Програма соціальної та фінансової освіти для дітей старшого дошкільного віку

Дана програма допоможе дошкільнятам усвідомити, хто вони є і як слід взаємодіяти з іншими людьми, надихає дітей вивчати свої права і обов’язки, вчить планувати бюджет, раціонально використовувати ресурси, оцінювати наявні можливості, формує підприємницькі здібності, а також акцентує увагу на ролі сім’ї та сімейних цінностей у вихованні.  

Програма розроблена на ОСнові:

• Базового компонента дошкільної освіти
• Програми соціально-фінансової грамотності «Афлатот»

«Складність полягає не у сприйнятті нових ідей, а у відмові від старих стереотипів».

Джон М. Кейнс, англійський економіст

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Майбутнє кожної людини у її власних руках. Очевидним є те, що виховання соціально – відповідальних та освічених у фінансовій сфері дітей робить їх спроможними змінити власне життя та світ довкола на краще, тим самим збільшуючи шанси на успішне й щасливе майбутнє.

Ситуація, що склалася в економіці нашої країни, характеризується радикальним перетворенням всіх сфер суспільного життя. Сьогодні кожен з нас розуміє, що доля держави залежить від економічної, правової, політичної та моральної грамотності молодого покоління. Незважаючи на те, що ми живемо в світі з швидко перемінними економічними умовами, діти і дорослі у всьому світі мають дуже низький рівень фінансової грамотності.

Внаслідок недостачі знань у сфері фінансів, діти та молодь часто стають жертвами соціально, екологічно та економічно нестійких моделей споживання. Тому економічне виховання - порівняно новий напрямок у дошкільній педагогіці, який на даний час, актуальний.

В умовах відродження української державності, національної культури, орієнтація на творчий розвиток малого українця останнім часом набуває нового значення.

Це не данина часу і не виконання держзамовлень. Базовий компонент дошкільної освіти трактує виховання як залучення малого українця до системи вироблених людством цінностей, формування ціннісного ставлення до дійсності.

Економічні зміни в суспільстві обумовлюють потребу формування передумов економічної освіти в єдності з моральною освітою, опанування дітьми економічних знань і практичних умінь у доступній формі. Старші дошкільники вже здатні засвоїти елементарні економічні поняття та категорії.

Економіка і дошкільник лише на перший погляд здаються далекими один від одного. Проте насправді, дітей із перших років життя оточує економічна сфера, наповнена складними економічними поняттями та процесами.  Малюки рано включаються в економічне життя сім'ї, стикаються з грошима, рекламою, ходять з батьками в магазин, беруть участь у куплі - продажу, опановуючи таким чином економічною інформацією на життєвому, часто спотвореному рівні. Неправильно і небезпечно покладатися на стихійне засвоєння знань про навколишнє життя, наприклад, дуже вразливі з етичної сторони поняття: гроші, багатство, бідність, реклама, кредит, борги тощо..

Реклама на телебаченні, розмови політиків, купівля, продаж, розподіл сімейного бюджету – ось далеко не повний перелік того, з чим доводиться зустрічатися малюку щодня. Сучасне життя дуже непередбачуване, але й цікаве своєю швидко змінністю. Можливо, саме тому складні економічні процеси приваблюють дошкільника, та свої перші економічні знання він здобуває самотужки: з бесід з однолітками, спостережень, що відбувається довкола. Треба сказати, що частіше вони мають негативний характер.

Оскільки знання, вміння та навички, сформовані у дошкільному віці мають стати фундаментом для становлення громадянина – людини, щиро зацікавленої в розвитку та економічному розквіті своєї держави, дуже важливою є продумана та послідовна робота з економічної освіти самих маленьких громадян нашого суспільства. Крім того, дошкільний віковий період найсприятливіший для формування різних якостей особистості, насамперед бережливості та економності, як структурних компонентів процесу соціалізації. Дитина бере участь в економічних процесах. Вона разом з батьками ходить в магазин, іноді сама робить покупки, хочемо ми чи не хочемо, вона все рівно отримує економічний досвід. Тому завдання педагога не тільки дати який-небудь об’єм економічних знань, але й що дуже важливо, навчити правильно користуватися цими знаннями, тобто виховувати економіста, господаря, хазяїна свого життя.

Економіка і дошкільник лише на перший погляд здаються нам далекими один від одного. Трактування економіки, як області «розумного ведення домашнього господарства», мистецтво його ведення може бути подано дітям у формі елементарних відомостей: навчання їх правильному відношенню до грошей, методам їх отримання та розумного використання; за допомогою ігор, економічних завдань, ситуацій, змісту казок, ввести дітей в складний світ предметів, речей, людських взаємовідносин, доступних пояснень взаємозв’язку між економічними та етичними категоріями: труд, товар, гроші, вартість, ціна з однієї сторони, і моральними – бережливість, чесність, економічність, гідність, щедрість, ощадливість – з другої. Навчати дітей правильно відноситись до реклами, розбиратися в ній, вести себе адекватно в реальних ситуаціях, розвивати розумні потреби;формувати у дитини економічну культуру.

Основним складовим елементом економічної освіти та економічного виховання є формування в дошкільному віці поважного відношення до праці оточуючих людей та її результатів. Дитина з перших своїх кроків повинна усвідомлювати, що всі оточуючі її – матеріальні та духовні цінності, створені працею багатьох людей, які витрачали великі зусилля на благо всього суспільства.

Варто також підкреслити, що в роботі з дітьми щодо економічної освіти може йти мова про можливості формування лише передумов економічної освіти. Складність економічних законів та категорій, на яких будується зміст економічної освіти, віддаленість дітей від сфери продуктивної праці, вікові можливості дошкільників потребують обережності при доборі, як змісту, так методів економічної освіти змалку.

У закладі дошкільної освіти діти не приймають ніякої участі у розподіленні благ. Їм дано все для щасливого дитинства. Засвоєння економічних знань выдбувається відбуватися у створюваних реальних ігрових ситуаціях; дидактичних іграх економічної спрямованості; іграх-занять, під час яких дошкільники вчаться мають зрозуміти, звідки і як з'являється продукт, що таке послуги, економічні ресурси, що гроші потрібні для купівлі, обміну товарами, навчитися оперувати грішми тощо. Дитячий садок – це ситуація, в якій дитина реалізує придбаний у сім’ї в соціумі «економічний досвід».

Важко оцінити, який з цих шляхів більш ефективний, але одне важливо: батьки і педагоги повинні працювати разом.

Відповідно до наказу МОН України від 22.01.2016 № 46 «Щодо упровадження основ соціальної і фінансової освіти дітей дошкільного віку» наш дитячий садок працює над втіленням в практику роботи з дітьми програми «Афлатот», педагоги закладу дошкільної освіти розробили Програму, яка  складена на основі принципової доступності та послідовності: містить теми занять, конкретні завдання, способи їх розв’язання, зв'язок з іншими видами дитячої діяльності; передбачає всебічний (економічний, трудовий, моральний, естетичний, екологічний) розвиток дитини.

Основна мета та завдання програми.

3'ясувати з дітьми, що, на їхню думку, означає бути економним і бережливим. Визначити схожість та відміну між цими поняттями.

Розвинути у дітей уміння помічати в казках прості економічні явища, виділяти слова і дії, що відносяться до економіки, давати етичну оцінку вчинкам героїв.

Вчити грати в економічні ігри.

Дати дітям первинні уявлення про взаємообмін товарами між країнами, про експорт і імпорт.

Розширити знання дітей про натуральний обмін товарів (бартер), як операцію взаємообміну товарами, підвести до розуміння значення виразу рівноцінний обмін (справедливий, вигідний).

Розкрити дітям необхідність обміну продуктами праці між людьми, показати, що людина постійно потребує яких-небудь товарів.

Ознайомити в доступній для дітей формі з історією виникнення грошей (товар - товар, товар - гроші).

Познайомити з валютою як грошовою одиницею країни, дати визначення про різноманітність грошових знаків в різних країнах.

Розкрити дітям купівельну силу грошових знаків, їх розмаїття та міру вартості.

Дати уявлення про ціни в різних місцях продажу товарів, про залежність ціни від попиту

Показати, що кожна річ коштує грошей, навчити зіставляти ціну товару з наявною готівкою.

Дати уявлення про джерела надходжень грошей, залежність їх кількості від певних умов, вкладеної людиною праці.

Виховувати ощадливість у використанні грошей - не рвати , не м'яти, не кидати, зберігати їх у гаманці чи у шухлядці.

Розширити уявлення дітей про економічні категорії (товар, ціна, гроші і ін.) навчити формулювати питання економічного змісту.

Розкрити дітям залежність ціни товару від кількості вкладеної в нього праці.

Поглибити уявлення дітей про різноманітність товарів, розкрити процес їх виготовлення, виховати дбайливе відношення до речей.

Розвивати уміння виробляти операції купівлі-продажу, уточнити уявлення про ціну товару в магазині.

Розвивати уміння визначати призначення речей в житті людини.

Розкрити специфіку купівлі – продажу товарів на ринку.

Поглибити уявлення дітей про дохід, його динаміку (збільшення/зменшення).

Дати уявлення про суть витрат, показати їх різноманіття.

Показати дітям, що бувають обов'язкові (основні) витрати і необов'язкові (не основні), підвести до розуміння суті поняття заощадження (накопичення).

Розкрити дітям суть поняття прибуток, борг, залежність між якістю товару і одержуваним прибутком при його продажу

Формувати уявлення дітей про різновиди професій, вчити розрізняти їх. Визначати чим вони корисні. Виховувати повагу до людей праці. Розвивати позитивне ставлення до будь - якої трудової діяльності.

Продовжувати вчити дітей самостійно здійснювати процес купівлі-продажу згідно з етичними вимогами до продавця й покупця, вступати в діалог. Сприяти прояву творчих здібностей.

Познайомити дітей з рекламним агентством. Розширити уявлення дітей про професії, пов'язані з роботою в рекламному агентстві

Розповісти про необхідність використовування реклами для реалізації продуктів праці, розвивати мовну творчість в процесі виготовлення рекламної продукції.

Уточнити знання дітей про банк (приймає гроші на зберігання, видає гроші вкладникам, пропонує гроші займи); про людей, які працюють в ньому.

Дати уявлення про те, що люди зберігають гроші не лише вдома, а в ощадній касі, банку.

Формувати у дітей уявлення про заводи і фабрики міста: місцезнаходження (району), що випускається ними продукція, товарний знак.

Продовжувати знайомити дітей з приміщенням установ громадського користування (кінотеатр, банк, бібліотека,  дитячий садок, школа), з торговельними об’єктами міста – кіоском, базаром, крамницею – як пунктами продажу товару.

Закріпити правила поводження в громадських місцях.

Познайомити дітей з деякими складовими сімейного бюджету: заробітна плата, пенсія, стипендія, прибутки від підсобного господарства, від підприємницької діяльності, від власності.

Розширити уявлення про доходи та витрати родини, першочергові потреби сім’ї.

Виховувати поважне відношення до людей, що заробляють гроші.

Розвивати правову культуру особистості, основ громадянськості.

Продовжувати знайомити дітей з правилами лю­дини, тобто їхніми особистими правами як основою соціалізації, підготовки до дорос­лого життя.

Формувати у дітей моральні уявлення про права людини, гуманістичне ставлення до навколишнього світу.

Вчити аналізувати ситуації з власно­го життя та пригоди казкових персонажів щодо прав дитини.

Заохочувати дітей спиратися на свої права в реальному житті, захищати себе, своїх друзів.

Виховувати та закріплювати прави­ла культури поведінки в суспільстві, проя­ву доброзичливості, чесності в спілкуванні з людьми.

Розвивати навички правової пове­дінки.

Вчити знаходити правильне вирішення ситуацій, що не принижує гідність інших, ви­ховувати співчуття, взаємодопомогу.

Формувати у дітей уявлення про природні ресурси: що означає слово «ресурси», що належить до природних ресурсів.

Вчити економити предмети побуту - папір, посуд, особисті речі. Роз'яснювати сутність духовної цінності окремих з них.

Виховувати дбайливе ставлення до природних ресурсів та інших матеріальних цінностей. Розповісти про їх значення в житті людини.

Виховувати культуру розумного споживання енергії та води, зменшення марних витрат сировини, кількості відходів.

Формувати культуру здоров’я дошкільників на засадах розуміння єдності природи та людини, залежності здоров’я людини від стану довкілля.

Показати, що покупка речі для подарунка виробляється з урахуванням інтересів, бажань іменинника, виховувати бажання розділяти радість друга.

Розширювати знання про продукти харчування та можливість їх раціонального використання. Ознайомити дітей з рецептами виготовлення нескладних страв.

Організація педагогічного процесу.

 Основний вид діяльності дошкільників – гра. В зв'язку з цим завдання економічної освіти вирішується через ігрову діяльність, ігрові прийоми, за допомогою яких закладаються основи економічного образу мислення у дитини – дошкільника, пізнання ним того, який «Я» у світі економічних цінностей і як себе вести в ньому, а також через навчальний процес.

6 рік життя. старша група.

Основні теми: «Потреби», «Природні ресурси та блага», «Дари природи», «Капітальні та трудові ресурси», «Вибір», «Ціна вибору», «Виробник», «Банк», «Бізнес», «Фермер», «Економічні процеси та об'єкти», «Виробництво»,  «Гроші», «Бартер», «Товари та послуги», «Професії», «Сім’я», «Права та обов’язки»   тощо.

Заняття проводиться один раз на тиждень, будується в ігровій формі, використовуються вирішення різноманітних ситуацій із повсякденного життя, казок, літературних творів; проводяться спільні ігри, інсценування, сюжетно-дидактичні та дидактичні ігри.

Показники компетенції дитини

Знає:

• про першочергові потреби людини (їжа, вода, житло, безпека тощо);
• про особисті потреби самої дитини, людей, що її оточують, рослин, тварин, птахів;
• про основні ресурси та їх обмеженість;
• чому людина не може мати все, що бажає;
• чому необхідно робити вибір;
• для чого людям потрібні гроші;
• що значить «дорого» чи «дешево»;
• про бюджет сім’ї (дохід і витрати);
• про працю дорослих: кожна людина повинна працювати на роботі і вдома;
• чому потрібні всі види праці;
• чому необхідні й корисні різні продукти і страви;
• про правила культури поведінки.
• правила лю­дини, тобто особистими правами як основою соціалізації, підготовки до дорос­лого життя;
• прави­ла культури поведінки в суспільстві, проя­ву.
• поняття «люд­ство»; поважає людей різних національ­ностей.

Вміє:

• виділяти першочергові потреби своєї родини;
• пояснювати причину існування обмежень;
• робити вибір;
• порівнювати й оцінювати товари (якість, ціна), зіставляти потреби і можливості родини;
• вибирати товари у відповідній крамниці;
• орієнтуватись у світі товарів за допомогою реклами;
• визначати предмети та засоби праці;
• пояснювати результати праці людей різних професій (товар чи послуга);
• правильно вирішувати ситуації, що не принижують гідність інших.

Розуміє:

• що людина повинна постійно працювати (на роботі й удома);
• людина не може мати все, чого бажає;
• вибираючи, від чогось треба відмовитися;
• економія та бережливість потрібні як родині, так і дитячому
• садку;
• природа має дари, які віддає людям (красу, блага, природні ресурси) і до неї треба ставитися дбайливо;
• що в різних країнах люди розмовляють різни­ми мовами, але ма­ють однакові права.