Психологічний супровід становлення емоційної децентрації дошкільника

Про матеріал
Метою роботи практичного психолога щодо сприяння гармонійному розвитку дитини є створення системи психологічного супроводу розвитку її емоційної сфери, залучення педагогів та батьків задля формування в дитини емоційної децентрації.
Перегляд файлу

Психологічний супровід становлення емоційної децентрації дошкільника

Метою роботи практичного психолога щодо сприяння гармонійному розвитку дитини є створення системи психологічного супроводу розвитку її емоційної сфери, залучення педагогів та батьків задля формування в дитини емоційної децентрації.

Це передбачaє розв’язання таких завдань:

- актуалізувати проблему емоційного розвитку дошкільників;

- забезпечити системність та послідовність емоційного розвитку дошкільників, що сприяє формуванню основних новоутворень їхньої емоційної сфери;

- сприяти психологічній просвіті педагогів та батьків щодо питання емоційного розвитку дошкільників;

- створити в дошкільному навчальному закладі умови для емоційного комфорту та гармонійного емоційного розвитку дошкільників, а також методи і форми їх реалізації, аби сприяти формуванню в них емоційної культури, зокрема емоційної децентрації;

- приділити особливу увагу методaм і формaм роботи, спрямованим на розвиток у дітей дошкільного віку емоційної децентрації.

Спостереження є провідним методом в арсеналі практичного психолога, який працює з дітьми дошкільного віку. Регулярне спостереження дає змогу оцінити емоційний стан кожної дитини під час перебування в дитячому садку, а також з’ясувати особливості її емоційного розвитку.

Під час спостереження можна виявити причини емоційного неблагополуччя дитини. Воно дає змогу визначити, в яких ситуаціях дитина почувається комфортно, в яких зазнає певних труднощів, що негативно впливають на неї.

Окрім цього, спостереження показує фахівцю його власні прорахунки. Це допомагає зрозуміти причини утрудненої взаємодії з дитиною, відтак знайти способи їх подолання.

Спостерігаючи за дитиною, практичний психолог звертає увагу на її емоційні прояви. Аби отримати адекватні результати спостереження, фахівець має дотримуватися таких вимог:

- проводити спостереження в природній для дитини ситуації: у групі, на прогулянці, коли дитина приходить в дитячий садок або йде додому;

- приховувати факт спостереження, замаскувавши його діловими цілями;

- враховувати зовнішні обставини, що супроводжують спостереження, а також суб’єктивні дані, пов’язані безпосередньо з дитиною, її здоров’ям тощо;

- проводити систематично, адже одноразове спостереження не може дати достовірних даних;

- порівнювати різні епізоди спостереження.

Із дітьми проводиться комплексне діагностування (первинне, вторинне): Методика вивчення емоційного стану (О.Кучерова), проективна методика «Кактус» (А.М. Панфілова).

Аби уникнути суб’єктивності під час оцінювання, малюнкові методики застосовують лише в комплексі з іншими методиками та основними методами психології – спостереженням та експериментом. Комплексний підхід дає змогу отримати детальну і водночас узагальнену характеристику особистості, визначити можливі проблеми, а також підтвердити дані інших методик.

На основі отриманих результатів формуються корекційні групи.

Формування в дітей навичок саморегуляції емоційного стану відбувається шляхом обговорення та обігравання. Діти знайомляться зі способами  адекватного вираження гніву, гармонізації емоційного стану.

Задля розвитку вміння сприймати та розуміти емоції інших проводяться з дошкільниками спільне обговорення ситуацій, коли людина може відчувати певну емоцію, малювати на цю тему («Радість – це…», «Сумно, коли…» тощо), варто зачитувати дітям думки та висловлювання інших дітей із цього приводу, розглядати тематичні картинки, обговорювати їх, визначати настрій зображених на них персонажів, програвати з дітьми певні сюжети  тощо.

Також особлива увaга відводиться на розвиток у дітей здатності до емпатії та співпереживання. Із цією метою з дошкільниками проводяться тематичні бесіди.

Вихователі взаємодіють із конкретною групою дітей щодня впродовж кількох років. Вони мають змогу бачити природні реакції кожної дитини в життєвих ситуаціях. Тож практичному психологу доцільно співпрацювати з педагогами стосовно досвіду роботи з дітьми. Задля цього можна застосовувати методи анкетування, бесіди.

Плекати емоційний розвиток дитини – основне завдання близьких дорослих. Тож задля психологічної просвіти педагогів проводяться семінари, консультації з питань різних порушень в емоційному розвитку дітей (за результатами діагностування, за запитом).

Із батьками також проводимо тренінги, консультації з питань порушень емоційного розвитку дітей. У батьківських куточках груп розміщено тематичні буклети з порадами щодо сприяння гармонійному емоційному розвитку дитини.

Під час консультаційної роботи з батьками дітей старшого дошкільного віку значна увага приділяється питанню психологічної готовності дитини до школи, зокрема готовності її емоційної сфери, що передбачає сформованість емоційної децентрації дитини.

 

 

Модель психологічного супроводу емоційного розвитку дошкільників

Із дітьми

Із педaгогами

Із бaтькaми

- Спостереження за емоційними проявами дитини в період адаптації задля визначення рівня її емоційного комфорту під час перебування у групі дошкільного навчального закладу;

- Анкетування педагогів усіх вікових груп задля визначення найбільш характерних для кожної дитини емоційних проявів;

- Діагностування (первинне та вторинне) емоційної сфери дітей старшого дошкільного віку, рівня розвитку емоційної децентрації та інших показників емоційної культури;

- Психологічний супровід дитини в період адаптації до умов дошкільного закладу;

- Корекційна та розвивальна робота за результатами діагностування, спрямована на корекцію негативних проявів в емоційній сфері дітей усіх вікових груп.

- Психологічна просвіта (інформаційні повідомлення, семінари, семінари-практикуми, тематичні папки, тематичні буклети з питань емоційного розвитку дітей дошкільного віку тощо).

- Психологічне консультування з питань різних порушень в емоційному розвитку дітей дошкільного віку (за результатами діагностування, за запитом, відповідно до плану).

- Психологічна просвіта (інформаційні повідомлення, семінари-практикуми, тренінги, тематичні буклети із питань емоційного розвитку дитини дошкільного віку тощо).

- Психологічне консультування з питань різних порушень в емоційному розвитку дітей дошкільного віку (за результатами діагностування, за запитом).

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Ганночка Дарія Олександрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
8 квітня 2021
Переглядів
749
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку