Проведення досліджень НУШ

                                       

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ім. М.В.Остроградського

 

 

 

 

 

Авторська розробка

 

 «Проведення досліджень: «Чому кавун ягода?»

«Чому молоко скисає?»

«Чи можна помандрувати морем на шкірці апельсина?»

 

 

 

 

Виконала:

Оніщенко Тетяна Петрівна

вчитель початкових класів

Полтавської гімназії №21

Полтавської міської ради

Полтавської області

 

 

 

 

Полтава, 2018

                                               

                                                                                        Не здивувати - не навчити.

Давні філософи

                 Світ неперервно змінюється, даючи дедалі більше можливостей застосовувати нові методи та підходи в навчанні, аби школярі були якомога краще підготовлені до реального життя.

                Дослідження на уроках створюють умови для само­стійної роботи учнів з опанування навчального ма­теріалу за рахунок розвитку інтелектуальних умінь. Зокрема такого важливого, як уміння працювати з інформацією, самостійно добутою з різних джерел, оперативно подавати її коротко та в розгорнутому вигляді.

                Дослідження – це така навчальна форма, в якій домінує дослідницький метод вивчення матеріалу. Використання досліджень зумовлене проблемами сучасного суспільства, яке ставить перед навчальним закладом завдання виховати творчу особистість, розвинути творчі задатки учнів, навчити їх мислити, здобувати знання самостійно й застосовувати їх на практиці. Педагогічні можливості уроку-дослідження:

• здобування знань самостійно, а не отримання їх у готовому вигляді;
• удосконалення мислення, розвиток аналітично-синтетичної діяльності учнів, уміння зіставляти, порівнювати, аналізувати й систематизувати, узагальнювати й абстрагувати, висувати твердження та аргументувати їх;
• скерування учнів на динамічний пошук, що примушує їх стати дослідниками, першовідкривачами знань, співавторами навчального процесу;
• глибше осмислення нових знань на підставі попередніх і життєвого досвіду, в результаті чого навчальний матеріал міцніше запам’ятовується і здебільшого стає переконанням учнів, основою їх майбутнього світогляду;
• допомагає переконатися в істинності своїх припущень,
• задовольняють потребу в дослідництві, творчості, що має позитивний вплив на їхнє здоров'я, самовираження,

 

 

Проблемне запитання дня: Чому кавун ягода?

І. Робота в малих групах. Вправа «Обери об’єкт дослідження»
Хід вправи: На столику учитель розкладає предмети, які можна міряти стрічкою, лінійкою, зважувати на терезах, розглядати в лупу тощо. Створеним групам пропонуємо самостійно обрати предмет дослідження та інструменти. Учні вимірюють предмет з допомогою запропонованих вимірювальних приладів. Учитель звертає увагу учнів на годинник і пропонує завершити роботу через 3 хвилини. По завершенні часу вчитель пропонує дітям подивитись на годинник.

 Обговорення:
• Що змінилося на годиннику? (час)
• Що вам вдалося дослідити з допомогою стрічки? лінійки? (довжину, ширину, висоту)
• А що можна виміряти за допомогою чайної ложечки? (об’єм сипучих речовин, об’єм рідини)
• Чи бачили ви такі предмети вдома?
• Чи використовують у вас вдома такі інструменти? Де саме? (коли мама готує чай; дивимось на годинник, щоб знати, коли час спати тощо)
• Чи можна без них обійтися в житті? (Учитель підводить дітей до розуміння того, що інструменти, з якими ми працювали, допомагають нам у побуті, на роботі, в школі).

ІІ. Вправа «Зроби та поясни»
Хід вправи: Дітям (у парах) пропонує вчитель обговорити й висунути гіпотези (передбачення), що спільне для предметів, які запропонував учитель (вишні, помідори, кавун – це може бути предмет /малюнок/ у  розрізаному вигляді).

Запитання учителя:
1. Хто знайомий з цими предметами? (вишня, помідор, кавун)

2. Що для них спільне? (форма, внутрішній колір)

3. Чим відрізняються? (місце вирощування, величина, к-сть зерен)

Групова робота. Учитель пропонує учням об’єднатися в групи по 4–5 учасників.  Повторити правила роботи в групах. Для групової роботи кожній групі роздаються потрібні предмети дослідження.

Кожен учень проводить одне дослідження. Інші слідкують і роблять висновки.
Запитання учителя:

• Що  розкажете про шкірку кожного предмета?

• Про кількість насінин?

• Про внутрішню структуру предмета?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, діти висувають гіпотезу про те, що ягода - тип плоду рослини, в якому міститься багато насіння і у якого є соковита м'якоть, що розвивається із зав'язі квітки. і самостійно роблять висновки. В ботаніці ділять все за ознаками і функціями, а не за  зовнішнім виглядом.  А значить, і диня - ягода. І огірок, кабачок, гарбуз, уявіть собі, - теж ягоди!

Інтернет ресурс (Професор Почемушкін)

Цікаві факти: (доповідає Дитина  дня)

              Вперше кавуни з'явилися на півдні Африки, на території сучасних Намібії та Ботсвани. Але тоді, 6000 років тому, це була п'ятисантиметрова ягідка, гірка, тверда, як волоський горіх, і викликала печію. Цукру в ній було в три рази менше, ніж у сучасному кавуні. Води теж менше, зате в ньому були жири і крохмаль (у сучасних кавунах їх немає). Та й вибір не вражав - всього 6 сортів.

             Таким, яким ми його знаємо, кавун став в 50-60-х роках XX століття, коли вчені вивели сучасні сорти. Зараз відомо 1200 сортів і чотири кольори: червоний, зелений, жовтий і кремовий. Росте цей супутник спекотного літа в 15 країнах.
 

Чому молоко скисає?

(до теми «Корисні та шкідливі бактерії»)

Завдання: визначити, чому молоко скисає та згортається;

         дізнатися, як продовжити термін зберігання молока;

         обгрунтувати корисний вплив кислого молока на організм                   людини;

                   з’ясувати, що можна приготувати з кислого молока

 

І. Робота в малих групах. Вправа «Обери об’єкт дослідження»
Хід вправи: Вчитель роздає дітям об’єкти дослідження .

 Проводяться дослідження (поєднати малюнки) Хто що їсть?

 Обговорення:
• Що вам вдалося дослідити?

• Що знайшли спільне?

• Чи можуть вони без нього обійтися в житті?

 

Висновок: Молоко вважають дивовижним продуктом. Воно служить єдиною їжею для новонародженої людини, тому призначено задовольняти усі потреби організму. Без молока маленькі звірі не проживуть, У молоці є все, що треба для побудови крові, нервової тканини, м'язів та кісток.

 

ІІ. Вправа «Наші думки»
Хід вправи: Дітям пропонує вчитель обговорити й висунути гіпотези (передбачення), що спільне для предметів, які запропонував учитель (сметана, кефір, сир, йогурт).

Запитання учителя:
1. Хто знайомий з цими предметами?

2. Що для них спільне?

3. Чим відрізняються?

4. Як використовують?

 

Повідомлення (підсумок) Дитина дня: В кожному предметі, який досліджується є корисні бактерії. У молочних продуктах їх найбільша кількість. Молочнокислі бактерії можуть самостійно розвиватись у молоці, викликаючи його скисання — молочнокисле бродіння.

Групова робота. Учитель пропонує учням об’єднатися в групи по 4–5 учасників.  Повторити правила роботи в групах. Для групової роботи кожній групі роздаються потрібні предмети дослідження ( Молоко тепле і холодне, сік лимону,  кисле молоко)

Кожен учень проводить одне дослідження. Інші слідкують і роблять висновки.

Використання відеоматеріалу (для уточнення своїх висновків)

Рефлексія

 

Чому апельсин не тоне? 

І. Робота в малих групах. Вправа «Обери об’єкт дослідження»
Хід вправи: На столику учитель розкладає предмети, які можна міряти стрічкою, лінійкою, зважувати на терезах, розглядати в лупу тощо. Створеним групам пропонуємо самостійно обрати предмет дослідження та інструменти. Учні вимірюють предмет з допомогою запропонованих вимірювальних приладів. Учитель звертає увагу учнів на годинник і пропонує завершити роботу через 3 хвилини. По завершенні часу вчитель пропонує дітям подивитись на годинник.

Обговорення:
• Що змінилося на годиннику? (час)
• Що вам вдалося дослідити з допомогою стрічки? лінійки? (довжину, ширину, висоту)
• А що можна виміряти за допомогою чайної ложечки? (об’єм сипучих речовин, об’єм рідини)
• Чи бачили ви такі предмети вдома?
• Чи використовують у вас вдома такі інструменти? Де саме? (коли мама готує чай; дивимось на годинник, щоб знати, коли час спати тощо)
• Чи можна без них обійтися в житті? (Учитель підводить дітей до розуміння того, що інструменти, з якими ми працювали, допомагають нам у побуті, на роботі, в школі).

 

ІІ. Вправа «Зроби та поясни»
Хід вправи: Дітям пропонує обговорити й висунути гіпотези (передбачення), що станеться з певними предметами, речовинами, коли їх занурити у воду.

Запитання учителя:
• Хто був на морі? Озері? Річці?
• Чи спостерігали ви за тим, що відбувається з предметами, речовинами, якщо вони потрапляють у в воду? (предмети тонуть, не тонуть, намокають, розчиняються).

(Пластикова кулька, металева кулька, дерев’яна кулька, кулька з тканини, ложка цукру і т.п.) 

 

Групова робота. Учитель пропонує учням об’єднатися в групи по 4–5 учасників. Для групової роботи кожній групі потрібні невеличка ємність з водою, бажано прозора, та перераховані вище предмети і речовини. Кожен учень проводить одне дослідження. Інші слідкують і роблять висновки.

Запитання учителя:

• Якщо металева кулька тоне, то чи потоне апельсин? Діти висловлюють свої припущення. Учитель бере апельсин і опускає його в воду. Він більший за м’яч, важчий, але не тоне. Потім учитель чистить апельсин і без шкіри його опускає у воду – апельсин опускається на дно.
• Чому в шкірці апельсин плавав, а без шкірки – тоне? Дітям пропонуємо розглянути шкірку, подивитись, що в шкірці є отвори. Пояснюємо, що в отворах є повітря, яке тримає на воді апельсин.

Таким чином, діти самостійно висувають гіпотезу про те, чи можна помандрувати морем на шкірці апельсина і самостійно роблять висновки.

 

                Дослідження урізноманітнюють роботу учнів, знімають напругу від звичної навчальної діяльності, викликають живий інтерес до пізнання світу. «Пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай себе», –  писав Григорій Сковорода.

Цінність   досліджень у тому, що під час їх проведення поєднуються індивідуальні та групові форми роботи. Це дозволяє формувати позитивну мотивацію до плідної співпраці, що, в свою чергу, сприяє активізації пізнавальних здібностей учнів. досвід майстрів.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 Використані матеріали

 

1. "Державний стандарт початкової освіти від 21 лютого 2018 року

https://www.ukrinform.ua/.../2407506-urad-zatverdiv-novij.

   https://www.youtube.com/watch?v=G5jK3jBoaYs

2.  Васильєва Н.М. Застосування інтерактивних методів навчання на уроках предметів гуманітарного циклу //Управління школою. – 2005. – № 34. –у С. 22-24.
3. Інтернет ресурс:  Чому апельсин не тоне?
4. Інтернет ресурс:  Чому кавун ягода? https://www.youtube.com/watch?v=dnfRn5-Zg18
5. Інтернет ресурс: Чому молоко скисає? https://www.youtube.com/watch?v=N0FE7gdGoLU
6. Комар О. Навчання школярів за інтерактивними методами // Рідна школа. –       2006. – № 5. – С. 57-60.
7. Печерська Е. Уроки різні та незвичайні // Рідна школа. - 1995. - № 4. -С.62-65.