Просвітницьке заняття з елементами тренінгу "Зняття емоційної напруги у педагогів"

Про матеріал
За загальним визнанням спеціалістів педагогічна діяльність – це один із видів професійної діяльності, який найбільше деформує особистість людини. Комплекс економічних проблем, що сьогодні склалися (невисока заробітна плата, недостатня технічна забезпеченість тощо), а також соціально-економічних, пов’язаних з падінням престижу педагогічної професії, робить працю вчителя надзвичайно психоемоційно напруженою. Крім того, не секрет, що із збільшенням педагогічного стажу роботи у вчителів знижуються показники як фізичного, так і психічного здоров’я. Усі ці фактори здійснюють руйнівний вплив на емоційну сферу педагога. У нього зростає кількість афективних розладів, з’являються почуття незадоволеності собою та своїм життям, труднощі у встановленні контактів з учнями, колегами, оточуючими людьми. Ці симптоми негативно відображаються на всій професійній діяльності педагога, погіршуються результати його роботи, знижується рівень задоволеності власною діяльністю. Таким чином відбуваються зміни у мотиваційній сфері педагога і розвивається синдром емоційного вигорання.
Перегляд файлу

Просвітницьке заняття з елементами тренінгу

«Зняття емоційної напруги у педагогів»

Мета: зняття емоційної напруги для зміцнення психологічно здоров’я педагога, зняття стресу за допомогою релаксаційних вправ.

Тривалість 45 хв.

 

Хід заняття

"Стрес – це все, що веде організм до швидшого старіння або спричиняє хвороби"          

630_360_1553861874-542.jpg

Вступне слово психолога:

Учасників ознайомлюють з особливостями роботи в групі (плакат):

Будьте відкритими для нових вражень і нового досвіду: аналізуйте власні почуття,думки, ставлення до того, що відбувається на занятті.

Будьте доброзичливими і щирими, немає потреби кривити душею, говорячи про те, з чим ви не згодні.

Ви маєте власну думку,  вона цінна для нас, висловлюйте її в конкретній формі, говоріть від власного імені, оскільки інші можуть мати протилежні погляди.

Ви маєте право отримувати підтримку, допомогу з боку групи. Чи згодні ви та чи приймаєте ці правила роботи? 

Вправа « Я люблю свою роботу за …»

Мета: розвиток саморефлексії,  підвищення довіри учасників один до одного, сприяння згуртованості групи.

Психолог: Шановні педагоги, колеги, попрошу вас об’єднатися у коло для ось цієї вправи. Вам потрібно зараз буде продовжити словосполучення по колу  «Я люблю свою роботу за …» але при цьому не повторюватися один за одним. Відповіді приймаються будь-які. Zapamyatovuvannya.jpg

Психолог: дуже цікаві відповіді, давайте займемо наші місця. Зараз я пропоную вам наступну вправу дуже цікаву.

Вправа « Лист до самого себе»

Мета: розвиток психотерапевтичного ефекту, відкриття свого «Я»

18894c8c06ccc5beb3ee8d5897773577.jpg

Психолог: Колеги, вам потрібно написати листа самому собі.  У цьому листі необхідно описати свій стан, свої переживання, важливі події, враження від прожитого і відчутого.  Після вправи обговорення.

Психолог: Педагоги, мені здається, що ми засиділися. Давайте трішки пора зминаємося для цього я пропоную наступну вправу.

Вправа « Газета»

Мета: Згуртування  дружнього колективу.

stress_spokoistvie_sposoby_uspokoitsya_600x270.jpeg

На підлозі розстелені 4 газети. Вам потрібно по закінченню мелодії поміститися на цій газеті так, щоб увесь колектив помістився на газеті. Учасник, що не вмістився на газеті, вважається вибулим із гри, а група отримує зауваження за те, що не вберегла колегу, і виконує вправу ще раз за тим же варіантом складності.  У разі успішного виконання психолог зменшує площу, застелену газетами  ( забирає газету), і продовжує вправу. На останньому етапі група повинна «вміститися на маленькому просторі з газети», що неможливо без реальної фізичної підтримки учасниками один одного.   Після закінчення вправи обговорення, потрібно звернути увагу на запитання: «Що заважало виконанню вправи?» «Що допомогло під час виконання вправи?»

 

Вправа «Історія про ліхтар»

Мета: показати значення чіткого висловлювання думки для її розуміння.

Педагогам пропонується заслухати розповідь.

Це сталося в ті часи, коли на вулицях міст не було освітлення. Якось уночі мер зіштовхнувся з городянином. Тоді мер віддав наказ, щоб ніхто не виходив уночі без ліхтаря. Наступної ночі мер знов зіштовхнувся із цим же городянином.

  •                   Ви не читали мого наказу? – запитав мер сердито.
  •                   Читав, – відповів городянин. – От мій ліхтар.
  •                   Але в ліхтарі у вас нічого немає.
  •                   У наказі про це не згадувалося.

Уранці з’явився новий наказ, що зобов’язував у разі виходу вночі на вулиці вставляти в ліхтар свічку. Увечері мер знову  налетів на того ж городянина.

  •                   Де ліхтар? – закричав мер.
  •                   Ось він.
  •                   Але в ньому немає свічки!
  •                   Ні, є. Ось вона.
  •                   Але вона не запалена!
  •                   У наказі нічого не сказано про те, що треба запалювати свічку.

І мерові довелося видати ще один наказ, який зобов’язував громадян запалювати свічки в ліхтарях, виходячи вночі на вулицю.

 Обговорення: проаналізувати, чим було викликано це непорозуміння між мером і городянином, а також згадати, чи траплялися подібні випадки з колегами та учнями.

 

Інформаційне повідомлення

Психолог: Слово стрес (від англ.. – "натиск") – це сукупність захисних фізіологічних реакцій організму, які виникають у відповідь на вплив різноманітних несприятливих чинників (стресорів).

Види стресу:

1. Еустрес – це стрес, спричинений позитивними стресорами (непередбачувана перемога у змаганні, олімпіаді). Він активізує та мобілізує внутрішні резерви людини, додає інтересу до життя, змушує діяти більш інтенсивно.

2. Дистрес – спричинений негативними стресорами (запізнення на важливий захід, програш у змаганні тощо). Це руйнівний процес, який дезорганізує поведінку людини, активізую глибинні адаптаційні резерви організму. Такий тривалий стрес може перерости в невроз або психоз.

Можливі реакції організму на стрес:

дезадаптація – людина намагається пристосуватися до стресової ситуації, але їй це не вдається;

пасивність – виникнення стану безпорадності, безнадії, депресії;

активний захист від стресу – зміна діяльності з метою досягнення душевної рівноваги (спорт, музика, фізична праця);

активна релаксація (розслаблення) – підвищує природну адаптацію організму до стресової ситуації.

Вправа «Почни думати позитивно»

Мета: підвищення позитивного настрою.

Психолог: Напевно, на сьогоднішній день ніхто не буде заперечувати силу позитивного мислення. Про силу думок свідчать досліди  Масару Емото, котрий сфотографував кристали води. Якщо  рідина знаходилась в приміщенні, де сварились та злились, то її кристали були деформованими, а якщо вода  знаходилась в кімнаті, де проговорювалися слова любові, то утворювався кристал, схожий на прекрасну сніжинку. Ми складаємося з води приблизно на 80%. Виходить, своїми думками ми змінюємо себе!

Продовжити фразу:

«Це неможливо»,- сказала Причина.

«Це безвідповідально»,- зауважив Досвід.

 «Це марно»,- відрізала Гордість.

«Спробуй …»- прошепотіла Мрія.

              

Релаксаційна вправа «Подорож»

  Мета: емоційний відпочинок, усвідомлення своїх проблем і їх подолання, отримання позитивних емоцій.

  Інструкція: учасникам пропонується зайняти зручне положення, заплющити очі, розслабитися.

 Психолог під спокійний музичний супровід говорить:«Уявіть, що ви входите у весняний яблуневий сад, повільно йдете алеєю, вдихаючи з насолодою аромат ніжних блідо - рожевих квітів.  Узькою стежкою ви підходите до хвіртки, відчиняєте її і потрапляєте на чудову зелену галявину. М’яка трава похитується, приємно дзижчать комахи, вітерець легко дмухає вам у обличчя, ваше волосся розлітається… перед вами з’являється озеро… вода прозора та срібляста. Ви повільно йдете берегом уздовж грайливого струмочка, підходите до водоспаду. Ви входите в нього, і сяючі струмені очищують вас, наповнюючи силою й енергією.

 За водоспадом грот. Тихий, затишний, у ньому ви залишаєтесь один на один із собою (пауза). А тепер настав час повертатися. Подумки пройдіть увесь свій шлях у зворотному напрямку, вийдіть із яблуневого саду та тільки тоді розплющіть очі»

22ca5f6fc62786365de95f39786cbfe5.jpg

 

docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
28 травня 2019
Переглядів
4170
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку