Хліб на столі - достаток в сім'ї

         Свято «Хліб на столі – достаток в сім’ї»

Мета : ознайомити учнів з минулим свого народу, звичаями рідного краю, прививати бережливе ставлення до хліба, повагу до людей, які вирощують хліб.

Обладнення: вишитий рушник, хліб, сіль, вироби з борошна, колоски пшениці, жита, картинки про працю хліборобів, відео пісні «Пісня про хліб».

Вчитель : Добрий день, любі гості, щиро вітаємо Вас у нашому класі на святі «Хліб на столі – достатак в сім'ї».

Учень :Щира радість сяє у очах людських,

             Бо сьогодні – день врожаю, хліб гостює в них.

Учень : Золотистий і рум'яний ліг на вишитий рушник,

               А на тому хлібові, солі білої дрібок.

Учень : І калини грона повні червоніють для прикрас,

               Хлібе, гість шановний, звідкіля прийшов до нас?

Учень : Хліб до нас прийшов із поля, він під сонечком зростав.

               Пахне дощиком він рясним, пахне травами и вітром

               Цей духм'яний коровай.

Учень : Шанують люди з давніх літ як сонечко прекрасне,

               Свій рум'яний, смачний хліб і рідне слово ясне.

Учень: В народі, хліб мов батька поважають, ця шана з роками не зника.

              То хай же вічно живуть слова : «Хліб – усьому голова».

Учень: Шанобливо хліб підносим і вклонившись, щиро просим :

              Шановний директору, приймай хліб гостинний – коровай.

Учень: Візьміть у руки хліб духм’яний, він для кожного святий.

              Йому до ніг вклонитись треба, він скарб найцінніший на землі.

Вчитель:  Україну називають з давніх-давен хлібним краєм. Українці завжди були великими трударями, вміло обробляли землю і вирощували на ній багаті врожаї зернових культур. Хліб у кожній родині був і є головним годувальником.

Без перебільшення можна сказати без хліба немає життя. Недарма у словах «жито» і «життя» одна спільна частина. Жито прийшло до нас набагато пізніше ніж пшениця. Вчені доводять, що першими жито почали сіяти племена, які жили на території сучасної України і за досить короткий час воно стало тут головним хлібом. Причина та, що в холодні зими пшениця вимерзала, а жито не боялося морозів. Ще в ті часи з’явилася приказка «Жито годує всіх, а пшениця на вибір». Батьківщиною жита вважають гірські райони Північної Африки й західної Азії. В Західній Німеччині росте жито висотою до 2 метрів. Багато потрібно прикласти праці, щоб хліб потрапив на стіл.

Учень: Пахне хліб, як тепло пахне хліб, любов’ю трударів і радістю земною,

             І сонцем, що всміхалося весною і щастям наших неповторних діб,

             духмяно пахне хліб.

Вчитель: Чи знаєте, чим пахне хліб, коли весною кілька діб

                  гуркоче трактор за рікою?

Учні: Хліб пахне працею людською.

Вчитель: Чи знаєш ти, чим хліб запах, коли жнивують у полях

                  твої батьки в гарячу пору?

Учні: Він пахне щастям хлібозбору.

Вчитель: Чим пахне хліб, чи знаєш ти, як повезуть твої брати

                  зерном наповнені машини?

Учні: Хліб пахне соками земними.

Вчитель: Чи знаєш ти, чим пахне хліб, коли лежить на нашому столі: весною, влітку і зимою?

Учні: Хліб пахне радістю людською.

Пісня про хліб (Відео хліб український обрядовий)

Вчитель: Звідки ж бере початок шматок хліба. Послухайте казку «Золота зернина».

Жила – була собі маленька зернина. Вона лежала в коморі в засіку і мріяла про те, щоб їй вибратись на волю і принести користь людям. Одного разу вона почула дивний голос : «І не набридло тобі лежати у цій холодній, темній коморі? Іди скоріше на поле і зарийся в теплу землю». Послухалася зернинка, вибралася з засіка і покотилася на поле і загорнулася в землю та й заснула міцним сном. Прокинулася вранці, а у неї на голівці зелений росток виглядає. Теплі весняні дощики  поїли зернину водичкою і вона перетворилася на зелену рослину з колоском. Колосок під яскравим сонечком швидко пожовтів. Людина побачила колосок, зірвала , а з нього посипалися золоті зернинки. Принесла вона ці зернятка додому і заховала в мішечок. А наступної весни посіяла їх в пухку землю. І зернинка вже росла не сама, а з своїми сестричками. Потім люди навчилися робити із зернят борошно, а з борошна випікати хліб. Кожна зернинка хоч і маленька, але дуже дорога, тому що це хліб.

Учень: Жито дозріває на горі за гаєм, зерна колосяться на міцнім стеблі.

              Колоски схилились –це вони вклонились, за тепло,

              за щедрість матері землі.

Вчитель: Наш народ з великою  шаною ставився до хліба. Тому склав про хліб багато прислів’їв, щоб люди не забували, який він важливий у житті.

Учні: 1.Сій вчасно, вродить рясно.

2.Глибше орати, більше хліба мати.

3.Земля мати, а хліб батько.

4.Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

5.Без солі, без хліба немає обіду.

6.На чорній землі , білий хліб родить.

7.Не той урожай, що в полі, а той , що в коморі.

8.Хліб – усьому голова.

Учень: Чому ж так часто  хліб святий, кидаємо під ноги.

              Лежить він скривджений такий на всіх шляхах,  дорогах.

Учень: Лежить буває під столом, під партою, під плотом.

             Здобутий не легким трудом, политий щедрим потом.

Учень: Високий, пишний коровай, знак пошани, при зустрічі гостей.

             Промовить більше, ніж слова, і сотні голосних речей.

Учень: Хліб святий лежить на столі, в ньому запах жнив і теплого літа.

              Хай завжди буде хліб на столі і достаток у кожній сім’ї.

Учень: І кожен день, і кожну мить, дай Боже, хліб насущний,

               Щоб ми могли у мирі жити,  щоб не було бездушних.

Учень: Шануй хліб, не кидай, хай він спасінням буде.

              Бо не черствіє хліб святий, черствіють тільки люди.

Учень: Так хай же щедро наливає соком і колоситься золотистий сніп

              І хай же родить більше з кожним роком,

              Його величність - годувальник  хліб.

Пісня «Окраєць хліба»

Окраєць хліба на столі йому вклоняюсь мов святині.

В нім запах теплої землі, поміж колось волошки сині.

Гостей шановних, дорогих ми хлібом, сіллю зустрічаєм.

Благословляєм молодих, весільним пишним короваєм.

                                   Приспів:

Запам’ятай людської мудрості слова,

В житті у нас усьому хліб є голова.

І обійди всю рідну землю в шир і глиб

І не знайдеш нічого кращого за хліб.

                               ІІ

Окраєць хліба на столі, що є дорожчого сьогодні.

В нім голос матері землі живий у пом’яті народній.

Збере всі крихти на полу, бабуся у вечірню пору.

Бо знає хлібові ціну, ще із часів голодомору.

                                 ІІІ

Не розтопчи, не обмини як бачиш скибку  під ногами.

Немає хлібові ціни, не забувай про це з роками.

Вчитель: Не всі землю обробляють, але всі хліб їдять. Багато людей прикладають свою працю, щоб ми з вами їли смачний хліб, булочки, печиво. Тому ми з пошаною маємо ставитися до праці людей, хто вирощує хліб. Щоб зібрати врожай пшениці, жита, потрібно хліборобам багато речей, яких саме ми дізнаємося, коли відгадаємо загадки.

1.Гарний на вроду, їсть масло і п’є воду. Ходить полем з краю  в край ріже чорний коровай. (Трактор).

2.Де йшла сотня косарів, вийшло п’ять богатирів, косять, в’яжуть заодно і молотять на зерно. (Комбайн).

3.Зуби має, а їсти не просить, по полю гуляє. (Борона).

4.Два тижні зелениться, два тижні колоситься, два тижні одцвітає, два тижні наливає, а тоді вже дозріває. (Жито).

5.Живим зерном народжений, живу я на землі, щодня рум’яним сонечком я сходжу на столі. (Хліб).

6.Не автобус і не віз маю четверо коліс, вік з дорогою дружу все по ній кудись біжу. (Машина).

Учень: Щоб родила пшениченька рясно, необхідно поле зорати вчасно.

              День весняний – сівачеві знати, може цілий рік прогодувати.

Учень: Ляже  золоте зерно в теплу землю, незабаром проросте насіння,

                А як тепле сонечко пригріє, поле зеленим килимом укриє.

Учень: Під весняним дощиком пшениця, виростати буде, колоситься.

              Непомітно літечко настане, глянь -  і колос наливатись стане.

Танець під пісню «Зеленеє жито, зелене».

Гра «Ой на горі жито»

На підлозі навхрест кладуть дві палиці. Кожен учасник гри  по черзі підходить до цих палиць і стрибає через них під пісню «Ой на горі жито». Перемагає той, хто найдовше пострибає і не зіб’ється.

Вчитель:  Золоте колосся на лану, від ваги своєї гнеться долі.

                   Тож пора збирати озимину, розпочався жнивний час у полі.

Учень: Ой снопе, снопе стеблистий, добре вродилась пшениця чиста. Будемо

              мати хліба доволі, бо працювали, дружно ми в полі.

Учень: Все зерно засипали в комору, закінчився жнивний час.

              Із нового врожаю гори борошна, заготовили для нас.

Учень: Славні пекарі і в місті і в селі на пекарнях і вдень і вночі

               Із білого борошна випікають паляниці, булки, калачі.

Вчитель:  Так з чого починається хліб?

Сценка «Ледар і трудівник»

Ледар: Добрий день, друже !

Трудівник: І тобі доброго здоров’я !

Ледар: Ой, який смачне0нький хліб ти несеш додому. Дай мені шматочок?

Трудівник: Я б тобі дав, але він дуже дорогий.

Ледар: Чому? Що треба зробити, щоб на столі з’явився хліб?

Трудівник: Треба виорати землю.

Ледар: І можна їсти.

Трудівник: Треба зерно посіяти.

Ледар: І хліб вже готовий.

Трудівник: Треба дочекатися, коли це з зерна виросте пшениця.

Ледар: А тоді вже їсти.

Трудівник: Ні, його необхідно просушити й змолотити.

Ледар: Тоді вже їсти.

Трудівник: Ні, треба тісто замісити і поставити в піч.

Ледар: Тепер вже нарешті можна їсти.

Трудівник: Так можна, тільки ледачому не дадуть.

                             Пісня «Грицю,грицю»

Грицю,Грицю, до роботи, в Гриця порвані чоботи.

Грицю, Грицю, до телят, в Гриця ніженьки болять.

Грицю,Грицю, молотити, Гриць не здужає робити.

Грицю,Грицю, врубай дров, кахи-кахи не здоров.

Грицю,Грицю, роби хліб, кахи-кахи щось охрип.

Грицю,Грицю іди їсти, ой чекайте де тут сісти.

Вчитель: Пампушки і піца, рогалики і пиріжки, тістечка і печиво, бублики, сухарики це все – хліб, вирощений на нашій рідній українській землі. Він дає нам силу, здоров'я, наснагу. Тому, діти бережливо ставтеся до хліба, шануйте працю людей, які вирощують і випікають для вас хліб та різні смаколики із борошна. Пригостіть гостей виробами із борошна , які ви дома випікали  разом із мамами.

Шануйте ж хліб, бо в кожному шматочку, краплина поту, праці, доброти,

І знайте, щоб дійти до столу, через нелегкий шлях повинно зернятко пройти.

                                                                            Література

                                              Сценарії свят в початковій школі О.І. Фролова2006 рік;

                                               Журнал «Початкова школа» №10 2014 рік; народні               

                                              прислів'я; О.С.Смоляк Світлиця. Навчальний посібник

                                              для учнів 2 класу.