Психодіагностика  стилів сімейного виховання.

Психодіагностика  стилів сімейного виховання.

ДЕМОКРАТИЧНИЙ СТИЛЬПри цьому стилі виховання підвищується уровнь спілкування в сім’ї, діти, в тому числі і дошкільного віку, активно беруть участь в обговоренні сімейних питань, їхня думка є важливим і вагомим, батьки завжди готові прийти на допомогу, але це не передбачає відмови від дитячої самостійності. Батьки при демократичному стилі виховання намагаються не замикатися на власному сприйнятті особистості дитини.

КОНТРОЛЮЮЧИЙ СТИЛЬВ даному випадку в наявності великі обмеження в поведінкових можливості дітей дошкільного віку. Дитина отримує дохідливе і грунтовне пояснення заборон і їх сенсу. В даному стилі виховання мається на увазі, що в родині не буває розбіжностей з приводу доречності дисциплінарних заходів.

АВТОРИТЕТНИЙ СТИЛЬАвторитетний стиль виховання заснований на високому рівні контролю з боку дорослих, але одночасно заохочується дитяче бажання до відособленості і самостійності, наявність теплих сімейних взаємин. В результаті авторитетного стилю виховання ми бачимо соціально-адаптованих дівчаток і хлопчиків, здатних до самоконтролю, з високим рівнем самооцінки і впевненості в собі.

ЛІБЕРАЛЬНИЙ СТИЛЬЛіберальний стиль виховання мінімізує контроль з боку батьків, а відносини носять теплий характер. Поведінка дитини ніяк майже не регулюється, але в той же час не втрачає своєї вагомості теплота в спілкуванні. Більш в цій сім’ї йдуть на контакт діти, ніж дорослі. Виростаючи в сім’ях з ліберальним стилем виховання, діти вчаться бути агресивними, напористими в поведінці, надмірно імпульсивними. Для них характерна відсутність вимогливості до себе, але нерідко діти стають дуже творчими і активними людьми.

ІНДИФЕРЕНТНИЙ СТИЛЬАвтор відокремлює також індиферентний стиль виховання, при якому контролю з боку батьків немає зовсім, так само як і самих взаємин. Дорослі не займаються з дітьми і не спілкуються, будь-які обмеження при индифферентном типі спілкування відсутні. Присутність ворожості по відношенню до дітей народжує в їх юних серцях злобу і бажання вести себе антисоціально. Такі прояви індиферентного стилю виховання.

ХАОТИЧНИЙ СТИЛЬДитина при такому стилі виховання не засвоює необхідної стабільності і розміреності в навколишньому світі. У нього відсутні чіткі правила поведінки і оцінки. Хаотичні батьківські реакції віднімають у дитини можливість отримати стабільність. Хлопчики і дівчатка через непослідовні покарань і заохочень стають тривожними, невпевненими і імпульсивними. У важких ситуаціях такі діти проявляють агресію, некерованість і антисоціальна поведінка. При цьому стилі виховання в підсумку ми бачимо дітей з відсутністю самоконтролю, відповідальності. Діти мають низьку самооцінку і незрілі судження.

АНОМАЛЬНИЙ СТИЛЬГипопротекція – контроль і опіка знаходяться на мінімальному рівні. Зустрічаються навіть ситуації патологічної бездоглядності. Хлопчикам і дівчаткам приділяється мало уваги як в духовному, так і в фізичному аспекті. Часто має місце прихована гипопротекция, при якій контроль присутній на формальному рівні, а на ділі є повна відсутність турботи і тепла.

. Домінуюча гипопротекція. Надмірна турбота пригнічується контролем в самих незначних речах. У наявності присутність великої кількості заборон і обмежень. Все це призводить до відсутності самостійності, рішучості, ініціативності у дитини. Таким дітям важко постояти за себе.

Спотворена гиперпротекция. При такому аномальному способі спілкування дитина є «кумиром сім’ї». Всі бажання, примхи виконуються в одну мить. В результаті потуранню ми бачимо дитину з великим бажанням бути лідером, при цьому вона не відрізняється завзятістю і наполегливістю.

Емоційне відкидання. Дорослі ігнорують потреби дітей, нерідкі випадки жорстокого поводження. Батько висловлює свій емоційний негатив у вигляді постійних невдоволень. Дитина постійно знаходиться під впливом фраз: «не такий», «не той», «слабо розвинений, якого будь-хто може побити». Часом дорослі намагаються заховати своє емоційне відкидання, надмірно дбаючи про дитину, але в той же час холодність видає себе у вигляді відсутності щирості. Дорослій тяжкі тісні взаємини, він бажає від них швидше позбутися.

Підвищена моральна відповідальність. Вимоги, що висуваються до дитини, не відповідають його віковому розвитку. Наприклад, покладання на дитя відповідальності за здоров’я і життя близьких, очікування беззаперечної чесності, порядності. Такі завищені вимоги поєднуються з ігноруванням справжніх потреб дитини та її особистих інтересів.