Психогімнастичні вправи для дітей молодшої групи ЗДО

      Психогімнастика (молодша група)

 

Гра «Сонячний зайчик»

Вихователь пропонує дітям проводити гру, сидячи на килимку.

• До нас у гості завітав сонячний зайчик. Він хоче пограти з вами. Зайчик бешкетник і непосида. Я розповідатиму, що він робить, а ви показуватимете.
• Сонячний зайчик заглянув вам в очі, заплющте їх. Зайчик побіг далі по обличчю, ніжно погладив його долоньками:чоло, ротик, щічки, підборіддя. Погладьте зайчика обережно, щоб не злякати. Ось він перебрався на шию, руки, животик, ніжки…Подружився з ним.

    Гра «Роби, як я».

Вихователь  пропонує  дітям розміститися так, щоб кожен міг його бачити й стояти досить вільно. Вихователь також супроводжує свої рухи запитанням: «А ви так можете?» - і витримує паузу, щоб діти змогли запам’ятати рух і відтворити його.

• Я виконуватиму рухи, ви уважно стежте. Я хочу, щоб ви встигали їх повторювати за мною:
• руки підняти вгору;
• руки на поясі;
• руками закрити очі;
• руками доторкнутися до вух;
• руки покласти на коліна;
• правою рукою доторкнутися до носа;
• лівою рукою закрити рот і т.п.

Коли діти засвоять гру, можна ввести нові рухи.

Гра «Осінь»

Вихователь пропонує дітям послухати вірш, а також імітувати рухами те, про що йде мова.

    

Настала осінь. Холодом

    Повіяло навкруг.

    Все більш беруться золотом

    Зелений ліс та луг. 

    Від вітру  коливаються

    Пожовклі дерева,

    А листя з них зривається

    І пісеньку співає.

Гра «Город»

Вихователь пропонує під час гри імітувати дії, про які йде мова:

Діти, уявімо, що всі ви – овочі на грядках. Як починають рости овочі?Світить ласкаве сонечко, пригріває землю. Насіннячко, що посадили в землю, полили. І ось, спочатку виросло стебло, потім потягнулося до сонечка листя.

Подув вітерець: [ш-ш-ш]. Стебло нахилилося то в один бік, то в інший.

Сонечко пригріває все дужче й дужче. Дозрівають овочі, повертаються різними боками до промінців сонця.

Але ось на небі з’являються хмари, упали перші краплі дощу. Раді овочі дощику, підставляють боки крапелькам і червоний помідорчик, і зелений огірочок.

Хмаринки розсіялися, скінчився дощик. Стікають останні крапельки з овочів.

Вмиті та свіжі сидять вони на грядці й посміхаються сонечку.

Гра «Збираємо  яблука»

Вихователь пропонує дітям стати  в ряд і тримає на певній висоті м’яч.

 Уявіть собі, що ви в садку, де багато яблунь. Покажіть, як ви можете потягнутися вгору до гілочки, на якій висить стигле яблуко.

 Вихователь підходить до кожної дитини, піднімає м’яч на певну висоту, щоб дитина, як слід, потягнулася.

• Потягніться спочатку правою рукою, потім лівою, торкніться яблука обома руками… Розійдіться по групі й уявіть, що ви стоїте під деревом, де висить багато яблук. Одні вже стиглі, інші ще тільки починають достигати. Зараз ви почнете збирати яблука: то однією, то другою рпукою. А якщо яблуко міцно тримається – то обома. Яблука ростуть високо, вам треба дуже добре потягнутися за ними. Складати яблука ви будете в кошик, що стоїть у вас під ногами.

Гра «Мишенята на прогулянці».

Вихователь говорить:

    Добрий день, мої малята,

    І дівчата, і хлоп’ята.

    Дружно всі гуртом ставайте,

    Гру веселу починайте.

Вихователь розповідає і разом з дітьми відтворює дії відповідно до тексту.

• Діти, сядьте всі разом кружечком. Уявіть, що цей маленький м’ячик – мишеня. Воно живе зі своїми братами, сестрами й батьками в гарній затишній мишачій норі на краю поля. Одного разу мишеняті захотілося втекти  з дому й самому  пережити різні пригоди: «Привіт, мишеня, що тобі хочеться робити сьогодні зранку?»
• Мишеня хоче прогулятися нашим кружечком. Воно хоче пройтися повільно, не поспішаючи. Давайте виконаємо бажання мишеняти й повільно передамо м’яч кружком. Коли я скажу «Стоп!», зупиніть мишеня. Той, у кого воно опиниться в руках, розповість нам, що мишеня зараз робитиме.

Прогулянка починається… Стоп… Скажи, що зараз робитиме мишеня?

• Я думаю, мишенятко хоче бігти швидше.
• Перевірте, чи зможе мишеня бігти кружком швидше. Стоп…Скажи-но, що зараз робить мишенятко?..
• О, мишеня дуже злякалося кішки й повернуло в інший бік.

 

Наприкінці гри «мишеня» має повернутися до себе додому, діти сповільнюють хід м’яча, вихователь бере його до рук і завершує історію щасливим кінцем.

Гра «Зайчата й лисиця».

Вихователь каже:

• Уявіть собі, що ви – маленькі зайчата, які вийшли погратися на сонячній галявинці. Зайчата швидкі, веселі, граються на сонечку, стрибають. Покажіть, як вони веселяться.

Раптом…з’являється лисиця. Усі зайчата завмерли.

Хто поворухнувся, того лисиця знайде. Стоять зайчата смирно, причаїлися, мочать, від лисиці ховаються. Молодці! Нікого лисиця не знайшла.

      Гра «Чарівні перетворення».

Вихователь говорить:

• Кругом себе поверніться, в кошенятка (гусенятка, цапенятка тощо) оберніться!
• Зобразіть ласкаве кошеня, що просить молочка в господарки.
• Покажіть каченят, що йдуть до ставка.
• Зобразіть сердите цапеня, що трясе головою.
• Покажіть гордого півня, що махає крильцями  й співає свою пісню й т.п.

     Психогімнастика (середня група)

 

Гра «Доброго ранку»

Вихователь пропонує дітям стати в коло й привітати одне одного.

• Вам треба сказати: «Доброго ранку!» - й назвати ім’я того, до кого ви звертаєтесь.

Діти вітаються по колу, вихователь слідкує за тим, щоб вони дотримувалися правил гри. Проводячи гру вдруге, можна під час привітання посміхатися.

       Гра «Передай настрій»

Вихователь запрошує дітей стати в коло, взятися за руки.

•   Зверніть увагу, чи кожному є місце, чи кожному зручно.

 (Діти дивляться одне на одного, переконуються, що всім вистачило місця і всім зручно. Якщо хтось залишився поза колом, вихователь звертає увагу: «Треба зробити крок назад, щоб коло стало більшим. Тоді всім вистачить місця».)

Вихователь продовжує:

    -  Діти! Як  сяють ваші оченята, мов сонечка. Спробуйте передати свій гарний настрій одне одному. Підніміть праву руку вгору (вихователь оглядає кожну дитину, переконується, що всі підняли праву руку), зігніть її в лікті, покладіть пальчики на праве плече, пальчики спочивають, торкніться ліктем того, хто стоїть праворуч від вас, посміхніться йому.

    Гра «Чарівник»

«Чарівник» (вихователь) «зачаровує» дітей, і вони починають виконувати його команди. Спочатку «чарівник» дає команди за допомогою слів і одночасно демонструє рухи (говорить: «Підніміть угору ліву руку» - і виконує дію).

  Коли діти усвідомили, що і як треба робити, «чарівник» обмежується лише словами, не виконуючи дію. Наприклад:  «Підніміть праву руку»; «погляньте вгору (вниз)»; «намалюйте правою рукою у повітрі сонечко»тощо.

    Гра «Я – листочок»

 Вихователь говорить:

-   Прийшла до нас осінь-чарівниця, торкнулася до кожного з вас чарівною паличкою і перетворила на листочок. Послухайте і покажіть, що з вами відбувається: «Налетів осінній вітер, зірвав з дерева листочки і закружляв їх у таночку… Та ось вітер став стихати, листочки стали кружляти повільніше… Потім тихо-тихо опустилися на землю, нібито килимом її вкрили…і знову вітер сильнішає, знову підіймає листочки угору…Вітер  стихає, листочки на землю лягають».

       А тепер осінь-чарівниця знову перетворила вас на дітей.

  Гра «Танок метеликів»

Вихователь пропонує дітям розійтися по кімнаті.

-    Виберіть хустинку того кольору, який вам подобається. Візьміть її за куточки за плечима: зробіть рухи руками вгору-вниз. Наче крилами за плечима. Погляньте, як «танцює» хустинка в повітрі, а зараз уявіть, що ви «метелики» з яскравими крильцями. Рухайтесь по групі, так щоб ваші «крильця» танцювали.

    Гра «Смачні ягоди»

Вихователь пропонує дітям уявити себе пасажирами чарівного потяга і рухатися одне за одним.

-   Ваш потяг вирушив у подорож, ось він зупинився на чудовій галявині, де багато смачних суниць. Але щоб знайти кожну ягідку, треба низенько вклонитися, заглянути під кожен листочок; ступати обережно, щоб не розтоптати ягоди.

(Діти розходяться по груповій кімнаті й «збирають» ягоди в долоньку, а потім «висипають» у козуб.)

   Гра «»Привітаємося з сонечком»

Вихователь починає розмову з дітьми.

-     Діти, як добре, коли у віконечко заглядає сонечко! Давайте запросимо його до себе в гості.

Сонечко, сонечко!

Заглянь у віконечко.

Ждуть тебе малята,

Хочуть привітати.

-    Діти, а що є у сонечка? (Промінчики.)Привітаймося з кожним сонячним промінчиком. Простягніть руки вперед і уявіть собі, що ви стиснули в долоньках промінчик. Сонячні промінчики торкнулися ваших рученят і перетворили вас у маленькі сонечка…Ви – сонечка, ви прокидаєтеся, вмиваєтеся, розчісуєте свої промені, даруєте тепло навкруги, посміхаєтеся від щастя, що всіх зігріваєте.

       Гра «Котиться м’яч»

Вихователь починає гру:

• Діти станьте в коло і візьміть одне одного за руки. Вивчимо віршик про нашу групу.

Ми стаємо всі до кола –

Я і ти. Ти і я.

Не сумуємо ніколи.

Разом ми – одна сім’я.

Вихователь продовжує:

-      А тепер також по колу сядьте тісніше на підлогу. Ми  зіграємо в гру з м’ячем. Я котитему м’яч  тому, хто сидить навпроти мене. Ця дитина міцно тримає м’яч обома руками, а ми всі  називаємо ім’я того, у кого м’яч, і продовжуємо: «…в нашій групі.» Після цього той, чиє ім’я назвали, котить м’яч комусь іншому, а той у свою чергу тримає м’яч доти, доки не почує своє ім’я.

(Діти можуть отримувати м’яч по декілька разів. Важливо нікого не пропустити. Вірш читайте кожного разу, коли стаєте до кола.)

             Гра «Котик спить»

Вихователь пропонує дітям зручно влаштуватися на килимку та за його словами показати дії маленького кошеняти, про які йтиметься у віршику.

    Захотілося котику спати,

    Котик лапками тре оченята.

- Зачекай, мій котику, трішки,

Постелю я для тебе тут ліжко.

Та сміливий мисливець завзятий

Вже не може на лапках стояти.

Він  тихенько упав на підлогу,

Довго спатиме біля порога.

- Не турбуйте мого кошеняти,

Він набігався, мабуть, багато.

Подивився на мене коточок

Та й згорнувся в маленький клубочок.

 

                              Гра «Маленькі деревця»

Вихователь пропонує дітям подорож до лісу, де кожен зможе перетворитися на маленьке дерево.

• Візьміть, будь ласка, по дві хустинки того кольору, який вам подобається. Уявіть, що ви – дерева: ваші ноги – це коріння, які глибоко входять в землю, ваше тіло – стовбур, руки – гілочки, хустиночки – листя. Підніміть руки вгору – ось і маленькі деревця.

Далі вихователь може використовувати музику, а діти виконують рухи за його словами.

- Маленькі деревця дуже хочуть вирости і стати високими та стрункими. Тому вони всіма своїми гілочками та листочками тягнуться до сонечка. (Діти виконують дію.)

- Ось прилетів веселий вітерець, і дерева почали гратися з ним. Вони нахилялися то вліво, то вправо, то знову вирівнювалися. Коли вітерець посилювався, їхні гілочки схилялися аж до землі – і знов вирівнювалися.

- Цю вправу слід виконати один раз, не більше. Опісля вихователь дає дітям змогу постояти, опустити «гілочки» та повільно порухатися.

        Гра «Ясне сонечко»

Вихователь пропонує дітям стати в коло.

   Встало вранці ясне сонце,

   Зазирнуло у віконце.

   Ми до нього потяглися,

   За промінчики взялися.

Уявімо собі, як промінчики через наші ручки зігрівають нас, нашу голову, плечі, ніжки. Коли повністю зігріємося, промінчики відпустимо.

               Гра «Пташка»

Вихователь пропонує дітям перетворитися на пташок та виконати дії за словами віршика.

   Птахи крильця розправляють,

   Їх до сонця піднімають.

   Можна весело літати

   І комашок поганяти.

   На галявину злетілись,

   Там зернят пташки наїлись.

   Потім знову полетіли

   Та й біля гніздечка сіли.

    Гра «Сніжинки»

- Уявіть собі сніжинку. Чим вона відрізняється від краплинки дощу? (Відповіді дітей.)

- Покажіть, як краплинка падає з неба на землю. Який звук ми чуємо?(Вихователь може самостійно розповісти, чим сніжинка відрізняється від дощової краплинки.)

- А коли падає сніжинка, ми чуємо такий звук?

- Спробуйте перетворитися на сніжинок. Уявіть, як легкий вітерець грає з вами, ви кружляєте й тихенько лягаєте на землю.

    Гра «Повтори»

Вихователь говорить:

• Діти, до вас завітав ведмедик. Він хоче навчити вас гри «Повтори».

Вихователь, тримаючи іграшку свого ведмедика, імітує його рухи. Діти повинні повторити їх.

• Як ходить ведмідь?
• Як бігає ведмідь?
• Як він бурчить?
• Як радіє?
• Як сумує?
• Як шукає мед?
• Як спить узимку?

Діти імітують усі ці рухи.

    Гра «Послухайте тишу»

Вихователь пропонує дітям стати в пари і рухатись по груповій кімнаті під музику. Коли музика стихає, діти зупиняються й слухають тишу. Вихователь тихим голосом дає дітям команду: підняти праву руку; підняти праву ногу; заплющити очі тощо. Діти виконують завдання так, щоб не сполохнути тишу.

    Гра «Хай завжди буде…»

Вихователь розповідає дітям про те, як один хлопчик придумав такі слова: «Хай завжди буде сонце, хай завжди буде небо, хай завжди буде мама, хай завжди буду я!» - та пропонує придумати кожному своє «Хай завжди буде…», а кожен по черзі говорить своє бажання.

    Гра «Я – зайченятко»

Вихователь пропонує дітям знайти зручне місце й послухати розповідь про зайченятка.

-    Уявіть, що кожен з вас – зайченятко. Покажіть за допомогою рухів, що робить зайченя. «Тихо в лісі. Зашелестів сухий бур’ян. До молодої  дикої грушки стрибнуло зайченя. Погризло трохи кори.  Потім вирило ямку і лягло спочивати. Зайченя лежало і мріяло…» Спробуйте розказати, про що  мріяло зайченя. (Відповіді дітей.)

Гра «Сонце, пісок і море»

Вихователь пропонує дітям повторювати ті рухи і дії, про які він буде говорити.

-   Уявіть, що ви на морі. Ви йдете по березі, камінці колють ніжки, ви намагаєтесь стати там, де камінці гладенькі; далі йдете на пальчиках, знаходите оченятами місце, де камінців немає…Ой! А тут пісок гарячий!..Ось і вода. Похлюпайте ніжками, підставте обличчя сонечку. Гаряче! Ховайтесь під грибочок. Давайте під грибочком помалюємо.

Розділіться на пари і сядьте на підлогу один за одним. Уявіть, що в одного з вас є крейда для малювання. Один із вас малюватиме 

Вихователь пропонує дітям помінятися ролями.

 Гра «Дружба починається з посмішки»

Вихователь разом з дітьми стає в коло.

• Давайте подаруємо одне одному посмішку. А щоб кожному стало ще  приємніше, скажемо сусідові лагідні слова.

Гра «Я – пташка»

Вихователь пропонує дітям уявити, що всі вони – птахи і мають виконувати ті рухи і дії, про які  йдеться.

Я - пташка! Я – маленька пташка. Я розправляю крильця і лечу. Мені подобається кружляти в повітрі. Скінчилася зима,я радію сонечку, простягаю до нього свої крильця і співаю веселу пісню. Мені добре! Мені весело, бо я не одна. Навколо багато друзів-пташок. Ми посміхаємося одна одній, граємо, танцюємо у веселому хороводі.

    Гра «Лисеня шукає маму»

Вихователь пропонує дітям уявити, що вони – маленькі лисенята, які загралися й загубили маму. Діти уважно слухають текст і за допомогою рухів, жестів, міміки показують відчуття маленького лисеняти.

-  Бавилося маленьке лисеня під теплими промінчиками сонечка…Аж  раптом помітило, що поруч немає мами… Озирнулось, стало на ніжки, потягнулося, але нікого не побачило…Кликало маму, плакало…Потім вирішило її шукати. Маленьке лисеня йшло по вузенькій стежці, заглядало під кущі, гукало маму…І нарешті на великій галявині лисеня побачило її. Воно дуже зраділо…стрибало…танцювало…від радощів.

 

Гра «Квіти прокидаються»

Вихователь пропонує дітям згадати квіти, які вони знають, і уявити собі, що всі дітлахи – маленькі квіточки. Після чого вихователь пропонує дітям виконати дії за словами вірша.

    Прокидаються квіти,

    Розкривають пелюстки.

    Вітерець дихнув легенько,

    Пелюстки хитнув тихенько.

    Сутеніє, і квітки

    Закривають пелюстки.

    Тихо засинають,

    Голівками кивають.

    Гра «День – ніч»

Вихователь  пропонує дітям перетворитися в будь-яку рослину. Коли вихователь промовляє: «Прийшла ніч, рослини закрили своїх пелюстки та заснули»,- діти кладуть руки на коліна та опускають голови. Після слів вихователя: «Прийшов ранок, рослини прокинулися, пелюстки розкрили і потяглися до сонечка», - діти піднімають голови та простягають руки вгору.

        Гра «Дощ»

Вихователь пропонує дітям стати в коло  одне за одним і покласти руки на плечі одне одному.

Повільно починайте рухатися по колу. Уявіть собі, що пішов тихий дощик. Нехай ваші руки стануть маленькими краплинками, їх дуже багато, вони падають з неба: пальчиками ніжно стукайте по плечах того, хто перед вами. Ось дощ стає сильнішим: швидше стукайте пальчиком. Пішла злива: торкаєтеся долонями плеч.(Вихователь слідкує, щоб діти не завдали шкоди одне одному.) Якщо ви прислухаєтесь, то почуєте шум дощу. Дощ стихає – тихенько стукаєте по плечах пальчиками; дощ закінчився –перестаєте стукати. Простягніть ваші руки назустріч сонечку, яке вже виглядає з-за хмар.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            Психогімнастика (старша група)

         

Гра «Вітерець»

Вихователь пропонує уявити дітям, що вони перебувають у лісі, та, слухаючи вірш, виконувати відповідні рухи.

   Вітер навкруги гуляє,

   Моє деревце хитає.

   Угору тягнуся,

   Тому не піддаюся.

   Вітерець все тихше, тихше

   Мої віти не колише.

    

Гра «Я малюю зайчика»

Ця гра проводиться в парі. Одна дитина спочатку уявляє себе художником, а друга – мольбертом (дошкою для малювання). За мольбертом служитиме спина товариша, а вказівний пальчик «художника» буде пензликом. Пензлик – не гострий олівець, треба вести ним по спині м’яко, спокійно.

   Я малюю зайчика для вас – раз.

   Це у нього, бачите, голова – два.

   Це у нього вушка догори – три.

    Це оченята весело горять – п’ять.

   Ротик, зубки – хай морквинку їсть – шість.

   Шубка тепла, хутряна на нім – сім.

   Ніжки довгі, щоб гасав він лісом – вісім.

   Ще довкола посаджу дерева – дев’ять.

   І хай сонце сяє в піднебессі – десять.

Потім діти міняються ролями.

- Чи сподобалось вам бути зайчиком? А художником? (Відповіді дітей.)

 

Гра « Відтаювання – заморожування»

- Розійдіться рівномірно по кімнаті. Уявіть, що все тіло у вас крижане. Музика,яку я зараз увімкну, буде повільно розморожувати його. Тими частинами тіла, що розтанули, ви можете рухати під музику. Усі інші частини повинні залишитися нерухомими.

Уявіть, що ваші пальці відтанули і ворушаться. Зараз ви можете поворухнути і долоньками… Тепер ви можете ворушити пальцями, долонями і руками до ліктів…Ось ви можете рухати всією рукою від пальців до плеча…

Вихователь  продовжує гру в такий спосіб. А потім можна запропонувати навпаки – «заморожувати» окремі частини тіла.

-  А тепер добре струсніть руками і ногами.

-  Що вам сподобалося більше: крижаніти чи танути?

-  В яку пору можна сильніше замерзнути? (Відповіді дітей.)

    

Гра «Морозець»

Вихователь читає вірш, діти повторюють слова й виконують відповідні рухи.

              Морозець

    Морозець, морозець,

    Не щипай за щічки.

    Теплі валянки у нас,

    Шубки й рукавички.

    Морозець, морозець!-

    Плещемо в долоні,

    У дівчаток і хлоп’ят

    Носики червоні.

      Г.Бойко

    

    Гра «Пройди у двері»

Якщо дозволяє приміщення, слід використовувати один обруч на двох дітей. Якщо приміщення маленьке, обруч дати на групу з чотирьох-п’яти дітей.

-  Знайдіть собі пару. Кожній парі я дам обруч. Один із вас повинен міцно тримати обруч, притиснувши до долівки, так, щоб інший міг проходити через нього, як через двері. Ви проходитиме через ці двері різними способами. Спочатку пройдіть  звичайно. Це просто. А тепер спробуйте задом. А тепер боком… Покажіть мені, як спочатку через двері проходить ваша рука. А чи зможете ви пройти ліктем уперед? А тепер поміняйтеся місцями. Хай ваш напарник називає ту частину тіла, з якої ви повинні починати рух через двері.

Чим служив у грі обруч? А де розташовані двері? (Відповідні дітей.)

    

 

 

                          Гра «Зачарована професія».

Усі стають у коло. Вихователь за допомогою рухів показує якусь роботу. Усі повторюють за ним, а потім відгадують «зачаровану» професію. Після чого ведучим стає хтось інший.

         

Гра «Каструльки»

- Уявіть, що ви – каструльки, охайні, маленькі. Усі каструльки поставили на велику плитку в коло. Вдихаємо повітря через ніс, відчуйте, як розширюються ваші груди – це каструльки  наповнюються водою. А тепер повільно видихніть через рот – це вода закипіла і трішки відкрила кришечку на каструлі. Ваше завдання – зробити так, щоб каструльки одночасно наповнювалися водою, а потім одночасно пара виходила з-під кришки.

    

Гра «Калачики»

Вихователь пропонує діям сісти в коло.

-  Зараз ми будемо пекти калачі. Уявіть, що перед вами в центрі стоїть велика миска. Спочатку візьмемо великий мішок борошна, насипимо борошна в миску. Додамо  яйця, дріжджі, молоко, масло і трішки солі. Тепер будемо місити тісто, доки наші руки не втомляться.

-  Далі ви перетворитеся в незвичайні калачики. Переплетіть руки, ноги, зігніть шию і тулуб так, щоб вони щільно торкалися одне одного і не розвалилися, доки ви будете випікатися в печі.

Я ходитиму по кімнаті й щоб перевірити, чи добре пропеклися калачі, тягнутиму вас за руки і ноги. Якщо я зможу розігнути або розтягнути який-небудь калач, це значить, він ще не пропікся. А якщо, незважаючи на всі мої зусилля, у мене нічого не вийде, це означає, що такі калачі добре пропеклися.

    

    Гра «Розмова без слів»

Вихователь пропонує кожній дитині знайти собі пару й сісти на килимок.

-  Цікаво, чи можете ви спілкуватися без слів, тільки за допомогою свого тіла?

-  Я увімкну музику, яку ви ще не чули. Доки вона звучатиме, ви зможете розмовляти одне з одним. Але розмовляти будете різними частинами вашого тіла: плечима, ліктями, пальцями, колінами тощо.

-  Торкайтеся одне одного дуже ніжно й обережно та уважно слухайте своїм тілом, що вам скаже ваш партнер. Ви будете здивовані, як добре можна розуміти одне одного без слів. Вихователь задає тему першої бесіди і слідкує за тим, щоб показ був зрозумілим для товариша.

    

Гра «Слухай оплески»

Вихователь пропонує дітям показати за допомогою жестів: вітер, дощ. Після чого домовитися, що на один оплеск вони показують вітер, на два – дощ, на три – стають у коло. Гру можна повторити три-чотири рази  і змінити образи на інші.

     

    Гра «Пташенята в яйці»

Вихователь пропонує грати парами. Один партнер присідає, притискує голову до колін. Він – пташеня, яке перебуває у своєму яйці. Вихователь коментує:

-  Стало наше пташеня швидко рости, ось уже йому тісно в яйці. Він рухає плечима, ніби просить: «Пустіть мене». До «пташеняти» підходить другий партнер, який грає роль мами-пташки. Вона допомагає «пташеняті» вийти з яйця, розбивши його. «Пташеня» вилізає, тріпоче руками і ногами. «Мама» радіє йому. Потім «пташеня» засинає, а «матуся» пестить його, промовляючи: «Який гарний малюк. Яке чудове пташеня».

-   Далі вихователь пропонує помінятися ролями.

 

    Гра «Свічечка»

-  Подивіться, як горить свічечка. Вдивіться у полум’я. Що вам воно нагадує?(Відповіді дітей.) Погляньте, полум’я коливається, коли рух повітря сильний. І горить рівно, якщо повітря спокійне.

Уявіть, що ви – свічечеки. Ваші руки – язики полум’я. На вогник нічого не впливає. Покажіть, як «горить» свічечка. Подув легенький вітерець. Язики полум’я почали ледь помітно колихатися. Вітер стає все сильнішим і сильнішим. Язики полум’я заплутались: то вперед нахиляться, то вліво, то вправо. Аж ось вітер загасив свічку.

-   Що ви відчували, коли були свічечкою?(Відповіді дітей.)