Програма з розвитку мовлення для учнів 3 класу
Програма з розвитку мовлення
для
учнів 3 класу
Розроблено на основі:
- Навчальні програми для 1 – 4 класів спеціальних
загальноосвітніх навчальних закладів для дітей
з тяжким порушенням мовлення
від 29.04.2016, та від 24.07.2018.
- Навчальні програми для 1 – 4 класів закладів загальної середньої освіти
для дітей із затримкою психічного розвитку
під керівництвом
І.М. Омельченко, Л.О. Федорович – 2016 рік
Пояснювальна записка
У програмі представлено зміст корекційно-розвиткової роботи з подолання порушень мовленнєвого розвитку, що проявляються у розладах усного та писемного мовлення здобувачів освіти на першому рівні повної загальної середньої освіти та запропоновано алгоритми корекційно-розвиткової роботи із диференціацією її змісту на корекційно- логопедичну та розвиткову із врахуванням порушень мовлення.
Програма висвітлює специфічні особливості мовленнєвого розвитку дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Окреслює корекційну спрямованість роботи за відповідними розділами.
Упровадження програми сприятиме розширенню можливостей розвитку усного та писемного мовлення, формуванню лінгвістичної, читацької, комунікативної компетентностей шляхом запровадження інноваційної системи корекційно-розвиткової роботи із затримкою психічного розвитку.
Корекційно-розвиткова робота передбачає формування таких вмінь, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, здатність логічно обґрунтовувати позицію, співпрацювати з іншими особами, що є спільними для всіх ключових компетентностей. Зазначені вміння забезпечуються, насамперед, фізіологічною та психологічною основою, що і потребує додаткового корекційного впливу у дітей з тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ).
В основу програми покладено принципи: дитиноцентрованості, науковості, доступності і практичної спрямованості змісту лексичного матеріалу, взаємозв’язаного формування основних умінь, що є базовими для ключових компетентностей, логічної послідовності та диференційованості, творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання, адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Зазначена структура програми не передбачає висування вимог до рівня корекції складових мовленнєвої діяльності, що зумовлено нерівномірністю проявів мовленнєвих порушень та різноманітністю особливостей розвитку психолінгівстичних ланок у кожної дитини. В усіх розділах програми представлено поетапну корекційну роботу, яка враховує індивідуальні мовленнєві можливості та рівень розвитку учня.
Метою корекційно-розвиткових занять для дітей з тяжкими порушеннями мовлення є: компенсація порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації.
Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:
1. Визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення.
2. Подолання виявлених порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої та пізнавальної діяльностей.
3. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.
У програмі корекційно-розвиткової роботи представлено такі розділи:
- Корекція фонетичної сторони мовлення.
- Корекція та розвиток фонематичних процесів.
- Корекція лексичної сторони мовлення.
- Корекція граматичної сторони мовлення.
- Корекція темпо-ритмічної та ритміко-інтонаційної сторін мовлення.
Корекція фонетичної сторони мовлення
Пояснювальна записка
У процесі корекційного впливу пріоритетним напрямком є формування правильної звуковимови. Порушення звуковимови перешкоджають оволодінню звуковим аналізом та синтезом, які в майбутньому супроводжуються труднощами в опануванні орфографічно грамотного письма.
Корекційна програма з подолання порушень звуковимови складається із декількох етапів:
- Діагностичний – обстеження звуковимови.
- Підготовчий – комплекс артикуляційних вправ, спрямованих на: розвиток моторики артикуляційного апарату, мовленнєвого дихання, правильного артикуляційного укладу; активізацію м’язів артикуляційного апарату.
- Корекційний – розвиток правильної артикуляції звуків, складів, слів, інтонаційної виразності, наголосу, темпу, ритму.
- Контрольно-підсумковий – обстеження звукового стану мовлення.
|
Зміст корекційно-розвиткової роботи |
Мета та завдання корекційно-розвиткової роботи |
|
|
Діагностичний етап |
||
|
Діагностика стану сформованості звуковимови |
Обстеження будови і рухливості органів артикуляції. Обстеження вимови:
|
|
|
Підготовчий етап |
||
|
Розвиток артикуляційного апарату |
|
|
|
Корекційний етап |
||
|
Диференціація, постановка, автоматизація та розрізнення звуків/звукосполучень |
Розвиток артикуляційних укладів звуків, сили, точності, координованості, синхронності, кінестетичних відчуттів та уявлень. Закріплення правильної вимови голосних звуків (а, о, у, е, и, і) в:
Формування умінь виокремлювати та впізнавати голосний звук на фоні інших:
Закріплення умінь визначати наголошений та ненаголошений голосний в складах (поступово кількість елементів в ряду збільшується до чотирьох складів). Формування умінь чітко вимовляти одно-, дво-, три- складові слова з правильним наголосом. Навчання вільно користуватися набутими навичками в самостійному усному мовленні. |
|
|
Контрольно-підсумковий етап |
||
|
Діагностика стану сформованості звуковимови |
Обстеження вимови:
|
|
Корекція та розвиток фонематичних процесів
Пояснювальна записка
Спільні особливості прояву дефекту за умови різних первинних аномалій мовленнєвого розвитку є визначальними для створення методичних систем, а організація всього педагогічного процесу в школах для дітей з ТПМ відбувається з позицій системного підходу, який передбачає взаємопов’язане формування фонетичних, фонематичних і лексико-граматичних компонентів мовлення.
Писемне мовлення, як відомо, формується на базі усного, а відхилення в його формуванні перешкоджають успішному опануванню предметів мовного циклу. Для опанування грамотою необхідною основою є психофізіологічна готовність дитини, основними умовами якої є достатній рівень розумового розвитку та усного мовлення, а саме зв’язного мовлення, правильності звукового оформлення мовлення та лексико-граматичної його сторони. Недоліки з боку зазначених компонентів негативно впливають на навчання читання та письма та, в окремих випадках, провокують виникнення стійких розладів у писемному мовленні. На час ознайомлення дітей з графічними образами звуків у них мають бути сформованими вміння виділяти окремий звук у слові та визначати послідовність звуків слова. Ці вміння забезпечуються достатнім рівнем сформованості фонематичних процесів – сприймання, уявлення, звукового аналізу та синтезу слів. Зазначені функції залежать від рівня розвитку слухової уваги, пам’яті та слухового контролю, а також достатнього рівня розвитку розумових операцій.
|
Зміст корекційно-розвиткової роботи |
Мета та завдання корекційно-розвиткової роботи |
|
|
Діагностичний етап |
||
|
Діагностика стану сформованості слухових процесів та фонематичного слуху |
Обстеження:
|
|
|
Підготовчий етап |
||
|
Слухове сприймання, увага, пам'ять. Слуховий контроль |
Розвиток чуття ритму. Диференціація немовленнєвих звуків за силою та довжиною звучання, висотою, тембром:
Удосконалення слухової уваги за рахунок розвитку вміння помічати та виокремлювати на слух:
«зайве» слово, що не підходить за змістом, але подібне за римою у вірші. |
|
|
Корекційний етап |
||
|
Фонематичне сприймання, уявлення. Звуковий аналіз та синтез у зовнішньому/внутрішньому плані |
Розвиток вміння розрізняти мовленнєві та немовленнєві звуки. Удосконалення та розвиток уміння виокремлювати на слух звуки, склади, слова. Розвиток звукового аналізу з опорою на слухове сприймання слова, що вимовляється педагогом на матеріалі одно-, дво-, три-, чотирискладових (і більше) слів. Розвиток звукового синтезу:
сприймання звуків, що вимовляється дитиною. Розвиток вміння складати слова з трьох, чотирьох, п’яти і більше звуків. Розвиток звукового синтезу без опори на слухове сприймання (за уявленням). |
|
|
Контрольно-підсумковий етап |
||
|
Діагностика стану сформованості слухових процесів та фонематичного слуху |
Обстеження:
|
|
Корекція темпо-ритмічної та ритміко-інтонаційної сторін мовлення
Пояснювальна записка
Порушення темпо-ритмічної сторони мовлення є однією із складних та поширених проблем в логопедії. Дані порушення спостерігаються в низки молодших школярів з мовленнєвою патологією, що значно утруднює їхнє навчання.
Логопедична робота з подолання порушення темпо-ритмічної сторони мовлення включає в себе 3 етапи: діагностичний (визначення причин виникнення порушення), власне корекційний етап (корекційна робота) та контрольний. Враховуючи специфіку дефекту, корекційний етап поділяється на два підетапи: немовленнєвий та мовленнєвий. Таким чином, корекційно-розвивальна робота направлена на внутрішнє та зовнішнє мовлення. Тривалість кожного етапу вчитель планує, враховуючи фізіологічні та психологічні особливості кожної дитини зокрема.
Враховуючи сучасні тенденції в спеціальній педагогіці широко застосовують інформаційно комунікативні технології (ІКТ). ІКТ відкриває ширші можливості для творчості та полегшення процесу навчання учнів з ТПМ, викликаючи позитивні емоції в учнів молодших класів з даним порушенням і мотивуючи їх до подальшого навчання.
В корекційно-навчальній роботі доцільно застосовувати такі засоби, як корекційно- розвивальні комп'ютерні програми, комп'ютерні тренажери, відеопрезентації, навчальні відеоролики, караоке, відеоігри та ін.
Всі напрями корекційної роботи розроблено згідно з поетапністю подолання вад темпо-ритчіної сторони мовлення, враховуючи системний підхід та сучасні тенденції в роботі вчителя-логопеда.
|
Зміст корекційно-розвиткової роботи |
Мета та завдання корекційно-розвиткової роботи |
|
|
Діагностичний етап |
||
|
Психолого-педагогічне обстеження дітей |
Обстеження:
сформованості всіх сторін мовлення);
|
|
|
Підготовчий етап |
||
|
Робота над ритмічною стороною мовлення |
Формування уявлення про:
вміння відтворювати ритмічні структури різної складності (без опори на зоровий аналізатор). |
|
|
Робота над відчуттям темпу |
Формування:
темпу: від повільного до швидкого ( з опорою на зоровий аналізатор);
компонентів інтонації: відтворювати певний звук голосніше від інших, вміти робити паузи;
артикуляційного апарату статичні та динамічні вправи;
артикуляційні вправи із руховими вправами тіла; контролю мовного дихання. Розвиток рухової пам'яті. |
|
|
Робота над паузами |
Розвиток вміння розставляти паузи на матеріалі звукокомплексів та складів. Формування:
|
|
|
Робота над дикцією |
Формування:
вміння промовляти слова, фрази у різному темпі за наслідуванням мовлення вчителя-логопеда |
|
|
Корекційний етап |
||
|
Корекційна робота за допомогою логоритміки |
Розвиток у дітей:
|
|
|
Контрольно-підсумковий етап |
||
|
Діагностика стану сформованості темпо-ритмічної сторони мовлення |
Обстеження:
|
|
Корекція лексичної сторони мовлення Пояснювальна записка
Однією з основних сторін мовлення, яка займає центральне місце, є лексична сторона. Недорозвинення лексичної сторони мовлення негативно впливає на засвоєння інших компонентів мовленнєвої системи (граматичної будови, зв’язного мовлення). Найменшою одиницею лексичної сторони мовлення є лексема – слово. Слово прийнято розглядати як первинну, найкоротшу змістовну одиницю мови.
Недорозвинення лексичної сторони мовлення школярів з ТПМ характеризується помилками, які свідчать про порушення предметної спрямованості слів, дифузний і нестійкий характер лексичних значень, слабку орієнтацію у змістовній стороні слів, обмеженість обсягу семантичних полів.
Порушення формування лексики проявляється в:
- обмеженості словникового запасу;
- різкій невідповідності активного і пасивного словника;
- неточному вживанні слів;
- численних вербальних парафазіях;
- несформованості семантичних полів;
- труднощах актуалізації словника.
Учні з ТПМ мають труднощі в засвоєнні узагальненого значення слова, багатозначності слів, переносного значення слова, в доборі антонімів та синонімів.
Отже, одним із завдань розвитку мовлення учнів з ТПМ початкових класів є робота над словом, мета якої – якісне збагачення словника, формування уміння правильно, точно і виразно використовувати в своїй мовленнєвій практиці лексичні структури української мови.
Корекційна робота за зазначеними напрямами забезпечить розширення словникового запасу та сприятиме уточненню та диференціації лексичних значень слів, формуванню різних рівнів лексичних узагальнень, що виражає слово, а також формуванню лексичної системності.
|
Зміст корекційно-розвиткової роботи |
Мета та завдання корекційно-розвиткової роботи |
|
|
Діагностичний етап |
||
|
Діагностика стану сформованості лексичної сторони мовлення |
Обстеження сформованості кількісного та якісного рівнів пасивного та активного словника молодших школярів. Дослідження рівнів розвитку: - узагальненого лексичного значення;- понятійної співвіднесеності слова;
|
|
|
Підготовчий етап |
||
|
Слово в системі мови |
Формування поняття про слово. Розвиток орієнтування на слово як складову одиницю мови й усвідомлення словесного складу речення. Формування аналізу словесного складу речення. Формування уміння виділяти слова з ряду слів, об’єднаних загальною семантичною ознакою, які належать до однієї частини мови, але контрастних за своїм конкретним значенням. Розвиток орієнтації на морфологічні ознаки частин мови (зокрема іменників і дієслів), фіксування уваги на системі найбільш характерних граматичних форм слів (відмінювання іменників, дієвідміна дієслів тощо). |
|
|
Корекційний етап |
||
|
Лексико-семантичні явища Лексична системність |
Розвиток семантичної структури слова як основи для формування абстрактного мислення. Формування, уточнення і диференціація різних типів лексичних значень (синонімічних, антонімічних, багатозначних, похідних і основних). Формування норм лексичної сполучуваності засвоєних значень слів. Формування розумової операції порівняння, співставлення предметів, явищ за сенсорними ознаками. Корекція словникового запасу на основі формування лексичної сполучуваності слів. |
|
|
Контрольно-підсумковий етап |
||
|
Діагностика стану сформованості звуковимови |
Формування смислових зв’язків на основі вміння дітей визначати подібність і поєднувати у логічні групи предмети та явища за різними ознаками: сенсорними (колір, величина, форма), внутрішніми якостями та властивостями, функціональним використанням тощо. |
|
Корекція граматичної сторони мовлення
Пояснювальна записка
Розвиток граматичної компетенції у молодших школярів з мовленнєвими порушеннями відбувається з великими труднощами. Це обумовлено тим, що граматичні значення більш абстрактні, ніж лексичні, а граматична система мовлення організована на основі великої кількості мовних закономірностей.
До числа найбільш поширених помилок у граматичній складовій мовлення відносяться: помилки на ненаголошений голосний, особливо кореневий; недостатнє врахування чергування приголосних в корені слова; помилки в закінченнях слів (іменників, прикметників); змішування та уподібнення різних за значенням морфем; неправильне утворення прикметників від іменників; ненормативне вживання словоформ; труднощі засвоєння парадигми відмінювання тощо.
Методи формування граматичної сторони мовлення у дітей розроблені з урахуванням психологічних закономірностей засвоєння мовленнєвого матеріалу, характеру труднощів, які спіткають дітей, природи допущених помилок, а також можливостей оволодіти певними поняттями.
Корекційна робота над граматичною стороною мовлення передбачає формування уявлень про морфологію (зміна слів за родами, числами, відмінками), способів словотворення і синтаксису (засвоєння різних типів словосполучень і речень). У ході роботи над складом слова здійснюється пропедевтика уявлень про словотвір, про роль префіксів і суфіксів у творенні слова. Опанування граматичних форм відбувається шляхом виконання граматичних вправ, засвоєння мовних узагальнень, користування граматичними навичками й уміннями у мовленнєвому спілкуванні.
Корекційна робота з подолання порушень граматичної системи мови проводиться поетапно у залежності від проявів та ступеня мовленнєвих порушень.
|
Зміст корекційно-розвиткової роботи |
Мета та завдання корекційно-розвиткової роботи |
|
|
Діагностичний етап |
||
|
Діагностика стану сформованості мовлення |
Виявлення особливостей розвитку граматичної складової мовлення (словозміни, словотворення, синтаксису). |
|
|
Підготовчий етап |
||
|
Слухові процеси (увага, сприймання, пам’ять, контроль). Спрямованість уваги на граматичне оформлення мовлення. Диференціація граматичної форми слів. |
Розвиток слухових процесів у процесі сприйняття мовлення і мимовільного оперування морфологічним складом слова як підґрунтя для практичного засвоєння граматичної та морфологічної системи словозміни. Розвиток уваги до зміни граматичних форм слів залежно від роду, числа, відмінка, часу дії. Формування спрямованості уваги на звуковий та морфологічний склад слова, на граматичне оформлення мовлення (правильне використання відповідних закінчень, суфіксів тощо) шляхом порівняння і співставлення числових форм іменників, дієслів, родової приналежності предметів (мій, моя, моє, мої). Розвиток уміння помічати зміну граматичної форми одного і того самого слова. Формування умінь розрізняти граматичну форму слів та правильно їх вживати. |
|
|
Корекційний етап |
||
|
Синтаксичні трансформації. |
Формування синтаксичних зв’язків слів у словосполученнях і реченнях та відповідного їх граматичного оформлення. Формування уміння складати прості речення з 2-5 слів та користуватися ними. Розвиток навичок побудови простих непоширених та поширених речень з опорю та без опори на наочність, запитання, побудова відповідних графічних схем. Коригування, за необхідності, навички роздільного написання слів у реченні. Формування навичок синтаксичних трансформацій речення (розширення, звуження, відновлення деформованого речення). |
|
|
Контрольно-підсумковий етап |
||
|
Діагностика стану сформованості мовлення |
Удосконалення та закріплення навичок каліграфічно правильного, чіткого, швидкого, розбірливого письма. Розвиток уміння графічно правильно, плавно, виразно, ритмічно записувати слова та речення. Вправляння у прискореному записі слів та речень. Виховання охайності, старанності. |
|
про публікацію авторської розробки
Додати розробку