1 заняття.

Тема: «Створення атмосфери співпереживання у колективі».

Мета: формувати в учнів уміння співпереживати, розвивати емпатію, вчити правильно підтримувати одне одного та встановлювати доброзичливу атмосферу.

Завдання:

• розвиток емоційної чутливості;

• формування навичок активного слухання;

• навчити дітей розуміти почуття інших;

• розуміють співпереживання та уміють розпізнавати прояви співпереживання.

1. Привітання.

2. Прийняття правил роботи.

Що необхідно, щоб наші заняття були цікаві, приємні та корисні для кожного?»

Варіанти відповідей: бути активними, виконувати запропоновані завдання.

Звісно, нам треба домовитись, як ставитимемося одне до одного. Це потрібно, щоб кожний учасник у групі почувався комфортно і безпечно. Скажіть, які для цього необхідні правила?

Орієнтовні правила:

• Безпека (при сигналі тривоги ми всі переходимо в укриття);

• Слухати і чути;

• Бути активними;

• Говорити тільки за темою і від свого імені;

• Не критикувати: кожен має право на власну думку;

• Висловлювати коротко, по черзі;

• Мобільна тиша;

• Не запізнюватись;

• Дотримуватись конфіденційності.

3. Вправа «Що я відчуваю зараз?»

Тренер задає питання учасникам «Що ви зараз відчуваєте?» Відповідно до свого стану учасники наклеюють стікер на плакат з емоцією.

Рефлексія:

Чи легко було виконувати цю вправу?

Чи часто ми задаємо собі таке питання?

4. Вправа на знайомство «Інструкція з використання мене»

Учасники отримують ззавдання створити інструкцію продовживши речення:

• зі мною можна робити;

• зі мною не можна робити;

• я буду функціонувати довше за гарантійний термін при таких умовах…;

• я буду ламатися швидше коли…

Після створення інструкції учасники презентують свої роботи.

Рефлексія:

• Чи легко було виконувати це завдання?

• Що дало нам виконання цієї вправи?

• Чи дізнались ви щось нове про учасників?

5. Інформаційне повідомлення «Емпатія і спевпереживання».

Емпатія - це поняття, що означає здатність розуміти емоційний стан іншої людини, уявляти себе на її місці та відчувати схожі переживання, а також формувати допоміжну поведінку. 

Емпатія

• Розуміння: 

Здатність бачити світ очима іншої людини та розуміти її почуття, думки та мотивацію. 

• Емоційний резонанс: 

Це здатність відчувати емоції іншої людини, ніби вони були вашими власними, хоча й у дещо зменшеній формі. 

• Допомога: 

Емпатія є основою для допоміжної поведінки, мотивуючи людину надавати підтримку та піклуватися про інших. 

Співпереживання є однією з ключових форм емпатії, яка полягає в переживанні тих самих емоційних станів, що й інша людина, через процес ототожнення. 

Співпереживання - це здатність людини відчувати емоції та внутрішній стан іншої особи, переживаючи їх як власні. Це психологічний механізм, який лежить в основі емпатії та дозволяє глибше зрозуміти досвід іншого.

Співпереживання (empathy) - це емоційне "входження" у стан іншої людини, коли ви відчуваєте її біль або радість "разом" із нею.

6. Перегляд відео «Емпатія і співпереживання (Ольга Глухова)»

7. Асоціативне гроно «Співпереживання».

Учасники отримують стікери у вигляді сердечок. Завдання – написати слова-асоціації до слова «співпереживання». Далі учасники озвучують свої варіанти і прикріплюють на фліп-чарт.

Асоціативне гроно до слова "співпереживання" включає в себе такі поняття, як емпатія, розуміння, чуйність, співчуття, підтримка, турбота, допомога, спільні почуття, емоційний резонанс, прийняття, зв'язок з іншими, вміння відчути себе на місці іншого, співчутливість. 

8. Дискусія: «Чи вміємо ми правильно підтримати іншу людину та співпереживати?»

Алгоритм «Як правильно підтримати людину?»

1. Запитай: «Ти не проти, якщо я тебе обійму?»

2. Вгадай емоцію «Гадаю тобі зараз сумно (страшно, неприємно)?

3. Запитай «Чим я можу тобі допомогти?»

9. Робота в групах «Складання соціальних історій»

Учасники об'єднуються в групи. Групи отримують розрізані сюжетні картинки. Їх завдання скласти історію, використовуючи алгоритм підтримки людини. Далі групи презентують свої історії.

10. Рефлексія заняття.

• Що сьогодні найбільше сподобалось на занятті?

• Що нового ви дізнались?

• Чого навчились під час заняття?

• Що означає співпереживати іншій людині?

• Чому важливо підтримувати інших?

• Як ви можете проявляти співпереживання в класі?

2 заняття.

Тема: «Вчимося спілкувати та пізнавати один одного».

Мета: формування навичок ефективного спілкування

Завдання:

• сформувати уявлення про поняття «спілкування» та його значення;

• оволодінння прийомами ефективного спілкування;

• розвивати навички активного слухання;

• сформувати уміння ставати на позицію інших людей через інтерес до їхніх потреб, почуттів та думок;

1. Привітання.

2. Повторення правил роботи.

3. Вправа «Що я відчуваю зараз?» (див. заняття № 1)

4. Вправа на знайомство «Образ іншого».

Тренер розкладає МАК «Казкові герої» і просить учасників уважно роздивитися їх і віднайти казкового героя, який на його думку асоціюється або схожий на сусіда праворуч. Схожість може бути не тільки за зовнішністю, а і за рисами характеру та особливостями поведінки.

Рефлексія:

• Чи всім відгукнулись образи казкових героїв?

• Чи є ті, хто дізнався щось нове про себе або інших учасників?

5. Мозковий штурм «Спілкування це…»

Дайте будь ласка відповіді на питання:

• Що таке спілкування?

• Для чого ми спілкуємося?

• Як ми можемо спілкуватися?

• Що допомагає, а що заважає в спілкуванні?

6. Інформаційне повідомлення «Спілкування»

Спілкування - це складний процес встановлення контактів між людьми, що передбачає обмін інформацією, думками, емоціями та досвідом за допомогою вербальних (слів, мови) і невербальних (міміки, жестів) засобів, з метою досягнення взаєморозуміння та досягнення спільних цілей. 

7. Вправа «Плітка»

У вправі беруть участь 5 учасники заняття. Один із них залишається в кабінеті, а інші виходять за двері. Тренер зачитує певний текст першому гравцеві. Той слухає, запам’ятовує, а потім розповідає його наступному гравцеві, який заходить до кабінету. Після цього 2-й гравець передає інформацію наступному і так до останнього. Гравці заходять до кабінету по черзі.

Текс:

«Сьогодні четвер. Погода кепська: хмарно, накрапає дрібний дощик. Настрій поганий, та ще й треба готуватися до завтрашньої контрольної з алгебри. Але хлопці збираються у кіно, на якийсь новий i досить цікавий фантастичний фільм. Але, в принципі, весь клас збирається на виставку собак, що розмістилася за кiнопалацом. Треба взяти З0 гривнів. Я не можу визначитися - куди все ж таки податися. Проблема. Складно. Нудно i сумно».

Обговорення:

Що відбулося з інформацією, яка передавалася учасникам в ході вправи?

Що в кінцевому результаті відбулося з інформацією?

Чи відчували ви відповідальність за достовірність інформації, яку передавали?

Як ви думаєте, чому інформація спотворювалась?

До чого може призвести така ситуація у реальному житті? (плітки, конфлікти).

8. Вправа «Айсберг»

Учасники отримують стікери рожевого та блакитного кольору.

Завдання: визначити і записати на аркушах рожевого кольору, що, на вашу думку, допомагає у спілкуванні, а на аркушах блакитного кольору, що заважає у спілкуванні.

Свої відповіді учасники прикріплюють на дошку із зображенням айсберга.

У верхній частині – аркуші рожевого кольору, тобто на яких записано, що їм допомагає у спiлкуваннi, а в нижній частині айсберга – аркуші блакитного кольору і відповідно, що заважає у спілкуванні.

(свої відповіді учасники зачитують)

(Допомагає спілкуванню: тиша, цікава інформація, коли тебе слухають, спільний інтерес, усмішка.

Заважає спілкуванню: крик, не цікаво, поганий настрій, думки про своє, не подобається співрозмовник тощо).

9. Інформаційне повідомлення «Прийоми ефективного спілкування»

Ефективне спілкування – що це? Можна сказати, що це спілкування, яке дає змогу продуктивно обмінюватись інформацією, допомагає досягати поставленої мети і є приємним і комфортним.

Що ж потрібно для того, щоб спілкуватися ефективно? Дотримання певних правил у спілкуванні робить його продуктивним, успішним, ефективним. Такі правила можна назвати прийомами.

Прийоми ефективного спілкування

	Прийоми	Дії
1.	Активне слухання	Добре слухати – це не просто мовчати, а активно діяти. Це дає можливість почути, зрозуміти і відповісти співрозмовнику
	використання міміки і жестів	пам'ятай про зацікавлений вираз обличчя, кивайте головою, дивіться в очі.
	уточнення	«Чи вірно я зрозумів, що…?», «Ти маєш на увазі…?», «Ти говориш, що…?»
	перефразування	Повторюйте або переказуйте своїми словами зміст сказаного співрозмовником.
	узагальнення	Коротко підсумовуйте зміст сказаного співрозмовником.
2.	Підкреслення важливості думки співрозмовника	Демонструйте співрозмовнику, що його думка є важливою і цінною, наприклад « Я ціную, що ти…», «Я думаю, що ти добре робиш…», «Я думаю, ти молодець…»
3.	Повторення імені співрозмовника	Частіше повторюйте ім'я співрозмовника.
4.	Безоцінювання	Уникайте крайніх оцінок (особливо негативних) дій і висловів співрозмовника. «Мені здається…», «Я думаю…», «Я вважаю…»
5.	Визнання своєї неправоти, вибачення.	Беріть відповідальність за свої дії та вчинки, якщо потрібно, просіть вибачення «Я готовий…», «Я не заперечую, що…», «Визнаю, що…», «Прошу вибачити за…»
6.	«Я повідомлення»	В неприєних ситуаціях усвідомлюйте свої почуття і проговорюйте їх партнеру, не принижучуючи його. «Вибач, але я відчуваю роздратування, коли ти говориш це…», «Коли я чую твої слова, я навіть не знаю, що і сказати, настільки я розгублений». Важливо не тільки проговорювати свій емоційний стан, а й визначити причини, що викликали цю ситуацію, та умови, за яких ситуація зміниться на краще. «Мене дуже дратує, коли ти береш мої речі без мого дозволу. Давай домовимось, що ти будеш мене про це питати», «Я відчуваю сором і злість, коли ти мене обманюєш. Не роби більше цього, будь ласка».

10. Вправа «Що сказати?»

Учасники об'єднуються в пари і отримують ситуації. Їм необхідно, порадившись, запропонувати свій варіант висловлювання (можливо декілька) щодо запропонованих ситуацій.

Ситуації:

1. Однокласник несподівано підходить до тебе на перерві і висловлює своє негативне враження про твій твір, який було зачитано на попередньому уроці.

2. Друг просить у тебе поради, але вже втретє переказує тобі пригоду, яка з ним сталася, не даючи змоги тобі говорити.

3. Вчитель обурено висловлює тобі зауваження з приводу прогулювання його уроку.

4. Мама свариться за твоє пізнє повернення додому.

5. Твій приятель попросив у тебе на один день ліхтарик, але й досі не повертає його, хоча пройшло три дні

Рефлексія:

• Чи легко вам було сформулювати висловлювання і чому?

• Чим була корисна ця вправа

11. Рефлексія заняття.

• Що сьогодні найбільше сподобалось на занятті?

• Що нового ви дізнались про спілкування?

• Що з цього заняття ти зможеш використовувати у повсякденному житті?

3 заняття

Тема: «Керування емоціями».

Мета: розвиток емоційного інтелекту та вміння контролювати свою поведінку, формування навичок саморегуляції.

Завдання:

• ознайомити з поняттям «емоції» та природою їх виникнення;

• навчити визначати власні емоції;

• розвивати навички заспокоєння у складних ситуаціях;

• формувати вміння керувати своїми реакціями;

1. Привітання.

2. Повторення правил роботи.

3. Вправа «Що я відчуваю зараз?» (дивись заняття № 1)

4. Вправа «Наші емоції – наші вчинки»

Для вправи потрібен м'яч. Ведучий кидає м'яч учаснику гри і вимовляє початок фрази. Учасник повинен повернути йому м'яч, вимовивши закінчення речення.

Приклади фраз:

• Коли мені страшно, я…

• Коли я серджуся, я…

• Якщо мене ображають, я…

• Коли на мене кричать, я…

• Я відчуваю злість коли…

• Мені буває страшно, коли…

• Я щасливий (ва), якщо…

• Я стрибаю від радості, коли…

• Я сумую, коли мама…

• Я засмучуюся, якщо мої батьки…

• Я заздрю, коли…

• Я дуже люблю…

• Я злюсь, коли…

• Мені б хотілось, щоб мої друзі…

• Мені б хотілося, щоб мама…

• Мені б хотілося, щоб тато…

• Я засмучуюсь, якщо…

• Я сміюся, коли…

• Я спокійний (на), навіть якщо…

• Мені подобається, коли…

5. Вправа «Відгадай настрій»

Діти навмання вибирають картку МАК «Монстрики почуттів» та визнають настрій та емоцію яку відчуває зображений монстрик.

6. Мозковий штурм ««Що таке емоції?»

Учасники, в будь – якому порядку, висловлюють свої думки та асоціації до слова емоції.

7. Інформаційне повідомлення «Емоції і думки. Природа емоцій, виникнення і наростання емоцій.»

Емоції (від лат. хвилювання) – це психічне відображення навколишнього світу у формі короткочасних переживань людини, що виражають її ставлення до дійсності, своїх дій та інших, реакцію на вплив внутрішніх і зовнішніх чинників. Це душевне переживання, хвилювання, що пов’язані з органами чуття людини. Емоції – це одна зі складових життя кожної людини. Без емоцій не було б радості, горя, любові, смутку…Лагідне літнє сонце не радувало б нас. Погані новини не засмучували б. Людина завжди певним чином реагує на все, що її оточує і що вона здійснює сама, а виражає свої почуття емоцією, яка з’являється на її обличчі.

Часто поняття «емоція» та «почуття» використовують як синоніми, проте їхні значення різні. На відміну від емоцій, які мають короткотривалий характер реагування на ситуацію, почуття відображають довготривале, стійке та узагальнене емоційне ставлення людини до конкретних об’єктів.

8. Робота в групах «Колаж емоцій»

Діти об'єднуються в групи. Завдання для кожної групи: створити колаж до певної емоції (щастя, сум, співпереживання, страх, злість, заздрість). По завершенню роботи групи презентують свої колажі, а інші учасники мають відгадати до якої емоції зроблений колаж.

Рефлексія.

9. Техніки заспокоєння та стабілізації.

Дітям пропонується обрати одну картку з колоди МАК «Картки сили», та виконати по черзі інструкцію до неї.

10. Арттерапевтична техніка «Трансформація»

Коли з нами щось трапляється, особливо дуже не приємне, ми не можемо цього забути, неприємні спогади приходять знову і знову. Ви навіть можете спробувати відігнати спогади, але вони все одно повертатимуться, можливо, у ваших снах або щось інше нагадає про жахливу подію. Ми зараз будемо вчитися, як проганяти неприємні спогади.

Сьогодні навчимося використовувати нашу уяву, щоб створювати приємні образи і почуття.

Згадайте якусь неприємну ситуацію, яка викликала у вас негативні емоції. Оберіть будь який колір пастелі і намалюйте на папері квадрат, обов'язково інтенсивно зафарбуйте його.

Рефлексія:

• Як вам?

• Які емоції ви відчуваєте коли дивитесь на цей квадрат?

Коли ми почуваємося погано, корисно згадати щось приємне, те що нам додає сил.

Давайте зараз за допомогою повітряного пластиліну трансформуємо негативні емоції і переживання в позитивні. Отже, створіть на цьому темному квадраті все що вам хочеться, все що надихає і підтримує.

Рефлексія:

• Як ви себе почуваєте зараз?

• Які емоції ви відчуваєте коли дивитесь на цей квадрат?

11. Рефлексія заняття.

• Що нового сьогодні ви дізнались про емоції?

• Чи стало вам легше розуміти свої почуття?

• Який спосіб заспокоєння вам найбільше сподобався?

• Що вам найбільше сподобалося на занятті?

4 заняття

Тема: «Розвиток життєстійкості та стресостійкості».

Мета: формування у дітей навичок подолання труднощів, розвиток стресостійкості.

Завдання:

• ознайомити з поняття життєстійкість та стресостійкість;

• формування навичок саморегуляції;

• розвиток умінь раціонально використовувати особистий ресурс, щоб знизити напругу, тривожність;

• оволодіння навичками повернення в зону стійкості за допомогою психологічних практик ресурсності.

1. Привітання.

2. Повторення правил роботи.

3. Вправа «Що я відчуваю зараз?» (дивись заняття № 1)

4. Вправа «Моя сила, моя суперсила»

Учасникам пропонується завершити речення «Моя сила…», «Моя суперсила…»

5. Мозковий штурм «Що таке життєстійкість та стресостійкість?»

Життєстійкість (англ. hardiness) — це особистісна риса або стиль функціонування особистості, який забезпечує стійкість до стресу та сприяє адаптації до життєвих труднощів. 

Стресостійкість означає здатність людини протистояти стресовим факторам, адаптуватися до них і відновлюватися після них, не відчуваючи значних негативних наслідків для свого психічного, емоційного чи фізичного благополуччя.

Стресостійкість допомагає організму не перенапружуватися під час стресу, запобігаючи таким негативним наслідкам, як головний біль, втома, підвищений тиск та інші симптоми, спричинені надмірним викидом кортизолу. 

6. Інформаційне повідомлення «Ресурси особистості»

Ресурси особистості - це сукупність внутрішніх (психічних, емоційних, духовних) та зовнішніх (соціальних, матеріальних) сил, якостей і опор, що допомагають людині справлятися з життєвими викликами, досягати цілей та підтримувати психологічну стійкість. До внутрішніх ресурсів належать властивості характеру, здібності, мотивація та емоційна стабільність, тоді як зовнішні ресурси - це соціальні зв'язки, матеріальні цінності та підтримка соціуму.

7. Дихальні практики для стабілізації від Світлани Ройз.

Учасникам пропонується навмання витягнути картку для стабілізації стану і виконати за інструкцією дихальну техніку.

8. Арттерапевтична техніка «Дерево ресурсів»

Візьміть аркуш паперу (А4 або А3) та олівці чи фарби. 

Малюємо дерево:

• Коріння: Намалюйте коріння, яке символізує ваші життєві уроки, родинні цінності та підтримку близьких. 

• Стовбур: Зобразіть стовбур, який представляє ваші сильні риси характеру, навички та якості, що дають вам силу. 

• Гілки: Намалюйте гілки, що символізують ваші життєві цілі, мрії та прагнення. 

• Листя: Напишіть на листях способи та ресурси, які допоможуть вам досягти цих цілей. 

Рефлексія: 

Уявіть себе цим деревом, відчуйте його силу та наповненість ресурсами. Можна промовляти вголос якості, які ви написали на дереві, наприклад: "Я сильний! Я гнучкий!". 

9. Глинотерапія «Ресурсний камінь».

Дітям пропонується створити ресурсний камінь з глини.

Діти отримують шматочок глини, знайомляться з нею, її текстурою, розминають її.

Далі дітям необхідно зліпити такі предмети: куля, квадрат, прямокутник, яйце, барабанну паличку. Останнє завдання: створення ресурсного камінця.

10. Рефлексія заняття.

• Що нового ви сьогодні дізнались на занятті?

• Що означає бути життєстійким?

• Які сильні сторони ви сьогодні відкрили в собі?

• Який спосіб подолання стресу вам найбільше сподобався?

5 заняття

Тема: «Вирішуємо конфлікти мирним шляхом».

Мета: сформувати навички мирного вирішення конфліктів, розвиток емпатії та вміння слухати та домовлятися.

Завдання:

• сформувати уявлення про конфлікт;

• ознайомити з причинами виникнення конфліктів;

• ознайомити з основними стилями вирішення конфліктів;

• оволодіти навичками розв'язання конфліктів.

1. Привітання.

2. Повторення правил роботи.

3. Вправа «Що я відчуваю зараз?» (дивись заняття № 1)

4. Вправа на знайомство «Я хвалюся»

Учасникам необхідно завершити речення «Я хвалюся…» називаючи при цьому, свої здібності, таланти.

5. Мозковий штурм «Конфлікт це…»

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, цілей або цінностей, яке може виникати між людьми, групами або навіть усередині однієї людини

6. Інформаційне повідомлення «Причини та стилі вирішення конфліктів»

Причини конфліктів:

• неприйняття чужої думки;

• нехтування правами іншої людини;

• прагнення домінувати;

• невміння слухати інших;

• свідоме прагнення скривдити один одного;

• невміння керувати емоціями;

П'ять основних стилів вирішення конфліктів:

1. Суперництво (Примус): 

Активна поведінка, спрямована на досягнення власних інтересів за рахунок інтересів іншої сторони. 

Коли використовувати: Коли потрібно терміново прийняти рішення, коли проблема надзвичайно важлива, і ви впевнені, що зможете досягти своєї мети. 

2. Співробітництво: 

Активна робота з партнером для повного задоволення інтересів обох сторін. 

Коли використовувати: Коли стосунки важливі, потрібно врахувати різні точки зору, і є час та зусилля для пошуку найкращого рішення. 

3. Компроміс: 

Пошук такого рішення, за якого обидві сторони частково задовольняють свої інтереси. 

Коли використовувати: Коли необхідно знайти швидке рішення, і немає часу або можливості для повної співпраці чи іншого підходу. 

4. Ухилення (Відхід): 

Учасник не обстоює свої інтереси, не співпрацює з іншими та уникає вирішення конфлікту. 

Коли використовувати: Коли проблема не є важливою, ви не хочете витрачати сили, або коли відчуваєте, що знаходитесь у невигідному становищі. 

5. Пристосування (Згладжування): 

Учасник конфлікту згладжує суперечності, приносячи в жертву власні інтереси. 

Коли використовувати: Коли досягнення спільної мети важливіше за розбіжності, для збереження гармонії у відносинах. 

7. Перегляд мультфільмів «На мосту».

Рефлексія.

8. Вправа «Розв'язання повсякденних конфліктів»

Спробуємо розібрати таку ситуацію.

Ви стоїте в черзі в шкільному буфеті і раптом перед вами хтось «влазить». Ситуація дуже життєва, а частенько і слів не знаходиться, щоб описати своє обурення. Та й не всяке слово подіє на нахабу. А, проте, як бути?

Тренер просить 2-х бажаючих учасників спробувати себе в цих ролях. Один з них – це учень, що стоїть сумлінно у черзі, інший – «нахаба». Відреагуйте експромтом на його появу так, щоб він вас почув. Потім кожна пара міняється ролями.

В кінці гри група обговорює, яка реакція на появу нахаби була вдалішою.

Рефлексія.

Існує чимало шляхів подолання конфліктів конструктивним шляхом, тобто без насильства (слухати іншого, бути відкритим до спілкування, пропонувати компроміс, іноді поступатися).

На вашу думку, які навички й уміння необхідні людині, щоби позитивно розв'язувати конфліктні ситуації?

Можливі варіанти:

• уміння слухати, не перебиваючи, іншу людину;

• уміння запитувати, приділяти увагу співрозмовнику;

• уміння стати на позицію іншої людини;

• починати з розмови «Я», а не «Ти»;

• говорити про свої бажання, враховувати бажання іншого.

9. Арттерапевтична вправа «Каракулі»

Дітям пропонується вільно рухати олівцем по аркушу
паперу без жодного задуму і мети, виводячи різні каракулі та
лінії. Для збільшення рівня спонтанності можна запропонувати
закрити очі. У результаті вони отримують складний клубок
ліній. Наступне завдання – слід побачити у ньому певний предмет або образ істоти і розвинути його при потребі домалювати якісь деталі.

Наступний етап - зображеного героя необхідно обірвати по контуру.

Рефлексія стану героя:

• Що він відчуває?

• Який у нього настрій?

• Чи подобається йому як він виглядає?

• Чи хотів би щось змінити ?

Діти об'єднуються в групи. Завдання для груп: складання казку.

Всіх героїв розміщують на ватман і проговорюють, які традиції були в цій країні, хто головний на цій галявині, які взаємостосунки між героями і т.д., також можна домалювати простір, де розміщені всі герої.

Раптом сталося біда. На галявину завітав негативний герой («МАК Казкові герої»). Виник конфлікт. Запропонуйте шляхи вирішення конфліктної ситуації.

10. Рефлексія заняття.

• Що нового ви сьогодні дізнались на занятті?

• Що тобі найбільше запам'яталось?

• Чи легко вам говорити про конфлікт?

• Як ви зазвичай почуваєтесь під час конфлікту?

• Чому важливо вирішувати конфлікти мирним шляхом?