ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ

ГЕНДЕРНІ СТЕРИОТИПИ

Існує величезна безліч самих різних стереотипів, у тому числі й гендерных - культурно й соціально обумовлених  подань про властивості й норми поведінки чоловіків і жінок. При цьому гендерні стереотипи правомірно розглядати із двох позицій: у чоловічій і жіночій самосвідомості, з одного боку, і в колективній суспільній свідомості з іншого.

Під стереотипом  розуміють спрощене, схематизоване, найчастіше перекручене або навіть помилкове, характерне для сфери повсякденної свідомості подання про який-небудь соціальний об'єкт (людині, групі людей, соціальної спільності й т.п.). Уперше термін «стереотип» ввів У. Липпман. Він визначав соціальні стереотипи як образи світу, які заощаджують зусилля людини при сприйнятті складних соціальних об'єктів і захищають його цінності, позиції й права. Іноді стереотипами називають стійкі, регулярно повторювані форми поведінки.

У змістовних характеристиках соціального стереотипу підкреслюються його погодженість, схематичність, однорідність, несуперечність.

Динамічні характеристики акцентують стійкість, ригідність і консерватизм соціальних стереотипів, що свідчать про їхню здатність успішно пручатися інформації, спрямованої на їхню зміну.

Виділяють також наступні характеристики гендерних стереотипів:

- погодженість;

- схематичність і спрощеність;

- емоційно-оцінна наповненість;

- стійкість і ригідність;

- неточність.

Погодженість стереотипів відбиває високий ступінь єдності уявлень серед членів поділяючої їх групи. М. Тэджфел вважав погодженість найважливішою характеристикою стереотипів. На його думку, соціальними стереотипами можна вважати лише уявлення, що поділяються більшим числом людей у рамках даної соціальної спільності [1, с.151].

У соціально-психологічній літературі розповсюдженою гіпотезою, що пояснює причини високого ступеня погодженості стереотипів, є «гіпотеза недоліку контактів». Інакше кажучи, консенсус пояснюється недоліком особистих контактів із групою, на яку спрямовані стереотипи  [6, с.17].

Інше пояснення засноване на теорії самокатегоризації Дж. Тернера. Відповідно до цієї теорії стереотипи є логічним завершенням категоризаційних процесів, а погодженість стереотипів залежить від значимості соціальної ідентичності [2, с.234]. Інакше кажучи, якщо пошук соціальної ідентичності значимий для членів групи, підвищується погодженість їхніх уявлень, оскільки:

1) підсилюється сприймальна гомогенність групи;

2) активізуються очікування взаємної згоди її членів;

3) характерні активні спроби досягти консенсусу.

 Схематичність і спрощеність стереотипів - це класичний підхід до розгляду стереотипу як когнітивного феномену. В основі стереотипу лежить індивідуалістська парадигма, що визнає індивіда єдиною психологічною реальністю. У рамках психології соціального пізнання стереотипи розуміються як категорії, що вносять згоду й порядок у соціальне оточення особистості, при цьому створення стереотипів розглядається як адаптивний процес, що переводить взаємодію на більш високий урівень соціальної організації.

Емоційно-оцінююча завантаженість - третя відмінна характеристика гендерних стереотипів. Вона демонструє таку особливість стереотипу, як здатність до диференціації когнітивного й афективного аспектів. Хоча при формуванні стереотипу ці аспекти зв'язані між собою, при актуалізації стереотипу вони можуть існувати незалежно один від одного. Тому інформація про групи може існувати в пам'яті у двох формах: в уявленнях, заснованих на описах (когнітивний аспект), і в уявленнях, заснованих на оцінках (афективний аспект).

Емоційно-оцінююча завантаженість як властивість гендерних стереотипів звичайно проявляється в більш позитивній оцінці образа типового чоловіка в порівнянні з образом типової жінки, причому ця тенденція стосується оцінок, які дають як чоловіки, так і жінки.

Гендерні стереотипи - це своєрідний механізм твердження андроцентричної культури, а підтримка гендерних стереотипів - неминучий наслідок повсякденного функціонування у світі такої культури. Потенціал дискримінації гендерних стереотипів відносно жінок проявляється в тім, що стереотип як набір стійких припущень, що ставляться до всіх жінок, незалежно від ступеня виразності їхніх індивідуально-психологічних особливостей, формує неадекватно занижені очікування відносно успіхів жінок у соціально престижних сферах діяльності. Широко розповсюджений гендерний стереотип про те, що чоловіки більш компетентні працівники, ніж жінки. Це уявлення підтримує сформована система поділу праці між представниками двох статей.

Стійкість і ригідність - четверта характеристика гендерних стереотипів. Гендерні стереотипи вкрай стійкі. Так, наприклад, у дослідженні М. Джекмен і М.Сентер було виявлено, що гендерні стереотипи набагато сильніше расових [4, с.144]. У роботі А.В. Либіна приводяться результати досліджень гендерних стереотипів в останні десятиліття минулого сторіччя, які говорять про те, що узагальнені образи типового чоловіка й типової жінки за цей час змінилися несуттєво. Чоловік у системі традиційних поглядів представлений як агресивний, заповзятливий, домінуючий, незалежний і т.д., а жінка - тактовна, ніжна, орієнтована на інших людей [7, с.19].

Гендерні стереотипи, як і інші соціальні стереотипи, - це глибоко вкорінені уявлення, важко змінювані й часто неусвідомлювані. Вони є «прикладом неусвідомленої ідеології, інакше кажучи, набором переконань, які є для нас внутрішньо прийнятними, але в яких не віддаємо собі звіту, оскільки навіть не мислимо собі альтернативних концепцій навколишнього світу» [7, с.20]. Закріпившись в індивідуальній свідомості у формі домінуючих уявлень, гендерні стереотипи передаються з покоління в покоління.

Однак стійкість гендерних стереотипів не абсолютна. Процес зміни стереотипів обумовлений як об'єктивними, так і суб'єктивними факторами. У масовій свідомості гендерні стереотипи можуть змінюватися під впливом об’єктивних умов, таких як соціально-економічні або політичні трансформації. Наприклад, активне залучення жінок у суспільне виробництво, характерне  для останніх десятиліть, спричинило зміни стереотипу, що обмежує сферу діяльності жінки винятково інтересами родини. Хоча сімейна роль для жінок як і раніше є пріоритетною, вона перестала бути єдиною соціальною роллю. Що стосується суб'єктивних факторів, то вони пов'язані з індивідуально-психологічними особливостями й умовами соціалізації особистості. У будь-якому суспільстві, у будь-якій групі завжди є люди більше або менш піддані гендерним стереотипам.

Характеристика неточності соціальних стереотипів знаходить відбиття в таких визначеннях, як «сукупність міфічних уявлень», «невиправдані узагальнення», «пряма дезінформація» та ін. Стереотипи можуть бути неточними, тому що поділяючий їх суб'єкт думає, що якась риса належить всім членам групи, хоча насправді це не так. Навіть якщо якась якість дійсно характеризує групу, тенденція бачити цю якість у кожному з її членів може виявитися помилкою  [3, с.5].

Слід зазначити, що питання про співвідношення щирих та помилкових знань у гендерних стереотипах поки не одержала обґрунтованої відповіді в науковій літературі. Це стосується не тільки гендерних стереотипів, але й інших соціальних стереотипів.

Е. П. Ільїн у своїй роботі із психології й психофізіології статті виділяє кілька негативних ефектів гендерних стереотипів, що проявляються в ситуаціях міжособистісної взаємодії [5, с.66]. Перший негативний ефект полягає в тім, що існуючі стереотипи образів чоловіків і жінок діють як збільшувальне скло, тобто розходження між чоловіками й жінками підкреслюються й значною мірою перебільшуються.

Другий негативний ефект гендерних стереотипів - це різна інтерпретація й оцінка тої самої події залежно від того, до якої статті належить учасник події. Це наочно проявляється у відношенні дорослих до дітей різної статті. Наприклад, маленькі дівчатка в порівнянні із хлопчиками здаються батькам і іншим дорослим більш миловидними, спокійними й боязкими. Добру успішність з математики  хлопчиків учителі й батьки як правило, пояснюють їхніми здібностями, а такі ж успіхи дівчаток - їхнім старанням. Батьки, виходячи зі стереотипу оцінюють здатності сина до математики як більш високі, ніж у дочки, навіть у тому випадку, коли їхня успішність однакова. Стереотипне сприйняття веде до того, що з одиничного випадку робляться масштабні узагальнення.

Третій негативний ефект гендерних стереотипів полягає в тім, що вони гальмують розвиток тих якостей, які не відповідають стереотипу. Наприклад, чоловіки бояться проявляти м'якість і емоційність, тому що ці риси в рамках гендерних стереотипів асоціюються з жіночністю.

Американські психологи, що вивчали гендерні стереотипи, зробили два важливих висновки:

1) гендерні стереотипи сильніше расових;

2) існує тиск гендерних стереотипів, і члени групи, у відношенні яких ці стереотипи діють, їх приймають.

Можна назвати безліч подібних стереотипів, наприклад стереотипне подання про чоловіка як про лідера, думки про домінування чоловіків і конформізмі жінок, причому вони характерні рівною мірою й для чоловіків, і для жінок.

Гендерні стереотипи так само, як й інші види соціальних стереотипів (наприклад, етнічних, політичних, конфесіональних, професійних), відбивають особливості сприйняття людьми представників власної й інший гендерної групи.

Наприкінці 70-х рр. американський учений Г. Тэджфел перелічив основні висновки, що стосуються гендерного стереотипу: «1. Люди з легкістю проявляють готовність характеризувати великі людські групи (або соціальні категорії) недиференційованими, грубими й упередженими ознаками. 2. Соціальні стереотипи до деякої міри можуть змінюватися залежно від соціальних, політичних й економічних змін, але цей процес відбувається вкрай повільно.

3. Вони засвоюють дуже рано й використають дітьми задовго до виникнення ясних подань про ті групи, до яких вони ставляться».

Таким чином, усвідомлення людиною своєї приналеж­ності до чоловічого або жіночого гендеру - складний процес, пов'язаний із засвоєнням певної гендерної ролі, стереоти­пу, який традиційно асоціюється із жіночою або чоловічою соціальною функцією.

Концептуальні основи вивчення гендерних стереотипів, визначення й підходи, аналіз їхнього змісту й механізмів створення в соціокультурним у просторі розглядаються в багатьох дослідженнях. Однак визначення гендерних стереотипів залишається предметом дискусії.

ЛІТЕРАТУРА.

1.   Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие. Социально-психологические проблемы. – М.: Научная мысль, 1990. – 286 с.
2.   Берн Ш. Гендерна психология. – СПб.: пройм-ЕВРОЗНАК, 2001. – 452c.
3. Васютинський В.О.Чоловіче або жіноче чи і жіноче, і чоловіче? // Психолог. – 2003. - №35. – С.5-8.
4.   Донцов А.И., Стефаненко Т.Г. Социальные общественные стереотипы: вчера, сегодня, завтра // Социальная психология в современном мире: Учебное пособие для вузов. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – 288 с.
5.   Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. – СПб.: Питер, 2006. – 544 с.
6.   Каган В.Е. Стереотипы мужественности-женственности и образ «Я» у подростков // Вопросы психологии. – 1989. - №3. – С.17-20.
7.   Мещеркина Е.К. «Зазеркалье» гендерных стереотипов // «Вы и Мы». Альманах. Диалог российских и американских женщин. – 1997. - №1. – С.19-22.

ГЕНДЕРНЫЕ СТЕРИОТИПЫ

Существует огромное множество самых разных стереотипов, в том числе и гендерных – культурно и социально обусловленных  представлений о свойствах и нормах поведения мужчин и женщин. При этом гендерные стереотипы правомерно рассматривать с двух позиций: в мужском и женском самосознании, с одной стороны, и в коллективном общественном сознании с другой.