26 вересня о 18:00Вебінар: Особливості статевого виховання у школах України

Програма факультативу "Видатні постаті України". 7-11 класи

Про матеріал
Програма факультативу з історії України "Видатні постаті України" 7-11 класи. Програма розрахована на 5 навчальних років (7 клас – 17 годин, 8-11 класи - по 35 годин) і може використовуватись при вивченні як окремого факультативу, так і в класах з поглибленим вивченням історії. Кожен змістовий блок містить вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів.
Перегляд файлу

Програма факультативу

«Видатні постаті України»

для 7-11 класів

 суспільно гуманітарного профілю

 

Пояснювальна записка

 

В умовах становлення українського громадянського суспільства, перед історичною освітою постає завдання запропонувати підростаючому поколінню не лише сукупність знань, але й сприяти формуванню його національної свідомості, почуття гордості за власний народ і державу, бажання сприймати ідеї гуманізму та загальнолюдських цінностей. Серед таких цінностей – розуміння й усвідомлення місця і ролі особи в історичному процесі.

Життєписи історичних осіб постійно ставали і стають предметом професійних зацікавлень багатьох представників суспільствознавчих дисциплін. З наукової точки зору персоналістика, як складова історіографії, продовжує користуватися незмінною популярністю у колах дослідників минулого.

Постійною є цікавість учнів до видатних людей минувшини. Це пояснюється не лише привабливістю біографічного матеріалу конкретних осіб, але і тим, що крізь призму їхнього життя можна розкрити усю розмаїтість реальних історичних обставин, краще зрозуміти ті умови, в контексті котрих вони діяли. Окрім того, знайомство школярів з життєписами видатних діячів не тільки розважає, а й змушує задуматись над сутністю влади, величчю, внутрішніми переживаннями, місцем можновладців і простих людей в оточуючому світі, над їхніми обов’язками, ступенем особистої свободи.

За радянських часів вирішальну роль в історії відводили народним масам. Однак вона не може відбуватися без конкретних персон та поза їхньою свідомістю, ментальністю, ідеологією чи соціальною поведінкою. Загальний хід суспільного розвитку визначається геополітичними, природними, іншими об’єктивними закономірностями, а видатні постаті змушені діяти у рамках оточуючого їх середовища. Вивчення персоналістики допоможе учням зрозуміти причини, через котрі діяльність найвідоміших постатей України не привела до здійснення їхніх мрій та планів. Тому знайомство школярів з історичними особистостями відзначається на сьогодні науковою новизною й навчально-виховною актуальністю.

Вивчення життя й діяльності окремих історичних особистостей сприяє формуванню в молоді позитивних ціннісних орієнтацій.

Кожне покоління, кожна нація пишається своїми видатними людьми. Відбір видатних особистостей для вивчення має суб'єктивний характер і залежить, як правило, від існуючих освітніх традицій. Зі здобуттям Україною незалежності героями стають козацькі лідери, представники національно-визвольного руху..

Сьогодні без вивчення особистостей знання історії не може бути повним з кількох причин:

  1.    Кожна особистість — це не тільки людина як така, а й виразник інтересів певної соціальної групи. Тому передусім особа цікава саме через свою діяльність.
  2.    Більшість особистостей не були прихильниками якоїсь однієї ідеї, а змінювали свої ідеали під впливом інших Осіб, реалій життя тощо. Саме це допомагає зрозуміти і відчути специфічні ознаки епохи.
  3.    Засоби масової інформації, художні твори, наукові праці іноді дають такі неоднозначні оцінки історичної постаті, що її важко сприйняти (І.Мазепа — зрадник чи національний герой?). Таке різне трактування і є ознакою зміни епох та їх ідеалів.
  4.    Учнівська молодь часто обирає собі кумирів, не вдаючись до глибокого вивчення їхніх ідей, праць, діяльності. Таким чином, вдумливе вивчення особистості видатного діяча сприятиме як більш глибокому пізнанню історії.  

Факультатив «Видатні постаті України» допоможе учню краще зрозуміти й усвідомити проблеми української історії впродовж тисячоліття. Як писав М. Грушевський: «Уся надія в нас, вся сила в народі», маючи на увазі українську еліту, яка кермує народом у його визвольних змаганнях за кращу долю. Ознайомившись з думками й помислами тих осіб, які визначали українську політику в різні епохи, учень зможе краще збагнути й осягнути перебіг історичних подій, причини наших перемог і поразок.

Факультатив «Видатні постаті України» передбачає гуманізацію і гуманітаризацію навчального процесу, виховання учнів на засадах національних, загальнолюдських цінностей і морально-естетичних ідеалів гуманістичного світогляду.

Факультатив «Видатні постаті України» не дає остаточних відповідей, але відкриває шлях для формулювання подальших питань та проведення власних досліджень, стимулює критичне мислення, розвиває навички висловлювання особистих суджень.

Факультатив має бути орієнтований на демократичні цінності та пріоритети громадянського суспільства, розгляд історичних подій у загальнолюдському, загальноєвропейському та світовому контекстах, на діалог учителя з учнями.

У пропонованому факультативі представлені біографії загальновідомих постатей України — державних, громадських, культурних, наукових, церковних діячів. Учням пропонується подивитися на історичну постать «із середини» — очима її сучасників, та «ззовні» — очима фахівців, політиків, діячів культури, журналістів нашого часу.

Вибираючи біографії історичних постатей, маємо завжди пам'ятати про об'єктивність критеріїв: у яких конкретно-історичних умовах діяла та чи інша людина, що вона зробила для прогресу суспільства, для утвердження духовних і матеріальних загальнолюдських цінностей.

Насамперед для розгляду в рамках курсу були вибрані біографії тих історичних осіб, до яких у недалекому минулому застосовувалось офіційне кліше, імена яких повертаються нашій історичній пам'яті та суспільній свідомості (М.Міхновський, С.Петлюра, С.Єфремов, Н.Махно, Є.Коновалець, А.Шептицький, А.Мельник, С.Бандера тощо).

Кожна особа в межах факультативу розкривається через сукупність: 1) біографічних відомостей на тлі історичного процесу; 2) уривків із джерел, творів, думок, виступів тощо, які її характеризують; 3) великої кількості оцінок (часто протилежних) її життя, діяльності та ролі в історії. Такий підхід дає учням більше можливостей аналізувати, порівнювати, зіставляти, робити власні висновки.

Мета курсу – формувати в учнів основи наукового розуміння розвитку історичного процесу та місця, ролі і впливу особистості на його перебіг.

Завдання курсу:

  • Розширити і поглибити знання учнів про історичних особистостей, що зробили значний внесок в українську історію та культуру.
  • Формувати вільну з стійкими морально – вольовими якостями та силою духу особистість.
  • Підвищити ефективність засвоєння історії, а також пізнавальну активність учнів.
  • Розкрити значення діяльності історичних постатей.
  • Глибше дізнатися про  життєві шляхи видатних осіб.
  • Розвивати роботу учнів зі складання історичних портретів.
  • Досліджувати найяскравіші  постаті в Україні.
  • Давати характеристику діяльності історичним особам.
  • Виховувати в учнів повагу до визначних осіб української історії, та формувати в учнів, на прикладах видатних осіб України, почуття патріотизму, національної самосвідомості, любові до Батьківщини.

У процесі вивчення курсу учні повинні:

1. Знати визначних постатей України, їх внесок у розвиток української держави.

2. Вміти:

  • давати розгорнуту характеристику історичним діячам, визначати їхнє місце і роль в історичному процесі;
  • уміння висловлювати своє ставлення до історичних постатей, їхніх переваг та недоліків;
  • самостійно працювати з різними  історичними джерелами та додатковою історичною літературою;
  • критично аналізувати історичні джерела;
  • зіставляти різні погляди на діяльність відомих особистостей;
  • аналізувати й узагальнювати матеріал;
  • брати участь у дискусії, аргументувати свою позицію з посиланням на джерела;
  • порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні факти і діяльність осіб, спираючись на набуті знання та враховуючи альтернативні погляди на проблеми;
  • вміти аргументовано, на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, виявляти розбіжності в позиціях, визна­чати помилки та прояви упередженості в міркуваннях.

3. Розвивати:

  • інтерес до діяльності конкретних історичних осіб;
  • вміння та навички пошукової роботи, оформлення учнівських наукових робіт.

Особливості, структура та зміст програми. Особливістю курсу є те, що в ньому основний наголос робиться на особу в історії, її роль та вплив на історичний процес, адже історія – це перш за все людські стосунки й без людей така наука втратила б будь-який сенс.

План ознайомлення з історичними постатями побудовано за лінійним принципом, тобто йдеться про місце кожної особи в подіях певної історичної епохи, внесок у культурне й громадське українське життя під політичним кутом зору, що відповідає чинній програмі з історії України (7-11 класи) та Державним стандартам базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Суспільствознавство») і суттєво доповнює її, враховуючи вікові можливості учнів та зважаючи на особливості їх розвитку.

Програма розрахована на 5 навчальних років (7 клас – 17 годин, 8-11 класи - по35 годин) і може використовуватись при вивченні як окремого факультативу, так і в класах з поглибленим вивченням історії. Кожен змістовий блок містить вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів.

З метою формування в учнів умінь і навичок пошукової роботи у структурі запропонованого факультативу передбачені уроки-галереї історичних портретів, а також уроки узагальнення знань учнів. Оскільки історія України доволі насичена персоналіями, на цих уроках школярі знайомитимуться із декількома історичними постатями. Такі уроки рекомендовано проводити у формі захисту учнівських творчих робіт. Школярі можуть написати реферат, підібрати джерела та документи для вивчення життя і діяльності того чи іншого історичного діяча, підготувати презентації, зібрати картотеку книг і статей з даної проблематики, скласти кросворди, ребуси, підготувати малюнки, портрети тощо.

Під час вивчення змісту тем слід упроваджувати активну самостійну роботу учнів. Це дозволить порівнювати різні підходи, виробляти вміння аргументовано і, основне, толерантно відстоювати свої переконання та думки. Методи навчання повинні бути зорієнтовані на всебічний і гармонійний розвиток школяра. Адже в сучасних умовах історична освіта повинна давати учням не тільки певні знання, але й сприяти розвитку їх внутрішнього світу, формувати правильну реакцію на загальнолюдські цінності і негативне ставлення до будь-яких проявів нетерпимості – національної, релігійної, культурної.

Програма факультативу «Видатні постаті України» не обмежує творчості вчителя: в разі потреби він може частково розширити чи, навпаки, звузити тематику, а також змінити запропоновану орієнтовну кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми.

 

 

 

Тематичний план факультативу

«Видатні постаті України»

(7 – 11 класи)

 

 

Клас

Назва курсу

Усього годин

Кількість годин

Вступний урок

Вивчення нового матеріалу

Узагальнення

по темі

Підсумковий урок

7

Видатні  постаті часів Київської Русі та Гальцько-Волинської держави (ІХ – ХІV століття)

17

1

14

2

-

8

Видатні  постаті України середини ХV – ХVІІІ століть

35

1

29

4

1

9

Видатні  постаті України кінця ХVІІІ – ХІХ століття

35

1

30

3

1

10

Видатні постаті України першої половини XX століття

35

1

29

4

1

11

Видатні постаті України другої половини XX століття

35

1

29

4

1

Всього

 

157

5

131

17

4

 

 

 

 

Програма факультативу

«Видатні постаті України»

 

7 клас

(17 год. – 0,5 год. на рік)

Видатні  постаті часів Київської Русі та

Гальцько-Волинської держави (ІХ – ХІV століття)

 

№ п/п

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

1

Вступ. Основна мета та завдання курсу. Загальна характеристика українських земель упродовж ІХ – XІV століть. Роль особи в історії.

Учні повинні:

  •   усвідомлювати необхідність вивчення курсу, його місце в системі шкільної історичної освіти; орієнтуватися в перебігу українського історичного процесу упродовж ІХ – XІV століть.

 

Київські та Галицько-Волинські князі

2.

Київський князь Кий - історична особа, що дала своє ім'я древній столиці, започаткувала витоки нашої державності. Кий на сторінках літописів.

 

Князь Аскольд - легендарний діяч Київської держави ІХ століття. Похід на Візантію 860 р., який провістив про вихід Русі на арену світової політики. Перше хрещення Русі. Загибель Аскольда. Аскольдова могила.

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом

князів Кия та Аскольда.

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать князів Кия та Аскольда, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом князів Кия та Аскольда, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом князів Кия та Аскольда; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом князів Кия та Аскольда; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом князів Кия та Аскольда; зіставляти та порівнювати життєписи князів Кия та Аскольда та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості князів Кия та Аскольда.

3.

«Віщий» Олег. Місце і роль Київської Русі в Європі. Суперечливі свідчення літописців про походження князя Олега. Особисті якості київсь­кого князя. Зовнішньополітична діяльність: походи на Константи­нополь, війни зі скандинавами, уграми, хозарами, північними племенами. Загадкові обставини смерті Олега. Олег у легендах і художній літературі.

 

Роль князя Ігоря в становленні Київської держави. Ігор — фактичний засновник династії Рюриковичів. Роль кня­зя Ігоря у зміцненні Київської Русі, Візантійські джерела про відносини Візантії й Русі. Походи князя Ігоря на Візантію і  на Кавказ. Особисті якості Ігоря. Протилежні оцінки особистості Ігоря.

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом князів Олега та Ігоря.

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать князів Олега та Ігоря, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом князів Олега та Ігоря, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом князів Олега та Ігоря; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом князів Олега та Ігоря; установлювати причинно-наслідкові зв’язки
  •   між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом князів Олега та Ігоря; зіставляти та порівнювати життєписи князів Олега та Ігоря та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості князів Олега та Ігоря.

4.

Княгиня Ольга — «наймудріша  серед усіх людей». Загадки біографії київської княгині. Де і коли хрестилася Ольга. Значення проведених нею реформ. Зовнішня політика правительки. Два візити Ольги в Константинополь. Контакти княгині на Заході з Отгоном І. Оцінювання істориками діяльності княгині Ольги.

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом княгині Ольги.

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать княгині Ольги, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом княгині Ольги, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом княгині Ольги; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом княгині Ольги; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом княгині Ольги; зіставляти та порівнювати життєписи княгині Ольги та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості княгині Ольги

5.

Святослав — «сміливий і чесний лицар-воїн». М.Грушевський про Святослава. Зовнішність і спосіб життя князя, його особисті якості. Військовий талант Святослава: походи на Оку; Волгу, Балкани, їх значення для Київської Русі. Загибель князя Святослава. Святослав — уособлення військової активності Русі 60—70-х рр. X ст.

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом князя Святослава.

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать князя Святослава, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом князя Святослава, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом князя Святослава; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом князя Святослава; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом князя Святослава; зіставляти та порівнювати життєписи князя Святослава та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості князя Святослава

6.

Київський князь Володимир Великий. Володимир — «син рабині». Нещадна боротьба за владу. Володимир і Рогніда. Володимир Святославович — зразковий дружин­ний князь. Видатний політик і адміністратор. Ініціатор реформ: адміністративної, військової, оборонної, судової, релігійної. Значення прийняття християнству для розвитку Русі. Посилен­ня міжнародного авторитету Русі. «Володимирові бенкети». Начало династичної ідеї. Добрий князь «Красне Сонечко» з народних пісень.

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом князя Володимира.

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать князя Володимира, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом князя Володимира, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом князя Володимира; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом князя Володимира; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом князя Володимира; зіставляти та порівнювати життєписи князя Володимира та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості князя Володимира

7.

Ярослав Мудрий — політик, просвітник. Особисті якості й зовнішність Ярослава. Боротьба між братами за владу. Результати боротьби Ярослава із зовнішніми ворогами. «Руська правда» — найдавніша пам'ятка права Київської Русі. Династичні зв'язки. Культосвітня діяльність Ярослава Мудрого. Зростання міжнародного авторитету Русі. Князювання Ярослава — за­вершення будівництва давньо­руської держави.

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом князя Ярослава.

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать князя Ярослава, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом князя Ярослава, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом князя Ярослава; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом князя Ярослава; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом князя Ярослава; зіставляти та порівнювати життєписи князя Ярослава та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості князя Ярослава

8.

Анна Ярославна - королева французька. Життєвий шлях Анни - руської до Анни – королеви. Взаємини між Київською Руссю  Францією.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом княгині Анни.

Учні повинні уміти:

- описувати постать княгині Анни, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом княгині Анни, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом княгині Анни; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом княгині Анни; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом княгині Анни; зіставляти та порівнювати життєписи княгині Анни та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості княгині Анни

9

Великий князь київський Володимир Мономах — політик, воєначальник, письменник, мудра людина. Дитячі роки, захоплення моло­дого князя. Риси характеру (праць­овитість, енергія, розум). Володимир Мономах — захисник рідної землі. Успішна боротьба з половцями та їхніми союзниками. Сильний і мудрий політик, учасник Любецького з'їзду, останній об'єднувач Київсь­кої Русі. Статут Мономаха і його значення. «Повчання дітям» — заклик до об'єднання всіх князівських земель перед зовнішнім ворогом. Князювання Володимира — роки миру і спокою. Загадка «шапки Мономаха»

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом князя Володимира Мономаха.

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать князя Володимира Мономаха, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом князя Володимира Мономаха, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом князя Володимира Мономаха; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом князя Володимира Мономаха; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом князя Володимира Мономаха; зіставляти та порівнювати життєписи князя Володимира Мономаха та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості князя Володимира Мономаха

10.

Данило Галицький — талановитий полководець (відсіч німецької, польської, угорської агресії). Роль Данила Галицького в зміцненні української держави — політична, державна, полководниць­ка діяльність. Людська мудрість. Боротьба за престол. Відносини з монголо-татарами. Династичні шлюби. Князь  Галицький — людина незвичайних політичних здібностей. Будівничий міст, фортець, храмів. Данило Галицький — перший український король.

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом короля Данила.

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать короля Данила, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом короля Данила, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом короля Данила; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом короля Данила; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом короля Данила; зіставляти та порівнювати життєписи короля Данила та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості короля Данила

11.

Узагальнення знань по темі 1.

 

 

Діячі культури Княжої доби

 

12.

Нестор - київський літописець та письменник-агіограф, чернець Києво-Печерського монастиря. Автор Житій святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського. Вважається автором «Повісті временних літ».

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Нестора-літописця.

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Нестора-літописця, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Нестора-літописця, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Нестора-літописця; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Нестора-літописця; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Нестора-літописця;  зіставляти та порівнювати життєписи Нестора-літописця та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Нестора-літописця

13.

Іларіон — «книжний чоловік» Київський церковний діяч і письменник. Перший руський митрополит. Автор «Слова про закон і благодать». Прихильник політичної та культурної самостійності Київсь­кої держави. «Людина добра, скромна і учена». Три поширені версії життя Іларіона після смерті Ярослава Мудрого.

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Іларіона.

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Іларіона, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Іларіона, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Іларіона; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Іларіона; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Іларіона; зіставляти та порівнювати життєписи Іларіона та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Іларіона

14.

Антоній Печерський — засновник Києво-Печерського монастиря. Дитячі роки. Обрання життєвого шляху. Головне бажання — віддати життя службі Богу. Життя в печерах. Риси характеру (доброта, справедливість, щедрість, працьовитість). Антоній Печерський — патріот, гуманіст.

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Антонія Печерського.

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Антонія Печерського, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Антонія Печерського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Антонія Печерського; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Антонія Печерського; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Антонія Печерського; зіставляти та порівнювати життєписи Антонія Печерського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Антонія Печерського

15.

Алімпій - православний святий, київський мозаїст, живописець, ювелір та лікар, чернець Києво-Печерського монастиря, перше відоме з літопису ім'я староруського художника, один з авторів Києво-Печерського патерика.

 

Авдій – відомий скульптор-різьбяр, архітектор і художник Галицько-Волинського князівства, перший відомий руський зодчий. 

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Алімпія та Авдія.

Учні повинні уміти:

описувати постать Алімпія та Авдія, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Алімпія та Авдія, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Алімпія та Авдія; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Алімпія та Авдія; зіставляти та порівнювати життєписи Алімпія та Авдія та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Алімпія та Авдія

16.

Агапит - чернець Києво-Печерського монастиря, відомий як цілитель тяжких захворювань. Лікував за допомогою зілля, яке сам готував та молитов.

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Агапита.

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Агапита, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Агапита, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Агапита; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Агапита; зіставляти та порівнювати життєписи Агапита та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистостей Агапита.

17.

Узагальнення знань по темі 2.

 

 

 

Список рекомендованої літератури

 

  1. Аркас М. М. Історія України Русі.- К.: Вища школа 1993.
  2. Грушевський М. С. Ілюстрована історія України – К.:, 1990.
  3. Грицак Павло. Галицько – Волинська держава. – Нью – Йорк: НТШ – Основа, 1958.
  4. Козуля О. Жінки в історії України. - К.: Преса України, 1993.
  5. Видатні постаті в історії України IX - XIX ст.: [Текст]: короткі біогр. нариси. Історичні та художні портрети / В.І.Гусєв, В.П. Дрожжин, Ю.О. Калінцев та ін. – К.: Вища шк., 2002.– 359 с.
  6. 100 найвідоміших українців: [Текст]  / М. Гнатюк, Л. Громовенко, О. Ломанова та ін. – М.: Вече, К.: Орфей, 2002.– 592 с.
  7. Толочко П.П. Ярослав Мудрий: [Текст] / П.П. Толочко. – К.: Альтернативи, 2002.– 272с.– (Особистість і доба).
  8. Тоболі В.Вивчення життя і діяльності історичних осіб через використання схем – портретів // Історія в школах України.- 1999.- №1.- с. 25- 27.
  9. Українки в історії: [Текст]  / За заг. ред. В. Борисенко.– К.: Либідь, 2004.– 328 с.
  10. Довідник з історії України (А - Я): [Текст]: посібник [для серед. загально освіт. навч. закл.] / Ред.: І.З. Підкова, Р.М. Шуста – 2-е вид., доопрац. і доповн.– К.: Ґенеза, 2002.– 1135 с.
  11. Енциклопедія історії України: В 5 т.: [Текст] / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 2003.– Т.1: А – В.– 688 с.
  12. Провідники духовності в Україні: [Текст]: довідник / За ред. І.Ф. Кураса.– К.: Вища шк., 2003.– 783 с.
  13. Ричка В.М. Княгиня Ольга: [Текст] / В.М. Ричка. – К.: Альтернативи, 2004.–336 с.– (Особистість і доба)
  14. Махун Сергій. 1000 великих полководців. ХІ – початок ХVІІІ століття. – К.: Школа, 2005.- 239 с
  15. Найтов В.В. Видатні особистості України. – Харків: Книжковий Клуб „ Клуб Сімейного дозвілля”, 2007.- 400с.: іл.
  16. Пушкарева Н. Л. Женщины Древней Руси. – М.: Мысль, 1989.- 286с.
  17. Остапенко П. В. Усі видатні постаті історії України. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007.- 352с.
  18. Шаров І.Ф. 100 видатних імен України. – К., Видавничий дім  „ Альтернативи”, 1999.- 496с.
  19. Повесть временных лет: Текст и перевод. - М.; Л., 1950.
  20. Рыбаков Б.А. Древняя Русь: Сказания. Былины. Летописи. - М., 1968.
  21. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. / Под ред. и с предисл. А.Н.Насонова. - М., Л., 1950.
  22. Повесть временных лет. - Ч.1.
  23. Рыбаков Б.А. Древняя Русь: Сказания. Былины. Летописи. - М., 1968 -
  24. Прокопий из Кессарии. Война с готами.
  25. Толочко П.П. Древний Киев. - Киев, 1983.
  26. Сахаров А.Н. Дипломатия Древней Руси. - М., 1980. 
  27. Рассейкин Ф.М. Первое правление Фотия, патриарха константинопольского. - Сергиев-Посад, 1915. 
  28. Новосельцев А.П. Русь и государства Кавказа и Азии // Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси.
  29. Туптало Д. Житіє Святих (Четьї Мінеї) у 12 томах. Том Х: Червень / Пер. Із ц.-сл. Д.Сироїд. — Львів: "Свічадо", 2011.
  30. Патерик Києво-Печерський / Перекл. та прим. І.Жиленко. - К., 2001.
  31. Історія медицини. – К., 1990.
  32. Історія української медицини. – К., 2000.
  33. Українська та зарубіжна культура. – К., 2001.
  34. Войтович Л. В. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). — Львів: Інститут українознавства, 2000.
  35. Історія Русів/ Пер. І.Драча; вступ. ст. В.Шевчука. – К.: Рад. Письменник, 1991.
  36. Карамзин Н.М. История славянских народов. – М.: Изд-во Эксмо, 2005.
  37. Лозко Г.С. Українське народознавство. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995.
  38. Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. –К.: Український письменник, 1995.
  39. Субтельний Орест. Україна: історія / Пер. з англ. Ю.І. Шевчука; Вст. ст. С.В. Кульчинського. – К.: Либідь, 1991.
  40. Дорошенко.Д.І. Нарис Історії України. 1991. 
  41. Історія України: Довідник для абітурєнтів. — К.: Літера ЛТД, 2008. 
  42. Грушевський М. Історія України-Руси. Т.1. К., 1982, Львів.
  43. Православний Молитовник. — К.: Видання Київської Патріархії Української. Православної Церкви Київського Патріархату, 2007.
  44. Горяйнов С.Г., А.А. Єгоров Історія Росії IX-XVIII століття: Ростов-на-Дону, 1996.
  45. Гумільов Л.М. Давня Русь і Великий степ ... с. 204-205. 
    Левченко М.В. Нариси з історії російсько-візантійських відносин. - М., 1956.
  46. Плетньова С.А. Хазари. - М., 1986.
  47. Пушкарьова Н.Л. Жінки Давньої Русі: М,
  48. Соловйов С.М. Історія Росії з найдавніших часів: М, 1962.
  49. Фортунатов В.В. Російська історія в особах: М, 2009
  50. Хрестоматія з історії СРСР з найдавніших часів до1861 року: М, 2003. 
  51. Давидов М. Російські государі: 862 - 1598. - Смоленськ: Русич, 2002.
  52. Завязкіна Т. Універсальний довідник школяра: 5 - 11 класи - Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2006.
  53. Погодін М. древня російська історія до монгольського ярма -Москва, 1999.

 

 

 

 

8 клас

( 35 год. – 1 год. на тиждень)

Видатні  постаті України середини ХV – ХVІІІ століть

 

№ п/п

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

1

Вступ. Основна мета та завдання курсу. Загальна характеристика українських земель упродовж середини XVI – XVIII століть. Роль особи в історії.

Учні повинні:

  •   усвідомлювати необхідність вивчення курсу, його місце в системі шкільної історичної освіти; орієнтуватися в перебігу українського історичного процесу упродовж середини XVI – XVIII століть

2

 «Некоронований король України» Василь-Костянтин Острозький. Родина Острозьких. Політична діяльність князя В.-К. Острозького. Люблінська унія і українська опозиція. Князь і козацтво. Академія в Острозі. Князь В.-К. Острозький і Берестейська унія: трансформація поглядів. Останні роки життя.

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Василя-Костянтина Острозького

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать В.-К. Острозького, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом В.-К. Острозького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом В.-К. Острозького; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом В.-К. Острозького; зіставляти та порівнювати життєписи В.-К. Острозького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості В.-К. Острозького

3

Роксолана – найвідоміша українська бранка. Татарське лихоліття на галицькій землі. Настя Лісовська. Шлях до Стамбула. Дружина султана. Двірцеві інтриги і таємниці. Зв’язки з Україною. Роксолана в творах мистецтва

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Насті Лісовської

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Роксолани, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Насті Лісовської, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Роксолани; установлювати причинно-наслідкові зв’язки  між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Роксолани; зіставляти та  порівнювати життєписи Насті Лісовської та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Роксолани

4.

Маруся Чурай – напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини, що за переказами жила в Полтаві. Авторка пісень «Засвіт встали козаченьки», «Ой, не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори». Поема Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Марусі Чурай.

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Марусі Чурай, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Марусі Чурай, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Марусі Чурай; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Марусі Чурай; установлювати причинно-наслідкові зв’язки  між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Марусі Чурай; зіставляти та порівнювати життєписи Марусі Чурай та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Марусі Чурай.

5

 «Український кондотьєр» Дмитро Байда-Вишневецький. Нащадок князів і королів. Фундатор Запорозької вольності. На службі у монархів. Дмитро Байда-Вишневецький у поезії та народній творчості.

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Дмитра Вишневецького

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Дмитра Вишневецького, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Дмитра Вишневецького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Дмитра Вишневецького; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Дмитра Вишневецького; зіставляти та порівнювати життєписи Дмитра Вишневецького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Дмитра Вишневецького

6

Козацький володар Молдови Іван Підкова. Походження козацького ватажка. «Вода, що гнула підкови» – версії про прізвище та прізвиська Івана Підкови. Походи в Молдавію. Молдавський володар. Мужня смерть

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Підкови

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Івана Підкови, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Підкови, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Підкови; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Підкови; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Підкови; зіставляти та порівнювати життєписи Івана Підкови та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Івана Підкови

7

 «Цар Наливай» Северин Наливайко. Дитинство та юність Северина Наливайка. Сотник князя В.-К. Острозького. Молдовський похід. Козацький гетьман. Солоницька трагедія. Легенда про розпеченого мідного бика – страта Северина Наливайка.

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Северина Наливайка

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Северина Наливайка, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Северина Наливайка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Северина Наливайка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Северина Наливайка; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Северина Наливайка; зіставляти та порівнювати життєписи Северина Наливайка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Северина Наливайка

8

Самійло Кішка. Перші згадки про Самійла Кішку. Самійло Кішка і козацькі морські проходи. Турецька неволя і славна втеча. Молдавська кампанія і Лівонська війна. Самійло Кішка в українській літературі

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Самійла Кішки

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Самійла Кішки, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Самійла Кішки, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Самійла Кішки; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Самійла Кішки; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Самійла Кішки; зіставляти та порівнювати життєписи Самійла Кішки та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Самійла Кішки

9

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Дитячі роки Петра Сагайдачного. Формування світогляду. Прихід на Січ. Створення регулярного козацького війська. Походи у Крим і Туреччину. Московський похід. Культурно-просвітницька діяльність. Автономістські настрої гетьмана. Хотинська кампанія 1621–1622 рр. Доля золотого меча Петра Сагайдачного

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Петра Сагайдачного

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Петра Сагайдачного, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Петра Сагайдачного, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Петра Сагайдачного; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Петра Сагайдачного; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Петра Сагайдачного; зіставляти та порівнювати життєписи Петра Сагайдачного та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Петра Сагайдачного

10

Узагальнення знань учнів.

 

11

Український «Гуттенберг» Іван Федоров. Московський і Заблудівський періоди в житті Івана Федорова. Переїзд в Україну. Книгодрукування у Львові. Засновник друкарні в Острозі. Роль Івана Федорова у розвитку українського книгодрукування

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Федорова

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Івана Федорова, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Федорова, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Федорова; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Федорова; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Федорова; зіставляти та порівнювати життєписи Івана Федорова та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Івана Федорова

12

Гальшка Гулевичівна. Перша українська меценатка. Становлення Києво-Могилянської академії. Покровителька Київського братства. Опіка Луцького братства

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Гальшки Гулевичівни

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Гальшки Гулевичівни, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Гальшки Гулевичівни, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Гальшки Гулевичівни; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Гальшки Гулевичівни;  зіставляти та порівнювати життєписи Гальшки Гулевичівни та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Гальшки Гулевичівни

13

Іов Борецький. Становище української церкви на початку ХVII століття. Початки життєпису Іова Борецького. Львівський період діяльності. Заснування Київської братської школи. Митрополит і полеміст. Спадщина Іова Борецького

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Іова Борецького

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Іова Борецького, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Іова Борецького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Іова Борецького; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Іова Борецького; зіставляти та порівнювати життєписи Іова Борецького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Іова Борецького

14

Український церковний реформатор Петро Могила. Нащадок молдавських господарів. Від чернецтва до митрополичої кафедри. Реформи Петра Могили. Учений-богослов. Культурно-просвітницька діяльність. Внесок Петра Могили в розвиток української церкви та культури

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Петра Могили

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Петра Могили, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Петра Могили, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Петра Могили; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Петра Могили; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Петра Могили; зіставляти та порівнювати життєписи Петра Могили та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Петра Могили

15

Творець козацької держави Богдан Хмельницький. Походження гетьмана. Версії щодо місця народження Богдана Хмельницького. Битва під Цецорою. Турецький полон. Тернистий шлях до булави. «Батько психологічних воєн». Володар України. Між двох вогнів. Таємниці дипломатії Богдана Хмельницького. Переяславська рада. Березневі статті. Сучасники та нащадки про великого гетьмана

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Богдана Хмельницького

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Богдана Хмельницького, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Богдана Хмельницького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Богдана Хмельницького; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Богдана Хмельницького; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Богдана Хмельницького; зіставляти та порівнювати життєписи Богдана Хмельницького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Богдана Хмельницького

16

Сини батька Хмеля. Сім’я Богдана Хмельницького. Молдавська корона чи гетьманська булава? Гетьманство Юрася Хмельницького

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Тимоша і Юрія Хмельницьких

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Тимоша і Юрія Хмельницьких, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Тимоша і Юрія Хмельницьких, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Тимоша і Юрія Хмельницьких; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Тимоша і Юрія Хмельницьких; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Тимоша і Юрія Хмельницьких; зіставляти та порівнювати життєписи Тимоша і Юрія Хмельницьких та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистостей Тимоша і Юрія Хмельницьких

17

Сподвижники великого гетьмана. Іван Богун, Максим Кривоніс. Іван Богун: шлях від величі до Руїни. Максим Кривоніс: «Мандрівний шотландець».

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписами сподвижників Богдана Хмельницького

Учні повинні уміти:

  •   описувати постаті сподвижників Богдана Хмельницького, використовувати історичні джерела для їх характеристик; синхронізувати події, пов’язані із життєписами сподвижників Богдана Хмельницького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписами сподвижників Богдана Хмельницького; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписами сподвижників Богдана Хмельницького; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписами сподвижників Богдана Хмельницького; зіставляти та порівнювати життєписи сподвижників Богдана Хмельницького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистостей сподвижників Богдана Хмельницького

18

Сподвижники великого гетьмана. Данило Нечай, Станіслав Морозенко. Полковник Данило Нечай. Полковник Станіслав Морозенко

19

 «Хмельницький галицької землі» Семен Височан. Походження родини Височанів. Семен Височан. Ватажок повстання. Взяття Пнівського замку. Соратник Івана Богуна. Лисянський полковник. Завершення життєвого шляху

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Семена Височана

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Семена Височана, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Семена Височана, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Семена Височана; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Семена Височана; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Семена Височана; зіставляти та порівнювати життєписи Семена Височана та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Семена Височана

20

Узагальнення знань учнів.

 

21

 «Великий страх Московії» Іван Виговський. Шляхетський рід Виговських. Генеральний писар Богдана Хмельницького. Гадяцька угода. Битва під Конотопом. Сенатор і київський воєвода. Закінчення життєвого шляху Івана Виговського. Загадка місцепоховання гетьмана

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Виговського

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Івана Виговського, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Виговського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Виговського; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Виговського; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Виговського; зіставляти та порівнювати життєписи Івана Виговського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Івана Виговського

22

 «Між молотом і на ковальнею». Петро Дорошенко – штрихи до портрета. Онук козацького гетьмана. Участь у Національно-визвольній війні. Дорога до гетьманства. Спроба об’єднання Лівобережної та Правобережної України. Дипломатія Петра Дорошенка. Знамениті нащадки гетьмана

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Петра Дорошенка

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Петра Дорошенка, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Петра Дорошенка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Петра Дорошенка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Петра Дорошенка; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Петра Дорошенка; зіставляти та порівнювати життєписи Петра Дорошенка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Петра Дорошенка

23

«Урус-шайтан» Іван Сірко. Славний син Слобожанщини. Як козаки мушкетерам помагали. Незмінний кошовий. Суперечливість дій та вчинків. Лист турецькому султану: міфи і реальність. Смерть Івана Сірка та доля його останків

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Сірка

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Івана Сірка, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Сірка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Сірка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Сірка; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Сірка; зіставляти та порівнювати життєписи Івана Сірка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Івана Сірка

24

Гетьман України і князь Священної Римської імперії  Іван Мазепа. Мазепи-Колединські і Україна. Королівський повірений, що став українським гетьманом. Кавалер ордена Св. апостола Андрія Первозванного. Семен Палій – колонізатор Правобережжя. Повстання Палія 1702–1704 рр. Відносини між С. Палієм та І. Мазепою. Постать полковника в народній творчості. Іван Мазепа – союзник Карла ХІІ. Полтавська катастрофа. Останні дні гетьмана. Культурно-освітня політика гетьмана. Іван Мазепа як поет і літературний герой. Іван Мазепа в оцінках сучасників

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Мазепи

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Івана Мазепи, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Мазепи, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Мазепи; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Мазепи; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Мазепи; зіставляти та порівнювати життєписи Івана Мазепи та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Івана Мазепи

25

Гетьман-емігрант Пилип Орлик. Пилип Орлик – дитинство та юнацькі роки. Права рука гетьмана Івана Мазепи. «Пакти і Конституція прав і вольностей Запорізького війська». Невтомний борець за незалежність українських земель. Швецький період життя Пилипа Орлика. Вимушена мандрівка Європою. Відомий нащадок: Григір Орлик – генерал-поручик Людовіка XV

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Пилипа Орлика

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Пилипа Орлика, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Пилипа Орлика, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Пилипа Орлика; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Пилипа Орлика; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Пилипа Орлика; зіставляти та порівнювати життєписи Пилипа Орлика та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Пилипа Орлика

26

Данило Апостол — видатний український військовий і держав­ний діяч. Особисті якості. Походи проти турків і татар. Активна участь у Північній війні. Вибір між Карлом XII і Петром І. Ініціатор роз­роблення Коломацьких петицій (1723). Д.Апостол — новий тип гетьмана, що діяв не шаблею, а пером. Управлінські й соціально-еко­номічні реформи Д.Апостола. Данило Апостол — захисник державних прав українського на­роду, зразок мудрої розважливості й спокійної наполегливості.

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Кирила Розумов­ського.

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать Данила Апостола, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Данила Апостола, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєпи­сом Данила Апостола; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Данила Апостола; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Кирила Розумовського; зіставляти та порівнювати життєписи Данила Апостола  та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Данила Апостола.

27

Павло Полуботок. Козацько-старшинський рід Полуботків. Друг російської корони чи «мазепинець»? Наказний гетьман. Відносини з Малоросійською колегією. Візит до Петербурга та арешт. Таємниця скарбів Павла Полуботка

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Павла Полуботка

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать П.Полуботка, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом П.Полуботка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом П.Полуботка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом П.Полуботка; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом П.Полуботка; зіставляти та порівнювати життєписи П.Полуботка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості П. Полуботка

28

Останній гетьман України. Пастух Розум, що став графом Розумовським. Президент Петербурзької академії наук. Відновлення гетьманства в Україні. Відбудова Батурина. Реформи гетьмана Кирила Розумовського. Наступ царизму. Ліквідація Гетьманщини. Останні роки життя Кирила Розумовського

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Кирила Розумовського

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать К.Розумовського, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом К. Розумовського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом К. Розумовського; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом К. Розумовського; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом К. Розумовського; зіставляти та порівнювати життєписи К. Розумовського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Кирила Розумовського

29

Петро Калнишевський – останній кошовий отаман. Походження Петра Калнишевського. Шлях до влади. Поборник прав Запорозької Січі. Зруйнування Нової Січі. Соловецький в’язень

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Петра Калнишевського

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать П. Калнишевського, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом П. Калнишевського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом П. Калнишевського; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом П. Калнишевського; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом П. Калнишевського; зіставляти та порівнювати життєписи П. Калнишевського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості П. Калнишевського

30

Узагальнення знань учнів.

 

31

Юрій Кульчицький – українець, що навчив Європу пити каву

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Юрія Кульчицького

Учні повинні уміти:

  •       описувати постать Ю.Кульчицького, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Ю.Кульчицького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Ю.Кульчицького; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Юрія Кульчицького; зіставляти та порівнювати життєписи Ю.Кульчицького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Ю.Кульчицького

32

Максим Залізняк — життя і подвиги. Сирітство. Життя в Запорожській Січі. Організаторські здібності й військовий талант. Послушник Онуфріївського і Мотронинського монастирів.

Участь у національно-виз­вольній боротьбі. Суперечливі відомості про останній період життя.

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписами Максима Залізняка та Івана Ґонти.

Учні повинні уміти:

  •      описувати постаті М. Залізняка та І. Ґонти, використовувати істо­ричні джерела для їх характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписами М. Залізняка та І. Ґонти, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписами М. Залізняка та І.Ґонти; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписами М. Залізняка та І.Ґонти; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписами М. Залізняка та І. Ґонти; зіставляти та порівнювати життєписи М.Залізняка та І. Ґонти та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистостей М. Залізняка та І.Ґонти.

33

Іван Гонта — керівник націо­нально-визвольного повстання у Правобережній Україні проти польського гноблення — Коліївщини. Служба в графа Потоцького в Умані. Приєднання до повсталих. Хитрість полковника Гур’єва. Арешт Ґонти. Мужність в останні роки життя. Художній образ Івана Ґонти в поемі Т.Шевченка «Гайдамаки».

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Івана Ґонти.

Учні повинні уміти:

  •      описувати постать І.Ґонти, використовувати істо­ричні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом  І. Ґонти, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом І. Ґонти; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом І. Ґонти; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом І. Ґонти; зіставляти та порівнювати життєпис І. Ґонти та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Івана Ґонти.

34

 «Славний син Карпатських гір» Олекса Довбуш. Правди та легенди про народження Олекси Довбуша. Походи О. Довбуша 1738–1743 рр. Польсько-шляхетські війська в боротьбі з опришками О. Довбуша. Активізація загону опришків у 1744–1745 рр. Обставини трагічної загибелі ватажка. Вірні побратимі Олекси Довбуша. Народна творчість про ватажка. Олекса Довбуш в художній літературі. Образотворча довбушіана. Образи Олекси Довбуша в музиці та кінематографії. Олекса Довбуш – розбійник чи національний герой?

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Олекси Довбуша

Учні повинні уміти:

  •   описувати постать О.Довбуша, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом О. Довбуша, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом О.Довбуша; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом О.Довбуша; зіставляти та порівнювати життєписи О. Довбуша та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості О. Довбуша

35

Узагальнення  знань учнів.

 

 

Підсумковий урок

 

 

 

 

Список рекомендованої літератури

 

  1. Антонович В. Що принесла Україні унія. – Вінніпег: ВС «Екклезія», 1991. – 130 с.
  2. Костомаров М. Князь К. Острозький / В кн. Між двох вогнів. Друга половина XVI – перша половина XVII ст. – К.: Україна, 1996. – С. 295–319.
  3. Митрополит Іларіон. Князь Костянтин Острозький і його культурна праця: Історична монографія. – М.: «Світязь», 1992.
  4. Саух П. Князь Василь-Костянтин Острозький. – Рівне, 2002. – 197 с.
  5. Дмитро Вишневецький [Байда]. – К.: Веселка, 1995. – 77 с.: іл.
  6. Денисенко Л. Козацький гетьман Байда-Вишневецький / Київська старовина. – 1992. – № 1. – С. 70–74.
  7. Мицик Ю. Як козаки воювали. – Дніпропетровськ: Січ; К.: МП «Пам’ятки України», 1991. – С. 204–208.
  8. Драгоманов М. Про українських козаків, татар та турків // В кн.: Вибране. – К.: Либідь, 1991. – С. 175–204.
  9. Самійло Кішка. – К.: Веселка, 1993. – 157 с.: іл.
  10. Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. – К., 1993.
  11. Грабовецький В. Де могили українських гетьманів // Дзвін. – 1990. – № 11. – С. 119–128.
  12. Котляр Н., Смолій В. История в жизнеописаниях. – К.: Наук. думка, 1990.
  13. Смолій В. Петро Сагайдачний: воїн, політик, людина // Вітчизна. – 1990. – № 1. – С. 189–194.
  14. Петро Сагайдачний. – К.: Веселка, 1992. – 62 с.: іл.
  15. Яворницький Д. Гетьман Сагайдачний // В кн.: Коли земля стогнала. Друга половина XVI – перша половина XVII ст. – К.: Україна, 1995. – С. 280–319.
  16. Огієнко І. Історія українського друкарства. – К.: Либідь, 1994. – С.66–105.
  17. Костомаров М. Київський митрополит Петро Могила // В кн. Між двох вогнів. Друга половина XVI – перша половина XVII ст. – К.: Україна, 1996. – С. 319–328.
  18. Антонович В. Характеристика деятельности Богдана Хмельницкого // В кн.: Антонович В. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К.: Либідь, 1995. – С. 190–194.
  19. Заруба В. А який же той Хміль? Дещо з іконографії Богдана Хмельницького // Наука і суспільство. – 1990. – № 5. – С. 40–43.
  20. Костомаров М. Богдан Хмельницький. – К.: Веселка, 1992. – 93 с.: іл.
  21. Крип’якевич І. Богдан Хмельницький. – Львів: Світ, 1990. – 408 с.
  22. Кулинич І. Б. Хмельницький і Олівер Кромвель // Історія України. – 1999. – № 9.
  23. Мацьків Т. Фатальна ніч під Зборовом // Літопис Червоної калини. – 1991. – № 4. – С. 32–41.
  24. Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький. – К.: Либідь, 1994. – 624 с.
  25. Степанков В. Богдан Хмельницький і проблеми державності України // УІЖ. – 1991. – № 9. – С. 115–127; № 11. – С. 127–140.
  26. Тис-Крохмалюк Ю. Бої Хмельницького. – Львів, 1994. – 184 с.
  27. Гурій О. Іван Богун // Історія України. – 1999. – № 41.
  28. Свєшніков І. Битва під Берестечком. – Львів: Слово, 1992. – 304 с.
  29. Сигидин М. Про загибель Данила Нечая // УІЖ. – 1992. – № 6. – С. 123–30.
  30. Яковлева Т. Іван Богун-Федорович // Київська старовина. – 1992. – № 5. – С. 43–54.
  31. Яковлева Т. Загибель Івана Богуна // УІЖ. – 1991. – № 5. – С. 139–143.
  32. Грабовецький В. Семен Височан – визначний полководець. – Івано-Франківськ, 1994.
  33. Грабовецький В. Хмельницький Галицької землі Семен Височан // В кн. Грабовецький В. Нарис історії Прикарпаття. XVI – перша половина XVII ст. – Т. 2. – Івано-Франківськ, 1993. – С. 163–168.
  34. Андрухів І. Гадяцька угода між Польщею і Україною 1658 року. – Тисмениця, 1990. – 25 с.
  35. Курас Г. Життя і смерть Петра Дорошенка // Київська старовина. – 1993. – № 4. – С. 48–56.
  36. Леп’явко С. Доля могили Петра Дорошенка // Пам’ятки України. – 1992. – № 2–3. – С. 42–44.
  37. Мельник Л. Російсько-турецькі взаємини і проблема відновлення об’єднаної Гетьманщини // Історія України. – 1999. – № 8–10.
  38. Іван Сірко. – К.: Веселка, 1992. – 151 с.: іл.
  39. Нудьга Г. На літературних шляхах: Дослідження, пошуки, знахідки. – К.: Дніпро, 1990. – 349 с.
  40. Антонович В. Молдавские сведения о месте погребения и могиле Мазепы // В кн.: Антонович В. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К.: Либідь, 1995. – С. 247–251.
  41. Барабаш Ю. І. Мазепа – ще одна літературна версія // К. – 1988. – № 12.
  42. Єнсен А. Мазепа. – К.: Укр. письменник, 1992. – 204 с.
  43. Іван Мазепа. – К.: Веселка, 1992. – 132 с.: іл.
  44. Костомаров Н. Мазепа. – М.: Республика, 1992. – 335 с.
  45. Костомаров Н. Мазепинцы // УІЖ. – 1990. – № 8, 10–12; 1991. – № 1, 2.
  46. Луців В. Гетьман Іван Мазепа // Старожитності. – 1990. – № 1–3.
  47. Масенко Л. Невідома сторінка з біографії Семена Палія // УІЖ. – 1990. –№ 9. – С. 106–109.
  48. Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687–1709. – Мюнхен, 1988. – 312 с.
  49. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа і духовне життя України // Пам’ятки України. – 1991. – № 6. – С. 16–21.
  50. Січинський В. Іван Мазепа – людина і меценат // Літопис Червоної калини. – 1993. – № 3–4, 7–9.
  51. Яр Славутич «Озмітеся всі за руки...» Гетьман Іван Мазепа як поет // Київ. – 1990. – № 3. – С. 99–103.
  52. Борщак І. Мазепа. Орлик. Войнаровський. Історичне есе. – Львів: Червона калина, 1991. – С. 109–214.
  53. Вивід прав України. – Львів: МП «Слово», 1991. – 128 с.
  54. Замлинський Б. Пилип Орлик // Віче. – 1994. – № 3. – С. 122–136.
  55. Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик (1672–1742). Його життя й доля. – К., 1991.
  56. Пилип Орлик // УІЖ. – 1991. – № 8, 9, 11.
  57. Різниченко В. Пилип Орлик. – К.: Союзбанк, 1981. – 48 с.
  58. Слісаренко А., Томенко М. Історія української Конституції. – К.: Т-во «Знання України», 1993. – 193 с.
  59. Хегман Бертіль. Шведсько-українська велика стратегія щодо Росії (1709–1714 рр.) / Київська старовина. – 1994. – № 6. – С. 72–76.
  60. Історичні постаті України. – Одеса, 1993.
  61. Історія України в особах IX–XVIII ст. – К., 1993.
  62. Скарби Полуботка // Історія в школі. – 1998. – С. 31–32.
  63. Боляновський А., Шуст Р. Булава останнього гетьмана // Літопис Червоної калини. – 1992. – № 6–7. – С. 36–42.
  64. Борисенко В. Курс української історії. – К., 1996.
  65. Володарі гетьманської булави. – К., 1994.
  66. Дорошенко Д. Нарис історії України. – Т. ІІ. – К., 1992.
  67. Грабовецький В. Де могили українських гетьманів // Дзвін. – 1990. – № 11. – С. 119–128.
  68. Пушкарева Н. Л. Женщины Древней Руси. – М.: Мысль, 1989.- 286с.
  69. Антонович В. Уманский сотник Иван Гонта (1768 г.) // УІЖ. – 1993. – № 9. – С. 72–86.
  70. Зінчук С. Доля І. Гонти // Літературна Україна. – 1991. – 27 червня.
  71. Мірчук П. Полковник І. Гонта // Літопис Червоної калини. – 1994. – № 10–12. – С. 36–38, 47.
  72. Мірчук П. Полковник Максим Залізняк // Літопис Червоної калини. – 1994. – № 1–3. – С. 44–47.
  73. Радич В. Максим Залізняк // З-під булави під корону. – К., 2002. – С. 124–142.
  74. Смолій В. Максим Залізняк // УІЖ. – 1990. – № 3. – С. 96–106.
  75. Яворницький Д. Уманський сотник Іван Гонта // Яворницький Д. Із української старовини. – К., 2001. – С. 56–76.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9 клас

( 35 год. – 1 год. на тиждень)

Видатні  постаті України кінця ХVІІІ – ХІХ століття

 

№ п/п

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

1

Вступ. Основна мета та завдання курсу. Соціально-економічне та політичне становище українських земель у складі іноземних держав кінця XVIII – початку ХХ століть. Вплив історичних постатей на відродження української культури та розвиток національної свідомості народу. Роль особи в історії.

Учні повинні:

  • усвідомлювати необхідність вивчення курсу, його місце в системі шкільної історичної освіти; орієнтуватися в перебігу українського історичного процесу упродовж середини XVI – XVIII століть

 

Тема 1.  Тернисті дороги борців

 

2.

Український Робін Гуд – Устим Кармелюк. Батьківщина та справжнє прізвище Устима Кармелюка. Керівник повстанського руху на Поділлі. Національний герой чи розбійник? Образ народного месника у народній творчості та літературі. Історичні пісні й думи, легенди про Устима Кармелюк

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Устима Кармелюка.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать Устима Кармелюка, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Устима Кармелюка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом Устима Кармелюка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Устима Кармелюка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Устима Кармелюка; зіставляти та порівнювати життєписи Устима Кармелюка та історичних по­статей відповідного періоду; - висловлювати своє ставлення до особистості Устима Кармелюка.

3.

Продовжувач опришківської справи Лук’ян Кобилиця. Соціально-економічне становище Буковини в першій половині XIX століття. Лук’ян Кобилиця – представник інтересів громади. Керівник селянських виступів 1843–1844 рр. в Буковинській Гуцульщині. Придушення виступів та ув’язнення Кобилиці. Л. Кобилиця – депутат австрійського парламенту. Селянський рух в 1848–1849 роках під проводом Л. Кобилиці. Арешт і смерть ватажка. Постать Лук’яна Кобилиці в народних піснях.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Лук'яна Кобилиці.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать Лук'яна Кобилиці, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Лук'яна Кобилиці, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом Лук'яна Кобилиці; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Лук'яна Кобилиці; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Лук'яна Кобилиці; зіставляти та порівнювати життєписи Лук'яна Кобилиці та історичних постатей відповідного періоду; - висловлювати своє ставлення до особистості Лук'яна Кобилиці.

 

Тема 2.  Пророки духу

 

4.

Філософ якого так і не впіймав світ. Григорій Сковорода. Козацькі корені Григорія Сковороди. Навчання в Києво-Могилянській академії. Зарубіжні «університети». Філософія Григорія Сковороди (теорія «сродної праці»). Суспільно-політичний ідеал мислителя. Просвітницька та літературна діяльність. Ставлення Г. Сковороди до української національної ідеї. Місце великого мислителя, українського Сократа в нашій культурі.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Г.Сковороди.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать Г.Сковороди, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Г.Сковороди, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом Г.Сковороди; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Г.Сковороди; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Г.Сковороди; зіставляти та порівнювати життєписи Г.Сковороди та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Г.Сковороди.

5.

Перший класик нової української літератури Іван Котляревський. Військова кар’єра семінариста Івана Котляревського. Діяльність Івана Котляревського під час французько-російської війни 1812 р. Літератор і масони. Директор Полтавського театру. Батько безсмертної «Енеїди»

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом І.Котляревського.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать І.Котляревського, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом І.Котляревського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом І.Котляревського; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом І.Котляревського; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом І.Котляревського; зіставляти та порівнювати життєписи І.Котляревського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості І.Котляревського.

6.

Великий вчитель знаменитого учня. Михайло Драгоманов. Славний рід Драгоманових. Михайло Драгоманов як історик та етнограф. Суспільно-політичні погляди вченого. Відносини зі старою громадою. Євроцентризм М. Драгоманова. Погляди на національне питання та проблема соборності в контексті ліберальних ідей вченого

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом М.Драгоманова.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать М.Драгоманова, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом М.Драгоманова, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом М.Драгоманова; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом М.Драгоманова; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом М.Драгоманова; зіставляти та порівнювати життєписи М.Драгоманова та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Драгоманова.

7.

Засновник української історичної школи – Володимир Антонович. Шлях до «Громади». Науково-дослідницька діяльність В. Антоновича. Творець Київської школи істориків. Володимир Антонович і «нова ера». Очільник громадського та політичного життя в Україні у другій половині XIX століття

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом В.Антоновича.

Учні повинні уміти:

  •     описувати постать В.Антоновича, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом В.Антоновича, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом В.Антоновича; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом В.Антоновича; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом В.Антоновича; зіставляти та порівнювати життєписи В.Антоновича та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості В.Антоновича.

8.

Ідеолог та символ українського націоналізму Тарас Шевченко. Родовід і дитинство. Юність Тараса Григоровича Шевченка. Викуп з кріпацтва. Навчання в Петербурзькій академії мистецтв. Літературна творчість («Кобзар», «Гайдамаки»). Лідер національного відродження України. Т.Г.Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство. «В степу безкраїм за Уралом» (1847–1857 рр. – заслання в Оренбурзі). Діяльність Т. Шевченка у Київській археографічній комісії (1845–1847). Художні роботи поета. Таємниці портретів Т. Шевченка. Тарас Шевченко – географ, дослідник. Поет та Прикарпаття. Жінки в житті Тараса Шевченка. Останні роки життя. Великий Кобзар і сучасність

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Т.Шевченка.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать Т.Шевченка, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Т.Шевченка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом Т.Шевченка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Т.Шевченка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Т.Шевченка; зіставляти та порівнювати життєписи Т.Шевченка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Т.Шевченка.

9.

Основоположник українського консерватизму Пантелеймон Куліш. Юні роки та формування світогляду Пантелеймона Куліша. Співзасновник Кирило-Мефодіївського братства. Український Вальтер Скотт. Вимушена еміграція (1864–1881). Україноцентризм та консерватизм П. Куліша. Історіософські пошуки. Останні роки життя

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом П.Куліша.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать П.Куліша, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом П.Куліша, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом П.Куліша; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом П.Куліша; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом П.Куліша; зіставляти та порівнювати життєписи П.Куліша та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості П.Куліша.

10.

Микола Костомаров. Походження Миколи Костомарова. Еволюція політичних поглядів. Ідеолог Кирило-Мефодіївського братства. Засновник народницького напрямку в українській історіографії. Історичні, етнографічні праці та літературний доробок М. Костомарова. Спадщина Костомарова.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом М.Костомарова.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать М.Костомарова, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом М.Костомарова, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом М.Костомарова; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом М.Костомарова; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом М.Костомарова; зіставляти та порівнювати життєписи М.Костомарова та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Костомарова.

11.

Микола Гоголь — національний дуалізм української душі в XIX ст.

Між етнічним почуванням і державною прина­лежністю. Українець у собі, росіянин зовні. М. Мак­симович і М. Гоголь: плани професорства в Київсь­кому університеті й написання історії України. Літературна творчість М. Гоголя як погляд українця на" російську дійсність. Вплив його творів на формуван­ня української свідомості другої половини XIX ст.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом М.Гоголя.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать М.Гоголя, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом М.Гоголя, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом М.Гоголя; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом М.Гоголя; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом М.Гоголя; зіставляти та порівнювати життєписи М.Гоголя та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Гоголя.

12.

«Патріарх української науки» Михайло Максимович. Молоді роки Михайла Максимовича. Становлення науковця. Тимківщина і Московський період. Перший ректор Київського університету. Наукова діяльність М. Максимовича. Історико-етнографічні дослідження та літературна спадщина

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом М.Максимовича.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать М.Максимовича, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом М.Максимовича, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом М.Максимовича; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом М.Максимовича; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом М.Максимовича; зіставляти та порівнювати життєписи М.Максимовича та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Максимовича.

13.

Олександр Кониський — пропагандист наддніпрянського самостійництва і традиціоналіст

«Шевченко 1860—1870 років». Будитель україн­ського самостійництва. Один з творців новітнього українського міфу. Традиціоналізм проти револю­ційного соціалізму.

 

Василь Капніст. Рід Капністів. Літературні твори Василя Капніста. Проект відновлення козацьких формувань в Україні. Берлінська місія літератора

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом О.Кониського та В.Капніста.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать О.Кониського та В.Капніста, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом О.Кониського та В.Капніста, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом О.Кониського та В.Капніста; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом О.Кониського та В.Капніста; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом О.Кониського та В.Капніста; зіставляти та порівнювати життєписи О.Кониського та В.Капніста та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості О.Кониського та В.Капніста.

14

Узагальнення знань за темами 1-2.

 

 

Тема 3.  Українські меценати.

 

15.

Ґалаґан Григорій — громадський діяч, українофіл, меценат, великий поміщик на Полтавщині і Чернігівщині, представник відомого старшинсько-дворянського роду Ґалаґанів. Захисник селян. Засновник колегії для незаможних юнаків. Знайомство і листування з Шевченком, Максимовичем, Кулішем, Антоновичем. Внесок в розвиток освіти в Україні.

 

Харитоненки – підприємці, благодійники та меценати. Девіз Павла Харитоненка – «Працею возвеличуюсь». Качанівка – культурний осередок України. Еміграція сім’ї, заповіт потомкам. Безцінна колекція картин – спадщина українського народу.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Г.Галагана та родини Харитоненків.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать Г.Галагана та родини Харитоненків, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Г.Галагана та родини Харитоненків, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом Г.Галагана та родини Харитоненків; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Г.Галагана та родини Харитоненків; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Г.Галагана та родини Харитоненків; зіставляти та порівнювати життєписи Г.Галагана та родини Харитоненків та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Г.Галагана та родини Харитоненків.

16.

Євген Чикаленко — меценат національного руху: гроші і революція. Перший націоналіст серед українських капі­талістів. Гроші й національна справа. Перше щоденне українське видання — газета «Рада». Є. Чикаленко, праві та національний монархізм: полеміка з гетьманцями щодо майбутнього українського монарха.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Є.Чикаленка.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать Є.Чикаленка, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Є.Чикаленка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом Є.Чикаленка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Є.Чикаленка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Є.Чикаленка; зіставляти та порівнювати життєписи Є.Чикаленка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Є.Чикаленка.

17.

Графи Бобринські – ініціатори цукрового виробництва на Україні, агрономи, будівничі, вчені, дослідники, меценати. Некороновані правителі Сміли. Олексій Бобринський – багатогранний і суперечливий.

 

Меценатська діяльність родини Терещенків. Цукрові заводи родини. Почесні громадяни Києва.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом родин Бобринських та Терещенків.

Учні повинні уміти:

  •      описувати постать родин Бобринських та Терещенків, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом родин Бобринських та Терещенків, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом родин Бобринських та Терещенків; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом родин Бобринських та Терещенків; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом родин Бобринських та Терещенків; зіставляти та порівнювати життєписи родин Бобринських та Терещенків та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості родин Бобринських та Терещенків.

18.

„Любити Україну до глибини кишені”. Яхненки - Симиренки — рід промисловців - цукроварників, конструкторів і власників машинобудівних заводів, піонерів пароплавства на Дніпрі, вчених і практиків садівництва, меценатів української культури.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом родини Симиренків.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать родини Симиренків, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом родини Симиренків, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом родини Симиренків; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом родини Симиренків; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом родини Симиренків; зіставляти та порівнювати життєписи І.Франка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості родини Симиренків.

 

Тема 4. Історичні постаті Західної України в 19 столітті

 

19.

«Руська трійця». Іван Вагилевич, Маркіян Шашкевич, Яків Головацький. Формування світогляду членів «Руської трійці». Галицькі будителі і «Русалка Дністрова». Літературна та дослідницька діяльність Маркіяна Шашкевича. Яків Головацький та москвофіли. Життя та діяльність Івана Вагилевича, його етнографічна спадщина

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписами М. Шашкевича, І.Вагилевича та Я. Головацького.

Учні повинні уміти:

  • описувати постаті М. Шашкевича, І.Вагилевича та Я. Головацького, використовувати історичні джерела для їх характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписами М. Шашкевича, І.Вагилевича та Я.Головацького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписами М.Шашкевича, І.Вагилевича та Я.Головацького; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписами М. Шашкевича, І.Вагилевича та Я. Головацького; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписами М. Шашкевича, І.Вагилевича та Я. Головацького; зіставляти та порівнювати життєписи М. Шашкевича, І.Вагилевича та Я. Головацького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистостей М.Шашкевича, І.Вагилевича та Я.Головацького.

20.

Духнович Олександр - “Будитель Закарпаття”. Греко-католицький священник, україноруський письменник, педагог, поет, культурний діяч. Літературно-просвітницька діяльність Духновича. Роль Олександра  Духновича у розвитку педагогічної думки в Україні.

 

Юліан Бачинський - український політичний і громадський діяч, публіцист, член Української радикальної партії, а з 1899 року  Української соціал-демократичної партії, дипломат.  Роль у розвиткові суспільно – політичної думки.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом О.Духновича та Ю.Бачинського.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать О.Духновича та Ю.Бачинського, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом О.Духновича та Ю.Бачинського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом О.Духновича та Ю.Бачинського; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом О.Духновича та Ю.Бачинського; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом О.Духновича та Ю.Бачинського; зіставляти та порівнювати життєписи І.Франка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості О.Духновича та Ю.Бачинського.

21.

«...Дух, що тіло рве до бою...». Іван Франко. Походження, отроцтво, юність Івана Франка. «Каменяр». Перший український професійний літератор. «Перед судом неправих, у наймах у сусідів» (період ізоляції від громадсько-політичного життя 1886–1896). Еволюція світогляду Івана Франка і утвердження національної ідеї у суспільно-політичних поглядах діяча. Історіософський, соціологічний та релігієзнавчий спадок Івана Франка. Доля нащадків

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом І.Франка.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать І.Франка, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом І.Франка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом І.Франка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом І.Франка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом І.Франка; зіставляти та порівнювати життєписи І.Франка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості І.Франка.

22.

Узагальнення знань по темі 3-4. 

 

 

Тема 5. Діячі культури України ХІХ століття

 

23

Леся Українка. Дитинство та юність майбутньої поетеси. Громадська та літературна діяльність. Історіософія в творчості Лесі Українки. Подорожі відомої співвітчизниці. Україна в житті Лесі Українки

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Лесі Українки.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать Лесі Українки, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Лесі Українки, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом Лесі Українки; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Лесі Українки; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Лесі Українки; зіставляти та порівнювати життєписи Лесі Українки та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Лесі Українки.

24

Нобелівський лауреат Ілля Мечніков.

Походження Іллі Мечнікова. Біолог-науковець. Вимушена еміграція. Нобелівська премія в галузі мікробіології

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом І.Мечникова.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать І.Мечникова, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом І.Мечникова, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом І.Мечникова; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом І.Мечникова; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом І.Мечникова; зіставляти та порівнювати життєписи І.Мечникова та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості І.Мечникова.

25.

Перший український фізик світового рівня Іван Пулюй. Від подільського містечка до вершин наук. Діяльність Івана Пулюя в електротехніці та молекулярній фізиці. Як х-промені Пулюя стали рентгенівськими. Відкриття вченого у фізиці. І. Пулюй та українська ідея.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом І.Пулюя.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать І.Пулюя, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом І.Пулюя, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом І.Пулюя; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом І.Пулюя; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом І.Пулюя; зіставляти та порівнювати життєписи І.Пулюя та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості І.Пулюя.

36.

Хвойка Вікентій – археолог від Бога. Перший започаткував нову наукову добу в дослідженнях палеоліту України, відкрив ранньослов'янські археологічні культури на наших теренах і пам'ятки давнього Києва. Відкриття в 1896 р. унікальної стародавньої землеробської культури IV – III тис. до н. е. (Трипільської культури). 

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом В.Хвойки.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать В.Хвойки, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом В.Хвойки, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом В.Хвойки; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом В.Хвойки; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом В.Хвойки; зіставляти та порівнювати життєписи В.Хвойки та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості В.Хвойки.

27.

Микола Кибальчич - винахідник і революціонер-народник українського походження. Автор схеми першого у світі реактивного літального апарату. Страчений за замах на імператора Олександра II.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом М.Кибальчича.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать М.Кибальчича, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом М.Кибальчича, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом М.Кибальчича; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом М.Кибальчича; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом М.Кибальчича; зіставляти та порівнювати життєписи М.Кибальчича та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Кибальчича.

28.

Творчі здобутки Григорія Нарбута. Український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один з засновників і ректор Української Академії Мистецтв.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Г. Нарбута.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать Г. Нарбута, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Г. Нарбута, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом Г. Нарбута; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Г. Нарбута; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Г. Нарбута; зіставляти та порівнювати життєписи Г. Нарбута та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Г. Нарбута.

29.

Городецький Владислав – «Архітектор з химерами». Нащадок старовинного польського шляхетного роду. Забудовник Києва, Черкас. Творчий доробок Владислава Городецького. Смерть на чужині.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом В.Городецького.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать В.Городецького, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом В.Городецького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом В.Городецького; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом В.Городецького; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом В.Городецького; зіставляти та порівнювати життєписи В.Городецького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості В.Городецького.

30.

Сергій Васильківський український живописець, пейзажист. Молоді роки. Типовий сюжет Васильківського — озброєний козак-вершник в степу або група козаків на сторожі, в кінному поході чи на відпочинку. Портретист Тараса Шевченка. Внесок у розвиток українського мистецтва.

 

Ілля Рєпін - відомий художник-реаліст, майстер портрету, історичних та побутових сцен. Дитинство. Юність. Освітня мандрівка. В Академії. Зрілість. Фінський період. Творчість. Тема народовців. Релігійні композиції Іллі Рєпіна. Портрети роботи Рєпіна. Учні Рєпіна. 6 Вшанування пам'яті.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом С.Васильківського та І.Рєпіна.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать С.Васильківського та І.Рєпіна, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом С.Васильківського та І.Рєпіна, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом С.Васильківського та І.Рєпіна; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом С.Васильківського та І.Рєпіна; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом С.Васильківського та І.Рєпіна; зіставляти та порівнювати життєписи С.Васильківського та І.Рєпіна та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості С.Васильківського та І.Рєпіна.

31

Павло Чубинський – український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. Навчання і студентські роки. Участь у діяльності петербурзької української громади. Автор журналу «Основа».  Арешт і поневіряння на чужині. Діяльність в Російському географічному товаристві. Антиукраїнська політика уряду і друге заслання П. Чубинського. Смерть на Батьківщині і пам’ять нащадків. Історія написання віршу «Ще не вмерла Україна…»

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом П.Чубинського.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать П.Чубинського, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом П.Чубинського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом П.Чубинського; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом П.Чубинського; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом П.Чубинського; зіставляти та порівнювати життєписи П.Чубинського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості П.Чубинського.

32

Гетьман української музики Микола Лисенко. Козацько-старшинський рід Лисенків. На шляху до визнання. Основоположник української класичної музики. Громадська діяльність та етнографічні дослідження Миколи Лисенка. Композиторська спадщина музиканта

 

«Співець народних дум» Остап Микитович Вересай. Творчість мандрівного кобзаря. Майстер імпровізації. Вшанування пам’яті.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом М.Лисенка та О.Вересая.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать М.Лисенка та О.Вересая, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом М.Лисенка та О.Вересая, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом М.Лисенка та О.Вересая; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом М.Лисенка та О.Вересая; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом М.Лисенка та О.Вересая; зіставляти та порівнювати життєписи М.Лисенка та О.Вересая та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Лисенка та О.Вересая.

33

Дочка слави світової. Марія Заньковецька. Мельпомена української сцени – Марія Заньковецька. Дворянка за походженням, акторка за покликанням. Сімейна драма. Сходження на театральний олімп. Останні роки життя М. Заньковецької.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом М.Заньковецької.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать М.Заньковецької, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом М.Заньковецької, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом М.Заньковецької; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом М.Заньковецької; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом М.Заньковецької; зіставляти та порівнювати життєписи М.Заньковецької та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Заньковецької.

34

«Голос, що полонив увесь світ» – Соломія Крушельницька. Дитинство та юність співачки. Львівська консерваторія. Міланський та Віденський періоди навчання. Королева оперної сцени. «Мадам Батерфляй». Громадська діяльність С. Крушельницької. Від оперної сцени до професорської кафедри

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом С.Крушельницької.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать С.Крушельницької, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом С.Крушельницької, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;  використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом С.Крушельницької; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом С.Крушельницької;  установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом С.Крушельницької; зіставляти та порівнювати життєписи С.Крушельницької та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості С.Крушельницької.

35

Узагальнення знань по темі 5.

 

 

 

Список рекомендованої літератури

 

  1. Грабовецький В. Олекса Довбуш. – Львів: Світ, 1994. – 272 с.
  2. Ходили опришки: Збірник. – Ужгород: Карпати, 1983. – 384 с.: іл.
  3. Багалій Д. Український мандрівний філософ Сковорода. – К.; 1992. – 206 с.
  4. Бокань В., Польовий П. Г. Сковорода – просвітитель, філософ, поет // Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. – К., 2002. – С. 89–90.
  5. Гадяцький В. Дисидент Сковорода і конформіст каструля // Дзеркало тижня. – 2004. – 9 жовтня.
  6. Горський В. Філософія Григорія Сковороди // Горський В. Історія української філософії. – К.: Либідь, 2004. – С. 124–126.
  7. Григорій Савович Сковорода і українська національна ідея // Рідна школа. – 2002. – № 7. – С. 58–61; 71–74.
  8. Зубалій О. Григорій Савович Сковорода – національний мандрівний університет // Історія України. – 2001. – № 11. – С. 1–4.
  9. Єфімець О. Григорій Сковорода – філософ просвітництва і гуманіст // Новий колегіум. – 2001. – № 4. – С. 18–19.
  10. Лобановські А. Невідомий Сковорода // Слово і час. – 2000. – № 6. – С. 30.
  11. Попович М. Сковорода, якого не зловив світ, і світ, який не зловив Сковороди. – К.: Генеза, 1995. – № 1. – С. 175–181.
  12. Петров В. Григорій Савович Сковорода. Спроба характеристики // Київська старовина. – 2001. – № 4. – С. 109–120.
  13. Соловей Е. Григорій Сковорода і світ // Всесвіт. – 1996. – № 7. – С. 154–156.
  14. Гончар О. Письменницькі роздуми. – К., 1980. – С. 18–28.
  15. Зеров М. Котляревський. Біографічні дані // Зеров М. Українське письменство. Історичний нарис. – Вип. 1. – К.: Основа, 2003. – С. 21–49.
  16. Єфремов С. Зорав цілину і зерном добірним засіяв // Дивослово. – 1994. – № 9. – С. 3–6.
  17. Ільєнко І. Будеш, батьку, панувати // Урядовий кур’єр. – 1994. – № 138–139.
  18. Руднєв І. Котляревський: знане й незнане (зв’язки з декабристами) // Слово і час. – 1996. – № 1. – С. 58–68.
  19. Замлинський В. Патріарх української науки // Максимович М. Киевъ явился градомъ великимъ… Вибрані українознавчі твори. – К.: Либідь, 1994. – С. 10–31
  20. Короткий В. Науковий подвиг дослідника української культури // Народна творчість та етнографія. – 2004. – № 1–2. – С. 3–17.
  21. «Максимовичівка» самим Максимовичем пояснена // Старожитності. – 1993. – № 4. – Число 13–14. – С. 29.
  22. Москаленко Т. М. Максимович: Тимківщина і Московський період // Історія в школі. – 2005. – № 7–8. – С. 40–42.
  23. Нагірняк О. Видатний українознавець-енциклопедист // Шлях перемоги. – 2004. – № 1–2. – С. 3–17.
  24. Близнець В. Кармелюк // Київ. – 1996. – № 3–4. – С. 141–144.
  25. Вовкодав В. Устим Кармелюк – національний герой чи розбійник? // Літературна Україна. – 1999. – 3 червня. – С. 10.
  26. Котляр М., Смолій В. Історія в життєписах. – К., 1994. – 357 с.
  27. Любченко В. Устим Кармелюк – подільський Довбуш // Прикарпатська правда. – 1997. – 23 серпня. – С. 4.
  28. Білецький О. «Русалка Дністрова» // Білецький О. Зібрання праць: У 5 т. – К., 1965. – т. 2. – С. 147.
  29. Бондар М. Голос «Руської трійці» // Друг читача. – 1987. – 4 червня.
  30. Горак Я. Родина І. Вагилевича // Дзвін. – 1997. – № 7. – С. 126–129.
  31. Дем’ян Г. Іван Вагилевич – історик і народознавець. – К.: Наукова думка, 1993. – 151 с.
  32. Ільницька Л. Якщо не Вагилевич... // Жовтень. – 1986. – № 5. – С. 128–129.
  33. Кирчів Р. Етнографічно-фолькльористична діяльність «Руської трійці». – К., 1990. – 339 с.
  34. Кугутяк М. Галицькі будителі // Кугутяк М. Галичина: сторінки історії. – Івано-Франківськ, 1993. – С. 20–29.
  35. Купчинський О. Біля джерел творчості «Руської трійці» // Жовтень. – 1986. – № 10. – С. 86–88.
  36. Лемківський М. Культурно-освітня діяльність західноукраїнських діячів (Шашкевича, Вагилевича, Головацького) // Лемківський М. Історія педагогіки. – Х., 2002. – С. 143–144.
  37. Петраш О. Один з «Руської трійці» // Жовтень. – 1966. – № 5. – С. 146–151.
  38. Петраш О. «Руська трійця»: Шашкевич М., Вагилевич І., Головацький Я. – К., 1986.
  39. Нарис з історії північної Буковини. – К., 1980.
  40. Тищенко В. Народ про Кобилицю: Збірник фольклорних творів. – К.: Наукова думка, 1968.
  41. Франко І. Лук’ян Кобилиця. Епізод з історії Гуцульщини в першій половині ХІХ ст. – Твори в 20 т. – К., 1956. – Т. 19. – С. 716–752.
  42. Ходили опришки: Збірник. – Ужгород: Карпати, 1983. – 384 с.
  43. Шевченко Ф. З історії антифеодальної боротьби селянства Буковини в першій пол. ХІХ ст. – К., 1958.
  44. Арсенич П. Шевченко і Прикарпаття // Перевал. – 2004. – № 1–2. – С. 129–149.
  45. Бурдуланюк Г. Т. Г. Шевченко і Галичина // Краєзнавець Прикарпаття. – 2004. – № 3. – С. 30–31.
  46. Горбач Н. Родовід і дитинство генія // Дзвін. – 2005. – № 3. – С. 133–137.
  47. Гуньовський І. Іде Кобзар широким світом // Літопис Червоної калини. – 1992. – № 6–7. – С. 59–61.
  48. Дзюба І. Тарас Шевченко. – К.: Альтернативи, 2005. – 611 с.
  49. Король В. Доля (Шевченко та історія українського народу) // Трибуна. – 1995. – № 3–4.
  50. Король В. Історія України в житті та творчості Т. Шевченка // Історія в школі. – 2001. – № 3–4. – С. 2–8.
  51. Лехман Т. Тарас Шевченко в народних переказах // Все для вчителя. – 1999. – № 5.
  52. Микитась В. Спроба фальсифікації шевченківського листування // Київська старовина. – 1994. – № 2. – С. 33–36.
  53. Мокрий В. Т. Шевченко як християнин і проповідник правди // Старожитності. – 1991. – Ч. 4. – С. 4; Ч. 5. – С. 3.
  54. Монументальна Шевченкіана //Пам’ятки України. – 1989. – № 4. – С. 27–28.
  55. Охрімович Ю. Політичний світогляд Т. Шевченка // Київська старовина. – 1994. – № 2. – С. 20–29.
  56. Пріцак О. Пророк // Там же. – С. 3–19.
  57. Рєпніна В. «Я вас слишком искренне люблю». – Харьков: «Прапор». – 1991. – 206 с.
  58. Сергієчко Г. Діяльність Т.Г.Шевченка в Київській археографічній комісії (1845–1847) // УІЖ. – 1991.– № 3. – С.43–55; № 5. – С.50-61; № 7. – С.38–48.
  59. Смирнова Р. Юність генія // День. – 2005. – 23 вересня. – С. 12.
  60. Степовик Д. Християнство і Шевченко // Київська старовина. – 1994. – № 2. – С. 27–32.
  61. Тайна портретів Шевченка // Аудиторія. – 2004. – 5 березня. – С. 10–11.
  62. Худенька С. Жінки, яких кохав Шевченко // Освітянське слово. – 2007. – № 81. – С. 2.
  63. Юрчишин З. Тарас Шевченко – географ-дослідник? // Поліття. – 1995. – № 10. – С. 4.
  64. Замлинський В. Н. И. Костомаров – историк // Костомаров Н. Историческое произведение. Автобиография. – К.: Изд-во при Киевском университете, 1989. – С. 652–670.
  65. Костомаров М. Слов’янська міфологія. – К.: Либідь, 1994. – 384 с.
  66. Киян О. Співробітництво М. Костомарова в історичних журналах пореформеної Росії // УІЖ. – 1990. – № 4. – С. 63–73.
  67. Панченко В. Загадковий Костомаров  // Панченко В. Україна incognita. – К., 2002. – С. 187–191.
  68. Пінчук Ю. Ідеолог Кирило-Мефодіївського братства // Київська старовина. – 1992. – № 5.
  69. Пінчук Ю. Мемуарна спадщина М. Костомарова // Історія України. – 1999. – № 48. – С. 4–6.
  70. Салтовський О. Еволюція політичних поглядів Костомарова // Вісник. Філософія. Політологія. – 2002. – № 42–45. – С. 254–260.
  71. Толочко П. Видатний історик України і Росії // Київська старовина. – 1992. – № 5.
  72. Янкевич В. Костомаров: сторінки великого життя // Освіта України. – 2004. – 28 травня. – С. 10.
  73. Девдюк І. Пантелеймон Куліш – політолог і перекладач // Дивослово. – 1997. – № 11. – С. 11–14.
  74. Іванченко М. Цей невгамовний Куліш // Вітчизна. – 1989. – № 5. – С. 156–157.
  75. Ковальчук О. Історіософські пошуки П. Куліша // Особливості моделювання історії. – 1999. – № 6. – С. 116–122.
  76. Кучеренко О. Тема України в історичних творах М. Гоголя і П. Куліша // Історія в школі. – 2000. – № 7. – С. 7–10.
  77. Нагірняк О. Один із українських велетів // Шлях перемоги. – 2006. – 22 лютого. – С. 14.
  78. Нахлік Є. Апокаліпсис Пантелеймона Куліша // Вітчизна. – 1990. – № 5. –С. 168–174.
  79. Шупик В. Творчість П. Куліша в оцінці дослідників // Проблеми освіти. –2005. – № 42. – С. 184–194.
  80. Яременко В. Пантелеймон Куліш // Основа. – 1997. – № 32. – С. 3–9.
  81. Гирич І. З династії славетних Антоновичів // Старожитності. – 1993. – Число 19–24. – С. 24–26.
  82. Киян О. Життєвий і творчий шлях В. Б. Антоновича // УІЖ. – 1990. – № 2. – С. 64–77.
  83. Ричка В., Смолій В. В. Б. Антонович як історик українського козацтва // УІЖ. – 1990. – № 9. – С. 109–116.
  84. Тарасенко А. Історична освіта в Київському університеті // Історія України. – 1999. – № 42. – С. 2–5.
  85. Ульяновський В. Син України // Антонович В. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К.: Либідь, 1995. – С. 5–77.
  86. Андрущенко В. Велич Михайла Драгоманова. Життєвий і творчий шлях видатного українського мислителя // День. – 2006. – 7 липня. – С. 8.
  87. Грабовецький В. М. Драгоманов // Грабовецький В. Нарис історії Прикарпаття. – Т. 8. – Івано-Франківськ, 1993. – С. 60–63.
  88. Кугутяк М. М. Драгоманов і його суспільно-політичні погляди // Кугутяк М. Галичина: сторінки історії. – Івано-Франківськ. – 1993. – С. 60–63.
  89. Міщук Р. Сторінки великого життя // Драгоманов М. Вибране... – К.: Либідь, 1991. – С. 605–619.
  90. Матвієнко А. М. Драгоманов: генерал, адміністратор, військовий теоретик // Історія України. – 2000. – № 8. – С. 12.
  91. Федченко П. Михайло Драгоманов: життя і творчість. – К.: Дніпро, 1991. – 362 с.
  92. Хорунжий Ю. Михайло Драгоманов // Урядовий кур’єр. – 1999. – 27 березня. – С. 10.
  93. Шевченко В. Славний рід Драгоманових // Шлях перемоги. – 2002. – 26 вересня. – С. 14.
  94. Арсенич П. Діти й онуки Івана Франка // Західний кур’єр. – 2006. – 31 серпня. – С. 20.
  95. Баган О. І. Франко і теперішнє становище нації. Збірник статей. – Дрогобич, 1991. – 90 с.
  96. Баган О. Еволюція світогляду і творчості Франка // Українська мова і література. – 2004. – № 36. – С. 5–ь6.
  97. Василенко М. Ґрунтовний життєпис великого Каменяра // Дивослово. – 2004. – № 10. – С. 78–79.
  98. Возняк С. У пошуках суспільного ідеалу (Франко і соціалізм): Монографія. – Івано-Франківськ: ЦІТ, 2006.
  99. Гвоздовський В. Утвердження національної ідеї в суспільно-політичних поглядах Івана Франка // Визвольний шлях. – 2002. – Кн. 7. – С. 78–85.
  100. Горак Р. Доля нащадків (маловідоме про родину І. Франка) // Літературна Україна. – 2002. – 20 червня. – С. 7.
  101. Грицак Я. «...Дух, що тіло рве до бою...»: Спроба політичного портрета І. Франка. – Львів: Каменяр, 1990. – 177 с.
  102. Кравців Б. Суспільно-політичні погляди І. Франка // Новий час. – 1991. – 6 червня.
  103. Лехман Т. Маловідомі спогади про І. Франка // Дзвін. – 2001. – № 8. – С. 154–155.
  104. Мазепа В. Історіософські погляди Івана Франка // Київська старовина. – 2000. – № 3. – С. 38–50.
  105. Неврилий М. І. Франко й державність // Літературна Україна. – 2006. – 15 червня. – С. 1, 7.
  106. Скоморовський В. Погляди І.Франка на історію українського народу періоду Середньовіччя та Нового часу.– Івано-Франківськ: Плай, 2004. – 60 с.
  107. Історія України в особах (ІХ – ХVIII). – К., 1995.
  108. Вечерський В. Меценатство української еліти в глухівський період Гетьманщини // Сучасність. — 1997. — № 3.
  109. М. Слабошпицький Українські меценати: Нариси з історії української культури/ 2-ге вид., допов. — К.: Вид-во М. П. Коць; Ярославів Вал, 2006. — 416 с.: іл.
  110. Дорошенко Д. Євген Чикаленко. Його життя і громадська діяльність. — Прага, 1934.
  111. Володимир Панченко «Український Дон Кіхот. „Головний ткач“ матеріальної тканини нашої історії»
  112. Анна Туманова «Євген Чикаленко: дивний пан і великий меценат»
  113. .Інна Старовойтенко «Євген Чикаленко: людина на тлі епохи»: Монографія. — К.: Темпора, 2009. — 544 с. ISBN 978-966-8201-70-7
  114. Дорошенко Д. Євген Чикаленко. Його життя і громадська діяльність / Передм. Любомира Белея. Кн. І. – Ужгород: Ґражда, 2008. – 224 с.
  115. Старовойтенко І. Євген Чикаленко: людина на тлі епохи. – К., 2009. – 544 с.
  116. Наталія Гамоля Генерація перших і єдиних. Династія Симиренків
  117. Биография: Галаган Григорий Павлович, «Biografija.ru» (рос.)
  118. Слабошпицький Михайло. Українець, який відмовився бути бідним (Петро Яцик) — К.: «Ярославів Вал», 2004.
  119. Абліцов Віталій, «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10 клас

( 35 год. – 1 год. на тиждень)

Видатні постаті України

першої половини XX століття

 

п/п

Зміст

Вимоги до знань і вмінь учнів

1.

Вступ. Ознайомлення із завданням і структурою курсу. Загальна характеристика даного періоду.

Учень (учениця):

- розповідає про мету, завдання, особливості курсу;

- пояснює, як працювати на уроках курсу;

- висловлює власні очікування щодо вивчення курсу

 

Тема 1. Видатні особистості в історії України початок ХХ ст.

Лідери національних ідей.

 

2.

М. Грушевський — видатний історик, політичний і державний діяч-публіцист.

Активна участь у діяльності Київської громади. Багатогранна діяльність М.Грушевського у Львові. Політична діяльність у Га­личині, Наддніпрянській Україні. М.Грушевський — автор май­же 2000 наукових праць.

Голова Української Централь­ної Ради, президент УНР. Еміг­рація (Чехословаччина, Австрія, Швейцарія, Німеччина, Фран­ція.) Повернення в Україну. Арешт і звільнення.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом М. Грушевського.

Учні повинні вміти:

- описувати постать М. Грушевського, використовувати історичні джерела для її характеристики; - називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; - показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; - на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність М. Грушевського; - характеризувати особу та розповідати біографію М.Грушевського і давати йому власну оцінку; - аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів М.Грушевського; - установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом  Грушевського; - зіставляти та порівнювати життєписи Грушевського та історичних постатей відповідного періоду; - висловлювати своє ставлення до особистості М.Грушевського; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

3.

Володимир Винниченко – письменник, революціонер, перший прем’єр – міністр УНР.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Володимира Винниченка.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Володимира Винниченка, використовувати історичні джерела для її характеристики; - називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; -  показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію В.Винниченка і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Володимира Винниченка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом  Володимира Винниченка; зіставляти та порівнювати життєписи Володимира Винниченка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості  В.Винниченка; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

4.

Микола Міхновський — розмежовувач українського політичного інтересу.

Наддніпрянське самостійництво 90-х рр. XIX ст. і М. Міхновський. Брошура «Самостійна Україна», РУП і УНП. Самостійницька течія між двома рево­люціями. М. Міхновський в Українській революції 1917—1920рр.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Миколи Міхновського.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Міхновського, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію М.Міхновського і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Миколи Міхновського; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом Миколи Міхновського; зіставляти та порівнювати життєписи М.Міхновського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Міхновського; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

5.

Симон Петлюра — соціал-демократ.

Напрямні українського соціал-демократизму і С. Петлюра. Ортодоксальний марксизм і позиція С. Петлюри. Російська орієнтація й українська спра­ва підчас Першої світової війни. Диктатор україн­ської революції на теренах Великої України.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Симона Петлюри.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Симона Петлюри, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Симона Петлюри і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Симона Петлюри; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом  С.Петлюри; зіставляти та порівнювати життєписи  Симона Петлюри та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості С.Петлюри; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

6.

Дмитро Донцов — властитель націоналістич­них прагнень.

Соціал-демократія і націоналізм: Д. Донцов до Першої світової війни. Поразка у визвольних зма­ганнях і гасло: «Нація понад усе». Літературно-пуб­ліцистична діяльність у 1920—1930-х рр.: форму­вання ідеології українського інтегрального націоналізму. ОУН і Д. Донцов: ідеологія націоналізму в розвитку.  

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Дмитра Донцова.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Д.Донцова, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Дмитра Донцова і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Дмитра Донцова; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом  Д.Донцова; зіставляти та порівнювати життєписи  Дмитра Донцова та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Д.Донцова; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

7.

В'ячеслав Липинський — засновник ідеї української політичної нації

Українці польської культури в національній полі­тиці наприкінці XIX — на початку XX ст. Від крайовської ідеології й територіалізму до політичної нації. Засновник державницької школи в історіо­графії та правоконсервативної політичної думки. На служіння Українській Державі й ідеології україн­ського монархізму.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом В'ячеслава Липинського.

Учні повинні вміти:

- описувати постать В'ячеслава Липинського, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію В.Липинського і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів В'ячеслава Липинського; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом  В'ячеслава Липинського; зіставляти та порівнювати життєписи В.Липинського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості В.Липинського; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

8.

Узагальнення знань по темі 1.

 

 

Тема 2.  Видатні діячі України періоду Української революції.

 

9.

Скоропадський Павло – останній гетьман України. Життєвий шлях. Прихід до влади. Культурна спадщина гетьмана.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Павла Скоропадського.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Павла Скоропадського, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Павла Скоропадського і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Павла Скоропадського; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом  Павла Скоропадського; зіставляти та порівнювати життєписи Павла Скоропадського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Павла Скоропадського; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

10.

Микола Василенко — українець у кадетах: від російства до українства. Кадетська партія — пристанище українських по­ступовців. Обласницька ідеологія кадетів — манівці національної політики. Права ідеологія й проросійська орієнтація. М. Василенко і Гетьманська держава П. Скоропадського.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Миколи Василенка.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Микола Василенко, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію М.Василенка і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Миколи Василенка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом  Миколи Василенка; зіставляти та порівнювати життєписи М.Василенка та історичних постатей відповідного періоду;

- висловлювати своє ставлення до особистості М.Василенка; ористуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

11.

Володимир Вернадський в орбіті російсько­го впливу: Україна як складова імперського

Українці російської культури. Українська культур­на спадщина як частина імперської культури. В. Вернадський — російський державний патріот. Науково-організаційна діяльність за Української Держави і перспективи національної науки.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Володимира Вернадського.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Володимира Вернадського, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію В.Вернадського і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Володимира Вернадського; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом В.Вернадського; зіставляти та порівнювати життєписи В.Вернадського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості В.Вернадського; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

12.

Сергій Єфремов — лідер наддніпрянського народництва. Лідер літературного і політичного народництва. Біля джерел наддніпрянського політичного цент­ризму (УРДП, УДП, ТУП). Політична публіцистика і С. Єфремов. Головний соціаліст-федераліст (1917—1921 рр.). Голова управи УАН проти більшовицької влади (20-ті рр. ХХ ст.).

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Сергія Єфремова.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Сергія Єфремова, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію С.Єфремова і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Сергія Єфремова; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом  С.Єфремова; зіставляти та порівнювати життєписи С.Єфремова та історичних постатей відповідного періоду;

- висловлювати своє ставлення до особистості С.Єфремова; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

13.

Андрій Жук — рупівець і перший політичний самостійник. Між національним і соціальним у партійному житті. РУП і УСДРП: реформізм та опортунізм. Група «Вільна Україна» — перша самостійницька організація. А.Жук і СВУ.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Андрія Жука.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Андрія Жука, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію А.Жука і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Андрія Жука; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом А.Жука; зіставляти та порівнювати життєписи А.Жука та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості А.Жука; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

14.

Узагальнення знань по темі 2.

 

 

Тема 3.  Історичні постаті в період громадянської війни та іноземної інтервенції  (1918 – 1920р.р.)

 

15.

Махно Нестор Іванович – анархіст, селянський ватажок, талановитий полководець партизанської війни.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Нестора Махна.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Нестора Махна, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Нестора Махна і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Нестора Махна; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явища­ми, пов’язаними із життєписом Н.Махна; зіставляти та порівнювати життєписи Н.Махна та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Н.Махна; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

16.

Тютюнник Юрій Никифорович – український військовий діяч, повстанський отаман, генерал – хорунжий, організатор другого зимового походу УГА.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Юрія Тютюнника.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Юрія Тютюнника, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Юрія Тютюнника і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Юрія Тютюнника; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом  Юрія Тютюнника; зіставляти та порівнювати життєписи  Ю.Тютюнника та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Ю.Тютюнника; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

17.

Смоктій Никодим Петрович – селянин с. Гусакове, організатор Вільного козацтва на Звенигородщині 1917р., курінний отаман Гусаківського курення, генеральний осавул Вільного козацтва, голова Звенигородської земської управи.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Никодима Смоктія.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Никодима Смоктія, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Никодима Смоктія і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Никодима Смоктія; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом Н.Смоктія; зіставляти та порівнювати життєписи  Никодима Смоктія та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Н.Смоктія; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

18.

Тарнавський Мирон український воєначальник, генерал  - чотар УГА.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Мирона Тарнавського.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Мирона Тарнавського, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Мирона Тарнавського і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Мирона Тарнавського; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом  Мирона Тарнавського; зіставляти та порівнювати життєписи М. Тарнавського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Тарнавського; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

19.

Вище військове керівництво Холодного Яру у 1917 – 1922 роках. Чучупак Василь Степанович – вчитель, мельничанський сотник,  медведівський курінний. У 1919 – 1920 роках – командир полку гайдамаків Холодного Яру. Брати Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупаки (Чучупак Олекса Степанович, Чучупак Петро Степанович, Чучупак (Семен або Олекса).

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом В.Чучупаки, О.Чучупаки, П.Чучупаки.

Учні повинні вміти:

- описувати постать В.Чучупаки, О.Чучупаки, П.Чучупаки, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча;  на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію В.Чучупаки, О.Чучупаки, П.Чучупаки і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів В.Чучупаки, О.Чучупаки, П.Чучупаки; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом  В.Чучупаки, О.Чучупаки, П.Чучупаки; зіставляти та порівнювати життєписи  В.Чучупаки, О.Чучупаки, П.Чучупаки та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості В.Чучупаки, О.Чучупаки, П.Чучупаки; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

 

Тема 4. Історичні постаті Західної України в 20 – 30 роках

 

20.

Андрей Шептицький (1865-1944), видатний український церковний, культурний та громадський діяч, митрополит. Сергій Єфремов (1876— 1939), видатний українсь­кий громадсько-політич­ний і державний діяч, лі­тературний критик, істо­рик літератури.

Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом А. Шептицького. Володіючи предметними уміннями, учень/учениця: називає у хронологічній послідовності основні явища політичного і культурного життя видатних особистостей; показує на карті місце народження і проживання;  - аналізує, узагальнює факти та різні точки зору щодо поглядів Шептицького Андрея, у процесах консолідації української нації, формуванні політичних партій, обґрунтовує власну позицію з цих питань, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе; користуючись довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації, готує доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події, пов'язані з діяльністю видатних особи­стостей в української революції.

21.

Коновалець Євген – український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (з 1927 р.)

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Євгена Коновальця.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Євгена Коновальця, використовувати історичні джерела для її характеристики;  називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Євгена Коновальця і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Євгена Коновальця; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом Є.Коновальця; зіставляти та порівнювати життєписи Є.Коновальця та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Є.Коновальця; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

22.

Мельник Андрій – український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, один з лідерів ОУН.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Мельника Андрія.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Мельника Андрія, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію А.Мельника і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів А.Мельника; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом  А.Мельника; зіставляти та порівнювати життєписи А.Мельника та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості А.Мельника;  користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

23.

Бандера Степан – український політичний діяч, один з лідерів українського націоналістичного руху 30 – 50 – х роках.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Степана Бандери.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Степана Бандери, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Степана Бандери і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Степана Бандери; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом С.Бандери; зіставляти та порівнювати життєписи С.Бандери та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості С. Бандери; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

24.

Волошин Августин – президент Карпатської України (1939 р.).

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Августина Волошина.

Учні повинні вміти:

- описувати постать А.Волошина, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію А.Волошина і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Августина Волошина; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом  А.Волошина; зіставляти та порівнювати життєписи А.Волошина та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості А.Волошина; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

25.

Узагальнення знань по темі 3-4.

 

 

Тема 5. Видатні постаті культури України

 

26.

Довженко Олександр Петрович – режисер, письменник, сценарист. Внесок Довженка в розвиток українського кіномистецтва.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Олександра Довженка.

Учні повинні вміти:

- описувати постать О.Довженка, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію О.Довженка і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Олександра Довженка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом  О.Довженка; зіставляти та порівнювати життєписи О.Довженка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості О.Довженка; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

27.

Курбас Лесь – видатний український театральний діяч і режисер. Театр „Березіль”. Розвиток українського театру у 20 – 30 – х роках.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Курбаса.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Курбаса, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Курбаса і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Курбаса; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом  Курбаса; зіставляти та порівнювати життєписи Курбаса та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Курбаса; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

28.

Яворницький Дмитро Іванович – історик, археолог, етнограф, фольклорист, письменник.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Дмитра Яворницького.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Д.Яворницького, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості;  показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Д.Яворницького і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Д.Яворницького; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Д.Яворницького; зіставляти та порівнювати життєписи Д.Яворницького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Дмитра Яворницького; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

29.

Скрипник Микола – державний діяч УРСР, голова Народного Секретаріату, нарком внутрішніх справ УРСР, з 1925 р. Генеральний прокурор, активний прибічник політики  „українізації”.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Миколи Скрипника.

Учні повинні вміти:

- описувати постать М.Скрипника, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію М.Скрипника і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів М.Скрипника; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом  Миколи Скрипника; зіставляти та порівнювати життєписи М.Скрипника та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Скрипника; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

30.

Хвильовий Микола Григорович, (Фітільов) – письменник, публіцист, один із засновників Спілки пролетарських письменників ”Гарт”, а у 1925 - літературної організації ВАПЛІТЕ.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Миколи Хвильового.

Учні повинні вміти:

- описувати постать М.Хвильового, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію М.Хвильового і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Миколи Хвильового; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом  М.Хвильового; зіставляти та порівнювати життєписи М.Хвильового та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Хвильового; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

 

Тема 6. Видатні постаті нашого краю першої половини ХХ століття

 

31.

Кошиць Олександр Антонович (Антонієвич) - видатний український композитор, диригент, фольклорист. Засновник і керівник Української республіканської капели.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Олександра Кошиця.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Олександра Кошиця, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію О.Кошиця і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Олександра Кошиця; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом  О.Кошиця; зіставляти та порівнювати життєписи О.Кошиця та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості О.Кошиця; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

32.

Кримський Агатангел Юхимович – академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, сходознавець, славіст, письменник. Один із засновників Української Академії наук.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Агатангела Кримського.

Учні повинні вміти:

- описувати постать А.Кримського, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію А.Кримського і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів А.Кримського; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом  А.Кримського; зіставляти та порівнювати життєписи А.Кримського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості А.Кримського; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

33.

Терещенко Софія Мефодіївна – художниця, етнограф, фольклористика. Дійсний член Етнографічної комісії ВУАН, учитель, засновник Звенигородської  художньої школи на Черкащині.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Софії Терещенко.

Учні повинні вміти:

- описувати постать Софії Терещенко, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Софії Терещенко і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Софії Терещенко; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом С.Терещенко; зіставляти та порівнювати життєписи  Софії Терещенко та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості С.Терещенко; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

34.

Узагальнення знань по темах 5-6.

 

35.

Підсумковий урок

 

 

Список рекомендованої літератури

 

  1. Верстюк В.Ф. Симон Петлюра: політичний портрет: [Текст]: [до 125-річчя від дня народження] / В.Ф. Верстюк // Укр. іст. журнал. – 2004.– № 3.– С. 112-126.
  2. Видатні постаті в історії України IX - XIX ст.: [Текст]: короткі біогр. нариси. Історичні та художні портрети / В.І.Гусєв, В.П. Дрожжин, Ю.О. Калінцев та ін. – К.: Вища шк., 2002.– 359 с.
  3. Лупейко В.Ю. У світі українських інтелектуалів: [Текст] / В.Ю. Лупейко. – Д.: Наука і освіта, 2004.– 268 с.
  4. 100 найвідоміших українців: [Текст]  / М. Гнатюк, Л. Громовенко, О. Ломанова та ін. – М.: Вече, К.: Орфей, 2002.– 592 с.
  5. Тоболі В.Вивчення життя і діяльності історичних осіб через використання схем – портретів // Історія в школах України.- 1999.- №1.- с. 25- 27.
  6. Енциклопедія історії України: В 5 т.: [Текст] / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 2003.– Т.1: А – В.– 688 с.
  7. Провідники духовності в Україні: [Текст]: довідник / За ред. І.Ф. Кураса.– К.: Вища шк., 2003.–
  8. Реєнт О.П. Павло Скоропадський: [Текст] / О.П. Реєнт. – К.: Альтернативи, 2003.–304с.– (Особистість і доба).
  9. Махун Сергій. 1000 великих полководців. ХІ – початок ХVІІІ століття. – К.: Школа, 2005.- 239 с
  10. Найтов В.В. Видатні особистості України. – Харків: Книжковий Клуб „ Клуб Сімейного дозвілля”, 2007.- 400с.: іл.
  11. Сергійчук В. І. Симон Петлюра.- К.: Україна, 2004. – 448 с. ( Українські державники): іл.
  12. Остапенко П. В. Усі видатні постаті історії України. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007.- 352с.
  13. Шаров І.Ф. 100 видатних імен України. – К., Видавничий дім  „ Альтернативи”, 1999.- 496с.
  14. Плохій С. Великий переділ: незвичайна історія Михайла Грушевського. — К., 2011. — ISBN 0-8020-3937-5
  15. Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.— К.,2010. — С.236—237.
  16. Жадько В. О. Некрополь на Байковій горі. — К.,2008. — С. 7, 156–161, 261, 271.
  17. Иваницкая С. Г. М.С.Грушевский в годы Первой мировой войны: аспекты общественно-политической и публицистической деятельности // Клио. — 2009. — № 2 (45). — С.109-117.
  18. Чмырь С. Г. Грушевский М. С. // Политические партии России, конец XIX — первая треть ХХ века: энциклопедия. — М., 1996. — С.165—170.
  19. Винар Л. Автобіографія Михайла Грушевського з 1906 і 1926 років, як джерело до вивчення його життя і творчости / «Український історик», 1974, № 01-03
  20. Козловський С. Історіософські погляди М. С. Грушевського на період княжої Русі та їх вплив на формування державницького напряму львівської історичної школи / Сергій Козловський // Українська державність: історія і сучасність. Збірник матеріалів VI Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених. — Маріуполь : Вид. МДУ, 2009. — Частина І — С. 68-70.
  21. Процюк С. Маски опадають повільно. Роман про Володимира Винниченка / Степан Процюк. — К. : Видавничий центр «Академія», 2011 . — 304 с.
  22. Кульчицький С., Солдатенко В. Володимир Винниченко (2005)
  23. Балабко О. З Ніцци до Мужена. Від Башкирцевої до Винниченка: Есеї, п'єса. — К.: Факт, 2007. — 192 с. — іл.
  24. Степан Процюк про Василя Стефаника, Карла-Густава Юнга, Володимира Винниченка, Архипа Тесленка, Ніку Турбіну] / С. Процюк. — Київ : Грані-Т, 2008 . — 96 сторінок.
  25. Андрієвський В. Микола Міхновський (Нарис суспільно–політичної біографії) // Визвольний шлях. — 1974. — № 4. — С. 588–617.
  26. Антонович Д. Микола Міхновський на Шевченкових роковинах у Полтаві в 1900 р. // Календар «Дніпро» на 1937 рік. — Львів, 1936. — С. 117–119.
  27. Антонович К. З моїх споминів. — Частина 3 (Про Миколу Міхновського) // Українська вільна Академія Наук. Серія УВАН. — Ч. 25. — Вінніпег, 1967. — С. 85–113.
  28. Батуринець В. Правда про самостійництво М. Міхновського // Вільна Україна. — 1967. — Ч. 54. — С. 21–23.
  29. Білецький Б.Ф., Карпо В.Л. Микола Іванович Міхновський (До 75–річчя від дня загибелі) // Питання історії України. Збірник наукових статей. — Т. 3. — Кафедра історії України Чернівецького держуніверситету. — Чернівці, 1999. — С. 96–107.
  30. Борис Р. Микола Міхновський в дореволюційний час. — Львів, 1936. — 32 с.
  31. Верстюк В., Осташко Т. Міхновський Микола Іванович // В. Верстюк, Т. Осташко. Діячі Центральної Ради. Біографічний довідник. — К., 1998. — С. 131–133.
  32. Гак А. Микола Міхновський // Пробоєм. — 1943. — Ч. 4. — С. 233–237.
  33. Горєлов М. Перший український державник // Микола Горєлов. Передвісники незалежної України. Історичні розвідки. — К., 1996. — С. 14–58.
  34. Євтимович В. Микола Міхновський — творець українського націоналізму // Календар «Батьківщини» на 1937 рік. — Львів, 1936. — С. 22–34.
  35. Євтимович В. Поручик Микола Міхновський (Творець новітнього українського війська) // Гомін України. — 1957. — 21 квітня.
  36. Жук А. Писання Миколи Міхновського // Молода нація. — 2003. — № 2. — С. 40–44.
  37. Журба Г. Міхновський на 1–му укр. військовому з'їзді (Дрібка з моїх споминів) // Календар «Дніпро» на 1937 рік. — Львів, 1936. — С. 120–121.
  38. З діяльності М. Міхновського в 1904 році (Матеріали) // Календар–альманах Українського слова». — Париж, 1961. — С. 123–127.
  39. З листів сучасників про Миколу Міхновського (Опублікував Зиновій Книш) // Календар–альманах «Нового шляху», 1978. — Торонто, (Б. р). — С. 67–72.
  40. Кармазіна М. Світ ідей Миколи Міхновського // Нова політика. — 1998. — № 6. — С. 39–44.
  41. Карпо В.Л. До питання ідеологічних засад концепцій «націоналізму» М. Міхновського і Д. Донцова // Питання історії України. Збірник наукових статей. — Т. 2. — Кафедра історії України Чернівецького держуніверситету, 1998. — С. 69–73.
  42. Книш 3. Деякі думки Миколи Міхновського про націоналізм // Самостійна Україна. — 1976. — Ч. 3–4. — С. 35–39.
  43. Коковський Ф. Микола Міхновський і література // Назустріч. Двотижневик (Львів). — 1937. — Ч. 12. — 15 червня.
  44. Кривошея В. Родовід Міхновських // Українська генеалогія: теорія, методологія. Історія та практика. — К., 1996. — С. 144–149.
  45. Курас І.Ф., Турченко Ф.Г., Геращенко Т.С. М.І. Міхновський: постать на тлі епохи // Український історичний журнал. — 1992. — № 9. — С. 76–91; № 10–11. — С. 63–79.
  46. Лінецький С. М. Міхновський: Міфи історії та правда історії // Альманах «Молода нація». — 1996. — Вип. 1. — С. 214–222.
  47. Мартинець В. Микола Міхновський — піонер українського націоналізму // Політологічні читання. — 1995. — № 2. — С. 249–263.
  48. Мірчук П. Микола Міхновський. Апостол української державності. — Філадельфія, 1960. — 136 с.
  49. Микола Міхновський (Громадський і політичний діяч, публіцист) // Назустріч. — 1937. — № 12. — 15 червня.
  50. Микола Міхновський в дореволюційний час. — Львів, 1936 (Бібліографічний огляд) // Назустріч. — 1936. — № 11. — 1 червня.
  51. Микола Міхновський (В 15–ту річницю смерті) // Боротьба за волю. — 1940. — Ч. 1. — Т. 1. — С. 6–8.
  52. Микола Міхновський. Посмертні згадки // Календар «Просвіти» на 1925 рік. — (Б. р., б. м.). — С. 85–99.
  53. Невідомі документи про Миколу Міхновського (Вступна стаття, підготовка документів до друку та примітки Сергія Квіта) // Українські проблеми. — 1994. — № 2. — С. 91–104.
  54. Остудін В. Міхновський — замовчуваний діяч національного відродження // Республіканець. — 1992. — № 3. — С. 124–136.
  55. Пачовський В. Військовий з'їзд: 3 поеми «Золоті Ворота». Присвята М. Міхновському// Назустріч. — 1937. — № 21. — 1 листопада.
  56. С.Р. В. Винниченко і М. Міхновський в обороні створення полку ім. Богдана Хмельницького // Вільна Україна. — 1967. — Ч. 54. — С. 24–25.
  57. Сосновський М. Микола Міхновський і Дмитро Донцов — речники двох концепцій українського націоналізму // Зустрічі. — 1991. — №2.
  58. Старицька–Черняхівська Л. Микола Міхновський. Лірика. 94 стор., ціна 50 коп. (Рецензія) // Літературно–науковий вісник. — Т. 58. — Кн. 4. — 1913. — С. 184–188.
  59. Стовба О. Матеріали до історії роду Міхновських // Український історик. — 1983. — № 2–4. — С. 75–82. — С. 91–104.
  60. Сущик С. Державник — революціонер — націоналіст (До 35–річчя з дня смерті) // Самостійна Україна. — 1959. — Ч. 5. — С. 3.
  61. Ткаченко Ю. «Батько українських націоналістів» (Микола Міхновський) // Віче. — 1995. — № 11. — С. 127–138.
  62. Турченко Ф.Г. Микола Міхновський: дитинство та юність // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. — Запоріжжя, 2000. — Вип. IX. — С. 36–54.
  63. Турченко Ф.Г. Микола Міхновський: студентські роки (Фрагмент біографії) // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. — Запоріжжя, 2001. — Вип. X. — С. 72–91.
  64. Турченко Ф.Г. Останні роки у Києві (Фрагмент з біографії Миколи Міхновського) // Наукові праці історичного факультету Запорізького університету. — Запоріжжя, 2002. — Вип. XIV. — С. 45–66.
  65. Турченко Ф.Г. «Харківський проект» Миколи Міхновського// Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. — Запоріжжя, 2003. — Вип. XV. — С. 7–34.
  66. Федорович Р. Микола Міхновський (1873–1924) // Українське козацтво. — 1967. — Ч. 1–2. — С. 27–30.
  67. Іванiс В. М. Симон Петлюра — Президент України. — Київ : Наукова думка, 1993.
  68. Симон Петлюра та українська національна революція. Зб. праць Другого конкурсу петлюрознавців України / В. Михальчук (сост.). — Київ: Рада, 1995
  69. Симон Петлюра та його родина / Сост. В. Михальчук. Киiв, 1996.
  70. Симон Петлюра у контексті українських національно-визвольних змагань: Зб. наук. праць / Інститут історії України НАН України / В. Верстюк (ред.). — Фастів: Поліфаст, 1999.
  71. Финкельштейн Ю. Симон Петлюра. Ростов-на-Дону, 2000.
  72. Литвин С. Суд iсторii: Симон Петлюра i петлюрiана. Киiв, 2001.
  73. Сушко Ю. М. Петля для Петлюры. — М.: Центрполиграф, 2012. — 287 с.
  74. Баган О. Поміж містикою і політикою: Дмитро Донцов на тлі української політичної історії 1-ї пол. ХХ ст. — К.: УВС ім. Ю.Липи, 2008. — 77 с.
  75. Іванишин В. Дмитро Донцов // Вісниківство: літературна традиція та ідеї. — Дрогобич: Коло, 2009.- С. 236–244.
  76. Квіт С. Царські жандарми і цензура про Дмитра Донцова // Слово і час. — 1992. — № 9. — С. 70-73.
  77. Крупач М. Дмитро Донцов та Євген Маланюк: перше полемічне перехрестя // Вісниківство: літературна традиція та ідеї. — Дрогобич: Коло, 2009. — С. 49-58.
  78. Лісовий В. Драгоманов і Донцов // Філософська і соціологічна думка. — 1991. — № 9. — С. 83-101.
  79. Матеріали наукової конференції, присвяченої пам'яті Дмитра Донцова. — К.: Видання Конгресу українських націоналістів, 1993. — 46 с.
  80. Міщук Р. С. Донцов Дмитро Іванович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2. — С. 93-94.
  81. Сварник Г. Архіви Дмитра Донцова // Пам'ятки України. — 1994. — № 3/6. — С. 122–123.
  82. Сосновський М. Дмитро Донцов: політичний портрет. — Нью-Йорк — Торонто, 1974. — 419 с.
  83. В’ячеслав Липинський – ідеолог українського державотворення: Зб. наук. праць / НАН України. Ін-т політ. і етнонац. досліджень та ін.; Ред. Б. Ярош. –Луцьк: Волин. обл. друк., 2001. –188 с.
  84. Гришко В. В’ячеслав Липинський і його творчість. – Нью-Йорк: Булава, 1961. – 87 с.
  85. Корновенко С. В. Українська революція: Історичні портрети: навчальний посібник для студ. іст.фак-тів вищ. навч. закл. України / С. В. Корновенко, А. Г. Морозов, О. П. Реєнт. – Вінниця:Фоліант,2004. – С. 111-118.
  86. Лисяк-Рудницький І. Липинський Вячеслав // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. Репринт. відтворення. – К., 1996.–Т. 4. – С. 1292-1293.
  87. Реєнт О. Павло Скоропадський. — К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2003. — 304 с.
  88. Гавриленко О. А., Логвиненко І. А. Гетьманський переворот 29 квітня 1918 р.: причини та наслідки // Актуальні проблеми юридичної науки у дослідженнях вчених: науково-практичний збірник. — К., 2000. — № 3. — С. 2-10.
  89. Масенко Л. "Феномен малоросійства: Павло Скоропадський" (з книги «Мова і політика»)
  90. Георгій Папакін. Невідомий щоденник Павла Скоропадського періоду російсько-японської війни 1904–1905 рр.
  91. Булгаков Ю. Життя та діяльність Павла Скоропадського: українська історіографія 1991 – 2011 рр.: Дис. … канд. іст. наук: 07.00.06 / Ю.В. Булгаков. – К., 2011. – 231 с.
  92. Булгаков Ю. Життя та діяльність Павла Скоропадського в українській історіографії 1991–2011 рр.: бібліографія / Ю.В. Булгаков, С.Ф.Павленко. – К.: Логос, 2012. – 59 с.
  93. Василенко Микола Прокопович // Довідник з історії України (А-Я). Посібник для серед. загальноосвіт. навч. закл. / За заг. ред. І.Підкови, Р.Шуста. — 2-ге вид., доопр. і доповн. — К.: Ґенеза, 2001. — С. 98.
  94. Усенко І. Б. Микола Прокопович Василенко: штрихи до портрета // Історія в школах України. — 2001. — N91. — С. 50—53.
  95. Тронько П. Т. Василенко Микола Прокопович // Енциклопедія історії України. — Т. 1. — К.: Наук, думка, 2003. — С. 441–442.
  96. Матвеева А. В. Василенко Микола Прокопович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 4. — К" 2005. — С. 109.
  97. Онищенко О. С. Роль М. П. Василенка у формуванні концепції та заснуванні національної бібліотеки Української держави // Вісник Національної академії наук України. — 2006. — № 6. — С. 17-25.
  98. Шемшученко Ю. С. Сторінки життя і творчості // Вісник Національної академії наук України. — 2006. — № 6. — С. 26—30.
  99. Усенко І. Б. Основоположник української історико-правової науки // Вісник Національної академії наук України. — 2006. — № 6. — С. 30—34.
  100. Матвеева А. В. М. П. Василенко та його роль в утворенні Української Академії наук // Вісник Національної академії наук України. — 2006. — № 6. — С. 34—38.
  101. Верстюк В. Ф. Громадсько-політична діяльність М. П. Василенка // Вісник Національної академії наук України. — 2006. — № 6. — С. 38—47.
  102. Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
  103. Махно Н. «Русская революция на Украине» Париж 1929 р.
  104. Довідник з історії України. — 2-е видання. — К.: Генеза, 2001. — С. 458–459.
  105. Махно і Махновщина (Енциклопедія Українознавства)
  106. Черний Гелій. Нестор Махно — основоположник маневрової війни // Україна Incognita. — К.: Факт, 2003. — С. 250–253.
  107. Уривки з документального роману Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр» в частині, що стосується особистості Нестора Махна.
  108. Харченко Т. Н., Очкурова О. Ю., Рудычева И. А. 100 знаменитых людей Украины. — Харьков: Фолио, 2004. — С. 303–307.
  109. Нестор Махно (1888–1934), провідник повстанського руху // 100 найвідоміших українців. — К., 2005. — С. 471–479.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11 клас

( 35 год. – 1 год. на тиждень)

Видатні постаті України

другої половини XX століття

 

п/п

Зміст

Вимоги до знань і вмінь учнів

1.

Вступ. Ознайомлення із завданням і структурою курсу. Загальна характеристика даного історичного періоду.

Учень (учениця):

- розповідає про мету, завдання, особливості курсу; пояснює, як працювати на уроках курсу; висловлює власні очікування щодо вивчення курсу

 

Тема 1. Видатні постаті України в період  Другої світової війни

 

2.

Шухевич Роман (псевдонім – генерал Тарас Чупринка) – видатний діяч українського руху, відіграв велику роль у створенні Української повстанської армії та був її головним командиром.

 

Тарас Бульба-Боровець - видатний діяч українського повстанського руху, організатир націоналістичного підпілля на Поліссі і Волині.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Романа Шухевича та Тараса Бульби-Боровця.

Учні повинні уміти:

- описувати постать Р. Шухевича та Т. Бульби-Боровця, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Р. Шухевича та Т. Бульби-Боровця і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Р. Шухевича та Т. Бульби-Боровця; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом Р. Шухевича та Т. Бульби-Боровця; зіставляти та порівнювати життєписи Р. Шухевича та Т. Бульби-Боровця та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Р. Шухевича та Т. Бульби-Боровця; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

3.

Сидір Ковпак – радянський державний  і громадський діяч, один з організаторів партизанського руху, двічі Герой Радянського Союзу, генерал – майор.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Сидора Ковпака.

Учні повинні уміти:

- описувати постать С. Ковпака, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію С. Ковпака і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів С. Ковпака; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом С. Ковпака; зіставляти та порівнювати життєписи С. Ковпака та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості С.Ковпака; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

4.

Кожедуб Іван Микитович – легендарний льотчик – винищувач, ас повітряних боїв Великої Вітчизняної війни, тричі Герой Радянського Союзу.

 

Берест Олексій - Герой України, лейтенант Червоної Армії, що встановив, разом з М. Єгоровим та М. Кантарією, Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу о 21.50 30 квітня 1945.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Івана Кожедуба та Олексія Береста.

Учні повинні уміти:

- описувати постать І. Кожедуба та О. Береста, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію І. Кожедуба та О. Береста і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів І. Кожедуба та О. Береста; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом І. Кожедуба та О. Береста; зіставляти та порівнювати життєписи І. Кожедуба та О. Береста та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості І. Кожедуба та О. Береста; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

5.

Кирпоно́с Миха́йло — радянський воєначальник, генерал-полковник, Герой Радянського Союзу, командувач Південно-Західним фронтом СРСР із червня по вересень 1941 року. Один з 4 командувачів фронтами (Ватутін М., Петров М. Черняховський І.) загиблих у роки війни на фронті.

 

Черняховський Іван Данилович – видатний радянський полководець, двічі Герой Радянського Союзу.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Михайла Кирпоноса та Івана Черняховського.

Учні повинні уміти:

- описувати постать М. Кирпоноса та І.Черняховського, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію М. Кирпоноса та І.Черняховського і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів М. Кирпоноса та І.Черняховського; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом М. Кирпоноса та І.Черняховського; зіставляти та порівнювати життєписи М. Кирпоноса та І.Черняховського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М. Кирпоноса та І.Черняховського; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

6.

Дерев’янко Кузьма - видатний воєначальник, один із найосвіченіших військових свого часу. Поставив підпис від імені Радянського Верховного Головнокомандування на Акті капітуляції Японії. Фактично, підписанням цього документу 2 вересня 1945 року було завершено Другу світову війну.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Кузьми Дерев’янка.

Учні повинні уміти:

- описувати постать К.Дерев’янка використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію К.Дерев’янка і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів К.Дерев’янка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом К.Дерев’янка; зіставляти та порівнювати життєписи К.Дерев’янка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості К.Дерев’янка; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

7.

Узагальнення знань по темах 1.

 

 

Тема 2. Видатні постаті дисидентського руху

 

8.

Йосип Сліпий (1892— 1984), видатний український церковний діяч, релігійний дисидент.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Йосипа Сліпого.

Учні повинні уміти:

- описувати постать Йосипа Сліпого, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Йосипа Сліпого і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Йосипа Сліпого; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом  Йосипа Сліпого; зіставляти та порівнювати життєписи Йосипа Сліпого та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Йосипа Сліпого; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

9.

Драч Іван – поет – громадянин, державний діяч, один з лідерів Народного Руху України за перебудову, автор численних видань, лауреат Державної премії України ім.. Т . Г. Шевченка.

 

Дзюба Іван – правозахисник, письменник, публіцист, президент Республіканської асоціації україністів, міністр культури з 1992р., автор трактату „Інтернаціоналізм чи русифікація”.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Івана Драча та Івана Дзюби.

Учні повинні уміти:

- описувати постать І. Драча та І. Дзюби, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію І. Драча та І. Дзюби і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів І. Драча та І. Дзюби; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом І. Драча та І. Дзюби; зіставляти та порівнювати життєписи І. Драча та І. Дзюби та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості І. Драча та І. Дзюби; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

10.

Стус Василь  правозахисник, поет.

 

Симоненко Василь – поет прекрасної і трагічної долі, один із найталановитіших виразників дум і прагнень рідного народу, своєї доби.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Василя Стуса та Василя Симоненка.

Учні повинні уміти:

- описувати постать В. Стуса та В. Симоненка, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію В. Стуса та В. Симоненка і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів В. Стуса та В. Симоненка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, зіставляти та порівнювати життєписи В. Стуса та В. Симоненка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості В. Стуса та В. Симоненка; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

11.

Чорновіл В’ячеслав – дисидент і правозахисник, голова Народного Руху.

 

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом В’ячеслава Чорновола.

Учні повинні уміти:

- описувати постать В. Чорновола, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; показувати на карті місця народження і проживання названого діяча; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію В. Чорновола і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів В. Чорновола; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, зіставляти та порівнювати життєписи В.Чорновола та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості В.Чорновола; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

12.

Лук’яненко Левко - український дисидент і політик часів СРСР; політик та громадський діяч, народний депутат України. Герой України. Письменник. Автор Акту про Незалежність України.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Левка Лук’яненка.

Учні повинні уміти:

- описувати постать Л. Лук’яненка, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Л. Лук’яненка і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Л. Лук’яненка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, зіставляти та порівнювати життєписи Л. Лук’яненка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Л.Лук’яненка; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

13.

Джемілєв Мустафа - український політичний та громадський діяч кримськотатарського походження, один із провідників кримськотатарського національного руху, учасник дисидентського руху у СРСР, політв'язень, Народний депутат України.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Мустафи Джемілєва.

Учні повинні уміти:

- описувати постать М. Джемілєва, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію М. Джемілєва і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів М. Джемілєва; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, зіставляти та порівнювати життєписи М. Джемілєва та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М. Джемілєва; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

14.

Руденко Микола Данилович – письменник, поет, громадянський діяч, правозахисник, філософ. Герой України. Лауреат Державної премії ім.. Т Шевченка за роман „Орлова балка”.

 

Горська Алла - українська художниця і відомий діяч правозахисного руху 60-х років в Україні.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Миколи Руденка та Алли Горської.

Учні повинні уміти:

- описувати постать М. Руденка та А.Горської, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію М. Руденка та А.Горської і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів М. Руденка та А.Горської; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, зіставляти та порівнювати життєписи М. Руденка та А.Горської та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М. Руденка та А.Горської; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

15.

Узагальнення знань по темах 2.

 

 

Тема 3. Видатні українські партійні діячі

другої половини  ХХ –  початку ХХІ  століття

 

16.

Шелест Петро Юхимович – український партійний діяч, перший секретар Київського обкому партії, перший секретар ЦК КПУ, заступник голови Ради Міністрів СРСР.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Петра Шелеста.

Учні повинні уміти:

- описувати постать Петра Шелеста, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Петра Шелеста і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Петра Шелеста; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, висловлювати своє ставлення до особистості П.Шелеста; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

17.

Щербицький Володимир Васильович – український партійний та радянський діяч, секретар ЦК КПУ, голова Ради Міністрів УРСР, перший секретар ЦК КПУ.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Володимира Щербицького.

Учні повинні уміти:

- описувати постать Володимира Щербицького, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Володимира Щербицького і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Володимира Щербицького;  установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами; висловлювати своє ставлення до особистості    Володимира Щербицького; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

18.

Кравчук Леонід Макарович – громадський  і державний діяч. Перший Президент незалежної України. Герой України. 

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Леоніда Кравчука.

Учні повинні уміти:

- описувати постать Леоніда Кравчука, використовувати історичні джерела для її характеристики; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Леоніда Кравчука і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Леоніда Кравчука; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, висловлювати своє ставлення до особистості Л.Кравчука; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

19.

Кучма Леонід Данилович – Прем’єр – міністр України, з 1994 р. Президент України.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Леоніда Кучми.

Учні повинні уміти:

- описувати постать Леоніда Кучми, використовувати історичні джерела для її характеристики;

- називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Леоніда Кучми і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Леоніда Кучми; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом  Леоніда Кучми; зіставляти та порівнювати життєписи Леоніда Кучми та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Леоніда Кучми; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

20.

Ющенко Віктор Андрійович – політичний і державний діяч, голова правління Національного банку України, входить у шістку кращих банкірів світу. З 1999 – 2001 – Прем’єр міністр України, з 2002 року народний України, а з 2004 – Президент України.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Віктора Ющенка.

Учні повинні уміти:

- описувати постать Віктора Ющенка, використовувати історичні джерела для її характеристики; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Віктора Ющенка і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Віктора Ющенка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом  Віктора Ющенка; зіставляти та порівнювати життєписи  Віктора Ющенка та історичних постатей відповідного періоду; - висловлювати своє ставлення до особистості Віктора Ющенка; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

21.

Порошенко Петро Олексійович – четвертий Президент України. Дитячі та юнацькі роки. Початок трудової діяльності. Підприємницька діяльність. Політична діяльність. Позачергові президентські вибори 2014 року. Обрання Президентом в першому турі.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом діяча.

Учні повинні уміти:

- описувати постать П. Порошенка, використовувати історичні джерела для її характеристики; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію П. Порошенка і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів П. Порошенка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом П. Порошенка; зіставляти та порівнювати життєписи П. Порошенка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості    П. Порошенка; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

22.

Узагальнення знань по темі 3.

 

 

Тема 4. Відомі постаті України в галузі науки та культури

 

23.

Патон Євген - український вчений у галузі зварювальних процесів і мостобудування. Академік АН УРСР. Герой Соціалістичної Праці. Заслужений діяч науки УРСР. Фундатор і перший керівник Інституту електрозварювання АН України.

 

Патон Борис – вчений у галузі електрозварювання, металургії і технології металів; Президент АН України.

 

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Євгена та Бориса Патона.

Учні повинні уміти:

- описувати постать Євгена та Бориса Патона, використовувати історичні джерела для її характеристики; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Євгена та Бориса Патона і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Євгена та Бориса Патона; зіставляти та порівнювати життєписи  Євгена та Бориса Патона та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Євгена та Бориса Патона; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

24.

Амосов Микола – хірург, член – кореспондент АМН СРСР, заслужений діяч науки УРСР.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Миколи  Амосова .

Учні повинні уміти:

- описувати постать М.Амосова, використовувати історичні джерела для її характеристики; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію М.Амосова і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів М.Амосова; зіставляти та порівнювати життєписи   М.Амосова та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Амосова; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

25.

Корольов Сергій – вчений у галузі механіки та процесів керування, конструктор ракетно – космічних систем.

 

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом С.Корольова.

Учні повинні уміти:

- описувати постать С.Корольова, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію С.Корольова і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів С.Корольова; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом С.Корольова; висловлювати своє ставлення до особистості С.Корольова; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

26.

Попович Павло – перший космонавт – українець.

 

Каденюк Леонід – перший космонавт незалежної України.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Поповича П. та Л. Каденюка.

Учні повинні уміти:

- описувати постать П. Поповича та Л.Каденюка, використовувати історичні джерела для її характеристики; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію П.Поповича та Л.Каденюка і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів П. Поповича та Л.Каденюка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом П.Поповича та Л.Каденюка; висловлювати своє ставлення до особистості П. Поповича та Л.Каденюка; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

27.

Кавалерідзе Іван – скульптор, кінорежисер, драматург, багатогранний митець, художник – мислитель.

 

Параджанов Сергій - видатний кінорежисер, народний артист УРСР (з 1990), лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Івана Кавалерідзе та Сергія Параджанова.

Учні повинні уміти:

- описувати постать І.Кавалерідзе та С.Параджанова, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію І.Кавалерідзе та С.Параджанова і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів І.Кавалерідзе та С.Параджанова; зіставляти та порівнювати життєписи І.Кавалерідзе та С.Параджанова та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості І.Кавалерідзе та С.Параджанова; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

28.

 

Биков Леонід – видатний український актор, кінорежисер, сценарист.

 

Миколайчу́к Іван — український кіноактор, кінорежисер, сценарист. 34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, дві режисерські роботи.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Леоніда Бикова та Івана Миколайчука.

Учні повинні уміти:

- описувати постать Л. Бикова та І.Миколайчука, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Л. Бикова та І. Миколайчука і давати йому власну оцінку; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Л. Бикова та І. Миколайчука; зіставляти та порівнювати життєписи Л.Бикова та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Л. Бикова та І. Миколайчука; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

29.

 

Ужвій Наталія – велика українська драматична актриса.

 

Яковченко Микола - український актор театру й кіно на характерних ролях. Народний артист УРСР

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Наталії Ужвій та Миколи Яковченка.

Учні повинні уміти:

- описувати постать Н. Ужвій та М. Яковченка, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Н. Ужвій та М. Яковченка і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Н. Ужвій та М. Яковченка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом  акторів й; висловлювати своє ставлення до особистості Н.Ужвій та М. Яковченка; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

30.

Ступка Богдан – народний артист України, кавалер ордена „За заслуги” ІІ ступеня, художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. І.Франка, академік, засновник Академії мистецтв України.

 

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Богдана Ступки.

Учні повинні уміти:

- описувати постать Б. Ступки, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видатної особистості; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяльність особи; характеризувати особу та розповідати біографію Б. Ступки і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів Б. Ступки; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом Б. Ступки; висловлювати своє ставлення до особистості Б. Ступки; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

31.

Роговцева Ада – Герой України, українська акторка театру та кіно, Заслужена артистка Української СРСР. Народна артистка Української РСР. Народна артистка СРСР.

 

Степанков Костянтин - український актор, Народний артист СРСР. Лауреат премії імені Ленінського комсомола, Державна премія України імені О.Довженка, Перший лауреат премії імені Бикова.

 

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Володимира Івасюка.

Учні повинні уміти:

- описувати постать В.Івасюка, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію В.Івасюка і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів В.Івасюка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом В.Івасюка; висловлювати своє ставлення до особистості В.Івасюка; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

32.

Володимир Івасюк – талановитий український композитор, співак. Трагічна доля народного митця.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Володимира Івасюка.

Учні повинні уміти:

- описувати постать В.Івасюка, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію В.Івасюка і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів В.Івасюка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом В.Івасюка; висловлювати своє ставлення до особистості В.Івасюка; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

33.

Бубка Сергій – легкоатлет, багаторазовий чемпіон та рекордсмен світу, Європи, Олімпійських ігор.

 

Лобано́вський Вале́рій — видатний радянський та український футболіст і тренер. Заслужений тренер СРСР та України. Герой України.

Учні повинні знати:

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом С.Бубки та В. Лобановського.

Учні повинні уміти:

- описувати постать С.Бубки та В.Лобановського, використовувати історичні джерела для її характеристики; називати у хронологічній послідовності основні події життя видат­ної особистості; на основі аналізу різних джерел інформації описувати життя та діяль­ність особи; характеризувати особу та розповідати біографію С.Бубки та В. Лобановського і давати йому власну оцінку; аналізувати, узагальнювати факти та різні позиції щодо поглядів С.Бубки та В. Лобановського; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із С.Бубки та В. Лобановського; висловлювати своє ставлення до особистості С.Бубки та В. Лобановського; користуватися для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готувати доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події життя названих історичних осіб.

34.

Узагальнення знань по темі 4.

 

35.

Підсумковий урок

 

 

Список рекомендованої літератури

 

  1. Літопис Української Повстанської Армії. — Торонто, 1994. — Т.10.
  2. Павленко Ю. 100 найвідоміших українців "Автограф" Книжковий дім "Орфей" Київ 2005
  3. Мірчук П. Шухевич — командир армії безсмертних. — 1970 .
  4. Кук В. Генерал-хорунжий Роман Шухевич. Головний Командир Української Повстанської Армії. — Львів, 2007 .
  5. Посівнич М. Нескорений командир. — Київ—Торонто, 2008 .
  6. А. Панченко. Жизнь, положенная на алтарь независимости. К., 1982.
  7. А. Чайковский. Роман Шухевич: слово после юбилея.  Львів. 1994.
  8. Історія українського війська. Том 3. Львів 1994
  9. Ковпак С. А. От Путивля до Карпат. — М., 1964.
  10. Вершигора П. П. Люди с чистой совестью. — Книга первая. Рейд за Днепр. М., 1946. Книга вторая. Карпатский рейд. М., 1950.
  11. Вершигора П. П. Люди с чистой совестью, 1947-1986.
  12. Ковпак С. А. Из дневника партизанских походов. — М., 1964.
  13. Ковпак С. А. Воспоминания, очерки, статьи / сост. и предисл. В. А. Замлинского. — К.: Политиздат Украины, 1987.
  14.  Іван Кожедуб танцював із ведмедицею. «Газета по-українськи» №1040 за 10.06.2010
  15. Биков М. Ю. Радянські аси 1941–1945. Перемоги сталінських соколів. М., 2008.
  16. Биография Ивана Кожедуба / Бодрихин Н. Г. Советские асы. Очерки о советских лётчиках. — М.: ЗАО КФК «ТАМП», 1998.
  17. Кожедуб И. Три сражения. — М.: Воениздат НКО СССР, 1945
  18. Кожедуб И. Н. Верность Отчизне. Ищущий боя. — М.: Эксмо, 2006.
  19. Быков М. Ю. Советские асы 1941—1945. Победы сталинских соколов. М., 2008
  20. Кожедуб І. Три битви - М .: Воениздат НКО СРСР, 1945.
  21. Служу Батьківщині. - М. - Л.: Детгиз, 1949.
  22. І. М. Кожедуб Вірність вітчизні - М .: Дитяча література,, 1969, 1975.
  23. Друзі-однополчани. - М., Дитяча література, 1975.
  24. Іван Кожедуб Вірність вітчизні. Той, хто шукає бою - М .: Яуза, Ексмо, 2006.
  25. І. М. Кожедуб Невідомий Кожедуб. Служу Батьківщині - М .: Яуза, Ексмо, 2009.
  26. Шаріпов А.А. Черняховський. - 2-е изд. - М .: Молода гвардія, 1980. ( Життя чудових людей).
  27. Сухарєв А.Я. Легендарний Черняховський: все життя - подвиг. - М .: Зірниці, 2005. (Полководці Великої Вітчизняної).
  28. Герої Радянського Союзу: Короткий біографічний словник / Перед. ред. колегії І. Н. Шкадов. - М .: Воениздат, 1988.
  29. Алексєєв Н. Осколком обірвана життя. - 2-е изд. - М .: Видавництво політичної літератури, 1983.
  30. Алексеев Н. И. Осколком оборванная жизнь. — М.: Политиздат, 1983.
  31. Великая Отечественная война 1941—1945 гг.: Действующая армия. - М., 2005.
  32. Великая Отечественная. Командармы. М. - Жуковский, 2005.
  33. Военная элита России. Советский период. 1917—1991. — Москва: Вече, 2010.
  34. Гареев М. А. Полководцы Победы и их военное наследие. — М.: «Инсан», 2005.
  35. Герои огненных лет. Книга 6. М.: Московский рабочий, 1983
  36. Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
  37. Дайнес В. О. Генерал Черняховский. — М.: Яуза, Эксмо, 2007.
  38. Дважды Герои Советского Союза. — М.: Воениздат, 1973.
  39. Залесский К. А. Кто есть кто в истории СССР. 1953—1991 гг. - М., 2010.
  40. Карпов В. В. Генерал армии Черняховский. — М.: Вече, 2006.
  41. Киселёв А. Н. Молодость и зрелость полководца. — М.: Политиздат, 1971.
  42. Криворучко М. Г., и др. Москва — Героям Великой Отечественной.- М.:"М. рабочий",1981.
  43. Кузнецов П. Г. Генерал Черняховский. — М.: Воениздат, 1969.
  44. Легендарный Черняховский. Вся жизнь — подвиг. — М.: Зарница, 2005.
  45. Люди бессмертного подвига. Книга 2. М., 1975.
  46. Татаренко Л. С. Иван Черняховский. — Киев: Молодь, 1985.
  47. Шарипов А. А. Повествование о полководце. — М.: Воениздат, 1972.
  48. Шарипов А. А. Судьба полководца. — М.: Воениздат, 1988.
  49. Шарипов А. А. Черняховский. — М.: Молодая гвардия, 1985.
  50. Шарипов А. А. Черняховский. — М.: Советский писатель, 1991.
  51. Шарипов А. А. Черняховский. — М.: Советский писатель, 1991.
  52. Филь О. М. Життєвий шлях та військова діяльність І.Д.Черняховського (1907-1945 рр.). — К., 2006.
  53. Марина Павленко про Павла Тичину, Надію Суровцову, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко / М. Павленко. — Київ : Грані-Т, 2009. (Серія «Життя видатних дітей»).
  54. Василь Симоненко : (1935—1963) // Історія української літератури ХХ століття : у 2 кн. / За ред. В. Г. Дончика. — К., 1995. 
  55. Гончар О. Витязь молодої української поезії : [передмова] / О. Гончар // Симоненко В. На схрещених мечах : вибр. твори / Упорядкув. і комент. В.Костюченка. — К., 2004.
  56. Олійник Б. Ми були романтики : сл. про Василя Симоненка / Борис Олійник // Літ. Україна. — 2005. — 24 лют. — С. 2
  57. Сверстюк Є. «Я для тебе горів» : повертання Василя Симоненка / Євген Сверстюк // Літ. Україна. — 2007. — 12 квіт. — С. 1, 7
  58. Сердюк-Баран Л. С. Літопис Щербанівського роду, роду В. А. Симоненка : хто ж вони, наші Щербані? — Черкаси, Відлуння-Плюс, 2003. — 63 с.: іл., портр.
  59. Сом М. З матір’ю на самоті / Микола Сом. — К. : Смолоскип, 2005. — 133 с.: іл. 
  60. Ткаченко А. О. Василь Симоненко : нарис життя і творчості / А. О. Ткаченко. — К. : Дніпро, 1990. — 312 с.
  61. Яременко В. «Щоб правду більш не кидали за грати…» : літ. портр. В.Симоненка / Василь Яременка. — 3-е вид. — К. : Веселка, 2007. — 23 с. — (Урок літератури) . 
  62. Лищенко О. К. Від імені покоління : (про Василя Симоненка). — К. : Акцент, 2004. 
  63. Життя, мов спалах блискавки : спогади друзів і колег про Василя Симоненка / ред. і упоряд. М. С. Летичевський. — Черкаси : Черкаспресфото, 1991. — 72 с. : фотоіл.
  64. Засенко П. До глибини народного гніву : спогад-есе / П.Засенко // Холод. Яр. — Черкаси, 2003. — № 1. — С. 108—144.
  65. Смолянський Ю. Симоненкова любов : до 70-річчя від дня народж. видат. поета / Юрій Смолянський // Дзвін. — 2005. — Чис. 1. — С. 105—124 : фотоіл.
  66. Холодний Яр : часопис Черкас. обл. орг. Нац. спілки письм. України : [вип. присвяч. В.Симоненку]. — Черкаси : Відлуння-Плюс. — 2004. — № 4. — 320 с.
  67. Кореневич Л. Невиправний мрійник і поет : Василь Симоненко на рипучім гіллі газет. красномовства // Кореневич Л. Як по струні безодню…: кілька особистих сторінок до біогр. шістдесятництва. — К., 2004. — С. 208—224
  68. Шпиталь І. Духовна окраса нації / Іван Шпиталь // Укр. слово. — 2008. — 17-23 груд. (№ 51). — С. 1, 6; 23-30 груд. (№ 52). — С. 5-6.
  69. Симоненко Василь Андрійович // Шевченківські лауреати, 1962—2001 : енцикл. довід. / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський. — К., 2001. — С. 485—488 : портр. 
  70. Василь Симоненко // Новий довідник : укр. мова. укр. л-ра. 5-е вид. / М.Радишевська, В.Михайлюта, Т.Корольова та ін. — К., 2008. — С. 787—790. 
  71. Нартов В. Василь Симоненко // Нартов В. Видатні особистості України : факти, док., оцінки. — Х., 2007. — С. 280—285. 
  72. Василь Симоненко (1935—1963) // Усі українські письменники : біогр. нарис; літ.-худож. огляд : перелік основних творів; л-ра для додаткового користування : термінолог. слов. — Х., 2008. — С. 34-37.
  73. Про витязя слова : рядки поет. Симоненкіани / уклад. та авт. вступ. ст. В. Т. Поліщук. — Черкаси : Брама, 2002. — 102 с. : іл.
  74. Тиша і грім Василя Симоненка : біобібліогр. покажч. / Черкас. обл. б-ка для юнацтва ім. В.Симоненка; авт.-уклад. Н. Філахтова. — Черкаси, 2005. — 77 с.
  75. Василь Симоненко : «Україно, ти моя молитва…» : біогбібліогр. нарис / авт. нарису Л.Тарнашинська; бібліограф-упоряд. Г. Гамалій. — К., 2007. — 120 с.
  76. Сом М. З матірю на самоті. – К., 1990.
  77. Ротач П. Грудочка любтиої землі. Василь Симоненко і Полтавщина. – Опішнє. 1995.
  78. Іван Драч. Вогонь з попелу. Поезії. К.: Рада, 1995.
  79. Іван Драч. Політика. Статті, доповіді, виступи, інтерв’ю. К.: 1997, 392 с.
  80. Г.Касьянов. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-80-х років. К.: Либідь,, 1995.
  81. А.Русначенко. Національно-визвольний рух в Україні.— К.: Видавництво ім. О.Теліги.— 1998.
  82. Володимир Ковтун. Іван Драч. Спроба портрету українського політика. К.: 1998.— 80 с.
  83. Ільницький М. Іван Драч. — К., 1986.
  84. Книга Миколи Ільницького Іван Драч: Нарис творчості (Київ, 1986)
  85. Ковтун В. Іван Драч: Спроба портрета українського політика, — К., 1998.
  86. Ткаченко А. Іван Драч — поет, кінодраматург, політик. — К., 2000.
  87. Новиченко Леонід. Іван Драч — новобранець поезії // Драч І. Соняшник. — К., 1962.
  88. Іванисенко В. На відстані серця // Драч І. Поезії. — К., 1967.
  89. Острик Михайло. Жива, гаряча поезія // Проблеми. Жанри. Майстерність: Літературно-критичні статті. — Випуск 1. — К., 1976. — С. 203—210.
  90. В сузір'ї лауреатів // Україна. — 1983. — 4 грудня (№ 49). — С. 5.
  91. Шевчук Валерій. Дерево поезії Івана Драча // Україна. — 1986. — 12 жовтня (№ 41). — С. 6—7.
  92. Ткаченко Анатолій. Кіномуза Івана Драча (Замість ювілейного панегірика) // Українське слово. — 1996. — 17 жовтня. — С. 6.
  93. Стус Василь. Вибране: Поезії / Упоряд. А. І. Лазаренко. — Донецьк: Донбас, 1998. — 203 с.
  94. Стус Василь. Вікна в позапростір: Вірші, статті, листи, щоденникові записи. Для ст. шк. віку. — К.: Веселка, 1992. — 262 с.
  95. Стус Василь. Зимові дерева: Перша збірка поезій. — Брюссель: Література і мистецтво, 1980. — 206 с.
  96. Стус Василь. Золотокоса красуня: Вірші / Упор. Д. Стус. — К., 1992. — 47 с.
  97. Стус Василь. Листи до сина. — I в.-Фр.: Лілея-НВ, 2001. — 192 с. Стус В. Палімпсест. Вибране / Упор. Д. Стус. — К.: Факт, 2003. — 432 с.
  98. Стус Василь. Під тягарем хреста. — Львів: Каменяр, 1991. — 159 с.
  99. Стус Василь. Твори: У 4 т., 6 кн. / НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Львів: Просвіта, 1994–1999.
  100. Стус Василь. Вечір. Зламана віть. — Київ: Дух і літера, 1999. — 384 с. ISBN 966-7405-44-3
  101. Шевченківські лауреати 1962–2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. 
  102. Стус Дмитро. Василь Стус // 100 найвідоміших українців. — 3-є видання. — К., 2005.
  103. Хрест правди // Мельничук Георгій. 1000 незабутніх імен України. — К.: Школа, 2005. 
  104. Бедрик Ю.I. Василь Стус: Проблема сприймання. — К.: ПБП «Фотосервис», 1993..
  105. Бондаренко А. І., Бондаренко Ю. І. Час вибору: Вивчення творчості Василя Стуса в школі: Посібник. — К.: Видав. центр «Академія», 2003. с.
  106. Василь Стус в житті, творчості, спогадах та оцінках сучасників / О.Зінкевич, М. Француженко (упоряд. і ред.). — Балтимор — Торонто: Укр. вид-во «Смолоскип» ім. В. Симоненка, 1987.
  107. Дзюба I. Різьбяр власного духу // Стус В. Під тягарем хреста. — Л.: Каменяр, 1991. 
  108. Дзюба І. Свіча у кам'яній пітьмі // Палімпсест. — К.: Вид-во «Факт», 2003. 
  109. Драч I. Василь Стус — поет трагічної долі // Стус Д. Дорога болю. — К.: Рад. письменник, 1990.
  110. Жулинський М. Ця Богом послана Ґолґота… // Стус В. Вікна в позапростір. — К.: Веселка, 1992. 
  111. Коцюбинська М. Поет // В. Стус. Твори. У 6-ти томах, 9 кн. — Т. 1. — Кн. 1. — Львів: Літопис, 1994. 
  112. Коцюбинська М. Страсті по Вітчизні: Післяслово упорядника // Стус В. Дорога болю. — К.: Рад. письменник, 1990. 
  113. Коцюбинська М. Х. Феномен Стуса // Сучасність. — 1991. — № 9. — С. 26-36.
  114. Нецензурний Стус: Книга у 2 ч. — Т.: Підручники і посібники, 2003. — 320 с.
  115. Бурій В. Подвижник українського духу / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2004. 
  116. Стус Дмитро. Василь Стус // 100 найвідоміших українців. 3-є вид. — К., 2005. 
  117. Світлична Н. О. Про Василя Стуса. Інтерв'ю. // Світличний І. О. Світлична Н. О. З живучого племені Дон Кіхотів / Упоряд. Коцюбинська М., Неживий О..- К.: Грамота, 2008.
  118. Стус Дмитро. Василь Стус: життя як творчість // Київ. 2004.
  119. Шевченківські лауреати 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001.
  120. Стус Дмитро. Василь Стус // 100 найвідоміших українців. — 3-є видання. — К., 2005.
  121. Харченко Т. Н., Очкурова О. Ю., Рудычева И. А. 100 знаменитых людей Украины. — Харьков: Фолио, 2004.
  122. Хрест правди // Мельничук Георгій. 1000 незабутніх імен України. — К.: Школа, 2005.
  123. Дзюба І. М. Інтернаціоналізм чи русифікація? — К. : Видавничий дім "KM Academia", 1998.
  124. Шевченківські лауреати. 1962–2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001.
  125. Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2011.
  126. Бурій В. В'ячеслав Чорновіл / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2007. 
  127. Бурій В. Маловідомі штрихи до біографії В'ячеслава Чорновола / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2012. 
  128. Бурій В. Герой України — наш земляк / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 2005. — 23 груд. — С. 2.
  129. Бурій В. Герой України — наш земляк В'ячеслав Чорновіл / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2002. — 27 груд. — С. 4; Те саме // Катеринопільський вісник. — 2002. — 24 груд. — С. 3.
  130. Бурій В. В'ячеславові Чорноволу — 60 / Валерій Бурій // Шевченків край (Звенигородка). — 1997. — 27 груд. — С. 2.
  131. Бровко О. Жанрова своєрідність поезії М. Руденка // Вісник Луганського держ. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. — 2002. — № 3 . 
  132. Бровко О. Особливості в'язничної поезії М. Руденка // Слобожанщина: літературний вимір. Зб. наук. пр. — Луганськ, 2003. — Вип. 1.
  133. Василенко Р. Микола Руденко в Оттаві // Життя в гримі та без (шляхами діаспори): Мемуари, поезії, публіцистика. — К.: Рада, 1999. 
  134. Григоренко П. Микола Руденко — поет, філософ, борець: Передмова// Руденко М. Прозріння: Поезії. Поеми. — Балтимор-Торонто, 1978. 
  135. Качуровський І. Лірика Миколи Руденка // Променисті сильвети: лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008.
  136. Кудрявцев М. Г. Хто винен? (Трагедія М. Руденка «На дні морському») // Слово і час. — 1991. — № 10.
  137. Павлишин Марко. «Собор» Олеся Гончара та «Орлова Балка» Миколи Руденка: навколишнє середовище як тема й аргумент // Канон та іконостас: Літ. — критичні статті. — К.: Час, 1997. 
  138. Слабошпицький М. До рідного порога: Шляхи до істини М. Руденка // Донбасс. — 1993. — № 1-2.
  139. Талалай Л. Муза Миколи Руденка // Березіль. — 2003. — № 7—8. 
  140. Тарнавський О. Микола Руденко — Паскаль доби соцреалізму // Відоме й позавідоме. — К.: Час, 1999.
  141. Шевчук Вал. Архітектура всесвіту за Миколою Руденком // Дніпро. — 2000. — № 11-12.
  142. Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
  143. Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
  144. Ярослава Музиченко. «Неправильний» Шелест // Україна молода, 12.02.2008.
  145. Шелест П. Ю. Україна наша Радянська. — К., 1970.
  146. Шаповал Ю. Столітній Шелест. «День», 9.02.2008
  147. Шаповал Ю. І. Петро Шелест у контексті політичної історії України ХХ століття // Укр. іст. журн. — 2008. — № 3.
  148. Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001.
  149. Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 12. — К., 1985.
  150. Тронько П. Т. В. В. Щербицький (1918–1990) // Український історичний журнал. — № 1 — Київ, «Наукова думка», 2003. 
  151. Шаповал Ю. І. В. В. Щербицький: особа політика серед обставин часу // Український історичний журнал. — № 1 — Київ, «Наукова думка», 2003.
  152. Ірина Лесниченко. Розповідає дочка Щербицьких Ольга. / / Газета "Факти", 13 листопада 2010 р., с. 4.
  153. Валентин Чемерис. Президент.- К., 1994.
  154. Бондаренко К. Леонід Кучма: портрет на фоні епохи. -Харків «Фоліо», 2007.
  155. Луканов Ю. «Третій президент. Політичний портрет Леоніда Кучми» — Київ, 1996
  156. Попов Д., Мильштейн И. Леди Ю. — М.: Альпина нон-фикшн, 2013. 
  157. Олексій Толочко, Наталя Яковенко, «Потрапили в історію», Критика. №7—8, 2006 рік. — Критичний аналіз наукової творчості Володимира Литвина.
  158. Амосов М.М. «Здоров'я». К.: Здоров'я, 1997.
  159. Амосов М.М. «Подолання старості».М.: Будь здоров, 1996. 
  160. Амосов М.М. «Роздуми про здоров'я». М.:Фізкультура і спорт, 1987.
  161. Найвеличніші люди планети. Х.: Фоліо, 2008.
  162. Апенченко О.. Сергей Королев. - М.,1968.
  163. Асташенков П.Т. Королев. - М., 1969.
  164. Космонавтика: Энциклопедия / Гл. ред. В.П.Глушко. - М., 1985.
  165. Раушенбах Б. Ученый, конструктор, организатор. К 75-летию С.П.Королева. - Крылья Родины., 1982.
  166. Ребров М.Ф. Сергей Павлович Королёв. Жизнь и необыкновенная судьба. - М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002.
  167. Романов А. Королев. - М., "Молодая гвардия", ЖЗЛ, 1996.
  168. Космонавтика. Энциклопедия / В. П. Глушко. — М.: Советская энциклопедия, 1985.
  169. Голованов Я. На пороге // Голованов Я. Дорога на космодром. — М., 1982.
  170. Королёв Сергей Павлович // Что такое. Кто такой: т. 2 — М., 1976. 
  171. Ребров М. Ф. Сергей Павлович Королёв. Жизнь и необыкновенная судьба. М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. 
  172. Ковпаненко Н. Г. Кавалерідзе Іван Петрович // Енциклопедія історії України. — Т. 4. — К.: Наукова думка, 2007. 
  173. Ковпаненко Н. Г. Кавалерідзе Іван Петрович // Енциклопедія історії України. — Т. 4. — К.: Наукова думка, 2007 . 
  174. Кино и время. Вып. 3-й. Режиссерьі советского художественного кино. — М., 1962 . 
  175. Німенко А. І. Кавалерідзе — скульптор. — К., 1967
  176. Лелюх С. Кінематографічний пошук І. П. Кавалерідзе у відтворенні героїчного минулого українського народу. — К., 1970
  177. Донець Л., Медведев Т. Иван Кавалеридзе // 20 режиссерских биографий. М., 1971 . 
  178. Зінич С.Капельгородська Н. Іван Кавалерідзе. — К., 1971
  179. Сценаристы советского художественного кино. — М., 1972 . 
  180. Кавалерідзе Іван. П'єси. — К., 1976
  181. Кино: Знциклопедический словарь. — М., 1987. 
  182. Капельгородська Н., Синько О. Іван Кавалерідзе. Грані творчості. — К., 1995
  183. Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 280–281
  184. Капельгородська Н., Синько О. Іван Кавалерідзе. Скульптура. — К., 1997
  185. Синько Ростислав. Поза часом і простором: Спогади про Івана Кавалерідзе. — К., 1997
  186. Капельгородська Н., Синько О. «Ярослав Мудрий» Івана Кавалерідзе. — К., 1998
  187. Шаров І. 100 видатних імен України. — К., 1999. — С. 157–162
  188. Синько Р. На зламах епох: І.Кавалерідзе й оточення. — К., 2002
  189. Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.702.
  190. Богатырев Е. Г. Сергей Бубка. — М.: Физкультура и спорт, 1990. — 176 с., ил. — (Быстрее! Выше! Сильнее!).
  191. Сергій Бубка - ЛІГА: Досьє / / Біографія та фото Сергій Бубка - file.liga.net/person/325.html
  192. Великі спортсмени XX століття - ngif.net /? p = 15
  193. Богдан Ступка: митець і людина / Упор. М.Лабінський. — К.: Книга, 2008. — 240 с.
  194. Богдан Ступка: фотоальбом. — Букрек, 2001. — 51 с.
  195. Коломиец Р. Страсти по Богдану: жизнь и творческий путь Б.Ступки. — К.: Факт, 2006. — 414 с.
  196. Мельниченко В. Богдан Ступка: штрихи до портрета. — К.: Знання України, 2001. — 216 с.
  197. Мельниченко В. Майстер (Богдан Ступка). — К.: Либідь, 2005. — 392 с. ISBN 966060405X.

 

Інтернет – ресурси

 

  1. Апанович, О.  Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі [Електронний ресурс] / Олена Апанович. – Режим доступу:  http://exlibris.org.ua/apanowicz/, вільний. – Мова: українська.
  2. Електронні версії книг відомих істориків : М. Грушевського, Н. Полонської-Василенко, О. Субтельного та ін. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uahistory.cjb.net/, вільний. – Мова: українська
  3. «Запорозькі козаки» [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://kozaky.multimania.com/, вільний. – Мова: українська. Сайт містить матеріали з історії запорізького козацтва.
  4. «Історичні документи» [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://historydocs.narod.ru/ , вільний. – Мова: українська. Представлено документи з курсу всесвітньої історії та історії України.
  5. «Історія Києва» [Електронний ресурс].– Режим доступу:  http://kiev.webcentr.ru/, вільний. – Мова: українська. Представлено статтю про історію міста Києва.
  6. «Історія сьогодні» [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://thisday.uazone.net/, вільний. – Мова: українська. Систематизований каталог посилань на сайти про історичні події від давніх часів до сьогодення.
  1. «Історія України» [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://historyua.narod.ru/, вільний. – Мова: українська. Сайт присвячено історії України: посилання по темі, статті, аналітика.
  2. «Історія України» [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.uahistory.kiev.ua/, вільний. – Мова: українська. На сайті представлено тексти книжок з історії України авторів: Субтельний, Грушевський, Полонська-Василенко та інші.
  3. «Історія України» [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.uahistory.cjb.net/, вільний. – Мова: українська.  Сайт містить повні тексти праць відомих істориків: Михайла Грушевського "Ілюстрована Історія України", Ореста Субтельного "Історія України" та інші.
  4. «Київська Русь» [Електронний ресурс].– Режим доступу:  http://www.skovoroda.kiev.ua/ , вільний. – Мова: українська. Представлено статті про Київську Русь історичного змісту. 
  5. „Нариси історії України” [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://history.franko.lviv.ua/, вільний. – Мова: українська.  На сайті представлено електронні версії книг: „Нариси історії України з найдавніших часів до кінця XVII століття” ( автор Н. Яковенко), „Нариси історії України. Формування української нації XIX – XX століть” (автор Я. Грицак) та „Довідник з історії України” (Ч. 1, 2, 3).
  6. „Український народний фронт” [Електронний ресурс] / Всеукраїнська націонал-патріотична організація. – Режим доступу: http://www.ukrnationalfront.netfirms.com/prav-hetman.htm, вільний. – Мова: українська. На порталі представлено біографії відомих українських гетьманів.
  7. Матеріали з Вікіпедії — вільної енциклопедії. [Електронний ресурс] http://uk.wikipedia.org/wiki/

 

 

 

 

Вимоги  державних  програм  до  навчальних компетенцій учня  щодо  особистості  в  процесі вивчення  історії

 

5 КЛАС

  1. Знати видатних діячів української історії й рамках шкільної програми.
  2. Знати роки їхнього життя.
  3. Вміти переказувати оповідання підручника, присвячені видатним особам.
  4. Уміти відповідати на питання, які стосуються біографічних даних, рис характеру історичних осіб.
  5. Складати разом з учителем простий план за текстом підручника.

 

6 КЛАС

  1. Застосовувати на практиці набуті у 5 класі знання та вміння. Давати на основі тексту підручника, до­кументів характеристику історичним особам.
  2. Здобувати під керівництвом учителя знання про історичних осіб з інших джерел знань.
  3. Самостійно будувати розповідь, використовуючи різні джерела знань.
  4. Самостійно складати простий план за текстом підручника.
  5. Розповідати про історичну особу за планом.
  6. Розуміти, що можуть існувати різні підходи, точки зору, оцінки діяльності історичних осіб.
  7. Давати усний відгук на відповідь однокласника.

 

7 КЛАС

  1. Вміти аналізувати текст параграфа, документа, інших додаткових джерел знань та відбирати матеріал для характеристики історичних осіб.
  2. Узагальнювати фактичний матеріал щодо характеристики особистостей.
  3. Давати стислу характеристику істо­ричним діячам, самостійно готувати повідомлення про них.
  4. Визначати історичних діячів за окре­мими елементами характеристики.
  5. Розкривати значення видатних осіб в історичних процесах.
  6. Співвідносити діяльність видатних людей з певною історичною епохою, за допомогою вчителя визначати сучасників.
  7. Складам за допомогою вчителя хронологічні таблиці життя та діяльності видатної особи.
  8. Виявляти під керівництвом учителя різні підходи, оцінки діяльності історич­них осіб.
  9. Оцінювати власну відповідь та усно рецензувати відповіді інших учнів.
  10. Самостійно складати розгорнутий план розповіді про історичних осіб (усно чи письмово).

 

8 - 9 КЛАСИ

  1. Вміти добувати інформацію про істо­ричних діячів з різних джерел знань, ана­лізувати та узагальнювати її.
  2. Давати стислу та розгорнуту харак­теристики історичним діячам на основі цієї інформації.
  3. Визначати чинники формування осо­бистості в контексті історичного часу за допомогою вчителя.
  4. Визначати роль і місце видатних діячів в історичному процесі.
  5. Знати, як оцінюється видатна особа в історичній та художній літературі.
  6. Самостійно порівнювати різні оцін­ки, посилаючись на джерела.
  7. Брати участь у дискусії, аргументува­ти свою позицію з посиланням на джерела.
  8. Вміти давати оцінку особистостям за їх поведінкою в певних життєвих ситуа­ціях та участю в доленосних подіях історії.
  9. Виявляти упереджену й неупереджену інформацію щодо історичних осіб під безпосереднім керівництвом учителя.
  10. Самостійно складати хронологічні та тематичні таблиці, присвячені видатним особам.
  11. Визначати сучасників, складати син­хроністичні таблиці за консультативною до­помогою вчителя.
  12. Готувати повідомлення (реферати) самостійно (або з консультативною допомогою вчителя).
  13. Складати розгорнутий план, план-конспект характеристики історичної особи самостійно.
  14. Самостійно опрацьовувати історичні джерела в ході лабораторно-практичних робіт.
  15. За допомогою вчителя визначати світогляд особистості, її суспільні ідеали і, виходячи з цього, оцінювати її діяльність.

 

10 - 11 КЛАСИ

  1. Вміти добувати, аналізувати та уза­гальнювати інформацію з різних джерел знань, зіставляти її.
  2. Давати самостійно стислу (одним ре­ченням, статтею довідника тощо) і розгорнуту характеристики історичним діячам, визначаючи їхні суспільні ідеали.
  3. Самостійно опрацьовувати різні види історичних джерел, зокрема мемуари.
  4. Визначати самостійно об'єктивні та суб'єктивні чинники формування світо­гляду видатної особистості, виявляти в особистісних характеристиках риси епохи.
  5. Вміти зіставляти оцінювання життя та діяльності видатних осіб на різних етапах історії, давати власну оцінку, аргументуючи її.
  6. Вміти вести діалог, дискусію, брати участь у дебатах, присвячених видатним особам.
  7. Визначати якості особистості за вмінням передбачати майбутнє.
  8. Самостійно складати синхроністичні таблиці, визначаючи сучасників.
  9. Складати порівняльну характеристи­ку історичних осіб.
  10. Складати самостійно різні види пла­ну характеристики видатних діячів (про­стий, розгорнутий, конспект), розпочати роботу зі складання тезового плану.
  11. Досліджувати за допомогою вчите­ля життя, ідеали, діяльність видатної осо­би, її вплив на історію. Оформлювати ре­зультати дослідження у вигляді рефератів, доповідей, статей.
  12. Вміти підготувати тези виступу до учнівської конференції за допомогою вчи­теля.
  13. Складати історичний портрет. Відпрацювання вмінь та навичок про­довжується і в старшій школі.

 

 

Пам’ятки для учнів

 

Характеристика  і  оцінка  історичного  діяча

( 89 класи)

1. Згадайте:

а) коли і в якій країні жив;

б) до якого класу належав, в яких умовах формувались його погляди;

в) історичну обстановку, в якій протікала його активна діяльність;

г) його суспільно-політичні погляди.

2. Коротко вкажіть:

а) які цілі і чому він висував, з цілями і завданнями якого класу вони співпадали;

б) які засоби він використовував для досягнення своїх завдань; оцініть ці засоби.

3. Опишіть його зовнішність і характер. Які з рис характеру допомагали чи заважали йому в досягненні поставлених завдань?

4. Як ви оцінюєте його діяльність в цілому? Яка його роль в історії?

5. Виразіть своє відношення до нього.

 

Характеристика  і  оцінка  історичного діяча

(10 – 11 класи )

 

  1. Визначити історичні умови і суспільне середовище, в яких формувались погляди, життєві цілі людини, показати, як на них впливали ці умови.
  2. Розкривати риси характеру людини, їх залежність від виховання, суспільного середовища, його ідеалів і завдань.
  3. Визначити, які якості особистості видатної  людини допомагали в досягненні поставлених ним цілей в вирішенні історичних завдань, об’єктивно поставлених перед країною та народом.
  4. Розкрити зв’язки і протиріччя:
    • між цілями діяча та інтересами народних мас;
    • між цілями і мотивами діяльності  видатної людини;
    • між цілями і способами їх досягнення.
  1. Оцінити його значення і роль в історії:
    • за результатами його діяльності;
    • по його впливу на становище народних мас, на дальший хід подій;
    • по впливу його прикладу на інших людей, на нові покоління.
  1. Оцінити особу історичного діяча і виразити своє  відношення до нього.

 

Характеристика   історичної   особи

 

1. Життя.

             а) Коли, в якій країні жив і діяв?

             б) Яке отримав виховання?

             в) Цілі та плани.

             г) Якими засобами досягав мети?

2. Зовнішність та характер.

3. Основні результати діяльності.

         а) Що йому вдалося, що ні?

         б) Які наслідки його діяльності:

— Для рідної країни?  — Для інших країн? — Для людства?

4. В інтересах яких верств діяв? Які верстви були незадоволені?

          а) соратники і друзі?

          б) вороги?

5. Дайте оцінку його діяльності.

6. Власне ставлення.

          а) Що викликає: