Свято «Хліб на столі – достаток в сім’ї»
Мета : ознайомити учнів з минулим свого народу, звичаями рідного краю, прививати бережливе ставлення до хліба, повагу до людей, які вирощують хліб.
Обладнення: вишитий рушник, хліб, сіль, вироби з борошна, колоски пшениці, жита, картинки про працю хліборобів, відео пісні «Пісня про хліб».
Вчитель : Добрий день, любі гості, щиро вітаємо Вас у нашому класі на святі «Хліб на столі – достатак в сім'ї».
Учень :Щира радість сяє у очах людських,
Бо сьогодні – день врожаю, хліб гостює в них.
Учень : Золотистий і рум'яний ліг на вишитий рушник,
А на тому хлібові, солі білої дрібок.
Учень : І калини грона повні червоніють для прикрас,
Хлібе, гість шановний, звідкіля прийшов до нас?
Учень : Хліб до нас прийшов із поля, він під сонечком зростав.
Пахне дощиком він рясним, пахне травами и вітром
Цей духм'яний коровай.
Учень : Шанують люди з давніх літ як сонечко прекрасне,
Свій рум'яний, смачний хліб і рідне слово ясне.
Учень: В народі, хліб мов батька поважають, ця шана з роками не зника.
То хай же вічно живуть слова : «Хліб – усьому голова».
Учень: Шанобливо хліб підносим і вклонившись, щиро просим :
Шановний директору, приймай хліб гостинний – коровай.
Учень: Візьміть у руки хліб духм’яний, він для кожного святий.
Йому до ніг вклонитись треба, він скарб найцінніший на землі.
Вчитель: Україну називають з давніх-давен хлібним краєм. Українці завжди були великими трударями, вміло обробляли землю і вирощували на ній багаті врожаї зернових культур. Хліб у кожній родині був і є головним годувальником.
Без перебільшення можна сказати без хліба немає життя. Недарма у словах «жито» і «життя» одна спільна частина. Жито прийшло до нас набагато пізніше ніж пшениця. Вчені доводять, що першими жито почали сіяти племена, які жили на території сучасної України і за досить короткий час воно стало тут головним хлібом. Причина та, що в холодні зими пшениця вимерзала, а жито не боялося морозів. Ще в ті часи з’явилася приказка «Жито годує всіх, а пшениця на вибір». Батьківщиною жита вважають гірські райони Північної Африки й західної Азії. В Західній Німеччині росте жито висотою до 2 метрів. Багато потрібно прикласти праці, щоб хліб потрапив на стіл.
Учень: Пахне хліб, як тепло пахне хліб, любов’ю трударів і радістю земною,
І сонцем, що всміхалося весною і щастям наших неповторних діб,
духмяно пахне хліб.
Вчитель: Чи знаєте, чим пахне хліб, коли весною кілька діб
гуркоче трактор за рікою?
Учні: Хліб пахне працею людською.
Вчитель: Чи знаєш ти, чим хліб запах, коли жнивують у полях
твої батьки в гарячу пору?
Учні: Він пахне щастям хлібозбору.
Вчитель: Чим пахне хліб, чи знаєш ти, як повезуть твої брати
зерном наповнені машини?
Учні: Хліб пахне соками земними.
Вчитель: Чи знаєш ти, чим пахне хліб, коли лежить на нашому столі: весною, влітку і зимою?
Учні: Хліб пахне радістю людською.
Пісня про хліб (Відео хліб український обрядовий)
Вчитель: Звідки ж бере початок шматок хліба. Послухайте казку «Золота зернина».
Жила – була собі маленька зернина. Вона лежала в коморі в засіку і мріяла про те, щоб їй вибратись на волю і принести користь людям. Одного разу вона почула дивний голос : «І не набридло тобі лежати у цій холодній, темній коморі? Іди скоріше на поле і зарийся в теплу землю». Послухалася зернинка, вибралася з засіка і покотилася на поле і загорнулася в землю та й заснула міцним сном. Прокинулася вранці, а у неї на голівці зелений росток виглядає. Теплі весняні дощики поїли зернину водичкою і вона перетворилася на зелену рослину з колоском. Колосок під яскравим сонечком швидко пожовтів. Людина побачила колосок, зірвала , а з нього посипалися золоті зернинки. Принесла вона ці зернятка додому і заховала в мішечок. А наступної весни посіяла їх в пухку землю. І зернинка вже росла не сама, а з своїми сестричками. Потім люди навчилися робити із зернят борошно, а з борошна випікати хліб. Кожна зернинка хоч і маленька, але дуже дорога, тому що це хліб.
Учень: Жито дозріває на горі за гаєм, зерна колосяться на міцнім стеблі.
Колоски схилились –це вони вклонились, за тепло,
за щедрість матері землі.
Вчитель: Наш народ з великою шаною ставився до хліба. Тому склав про хліб багато прислів’їв, щоб люди не забували, який він важливий у житті.
Учні: 1.Сій вчасно, вродить рясно.
2.Глибше орати, більше хліба мати.
3.Земля мати, а хліб батько.
4.Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
5.Без солі, без хліба немає обіду.
6.На чорній землі , білий хліб родить.
7.Не той урожай, що в полі, а той , що в коморі.
8.Хліб – усьому голова.
Учень: Чому ж так часто хліб святий, кидаємо під ноги.
Лежить він скривджений такий на всіх шляхах, дорогах.
Учень: Лежить буває під столом, під партою, під плотом.
Здобутий не легким трудом, политий щедрим потом.
Учень: Високий, пишний коровай, знак пошани, при зустрічі гостей.
Промовить більше, ніж слова, і сотні голосних речей.
Учень: Хліб святий лежить на столі, в ньому запах жнив і теплого літа.
Хай завжди буде хліб на столі і достаток у кожній сім’ї.
Учень: І кожен день, і кожну мить, дай Боже, хліб насущний,
Щоб ми могли у мирі жити, щоб не було бездушних.
Учень: Шануй хліб, не кидай, хай він спасінням буде.
Бо не черствіє хліб святий, черствіють тільки люди.
Учень: Так хай же щедро наливає соком і колоситься золотистий сніп
І хай же родить більше з кожним роком,
Його величність - годувальник хліб.
Пісня «Окраєць хліба»
Окраєць хліба на столі йому вклоняюсь мов святині.
В нім запах теплої землі, поміж колось волошки сині.
Гостей шановних, дорогих ми хлібом, сіллю зустрічаєм.
Благословляєм молодих, весільним пишним короваєм.
Приспів:
Запам’ятай людської мудрості слова,
В житті у нас усьому хліб є голова.
І обійди всю рідну землю в шир і глиб
І не знайдеш нічого кращого за хліб.
ІІ
Окраєць хліба на столі, що є дорожчого сьогодні.
В нім голос матері землі живий у пом’яті народній.
Збере всі крихти на полу, бабуся у вечірню пору.
Бо знає хлібові ціну, ще із часів голодомору.
ІІІ
Не розтопчи, не обмини як бачиш скибку під ногами.
Немає хлібові ціни, не забувай про це з роками.
Вчитель: Не всі землю обробляють, але всі хліб їдять. Багато людей прикладають свою працю, щоб ми з вами їли смачний хліб, булочки, печиво. Тому ми з пошаною маємо ставитися до праці людей, хто вирощує хліб. Щоб зібрати врожай пшениці, жита, потрібно хліборобам багато речей, яких саме ми дізнаємося, коли відгадаємо загадки.
1.Гарний на вроду, їсть масло і п’є воду. Ходить полем з краю в край ріже чорний коровай. (Трактор).
2.Де йшла сотня косарів, вийшло п’ять богатирів, косять, в’яжуть заодно і молотять на зерно. (Комбайн).
3.Зуби має, а їсти не просить, по полю гуляє. (Борона).
4.Два тижні зелениться, два тижні колоситься, два тижні одцвітає, два тижні наливає, а тоді вже дозріває. (Жито).
5.Живим зерном народжений, живу я на землі, щодня рум’яним сонечком я сходжу на столі. (Хліб).
6.Не автобус і не віз маю четверо коліс, вік з дорогою дружу все по ній кудись біжу. (Машина).
Учень: Щоб родила пшениченька рясно, необхідно поле зорати вчасно.
День весняний – сівачеві знати, може цілий рік прогодувати.
Учень: Ляже золоте зерно в теплу землю, незабаром проросте насіння,
А як тепле сонечко пригріє, поле зеленим килимом укриє.
Учень: Під весняним дощиком пшениця, виростати буде, колоситься.
Непомітно літечко настане, глянь - і колос наливатись стане.
Танець під пісню «Зеленеє жито, зелене».
Гра «Ой на горі жито»
На підлозі навхрест кладуть дві палиці. Кожен учасник гри по черзі підходить до цих палиць і стрибає через них під пісню «Ой на горі жито». Перемагає той, хто найдовше пострибає і не зіб’ється.
Вчитель: Золоте колосся на лану, від ваги своєї гнеться долі.
Тож пора збирати озимину, розпочався жнивний час у полі.
Учень: Ой снопе, снопе стеблистий, добре вродилась пшениця чиста. Будемо
мати хліба доволі, бо працювали, дружно ми в полі.
Учень: Все зерно засипали в комору, закінчився жнивний час.
Із нового врожаю гори борошна, заготовили для нас.
Учень: Славні пекарі і в місті і в селі на пекарнях і вдень і вночі
Із білого борошна випікають паляниці, булки, калачі.
Вчитель: Так з чого починається хліб?
Сценка «Ледар і трудівник»
Ледар: Добрий день, друже !
Трудівник: І тобі доброго здоров’я !
Ледар: Ой, який смачне0нький хліб ти несеш додому. Дай мені шматочок?
Трудівник: Я б тобі дав, але він дуже дорогий.
Ледар: Чому? Що треба зробити, щоб на столі з’явився хліб?
Трудівник: Треба виорати землю.
Ледар: І можна їсти.
Трудівник: Треба зерно посіяти.
Ледар: І хліб вже готовий.
Трудівник: Треба дочекатися, коли це з зерна виросте пшениця.
Ледар: А тоді вже їсти.
Трудівник: Ні, його необхідно просушити й змолотити.
Ледар: Тоді вже їсти.
Трудівник: Ні, треба тісто замісити і поставити в піч.
Ледар: Тепер вже нарешті можна їсти.
Трудівник: Так можна, тільки ледачому не дадуть.
Пісня «Грицю,грицю»
Грицю,Грицю, до роботи, в Гриця порвані чоботи.
Грицю, Грицю, до телят, в Гриця ніженьки болять.
Грицю,Грицю, молотити, Гриць не здужає робити.
Грицю,Грицю, врубай дров, кахи-кахи не здоров.
Грицю,Грицю, роби хліб, кахи-кахи щось охрип.
Грицю,Грицю іди їсти, ой чекайте де тут сісти.
Вчитель: Пампушки і піца, рогалики і пиріжки, тістечка і печиво, бублики, сухарики це все – хліб, вирощений на нашій рідній українській землі. Він дає нам силу, здоров'я, наснагу. Тому, діти бережливо ставтеся до хліба, шануйте працю людей, які вирощують і випікають для вас хліб та різні смаколики із борошна. Пригостіть гостей виробами із борошна , які ви дома випікали разом із мамами.
Шануйте ж хліб, бо в кожному шматочку, краплина поту, праці, доброти,
І знайте, щоб дійти до столу, через нелегкий шлях повинно зернятко пройти.
Література
Сценарії свят в початковій школі О.І. Фролова2006 рік;
Журнал «Початкова школа» №10 2014 рік; народні
прислів'я; О.С.Смоляк Світлиця. Навчальний посібник
для учнів 2 класу.