Урок з української літератури для 6 класу на тему:"Леся Українка. Урок-лекція"

Каменська Лідія Валеріївна,

учитель української мови та літератури Ганно-Опанлинського НВК І-ІІІ ст. Приазовської районної ради Запорізької області

Тема: Леся Українка. Урок-лекція

Мета: дати знання про дитинство Лесі Українки; пояснити мотив глибокого родинного зв`язку дитини з батьками; вчити учнів характеризувати образ ліричної героїні; формувати вміння висловлювати власні роздуми про неї; виховувати почуття любові до батьків, родини, формувати мужність, цілеспрямованість, наполегливість.

Тип уроку: урок-лекція з елементами бесіди.

Обладнання: портрети Лесі Українки, її братів, сестер, батьків, інших родичів.

                                                                    Ні! Я жива! Я буду вічно жити.

Я в серці маю те, що не вмирає…

Леся Українка

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Демонстрація портрета Лесі Українки.

Слайд1

                      

Учитель.

- Діти! Чи знаєте ви, хто ця дівчина в українському одязі?

- Як її справжнє прізвище?

- Які вірші Лесі ви вивчали в початкових класах?

- Хтось може прочитати будь-яку поезію поетеси?

- А скільки років було Лесі, коли вона написала свій перший вірш?

ІІ. Сприйняття та засвоєння матеріалу

Леся Українка народилася 25 лютого 1871 року в м. Новограді-Волинському. Дівчина зростала в інтелігентному середовищі родин Косачів і Драгоманових, у яких завжди жили волелюбні традиції, що спонукали її діда Якова Драгоманова стати декабристом, а дядька Михайла Драгоманова назавжди емігрувати за кордон.

Слайд 2

                                    Будинок у Новограді-Волинському, де народилася Леся         

Батьки майбутньої поетеси – вихідці з лівобережної України – оселилися на Волині влітку 1868 року. З Києва сім'я переїхала сюди на нове місце служби батька.

Слайд 3

                                                       Петро Косач, батько Лесі                                            

 Голова родини ,Петро Антонович Косач, за освітою  юрист, дворянин, активно  займався громадською діяльністю. Захоплювався літературо та живописом. У будинку регулярно збиралися художники, музиканти, письменники, влаштовувалися домашні концерти.

Слайд 4

                                                Лариса Косач, мати

Найближча людина - рідна матір – була відомою українською поетесою і перекладачкою, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка. Справжнє її ім'я було Ольга Косач. Псевдонім їй «подарував» інший відомий український письменник, Панас Мирний, в силу того, що був знайомий з її надзвичайною працьовитістю і плідністю творчості.

Слайд 5

 

Дитячі роки поетеси минали на поліссі. У сім`ї було 6 дітей: Михайло, Леся (Лариса), Ольга, Микола. Оксана та Сидор.

Слайд 6

Михайло Драгоманов, дядько Лесі

 Брат матері був відомим в Україні істориком і фольклористом, активним громадським діячем, який стояв біля витоків українського соціалізму. Його ім'я – Михайло Петрович Драгоманов. У домі часто бували в гостях видатні представники української інтелігенції.

Раннє дитинство

 Леся була нерозлучна зі своїм старшим братом Михайлом(була всього на півтора року молодша). Разом вони отримували домашню освіту, займаючись з приватними вчителями. Читати Леся навчилася в чотири роки, а Михайло на шостому році життя.

Зовсім маленькою, у шість років дівчинка навчилася шити й вишивати, а коли їй подарували набір ниток і голок , то вона шанувала й пильнувала їх більше, ніж іграшки. Уже тоді вона надумала вишити батькову сорочку.

Дитинство

Та раптово у сім`ю Косачів увірвалося горе – Леся захворіла на туберкульоз кісток. Їй було дев`ять років. Була зима. Леся пішла на річку подивитися, як святять воду і в неї дуже замерзли ноги. Внаслідок сильної простуди розвинувся туберкульоз кісток. Спершу він уразив ногу, потім руку. Далі хвороба перекинулась на легені, а ще трохи пізніше – на нирки. Тяжка недуга потьмарила не лише дитинство, боротьба з нею перетворилася на трьохлітню війну – виснажливу, трагічну для Лесі Українки. Та вона не здавалася. З цього часу розпочалася багаторічна війна з хворобою. Усі члени великої родини допомагали маленькій героїні вести цю боротьбу: виїжджали з нею на лікування, навчали (до школи Леся тепер ходити не могла), не покидали ні на хвилину. Дівчинка виявляла небувалу мужність, терплячість і наполегливість. Коли хвороба тимчасово відступила, вона разом із сільською малечею (на той час сім`я проживала в Колодяжному) бігала в поле, на пастовень. Не виділялася з-поміж сільських дітей ні одягом, ні поведінкою. Пізніше організувала для них школу у власному будинку й була там за вчительку.

Тітка Саша навчила грати Лесю на фортепіано(1880). Між лагідною  «тьотею Сашою» і Лесею були надзвичайно ніжні та прихильні стосунки.

Цього ж року Леся дізналася про арешт другої тітки в Петербурзі весною 1879 року. «Тьотя Єля» була енергійна, завзята, добра й справедлива. Звістка про арешт дуже вразила й засмутила Лесю, і під впливом цього вона написала свого першого вірша «Надія».

Слайд 7

Читання вірша «Надія».

Учень 1.

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянути ще раз на рідну країну,

Поглянути ще раз на синій Дніпро, –

Там жити чи вмерти, мені все одно;

Поглянути ще раз на степ, могилки,

Востаннє згадати палкії гадки…

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна.

Лесі було всього тринадцять років. Коли мати дала їй яскравий псевдонім і опублікувала під ним перші дитячі вірші. Так починала свій літературний шлях юна Леся Українка. свій перший друкований вірш назвала «Конвалія». Конвалія – символ оновлення, вірності, ніжності, чарівності.

 Слайд 8

Конвалія

Читання вірша «Конвалія».

Учень 2.

Росла в гаю конвалія

Під дубом високим,

Захищалась від негоди

Під віттям широким.

Та недовго навтішалась

Конвалія біла, –

І їй рука чоловіча

Віку вкоротила.

Ой понесли конвалію

У високу залу,

Понесла її з собою

Панночка до балу.

Ой на балі веселая

Музиченька грає,

Конвалії та музика

Бідне серце крає.

То ж панночка в веселому

Вальсі закрутилась,

А в конвалії головка

Пов’яла, схилилась.

Промовила конвалія:

«Прощай, гаю милий!

І ти, дубе мій високий,

Друже мій єдиний!»

Та й замовкла. Байдужою

Панночка рукою

Тую квіточку зів’ялу

Кинула додолу.

Може, й тобі, моя панно,

Колись доведеться

Згадать тую конвалію,

Як щастя минеться.

Недовго й ти, моя панно,

Будеш утішатись

Та по балах у веселих

Таночках звиватись.

Може, колись оцей милий,

Що так любить дуже,

Тебе, квіточку зів’ялу,

Залишить байдуже!..

Юність

З допомогою матері вона вивчає європейські, у тому числі слов'янські мови, а також латинську та старогрецьку. Захоплюється живописом. Про рівні домашнього освіта Лариси Косач свідчить той факт, що у віці 19 років вона, грунтуючись на працях відомих вчених, склала для своїх сестер підручник з давньої історії українською мовою, який був опублікований багато років тому (у 1918 році) в Катеринославі. Вона багато перекладає на українську (твори Р. Гейне, А. Міцкевича, Гомера, Ст. Гюго, Н. Гоголя та ін). І це при тому, що хвороба постійно давала про себе знати. Але мати виховувала Лесю сильною людиною, який не має права піддаватися слабкості і надмірно виражати свої почуття.

Короткий огляд написаних творів

З часом вона стане автором творів найрізноманітніших жанрів у публіцистиці, поезії, прозі, драмі. Багато буде працювати в області фольклору - з її голосу запишуть понад 200 народних мелодій. Стане активним учасником національного руху. Свою популярність Леся Українка отримає завдяки створенню: 1) віршованих збірок: «На крилах пісень»(1893); «Думи і мрії»(1899); «Відгуки»(1902); 2) поем: «Стара казка»(1893); «Одне слово» (1903); 3) драм:«Бояриня»(1913); «Кассандра»(1907); « В катакомбах»(1905); «Лісова пісня» (1911) та ін. Але це буде потім, а поки…

Зрілість

Починаючи з 1891-го вона подорожує по Галичині, Буковині, знайомиться з багатьма видатними діячами західноукраїнської культури: Ст. Стефаником, І. Франка, А. Маковеєм, О. Кобилянською, Н. Кобринською. Протягом року (1894-1895) проживає у дядька Михайла Драгоманова в Софії. Важка хвороба примушує її лікуватися на курортах в Єгипті, Німеччині, Італії, Австро-Угорщини. Неодноразово поетеса побувала на Кавказі, в Одесі, в Криму. Подорожі збагатили її враження та розширили кругозір. Навесні 1907 року разом з нареченим Климентієм Квіткою вона відвідує Алупку, Ялту, Севастополь. У серпні цього року вони офіційно оформлюють шлюб. Деякий час проживають в Києві, потім переселяються у Крим, де Квітці вдається отримати посаду в суді.

Слайд 9

Леся Українка з Климентієм Квіткою

Леся Українка мала великий інтерес до різних галузей знань: літератури, мистецтва, історії, географії, іноземних мов. Вона оволоділа німецькою, французькою, грецькою, латинською мовами; пізніше вивчила англійську, італійську, польську, болгарську, іспанську.Скільки треба було сили волі,  наполегливості, жаги!

Останні роки життя

Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Разом із чоловіком, Климентієм Квіткою, вона працювала над зібранням фольклору, інтенсивно опрацьовувала власні драми. На звістку про важкий стан Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати. То власне їй письменниця диктувала проекти своєї так і ненаписаної драми «На берегах Александрії».

Життя Лесі Українки не було довгим. Та вона залишила нам багату спадщину – свої твори, зі сторінок яких проглядає образ нескореної жінки. Ії вірші вчать мужності, стійкості. Любові до життя, до свого народу. А ще говорять, що вона була дуже скромна й сором`язлива.

Більше дізнатися про Лесю Українку ви зможете, познайомившись із її творами.

Слайд 10

Померла 19 липня (1 серпня) 1913 року в Сурамі у віці 42 років. Похована на Байковому кладовищі в Києві (надгробний пам'ятник бронза, граніт; скульптор Г. Л. Петрашевич; встановлений у 1939 році).

ІІІ. Домашнє завдання

1. Прочитати дитячі вірші Лесі Українки (на вибір).
2. Підготувати повідомлення на теми «Роль сімейного оточення у формуванні світогляду Лесі Українки», «Найцікавіші факти з біографії Лесі», «Ранній вияв поетичного таланту».