Програма курсу за вибором «Топонімічні дослідження краю»

Про матеріал

Саме дослідження топонімів певної території є актуальним засобом соціалізації учнівської молоді та формування еліти нації, оскільки поєднує в собі динамізм і багатоплановість сучасної української держави та світу загалом. Програма «Топонімічні дослідження краю» спрямована на всебічну підготовку учнівської молоді до пошуково-дослідницької діяльності у сфері топоніміки й адресована, насамперед, вихованцям закладів загальної середньої освіти різного рівня та форми власності.

Перегляд файлу

Комунальний вищий навчальний заклад

«Херсонська академія неперервної освіти»

Херсонської обласної ради

ПРОГРАМА КУРСУ ЗА ВИБОРОМ

«ТОПОНІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КРАЮ»

ДЛЯ УЧНІВСТВА 8 КЛАСУ

Укладач:

учитель географії Отрадівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Новотроїцької районної ради,

учитель вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист; методист навчально-методичного кабінету Новотроїцького районного центру з обслуговування

закладів та установ освіти,

методист вищої кваліфікаційної категорії

Горобець Артем Якович

Херсон - 2020

Обговорено Схвалено на засіданні кафедри теорії й методики на засіданні науково-методичної ради викладання навчальних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія КВНЗ «Херсонська академія неперервної неперервної освіти» Херсонської освіти» Херсонської обласної ради обласної ради

(Протокол № 3 від 14.09.2020 р.) (Протокол № 4 від 22.10.2020 р.)

Рецензентки:

Філончук З.В. – кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»

Херсонської обласної ради

Заколодяжна Ю.Г. – вчителька географії Сиваської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Новотроїцької районної ради, вчителька вищої кваліфікаційної категорії, старша вчителька

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Сучасні соціально-економічні та ціннісно-світоглядні трансформації українського соціуму потребують від школи вирішення непростого завдання – виховувати молодь творчу, соціально активну, дослідницько-орієнтовану, політично грамотну, національно ідентичну, яка усвідомлює значення топонімічної, історичнокультурної, географічної спадщини не лише світового і державного, а й регіонального та локального рівнів.

Програма «Топонімічні дослідження краю» спрямована на всебічну підготовку учнівської молоді до пошуково-дослідницької діяльності у сфері топоніміки й адресована, насамперед, вихованцям закладів загальної середньої освіти різного рівня та форми власності.

У змісті програми розкрито алгоритм здійснення топонімічного дослідження, ґрунтовно розглянуто методологію, методи та сучасні засоби його проведення.

Мета програми – сприяти інтелектуальному й творчому розвитку особистості у процесі топонімічного дослідження краю.

Базові завдання програми полягають у формуванні таких компетентностей:

- пізнавальної – ознайомлення з методологією і методикою топонімічних досліджень; пошук, вивчення, аналіз, систематизація та узагальнення топонімічного матеріалу певного регіону;

- соціальної – формування здатності використовувати топонімічні знання у повсякденному житті; через спілкування з однолітками, педагогами, вченими, краєзнавцями, старожилами, працівниками архівів, музеїв, бібліотек, державних установ соціальне адаптування учнівської молоді, формування мовної культури й системно-логічного мислення, уміння працювати в колективі; формування відповідального ставлення до географічних назв, повага до славетних героїв, іменами яких найменовані різноманітні об’єкти, і нації загалом; причетність до новітнього державотворення;

- практичної – співвідношення власних інтересів і потреб з наявними ресурсами; організація особистої діяльності і роботи колективу; вміння складати алгоритм творчості і його реалізовувати; підприємливість, емпатія і рефлексія; формування позитивних якостей емоційно-вольової сфери (самостійність, наполегливість, працелюбство тощо);

- творчої – інтерпретація топонімічної бази засобами театру, поезії, хореографії, музики, образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва; формування потреби у творчій самореалізації і духовному самовдосконаленні.

Програма ґрунтується на Державному стандарті базової і повної середньої освіти, а також на сучасних інноваційних методиках у рамках Нової української школи (компетентнісний підхід, інтеграція, методика CLIL, елементи STEM-освіти

тощо), що ефективно сприятиме формуванню базових компетентностей вихованців/вихованок.

Курс викладається у 8 класі паралельно з вивченням базового курсу «Україна у світі: природа, населення» за рахунок компоненту варіативної складової робочих навчальних планів закладів загальної середньої освіти. Вибір пав саме на даний клас, оскільки вихованці/вихованки за попередні два роки, вивчаючи курс «Загальна географія» (6 клас) і «Материки та океани» (7 клас), опанували, відповідно до навчальної програми, необхідні знання, вміння та навички, і отримали потрібні компетенції з інших шкільних дисциплін (українська та іноземна мова, біологія, інформатика, інформаційні технології, історія України, образотворче мистецтво, художня культура, трудове навчання тощо) для ефективної роботи під час дослідження географічних назв певного регіону.

Локалізацію дослідження топонімів учительство обирає, виходячи з сенситивних періодів розвитку, здібностей, можливостей, потреб, запитів і життєвих планів учнівської молоді (населений пункт проживання, громада, район, область, держава (країна), регіон (субрегіон) світу).

Програма передбачає два варіанти викладання, які включають різну кількість годин на опанування курсу: І варіант – 35 годин (1 год/тиждень), ІІ варіант – 17 годин (0,5 год/тиждень).

Практичною складовою програми передбачено 3 екскурсії, 3 проєкти, 9 практичних робіт і 7 досліджень, які спрямовані на формування життєвих компетентностей учнівської молоді, розвиток їх творчого потенціалу, формування навичок роботи з респондентами та диференційованими топонімічними джерелами інформації.

В умовах великого інформаційного навантаження, різноманітності виборів, що їх пропонує сучасність, учневі/учениці постійно бракує часу, який можна було б використати для навчання й дозвілля. Окремий розділ програми «Топонімічна творчість» покликаний формувати й розвивати творчі потенції учнів/учениць засобами інтерпретації топонімів певного регіону.

Під час вивчення курсу передбачається використовувати інтерактивні, евристичні, пошукові, пояснювально-ілюстративні, дослідницькі методи, а також методи активізації топонімічної діяльності, формування і стимулювання пізнання. Застосовуються цифрово-медійні засоби навчання.

Залежно від педагогічної мети і завдань послідовно застосовуються групові й індивідуальні форми роботи: планування та організація власної роботи; підготовка до топонімічно-дослідницької діяльності; дослідження (теоретичні, практичні, комбіновані); узагальнення результатів топонімічного дослідження; застосування результатів досліджень (створення словників, довідників, буклетів, мап, схем тощо); рефлексія.

Програма є орієнтовною. Педагог/педагогиня може вносити зміни й доповнення до змісту програми, плануючи свою роботу, з огляду на: інтереси вихованців, стан матеріально-технічної бази закладу освіти, санітарноепідеміологічну ситуацію.

Навчально-тематичний план

№	Тема	Кількість годин
		Варіанти
		І	ІІ
1.	Вступ. Що вивчає курс «Топонімічні дослідження краю».	1	1
	РОЗДІЛ 1. ТОПОНІМІКА ЯК НАУКА	5	2
1.1.	Генезис топоніміки як науки. Проєкт «Знані вченітопонімісти України та світу». Дослідження «Відомі топонімісти рідного краю». Практична робота 1. Створення словника видів топонімів.	3	1
1.2.	Топоніміка в системі наук. Практична робота 2. Створення кластеру інтеграції топоніміки. Дослідження «Твори письменників, у яких вжито географічні назви регіону». Проєкт «Топоніміка в системі міждисциплінарності».	2	1
	РОЗДІЛ 2. ТОПОНІМІЧНА ГНОСЕОЛОГІЯ	15	8
2.1.	Передумови топонімоутворення краю. Дослідження «Чинники топонімоутворення краю». Екскурсія. Відвідування музею, архіву.	2	1
2.2.	Вивчення та аналіз географічних назв регіону. Практична робота 3. Класифікування географічних назв регіону. Практична робота 4. Визначення щільності географічних назв краю. Практична робота 5. Створення топонімічних анкет, інтерв’ю. Екскурсія. Відвідування бібліотек, місцевих органів влади. Дослідження «Топоніми регіону та декомунізація». Проєкт «Топонімікон краю».	8	5
2.3.	Топоніми, що зникли. Практична робота 6. Нанесення на мапу географічних назв краю, що зникли. Практична робота 7. Зіставлення та порівняння топонімічних джерел різних років у контексті топонімічного плюралізму. Дослідження	5	2
	«Мандрівка географічними назвами минулого». Екскурсія. Відвідування бібліотек, архіву.
	РОЗДІЛ 3. ПРИКЛАДНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ТОПОНІМІВ	7	3
3.1.	Топоніми як маркери територіальної ідентичності населення. Практична робота 8. Топонімічне районування та групування краю. Дослідження «Топонімічна перцепція краю».	3	1
3.2.	Топонімічне мапування. Практична робота 9. Створення топонімічної мапи.	4	2
	РОЗДІЛ 4. ТОПОНІМІЧНА ТВОРЧІСТЬ	4	2
4.1.	Творча самореалізація і духовне самовдосконалення засобами топонімічної діяльності. Проєкт «Інтерпретація топонімів регіону засобами творчості».	2	1
4.2.	Образність і ментальність географічних назв. Дослідження «Художні образи топонімів краю».	2	1
	Резерв часу	3	1
	Разом годин	35	17

Топонімічні дослідження краю

Програма курсу за вибором для учнівства 8 класу закладів загальної середньої освіти. Кількість годин – 35 (17)

Кількість годин	Зміст навчального матеріалу	Навчальні досягнення учнівської молоді
1 (1)	ВСТУП Що вивчає курс «Топонімічні дослідження краю». Актуальність, мета, завдання, прикладне значення курсу. Топонімічні джерела знань. Інструктаж із техніки безпеки. Правила поведінки в навчальному закладі, кабінеті, громадських і державних установах, на місцевості; при роботі з інформаційно-цифровою технікою, різними джерелами інформації. Організаційні питання.	Учень/учениця: знає сутність понять «топоніміка», «дослідження», «край»; правила поведінки в аудиторії, громадських і державних установах; називає об’єкти вивчення курсу; наводить приклади варіантів прикладного значення курсу; характеризує джерела знань про топоніміку; вміє пояснити актуальність курсу; оцінює значення дослідження топонімів краю для себе, громади, держави.
5 (2)	РОЗДІЛ 1. ТОПОНІМІКА ЯК НАУКА
3 (1)	Тема 1. Генезис топоніміки як науки. Теоретична частина. Історія становлення топонімічної науки. Учені-топонімісти, які зробили значний внесок у становлення топоніміки (О. Степанів, О. Гумбольдт, В. Семенов-Тянь-Шаньський, Л. Берг, П. Тутковський, О. Стрижак, О. Суперанська, В. Жучкевич, В. Ніконов, Е. Мурзаєв, К. Цілуйко, Л. Гумецька, Ю. Карпенко, М. Янко, Л. Василюк, О. Афанасьєв). Проблеми й перспективи розвитку науки. Роль і місце географії, історії та ономастики у вивченні топонімів. Характеристика методів топонімічного дослідження (геотопонімічний аналіз, етимологічний аналіз, картографічний, історично-хронологічний, лінгвістичні методи, статистичні тощо). Вивчення видів	Учень/учениця: знає сутність понять «топонімія», «топонім», «ономастика», «етимологія»; методи топонімічного дослідження; види топонімів; називає відомих вченихтопонімістів світу, України, свого регіону; наводить приклади з історії становлення топоніміки як науки; характеризує методи топонімічного дослідження; аналізує види топонімів; пояснює значення географії, історії та ономастики в процесі вивчення географічних назв;

	топонімів: ойконімів, годонімів, оронімів, гідронімів, ергонімів тощо. Практична частина. Ознайомлення з науковою літературою і статтями топонімістів світу і свого регіону. Аналіз топонімічних понять: топоніміка, топонімія, топонім, етимологія; видів топонімів. Порівняння методів топонімічного дослідження. Проєкт «Знані вчені-топонімісти України та світу». Дослідження «Відомі топонімісти рідного краю». Практична робота 1. Створення словника видів топонімів.	вміє створювати словник і працювати з різними джерелами інформації; оцінює стан, проблеми та перспективи розвитку топоніміки в Україні.
2 (1)	Тема 2. Топоніміка в системі наук. Теоретична частина. Зв’язок топоніміки з географією, історією, ономастикою, літературою, філософією, картографією, журналістикою, соціологією, комп’ютерним програмуванням та іншими науками. Можливості різних наук у системі топонімічних досліджень. Відображення географічних, історичних, демографічних, господарських, ономастичних закономірностей у географічних назвах. Топонімічна гносеологія. Топонімічна соціалізація. Практична частина. Порівняльний аналіз місця топоніміки в системі інших наук та їх ролі у процесі топонімічного пізнання. Практична робота 2. Створення кластеру інтеграції топоніміки. Дослідження «Твори письменників, у яких вжито географічні назви регіону». Проєкт «Топоніміка в системі міждисциплінарності».	Учень/учениця: знає сутність понять «топонімічна гносеологія», «топонімічна соціалізація»; називає науки з якими пов’язана топоніміка; наводить приклади творів письменників, у яких вжито географічні назви регіону; характеризує можливості різних наук у процесі топонімічного дослідження; вміє створювати кластер; оцінює роль і значення топоніміки в системі інших наук.
15 (8)	РОЗДІЛ 2. ТОПОНІМІЧНА ГНОСЕОЛОГІЯ
2 (1)	Тема 1. Передумови топонімоутворення краю. Теоретична частина. Дослідження й аналіз географічних передумов утворення топонімів регіону: географічного положення, тектонічної будови, геології, рельєфу, клімату, водних ресурсів, ґрунтів, органічного світу, господарства, рекреації,	Учень/учениця: знає сутність поняття «топонімоутворення»; називає основні чинники утворення географічних назв краю; наводить приклади взаємозв’язків між чинником

екології. Вплив історичних подій та міграційних процесів на географічні назви краю. Умови формування мережі населених пунктів, вулиць і провулків краю. Практична частина. Робота з матеріалами архіву, виданнями місцевої преси, географічними атласами, інтернетресурсами і різноманітними літературними джерелами. Зустрічі з краєзнавцями, науковцями.

Дослідження «Чинники топонімоутворення краю».

Екскурсія. Відвідування музею, архіву.

утворення і топонімом; пояснює вплив різних чинників на утворення топонімів регіону; характеризує умови формування мережі населених пунктів краю;

вміє працювати в архіві, з різними джерелами інформації; здійснювати інтерв’ювання; оцінює роль кожного чинника в утворенні географічних назв краю.

8 (5)

Тема 2. Вивчення та аналіз географічних назв регіону.

Теоретична частина. Особливості планування, організації та проведення наукового дослідження топонімів регіону. Алгоритм вивчення географічних назв. Класифікування, його види. Щільність географічних процесів та явищ, способи її визначення. Аналіз і хронологічне порівняння топонімів на мапах. Декомунізація в топоніміконі регіону. Зв’язок топоніміки з соціологією й журналістикою. Анкетування та інтерв’ювання, їх види.

Практична частина. Дослідження топонімів регіону. Встановлення їх етимології. Класифікування топонімів. Визначення їх щільності. Зустрічі з місцевими краєзнавцями, старожилами, топонімістами. Відвідування бібліотек, місцевих органів влади (міських, селищних, сільських рад, адміністрацій). Розроблення топонімічних анкет, інтерв’ю, анкетування й інтерв’ювання

респондентів. Ознайомлення з Законом України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного

(нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”. Аналіз перейменувань топонімів у контексті декомунізації.

Робота з картографічними джерелами.

Учень/учениця:

знає сутність понять

«алгоритм», «класифікація»,

«щільність», «декомунізація», «топонімікон», «анкета»; називає та показує на мапі топоніми краю;

наводить приклади етимології географічних назв регіону; характеризує алгоритм вивчення топонімів; пояснює зв’язок топоніміки з соціологією та журналістикою; аналізує та порівнює географічні назви до й після перейменування;

вміє класифікувати топоніми, визначати їх щільність, розробляти топонімічні анкети й інтерв’ю, проводити анкетування та інтерв’ювання; оцінює вплив декомунізації на трансформацію географічних назв краю.

	Практична робота 3. Класифікування географічних назв регіону. Практична робота 4. Визначення щільності географічних назв краю. Практична робота 5. Створення топонімічних анкет, інтерв’ю. Екскурсія. Відвідування бібліотек, місцевих органів влади. Дослідження «Топоніми регіону та декомунізація». Проєкт «Топонімікон краю».
5 (2)	Тема 3. Топоніми, що зникли. Теоретична частина. Географічне, історичне та філологічне значення географічних назв, що зникли. Методологія і методика дослідження топонімів, що зникли. Топонімічний плюралізм. Застосування та зіставлення різноманітних джерел інформації (мап, архівних документів, статистичних довідників, словників тощо) при вивченні географічних назв, що зникли. Практична частина. Аналіз і порівняння сучасних мап і мап регіону минулих століть. Дослідження письмових джерел попередніх років (статистичних довідників, пам’ятних книг губерній, списків залюднених місць, довідників адміністративно-територіальних поділів регіону тощо). Локалізація топонімів, що зникли. Систематизація і групування даних про географічні назви. Встановлення їх етимології і семантики, причин зникнення. Практична робота 6. Нанесення на мапу географічних назв краю, що зникли. Практична робота 7. Зіставлення та порівняння топонімічних джерел різних років у контексті топонімічного плюралізму. Дослідження «Мандрівка географічними назвами минулого». Екскурсія. Відвідування бібліотек, архіву.	Учень/учениця: знає сутність поняття «топонімічний плюралізм»; розрізняє географічні назви, що існують та топоніми, що зникли; називає та показує на мапі топоніми краю, що зникли; наводить приклади географічних назв регіону, що зникли; пояснює причини зникнення топонімів; аналізує та порівнює мапи краю різних років; вміє працювати з різноманітними топонімічними джерела різних років; оцінює значення географічних назв краю, що зникли.
7 (3)	РОЗДІЛ 3. ПРИКЛАДНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ТОПОНІМІВ
3 (1)	Тема 1. Топоніми як маркери територіальної ідентичності населення.	Учень/учениця: знає сутність понять «маркер»,

Теоретична частина. Суспільно-географічні й топонімічні особливості вивчення територіальної ідентичності населення певної території. Науковці, що досліджували територіальну ідентичність засобами топонімічного пізнання (О. Гнатюк, А. Мельничук, Н. Замятіна,

М. Крилов, М. Назукіна, Н. Мезенцева, К. Мезенцев та інші). Географічні назви як закономірний наслідок сприйняття населенням території свого проживання. Чинники формування територіальної ідентичності населення. Типи територіальної ідентичності населення. Методичні основи дослідження географічних назв як маркерів територіальної ідентичності громади. Практична частина. Аналіз топонімів регіону як маркерів територіальної ідентичності населення. Топонімічне районування і групування території регіону за ознакою поширення різних типів ідентичностей (національної, субетнічної тощо). Визначення домінувальних географічних назв у перцепції населення регіону. Виявлення відмінностей у прояві територіальної ідентичності регіону та локалізація основних напрямів її поширення. Розгляд впливу заміни географічних назв на територіальну ідентичність. Аналіз щільності топонімів у розрізі адміністративно-територіальних одиниць через відношення їх загальної кількості до займаної ними площі та кількості населення території, що є відображенням сили прояву субрегіональної ідентичності регіону. З’ясування причин диференціації територіальної ідентичності населення. Практична робота 8. Топонімічне районування та групування краю. Дослідження «Топонімічна перцепція краю».

«територіальна ідентичність населення», «перцепція», «топонімічне районування»; називає типи територіальної ідентичності;

наводить приклади науковців, що вивчали територіальну ідентичність;

пояснює причини відмінності територіальної ідентичності населення регіону; розуміє географічні назви як результат сприйняття населенням території свого

мешкання, процесів та явищ на ній;

порівнює різні типи ідентичностей краю; аналізує географічні назви як маркери територіальної ідентичності;

вміє здійснювати групування та районування топонімів; визначати територіальну ідентичність засобами географічних назв; оцінює роль і значення географічних назв краю у визначенні територіальної ідентичності громади.

4 (2)

Тема 2. Топонімічне мапування. Теоретична частина. Топонімічна мапа та

Учень/учениця: знає сутність поняття

	топонімічне мапування. Методологія картографування топонімів. Переваги та недоліки картографічних джерел при вивчення географічних назв локальних регіонів. Класифікація географічних мап. Методика створення топонімічних мап. Програми для створення мап географічних назв (AdobePhotoshop, Paint тощо). Топонімічне мапування в контексті топонімічної соціалізації. Практична частина. Створення топонімічних мап за результатами узагальнення і систематизації різних типів топонімів (ойконімів, годонімів, гідронімів, оронімів тощо), аналізу щільності географічних назв території, вивчення класифікації топонімів, дослідження територіальної ідентичності населення, групування і районування топонімів, пізнання географічних назв, що зникли. Практична робота 9. Створення топонімічної мапи.	«топонімічне мапування»; називає види географічних мап; наводить приклади програм для створення топонімічних мап; порівнює різні програми для створення топонімічних мап; пояснює переваги та недоліки картографічних джерел при вивченні географічних назв локальних регіонів; аналізує різноманітну топонімічну інформацію; вміє створювати топонімічні мапи; оцінює вплив процесу топонімічного мапування на соціалізацію особистості.
4 (2)	РОЗДІЛ 4. ТОПОНІМІЧНА ТВОРЧІСТЬ
2 (1)	Тема 1. Творча самореалізація і духовне самовдосконалення засобами топонімічної діяльності. Теоретична частина. Самореалізація та самовдосконалення особистості: їх зміст і значення. Творча самореалізація і духовне самовдосконалення засобами топонімічної діяльності. Творчість і топоніміка. Розвиток основних особистісних якостей (воля, увага, мислення, уява). Аналіз завдань, які сприяють еволюції уяви й креативного мислення. Розгляд і порівняння можливостей засобів творчості (театру, поезії, хореографії, музики, образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва тощо) у вираженні топонімів. Вибір (індивідуальний, парний чи груповий) власного напрямку творчої діяльності. Практична частина. Інтерпретація топонімів регіону за допомогою створення малюнків, виробів із бісеру, дерева, паперу (квілінг, оріґамі),	Учень/учениця: називає основні особистісні якості; розуміє поняття «самореалізація», «самовдосконалення», «інтерпретація»; пояснює взаємозв’язок між топонімікою та творчістю, між топонімікою та самореалізацією й самовдосконаленням особистості; аналізує та порівнює різні засоби творчості для розуміння й вираження географічних назв краю; вміє інтерпретувати топоніми краю різними засобами творчості; оцінює власні творчі можливості в інтерпретації
	природних матеріалів, побутових відходів; інсценування, складання ребусів, кросвордів, вікторин, квестів, коміксів, віршів, есе тощо. Проєкт «Інтерпретація топонімів регіону засобами творчості».	географічних назв.
2 (1)	Тема 2. Образність і ментальність географічних назв. Теоретична частина. Топонімічне пізнання у контексті духовного розвитку і творчого становлення особистості. Практичне, національно-патріотичне, виховне, громадянське, профорієнтаційне значення вивчення географічних назв. Рефлексія особистості через призму дослідження топонімів. Практична частина. Образність і ментальність географічних назв. Дослідження «Художні образи топонімів краю».	Учень/учениця: називає художні образи топонімів краю; пояснює значення вивчення географічних назв краю; характеризує власний процес рефлексії через вивчення топонімів; вміє досліджувати художні образи топонімів регіону; оцінює образність і ментальність географічних назв краю.
3 (1)	Резерв часу

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Афанасьєв О. Географічні дослідження топонімії України / Автореф. дис.

… канд. геогр. наук. К., 2006. 20 с.

2. Афанасьев О. Картографирование топонимических территориальных систем средствами ГИС-технологий. В сб. “Рациональное природопользование:

Школа-конференция молодых учёных с участием стран СНГ”. Москва :

Географический ф-т МГУ, 2005. С. 33–37.

3. Афанасьєв О. Поняття топоніміки і топонімічної карти в контексті топонімо-картографічних досліджень території України. Географія, екологія, геологія: перший досвід наукових досліджень. Донецьк : Вид-во ДНУ, 2005. С. 61–

64.

4. Басик С. Общая топонимика : Учебное пособие для студентов

географического факультета. Мінськ : БГУ, 2006. 200 с.

5. Василюк Л. Топонімічна спадщина П. Тутковського. Наукові записки аспірантів: Зб. наук. праць. Вип. 2. Луцьк, 1997. С. 9-12.

6. Гнатюк О. Назви підприємств та організацій України як маркер територіальної ідентичності населення. Київський географічний щорічник : Наук. зб. К., 2014. Вип. 9. С. 67–77.

7. Гнатюк О. Урбаноніми міст України як маркер територіальної ідентичності населення. Часопис соціально-економічної географії : Збірник наукових праць. Харків, 2013. Випуск 15(2). С. 144–147.

8. Гнатюк О. Чинники, що визначають територіальну ідентичність населення регіону. Науковий часопис НПУ імені М. Драгоманова. Серія 4. Географія і сучасність [зб. наукових праць] / ред. рада: В. Андрущенко (голова). К. :

Видавництво НПУ імені М. Драгоманова, 2013. Вип. 18 (30). С. 262–274.

9. Горобець А. Астіоніми Херсонщини в контексті українського назівництва. Міста Херсонщини: проблеми та перспективи: Матеріали Х обласних краєзнавчих читань (31 січня 2020 р., м. Херсон) / за ред. З. Філончук. Херсон :

КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2020. С. 77–81.

10. Горобець А. Використання картографічних досліджень у вивченні ойконімів Новотроїцького району. Наш край у картографічних дослідженнях XVI– XX ст. : Матеріали VIІ обласних краєзнавчих читань (27 січня 2017 р., м. Херсон) / за ред. З. Філончук. Херсон : КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2017. С. 8–11.

11. Горобець А. Генезис ойконімів Новотроїцького району. Топоніміка у краєзнавчій та позакласній роботі з географії : матеріали VI обласних краєзнавчих читань (29 січня 2016 р., м. Херсон) / за ред. З. Філончук. Херсон : КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2016. С. 7–13.

12. Горобець А. Годонімікон Новотроїцького району Херсонської області: історико-аксіологічний аспект. 70-річний шлях Херсонської області – досягнення та перспективи розвитку: матеріали обласної науково-практичної конференції (м. Херсон, 13 березня 2014 р.) / за заг. ред. С. Водотики, Ю. Кузьменко. – Херсон:

КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2014. С. 109-113.

13. Горобець А. Годонімікон Новотроїцького району Херсонської області в контексті топонімічної гносеології. Минуле і сучасність : Херсонщина. Таврія.

Каховка : Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Каховка, 14–15 вересня 2017 р.). Херсон : видавництво “Гілея”, 2017. С. 66–69.

14. Горобець А. Годонімікон новотроїцької локалізації як маркер територіальної ідентичності громади. Минуле і сучасність : Херсонщина. Таврія. Каховка : Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Каховка, 14–15 вересня 2018 р.). Херсон : видавництво “Гілея”, 2018. С. 31–34.

15. Горобець А. Краєзнавчо-топонімічна діяльність як засіб соціалізації учнівської молоді. Топоніміка у краєзнавчій та позакласній роботі з географії : матеріали VI обласних краєзнавчих читань (29 січня 2016 р., м. Херсон) / за ред. З. Філончук. Херсон : КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2016. С. 39–43.

16. Горобець А. Дорогань С. Особливості топонімоутворення Новотроїцького району Херсонської області. Херсон : ПАТ “Херсонська міська друкарня”, 2013. 234 с.

17. Горобець А. Система створення топонімічних мап на прикладі дослідження годонімічної бази Новотроїцького району. Наш край у картографічних дослідженнях XVI–XX ст. : Матеріали VIІ обласних краєзнавчих читань (27 січня 2017 р., м. Херсон) / за ред. З. Філончук. Херсон : КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2017. С. 46–49.

18. Горобець А. Топоніми світу. Матеріали до уроків. Астіоніми. Інсулоніми. Потамоніми [Текст]. Харків: ВГ “Основа”, 2019. 56 с. (Серія “Бібліотека журн.

«Географія»; Вип. 6 (186).

19. Горобець А. Топоніми світу. Матеріали до уроків. Хороніми. Ороніми. Гідроніми. Літоніми. Пелагоніми. Лімноніми. Гелонім [Текст]. Харків: ВГ “Основа”, 2019. 56 с. (Серія “Бібліотека журн. «Географія»; Вип. 5 (185).

20. Горобець А. Топонімічна соціалізація учнів-членів МАН України. – Київ, 2020. 155 с.

21. Горобець А. Топонімічний словник Новотроїцького району Херсонської області. Вид. 2-ге, доповнене та перероблене. Херсон : Айлант, 2018. 84 с.

22. Жучкевич В. Общая топонимика. Минск : Вышэйша школа, 1980. 287 с.

23. Закон України “Про засудження комуністичного та націоналсоціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” // Відомості Верховної Ради, 2015. № 26. С. 219.

24. Зеленська Л. Топонiмiя Днiпропетровської областi. Дніпро : РВВ ДНУ, 2001. 56 с.

25. Князьков Ю. Запорізька область. Історико-географічний і топонімічний словник. Вип. ІІ (Віликобілозерський, Кам’янсько-Дніпровський, Куйбишевський, Михайлівський, Оріхівський, Пологівський, Розівський, Токмацький райони).

Запоріжжя: “Тандем-У”, 2006. 339 с.

26. Коваль А. Знайомі незнайомці: походження назв поселень України. Київ :

Либідь, 2001. 314 с.

27. Лучик В. Відновлення історичних топонімів як чинник українського державотворення. Маґістеріум. Мовознавчі студії. Нац. ун-т “Києво-Могилянська академія”, Магістерські програми. К.: [Пульсари], 2010. Вип. 43. С. 49-53.

28. Лучик В. Етимологічний словник топонімів України / відп. ред.

В. Скляренко. К. : ВЦ “Академія”, 2014. 544 с.

29. Мезенцева Н. Перцепційні портрети регіонів України. Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. праць. Херсон : ПП Вишемирський, 2005. С. 208–213.

30. Мельничук А. Гнатюк О. Назви підприємств та організацій України як маркер суспільно-географічних процесів. Україна: географія цілей та можливостей.

Збірник наук. праць. Ніжин: ФОП “Лисенко М. М.”, 2012. Т. ІІ. С. 165–169.

31. Мурзаев Э. Топонимика и география. Москва : Наука, 1995. 304 с.

32. Никонов В. Введение в топонимику. Изд. 2-е. Москва : Издательство ЛКИ, 2011. 184 с.

33. Поспелов Е. Топонимика и картография. Москва : Мысль, 1971. 256 с.

34. Таранова Н. Основні етапи розвитку топонімії як науки. Наукові записки Тернопільського НПУ імені В. Гнатюка. Серія : Географія. № 2. 2006. С. 112–119.

35. Топонімічна соціалізація учнівської молоді в позакласній роботі з географії / за ред. Горобця А. Херсон : Айлант, 2016. 92 с.

36. Трофимов А. Территориальная идентификация в географии и вернакулярные районы. Геогр. вестник. 2008. № 1 (7). С. 5–12.

37. Янко М. Методичні поради щодо вивчення топоніміки своєї області.

Географія та основи економіки в школі. 2000. № 2. С. 23–26.

38. Янко М. Топонімічний словник України: Словник-довідник. К.: Знання, 1998. 432 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Атлас морів та океанів / Уклад. Т. Жабська. Харків: Книжковий Клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2012. 80 с.

2. Атлас. Целый мир в твоих руках. № 1-№ 37. 2010.

3. Барабоха Н. Топонімічний словник-довідник Запорозької області.

Природні топоніми. Мелітополь: ТОВ “Видавництво Мелітополь”, 2005. 84 с.

4. Барабоха Н. Маценко А. Топонімічний словник-довідник України.

Мелітополь: ТОВ “Видавництво Мелітополь”, 2004. 92 с.

5. Вовк В. Тиждень географії в школі. Х.: Вид-во “Ранок”, 2010. 144 с.

6. Все о странах и народах / пер. с англ. Ю. Пономаренко. Харьков:

Книжный Клуб “Клуб Семейного Досуга”, 2012 . 64 с.

7. Горобець А. Аналіз годонімів Новотроїцького району Херсонської області. Нові виміри сучасного світу: збірник матеріалів VIII Міжнародної інтернетконференції (12-30 листопада 2012 р.). Мелітополь: МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2012. С. 8-12.

8. Горобець А. Навчальна програма з позашкільної освіти туристськокраєзнавчого напрямку “Краєзнавці-топонімісти”. Херсон : Айлант, 2013. 28 с.

9. Горобець А. Топонімічний ерудиціон (позаурочний захід для учнів 9-11 класів). Географія та економіка в рідній школі. 2016. № 5. С. 36-37.

10. Горобець А. Топонімічний словник Новотроїцького району Херсонської області. Херсон : Айлант, 2015. 56 с.

11. Горпинич В. Словник географічних назв України. К.: Довіра, 2001. 526 с.

12. Добровольський О. Німецькі топоніми на Миколаївщині. Природа Західного Полісся та прилеглих територій: зб. наук праць / відп. ред. Ф. Зузук.

Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту, 2011. С. 205-214.

13. Дорош М. Топонімічний довідник Хмільницького району. Вінниця:

УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2001. 68 с.

14. Котлицкая О. Знаменитые места мира. Иллюстрированный путеводитель по городам и странам. Харьков: Книжный Клуб “Клуб Семейного Досуга”, 2009.

206 с.

15. Кругляк Ю. Ім᾽я вашого міста. Київ: Наукова думка, 1978. 152 с.

16. Лиховид О. Топоніми Скадовського району. Скадовськ: КП “Скадовська міська друкарня”, 2017. 152 с.

17. Лучик В. Про особливості номінації в топонімії України. Вісник Прикарпатського національного університету. Філологія. Випуск ХХІХ-ХХХІ. ІваноФранківськ, 2011. С. 21-24.

18. Нагорна Л. Регіональна ідентичність: український контекст. К. : ІПіЕНД імені І. Кураса НАН України, 2008. 405 с.

19. Поліхун Н. Як стати дослідником : Навчально-методичний посібник для учнів / відп. за випуск О. Лісовий. 2-ге вид., допов. К. : ТОВ “Праймдрук”, 2012. 224 с.

20. Роль топоніміки у дослідженні рідного краю: матеріали III обласних краєзнавчих читань (31 січня 2013 року, м. Херсон) / за ред. З. Філончук. Херсон:

КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2013. 132 с.

21. Світ на долоні. Журнал / Редактор Пашек Міхал Анджей. № 1-№ 79. 2012.

22. Світ на долоні. Журнал / Редактор Пашек Міхал Анджей. № 74-№ 79. 2013.

23. Тищенко К. Іншомовні топоніми України: Етимологічний словникпосібник. Тернопіль, 2010. 240 с.

24. Топоніміка у краєзнавчій та позакласній роботі з географії: матеріали VI обласних краєзнавчих читань (29 січня 2016 року, м. Херсон) / за ред. З. Філончук.

Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2016. 62 с.

25. Усі географічні назви (за шкільною програмою) / Упоряд. Л. Петринка.

Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. 288 с.

26. Чернецький Ю. Україна. Історія, природа, мистецтво. Харків: Книжковий Клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2009. 320 с.

pdf

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)