«Батько української історичної науки» Вступив до Київського університету Святого Володимира. Тут він навчався під керівництвом відомого історика Володимира Антоновича. Протягом багатьох років (з 1894 р. до 1914 р.) працював у Львові на посаді професора кафедри всесвітньої історії, завідувача кафедри історії України. Був головою Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Протягом життя написав близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору, історії розвитку української історичної науки. Головною справою життя вченого було створення великої праці - «Історії України-Русі» - 10-томного дослідження історії українських земель від давнини до другої половини XVII ст. Михайло Грушевський
Центрами розвитку історичної науки на українських землях були університети: Львівський університет (заснований у 1661 р.), Харківський університет (заснований у 1805 р.),Університет Святого Володимира в Києві (заснований у 1834 р.), Новоросійський університет в Одесі (заснований у 1865 р.). Студенти опановували історичну науку шляхом вивчення лекцій викладачів. Практикувати вчені бесіди, семінари, під час яких разом зі студентами обговорювали важливі питання історичної науки
Історичні товаристваоб’єднували вчених, викладачів шкіл і університетів, працівників бібліотек, музеїв, архівів, а також звичайних громадян — любителів історії і старовини. Одеське товариство історіїі старожитностей(засноване в 1839 р.),Київська археографічна комісія (заснована в 1843 р.), Історичне товариство Нестора Літописця (засноване в 1872 р.),Літературне товариство ім. Т. Г. Шевченка (засноване в 1873 р., а з 1892 р. — Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка) та ін.
Термін «музей» походить від давньогрецького «мозейон», «мусейон» — місце, присвячене музам, храм муз. Перші зібрання цінних речей були у палацах правителів перших держав (Вавилон та Єгипет) ще у ІІІ тис. до н. е. Перший музей — Дім муз — заснований у Александрії Єгипетській понад дві тисячі років тому.
За призначенням музеї поділяються на:історичні, археологічні, краєзнавчі,природничі, літературні, мистецькі, етнографічні, технічні, галузеві тощо. Музей археології та печерних міст, Музей трипільської культури, Національний музей Тараса Шевченка,Музей у катакомбах під Одесою, Музей лісу на Закарпатті, Музей однієї вулиці в Києві. Музей цукру на ВінниччиніМузей бджільництва на Полтавщині та інші.
У спеціальних приміщеннях для архівів — вузькі вікна, які не пропускають більшість сонячних променів, адже сонячне світло шкодить друкарській фарбі — вона вигасає, линяє, псується також папір. Шкодить документам і забруднене повітря. Повітря очищують спеціальними фільтрами. Документи складають у коробки, щільно закривають, ставлять на стелажах. Довжина стелажів у особливо великих архівах може сягати 10, 20 чи й більше кілометрів.
4. БІБЛІОТЕКИБібліотека або книгозбірня — культурно-освітній заклад, що збирає друковані та рукописні матеріали, книги, опрацьовує їх і відображає у каталогах, організовує відповідне їхнє зберігання, збереження та обслуговування ними читачів. Найдавніші бібліотеки виникли близько 5 тис. років тому в Месопотамії (територія сучасного Іраку). Вони налічували десятки тисяч книг. Проте книги були зроблені з глини. І коли місто спалили вороги, то сталося диво. Глиняні книги не згоріли, а запеклися, зберігши написи на віки. Досі археологи віднайшли більш як півмільйона таких книг