Протокол педради № 5

ПРОТОКОЛ № 5

засідання педагогічної ради (онлайн)

24.03.2023                                                                               Трихатський ліцей

Голова педагогічної ради: Задвірний О.П.

Секретар : Леонтьєва І.М.

Присутні:  (14) – список додається

Відсутні:  

Порядок денний:

1. Про виконання рішень попередньої педради.
2. Про стан реалізації математичної освітньої галузі та виконання вимог Державного стандарту початкової освіти в умовах НУШ.
3. Про моніторинг професійної компетентності вчителів закладу освіти. Підсумки організації і проведення атестації педагогічних працівників.

1.               СЛУХАЛИ:

Задвірного О.П., директора ліцею, який доповів учасникам педагогічної ради про виконання рішень попередньої педради.

УХВАЛИЛИ:

1.           Прийняти до відома інформацію директора закладу про виконання рішень попередньої педради.

Рішення прийнято одноголосно

2. СЛУХАЛИ:

Заступника директора з навчально-виховної роботи Леонтьєву І.М.

Відповідно до плану роботи закладу на 2022-2023н.р. протягом  січня - березня 2023 року комісією у складі директора ліцею Задвірним О.П., заступника з НВР Леонтьєвою І.М., голови МО природничо-математичного циклу Кондратьєвою Л.М. та голови МО вчителів початкової ланки Нійзамовою І.А. вивчався стан реалізації математичної освітньої галузі та виконання вимог Державного стандарту початкової освіти в умовах НУШ. Комісія керувалася законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державним стандартом початкової освіти, Державним стандартом базової середньої освіти.

У процесі вивчення відвідано 25 уроків. Було перевірено документацію вчителів та учнівські зошити, проведено та проаналізовано письмові контрольні роботи, зроблено опитування учнів. Завдяки цьому адміністрація ліцею отримала об’єктивну характеристику роботи вчителів, що дозволило їй внести суттєві корективи до системи викладання, правильно визначити поурочне дозування програмового матеріалу.

 У цьому навчальному році математику  викладають:

 Вивчення стану реалізації математичної освітньої галузі та виконання вимог Державного стандарту початкової освіти в умовах НУШ здійснювалося за напрямками:

     -   кадрове забезпечення;

• проведення уроків відповідно до методики та вимог змістових ліній освітньої галузі «Математика» Державного стандарту початкової загальної освіти та державного стандарту базової середньої освіти;
• розвиток пізнавальних здібностей школярів (пам’яті, логічного й творчого мислення, уяви), математичного мовлення;
• щоденний інструментарій учителя (календарно-тематичне планування, поурочні плани, класний журнал);
• контроль  керівництва за станом викладання предмета.

Тематичний контроль за цим питанням передбачав вивчення системи роботи вчителів з математики згідно з планом:

1. Наявність поурочних і календарно-тематичних планів, їхня якість.

2. Науково-теоретичний рівень викладання предметів.

3. Методика перевірки рівня знань учнів і робота з тими учнями, які виявляють початковий рівень навчальних досягнень.

4. Ефективність використання міжпредметних зв’язків.

5. Форми і методи обліку вмінь, навичок.

6. Урахування індивідуальних здібностей учнів.

7. Методика викладання нового матеріалу.

8. Самостійна робота учнів на уроці.

9. Використання наочних посібників.

10. Відповідність змісту уроку освітнім програмам.

11. Раціональне використання робочого часу.

12. Розвиток логічного мислення.

13. Впровадження активних форм і методів навчання.

14. Використання перспективного педагогічного досвіду на уроці.

Початковий курс математики покликаний розкрити учням роль математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу; формувати в дітей основи математичних знань та способів дій; реалізувати потенціал галузі для застосування здатності міркувати логічно, для розвитку математичного мовлення.

      Реалізація означувальних завдань здійснюється за такими змістовними лініями: «Числа. Дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Математичні задачі і дослідження», «Робота з даними».

       Завдання першої змістової лінії – формування в учнів поняття про цілі невід’ємні числа в межах 100, розуміння суті арифметичних дій додавання і віднімання, відношення різницевого порівняння, формування повноцінної обчислювальної навички додавання і віднімання в межах 10, практичних умінь пов’язаних із вимірюванням величин довжини, маси, місткості й часу. Для засвоєння відповідних тем учителі пропонують учням завдання, пов’язані із їхнім реальним життям.

       Змістовною лінією «Геометричні фігури» передбачено вивчення елементів геометрії. Її головне завдання – розвиток в учнів просторових уявлень, уміння спостерігати порівнювати, узагальнювати й абстрагувати, формування практичних умінь будувати, креслити, моделювати, розпізнавати геометричні фігури в просторі, зіставляти образи їх з навколишніми предметами.

        Реалізує алгебраїчні пропедевтики і передбачає формування уявлень про числові математичні вирази суми і різниці, числові рівності і нерівності – змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності».

        Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» - формує в учнів здатність розпізнавати практичні проблеми, сюжетні задачі, які забезпечують зв'язок  математики з реальним життям дитини. Частими у вживанні педагогів є слова – з’ясуй, встанови, визнач, досліди, що спонукає до дослідницьких дій.

      Змістовною лінією «Робота з даними»   передбачено ознайомлення учнів на практичному рівні зі способами зчитування даних зі схематичних рисунків, із таблиць, внесення даних до схем.

На уроках математики передбачено виконання таких завдань:

- формування в учнів розуміння ролі математики в  пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

-  формування у дітей досвіду використання  математичних знань та способів дій для  розв’язання навчальних і практичних задач;

-  розвиток математичного мовлення учнів,  необхідних для опису математичних фактів, відношень, закономірностей;

- формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язання навчальних і практичних задач.

-  організація та виконання  міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.

  Метою математичної освітньої галузі базової середньої освіти є розвиток особистості учня через формування математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями для успішної освітньої та подальшої професійної діяльності впродовж життя, що передбачає засвоєння системи знань, удосконалення вміння розв’язувати математичні та практичні задачі; розвиток логічного мислення та психічних властивостей особистості; розуміння можливостей застосування математики в особистому та суспільному житті. Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з математичної освітньої галузі зазначені в додатку 8 і передбачають, що учень:

• досліджує проблемні ситуації та виокремлює проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
• моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії, плани дій для розв’язання проблем;
• критично оцінює процес і результат розв’язання проблем;
• розвиває математичне мислення для пізнання і перетворення дійсності, володіє математичною мовою.

Учителі початкових класів використовують індивідуальні парні, групові та колективні форми роботи. Також застосовують проблемні ситуації, ситуації успіху, технології критичного мислення, комп’ютерні технології, метод пасток,  технології навчання з  LEGO, дидактичні ігри, уроки-казки, уроки-мандрівки та інші. Надзвичайно ефективними виявляються уроки математики, забезпечені мультимедійною підтримкою. У своїй роботі майже постійно використовують мультимедійні презентації на різних етапах уроку з усіх предметів. У ліцеї  діє кабінет математики, який  обладнано навчальними посібниками, дидактичним матеріалом, геометричними приладами, моделями. Це допомагає педагогам у підвищенні інтенсивності уроку та підготовці до нього.

Вчителі початкових класів уроки математики проводять у своїх класах, де вони накопичили багато дидактичного, роздаткового матеріалу, необхідного для проведення уроків математики. У класних кімнатах початкової освіти проведено виділення окремих осередків для навчальної діяльності, наявне оновлення  матеріально-технічної, дидактичної бази викладання. Оновлено освітні програми, державний стандарт, підручники.

Найважливіші проблеми роботи вчителів математики, вчителів початкових класів, напрями і форми їх розв’язання у закладі визначаються з огляду на якісний склад педагогічних кадрів, їхні досягнення і труднощі у викладанні, інтереси і запити. Аналіз і зміст зібраної інформації про рівень фахової компетентності вчителів допомагають прогнозувати зміст і форми  роботи. Ця робота проводиться диференційовано залежно від категорії вчителів, ступеня їхньої кваліфікації. Методична майстерність властива педагогам, що мають досвід роботи, систематично вивчають і застосовують перспективний педагогічний досвід колег.

Усі вчителі постійно працюють над підвищенням свого освітнього та методичного рівнів, входять до  шкільних МО. Через самоосвітню роботу працюють над темами для підвищення ефективності та практичної спрямованості уроків математики. 

 Календарні плани вчителями складено з урахуванням вимог програм та методичних рекомендацій щодо викладання математики в поточному навчальному році, у них передбачені перевірні роботи, форми проведення уроків контролю рівня навчальних досягнень учнів.

 Наслідки вивчення та результати контрольних робіт засвідчили, що всі вчителі математики  є фахівцями своєї справи, мають належну науково-теоретичну підготовку, володіють методикою викладання предмета, забезпечують засвоєння учнями основних математичних  понять, формування практичних умінь, компеттетностей, передбачених програмою.

 На час перевірки вчителями математики програма виконана повністю як за кількістю годин та практичним мінімумом письмових робіт, так і змістовно.

 Вчитель Нійзамова І.А. у своїй роботі надає перевагу методам, які сприяють підвищенню інтересу учнів до математики, свідомому засвоєнню ними математичних понять. Використовуються Інтернет-ресурси, наочний та дидактичний матеріал, зошити з друкованою основою для пізнавальних завдань, розвитку логічного мислення.

 Вчитель Кондратьєва Т.В. координує процес навчання, розвиває творчі здібності учнів і їх пізнавальну активність на основі самостійності, постійного зворотного зв’язку. Працює на засадах особистісно-зорієнтованого навчання.

 Учитель Ємець Л.П. приділяє увагу створенню найсприятливіших умов для розумового розвитку учнів, обов’язково враховуючи індивідуальні особливості, нахили, інтереси. Основою процесу навчання є рівнева диференціація. Це дає змогу реалізувати базову математичну освіту з різним рівнем обґрунтованості.

 Учитель Мостова М.С. велику увагу приділяє розвитку в дітей інтересу до вивчення математики у 1 класі, використовуючи на уроках з цією метою ігрові моменти (математичні ігри). Такі види роботи забезпечують підвищення рівня математичного апарату мислення учнів. Вчитель урізноманітнює типи уроків. Їй вдається вчити дітей відповідати на запитання, виконувати логічні вправи та розвивати раціональність в ході їх виконання.

 Вчителю Лапинській С.О. вдається осучаснити урок за допомогою комплексного використання засобів навчання та різних дидактичних матеріалів, нових освітніх технологій. Це дає змогу об’єктивно оцінювати навчальні досягнення учнів, виявляти обдарованих дітей. На уроках математики учні працюють на рівні  розумової напруженості з урахуванням їхніх навчальних можливостей. Це забезпечується достатньо великою кількістю навчально-пізнавальних дій, які виконуються на заняттях. Завдання вибираються різної складності з урахуванням індивідуальних особливостей школярів. Виконанню такого обсягу роботи на уроці сприяють  продумані етапи уроку, раціональне використання часу уроку, правильність добору матеріалу.

 Перевірка знань, умінь і навичок учнів є важливою складовою навчання математики. Основні функції перевірки знань (контролююча, навчальна, діагностична, розвиваюча, виховна) дають змогу контролювати хід навчального процесу на різних етапах уроку і з різною метою. Вчителі  підбирають найефективніші методики підготовки учнів до вивчення математики у початковій школі. Приділяють належну увагу контролю за рівнем навчальних досягнень учнів, об’єктивності оцінювання, а також розвитку творчих здібностей учнів. Вчителі розвивають логічне мислення в процесі розв’язування задач, використовують найрізноманітніші прийоми активізації учнів на уроці, види самостійної роботи.

 Особливістю роботи Лапинської С.О. є наявність на кожному уроці практичних моментів, постійне залучення учнів до самостійної роботи. Учителі спільно з учнями обговорюють ідеї та алгоритми розв’язання задач. Важливе місце в організації навчання математики посідає система самостійної роботи учнів. Обсяг самостійних робіт добирається з метою відпрацювання необхідних загальнонавчальних та предметних умінь і навичок. Формуванню відповідних мотивів до самостійної роботи сприяє застосування завдань на рисунках, контрольних запитань.

 У процесі вивчення математики вчителі достатню увагу приділяють формуванню в учнів загальнонавчальних умінь. Належною є робота з виховання алгоритмічної культури як здатності діяти за зразком.

 Істотного значення в процесі викладання математики Світлана Олександрівна надає текстовим задачам, використання яких сприяє розвитку логічного мислення учнів та є наочною ілюстрацією практичного застосування математичних знань.

 Використання міжпредметних зв’язків сприяє забезпеченню прикладної спрямованості навчання математики. Застосування комп’ютерів, проектору для проведення математичних робіт дає змогу більш практично підготувати учнів до життя в інформаційному суспільстві.

 Належне місце у освітньому  процесі з математики посідає контроль за вивченою темою, учні виконують контрольну роботу.

 З метою покращення ситуації вчителі залучають учнів до гри «Кенгуру», проводиться індивідуальна робота. Мереже Інтернет дозволяє працювати в режимі онлайн.

 Згідно з існуючими вимогами в учнів є необхідна кількість робочих зошитів та зошитів для контрольних робіт. Аналіз робочих зошитів засвідчує, що існує певна система письмових робіт (домашніх та класних). Зміст робіт, їх складність відповідають вимогам програм. Здійснюється індивідуальний підхід до робіт школярів. Обсяг і характер домашніх завдань за рівнем складності відповідають змісту вивченого матеріалу у класі. Певна увага приділяється  зовнішньому вигляду зошитів, дотриманню норм єдиного орфографічного режиму. Учителі в основному регулярно перевіряють зошити і один раз на місяць виставляють оцінки за їх ведення у класні журнали.

Акуратно та чисто в основному ведуться зошити учнями 1-4 класів. Несистематично виконують домашні завдання учні 5 класу.

ВИСТУПИЛИ:

2.1. Лапинська С.О., вчитель математики закладу освіти.

При написанні контрольних робіт учні допускалися помилки:

1.Помилки при обчисленнях.

2.Виконання геометричних завдань (креслення відрізків).

3.Помилки в задачах на знаходження %, частин числа.

4.Помилки при перетвореннях іменованих чисел.

            Рекомендуємо організувати додаткову роботу  з ліквідації прогалин у знаннях із слабовстигаючими учнями. Написати самостійні роботи за результатами індивідуальних завдань.

Щоразу при відвідуванні контрольних робіт адміністрацією закладу надавалися рекомендації такого типу:

• провести детальний аналіз КР;
• в ході вивчення наступних тем передбачити повторення теми, з якої проведено контрольну роботу, з метою зменшення показника початкового рівня навчальних досягнень;
• покращувати якісний показник навчальних досягнень за рахунок індивідуальної роботи з учнями, що виявляють середній та початковий навчальні показники;
• покращити роботу з батьками шляхом проведення індивідуальних бесід із ними, відвідування батьківських зборів;
• посилити контроль за виконанням домашніх завдань.

Відсутність чіткої системи роботи над задачею, починаючи з початкової ланки освіти, є причиною того, що більшість ліцеїстів не оволоділи навичками аналізу та її розв’язування: розуміння її характеру і особливостей; умінь уточнювати вихідні дані, мету задачі, знаходити необхідну додаткову інформацію, засоби розв’язання задачі; переформульовувати задачу; розчленовувати задачу на складові, встановлювати зв’язки між ними; складати план розв’язання задачі; вибирати засоби розв’язання задачі, порівнювати їх і застосовувати оптимальні; перевіряти правильність розв’язання задачі; аналізувати та інтерпретувати отриманий результат, оцінювати його придатність із різних позицій; узагальнювати задачу, всебічно її розглядати; приймати рішення за результатами розв’язання задачі.

Як спостереження за роботою учнів на уроках математики так і результати контрольних робіт засвідчили, що невисоким залишається рівень володіння технікою обчислень, раціонального поєднання усних, письмових та обчислень. Учні роблять помилки при спрощенні виразів, розкритті дужок, розв’язуванні рівнянь.

 Мало уваги приділяється самостійному конструюванню нових алгоритмів на основі аналізу й узагальненню послідовності виконуваних операцій та дій, що ведуть до шуканого результату. Загалом у більшої частини учнів закладу погано сформовані навички користування приладами (транспортир, косинець, лінійка).

2.2. Нійзамова І.А., керівник МО вчителів початкової ланки.

Обов’язковим елементом технології навчання не стала постійна діагностика навчальних досягнень учнів. Хоча й вивчення більшості тем починається з виконання діагностичної роботи, що дає змогу встановити залишковий рівень володіння матеріалом попередньої теми, проте вони детально не аналізуються щодо виявлення прогалин у знаннях і вміннях школярів та вжиття вчителями конкретних практичних заходів щодо виправлення становища.

На практичних заняттях з предмета нерідко ігнорується науково організована самостійна робота школярів. У більшості випадків проведення таких уроків зводиться до розв’язування окремими учнями завдань біля дошки, що не дає їм змоги самостійно виконувати запропоновану систему вправ, спілкуючись з учителем.

Обов’язковим елементом навчання стало не індивідуальне завдання з теми, яке б охоплювало матеріал в цілому, привертало увагу учня до головного, давало додаткові приклади і пояснення складних моментів, підкреслювало їх особливості і тонкощі, переконувало учнів у можливості розв’язання задач основних типів.

Контрольні запитання до учнів у переважній більшості зорієнтовані на просте відтворення вивченого матеріалу, практично не спостерігаються питання, які б спонукали учнів з’ясовувати елементи та структури математичних об’єктів, робити порівняння, узагальнення, систематизацію.

Невисоким залишається рівень залишкових знань учнів, що зумовлено неякісною організацією повторення пройденого матеріалу, недостатнім зворотнім зв’язком, особливо під час закріплення знань на уроці.

Зрозуміло, що причинами низьких якісних показників навчальних досягнень учнів є  зниження рівня математичної освіти на державному рівні. Та є ряд причин, які можна і слід вирішувати на рівні закладу. Це і відсутність цілеспрямованої роботи над формуванням у дітей розуміння основних математичних понять, фактів і закономірностей, які складають необхідний для учнів обсяг знань з математики, і недостатня увага повторенню та закріпленню пройденого матеріалу. Для частини відвіданих уроків характерна нераціональна структура організації процесу навчання. Мало часу відводиться на вивчення і закріплення нового матеріалу, відбувається зловживання часом на перевірку домашніх завдань. Часто в роботі вчителів спостерігаються репродуктивні методи навчання, де активну роль відіграє вчитель, а учні виступають спостерігачами.

Проблемним залишається питання батьківської зацікавленості в оцінках дитини, а не в її знаннях, або взагалі питання байдужості до навчальних досягнень учнів. Немає чіткої спрямованості батьків, щоб співпрацювати із вчителем математики разом, посилити щоденний контроль за дитиною, за систематичним виконанням домашніх завдань. Тут потрібна допомога класних керівників.

Мало уваги приділяється індивідуальній роботі з учнями, що виявляють початковий рівень навчальних досягнень.

УХВАЛИЛИ:

2.1. Адміністрації закладу:

2.1.1. Продовжити роботу над оновленням змісту та форм методичної роботи з вчителями початкових класів та математики.

                                                                    У 2023-2024 н.р.

2.1.2. Здійснювати внутрішкільне керівництво і контроль за станом викладання математики.                                                        

2.1.3. Забезпечувати перепідготовку та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів з питань ефективного використання ІКТ у навчальній діяльності

2.2. Вчителям початкових класів та математики:

2.2.1. Продовжувати працювати з обдарованими дітьми, удосконалюючи роботу з ними.                                                          

2.2.2. Посилити контроль за щоденною працею учнів, які виявляють початковий рівень навчальних досягнень.

2.2.3. Вчителям математики сприяти подоланню стійкого відставання учнів у навчанні через вдосконалення методики викладання предмету. Дане питання обговорювати на засіданнях МО.

2.2.4. Використовувати найрізноманітніші прийоми та методи формування в учнів умінь володіння технікою обчислень, раціонального поєднання усних, письмових обчислень.

2.2.5. Приділяти більшу увагу виробленню вмінь в учнів аналізувати задачу, уточнювати вхідні дані, мету задачі, переформульовувати її, розчленовувати на складові, складати план, перевіряти правильність результатів.

2.2.6. Продовжити вивчати методику викладання в умовах НУШ шляхом підвищення кваліфікації , участі у методичних заходах школи й міста, взаємовідвідуванням уроків колег

2.3. Всім педагогічним працівникам ширше використовувати ІКТ при проведенні своїх уроків, облікувати їх у журналі використання ІКТ у навчально-виховному процесі, обговорювати проведені уроки на засіданнях методичних об’єднань.

 Рішення прийнято одноголосно

3. СЛУХАЛИ:

Задвірного О.П., директора закладу освіти, голову атестаційної комісії. Згідно з річним планом роботи закладу освіти сплановано діяльність педагогічного колективу в навчальному році щодо атестації педагогічних працівників:

1. Складено план роботи атестаційної комісії у 2022 – 2023 навчальному році.
2. Оформлено стенд з питань атестації
3. Підготовлено та видано наказ «Про створення атестаційної комісії у 2022-2023 навчальному році»
4. Уточнено списки педагогічних працівників, які підлягають атестації.
5. Згідно з планом педпрацівники, які атестуються, були ознайомлені з нормативними документами щодо атестації.
6. Складено графік проведення засідань атестаційної комісії.
7. Відповідно до графіка проведено 4 засідання атестаційної комісії.
8. Члени атестаційної комісії вивчили рівень професійної підготовки педагогічних працівників за блоками:

• методична підготовка;
• виховна робота.

9. У ході атестації оцінено:

• уміння планувати педагогічну діяльність;
• рівень викладання предмета;
• результат навчально-виховної діяльності.

10. Складено графік відкритих уроків, уроки згідно з графіком проведено.
11.  Організовано вивчення системи і досвіду роботи педагогічних працівників, які атестуються, відповідно і оцінено навчально-виховні заходи адміністрацією, членами атестаційної комісії, на засіданнях шкільних методичних об’єднань, педагогічній раді спільно із членами ради школи заслухано творчі звіти педпрацівників, які атестуються, обговорено характеристики, оцінено результати педагогічної діяльності.
12. Проведено виставку-захист творчих робіт в методичному кабінеті закладу освіти.
13. Підготовлено узагальнені атестаційні матеріали, розглянуто їх на засіданнях шкільних методичних об’єднань, педраді з метою оцінювання.
14.  На засіданнях атестаційної комісії узагальнено наслідки атестації:

• обговорено результати атестації;
• оформлено атестаційні листи за підсумками атестації;
• складено звіт про підсумки атестації.

      У кожного педагогічного працівника, що атестується, адміністрація закладу та члени атестаційної комісії відвідали блок уроків з одного розділу чи модуля, в одному з класів, з метою вивчення системи роботи та рівня професійної підготовки.

ВИСТУПИЛИ:

Леонтьєва І.М., заступник директора з навчально-виховної роботи, Результати вивчення професійної діяльності вчителів, рівня загальної культури педагогічних працівників, фахової компетентності були висвітлені у атестаційних характеристиках педагогічних працівників. Атестаційні характеристики підготовлені адміністрацією закладу до 01.03.2023 відповідно до Положення. Діяльність педагогічних працівників оцінювалася за такими аспектами: рівень професіоналізму, ініціативи, творчості; володіння ефективними формами і методами організації навчально-виховного процесу; забезпечення високої результативності, якості власної праці. Узагальнені дані заносилися до атестаційних листів.

Педпрацівники  вчасно ознайомлені з атестаційними характеристиками.

Отже, підсумовуючи стан роботи з підвищення педагогічного, методичного та фахового рівнів педагогічних працівників Трихатського ліцею слід зазначити, що всі заходи науково-методичного спрямування, передбачені планом роботи атестаційної комісії, виконано в повному обсязі.

УХВАЛИЛИ:

1.    Мостова М.С., вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти  - відповідає   займаній   посаді. Присвоїти кваліфікаційну категорію  «спеціаліст другої категорії»;
2.    Лапинський В.І., вчитель закладу загальної середньої освіти історії та правознавства  - відповідає   займаній   посаді. Атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії  «спеціаліст першої категорії».
3.    Кравченко С.Т., вчитель закладу загальної середньої освіти хімії - відповідає   займаній   посаді. Порушити клопотання перед атестаційною комісією відділу    освіти, культури, молоді, спорту і туризму Ольшанської селищної ради Миколаївського району атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню «учитель-методист»;
4.    Задвірний О.П., вчитель закладу загальної середньої освіти географії – відповідає займаній посаді. Порушити клопотання перед атестаційною комісією відділу освіти, культури, молоді, спорту і туризму Ольшанської селищної ради Миколаївського району атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню «учитель-методист»;
5.    Леонтьєва І.М., вчитель закладу загальної середньої освіти української мови та літератури – відповідає займаній посаді. Порушити клопотання перед атестаційною комісією відділу освіти, культури, молоді, спорту і туризму Ольшанської селищної ради Миколаївського району атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії  «спеціаліст вищої категорії» та на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню «учитель-методист».

Рішення прийнято одноголосно

Голова педагогічної ради                                           Олександр ЗАДВІРНИЙ

Секретар                                                                       Ірина ЛЕОНТЬЄВА

Список учасників педради

1. Кравченко С.Т.
2. Літвін А.С.
3. Мостова М.С.
4. Кондратьєва Т.В.
5. Ємець Л.П.
6. Нійзамова І.А.
7. Нійзамова О.О.
8. Задвірна Ю.П.
9. Кондратьєва Л.М.
10. Лапинський В.І.
11. Лапинська С.О.
12. Стрельбицький А.А.