ПСИХОЛОГІЧНА ОСНОВА ЕФЕКТИВНОГО ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТУ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ: ТРАДИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ

ПСИХОЛОГІЧНА ОСНОВА ЕФЕКТИВНОГО ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТУ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ: ТРАДИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Публікація популяризує проблему раціонального тайм-менеджменту та вибору методів навчання під час освітнього процесу. Стаття містить огляд основних термінів, поглядів науковців, власні роздуми з запропонованої теми, аргументовано підкріплені прикладами з вчительської практики. Дана робота допоможе працівникам закладів освіти звернути увагу на психологічний компонент під час підготовки до уроків, розподілу часу та вибору форм, видів, методів, прийомів навчання.

Ключові слова: методи навчання, тайм-менеджмент, традиційні методи, інноваційні методи, проектний метод, критичне  мислення, компетентності.

Вступ. Робота вчителя – складний освітній процес, який не обмежується наданням освітніх послуг, це активне виховання, сприяння розвитку особистості учня, створення позитивного мікроклімату в колективі, зрощення адекватної самооцінки дітей, здорового психологічного сприйняття дійсності та самопочуття. Перехід з початкової ланки освіти до середньої, до п`ятого класу, досить психологічно важкий момент для будь-якого школяра. Задача вчителя зробити цей перехід комфортним. Незвідані коридори та кабінети, складніші дисципліни, незнайомі обличчя, нові форми, засоби та методи навчання, інший розподіл часу на уроці та перервах, невідомі до цього види робіт до яких треба пристосуватися, все це турбує дитину, викликає в неї тривогу.

 Саме над вибором методів роботи та часу їх використання під час навчального процесу повинен подумати вчитель, який зустрічає дітей перехідного шкільного віку, адже без них ми не зможемо досягти поставленої мети. Тайм-менеджмент сучасного вчителя – основа формування правильного позитивного освітнього середовища з використанням логічних, доцільних методів навчання.

 Актуальність теми. Важливим питанням сучасної системи освіти та діяльності вчителя є психологічно обґрунтований вибір методів навчання для комфортного надання освітніх послуг учням без подальшого їх травмування та вигорання. Поряд з цим стоїть правильний, доцільний тайм-менеджмент сучасного вчителя, вміння якісно розподіляти час на уроці. Від доцільного вибору методів навчання залежить сприйняття навчального матеріалу, від раціонально розподіленого часу – його засвоєння. Сучасний світ тривожний, внутрішній світ дітей дестабілізований, але життя продовжується, а разом з ним і навчальний процес. Головна ціль сучасного вчителя – вчити дітей у психологічно комфортних умовах якомога ефективніше, використовуючи усі існуючі для цього засоби.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням визначення та вибору методів навчання займались такі науковці: І.Ф. Харламов, П.М. Олійник, В.О. Сухомлинський, Є.І. Петровський, Є.Я. Голант, Д.О. Лоркіпарідзе, М.О. Данилов, Б.П. Єсипов та інші.

І.Ф. Харламов вказує, що метод навчання це способи навчальної роботи вчителя й організації навчально-пізнавальної діяльності учнів щодо знаходження рішення різних дидактичних задач, орієнтованих на отримання знань [8, 194-195]. Український дослідник П.М. Олійник дає таке визначення: “Методи навчання – це бінарна система способів, прийомів, засобів, послідовних дій викладача і студентів (учнів) на заняттях, спрямована на досягнення навчальних, дидактичних і виховних цілей і завдань, тобто на оволодіння знаннями, формування умінь, навичок і виховання” [2, 126].

Мета статті – визначити роль ефективного розподілу часу для використання психологічно обумовлених методів навчання у взаємодії “вчитель-учень”. Ми виділяємо таке визначення: “методи навчання – це цілеспрямоване співробітництво вчителя та учня з метою передання та отримання знань”. У цьому визначенні закладені логікозмістовні, психологічні, гносеологічні та педагогічні критерії.

Запорукою продуктивного уроку визначаємо використання доцільних методів навчання у потрібний момент заняття. Сучасна людина повинна вміти раціонально використовувати свій час, тому для вчителя важливо встигнути пояснити навчальний матеріал дітям, приділити досить часу практиці та інструктажу, залучити інноваційні методи навчання.

У науковій літературі не вгасають суперечки щодо визначення тайм- менеджменту. Так, С. Прентіс – розглядає інтегрований тайм-менеджмент як технології управління часом у реальних ситуаціях повсякденного життя, а також як безліч прикладів, прийомів і практичних рекомендацій, котрі роблять пропоновані концепції управління часом наочними і такими, що легко запам’ятовуються [4, с. 3]. Значно ширше трактує це поняття Б. Трейсі, зокрема зазначає, що тайм-менеджмент – це управління не тільки своїм часом, але й своїм життям; це не просто спосіб краще організувати свій час, щоб більше зробити і більше заробити, це справжнє управління власним життям [7, с. 5].

Аналіз різних сучасних трактувань дає нам можливість виробити своє авторське визначення: “тайм-менеджменту (контролю часу) – оптимізація часу раціональним, ефективним розподілом пріоритетів, справ та календарних подій ”.

Виклад основного матеріалу. Ми вважаємо, що сучасний урок повинен складатися з семи елементів: 5 з них це різноманітне практичне використання отриманих теоретичних знань, а 2 – пояснення, розповідь, інструктаж. Саме на останні елементи повинно відходити 20% часу, тоді як на решту – 80%. Для психологічно комфортного навчання рекомендуємо починати освітній процес у 5 класі не з пояснення нового матеріалу, а з практичної діяльності та рефлексії.

Динамічне використання різних видів роботи сприяє активізації уваги учнів та їх мислення. Доречно змінювати методи навчання та форми роботи через кожні 3-5 хвилин в залежності від виду діяльності. Такий процес визве зацікавленість, залученість кожного учня в класі. На уроці не варто допускати зайвих “балачок”, бажано, щоб діти вливалися у навчання з перших хвилин. Для цього доцільно використати методи бесіди, відкритий мікрофон, круглий стіл, дискусія з метою привертання уваги всіх у класі.

Більше часу потрібно приділити методам розвитку критичного мислення, які сприяють формуванню життєвих компетентностей здобувачів освіти. Метою НУШ є не тільки формування освітніх досягнень у навчанні, а здебільшого формування основних компетентностей для становлення всебічно розвиненої особистості. Критичне мислення дає людини можливість раціонально приймати рішення, всебічно аналізувати інформацію, аргументовано висловлювати власну думку. Саме тому зміст освіти повинен бути осучасненим, а використовувані методи навчання сприяти особистісному та духовному зросту учнів.

Найефективнішим, з точки зору використання часу та розвитку критичного мислення, є метод проектів, організація проектної діяльності, робота в групах, використання методу “Навчаючи-навчаюсь”. Метод проектів сфокусований на здобутті знань, умінь та навичок шляхом часткової самоосвіти.

Дискусійним питанням вважаємо суперечки між традиційними та інноваційними методами навчання. Традиційна модель навчання працювала та працює, але швидкий соціо-культурний, фінансовий, інформаційний «бум» XXI ст. вимагає інновацій та змін. Саме у школі ми формуємо новітні освітні кадри на яких буде побудоване сучасне життя суспільства. На перший погляд це логічно, але навіть в школах при технополісах США не усюди використовують нетрадиційні методи навчання, адже існує думка, що результати новітньої системи освіти будуть помітні тільки через 5-8 років. Багато вчителів та викладачів вважають традиційні, “старі” методи навчання більш надійними та зрозумілими. Ми вважаємо, що найефективнішим є раціональне поєднання традиційних методів з інноваційними.

Висновок. Діти проводять у школі третину свого життя, зростають як особистості, вчителі навчають, розвивають, виховують, допомагають їм знайти свій шлях та призначення, зрозуміти хто вони і ким хочуть бути. Саме тому психологічне підґрунтя освітнього процесу є важливим чинником всебічного розвитку школяра. Навичка раціонального контролю часу на уроці, доцільно підібрані методи навчання здатні знизити психологічний тиск на здобувача освіти.

Поєднання інноваційних та традиційних методів навчання – запорука здобуття усіх освітніх компетентностей, зазначених положенням Нової Школи. Сучасний вчитель більше часу приділяє практичній діяльності учнів під час навчального процесу. Це зумовлено метою розвитку критичного та творчого мислення, самостійності, адекватної самооцінки, навичок рефлексії та вмінню застосовувати свої знання на практиці.

Список використаної літератури:

1. Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл: Затверджено колегією Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2001 р. № 5/8-21 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2001. – № 13. – С. 3-10.
2. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі: Навчальний посібник /С.У. Гончаренко, П.М. Олійник, В.К. Федорченко та ін./ За ред. С.У. Гончаренка, П.М. Олійника. - К.: Вища шк., 2003. - 323 с
3. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.-метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко ; за ред. О. І. Пометун. – Київ : Видавництво А.С.К., 2004. – 136 с
4. Прентис С. Интегрированный тайм-менеджмент / Стив Прентис; пер. с англ. – М. : Издательство «Добрая книга», 2007. – 288 с.
5. Семенець С.П. Система розвивального навчання в контексті сучасної концепції розвитку освіти // Вісник ЖДУ. - 2006. - № 25. - С. 65-68.
6. Сисоєва С.О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навчально-методичний посібник / Сисоєва С.О.; НАПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих. – К.: ВД «ЕКМО», 2011. – 324 с.
7. Трейси Б. Результативный тайм-менеджмент: эффективная методика управления собственным временем / Брайан Трейси; [пер. с англ. А. Евтеева]. – М. : СмартБук, 2007. – 79 с
8. Харламов И.Ф. Педагогика. - М.: Высшая школа, 1990. - 575 с. 5. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі: Навчальний посібник /С.У. Гончаренко, П.М. Олійник, В.К. Федорченко та ін./ За ред. С.У. Гончаренка, П.М. Олійника. - К.: Вища шк., 2003. - 323 с.