Програма з розвитку мовлення для учнів 3 класу

 Програма з розвитку мовлення

для

учнів 3  класу

Розроблено на основі:

1. Навчальні програми для 1 – 4 класів спеціальних

 загальноосвітніх навчальних закладів для дітей

 з тяжким порушенням мовлення

 від 29.04.2016,  та від 24.07.2018.

2. Навчальні програми для 1 – 4 класів закладів загальної середньої освіти

для дітей із затримкою психічного розвитку

під керівництвом

І.М. Омельченко, Л.О. Федорович – 2016 рік

Пояснювальна записка

У програмі представлено зміст корекційно-розвиткової роботи з подолання порушень мовленнєвого розвитку, що проявляються у розладах усного та писемного мовлення здобувачів освіти на першому рівні повної загальної середньої освіти та запропоновано алгоритми корекційно-розвиткової роботи із диференціацією її змісту на корекційно- логопедичну та розвиткову із врахуванням порушень мовлення.

 Програма висвітлює специфічні особливості мовленнєвого розвитку дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Окреслює корекційну спрямованість роботи за відповідними розділами. 

Упровадження програми сприятиме розширенню можливостей розвитку усного та писемного мовлення, формуванню лінгвістичної, читацької, комунікативної компетентностей шляхом запровадження інноваційної системи корекційно-розвиткової роботи  із затримкою психічного розвитку.

Корекційно-розвиткова робота передбачає формування таких вмінь, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, здатність логічно обґрунтовувати позицію, співпрацювати з іншими особами, що є спільними для всіх ключових компетентностей. Зазначені вміння забезпечуються, насамперед, фізіологічною та психологічною основою, що і потребує додаткового корекційного впливу у дітей з тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ). 

В основу програми покладено принципи: дитиноцентрованості, науковості, доступності і практичної спрямованості змісту лексичного матеріалу, взаємозв’язаного формування основних умінь, що є базовими для ключових компетентностей, логічної послідовності та диференційованості, творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання, адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей. 

Зазначена структура програми не передбачає висування вимог до рівня корекції складових мовленнєвої діяльності, що зумовлено нерівномірністю проявів мовленнєвих порушень та різноманітністю особливостей розвитку психолінгівстичних ланок у кожної дитини. В усіх розділах програми представлено поетапну корекційну роботу, яка враховує індивідуальні мовленнєві можливості та рівень розвитку учня.

Метою корекційно-розвиткових занять для дітей з тяжкими порушеннями мовлення є: компенсація порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

1. Визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення.

2. Подолання виявлених порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої та пізнавальної діяльностей.

3. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.

У програмі корекційно-розвиткової роботи представлено такі розділи:

• Корекція фонетичної сторони мовлення.
• Корекція та розвиток фонематичних процесів.
• Корекція лексичної сторони мовлення.
• Корекція граматичної сторони мовлення.
• Корекція темпо-ритмічної та ритміко-інтонаційної сторін мовлення.

Корекція фонетичної сторони мовлення

 Пояснювальна записка

У процесі корекційного впливу пріоритетним напрямком є формування правильної звуковимови. Порушення звуковимови перешкоджають оволодінню звуковим аналізом та синтезом, які в майбутньому супроводжуються труднощами в опануванні орфографічно грамотного письма.

Корекційна програма з подолання порушень звуковимови складається із декількох етапів:

•  Діагностичний – обстеження звуковимови.
•  Підготовчий – комплекс артикуляційних вправ, спрямованих на: розвиток моторики артикуляційного апарату, мовленнєвого дихання, правильного артикуляційного укладу; активізацію м’язів артикуляційного апарату.
• Корекційний – розвиток правильної артикуляції звуків, складів, слів, інтонаційної виразності, наголосу, темпу, ритму.
• Контрольно-підсумковий – обстеження звукового стану мовлення.

Корекція та розвиток фонематичних процесів

Пояснювальна записка

     Спільні особливості прояву дефекту за умови різних первинних аномалій мовленнєвого розвитку є визначальними для створення методичних систем, а організація всього педагогічного процесу в школах для дітей з ТПМ відбувається з позицій системного підходу, який передбачає взаємопов’язане формування фонетичних, фонематичних і лексико-граматичних компонентів мовлення.

Писемне мовлення, як відомо, формується на базі усного, а відхилення в його формуванні перешкоджають успішному опануванню предметів мовного циклу. Для опанування грамотою необхідною основою є психофізіологічна готовність дитини, основними умовами якої є достатній рівень розумового розвитку та усного мовлення, а саме зв’язного мовлення, правильності звукового оформлення мовлення та лексико-граматичної його сторони. Недоліки з боку зазначених компонентів негативно впливають на навчання читання та письма та, в окремих випадках, провокують виникнення стійких розладів у писемному мовленні. На час ознайомлення дітей з графічними образами звуків у них мають бути сформованими вміння виділяти окремий звук у слові та визначати послідовність звуків слова. Ці вміння забезпечуються достатнім рівнем сформованості фонематичних процесів – сприймання, уявлення, звукового аналізу та синтезу слів. Зазначені функції залежать від рівня розвитку слухової уваги, пам’яті та слухового контролю, а також достатнього рівня розвитку розумових операцій.

Корекція темпо-ритмічної та ритміко-інтонаційної сторін мовлення

Пояснювальна записка

            Порушення темпо-ритмічної сторони мовлення є однією із складних та поширених проблем в логопедії. Дані порушення спостерігаються в низки молодших школярів з мовленнєвою патологією, що значно утруднює їхнє навчання.

Логопедична робота з подолання порушення темпо-ритмічної сторони мовлення включає в себе 3 етапи: діагностичний (визначення причин виникнення порушення), власне корекційний етап (корекційна робота) та контрольний. Враховуючи специфіку дефекту, корекційний етап поділяється на два підетапи: немовленнєвий та мовленнєвий. Таким чином, корекційно-розвивальна робота направлена на внутрішнє та зовнішнє мовлення. Тривалість кожного етапу вчитель планує, враховуючи фізіологічні та психологічні особливості кожної дитини зокрема.

Враховуючи сучасні тенденції в спеціальній педагогіці широко застосовують інформаційно комунікативні технології (ІКТ). ІКТ відкриває ширші можливості для творчості та полегшення процесу навчання учнів з ТПМ, викликаючи позитивні емоції в учнів молодших класів з даним порушенням і мотивуючи їх до подальшого навчання.

В корекційно-навчальній роботі доцільно застосовувати такі засоби, як корекційно- розвивальні комп'ютерні програми, комп'ютерні тренажери, відеопрезентації, навчальні відеоролики, караоке, відеоігри та ін.

Всі напрями корекційної роботи розроблено згідно з поетапністю подолання вад темпо-ритчіної сторони мовлення, враховуючи системний підхід та сучасні тенденції в роботі вчителя-логопеда.

Корекція лексичної сторони мовлення Пояснювальна записка

Однією з основних сторін мовлення, яка займає центральне місце, є лексична сторона. Недорозвинення лексичної сторони мовлення негативно впливає на засвоєння інших компонентів мовленнєвої системи (граматичної будови, зв’язного мовлення). Найменшою одиницею лексичної сторони мовлення є лексема – слово. Слово прийнято розглядати як первинну, найкоротшу змістовну одиницю мови.

Недорозвинення лексичної сторони мовлення школярів з ТПМ характеризується помилками, які свідчать про порушення предметної спрямованості слів, дифузний і нестійкий характер лексичних значень, слабку орієнтацію у змістовній стороні слів, обмеженість обсягу семантичних полів.

Порушення формування лексики проявляється в:

• обмеженості словникового запасу;
• різкій невідповідності активного і пасивного словника;
• неточному вживанні слів;
• численних вербальних парафазіях;
• несформованості семантичних полів;
• труднощах актуалізації словника.

Учні з ТПМ мають труднощі в засвоєнні узагальненого значення слова, багатозначності слів, переносного значення слова, в доборі антонімів та синонімів.

Отже, одним із завдань розвитку мовлення учнів з ТПМ початкових класів є робота над словом, мета якої – якісне збагачення словника, формування уміння правильно, точно і виразно використовувати в своїй мовленнєвій практиці лексичні структури української мови.

Корекційна робота за зазначеними напрямами забезпечить розширення словникового запасу та сприятиме уточненню та диференціації лексичних значень слів, формуванню різних рівнів лексичних узагальнень, що виражає слово, а також формуванню лексичної системності.

                                 Корекція граматичної сторони мовлення

 Пояснювальна записка

Розвиток граматичної компетенції у молодших школярів з мовленнєвими порушеннями відбувається з великими труднощами. Це обумовлено тим, що граматичні значення більш абстрактні, ніж лексичні, а граматична система мовлення організована на основі великої кількості мовних закономірностей.

До числа найбільш поширених помилок у граматичній складовій мовлення відносяться: помилки на ненаголошений голосний, особливо кореневий; недостатнє врахування чергування приголосних в корені слова; помилки в закінченнях слів (іменників, прикметників); змішування та уподібнення різних за значенням морфем; неправильне утворення прикметників від іменників; ненормативне вживання словоформ; труднощі засвоєння парадигми відмінювання тощо.

Методи формування граматичної сторони мовлення у дітей розроблені з урахуванням психологічних закономірностей засвоєння мовленнєвого матеріалу, характеру труднощів, які спіткають дітей, природи допущених помилок, а також можливостей оволодіти певними поняттями.

Корекційна робота над граматичною стороною мовлення передбачає формування уявлень про морфологію (зміна слів за родами, числами, відмінками), способів словотворення і синтаксису (засвоєння різних типів словосполучень і речень). У ході роботи над складом слова здійснюється пропедевтика уявлень про словотвір, про роль префіксів і суфіксів у творенні слова. Опанування граматичних форм відбувається шляхом виконання граматичних вправ, засвоєння мовних узагальнень, користування граматичними навичками й уміннями у мовленнєвому спілкуванні.

Корекційна робота з подолання порушень граматичної системи мови проводиться поетапно у залежності від проявів та ступеня мовленнєвих порушень.