Навчально-сценічна практика – найважливіша, обов'язкова складова частина навчального процесу з підготовки фахівців відповідно до кваліфікаційної характеристики за спеціальністю 026 «Сценічне мистецтво».
Навчально-сценічна практика є видом навчальних занять, безпосередньо орієнтованих на професійно-практичну підготовку студентів, закріплює знання і вміння, придбані студентами в результаті освоєння теоретичних курсів, виробляє практичні навички та сприяє комплексному формуванню загальних, професійних і професійно-спеціальних компетенцій студентів. Для реалізації цих цілей студенти повинні проявляти самостійність, ініціативу, наполегливість і в той же час високий рівень творчого підходу, напрацьовувати навички комунікативного спілкування в колективі.
ОКВНЗ «Дніпропетровський театрально-художній коледж»
Циклова комісія майстерності актора
Навчально-сценічна практика
ПРОГРАМА
навчальної дисципліни
для закладів фахової передвищої освіти культури і мистецтв
м. Дніпро
2019
Укладачі: викладач вищої категорії, викладач-методист Андрущенко І. Л., викладач І категорії Зубов С. О. ОКВНЗ «Дніпропетровський театрально-художній коледж»
Рекомендовано на засіданні циклової
комісії майстерності актора
(протокол № 11 від 26. 06. 2019 р.)
© Андрущенко І. Л., Зубов С. О., 2019 р.
© ОКВНЗ «Дніпропетровський театрально-художній коледж»
ВСТУП
Ця програма складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки напряму 02 «Культура і мистецтво» за спеціальністю 026 «Сценічне мистецтво» відповідно до Положення про практику студентів, затвердженої Художньою радою коледжу.
Навчально-сценічна практика – найважливіша, обов’язкова складова частина навчального процесу з підготовки фахівців відповідно до кваліфікаційної характеристики за спеціальністю 026 «Сценічне мистецтво».
Навчально-сценічна практика є видом навчальних занять, безпосередньо орієнтованих на професійно-практичну підготовку студентів, закріплює знання і вміння, придбані студентами в результаті освоєння теоретичних курсів, виробляє практичні навички та сприяє комплексному формуванню загальних, професійних і професійно-спеціальних компетенцій студентів. Для реалізації цих цілей студенти повинні проявляти самостійність, ініціативу, наполегливість і в той же час високий рівень творчого підходу, напрацьовувати навички комунікативного спілкування в колективі.
Навчально-сценічна практика реалізується у формі виконавської в рамках показів виконавських навичок, отриманих студентами в процесі освоєння професійних компетенцій.
Навчально-сценічна практика спрямована на набуття студентами первинних умінь виконання сценічного репертуару в умовах навчального театру або спеціально обладнаного класу.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є створення стійкого навику професійної діяльності в умовах реального театрального виробництва.
В навчальній програмі дисципліни використані методичні матеріали кафедри акторського мистецтва та режисури театру ляльок Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого та кафедри акторської майстерності державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет».
Міждисциплінарні зв’язки. Для глибокого розуміння інформації, отриманої в ході проведення навчально-сценічної практики, студенту необхідне освоєння навчальних дисциплін: вступ в спеціальність, майстерність актора, сценічна мова, сольний спів, ансамблевий спів, музична грамота і сольфеджіо, сценічна пластика і фехтування, танець, грим, основи режисури, історія костюму, економіка театру і менеджмент, історія українського театру, історія зарубіжного театру, технологія виготовлення ляльки, охорона праці.
Місце і час проведення практики. Навчально-сценічна практика проводиться протягом всього терміну навчання і включає в себе ознайомчу і концертну практики.
Навчально-сценічна практика – це практика всередині навчального закладу та на базах практик. Цей курс дозволяє студентам комплексно практикуватися у своїй професії, щодня удосконалювати надбані під час навчання знання.
Навчальна програма курсу «Навчально-сценічна практика» ставить перед педагогом послідовні етапи та вимоги для розвитку у студента професійних навичок, формування самостійної, творчо зрілої та фахово підготовленої творчої одиниці у театральному процесі.
Навчально-сценічній практиці передує своєрідне «Введення в практику» (1 рік навчання, І та ІІ семестри) – чергування в навчальних аудиторіях (мала та велика сцени) навчального театру під час вистав студентів випускних курсів. Під час чергування студенти-першокурсники надають допомогу працівникам навчального театру в організації прокату дипломних вистав – робота з глядачами в фойє, в залі під час вистави; в ході цієї роботи йде формування навичок спілкування з глядачами, в тому числі – дітьми молодшого віку і підлітками; вміння самостійно вирішити можливі конфліктні ситуації.
Бази практик (місця проходження практики згідно договорів)
(місця проходження практики)
1. Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка.
2.Дніпропетровський академічний театр драми та комедії.
3. Дніпропетровський міський театр ляльок.
4. Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху».
5. Навчальний театр ляльок «Рукавичка» ДТХК.
6. Навчальний драматичний театр «Дебют» ДТХК.
Базою практики є театри згідно договорів баз практик та навчальні театри –ляльковий «Рукавичка» та драматичний театр «Дебют». Керівництво навчально-сценічною практикою здійснюється найбільш кваліфікованими викладачами, які мають вищу театральну освіту або відзначені високими нагородами і званнями.
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Навчально-сценічна практика» є:
– отримання первинних професійних умінь і навичок виконання сценічного репертуару в умовах навчального театру, підготовка студентів до усвідомленого і поглибленого вивчення загально професійних і спеціальних дисциплін, послідовне ускладнення професійних умінь і навичок;
– перевірка і виявлення професійних знань і навичок в області сценічного мистецтва, отриманих в період навчання, закріплення цих знань;
– вивчення, узагальнення та аналіз роботи професійного театру, його організаційної та творчої сфери діяльності;
– знайомство з технологією реалізації задуму режисера;
– поглиблення, закріплення і подальший розвиток знань, умінь і навичок в сфері акторського мистецтва;
– системне осмислення і освоєння майбутньої професії;
– набуття досвіду самостійної професійної діяльності.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Навчально-сценічної практики» є:
– формування професійного досвіду виконавської діяльності в якості артиста, який студенти набувають в сценічних умовах театру або концертної організації;
– формування вміння працювати в колективі, закріплення теоретичних знань, отриманих студентами в коледжі в процесі навчання з загально-професійних і спеціальних дисциплін;
– ознайомлення з досвідом роботи персоналу організації – бази практики;
– перевірка ступеню готовності майбутнього фахівця до самостійної роботи в умовах реального виробництва;
– знайомство зі специфікою суміжних професій режисера, драматурга, художника-декоратора, художника-оформлювача, звукорежисера, виробничих цехів;
– осягнення роботи базової театральної установи зсередини, придбання навичок практичного використання отриманих знань в самостійній роботі в професійному театрі;
– виявлення рівня знань і навичок основ акторської майстерності, які передбачають використання виразних засобів акторського мистецтва та їх закріплення на матеріалі курсових вистав і роботи в репертуарних виставах театрів міста, а також на сцені драматичного навчального театру «Дебют», та лялькового навчального театру «Рукавичка».
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні в результаті проходження навчальної практики:
Знати:
– систему акторської освіти, структуру державних, обласних і муніципальних театрів;
– понятійний апарат в області методики акторського мистецтва;
– прийоми роботи режисера з актором;
– методику роботи актора над роллю;
– основні компоненти і етапи роботи над роллю з режисером та в позарепетиційний час;
– етичні принципи колективної творчості;
– аналізувати, синтезувати художню інформацію для вироблення власних суджень по художньо-творчим, етичним і соціальним проблемам;
– співвідносити свої теоретичні знання з реальною практикою роботи в професійному театрі, з режисером;
– оцінювати досягнення художньої культури на основі знання історичного контексту;
– аналізувати твори літератури і мистецтва;
– орієнтуватися в естетичних концепціях театру;
– розуміти закономірності розвитку театру;
– орієнтуватися в бібліографічних джерелах з проблем театрального мистецтва;
– аналізувати і оцінювати драматичні твори;
– творчо застосовувати отримані знання при вирішенні конкретних практичних завдань по створенню художнього образу в драматичному театрі;
– працювати в творчому колективі в рамках єдиного художнього задуму;
– виконувати обов’язки помічника режисера, організаційно забезпечувати проведення вистави, репетиції.
Вміти:
– використовувати навички, набуті в процесі акторських тренінгів на практиці;
– вміти за допомогою освоєного акторського тренінгу підтримувати свою зовнішню форму і необхідний психофізичний стан;
– створювати художні образи засобами акторської виразності на основі задуму постановників (режисера, диригента, художника, балетмейстера), використовуючи розвинену в собі здатність до чуттєво художнього сприйняття світу, образного мислення;
– проявляти творчу ініціативу під час роботи над роллю в драматичній виставі, концертному номері і т. д.;
– існувати в єдиному темпо-ритмічному, інтонаційно-мелодійному і жанрово-стилістичному ансамблі з іншими виконавцями.
Володіти:
– понятійним апаратом, методами створення сценічного образу в руслі режисерського задуму вистави;
– навичками до застосування в професійній діяльності основних технологій створення сценічного образу, форм, засобів і методів виразності;
– навичками до саморозвитку, підвищення кваліфікації і майстерності;
– державною мовою України;
– культурою мислення;
– здатністю будувати свою письмову і усну мову;
– професійною лексикою, грамотно використовувати її в своїй діяльності;
– навичками роботи з бібліографічними джерелами з історії мистецтва драматичного театру;
– понятійно-термінологічним апаратом;
– мистецтвом мови як національним культурним надбанням;
– навичками спілкування з глядацькою аудиторією в умовах драматичної вистави або концерту;
– теорією і практикою акторського аналізу і сценічного втілення творів художньої літератури – драматургії, прози, поезії;
– творчою фантазією і здатністю до життєвих відчуттів і асоціацій в художньому образі;
– мистецтвом впроваджувати власні напрацювання в заданий малюнок ролі.
Володіти наступними компетенціями:
– здатністю орієнтуватися в цінностях буття, життя, культури;
– засобами самостійного, правильного використання методів фізичного виховання і зміцнення здоров’я, готовністю до досягнення належного рівня фізичної підготовленості для забезпечення повноцінної соціальної та професійної діяльності;
– здатністю самостійно або в складі групи вести творчий пошук, реалізуючи спеціальні засоби і методи отримання сценічних навичок;
– готовністю до саморозвитку, підвищення своєї кваліфікації і майстерності;
– готовністю проявляти творчу ініціативу під час роботи над роллю у виставі;
– здатністю до оволодіння авторським словом, образною системою драматурга, його змістовною, дієвою, стильовою природою;
– умінням використовувати при підготовці і виконанні ролей свій розвинений тілесний апарат, легко виконувати рухові завдання, що вимагають поєднання високого рівня координації рухів, пластичності, гнучкості, виразності, сили, почуття рівноваги, включаючи базові елементи індивідуальної та парної акробатики, сценічного бою без зброї і з зброєю, манери і етикет основних культурно-історичних епох;
– умінням існувати в танці в якості актора, втілювати при цьому найрізноманітніші стани, думки і почуття людини і її взаємини з навколишнім світом в заданих обставинах, бути в танці органічним, гранично музичним, переконливим, розкутим і емоційно заразливим, слідуючи волі режисера, швидко переходити з одного танцювального жанру в інший;
– володінням основами музичної грамоти, використанням навичок ансамблевого співу;
– готовністю проводити акторські тренінги;
– умінням вільно орієнтуватися у творчій спадщині видатних майстрів вітчизняного і зарубіжного драматичного театру.
– культурою мислення, здатністю до узагальнення, аналізу, критичного осмислення, систематизації, прогнозування, постановки цілей і вибору шляхів їх досягнення, вміння аналізувати логіку міркувань і висловлювань;
– знаннями в області філософії і суміжних дисциплін;
– умінням логічно мислити та аргументувати свою позицію;
– знанням основних законів мислення і способів переконання;
– вмінням аналізувати і систематизувати дані і робити відповідні висновки;
– здатністю організувати свою працю, самостійно оцінити результати своєї діяльності, володіти навичками самостійної роботи;
– вмінням раціонально організувати свою працю;
– володіти навичками самостійної роботи над матеріалом вистави і ролі;
– вмінням відбирати і використовувати потрібні для успішної роботи відомості;
– мати готовність демонструвати розуміння значущості своєї майбутньої спеціальності, прагнення відповідального ставлення до своєї трудової діяльності;
– володіти навичками серйозної і послідовної роботи над сценічними образами;
– вміти відповідально підходити до поставлених при створенні образу завдань;
– бути здатним працювати в творчому колективі в рамках єдиного художнього задуму;
– вміти сприйняти і проаналізувати художній задум;
– вміти чітко визначити і осмислити поставлені перед ним завдання;
– вміти підпорядкувати свої творчі амбіції єдиному загальному задуму;
– знати основи етики в творчому колективі;
– володіти образним мисленням;
– володіти творчою фантазією і здатністю перетворювати життєві відчуття і асоціації в художній образ;
– вміти розібратися в режисерському задумі і прийняти його;
– володіти мистецтвом танцю, вокалу, сценічної пластики в достатній мірі для здійснення завдань, поставлених в процесі створення вистави;
– володіти теорією і практикою акторського аналізу і сценічного втілення творів художньої літератури: драматургії, прози, поезії;
– володіти теорією акторського аналізу ролі;
– знати особливості роботи над драматургією, поезією, прозою;
– володіти мистецтвом створення образів на основі творів драматургії;
– вміти працювати з поетичними текстами і прозовими творами.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 270 годин (7 кредитів ЄКТС).
Загальний обсяг годин по курсу для студентів – 270 годин, з них індивідуальні – 178 годин (по 1 год. х 18 тижнів з 1 по 6 семестри, а в 7 семестрі по 3,5 год. х 20 тижнів), самостійної роботи – 92 години (по 18 год. з 1 по 6 семестр, а в 7 семестрі – 70 годин).
Навчально-сценічна практика проводиться протягом 1-2-3-4 року навчання: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 семестри – розосереджено, без відриву від теоретичних та практичних занять.
У виняткових випадках студент може бути направлений для проходження навчально-сценічної практики в організацію, з якою не укладено відповідний договір, але яка офіційним листом висловила готовність прийняти студента для проходження практики. Наприкінці кожного семестру студенти здають залік з дисципліни «Навчально-сценічна практика».
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
2.1. Програма навчальної дисципліни складається з 5 змістовних модулів:
1. Змістовний модуль 1. Введення в дисципліну «Навчально-сценічна практика».
Навчально-сценічна практика в межах показів виконавських навичок, отриманих студентами в процесі отриманих професійних компетенцій.
2. Змістовний модуль 2. Знайомство з роботою театру (навчального театру та професійного), з системою управління та самоуправління. Вивчення адміністративно-виконавської бази підприємства, джерела фінансування.
3. Змістовний модуль 3. Знайомство з організацією роботи професійного театру (при участі курсу чи окремих студентів у виставах професійного театру).
Внутрішнє приміщення театральної споруди, технічне облаштування сцени, робота театральних майстерень, гримерних.
4. Змістовний модуль 4. Участь в діяльності виробничих цехів навчального театру: пошивний, монтувальний цех – установка, перестановка елементів декорацій, освітлювальний цех – участь в установці світла, звукоцех – знайомство з монтажем фонограм.
5. Змістовний модуль 5. Самостійна творча робота на різних сценічних майданчиках
Участь в творчих, виконавських та інших заходах, які проводяться в ДТХК.
2.2. Витяг з робочого навчального плану
Спеціальність «Сценічне мистецтво»
Найменування дисципліни |
Підсумкова оцінка (семестр) |
Загальний обсяг годин |
Самостійна робота
|
Індивідуальні заняття |
Розподіл по курсах і семестрах |
|||||||
1 курс |
2 курс |
3 курс |
4 курс |
|||||||||
1 сем.
18 тиж. |
2 сем.
18 тиж. |
3 сем.
18 тиж. |
4 сем.
18 тиж. |
5 сем.
18 тиж. |
6 сем.
18 тиж. |
7 сем.
20 тиж.
|
|
|||||
Навчально-сценічна практика |
1-7 |
270 |
92 1 по 6-12 г. 7-20 г.
|
178 |
1 18 |
1 18 |
1 18 |
1 18 |
1 18 |
1 18 |
3,5 70 |
Інд. Сам. |
2.3. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
(Орієнтовний тематичний план)
№ з/п |
Назва розділів, тем |
Індивідуальні заняття |
Самостійна робота |
|
І курс, 1 семестр |
18 |
12 |
Змістовний модуль 1. Введення в дисципліну «Навчально-сценічна практика» |
|||
1 |
Вступ до навчальної дисципліни «Навчально-сценічна практика» |
1 |
– |
|
Тема 1. Професійні вимоги до фахівця актора (закладів культури та мистецтва). Етика К. С. Станіславського |
|
|
2 |
1.1. Основи безпеки професійної діяльності актора |
1 |
1 |
3 |
1.2. Синтез мистецтв. «Переживання» та «Удавання». Сценічні технології у виконавській діяльності |
2 |
1 |
4 |
1.3. Основні чинники творчої діяльності виконавця |
2 |
1 |
5 |
1.4. Ознайомлення з програмою навчально-сценічної практики, зі своїм керівником і консультантом. Ознайомлення з діяльністю базового театрального колективу |
2 |
1 |
6 |
1.5. Складання індивідуального плану роботу |
2 |
1 |
7 |
1.6. Отримання первісних професійних навичок при вивченні мімодрами, етюдів, вправ, номерів, адаптованих для студентів першого року навчання |
2 |
1 |
8 |
1.7. Ознайомлення з установою, її організаційною структурою, системою керування, основними напрямками діяльності, складом фахівців, що працюють в організації |
2 |
2 |
9 |
1.8. Вивчення посадових обов’язків актора драматичного театру та театру ляльок |
2 |
2 |
10 |
1.9. Участь у виробничій нараді працівників установи |
2 |
2 |
|
І курс, 2 семестр |
18 |
12 |
|
Тема 2. Засоби сценічної виразності у театральному мистецтві |
|
|
11 |
2.1. Музично-шумові ефекти як засіб сценічної виразності |
2 |
1 |
12 |
2.2. Театральний костюм як засіб сценічної виразності |
2 |
1 |
13 |
2.3. Сценографія як засіб оформлення театральної дії |
2 |
1 |
14 |
2.4. Синтез елементів сценічної виразності. Його значення у професійній діяльності виконавця |
2 |
1 |
15 |
2.5. Вивчення уривків та інсценівок з сучасної драматургії, адаптованих для студентів першого року навчання |
2 |
1 |
16 |
2.6. Підготовка концертних номерів |
2 |
1 |
17 |
2.7. Знайомство з членами дитячого творчого колективу, аналіз їх творчих можливостей |
2 |
2 |
18 |
2.8. Розробка програми роботи з творчим колективом під час практики |
2 |
2 |
19 |
2.9. Проведення профорієнтаційної роботи з членами дитячого творчого колективу |
2 |
2 |
|
ІІ курс, 3 семестр |
18 |
12 |
Змістовний модуль 2. Знайомство з роботою театру (навчального театру та професійного), з системою управління та самоуправління. Вивчення адміністративно-виконавської бази підприємства, джерела фінансування |
|||
|
Тема 3. Становлення актора драматичного театру та театру ляльок |
|
|
20 |
3.1. Узагальнення результату, отриманого під час проходження практики в дитячому творчому колективі |
2 |
1 |
21 |
3.2. Підготовчий період у процесі формування навичок |
2 |
1 |
22 |
3.3. Методика та оволодіння жанром та стилем, епохою, етикетом поведінки, манерою існування в різних жанрах та стилях, деталізація в костюмах, реквізиті та бутафорії. Використання козацької зброї (спис, шаблі, ніж, ятоган, осавульські пістолі, рогачі) |
2 |
1 |
23 |
3.4. Вивчення концертних номерів з оперет, музичних вистав, адаптованих для студентів другого року навчання. Синтез поєднання вокалу, хореографії, словесної дії, костюму, як елементів єдності даного жанру |
2 |
1 |
24 |
3.5. Концертна діяльність – форма засвоєння практичних навичок акторської техніки. Поєднання внутрішньої та зовнішньої форми акторської техніки |
2 |
1 |
25 |
3.6. Спостереження за репетиційним процесом |
2 |
1 |
26 |
3.7. Репетиції по мізансценуванню та пошук виразних форм існування актора |
2 |
2 |
27 |
3.8. Репетиції в просторі сцени |
2 |
2 |
28 |
3.9. Перфоманс. Форма «забудови» та форма гри |
2 |
2 |
|
ІІ курс, 4 семестр |
18 |
12 |
|
Тема 4. Практичне втілення виконавської майстерності в світовій класичній та сучасній драматургії |
|
|
29 |
4.1. Ускладнені запропоновані обставини в уривках світової класики |
2 |
1 |
30 |
4.2. Специфіка етикету, костюму, гриму у використанні в сценічному просторі |
2 |
1 |
31 |
4.3. Специфіка виконання уривків та актів з драматичних творів з залученням зброї (рапіра, шпага, меч, дага, щит, кинджал) в комедіях плаща та шпаги – драматургія Лопе де Вега та Тирсо де Моліно та П. Кальдерона, В. Шекспіра |
2 |
1 |
32 |
4.4. Вивчення уривків, концертних номерів з мюзиклів світової класики сучасних та світових авторів, адаптованих для студентів другого року навчання |
2 |
1 |
33 |
4.5. Концертна діяльність – форма закріплення і відпрацювання практичних навичок техніки виконання ускладнених сценічних рухів (падіння зі стола, стільця, трюки, сценічний бій, робота на високих декораціях та станках) |
2 |
1 |
34 |
4.6. Складання графіку репетицій та розподіл задач |
2 |
1 |
35 |
4.7. Правила безпеки в роботі зі звуковим та світловим обладнанням |
2 |
2 |
36 |
4.8. Правила поведінки в костюмерному цеху |
2 |
2 |
37 |
4.9. Аналіз змісту завдань режисера |
2 |
2 |
|
ІІІ курс, 5 семестр |
18 |
12 |
Змістовний модуль 3. Знайомство з організацією роботи професійного театру (при участі курсу чи окремих студентів у виставах професійного театру) – внутрішнє приміщення театральної споруди, технічне облаштування сцени, робота театральних майстерень, гримерних |
|||
|
Тема 5. Вдосконалення майстерності виконавця |
|
|
38 |
5.1. Специфіка виконавської акторської майстерності |
2 |
1 |
39 |
5.2. Робота над дипломною виставою, актом з драматургії адаптованої для студентів третього року навчання |
2 |
1 |
40 |
5.3. Готовність до створення художніх образів акторськими засобами |
2 |
1 |
41 |
5.4. Концертна діяльність – форма удосконалення майстерності виконавця |
2 |
1 |
42 |
5.5. Вміння спілкуватися з глядацькою аудиторією в умовах сценічного дійства, концерту |
2 |
1 |
43 |
5.6. Специфіка виконання малих драматичних форм |
2 |
1 |
44 |
5.7. Готовність проявляти творчу ініціативу під час роботи над роллю у виставі, цирковому чи естрадному номері |
2 |
2 |
45 |
5.8. Вміння працювати в творчому колективі в рамках єдиного художнього задуму |
2 |
2 |
46 |
5.9. Вміння підтримувати за допомогою акторського тренінгу свою зовнішню форму та психофізичний стан |
2 |
2 |
|
ІІІ курс, 6 семестр |
18 |
12 |
Змістовний модуль 4. Участь в діяльності виробничих цехів навчального театру: пошивний, монтувальний цех – установка, перестановка елементів декорацій, освітлювальний цех – участь в установці світла, звукоцех – знайомство з монтажем фонограм |
|||
|
Тема 6. Робота виконавця у переддипломній виставі у навчальному театрі |
|
|
47 |
6.1. Створення вистави, як синтетичне поєднання компонентів вистави |
2 |
1 |
48 |
6.2. Практична підготовка |
2 |
1 |
49 |
6.3. Синтетичне поєднання у виставі (світла, звуку, декорації, гриму, костюму) адаптованих для студентів третього року навчання |
2 |
1 |
50 |
6.4. Концертна діяльність |
2 |
1 |
51 |
6.5. Відпрацювання навичок виконавської діяльності у синтетичних формах сценічного мистецтва (читання, спів, танець, сценічна пластика), як єдина форма виразності драматичного актора |
2 |
1 |
52 |
6.6. Вивчення вокальних, хореографічно-пластичних номерів для роботи у виставах адаптованих для студентів третього року навчання |
2 |
1 |
53 |
6.7. Підготовка до роботи в навчальному театрі |
2 |
2 |
54 |
6.8. Концертна діяльність – форма удосконалення майстерності виконавця. Оволодіння різними сценічними майданчиками та глядацькими залами |
2 |
2 |
55 |
6.9. Участь у творчих конкурсах |
2 |
2 |
|
ІV курс, 7 семестр |
70 |
20 |
Змістовний модуль 5. Самостійна творча робота на різних сценічних майданчиках. Участь в творчих, виконавських та інших заходах, які проводяться в ДТХК |
|||
|
Тема 7. Практично-професійні вимоги |
|
|
56 |
7.1. Прийоми вдосконалення індивідуальної майстерності актора в ролях дипломних вистав навчального театру |
2 |
2 |
57 |
Практична підготовка, прокат вистави |
5 |
– |
58 |
7.2. Ознайомлення з текстом п’єси до постановки. Розподіл ролей |
2 |
2 |
59 |
Практична підготовка, прокат вистави |
6 |
– |
60 |
7.3. Метод дійового аналізу п’єси за К. С. Станіславським. Складання плану репетицій |
2 |
2 |
61 |
Практична підготовка, прокат вистави |
6 |
– |
62 |
7.4. Ознайомлення із запропонованими обставинами п’єси |
2 |
2 |
63 |
Практична підготовка, прокат вистави |
6 |
– |
64 |
7.5. Участь в обговоренні та розборі епізодів майбутньої вистави |
2 |
2 |
65 |
Практична підготовка, прокат вистави |
6 |
– |
66 |
7.6. Відпрацювання та фіксування всього, що було знайдено під час репетиції на сценічному майданчику |
2 |
2 |
67 |
Практична підготовка, прокат вистави |
6 |
– |
68 |
7.7. Самостійна розробка вирішення однієї або кількох сцен дипломної вистави у відповідності з визначеною в застольних репетиціях акторським надзвданням, самостійно працювати над роллю |
2 |
2 |
69 |
Практична підготовка, прокат вистави |
6 |
– |
70 |
7.8. Участь у постановочному процесі в якості працівника допоміжного складу (костюмера, освітлювача, реквізитора) |
2 |
2 |
71 |
Практична підготовка, прокат вистави |
6 |
– |
72 |
7.9. Генеральна репетиція вистави. Робота над зауваженнями |
3 |
2 |
73 |
7.10. Здача вистави |
2 |
2 |
74 |
Підсумкове заняття |
2 |
– |
75 |
Всього: 270 |
178 |
92 |
2.4. Зміст курсу
Інформаційний обсяг
І курс, 1 семестр
Змістовний модуль 1. Введення в дисципліну «Навчально-сценічна практика».
Вступ до навчальної дисципліни «Навчально-сценічна практика».
Предмет, завдання, зміст навчальної дисципліни. Місце в системі професійної підготовки фахівця актора драматичного та театру ляльок. Форма навчальних занять.
Джерело знань – етика К. С. Станіславського, формування навичок й умінь актора.
Форма контролю умінь і навичок. Поняття про колективну творчість актора, творчу діяльність виконавця.
Тема 1. Професійні вимоги до фахівця актора (закладів культури та мистецтва). Етика К. С. Станіславського..
1.1. Основи безпеки професійної діяльності актора.
Знання про анатомію й фізіологію людини: психофізику, мовно-голосовий апарат, надання першої медичної допомоги при травмуванні актора, профілактика професійних захворювань.
Правові акти з безпеки професійної діяльності актора. Їх значення у життєдіяльності актора.
1.2. Синтез мистецтв «Переживання» та «Удавання». Сценічні технології у виконавській діяльності.
Спеціальні знання з основ театрального мистецтва, акторська лексика, термінологія, внутрішня техніка актора: сценічна увага актора, сценічна свобода, сценічна віра, сценічне відношення і оцінка факту, сценічна дія. Метод фізичних дій, ПФД. Синтез мистецтв і сценічні технології: драматургія – основа майбутньої вистави, жанр в драматургії, актор носій специфіки театру, поняття про акторський ансамбль, амплуа, мистецтво постановки світла і звуку, сценічних композицій, художнє оформлення. Художня цілісність вистави, синтетичне поєднання режисерського рішення задуму вистави, гримів, костюмів в даному жанрі. Співробітництво з різними спеціалістами сценічного мистецтва (постановча частина театру).
1.3. Основні чинники творчої діяльності виконавця.
Систематичність репетиційного процесу, самодисципліна, особиста відповідальність, відчуття партнера, здатність до запам’ятовування вивчених вправ, етюдів, вокально-мовних тренажів. Фіксування основних понять техніки актора: увага, уява, фантазія, дія, воля – основні чинники творчої діяльності виконавця. Виховання психофізичного апарату виконавця як один з чинників формування професійних навичок.
1.4. Ознайомлення з програмою навчально-сценічної практики, зі своїм керівником і консультантом. Ознайомлення з діяльністю базового театрального колективу.
Участь у роботі конференції. Оформлення щоденника з навчально-сценічної практики: мета і завдання практики, зміст завдань. Ознайомлення з діяльністю базового театрального колективу.
1.5. Складання індивідуального плану роботи.
Сумісна робота з керівником навчально-сценічної практики на робочому місці по визначенню порядку і терміну виконання завдань. Написання у щоденнику індивідуального плану роботи.
1.6. Отримання первісних професійних навичок при вивченні мімодрами, етюдів, вправ, номерів, адаптованих для студентів першого року навчання.
1.7. Ознайомлення з установою, її організаційною структурою, системою керування, основними напрямками діяльності, складом фахівців, що працюють в організації.
Проведення бесіди з навчально-сценічної практики з керівництвом установи, заступником або провідним спеціалістом. Вивчення документації, що регламентує діяльність установи і визначає загальні напрямки роботи. Запис у щоденник переліку документів, що регламентують діяльність установи і коротко їх характеристика.
1.8. Вивчення посадових обов’язків актора драматичного театру та театру ляльок
Проведення бесід з діючим керівником творчого колективу, ознайомлення з документацією, що регламентує його діяльність в установі. Фіксування у щоденнику загальних відомостей про особливості роботи керівника дитячого, творчого колективу в даній установі, а також посадові обов’язки.
1.9. Участь у виробничій нараді працівників установи.
Підготовка практичного заняття відповідно до теми наради. Внесення до щоденника завдання та плану практичного заняття. Практична підготовка. Ознайомлення з діяльністю базового театрального колективу.
І курс, 2 семестр
Тема 2. Засоби сценічної виразності у театральному мистецтві.
2.1. Музично-шумові ефекти як засіб сценічної виразності.
Музика як засіб виразності у етюді, уривку, концертному номері. Формування смаку, сценічної естетики, ідейності, художньої культури.
Визначення провідних виразних засобів у етюді, уривку, концертному номері. Відчуття партнерства, єдність ансамблю.
Практичні завдання.
2.2. Театральний костюм як засіб сценічної виразності.
Художній образ і сценічний костюм. Структурні компоненти сценічно-театрального костюму.
Формування навичок роботи з театральним реквізитом (стрічка, хустка, квіти, рушники, гірлянди, склянка, книга тощо). Манера існування в сценічному костюмі. Практичні завдання.
2.3. Сценографія як засіб оформлення театральної дії.
Чинники, що впливають на визначення різновидів оформлення сценічної дії: сюжет, фабула, композиційна забудова етюду, номеру, музика, костюм. Технічні можливості сцени, сценічного майданчику. Формування навичок художнього бачення театральної дії. Практичне завдання.
2.4. Синтез елементів сценічної виразності. Його значення у професійній діяльності виконавця.
2.5. Вивчення уривків та інсценівок з сучасної драматургії, номерів, адаптованих для студентів першого року навчання.
2.6. Підготовка концертних номерів.
Участь у загальноколеджних заходах.
2.7. Знайомство з членами дитячого творчого колективу, аналіз їх творчих можливостей.
Складання плану анкетного опитування членів творчого колективу. Відзначення у щоденнику якісного складу творчого колективу. Наведення прикладів анкетування членів творчого колективу. Висновки результатів анкетування.
2.8. Розробка програми роботи з творчим колективом під час практики.
Визначення основних напрямків і змісту роботи з творчим колективом. Фіксування у щоденнику результатів діяльності творчого колективу упродовж навчально-сценічної практики. Визначення пріоритетних напрямків розвитку творчого колективу.
2.9. Проведення профорієнтаційної роботи з членами дитячого творчого колективу.
Складання плану бесіди щодо інформування членів творчого колективу про спеціальність «Сценічне мистецтво» в коледжі. Фіксування у щоденнику особливості проведення профорієнтаційної роботи з членами творчого колективу, що має бути підтверджено печаткою та підписом директора школи.
ІІ курс, 3 семестр
Змістовний модуль 2. Знайомство з роботою театру (навчального театру та професійного), з системою управління та самоуправління. Вивчення адміністративно-виконавської бази підприємства, джерела фінансування.
Тема 3. Становлення актора драматичного театру та театру ляльок.
3.1. Узагальнення результату, отриманого під час проходження практики в дитячому творчому колективі.
3.2. Підготовчий період у процесі формування навичок.
Виконання елементів майстерності актора в уривках української та зарубіжної класики. Концертні уривки з оперет та музичних вистав.
Поєднання жанру та стилю даної епохи. Специфіка їх виконання.
3.3. Методика та оволодіння жанром та стилем, епохою, етикетом, поведінкою, манерою існування в різних жанрах та стилях. Деталізація в костюмах, реквізиті та бутафорії. Використання козацької зброї (спис, шабля, ніж, ятаган, осавульські пістолі, рогачі). Практична підготовка.
3.4. Вивчення концертних номерів з оперет, музичних вистав, номерів адаптованих для студентів другого року навчання. Синтез поєднання вокалу, хореографії, словесної дії, костюму, як елементів єдності даного жанру. Концертна діяльність.
3.5. Концертна діяльність – форма засвоєння практичних навичок акторської техніки. Поєднання внутрішньої та зовнішньої форми акторської техніки.
Участь у шефських концертах.
3.6. Спостереження за репетиційним процесом.
Вивчення форм та методів репетицій, роботи над роллю. Етюдні репетиції. Репетиції по перегляду дійових ліній.
3.7. Репетиції по мізансценуванню та пошуку виразних форм існування актора.
Репетиції по оформленню та уточненню малюнку ролі. Репетиції по встановленню взаємодії. Технічні репетиції. Застольні репетиції.
3.8. Репетиції в просторі.
Репетиції пошуку атмосфери, темпоритму. Репетиції для вивчення малюнку ролі. Етюдний метод.
3.9. Перфоманс. Форма «забудови» та форма гри.
Метод нарощування запропонованих обставин. Задачі різних репетицій.
ІІ курс, 4 семестр
Тема 4. Практичне втілення виконавської майстерності в світовій класичній та сучасній драматургії
4.1. Ускладнені запропоновані обставини в уривках світової класики.
Методи вивчення і засвоєння елементів, характерів, побуту, етнографії, манери людського існування в даній драматургії. Вдосконалення акторської техніки на прикладі даної драматургії.
4.2. Специфіка етикету, костюму, гриму у використанні в сценічному просторі.
Практична підготовка.
4.3. Специфіка виконання уривків та актів з драматичних творів з залученням зброї (рапіра, шпага, меч, дага, кинджал) в комедіях плаща та шпаги в драматургії Лопе де Вега, Тирсо де Моліно, П. Кальдерона.
4.4. Вивчення уривків, концертних номерів з мюзиклів, світової класики сучасних та світових авторів, адаптованих для студентів другого року навчання. Концертна діяльність.
4.5. Концертна діяльність – форма закріплення і відпрацювання практичних навичок техніки виконання ускладнених сценічних рухів (падіння зі стола, стільця, трюки, сценічний бій, робота на високих декораціях та станках). Участь у концертах і урочистих заходах району, міста й області, творчому звіті.
4.6. Складання графіку репетицій та розподіл задач.
Зміст роботи технічних цехів: освітлювального, звукового, костюмерного.
4.7. Правила безпеки в роботі зі звуковим та світловим обладнанням.
Завдання та зміст роботи освітлювача та звукооператора. Пристрій та технічне оснащення світлового та звукорежисерського пультів.
4.8. Правила поведінки в костюмерному цеху, порядок отримання та здачі костюмів. Правила використання костюму.
4.9. Аналіз змісту завдань режисера. Акторська етика. Встановлення творчого контакту з колегами. Взаємозворотні зв’язки.
ІІІ курс, 5 семестр
Змістовний модуль 3. Знайомство з організацією роботи професійного театру (при участі курсу чи окремих студентів у виставах професійного театру) – внутрішнє приміщення театральної споруди, технічне облаштування сцени, робота театральних майстерень, гримерних
Тема 5. Удосконалення майстерності виконавця
5.1. Специфіка виконавської акторської майстерності.
Вивчення національних особливостей, етнографічних звичаїв та традицій, елементів у драматургії та концертних номерах. Історичні та казкові персонажі. Створення портретних, гострохарактерних (казкових героїв) гримів.
5.2. Робота над дипломною виставою, актом з драматургії, адаптованої для студентів третього року навчання.
5.3. Готовність до створення художніх образів акторськими засобами.
Основи розвитку акторського апарату, прийоми зовнішньої і внутрішньої техніки актора.
Створення художніх образів за допомогою внутрішньої та зовнішньої техніки актора.
Володіння розвинутим акторським апаратом, внутрішньою і зовнішньою технікою.
5.4. Концертна діяльність – форма вдосконалення майстерності виконавця.
5.5. Вміння спілкуватися з глядацькою аудиторією в умовах сценічної дії, концерту.
Засоби впливу на глядацьку аудиторію (в тому числі, дитячу), а також особливості сценічного існування в умовах театру.
5.6. Специфіка виконання малих драматичних форм.
Мініатюри, інтермедії, скетчі, сценки: сценічний простір, музичний матеріал, сюжет, емоційність, конкретність дій, досконала техніка виконання.
5.7. Готовність проявляти творчу ініціативу під час роботи над роллю в виставі, чи в концертній програмі.
Основні принципи роботи над роллю.
Творча пропозиція, що розширює творчий діапазон ролі, об’єм персонажу, глибину його характеру.
Володіння різноманітними прийомами в роботі над роллю, бути переконливим та доказовим в своїй творчій роботі.
5.8. Здатність працювати в творчому колективі в рамках єдиного художнього задуму.
Знати основу сценічної дії, суть запропонованих обставин автора, логіку вчинків персонажів.
Вміти діяти в запропонованих обставинах автора, ціленаправлено та продуктивно взаємодіяти з партнером.
Володіння навиками аналізу запропонованих обставин автора, взаємодія з партнером, техніка акторського втілення сценічної дії.
5.9. Вміння підтримувати за допомогою засвоєного акторського тренінгу свою зовнішню форму і необхідний для творчості психофізичний стан.
ІІІ курс, 6 семестр
Змістовний модуль 4. Участь в діяльності виробничих цехів навчального театру: костюмерний, монтувальний цех – установка, перестановка елементів декорацій; освітлювальний цех – участь в установці світла; звукоцех – знайомство з монтажем фонограм.
Тема 6. Робота актора в переддипломній виставі у навчальному театрі.
6.1. Створення вистави як синтетичне поєднання компонентів вистави.
Грим, костюми, світло, звук, художнє оформлення в сценічному просторі. Оволодіння мізансценами, виправдання вчинків героїв в сценічних малюнках у сценографії. Просторове рішення вистави-глядач та час. Основні принципи взаємодії засобів акторської виразності.
Пластика тіла виконавця, як відображення стилю та жанру драматичного твору.
Сценічний простір та специфіка виконання рухів, словесної дії, пластики, сценічні засоби виразності. Взаємостосунки між персонажами.
6.2. Практична підготовка.
6.3. Синтетичне поєднання у виставі (світла, звуку, декорації, гриму, костюму) адаптованих для студентів третього року навчання.
6.4. Концертна діяльність.
6.5. Відпрацювання навичок виконавської діяльності у синтетичних формах сценічного мистецтва (читання, спів, танець, сценічна пластика), як єдина форма виразності драматичного актора.
Вміти знайти та пристосувати себе в різних сценічних просторах. Участь у масових святах на майданах, стадіонах, народних гуляннях в умовах природного ландшафту тощо.
6.6. Вивчення вокальних, хореографічно-пластичних номерів для роботи у виставах, адаптованих для студентів третього року навчання.
6.7. Підготовка вистави до роботи та експлуатації у навчальному театрі.
6.8. Концертна діяльність – форма удосконалення майстерності виконавця. Оволодіння різними сценічними майданчиками та глядацькими залами.
6.9. Участь у творчих конкурсах.
ІV курс, 7 семестр
Змістовний модуль 5. Самостійна творча робота на різних сценічних майданчиках. Участь в творчих виконавських та інших заходах, які проводяться в ДТХК.
Тема 7. Практично-професійні вимоги.
Практична підготовка. Постійний режим прокату дипломних вистав у навчальному театрі. Наближення умов до професійного театру. Вміння готувати свій мовно-голосовий апарат, тренаж тіла до початку вистави, концерту, адаптованих для студентів четвертого року навчання.
Підготовка виконавців до участі в оглядах, конкурсах, фестивалях.
Забезпечення морально-психологічного клімату у творчому колективі.
Концертна діяльність – форма удосконалення індивідуальної майстерності актора .
Участь у фестивалях, оглядах, конкурсах театрального мистецтва.
7.1. Прийоми удосконалення індивідуальної майстерності актора в ролях дипломних вистав навчального театру.
Індивідуальна робота актора над роллю, пошук характерності, спостереження. Домашня робота актора над роллю в етюдній формі.
Акторська імпровізація при виконанні ролей першого та другого плану в виставах та концертних номерах.
Обговорення з педагогом принципів театру, запропонованих К. С. Станіславським.
Аналіз стану і тенденцій розвитку театрального мистецтва:
– виявлення та критичний аналіз мистецьких та культурологічних проблем, обумовлених історичними, економічними та соціальними аспектами;
– осмислення історичних та духовних надбань національної та світової культури, етичних та естетичних вимог, аналіз сучасних тенденцій театрального процесу.
Форма звітності.
Фіксування у щоденнику відомостей про особливості роботи творчого колективу згідно вченню К. С. Станіславського.
Практична підготовка, прокат вистав.
7.2. Ознайомлення з текстом п’єси до постановки. Розподіл ролей.
Участь в обговоренні п’єси з колегами та педагогами. Обговорення ролей з педагогами.
Аналіз драматургічного твору:
– на основі об’єктивного аналізу літературної основи драматургічного твору вміти визначити тему та ідею п’єси;
– на основі художньо-творчого опанування конкретно-історичною дійсністю, відтвореною у п’єсі та широких узагальнень зробити ідейно-тематичний аналіз п’єси;
– використовуючи літературознавчий аналіз та світоглядно-критичний підхід, визначити стильові та жанрові особливості п’єси;
– виявити та оцінити об’єктивну основу драматургічного твору – фабулу, факти, зовнішні події п’єси, конфлікт.
Форма звітності.
Оформлення щоденнику практики: мета і задачі практики, зміст завдань. Фіксування в щоденнику суджень про характер майбутнього персонажу. Практична підготовка, прокат вистав.
7.3. Метод дієвого аналізу п’єси за К. С. Станіславським. Складання плану репетицій.
Сумісна робота: разом з керівником практики намітити порядок роботи, терміни виконання.
Форма звітності.
Фіксування в щоденнику основних принципів системи К. С. Станіславського та основні етапи роботи над п’єсою методом дієвого аналізу. Внесення в щоденник індивідуального плану роботи.
Практична підготовка, прокат вистав.
7.4. Ознайомлення із запропонованими обставинами п’єси.
Вивчення необхідної історичної літератури. На основі художньо-творчого опанування конкретно-історичною дійсності відтвореної у п’єсі, та широких узагальнень зробити ідейно-тематичний аналіз п’єси.
Обговорення з керівником практики обсягу додаткової роботи у процесі проходження практики.
Вивчення п’єси засобами професії:
– на основі знань зовнішніх фактів і подій драматургічного твору визначити сутність сценічного конфлікту п’єси і ролі;
– використовуючи розроблену біографію образу, визначити місце персонажу в системі образів п’єси;
– у відповідності з оцінками та конкретизацією сценічних подій виявити і розробити логіку поведінки персонажу;
– на основі осмислення суті сценічних подій по лінії наскрізної дії визначити перспективу ролі.
Форма звітності.
Фіксування у щоденнику відомостей про особливості підготовки дипломної вистави.
Практична підготовка, прокат вистав.
7.5. Участь в обговоренні та розборі епізодів майбутньої вистави.
Відвідування репетицій зі знанням тексту, мізансцен.
Форма звітності.
Відмітка в щоденнику позитивних та негативних моментів творчого процесу.
Практична підготовка, прокат вистав.
7.6. Відпрацювання та фіксування всього, що було знайдено під час репетиції на сценічному майданчику.
У відповідності з режисерським задумом створювати творчий задум ролі. Знайти цікаві сценічні пристосування чи характерні риси персонажу і продемонструвати їх під час репетиції.
Репетиційний пошук сценічного образу:
– у відповідності з режисерським задумом створювати творчий задум ролі;
– виходячи з визначеної надзадачі ролі та наскрізної дії опанувати перспективою ролі;
– на основі усвідомлення режисерського завдання та індивідуального бачення вигадати запропоновані обставини п’єси та ролі;
– у відповідності з визначеною в застольних репетиціях акторською надзадачею самостійно працювати над роллю.
Форма звітності.
Фіксування у щоденнику позитивних та негативних сторін своєї пропозиції і пропозиції постановника вистави.
Практична підготовка, прокат вистав.
7.7. Самостійна розробка вирішення однієї або кількох сцен дипломної вистави у відповідності з визначеною в застольних репетиціях акторським надзвданням, самостійно працювати над роллю.
Демонстрація постановнику самостійно відпрацьовані сцени чи монолог.
Творче відтворення здобутків репетиційного процесу:
– використання теорії та методики майстерності актора, володіння природою акторської гри;
– у відповідності з режисерським рішенням та художньо-ідейним задумом вистави органічно і цілеспрямовано діяти в умовах вигадки в образі;
– на основі опанування сценічними пристосуваннями та об’єктами уваги органічно спілкуватися з партнерами;
– творчо відтворювати завдання режисера, балетмейстера, постановника пластики;
– використовуючи основи ансамблевого та сольного співу, володіти навичками вокального спілкування з партнерами, діяти піснею у структурі вистави, співати у хорі, ансамблі, соло;
– у процесі акторської гри поглиблювати і розвивати внутрішні і зовнішні засоби виразності;
– поглиблювати і удосконалювати техніку акторської гри;
– опановувати нові сценічні майданчики, пристосовуватись до нестаціонарних умов експлуатації вистави.
Форма звітності.
Фіксування у щоденнику своїх власних вражень, вражень колег та зауваження режисера.
Практична підготовка, прокат вистав.
7.8. Участь у постановочному процесі в якості працівника допоміжного складу (костюмера, освітлювача, реквізитора).
Виконання завдань керівника постановки відповідно з додатковим фахом. Підтримка необхідного професійного рівня, удосконалення професійної майстерності:
– визначення рівня своєї професійної майстерності і здійснення самоконтролю за своєю творчою діяльністю;
– самостійна розробка програми мовно-голосового, пластичного, акторського тренінгу і реалізація його;
– забезпечення виконання і дотримання вимог техніки безпеки, охорони праці та особистої гігієни.
Форма звітності.
Фіксування у щоденнику результатів репетиційної роботи та результатів виконання обов’язків допоміжних служб.
Практична підготовка, прокат вистав.
7.9. Генеральна репетиція вистави. Робота над зауваженнями постановника.
Забезпечення морально-психологічного клімату у творчому колективі:
– на основі знань психологічних аспектів організації праці, закономірностей спілкування та взаємодії людей у творчому процесі, джерел соціальної напруги та логіки її розв’язання, норм професійної етики створювати творчий продуктивний клімат, сприяти розвитку індивідуальності актора, формувати колективну відповідальність за результатами творчого процесу;
– на основі набутого соціального досвіду переконливо і професійно досконало формувати у суспільстві художні смаки, моральність, розуміння значення духовного та культурного середовища.
Форма звітності.
Фіксування у щоденнику зауважень постановника.
Практична підготовка, прокат вистав.
7.10. Здача вистави.
Обговорення вистави з постановником, педагогами і глядачами.
Форма звітності.
Фіксування у щоденнику вражень від вистави глядачів та зауважень педагогів.
Підсумкове заняття.
Створення безпечних умов праці.
Володіючи знаннями з безпеки життєдіяльності, вміти:
– створювати безпечні умови для роботи;
– враховувати в процесі знань санітарно-гігієнічні та медико-фізіологічні особливості щодо фізичного навантаження членів колективу;
– піклуватися про здоров’я членів колективу, викорінювати їх фізичні вади;
– запобігати професійним захворюванням, проводити профілактичні заходи щодо травматизму на виробництві.
Матеріально-технічне забезпечення роботи колективу.
Враховуючи специфіку навчальної дисципліни, матеріально-технічну базу закладу та виходячи із змісту, мети і завдань роботи колективу, уміти:
– визначати необхідне матеріально-технічне забезпечення заняття і ефективно користуватися ним;
– ефективно використовувати дидактичну техніку, аудіо-візуальні засоби, окремі посібники динамічної проекції, фонопосібники у поєднанні з іншими засобами навчання;
– комплексно використовувати технічні засоби навчання.
Проектування пізнавальної діяльності.
Спираючись на знання з історії, педагогіки, психології, соціології, уміти:
– прогнозувати і проектувати діяльність колективу, що спрямована на засвоєння ним адаптованого соціального досвіду.
Створення матеріально-технічної бази:
Виходячи зі специфіки колективу, віку учасників, фінансових можливостей, вміти:
– розробляти вимоги для обладнання репетиційного (навчального) приміщення;
– визначити перелік необхідних матеріалів, обладнання, музичних інструментів, аудіовізуальної техніки, нотної та спеціальної літератури, костюмів, взуття, здійснювати їх відбір і придбання;
– складати кошторис витрат на матеріальне-технічне забезпечення роботи колективу;
– здійснити підбір костюмів, взуття, аксесуарів для вистави;
– організувати підготовку рекламної продукції до концертних виступів колективу (афіші, програми, буклети тощо);
– готувати сценічні майданчики для виступів колективу (розміщення учасників, оформлення обладнання сцени тощо);
– користуватися аудіовізуальною апаратурою, налагоджувати звукову та освітлювальну апаратуру;
– організувати збереження і ремонт обладнання, костюмів, взуття, реквізиту тощо.
Практична підготовка, прокат вистав.
Підсумкове заняття.
3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ
3.1. Підсумкова конференція.
Підсумкова конференція проводиться в сьомому семестрі як завершальний етап комплексної практики, на якій відбувається аналіз та обговорення матеріалів, представлених студентами, звіт керівника практики.
Студенти готуються до виступів, а також беруть участь в оформленні виставки найкращих матеріалів, що відображають їх виступи в різних колективах.
До підсумкової конференції рекомендується випустити студентську газету або альбоми, присвячені всій практиці і окремим особливо яскравим її періодам.
Це дозволяє випускникам поділитися думками і враженнями зі студентами інших курсів.
3.2. Звітна документація студентів.
Кожен студент, починаючи з першого курсу до закінчення коледжу, зобов’язаний вести щоденник практиканта, в якому повинна бути відображена наступна інформація:
1) відвідування вистав, концертів місцевих театрів, а також театрів – гастролерів;
3) участь в дипломних виставах, а також в роботі театрів та інших театрально-видовищних організаціях (з позначенням назви театрів, прізвищ режисерів, назви вистав та їх кількість, ролей);
4) участь в фестивалях, концертах, театралізованих святах, конференціях- семінарах, майстер-класах, творчих зустрічах.
Особливо важливим моментом має стати оформлення звіту про проходження практики.
Звіт має бути не формальний, а творчий. Він повинен максимально відобразити усі етапи практики, описати акторські технології, які студент застосовував під час виконання практичної частини завдання, обов’язково містити відгук та оцінку керівника практики від бази.
– послідовність – поетапне освоєння усього комплексу професійних умінь та навичок, послідовне оволодіння усіма професійними функціями спеціаліста; змістовний зв’язок усіх видів практики, коли засвоєння нового базується на основі попереднього досвіду отриманого студентами на попередніх етапах практики.
– динамічність – поетапне ускладнення завдань різноманітних видів практики, розширення спектру ролей і видів діяльності, у які включається студент, збільшення об’єму і ускладнення змісту цієї діяльності, яка від курсу до курсу стає все ближчою до роботи професіонала-спеціаліста;
– поліфункціональність – одночасне виконання під час практики різноманітних функцій (організаторської, соціально-виховної тощо), та оволодіння в різних видах практики різноманітними професіональними ролями;
– перспективність – знайомство зі сферами творчої діяльності з урахуванням їх перспективи розвитку. Реалізація цього принципу вимагає детального підбору об’єктів практики, аби майбутній митець міг ознайомитися у ході практики з професійними обов’язками цього спеціаліста у творчих закладах різного типу;
– свобода вибору – урахування інтересів та потреб як студентів, так і керівників практики через вибір об’єктів, завдань у рамках загального плану даного виду практики, тематики сумісної практичної та науково-дослідної роботи;
– співпраця – взаємовідносини між студентом та викладачем-методистом у ході практики базуються на принципах довіри і партнерства. Студент визнає себе не пасивним об’єктом навчання, а самостійним суб’єктом професіональної діяльності. Саме такі умови сприяють тому, що в ході практики проявляється взаємна відповідальність за її результати, а не залежність студентів від керівника. Враховуються інтереси і потреби усіх учасників практики, в першу чергу студента, адміністрації бази практики, об’єкта соціально-педагогічного впливу, коледжу, який відповідає за якість підготовки майбутнього спеціаліста. Практику організовує ПЦК акторської майстерності, на основі договорів з базами практик.
Перед початком практики проводиться установча конференція. На конференції роз’яснюється мета і завдання практики, її порядок і зміст.
Під час практики студенти ведуть щоденник, в якому записують короткі спостереження і дані, необхідні для виконання завдань, передбачених практикою. Матеріали щоденника використовуються при складанні звіту про проходження практики.
По закінченні практики студенти надають щоденник практики викладачу-керівнику. Результати практики обговорюються на ПЦК майстерності актора та на підсумкових педагогічних Радах.
Кожного семестру навчально-сценічна практика закінчується заліком.
Звітна документація: щоденник і звіт про виконання програми практики, підписані викладачем-керівником практики.
3.3. Обов’язки викладача-керівника практики, звітна документація:
– розподіл студентів по підрозділах організації – бази практики;
– вирішення всіх питань, пов’язаних зі змістом програм практики спільно з керівником від бази практики;
– відвідування бази практики з метою ознайомлення з ходом практики та контролю відвідуваності;
– здійснення контролю за регулярністю заповнення щоденників і складання звітів з практики;
– проставляння в залікових книжках і відомостях підсумкових оцінок за практику кожному студенту.
Обов’язки викладача-керівника від організації – бази практики.
Викладач-керівник практики від організації – бази практики призначається з найбільш кваліфікованих співробітників.
Він зобов’язаний:
– під час практики знайомити студентів з діяльністю організації – бази практики;
– організовувати своєчасне проведення інструктажу з техніки безпеки, протипожежної безпеки та охорони праці в організації;
– спільно з викладачем-керівником організовувати і контролювати роботу студентів у період проходження практики;
– вести облік відвідуваності студентів на практиці і здійснювати контроль за їх виробничою дисципліною;
– регулярно аналізувати роботу студента-практиканта та оцінювати роботу студентів;
– спільно з викладачем-керівником практики організовувати переміщення студентів по робочих місцях;
– спільно з викладачем-керівником практики проводити обговорення на базі практики з підведенням підсумків практики, вносити пропозиції щодо вдосконалення організації та змісту практики.
Викладач-керівник практики призначається дирекцією коледжу з числа досвідчених викладачів-практиків.
Він зобов’язаний:
– забезпечувати планування, організацію та облік результатів практики, складати загальний графік проведення практики;
– здійснювати проведення творчих зустрічей з відомими творчими митцями, організовувати перегляди вистав по практиці;
– вибірково відвідувати різні заходи, які проводяться практикантами, усувати недоліки в організації практики;
– організовувати проведення установчих і підсумкових конференцій, складати звіт;
– допомагати студентам скласти індивідуальний план на період практики, визначати обсяг і зміст практики, затверджувати індивідуальні плани роботи практикантів.
3.4. Права та обов’язки студентів під час проходження виробничої (професійної) практики.
Під час проходження практики студент зобов’язаний:
– використовувати 1 годину протягом робочого дня на заповнення щоденника;
– підкорятися діючим в організації правилам внутрішнього трудового розпорядку;
– виконувати завдання, передбачені питаннями тематичного плану (див. вище);
– щодня вести аналіз виконаної роботи в щоденнику, оформляти підсумкові матеріали і надавати їх для перевірки керівникам практики;
– здати по закінченню практики всю звітну документацію викладачеві-керівнику практики.
З метою покращення якості проведення практики рекомендується розпочинати підготовку до неї заздалегідь. Протягом семестру підбирати репертуар: літературний, вокальний, танцювальний. Необхідні матеріали літературні, музичного та художнього оформлення, які будуть використані під час практики.
До початку практики студент повинен:
– вивчити програму практики;
– відвідати індивідуальні заняття за графіком викладача-керівника практики.
Під час проходження практики студент зобов’язаний:
– своєчасно з’явитися на базу практики, маючи при собі студентський квиток, щоденник, програму практики;
– ознайомити викладача-керівника практики від бази з програмою та індивідуальним завданням зі спеціалізації;
– виконувати всі завдання, передбачені програмою практики;
– нести відповідальність за виконану роботу та її наслідки поряд зі штатним працівником бази практики;
– брати участь в громадському житті колективу (відвідувати лекції, бесіди, виробничі збори та наради, концерти);
– виконувати на базі практики правила внутрішнього розпорядку;
– виконувати правила технічної експлуатації обладнання, техніки безпеки, пожежної безпеки, охорони праці та інші умови роботи на базі практики.
Після закінчення практики необхідно:
– подати до коледжу щоденник – звіт з характеристикою практики та картку обліку викладачу-керівнику практики;
– підготувати і здати на рецензування звітну документацію;
– взяти участь у роботі підсумкової конференції.
Програма практики. Структура, зміст та звітні вимоги за видами практик.
Загальна тривалість професійної практики – 128 тижнів (270 год.):
– навчально-сценічна практика – 1-2-3-4-5-6-7 семестр.
4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
(Постановча і споглядальна складова)
1. Виконувати обов’язки пов’язані з процесом підготовки вистави.
2. Приймати активну участь у розробці сценографії, виготовленні реквізиту, костюмів, постановці освітлення.
3. Вивчити п’єсу та всі запропоновані обставини, задані автором.
4. Відтворити в конспекті методики, використані в процесі проходження практики.
5. Приймати участь у методично-організаційних нарадах стосовно практики.
6. скласти і занести в щоденник практики:
– схему організації репетиційного процесу;
– таблицю професійних обов’язків учасників процесу проходження практики.
7. Вести щоденник практики, де фіксувати результати практичної роботи.
8. Записати в щоденник практики програму і план постановки вистави.
9. Підготувати звіт про проходження навчальної практики.
10. Підготувати наукове повідомлення для виступу на студентській конференції на тему: «Розвиток власних творчих можливостей як необхідна умова колективної творчості у виставі».
(Педагогічна складова)
11. Знайомство з роботою дитячого творчого колективу, з документацією. Складання індивідуального плану роботи. Методична підготовка до занять. Робота над літературним матеріалом майбутньої вистави
12. Проведення дослідження творчих можливостей колективу
13. Визначення пріоритетних напрямів творчої роботи з колективом та результатами дослідження. Проведення профорієнтаційної роботи.
14. Оформлення документації. Підготовка та показ вистави, створеної за час практики. Підведення підсумків практики.
Основні функціональні ролі студента:
1. Помічник режисера з творчих питань.
2. Помічник художника по костюмах.
3. Помічник художника сценографа.
4. Помічник балетмейстера чи постановник танцювальних номерів у дипломній виставі.
5. Помічник педагога зі сценічної мови.
6. Помічник фахівця зі сценічного руху чи постановник сценічних боїв.
7. Помічник художника-освітлювача.
8. Помічник педагога з проведення підготовчих тренінгів.
9. Помічник режисера з організаційних питань.
10. Помічник фахівця з гриму.
Практичні завдання
І курс, 2 семестр
Розділ І. Навчально-виховна робота
Тема 2. Засоби сценічної виразності у хореографічному мистецтві
2.1. Музика як засіб сценічної виразності.
Практичні завдання:
1. Прослуховування та аналіз фонограми певного концертного номера.
2. Перегляд відеозапису концертного номера професійного театрального колективу та аналіз музичного матеріалу
2.2.Сценічний костюм, як засіб сценічної виразності.
Практичні завдання:
1. Огляд та визначення структурних компонентів сценічного костюму до української класичної п’єси І. Карпенко-Карий «Безталанна». Костюм Варки: сорочка, корсетка, плахта, фартух, пояс, стрічка, хустка, намисто, сережки, дукачі. Чоловічий костюм Гната: сорочка, свитка, кушак, шаровари, чоботи, шапка.
2. Огляд та визначення структурних компонентів сценічного костюму до класичної російської п’єси О. Островський «Шалені гроші». Жіночий костюм Лідії Чебоксарової: сукня «Кринолін гусеня», блуза, капелюх, рукавички, взуття, спідниця.
3. Чоловічий костюм Телятьєва: сорочка, бант, жилетка, візитка, циліндр, трость, щеблети, штани зі шлицею, рукавиці.
4. Огляд та визначення структурних компонентів сценічного костюму до класичної античної п’єси Софокл «Антігона». Жіночий костюм Антігони: траурний хітон, сандалі. Чоловічий костюм Креонта: хітон, сандалі, туніка, лавровий вінок.
5. Огляд та визначення структурних компонентів сценічного костюму до класичної зарубіжної п’єси Ж. Б. Мольєр «Тартюф». Жіночий костюм Ельвіри: сукня кринолінова, кільцевий під’юбник, віяло, вуаль, туфлі. Чоловічий костюм Тартюфа: камзол, жабо, лосини, панталони.
2.3. Сценографія як засіб оформлення вистави.
Практичне завдання.
1. Огляд та аналіз технічних засобів сценічного майданчику театру бази практики (освітлення, звукове оснащення, параметри і плани сценічного простору тощо).
2. Перегляд відеозапису вистав, концертних номерів професійних театрів та аналіз використання ними сценічного простору.
3. Перегляд відеозапису вистав, концертних номерів професійних театрів та аналіз використання ними елементів сценографії (декорації, театральний реквізит).
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЦІ
В процесі самостійної роботи студенти виконують завдання, пов’язані з реалізацією програми практики. Результати самостійної роботи контролюються викладачем та враховуються при атестації студента. Перевірка самостійної роботи проводиться в формі показів.
Можливість ефективної реалізації самостійної роботи студентів забезпечується бібліотечним фондом ДТХК, можливістю ресурсів Інтернету. Студенти також мають можливість користуватись архівом аудіо- та відеозаписами.
Освітянські, виховні та організаційні технології, які використовуються під час практики.
Види діяльності студентів
|
Технології, методи, форми, які використовуються студентом |
Навчально-сценічна практика |
|
Діагностична |
Аналіз очікувань роботодавців до акторів-випускників театрально-художнього коледжу |
Інформаційно- аналітична |
Аналіз результатів роботи (особисте виконання ролі в виставі) та оцінка її ефективності в рамках цілої вистави. Організація колективного аналізу (курс студентів + керівник курсу + викладачі курсу). Аналіз результатів роботи в колективі |
Комунікаційна |
Спілкування з колегами. Спілкування з глядачами |
освітянська |
Оцінка ступеня реалізації задач професійного удосконалення. Визначення перспектив професійного розвитку |
Організаційно-управлінська |
Участь в колективній, індивідуальній, практичній, творчій діяльності. Виконання обов’язків помічника режисера, організаційне забезпечення проведення вистави, репетиції |
Педагогічна |
Проведення занять з акторської майстерності та суміжних з нею спеціальних дисциплін |
5.1. Основні функціональні ролі студента:
1. Помічник режисера з творчих питань.
2. Помічник художника по костюмах.
3. Помічник художника- сценографа.
4. Помічник балетмейстера чи постановника танцювальних номерів у дипломній виставі.
5. Помічник педагога зі сценічної мови.
6. Помічник фахівця зі сценічного руху чи постановник сценічних боїв.
7. Помічник художника-освітлювача.
8. Помічник педагога з проведення підготовчих тренінгів.
9. Помічник режисера з організаційних питань.
10. Помічник фахівця з гриму.
6. ФОРМА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ВИКЛАДАЧА,
КЕРІВНИКА НАВЧАЛЬНО-СЦЕНІЧНОЙ ПРАКТИКИ
Формою контролю виробничої практики (проміжний контроль) студентів в ДТХК являється диференційний залік з оцінкою в кожному семестрі.
6.1. Фонд оціночних засобів.
Для організації контролю знань студентів використовується фонд оціночних засобів:
– бесіда;
– консультація;
– показ;
– конспект;
– атестаційний лист студента.
Викладач, керівник практикою веде журнал практики курсу, кожного студента з фіксацією заходу та аналізом проведеної роботи. На засіданні ПЦК обговорюються підсумки проведеної на курсі практики. Розбирається робота кожного студента та ступінь його готовності до державних екзаменів.
Оцінки виставляються по представленню викладача практикою та (як правило, художнім керівником курсу) безпосередньо перед державним екзаменом. Студент отримує оцінку з практики, і ця оцінка вноситься в залікову книжку.
Студент, що не виконав програму практики та отримав негативний відгук про роботу або незадовільну оцінку – не допускається до державного екзамену і може бути відрахований з коледжу, як той, що має академічну заборгованість в порядку передбаченому Положенням «Про організацію освітнього процесу ДТХК».
6.2. Орієнтовані завдання до підсумкового контролю:
– формування професійного уміння давати оцінку професійним виставам та їх особливостям;
– формування практичних навичок у підборі вправ до занять з «Основ акторської майстерності», «Сценічної мови», «Сценічної пластики і фехтування»;
– формування практичних навичок вміння аналізувати та створювати постановочний план до вистави;
– формування професійного підходу до роботи з постановочним планом;
– формування практичних умінь в роботі над словом;
– демонстрація набутих навичок у проведенні занять з «Основ режисури», «Основ акторської майстерності», «Вокалу», «Сценічної мови», «Сценічної пластики і фехтування»;
– самореалізація студентів у професійному підході до проведення репетицій та вистав;
– демонстрація набутих професійних умінь і навичок в організації показу творчих робіт.
6.3. Форми та методи контролю.
Студенти повинні вести щоденник з практики встановленого зразка, в якому висвітлюються етапи роботи та їх зміст і який додається до звіту з практики.
За результатами практики проводиться залік в кінці кожного семестру.
При виставленні підсумкової оцінки з виробничої (професійної) практики слід врахувати:
– оцінку, запропоновану керівником від бази практики;
– ставлення практиканта до проходження практики (про що свідчить характеристика);
– своєчасне відвідування консультацій керівників практики зі спецдисциплін;
– своєчасне (згідно з планом) проведення заходів;
– своєчасне оформлення документації до заліку.
Звітна документація керівника практики.
Протягом навчального року керівник практики веде індивідуальний облік виступів студентів і оцінює їх роботу.
Характеристика на студента-практиканта
(пишеться керівниками практики від навчального закладу та бази практики)
____________________________________________________________________
(ПІБ)
Відомості, що відображають рівень професійної підготовки та особистісні якості:
1. Рівень теоретичної підготовки.
2. Уміння застосовувати отримані знання при виконанні.
3. Ставлення до роботи.
4. Громадська активність, ініціативність.
5. Дисциплінованість.
6. Професійна підготовка.
7. Рекомендації з використання даного студента-практиканта в структурі професійної діяльності.
8. Рекомендована оцінка за підсумками практики.
Підпис керівника
практики від коледжу ______________________
(ПІБ)
М. П.
6.4. Критерії оцінювання.
Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів.
Результати теоретичних знань та практичних умінь з предмету «Навчально-сценічна практика» оцінюються за п’ятибальною системою.
Рівні навчальних досягнень |
Оцінка за національною шкалою |
Вимоги до знань, умінь і навичок студентів |
Високий |
5 (відмінно) |
Студент вільно володіє узагальненими, систематизованими глибокими та міцними знаннями з теорії і практики програмного матеріалу, здатний використовувати ці знання у будь-яких аспектах творчої діяльності на рівні нестандартного мислення та оригінального втілення як за змістом, так і за формою. Має розвинуті особисті обдарування та інтелект, чітку громадянську позицію, може критично оцінювати позитивні і негативні сторони своїх досягнень. Показує високий рівень творчого та професійного виконання, демонструючи при цьому повну емоційну віддачу, образне бачення, розвинуту фантазію та уяву, вільне володіння темпоритмом. Здатен до самостійної підготовки, де постійно удосконалює свою майстерність. При освоєнні нового матеріалу опановує суть всіх опорних питань, виявляє творчий підхід до його виконання, швидко знаходить неординарні рішення при розв’язанні поставлених викладачем практичних завдань. Швидко пристосовується і вільно імпровізує з театральною лялькою у неординарних ситуаціях, при змінах запропонованих обставин |
Достатній |
4 (добре) |
Студент демонструє опановані знання у повному обсязі, вміє вільно орієнтуватись та апелювати професійними поняттями та термінами, користуватись вже набутим багажем професійних знань театрального мистецтва й інших сумісних йому видах, володіти спеціальними навичками у техніці ведення лялькою. Вільно застосовує і практично реалізує вивчений матеріал, може провести дієвий аналіз етюду, уривка або сцени з вистави. Опрацьовуючи новий матеріал на занятті, проявляє кмітливість, активно і охоче приймає участь у виконанні практичних прикладів, але не в повній мірі здатен опрацьовувати навчальний матеріал самостійно, потребує консультацій викладача і демонструє успішне виконання на рівні аналогічного відтворення. Здатний бути комунікабельним та доброзичливим у роботі з партнерами і дотримуватись високої творчої дисципліни та вимог до себе |
Середній |
3 (задовільно) |
Студент розуміє основний поточний навчальний матеріал, але не може самостійно розібрати, зробити висновки, робить поверхневий аналіз. Здатний викласти теорію та відтворити практично, дотримуючись спрощеної техніки ляльковедення, схематично, без побудови логічної послідовності, без самостійної фантазії, уяви. Засвоює матеріал фрагментарно, поверхово |
Початковий |
2 (незадовільно) |
Студент виявляє відсутність або менше половини основних знань програмного матеріалу, може відтворити лише окремі фрагменти, допускає принципові помилки, частково володіє елементарною технікою виконання примітивних завдань за допомогою викладача. Новий матеріал сприймає вибірково, не зосереджуючи свою думку на головному змісті, працює безініціативно, не володіє професійною термінологією |
7. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОБОТИ ВИКЛАДАЧА, СТУДЕНТА
ОБЛАСНИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕАТРАЛЬНО-ХУДОЖНІЙ КОЛЕДЖ»
Звіт
викладача індивідуальної практики студентів ___________курсу
Спеціальність 026 «Сценічне мистецтво»
Вид практики: Навчально-сценічна практика
Картка обліку 1 семестр
П.І.Б. викладача практики ____________________________________
№ з/п |
П.І.Б. студентів |
Кількість виступів І семестр |
Оцінка роботи |
Примітка |
||||
вересень |
жовтень |
листопад |
грудень |
січень |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«___» __________ 20_ р.
Керівник_____________________________________
Керівник практики складає письмовий звіт за підсумками навчального року за формою таблиці, на підставі даних з щоденників практикантів, які студенти повинні пред’являти своєму керівнику.
ОБЛАСНИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕАТРАЛЬНО-ХУДОЖНІЙ КОЛЕДЖ»
Звіт
викладача індивідуальної практики студентів ___________курсу
Спеціальність 026 «Сценічне мистецтво»
Вид практики: Навчально-сценічна практика
Картка обліку 2 семестр
П.І.Б. викладача практики ____________________________________
№ з/п |
П.І.Б. студентів |
Кількість виступів І семестр |
Оцінка роботи |
Примітка |
||||
вересень |
жовтень |
листопад |
грудень |
січень |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«___» __________ 20_ р.
Керівник_____________________________________
Керівник практики складає письмовий звіт за підсумками навчального року за формою таблиці, на підставі даних з щоденників практикантів, які студенти повинні пред’являти своєму керівнику.
ОБЛАСНИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕАТРАЛЬНО-ХУДОЖНІЙ КОЛЕДЖ»
Звіт
викладача індивідуальної практики студентів ___________курсу
Спеціальність 026 «Сценічне мистецтво»
Вид практики: Навчально-сценічна практика
Картка обліку 3 семестр
П.І.Б. викладача практики ____________________________________
№ з/п |
П.І.Б. студентів |
Кількість виступів І семестр |
Оцінка роботи |
Примітка |
||||
вересень |
жовтень |
листопад |
грудень |
січень |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«___» __________ 20_ р.
Керівник_____________________________________
Керівник практики складає письмовий звіт за підсумками навчального року за формою таблиці, на підставі даних з щоденників практикантів, які студенти повинні пред’являти своєму керівнику.
ОБЛАСНИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕАТРАЛЬНО-ХУДОЖНІЙ КОЛЕДЖ»
ЩОДЕННИК ПРАКТИКИ
Студента _________________________________ курсу
П.І.Б.________________________________________________________
Спеціальність 026 «Сценічне мистецтво»
Вид практики: Навчально-сценічна практика
Керівник практики ___________________________________________
20__/20__ н. р.
ВІДГУК КЕРІВНИКА ПРАКТИКИ
КІЛЬКІСТЬ ВИСТУПІВ ______________________________________
ОЦІНКА ____________________________________________________
Підпис викладача практики ___________________________________
Підпис голови ПЦК ___________________________________________
Дата проходження практики |
Місце проходження практики |
Зміст практики |
Підпис практиканта |
Підпис керівника практики |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Основна література
1. Андреев В. А. Я вспоминаю сердцем посветлев. Москва : ГИТИС, 2005. 205 с.
2. Барнич М. М. Майстерність актора: техніка «обману»: навчальний посібник. Видання 2-ге, виправлене та доповнене. Київ : Ліра-К, 2016. 304 с.
3. Біль Р. Виховання акторської харизми : методичний посібник. Винниця : Нова Книга, 2013. 232 с.
4. Бутенко Э. Имитационная теория сценического перевоплощения. Москва : Культурно-просветительский центр «Прикосновение», 2004. 271 с.
5. Буткевич М. М. К игровому театру. Москва : ГИТИС, 2005. 700 с.
6. Вахтангов Е. Б. Материалы и статьи. Москва : Всероссийское театральное общество, 1983. 360 с.
7. Захава Б. Е. Мастерство актёра и режиссёра. Москва : Просвещение, 1976. – 280 с.
8. Кнебель М. О. О действенном анализе пьесы и роли. Москва : ГИТИС, 1982. 150 с.
9. Кокорин А. К. Вам привет от Станиславского. Учебное пособие. Москва : Советский актер, 2001. 222 с.
10. Корогодский З. Я. Первый год. Начало. Москва : Советская Россия, 1974. 112 с.
11. Корогодский З. Я. Первый год. Продолжение. Москва : Советская Россия, 1974. 110 с.
12. Корогодский З. Я. Этюд и школа. Москва : Советская Россия, 1975. 112 с.
Кристи Г. В. Воспитание актёра школы Станиславского. Москва : Искусство, 1978. 440 с.
13. Лесь Курбас: статьи и воспоминания о Л. Курбасе : литературное наследие / сост.: М. Г. Лабинский, Л. С. Танюк; вступ. ст. Н. Б. Кузякиной. Москва : Искусство, 1988. 463 с.
14. Мейерхольд В. Є. Лекции. Москва : ОГИ, 2001. 280 с.
15. Саксаганський П. К. Моя робота над роллю // Думки про театр. Київ : Мистецтво, 1955. – С. 87.
16. Станиславский К. С. Работа актёра над собой. Москва : Искусство, 1980. 575 с.
17. Станиславский К. С. Работа актёра над ролью. Москва : Искусство, 1980. 550 с.
18. Чехов М. А. О технике актёра. Учебное пособие. Москва : АСТ, АСТ Москва, Хранитель, 2007. 560 с.
Додаткова література
1. Акимов Н. П. Театральное наследие. В 2-х т. Москва : Искусство, 1978. Т. 1. 294 с., Т. 2. 287 с.
2. Базанов В. В. Техника и технология сцены. Москва : Книга по Требованию, 2012. 258 с.
3. Бобошко Ю. М. Гнат Юра. Київ : Мистецтво, 1980. 180 с.
4. Бобошко Ю. М. Режисер Лесь Курбас. Київ : Мистецтво, 1987. 220 с.
5. Василько В.С. Про перевтілення в мистецтві актора. Київ : Знання, 1976. 230 с.
6. Велехова Н. А. Одна жизнь. Москва : Искусство, 1990. 286 с.
7. Голубовский Б. Г. Наблюдения. Этюд. Образ. Москва : ГИТИС, 1990. 200 с.
8. Гройсман А. Л. Основы психологии художественного творчества. Москва : Когито-Центр, 2003. 185 с.
9. Дикий А. Д. Избранное /Сост. Н. Г. Литвиненко, ред. А. Г. Гулиев; Вступ. ст. З. Владимировой. Москва : ВТО, 1976. 442 с.
10. Заславская Л. Н. Актёрские штампы и их преодоление. Москва : ГИТИС,1988. 220 с.
11. Мейерхольд В. Э. Творческое наследие. Москва : Искусство, 1978. 580 с.
12. Немирович-Данченко В.И. О творчестве актёра. Москва : Искусство, 1984. 370 с.
13. Патрис Павис. Словарь театра. Москва : ГИТИС, 2003. 515 с.
14. Попов А. Д. Творческое наследие. Москва : Искусство, 1980. 420 с.
15. Поюровский Б. М. Звёзды Московской сцены. Ленком. Москва : Искусство, 2000. 411 с.
16. Поюровский Б. М. Что осталось на трубе. Хроника театральной жизни. Москва : Искусство, 2000. 492 с.
17. Резникович М. Ю. Долгий путь к спектаклю. Київ : Просвещение, 1979. 300 с.
18. Резникович М. Ю. От репетиции к репетиции. Київ : Просвещение, 1996. 320 с.
19. Стрелер Д. Театр для людей. Москва : Искусство, 1984. 307 с.
20. Стромов Ю. А. Путь актёра к творческому перевоплощению. – Москва : Искусство, 1976. 80 с.
21. Теоретические основы создания актёрского образа / Под ред. Н. А. Зверевой, Д. Г. Ливнева. – Москва : 2002. 210 с.
22. Товстоногов Г. А. Зеркало сцены. Кн. 1: О профессии режиссера. Сост.
Ю. С. Рыбаков; предисловие К. Рудницкого. Ленинград : Искусство, 1980. – 303 с.
23. Театр: энциклопедия / Под ред. О. Н. Дубровской. Москва : 2002. 319 с.
24. Эфрос А. В. Профессия: режиссёр. Москва : Искусство, 1993. 368 с.
25. Эфрос А. В. Репетиция – любовь моя. Москва : Искусство, 1993. 318 с.
1