Психологічні ресурси в умовах війни

Виступ на засідання педагогічної ради

На тему: "Психолоогічні ресурси в умовах війни".

Доповідач: практичний психолог Гнідак Вікторія Олександрівна

У цей непростий час особлива увага приділяється психоемоційному стану дітей, створенню відчуття безпеки та підтримки для них. Однак не потрібно забувати про дорослих, які потребують цього не менше, а можливо навіть і більше, адже для того щоб допомогти дітям (в нашій ситуації учням) потрібно в першу чергу допомогти собі й відновити власні ресурси.

Тривога, апатія, дезорієнтація, страх, агресія - це ті негативні емоційні стани, які переживав, переживає і можливо буде переживати кожен з нас поки ситуація знову не повернеться до миру та спокою. Однак, як саме себе заспокоїти, де знайти ресурси для того щоб побороти себе? У цьому виступі я б хотіла висвітлити кільна порад, щодо того як боротися з негативними реакціями нашої психіки в умовах війни. Я сподівюся, кожен зможе знайти щось корисне й дієве для себе.

Почнемо з основного - усвідомлення того, що ми можемо контролювати, а що від нас абсолютно не залежить. Усвідомлення таких простих істин може позбавити нас від зайвих тривог, які регулярно псують нам життя в не залежності від того відбуваються воєнні дії чи ні. Виходячи з зазначеного, при хвилюванні спробуйте дати відповідь на елементарні запитання: "Чому я хвилююсь? Чи можу я на це вплинути?". Намагайтеся зосереджувати свої сили на тому, що ви можете контролювати або змінювати.

Складіть "абетку власних ресурсів". На кожну літеру алфавіту напишіть своє джерело задоволення. Ви можете оформити це в своєму робочому просторі та в разі необхідності використовувати щось із зазначеного списку для поращення власного емоційного стану.

 Спробуйте вести щоденник емоцій. Дана порада буде корисною для тих хто любить нотувати значимі події свого життя. Зокрема до аналізу емоцій (тобто: "Що я відчуваю сьогодні? Чому я це відчуваю? ") можна додати декілька речень вдячності за день який пройшов.

 Додайте в своє життя ритуали. Це може бути ранкова чашка чаю, посидіти наодинці декілька хвилин, йога, година спілкування, ранкова або вечірня прогулянка. Робітьте те, що можете собі дозволити в тих умовах, в яких знаходитеся. Головне в цей час ніяких новин або розмов про те що відбувається.

 Ще одна можливість заспокоїтися виконувати вправи. Наведу декількаа прикладів:

- "Метелик". Права рука на ліве плече, ліва рука на праве (утворюються так звані самообійми) і почергово постукуємо себе по плечах. Обійми самі по собі викликають ефект заспокоєння, а постукування відволікає від власних емоцій і зосереджує увагу на відчуттях тіла.

- "Водичка". Наливаємо стакан питної води. Повільно випиваєму її малесенькими ковтками, включаємо кран з прохолодною водю, вмиваємося, підставляємо почерзі лікті під струмінь так, щоб вода стікала з ліктя до долоні на пів хвилини для кожної руки й відчуваємо як поступово заспокоюємось.

-  "Масаж". Ще один дієвий спосіб розслабити напружені нерви та заспокоїтися. це може мути як власне розминання окремих частин тіла так і у вигляді вправи для початку робочого дня, що урегулює емоцйний стан. Можете стояти або сидіти як вам буде зручніше, починайте терти кінчик носа, далі легенько розітріть мочки вух, розітріть долоні, поплескайте себе по колінах. А на завершення погладьте себе по голові та посміхніться. Вправу можна проводити коло зеркала.

- "Релакс". Візьміть до рук щось м'якеньке, приємне на дотик. Зручно сядьте або за можливості ляжте й починайте легенько розминати річ в руках. Через доторки приємні відчуття передаюся імпульсами до кори головного мозку.

- Дихальна гімнастика.

- Регулярний сон.

- Фізичні вправи.

 Усе це допомогає врегулювати емоції та нормалізувати психічний стан. На останок  хотілось би сказати, все що ми робимо, все що приносить нам задоволення може стати нашим ресурсом і допомогти у професійній діяльності. Не перевантажуйте себе і свою психіку тими речами, які ви не можете контролювати. А також час від часу робіть інформаційну паузу, не перенасичуйте себе і тих хто вас оточує.