Підготовка дітей до школи – це не тільки питання освіти, інтелектуального розвитку дитини, але й формування його особистості, питання виховання. Перехід від статусу дошкільника до статусу школяра – найскладніший період у житті дитини, що пов'язаний із входженням в нове соціальне середовище з новим типом стосунків із дорослими, однолітками, новою навчальною діяльністю. Програма покликана забезпечити майбутнім першокласникам належну всебічну підготовку до навчання в школі.
Особливу увагу приділено увагу мовленнєвій діяльності, розвитку психофізіологічних функцій та математичних знань. Також представлені матеріали для підготовки дітей до школи. Завдяки цьому дошкільнята отримають ґрунтовні знання та не боятимуться йти до школи. Всі матеріали з дошкільної освіти співвідносні з програмами «Впевнений старт» та «Я у світі».
Проект
програми
підготовки до школи
дітей старшого дошкільного віку
Автор проекту
вчитель початкових класів
Сулимівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ (ясла-садок)»
Яготинського р-ну
Київської обл.
Цесорева Г.В.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Відповідно до нового Державного стандарту початкової освіти першочерговим аспектом є реалізація дидактичних принципів наступності між дошкіллям і початковою школою. Згідно із Законом України «Про внесення змін у законодавчі акти із питань загальної середньої та дошкільної освіти» передбачене обов’язкове здобуття дітьми п’ятирічного віку дошкільної освіти. У зв’язку з цим навчальна програма для першого класу передусім спирається на надбання старшого дошкільного віку відповідно до програми розвитку дітей «Впевнений старт» (для дітей п’ятирічного віку) та змісту Державної Базової програми «Я у Світі».
Ідея створення цієї програми виникла після знайомства з умовами роботи вихователів сільських ДНЗ. В сучасних селах у дошкільному закладі працює одна різновікова група. В таких умовах вихователь втрачає можливість своєчасно провести всі передбачені планом заняття з дітьми кожної вікової категорії. У зв’язку з цим виникає проблема підготовки дітей до школи.
Психологи розглядають поняття «готовність до школи» як сукупність морфофізіологічних особливостей дитини старшого дошкільного віку, що забезпечують гармонійний перехід до систематичного, організованого шкільного навчання.
Тривалий час вважалося, що головним критерієм готовності дитини до навчання є рівень її розумового розвитку. Л.С.Виготський один з перших сформулював думку про те, що готовність до шкільного навчання полягає не стільки у кількісному запасі знань, уявлень, скільки у рівні розвитку пізнавальних процесів. На думку Л.С.Виготського, бути готовим до навчання – це передусім узагальнювати та диференціювати у відповідних категоріях предмети та явища навколишнього світу.
Сучасні дослідження вказують на те, що 60-70 % дітей приходять до школи неготовими до навчання, оскільки у них недостатньо розвинені соціальна, психологічна та емоційно-вольова сфери особистості.
Соціальна зрілість пов’язана з потребою дитини у спілкуванні з іншими дітьми, зі здатністю підпорядковувати свої інтереси інтересам та прийнятим правилам дитячого колективу, а також зі здатністю взяти на себе соціальну роль школяра в умовах шкільного навчання.
До психологічної зрілості відноситься здатність дитини до диференційованого сприйняття, довільної уваги, аналітичного мислення.
Емоційна зрілість передбачає емоційну стійкість та майже повну відсутність імпульсивних реакцій дитини.
Отже, дошкільна підготовка – це не тільки питання освіти, інтелектуального розвитку дитини, але й формування його особистості, питання виховання.
Програма покликана забезпечити майбутнім першокласникам сільських шкіл належну всебічну підготовку до навчання в школі.
МЕТА ПРОГРАМИ
Головною метою програми , є:
розвиток пізнавальної активності та основ логіки;
Відповідно до програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» - необхідно сформувати у дитини життєдайне самоставлення, яке є «свідомим впливом особистості на себе з метою самовдосконалення і передбачає здатність аналізувати, контролювати та
регулювати (в міру вікових можливостей) процес власної життєдіяльності; спроможність з допомогою дорослих збалансувати життєві тенденції до самореалізації, саморозвитку та самозбереження».
Перехід від статусу дошкільника до статусу школяра – найскладніший період у житті дитини, що пов'язаний із входженням в нове соціальне середовище з новим типом стосунків із дорослими, однолітками, новою навчальною діяльністю.
Створення умов для успішної адаптації дитини до умов шкільного життя також є метою програми.
Особливості організації навчально – виховного процесу.
Діяльність за цією програмою забезпечує наступність у підготовці дітей до шкільного навчання і ґрунтується на основі програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».
Заняття проводяться з жовтня по квітень із тригодинним тижневим навантаженням за такими напрямками:
Структура занять.
Кожне заняття повинно починатися вправою «Привітання», спрямованою на розвиток комунікативних вмінь та на виховання доброзичливого ставлення до однолітків.
На кожному занятті проводитимуться пальчикові вправи, спрямовані на розвиток дрібної моторики руки.
Щотижня діти повинні отримувати нові знання, набувати математичних та графічних навичок, поповнювати словниковий запас.
Для полегшення засвоєння завдань кожне наступне заняття повинно плануватися з урахуванням змісту попереднього, але з ускладненням.
Очікувані результати.
Дитина:
- чітко розуміє, які зміни в її житті відбудуться з початком навчання в школі, має чітку мотивацію, впевнена у своїх силах, знає правила життя в шкільній родині;
- має сформовані відповідно вікових норм дрібні м’язи руки, впевнено володіє олівцем, ручкою, ножицями;
- може правильно перенести в зошит графічний образ, дотримується вимог до ведення зошита, друкування;
- має сформовані відповідно до вікових норм зорову, слухову пам'ять, уяву, увагу, мислення;
- має достатній словниковий запас, вміє висловлювати власну думку;
- володіє навичками читання;
- має математичні вміння і навички;
- має позитивний емоційний стан.
ПРОГРАМА
І. Мовленнєва діяльність (30 годин)
Зміст навчального матеріалу |
Вимоги щодо рівня підготовки учнів |
Сприймання на слух матеріалу, складеного із кількох звуків, складів, слів. Виконання певних дій за голосовою командою. Сприймання і розуміння алгоритму дій для виконання завдання. Знаходження певних предметів на малюнках за голосовою вказівкою. Сприймання на слух ряду слів з вилученням «зайвого» слова. Розвиток слухової пам’яті. Сприймання на слух і запам’ятовування невеликих віршів, скоромовок, загадок. Розвиток фонематичного слуху. Робота з дитячою книгою.
Формування уміння регулювати дихання, силу голосу, темп мовлення. Розвиток мовленнєвого апарату, ліквідація дефектів мовлення. Удосконалення орфоепічної літературної вимови. Формування правильної граматичної будови мовлення. Збільшення словникового запасу по змістовим лініям, визначеним Базовою програмою «Я у світі». Розвиток монологічного мовлення. Формування комунікативних здібностей.
Навчання діалогічного мовлення.
|
Дитина: слухає і розуміє усне висловлювання вчителя та однолітків; вміє розрізняти звуки мовлення, знайти серед кількох предметів той, що названо вчителем, виконати просте завдання за вказівкою вчителя; виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції;
визначає на слух належність назви предмету до певної групи предметів;
вміє виділяти звуки в словах, аналізувати звуковий склад трибуквених слів; сприймає на слух дитячу літературу, емоційно реагує; називає головних героїв. Дитина: володіє силою голосу і темпом мовлення, які відповідають вимогам для участі в колективній навчальній діяльності;
розмовляє грамотно, вживає слова літературної української мови, розвиває правильне мовленнєве дихання, правильно вимовляє звуки; має словниковий запас з кожної сфери життєдіяльності відповідно віковим нормам, складає прості речення; вчиться послідовно й логічно викладати свої думки;
висловлює свої враження, власну думку співрозмовнику.
|
Формування уявлення про слово як мовну одиницю, його місце в реченні. Формування уміння умовно позначати слова і звуки на письмі. Формування уміння виділяти послідовно звуки в словах, розрізняти звуки та букви. Формування уявлення, що мовлення складається з речень, речення зі слів, слова поділяються на склади. Ознайомлення з великою та маленькою буквами, розуміння їх призначення. Формування навичок складання складів з літер розрізної абетки. Розвиток навичок читання складів та слів, складених з розрізної абетки або кубиків. 4.Письмо. Розвиток дрібних м’язів руки.
Формування рухового стереотипу. Розвиток окоміру та просторової уяви.
Формування вміння орієнтуватись в зошиті в косу лінію.
Формування зорового аналізу.
Формування графічних навичок штрихування прямими лініями, косими лініями, пунктиром, напівовальне, спіральне, змішане штрихування; обведення предметів за різними видами трафаретів, письмо елементів літер української абетки.
Друкування літер, складів, одно- та двоскладових слів. |
Дитина: знає, що слово є одиницею усного та писемного мовлення; може порахувати кількість слів в реченні та скласти схему речення; розрізняє поняття «звук» та «буква»; знає, що слова поділяються на склади, склад – на звуки, звуки бувають голосні та приголосні; може виділяти послідовно звуки в словах; розрізняє велику та малу літери, знає їх призначення; складає з букв розрізної абетки відкриті та закриті склади, двоскладові слова з відкритими складами, трибуквені слова; читає слова та короткі речення; розуміє прочитане. Дитина: має розвинені дрібні м’язи руки, складає фігури з паличок, обводить малюнки по контуру, зафарбовує коло не виходячи за лінію, правильно тримає олівець та ручку; орієнтується у рядку. Виділяє верхню, нижню рядкову лінії; середину між початком і кінцем рядка, верхньою і нижньою рядковими лініями; вміє правильно перенести в зошит графічний образ, впевнено штрихує; має оптично-просторову уяву, відтворює малюнок у дзеркальному відображенні, відновлює зображення з’єднуючи крапки, доповнює малюнок необхідними елементами; має розвинену координацію та м’язову пам'ять руки, вирізує фігури по контуру, ліпить з пластиліну прості фігури; знає елементи друкованих букв; володіє початковими навичками ведення зошита, друкування; може самостійно надрукувати склади, прості слова. |
ІІ. Розвиток шкільно – значущих психофізіологічних функцій (30 годин)
Зорової – поступове запам’ятовування від трьох до десяти предметів, місце знаходження їх в таблиці, розташування в просторі.
Слухової – відтворення від трьох до десяти слів, повторення речень з поступовим збільшенням кількості слів, запам’ятовування скоромовок, загадок, коротких віршів.
Тактильної – розрізнення на дотик предметів загального вжитку, геометричних фігур.
Рухової - запам’ятовування і відтворення своїх рухів, вміння узгоджувати свої рухи з музикою та діями інших людей.
2.Формування властивостей довільної уваги: обсягу, розподілу і переключенню, стійкості.
3.Розвиток образно-логічного та творчого мислення. |
Дитина: називає по пам'яті предмети, які були продемонстровані їй протягом кількох секунд, знаходить ці предмети в таблиці; відновлює порушений порядок розташування предметів; складає малюнок з частин;
повторює до 10 слів не пов’язаних за змістом та фрази від 6 до 20 складів; запам’ятовує та повторює скоромовки, загадки, короткі вірші;
впізнає на дотик предмети, називає форму, матеріал;
здатна узгоджувати свої рухи з рухами дорослого, запам’ятовує і повторює спортивні й танцювальні рухи, відтворює їх під музику;
може після зорової експозиції об’єктів протягом 2 секунд відтворити на папері їх розташування; діагностує високий рівень продуктивності і стійкості уваги відповідно до вікових норм за методикою «Знайди і викресли»; вміє порівнювати, знаходити відмінності; може знайти та порахувати на малюнку однакові геометричні фігури; здатна графічно знайти вихід з нескладного лабіринту, відстежити шлях серед переплетених ліній; виконує прості вправи за заданим алгоритмом. Називає зайвий предмет серед зображених на малюнку або названих вчителем; визначає пори року, людей різних професій;
може обрати предмет за певною ознакою: найменший, найм’якіший, круглий тощо; об’єднує предмети за групами; до узагальнюючого слова знаходить слова-назви предметів, що входять в цю групу; складає речення з поданих слів та коротку розповідь за серією малюнків; здатна керувати мімікою, жестами, рухами; вміє виявляти серед однорідних предметів, явищ тощо подібне та відмінне, виявляти особливості та на їх основі робити висновки у формі загальних положень. |
ІІІ. Математичні знання (30 годин)
1.Формування просторових уявлень. Закріплення знань про поняття «більший - менший», «високий – низький», «широкий – вузький», «ближче – далі», «вище – нижче – над – на – під», «попереду – позаду», «всередині – зовні», «праворуч – ліворуч», «один – багато».
Закріплення навичок узагальнення.
2.Формування і закріплення часових уявлень.
3.Знайомство з геометричними фігурами.
4.Формування уявлень про числа. Усний рахунок.
Порядкова лічба.
Встановлення зв’язку між суміжними числами.
Формування уявлення про ціле та частини.
Знайомство з цифрами.
Формування поняття про арифметичні дії.
Формування уміння орієнтуватись в зошиті в клітинку.
|
Дитина: аналізує пари предметів і порівнює за висотою, довжиною, шириною тощо;
оволодіває навичками класифікації предметів за формою, кольором тощо; формує навички міркувати по аналогії; порівнює множини; розуміє значення понять «ранок», «день», «вечір», «ніч», «сьогодні», «вчора», «завтра», «рік», «місяць»;
знає основні геометричні фігури: коло, круг, овал, квадрат, прямокутник, ромб, трикутник; порівнює множини геометричних фігур; складає фігури з паличок, виліплює з пластиліну, малює.
Дитина: вміє рахувати предмети які бачить перед собою ті наосліп, а також звукові сигнали;
знає порядкові числівники; вміє відповідати на питання «Який по порядку?», «Хто перший?», «Скільки?»;
може назвати попереднє та наступне число до названого; розуміє, що наступне число більше за попереднє; розуміє, що деякі предмети можна розділити на частини; усвідомлює, що частина менше від цілого; знає цифри від 0 до 9; розрізняє цифру та число; співвідносить цифру з кількістю предметів; називає натуральний ряд чисел в прямому та зворотному порядку; усвідомлює число 0 як характеристику порожньої множини;
розуміє операції додавання та віднімання на основі предметних моделей;
вміє знаходити всі частини клітинки (верхню лінію, нижню, праву, ліву); може ставити крапки в кожній клітинці підряд, через клітинку; вписує в клітинки геометричні фігури за заданим алгоритмом. |
1