийняття рішення при великій кількості альтернативних варіантів та необхідності враховувати різноманітні фактори. Є такий вираз: «Щастя – це коли вранці хочеться йти на роботу, а після роботи – додому».

Перш ніж розпочати розмову про вибір професії, хочу розповісти вам притчу про розсудливого ослика.

 

2. Притча «Розсудливий ослик» (2 хв.)

Голодний ослик опинився на однаковій відстані від двох однакових оберемків сіна. Один ліворуч, другий праворуч, обидва однаково гарні і на однаковій відстані. Ослик ніяк не міг визначитись, до якого оберемка підійти, і так і помер з голоду. Отже, щоб зробити вибір, потрібно діяти.

 

3. Прийняття правил роботи. (3 хв.)

Психолог: Нам з вами доведеться нелегка і дуже серйозна робота. Вона вимагає від кожного з нас осмисленості, готовності до співпраці. Саме від цих факторів залежатиме успішність нашої роботи у цілому, а головне - значимість тієї користі для кожного з нас, що ми зможемо отримати на виході. Отже, головним принципом затверджується: з одного боку - ваша особиста активність, з іншого - активність всієї групи у цілому, тобто групова взаємодія та взаємодопомога. Якщо ви приймаєте такі умови роботи, почнемо!

Правила заздалегідь записуються на аркуші ватману та після прийняття групою, закріплюються на видному місці.

Список правил:

1. Уважно слухати один одного.

2. Не перебивати мовця.

3. Поважати думку один одного.

4. Активність.

5. Правило \" стоп\".

6. Я - висловлювання.

 

І почнемо ми з привітання.

 

4. Вправа «Привітання» (3 хв.)

Завдання: заняття емоційного напруження, позитивне налаштування на заняття, подолання труднощів висловлюватись "перед публікою”. 

Хід вправи: У тренера в руках "чарівна паличка” (або предмет, іграшка), яку він зі словами привітання і побажань на сьогодні передає будь-кому з учасників тренінгу. Той, у кого "чарівна паличка ”, теж передає її із словами привітання і побажання наступному учаснику. І так продовжується доти, доки всі учасники не привітаються між собою. 

 

 

5. Вправа «Очікування» (5 хв.)

Завдання: визначити очікування учасників від роботи під час заняття.

Хід вправи: Психолог запрошує учасників стати в коло.

Інструкція: «Перекидаючи один одному м’яч, треба звернутися до когось з однокласників на ім’я і закінчити фразу: «Від заняття я очікую…, ім’я кому кидає м’яч».

Обговорення: як ви думаєте, чому важливо визначити очікування від заняття?

 

6. Вправа “Асоціації” (10 хв.)

Завдання: активізувати знання з даної теми та визначити які питання цікавлять підлітків найбільше. 

Матеріали: ручки, аркуші паперу для кожного учасника.

Хід проведення: у вправі обов’язково бере участь увесь клас. В ході вправи визначається початкове ставлення класу до проблеми. Дається завдання:

“Назвіть 1-2 слова, які спадають вам на думку, коли ви чуєте слово “професія”.

Вправа може бути проведена у трьох варіантах: усно або письмово.

1 варіант: учасники по колу висловлюють 1-2 асоціації, які викликає дане слово.

2 варіант: учасники отримують по невеликому аркушу паперу, на якому записують свої асоціації до цього слова.

3 варіант: учасники діляться на групи, на великих аркушах паперу зображають, записують свої асоціації. Потім кожна група презентує свою роботу.

Після цього всі названі асоціації обговорюються, з’ясовуються причини виникнення подібних асоціацій.

Слід звернути увагу, що асоціації бувають різними і найчастіше вони відображають особистісне ставлення людини до тієї проблеми, яка її хвилює, навіть неусвідомлене.

Дана вправа є цінною у тому плані, що вона дає канву для інформаційного повідомлення, дозволяє побачити, які питання цікавлять підлітків найбільше, розглянути проблему різносторонньо.

 

7. Інформаційне повідомлення Формула професії  (8 хв.)

 Інформаційне повідомлення тренера:

•                   «Правильний вибір професії дозволяє реалізувати свій творчий потенціал, уникнути розчарування, захистити себе і свою сім’ю невпевненості в завтрашньому дні. Який вибір можна вважати правильним?

По-перше, майбутня робота повинна бути в радість (ХОЧУ).

По-друге, ви маєте володіти набором професіонально важливих для цієї ро- боти якостей: інтелектуальних, фізичних, психологічних (МОЖУ).

По-третє, ця професія повинна користуватися попитом на ринку праці (ТРЕБА).

Представимо три складові правильного вибору у вигляді трьох кіл. Вибір можливих варіантів відповідної роботи необхідно робити з урахуванням трьох необхідних компонентів успіху:

“Хочу” – визначення мети працевлаштування, свїх професійних інтересів, прагнень і схильностей.

“Можу” – мої здібності, особливості характеру, первинні навички (внутрішні ресурси), можливості – ресурси зовнішні (матеріальний фактор, якщо ви хочете поступати до ВНЗ, де необхідна плата за навчання).

“Треба” – умови ринку праці, потреба суспільства в спеціалістах даного профілю чи обґрунтований розрахунок щодо влаштування на роботу».

Педагог зображує їх на папері і запитує групу:

• «Яким чином ці компоненти можуть перетинатися?»

Педагог графічно зображує запропоновані варіанти перетину. І знову запитує:

• «Як можна охарактеризувати ці ситуації? Які варіанти поведінки найкращі в кожному випадку?»

На схематичному малюнку області «Хочу», «Можу» і «Треба» позначені колами, що взаємно перетинаються. Неважко побачити, що оптимальний варіант – це взаємний перетин усіх трьох областей: «Хочу», «Можу» і «Треба» (зона D). Зона оптимального вибору, але до якого, все ж таки, необхідно прагнути. Інші три випадки перетину (зони А, В і С) – це варіанти, які певною мірою обмежують наш вибір.

Перетин тільки «Можу» і «Треба» (зона С) – це типовий випадок можливості працевлаштування (наявність вакансій) і можливості людини займатися цією діяльністю, але відсутності у неї з яких-небудь причин бажання погоджуватися на таку роботу.

Перетин лише «Хочу» і «Треба» (зона В) – випадок, коли наше бажання займатися якою-небудь діяльністю співпадає з наявністю вакансій цієї роботи на ринку праці, проте, для її виконання у нас, на жаль, не вистачає здібностей, професійної підготовки або накладає свої обмеження стан здоров’я.

Перетин тільки областей «Хочу» і «Можу» (зона А) – один з найгірших варіантів: людина хотіла б займатися певною діяльністю, її здібності, професіоналізм і здоров’я дозволяють їй це робити, але ринку праці в даний момент такі професії не потрібні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, для того, щоб реально оцінити свої шанси на те, що кожен з вас знайде роботу, нам потрібно розібратись з вашими Хочу, Можу і Треба. У загальному вигляді професійний вибір можна представити як певний сектор на перетині трьох кіл: хочу, можу, треба. На перетині цих кіл і розташована область усвідомленого професійного вибору».

ІНТЕРЕС це активна пізнавальна спрямованість людини на певний предмет, явище бо діяльність. Пізнавальний інтерес - це активне мотивоване емоційне ставлення суб'єкта до предмета пізнання, яке має систематично враховуватись і розвиватись у процесі навчання, оскільки безпосередньо впливає на формування і розвиток особистісної спрямованості учнів. Професійний інтерес - інтерес до професії та схильність займатися нею.

ЗДІБНОСТІ індивідуальні особливості, що забезпечують успіх у діяльності й легкість оволодіння нею. Здібності виявляються в швидкості, глибині і міцності оволодіння способами та прийомами діяльності.

 НАХИЛИ  стійка орієнтованість індивіда на певну діяльність, якою він прагне займатися. Справжній нахил поряд із тяжінням до діяльності зумовлює швидке досягнення високих результатів. Хибний нахил, на відміну від справжнього, може виявлятися у споглядальному ставленні до чогось або, незважаючи на активне захоплення, дає посередні результати.

 

8. Вправа  «Лотерея долі» (5 хв.)

Завдання: сприяти усвідомленню неправильного вибору професії; зрозуміти необхідність активних дій по вибору професії.

Для того щоб ваші плани здійснилися, бажано, щоб вибір професії не був випадковим. Зараз ми пограємо в лотерею. Вам потрібно на маленьких аркушах паперу записати професію або вид діяльності, якими ви хотіли б займатися протягом життя.

Хід вправи

1.  Учасникам необхідно на чистих картках написати по 3 назви професій, якими б вони бажали займатися протягом життя.
2. Далі картки перемішують і кожен учасник обирає лише 1 картку ( як у лотереї).

Результати вибору обговорюються всій групою.

Тренер просить піднятися тих, хто отримав картку зі своєю професією.

Можна підрахувати відсоток тих, кому пощастило у виборі.

Можна розповісти, що трапиться с їх життям, якщо доля “подарує” їм ці професії, які отримали.

Можна пофантазувати і описати новий Світ, в якому будуть тільки заявлені однотипні групи професій.

Рефлексія

• Що ви відчули, коли витягнули те, що записували?
• Що ви відчули, коли витягли те, що вам не до вподоби?

Висновок

У цьому випадку ми можемо зробити лише один висновок: «На долю надійся, але й сам не сиди». Вибір професії має бути свідомим та виваженим, щоб ви мали змогу повністю реалізувати свій потенціал, щоб уникли розчарувань і невпевненості в собі та своєму майбутньому.

 

9. Вправа-руханка «Футбол» (3 хв.)

Завдання: зняття психоемоційного напруження.

Стати в коло, нахилитися. Ноги поставити так, щоб вони торкалися ніг сусідів. Руки – «воротар», ними треба захищати «ворота» (простір між ногами).

Мета – забити м’яч у ворота іншого і не пропустити його у власні. Пропускаєш гол – прибираєш одну руку, ще один гол – виходиш з гри.

 

10.  Вправа «Оптимісти і скептики» (10 хв.)

Завдання: усвідомлення учасниками тренінгу, що кожна професія має свої плюси та мінуси.

Матеріали - маркери, ватман, картки з професіями.

Хід вправи: об’єднати учасників у дві групи. Кожна група обирає за бажанням учасників одну з професій.

Завдання групам: дати позитивну і негативну характеристику обраній професії.

Обговорення: підвести учасників до висновку, що ця обставина також  має бути врахована при виборі професії. Але якщо професія вибрана до душі, то всі мінуси переживаються легше.

 

11.   Вправа " Мої позитивні якості" (15 хв.)

Завдання:  розвиток навичок самопізнання та самовдосконалення.

Матеріали - папір, ручки, маркери, ватман.

Хід вправи: вписати на наведених нижче рядках після слова "Я" свої позитивні якості. Обов’язкова умова: всі характеристики мають бути позитивними, будь-яка критика заборонена. Наголошуємо, щоб знаходити ті якості в собі, які потрібні для здобуття майбутньої професії.

Я...........................................

Я.......................................... і т.д.

Під час обговорення найхарактерніші риси виписуються на дошці або ватмані, порівнюють.

 

12.  Вправа-руханка «Емоції  та ситуації» (5 хв)

Завдання: створити можливість для відпочинку учасників.

Хід вправи: учасники стають у коло.

Тренер: «Зараз кожний назве одну емоцію або почуття і запам’ятає, що він назвав. Я починаю: “Спокій”». Коли учасники назвали по одній емоції та запам’ятали її, тренер продовжує вправу. Тренер: «А зараз кожний називає будь-яку ситуацію і кидає м’яча іншому учаснику, пропонуючи продовжити речення і назвати власну емоцію чи почуття. Наприклад: “Коли я стою у черзі, то відчуваю…  радість”». Гру закінчено, коли м’ячик побував у кожного з учасників.

 

13. Вправа «Будинок» (15 хв.)

Завдання:  розвиток здатності до самоаналізу.

Матеріали:  маркери, ватман, надруковані цеглинки.

Хід вправи:  Вправа складається з двох частин: 

1. Об’єднати учасників у групи. Пропонується на «цеглинках» написати риси, якості та вміння, які вважають важливими в житті та при виборі професії. Далі пропонується пронумерувати цеглинки за важливістю присвоївши найважливішій на думку цифру 1.

2. Групам пропонується побудувати дім із цеглин з вміннями, рисами та якостями. Цеглинки з першими за рахунком цифрами повинні бути закладені у фундамент.

Обговорення: Подивіться скільки у Вас цеглин, уявіть, що їх повинно повністю вистачить на фундамент, стіни, на весь будинок.

Будинок побудувати важко, ще складніше будувати своє «Я». Але маючи навіть одну цеглинку, є з чого розпочати.

 

 

 

14.  Вправа "Бінго" (10 хв.)

Завдання: усвідомлення учнями своїх здібностей та наочно побачити можливість їхньої реалізації.

Хід вправи Учасникам роздають аркуші паперу, з яких вони повинні "вирізати" руками «бінго» - человечика.

На голові – професію, яку мріють здобути.

Права рука – це їхні здібності, які вже є для обраної професії.

Ліва рука – чого дитина має навчитися.

Права нога – де вона може навчитися цієї професії.

Ліва нога – де зможе працювати.

Учні розповідають про своє "Бінго".

 

15.  Вправа «Зняття внутрішніх обмежень»

Завдання: подолання внутрішніх обмежень.

На шляху до досягнення наших цілей постійно трапляються перепони. Їх можна умовно розділити на зовнішні і внутрішні. Вважають, що з внутрішніми перепонами впоратися набагато важче, ніж із зовнішніми. Коли ми говоримо про свої внутрішні обмеження, то зазвичай ми починаємо зі слів «Я не можу...».

Зараз ми спробуємо по кроках здолати деякі ваші внутрішні обмеження.

 

КРОКИ ПОДОЛАННЯ ВНУТРІШНІХ ОБМЕЖЕНЬ

1. Запишіть на аркуші 5 разів одну і ту саму фразу «Я не можу…», залишивши трохи місця, щоб її завершити.
2. Допишіть фразу, що ви НЕ можете зробити (робити).
3. Тепер у всіх реченнях закресліть слово «можу», а замість нього зверху запишіть «хочу».

1. Що у вас вийшло? Прочитайте всі фрази з новими словами.

4. Скрізь закресліть частку «не». Прочитайте, що у вас вийшло.

2. Зараз ви маєте поставитит собі дуже важливе питання: «Я дійсно цього хочу?» Прочитайте ще раз фрази і зробіть наголос на слові «Хочу».

5. Допишіть після слова «хочу» словосполучення «І ЛЕГКО МОЖУ». Разом у вас вийде: «Я хочу і легко можу», а далі за вашим текстом.

Тепер зачитайте свої нові фрази вголос.

Щоразу, коли вам здається, що ви щось не можете чи не хочете, виконайте цю вправу, і у вас обов’язково все вийде. Програмуйте себе на успіх, але пам’ятайте, що і поразка може бути першим кроком до самовдосконалення й успіху.

 

16.  Вправа «Головне і другорядне» (5 хв.)

Завдання: усвідомлення актуальності якісного проживання свого життя.

Матеріали: стакан, пісок, камні, гальга

На столі стоїть прозора склянка, чашка з піском, лежать галька й каміння cереднього розміру.

Ведучий. Зараз ви всі уважно спостерігайте за тим, що буде відбуватись біля столу.

Зараз я спробую заповнити склянку камінням, галькою і піском.

Заповнимо склянку спочатку камінням так, щоб вона була повною. Подивіться уважно в склянку: помістилось лише 4 камені, і вона вже повна.

• Але чи варто склянку вважати абсолютно повною, чи в неї можна помістити ще щось?

Покладімо у склянку гальку так, щоб вона була нарешті повною.

• Скільки гальки помістилось у склянку?
• Чи можемо ми впевнено сказати, що вона повна?

Досиплемо пісок у склянку. Тепер склянка справді повна.

• Ви запам’ятали, скільки каміння і гальки помістилось у склянці?

А тепер зробимо те саме, але в іншій послідовності.

Спочатку висиплемо увесь пісок, потім —гальку і каміння.

Учні роблять висновок, що каміння в склянку не поміщається.

• Як ви вважаєте, для чого я показала вам цей невеличкий дослід?

 (Відповіді учнів)

Висновок

Наше життя схоже ось на цю склянку:

каміння — це справи великі, великі бажання і великі цілі;

галька — не такі важливі, але необхідні справи й бажання, 

піщинки — це дрібниці життя.

Якщо ми турбуємося лише про дрібниці, гадаючи, що значне зачекає, то наше життя заповнюється дрібницями, як склянка піском. І в нашому житті не залишається місця для справді важливих речей. А насправді їх не так багато, так само як небагато великих камінців. Завжди турбуйся про головне. Не перетворюй своє життя на пісок!

 

17.  Перегляд мотиваційного мультфільма (5 хв.)

 

18.  Підведення підсумків (5 хв.)

Психолог проводить бесіду з учнями, пропонуючи їм відповісти на наступні запитання:

• Чи справдилися ваші очікування щодо заняття?
• Що корисного ви дізналися на занятті?

 

Роздається кожному участнику рекомендації «Вибір майбутньої професії».

 

 

Бажаю вам вдалого вибору майбутньої професії!!!

 

 

 

Список рекомендованої літератури

1. Професійне самовизначення старшокласників: Метод.посіб./ Упоряд. Л.Шелестова. – К.: Вид.дім “Шкіл.світ”, 2006.
2. Психология популярных профессий/ под ред. Л.А.Головей. – СПб.: Речь, 2003.
3. Уніат С., Комінько С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. – Тернопіль, 1997.
4. Климов Е.А. Как выбрать профессию. – М., 1984.

 

 

 

Рекомендації психолога "Вибір майбутньої професії".

 

Вибираючи свою майбутню професію, запам'ятай:

1. Вибір професії - важливий крок у житті кожної людини, тому роби його усвідомлено, враховуючи свої схильності та здібності.
2. Розділяй професії на хороші та погані, цікаві й нецікаві, важкі й легкі.
3. Все залежить не від професії, а від свого ставлення до неї.
4. Не вибирай професію \"за компанію\" разом зі своїми друзями. Пам’ятай: те, що підходить твого друга, може не підійти тобі.
5. Радьтеся з батьками, друзями, вчителями, але, беручи кінцеве рішення, прислухайся до своїх бажань та потребам.
6. Запам’ятай, що світ професій набагато більше кількості шкільних предметів.
7. Не вибирай професію на підставі свого улюбленого предмета у школі або ставлення до вчителя.
8. Збирай як можна більше інформації про різні професії.
9. Вивчай самого себе, май чітке уявлення про свої інтереси та схильності.
10. Уточни, чи є на ринку праці попит на обрану тобою професію.
11. Найди можливість поспілкуватися з представниками обраної тобою професії.
12. Якщо ти невдало обрав професію, пам'ятай, що її можна змінити у будь-якому віці. Для цього потрібно мати лише бажання.

 

 

Основні помилки та перешкоди,

що зустрічаються у процесі вибору професій

Можна виділити 3 групи причин, які впливають на усвідомлений вибір професії:

1. Упереджене ставлення до будь-якого виду професійної діяльності. Ми переважно неусвідомлено ставимось до таких понять, як престиж професій, трудова честь. По відношенню до окремих професій, важливих до економіки держави, суспільства, ми іноді проявляємо байдужість, неприязнь, упередженість.

2. Обмаль знань щодо світу людини, праці та відсутність досвіду професійної діяльності. Здебільшого позитивне або негативне ставлення до певної професії ми порівнюємо із шкільними предметами, вчителями, що їх викладають. Застарілі уявлення, стереотипи про характер та умови праці не дають нам можливості скласти об’єктивного уявлення щодо сучасного ринку праці. Давні назви професій можуть приховувати зовсім новий тип і характер професійної діяльності.

Відсутність знань про свої можливості, здібності або занижена самооцінка не додають впевненості у собі, своїх діях, негативно впливають на вірний вибір професійної діяльності. Відсутність звички аналізувати свої дії, вчинки, явища у суспільному житті перешкоджає усвідомленому вибору професії.

3. Неправильне ставлення до різних обставин вибору професії. Часом люди ставляться до вибору професії як до постійного, незмінного явища. Обирають професію, орієнтуючись лише на переваги вищої кваліфікації, освіти або посади. Бувають випадки, коли професію обирають «за компанію», спираючись на смаки друзів, знайомих, не враховуючи своїх особистісних здібностей, психофізіологічних можливостей.

 

І головною помилкою є така: учні, які обирають професію, звертають увагу лише на зовнішню, привабливу сторону професії, окрему і часто несуттєву її характеристику.

 

Дорогі друзі! Якщо ви врахуєте усі ці поради і сумлінно поставитесь до вибору своєї майбутньої професії, - успіх вам гарантовано!

 

«Формула професії»

 

ХОЧУ + МОЖУ + ТРЕБА = усвідомлений вибір професії

 

 

“Хочу” – визначення мети працевлаштування, свїх професійних інтересів, прагнень і схильностей.

“Можу” – мої здібності, особливості характеру, первинні навички (внутрішні ресурси), можливості – ресурси зовнішні (матеріальний фактор, якщо ви хочете поступати до ВНЗ, де необхідна плата за навчання).

“Треба” – умови ринку праці, потреба суспільства в спеціалістах даного профілю чи обґрунтований розрахунок щодо влаштування на роботу».

 

Бути щасливим – це значить пізнати себе

свою природу, знайти свою «ФОРМУ ПРАЦІ»

і жити в мирі, виконуючи суспільну потребу

 

Г. Сковорода

 

 

Бажаю вам вдалого вибору майбутньої професії!!!

 

 

 

…є тисячі доріг, мільйон стежинок.

Є тисячі ланів, але один лиш мій…

В. Симоненко

Вибір майбутньої професії