Пряма мова (навчальний матеріал)

Пряма мова схеми:

1. А: «П».
2. А: «П!»
3. А: «П?»
4. «П», - а.
5. «П!» - а.
6. «П?» - а.
7. А: «П», - а.
8. А: «П!» - а.
9. А: «П?» - а.
10.                    «П, - а, - п».
11.                    «П, - а. – П».
12.                    «П, - а: - П».
13.                    А: «П», - а.

!!! ОСОБЛИВУ УВАГУ ЗВЕРНІТЬ НА ОСТАННІ ТРИ СХЕМИ!!!

ПОЯСНЕННЯ НИЖЧЕ

 «П, - а, - п». – чому після слів автора кома? Бо пряма мова продовжується, це одне речення! Подивіться в табличку на речення під номером 3 – Я б сонце засліпив (І частина речення і початок прямої мови), якби мене хтось підняв до хмар (продовження прямої мови)! Тобто це одне речення!!!

«П, - а. – П».  – чому після слів автора крапка? Бо обі частини прямої мови – це окремі речення! Подивіться в таблицю на приклад 4. Тобто пряма мова – це окремі речення!!!

«П, - а: - П». – чому після слів автора двокрапка? Бо перша частина слів автора стосується перої частини прямої мови, а друга – другої, що стоїть після слів автора. У другій частині слів автора є слова  додав - сказав – тому ставимо двокрапку! Подивіться в таблицю на приклад 5.

Завдання 1

 Пояснити розділові знаки при прямій мові.

1. А слова Ушинського вималював на титулці червоним олівцем: “Якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї всю свою душу, то щастя само знайде вас”.
2. “Наші діти, — вчив Макаренко, — це майбутні творці історії...”
3. “Три біди є у людини — смерть, старість і погані діти”, — говорить народна мудрість.
4. Його непокоїло, коли діти на питання: “Яким ти хочеш вирости?” — відповідали: “Сміливим, хоробрим, дужим”, — але майже ніхто не говорив: “Чесним і добрим”. (І. Цюпа.)
5. “Так, бачу, ти усім тут добре надоїв, — Кіт Вовкові сказав. — Чого ж ти, братику, сюди і забігав?”
6. “Так себто я брешу? — тут Вовк йому [Ягняті] гукнув.— Чи бач! Ще і базікать стало...”
7. “Помилуйте! — йому Ягнятко каже.— На світі я ще й году не прожив”. (З тв. Л. Глібова.)
8. “Розпрягайте, хлопці, коней, — чулося від річки, але чийсь дужий голос від крайньої хати перекривав пісню: — А чи не пора, дівочки, додому?”
9. “Чи бачили таке! – сказав батько і, помовчавши, додав: – Готовий хлібороб, одним словом”. (А. Головко.)