Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами в навчальних закладах

О.В.Мазунова,

психолог

Бердичівське професійно-технічне училище N4

ksushka0301@ukr.net

Психологічний  супровід дітей з особливими освітніми потребами в навчальних закладах

Визнання українським суспільством пріоритету загальнолюдських цінностей вимагає від освіти нового відношення до учнів з особливими потребами, вирішення питань їх соціалізації та інтеграції. У закладах освіти здійснюється психолого-педагогічний супровід дітей. Учням з особливими освітніми потребами створюється сприятливий мікроклімат для гармонійного розвитку і підготовки до професійної діяльності. Забезпечення психологічного супроводу учнів з особливими освітніми потребами є невід'ємною частиною розвитку сучасної освіти. Допомога в адаптації учнів з інвалідністю до умов навчання і надання їм підтримки можуть відбуватися тільки шляхом організації супроводу їх навчання і дотримання основних принципів гуманістичної педагогіки і психології.

Ключові слова: учні з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання, професійна освіта, психологічний супровід.

 Вчені дослідили такі аспекти,і як психологічний супровід учнів з особливими освітніми потребами (І. Томаржевська); виховання духовно-моральних цінностей в учнів з обмеженими фізичними можливостями (А. Хорошайло); інтеграція молоді з функціональними обмеженнями в сучасне середовище. Важливою проблемою для учнів-першокурсників з особливими освітніми потребами є їх інтеграція в колектив, пристосування навколишнього середовища, до їх потреб. Інтеграція інвалідів в соціальне середовище, підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці передбачає організацію роботи  їх соціально-психологічної реабілітації та психологічної підтримки у навчальних закладах. Інклюзія учня з інвалідністю в інтегроване освітнє середовище вимагає досить тривалого періоду адаптації. Перш за все, таким учням необхідно: інтегруватися в навчальний процес з його режимом, формами навчання, системою контролю знань; ознайомитися зі структурою навчального закладу, його традиціями;  соціалізуватися в колективі; пристосуватися до ритму учнівського життя і навчання, розкриття своїх здібностей і талантів. Багатьом учням з особливими освітніми потребами в навчальному закладі не вистачає достатньої уваги і підтримки з боку викладачів тому, що вони не вважають за потрібне повідомляти про свою хворобу. Деякі учні занадто гостро сприймають інвалідність і не хочуть, щоб через їх вади на них навішували ярлики. Такі учні вважають, що зі своїми проблемами впораються самостійно.

У ході супроводу визначено специфіку роботи: серед учнів не помічено порушень дисципліни; учні з особливими потребами, як правило, мають занижену самооцінк про себе, тому психолог може вплинути на позитивне сприйняття себе і своїх здібностей, сформувати позитивну «Я- концепцію» у кожного учня; особливої уваги потребує вироблення в учнів цієї групи навичок співпраці, колективної взаємодії. Для швидшої соціальної адаптації учні з особливими потребами мають навчитися співпрацювати з іншими учнями, враховувати інтереси і бажання інших людей, виконувати спільні дії; перш за все слід формувати самостійність, навички самообслуговування, культурної поведінки, привчати жити і працювати в колективі.

Робота з такими дітьми та їх батьками побудована на принципах:

1. Особистісно-зорієнтований підхід до учнів, батьків. Облаштування комфортних, безпечних умов .

2. Гуманно-особистісна повага до учня, членів його сім'ї, віра в них, формування позитивної «Я-концепції».

3. Психологічна допомога здійснюється з урахуванням провідного виду діяльності (у навчальній діяльності). Також необхідно орієнтуватися на той вид діяльності, яка є важлива для учнів . Фахівці психологічної служби допомагають учням у вирішенні низки проблем: низька самооцінка, невпевненість у собі; тривожність, наявність страхів, труднощі процесу комунікації; нестабільність психоемоційного стану; розбалансування саморегуляції; дезадаптація; почуття залежності від оточуючих; почуття безнадійності, приреченості . Психолог проводить під час супроводу таких учнів ряд необхідних психологічнихі заходів, а саме:

1. Психодіагностичний етап:

діагностика рівня розвитку: виявлення індивідуальних особливостей розвитку; рівня розвитку психічних процесів; діагностики соціальної зрілості, стилю        взаємодії педагогів і батьків; тестування та анкетування та батьків на предмет готовності до здійснення інклюзивного навчання об»єктивне оцінення      особливостей сім'ї, в якій виховується учень.

2.Оформлення документації для здійснення психолого-педагогічного  супроводу учня з особливими потребами:

психологічна картка    індивідуального супроводу ; карта реабілітації; карта    здоров’я  та розвитку; щоденник спостереження за станом здоров’я  і поведінкою дитини.

3.Психолог розробляє та впроваджує  затверджену індивідуальну програму навчання і розвитку з рекомендаціями для педагогів і батьків, розроблених за участю різних фахівців (лікаря, психолога, соціального педагога).

4. Моніторинг проведеної роботи,  надає можливість налаштування  таких методів: визначення ефективності виховного процесу, системи відносин його учасників; соціально-психологічного спостереження за системою колективно-групових взаємовідносин., психологічного стану учнів і їх батьків; медичного відстеження динаміки стану здоров'я учня, який має особливі потреби.

5.Розробка шляхів корекції можливих негативних наслідків: спланувати форми, методи, прийоми роботи з учнями та їх батьками; індивідуальні та групові психолого-педагогічні програми супроводу, які виявляють відповідні проблеми; відстеження результативності впроваджених змін. Психологічне дослідження властивостей особистості здійснюється шляхом діагностичної роботи за допомогою відповідних психодіагностичних методик. Вона передбачає перший діагностичний зріз, мета якого виявити рівень розвитку досліджуваної властивості особистості, і другий діагностичний зріз, який показує ефективність корекційної роботи. Для дослідження властивостей особистості підбирається мінімум три психодіагностичні методики, що використовуються як в першу, так і під час наступних діагностичних зрізів. При психолого-педагогічному супроводі учнів з особливими освітніми потребами використовуємо такі методи обстеження: вивчення документації; метод бесіди; аналіз результатів діяльності; метод спостереження; метод експерименту; метод тестування. Коррекційний напрямок роботи психолога включає в себе систему заходів, спрямованих на корекцію особистісних проявів поведінки і розвиток особистості учня за допомогою спеціальних засобів психологічної корекції (індивідуальні корекційні заняття, тренінги, ділові ігри). У роботі з учнями з особливими освітніми потребами в рамках групової роботи використовують тренінги. Консультаційна робота здійснюється в межах індивідуальних консультацій учнів з інвалідністю з метою вирішення особистих проблем. Психологічне консультування передбачає кілька етапів:

 На першому етапі основне завдання це встановлення контакту з тим, хто проводить консультації.

 - Другий етап психолог проводить професійний психологічний аналіз проблеми клієнта.

-  На третьому етапі формалізація мети консультації, визначення її кінцевих результатів, в обов'язковому порядку повинні бути прийняті клієнтом.

 -  Четвертий етап власне рішення проблеми.

  - П'ятий етап підведення підсумків консультації.

Консультація може проводитися як в індивідуальній, так і в груповій формах. У роботі з такими студентами застосовуємо такі методики корекції: арт-терапія, пісочна терапія, музикотерапія, танцювальна терапія, фототерапія, орігамі, казкотерапія..

Прогнозований результат впровадження даного алгоритму психологічного супроводу забезпечить системний супровід психологом учнів з особливими освітніми потребами, формування у таких учнів позитивної «Я концепції», успішної соціалізації та інтеграції в учнівське середовище.