Психологічний тренінг для вчителів на тему "Як емоційно не "згоріти" на роботі?

Як емоційно не  «згоріти» на роботі?

Психологічний тренінг для вчителів

 Внукова Світлана Анатоліївна

      практичний психолог Харківського ліцею № 141 

Мета: ознайомити педагогічних працівників з особливостями професійного та емоційного вигорання педагога; розвивати вміння та навички подолання негативних наслідків стресових ситуацій; сприяти емоційному розвантаженню.

Обладнання:  плакат «Дерево очікувань», маркери, клейкі стікери у формі листочків або фруктів, бланки тестів, роздатковий матеріал з рекомендаціями.

Хід тренінгу

І. Вступна частина

Вправа «Знайомство»

Мета: сприяти саморозкриттю учасників та створення позитивної атмосфери.

Інструкція: Дайте характеристику собі через метафору: «Якби я була (був) квіткою (був би)….». Опишіть сорт, величину, колір, запах, де росте ваша квітка тощо.

Психолог: Отже, ми з вами більше дізналися одне про одного. Я пропоную продовжити наш тренінг.

Сьогодні ми поговоримо про емоційне вигорання, про причини виникнення такого явища. Питання ментального здоров’я в нашому шкільному середовищі є дуже актуальним, і нам потрібно навчитися правильно його розв’язувати.

Вправа «Дерево очікувань»

Мета: навчити учасників визначати власні очікування, ставити мету заняття

Психолог: Пропоную вам висловити ваші очікування щодо тренінгу, написати їх на стікерах і, презентуючи їх по черзі, прикріпити на наше дерево. (малюнок дерева прикріплено заздалегідь на дошці)

Ось наше дерево вкрилося листочками, стало красивим, а ми йдемо далі.

ІІ. Основна частина

Інформаційне повідомлення

М. Монтегю сказав: «Виразки шлунку виникають не від того, що ви їсте, виразки виникають від того, що з’їдають вас». Ці слова сміливо можна віднести до професії педагога.  Адже професійна діяльність педагога в усі часи була однією з найбільш емоційно напружених. Це пов’язано з великою кількістю непередбачуваних та неконтрольованих комунікативних ситуацій з нерегламентованим режимом роботи, з високою мірою особистісної відповідальності вчителя.  Педагоги постійно знаходяться в емоційно насиченій атмосфері під час інтенсивного й тісного спілкування з учнями, батьками, колегами, що призводить до емоційного вигорання.

Емоційне вигорання - синдром, який розвивається під впливом хронічного стресу і постійних навантажень і призводить до виснаження емоційно-енергетичних і особистісних ресурсів людини.

Виникає в результаті накопичення негативних емоцій, без "розрядки" або "визволення" від них. Це захисна реакція організму на стрес, який виникає, якщо немає способу звільнитися від негативних емоцій.

Особливою проблемою емоційного вигорання є невміння регулювати свій емоційний стан.

Давайте ж спробуємо дізнатись чи існує проблема емоційного вигорання саме у вас. 

Вправа:  «Розібратися в собі»

Інструкція: Іноді самій людині буває складно зрозуміти, у чому справа: дійсно у вигоранні чи у неправильному виборі професії. Якщо й ви сумніваєтесь, пройдіть простий тест і розберіться у собі. Оберіть у кожному рядку твердження, з яким ви більше згодні. Потім підрахуйте, у котрій з колонок більше відповідей.

Більше А. У вас професійне вигорання. Ви успішні на своєму місці, але вам потрібен відпочинок, щоб зрозуміти, куди рухатись. Після відпустки з тотальною зміною обстановки подумайте: чи можете ви отримувати задоволення на теперішньому робочому місці (можливо, в іншому місці ви

почуватиметеся краще), підвищити кваліфікацію чи почати займатися чимось новим. Вам просто потрібні зміни і підтримка більш досвідченої людини чи психолога, який знайомий з цією проблемою.

Більше Б. Робота для вас –далеко не головне, принаймі, теперішня робота. Це не означає, що потрібно з гордістю хлопнути дверима. Але ви повинні розуміти, що симптоми, схожі на професійне вигорання, у вас виникають через те, що ви віддали б перевагу зайнятись чимось іншим. Можливо, це

навіть не інша професія, а сім’я, або мистецтво. Професійного вигорання у вас немає, але може початися депресія, якщо ви не реалізуєте свій потенціал у тому, що пасує вам.

Вправа: «Психологічна рівновага»

Інструкція: Пропоную визначити свою психологічну врівноваженність.

Дайте відповідь на запитання одним із трьох способів:

• «так, безумовно» (З бали),
• «так. але не дуже» (1 бал),
• «ні, у жодному фазі» (0 балів)

 Після відповідей підсумуйте бали.

Чи дратує вас:

1 . Зім’ята сторінка газети, яку ви хочете прочитати?

2. Не надто молода жінка, вдягнена, як юна дівчина?

3. Надмірна близькість співрозмовника під час бесіди?

4. Жінка, яка. палить на вулиці або в громадському місці?

5. Людина, що кашляє у ваш бік?

6. Що хтось гризе нігті на ваших очах?

7. Що хтось сміється невлад?

8. Що хтось намагається вчити вас, що і як робити?

9. Що кохана дівчина (хлопець) завжди запізнюється?

10. Що в кінотеатрі той, хто сидить попереду, весь час крутиться і розмовляв?

11. Що вам переповідають сюжет роману, який ви тільки збираєтеся прочитати?

12. Що вам дарують непотрібні речі?

13. Голосна розмова в громадському транспорті?

14. Надто сильний запах парфумів?

15. Людина, яка жестикулює під час розмови?

16. Колега, який часто вживає іноземні слова?

Понад 38. Ви не належите до числа терплячих і спокійних людей. Вас дратує майже все. Ви легко втрачаєте рівновагу. Це розхитує вашу нервову систему, посилюючи непорозуміння з оточуючими.

Від 13 до 38. Ви належите до найпоширенішої групи людей, яких дратують тільки дуже неприємні речі. Не драматизуючи повсякденні негаразди, ви здатні легко забувати про них.

Менш ніж 13. Ви достатньо спокійна людина й дивитеся на життя реально. Вас не так вже й просто вивести з рівноваги. А це – «страховка» від стресу. Вправа: «Прихований стрес»

Відзначте приклади, які вас найбільше дратують:

• Хочете зателефонувати, але на лінії постійно зайнято.
• Коли хтось без упину дає вам поради.
• Помічаєте, що хтось стежить за вами.
• З кимось розмовляєте, а хтось постійно втручається у вашу розмову.
• Хтось перериває хід ваших думок.
• Хтось без причини підвищує голос.
• Погано почуваєтеся, якщо бачите комбінацію кольорів, які, на вашу думку, невдало поєднані.
• Вітаєтеся з кимось і не відчуваєте у відповідь, що людина привітна до вас.
• Розмовляєте з людиною, яка все знає «краще» за вас.

Якщо вас дратує більше п'яти ситуацій, це означає, що неприємності кожного дня впливають на ваш нервовий стан, ви близькі до стресу, або агресії.

Інформаційне повідомлення

Психолог: Факторами, які впливають на вигорання є індивідуальні особливості нервової системи і темпераменту. Швидше «вигорають» працівники з слабкою нервовою системою і ті, індивідуальні особливості яких не поєднуються з вимогами професій типу «людина-людина.

Синдром виявляється у

• депресивному стані;
•  почутті втоми і спустошеності;
• втраті здатності бачити позитивні наслідки своєї праці;
• негативній настанові щодо роботи і життя в цілому.

Синдром вигорання включає в себе три основні складові:

- емоційну виснаженість; (під емоційною виснаженістю розуміється відчуття спустошеності і втоми, викликане власною роботою.)

- редукцію професійних досягнень. (редукція професійних досягнень —

виникнення у працівників почуття некомпетентності в своїй професійній сфері, усвідомлення неуспішності в ній).

- деперсоналізацію; (під деперсоналізацією (дегуманізацією) розуміють— цинічне відношення до роботи та до її об'єктів. Зокрема, в соціальній сфері при деперсоналізації виникає байдуже, негуманне, цинічне відношення до людей, з якими працюють)

Пропоную виконати вправи, які допоможуть покращити емоційний стан.

Вправа «Обіймашки»

Мета: отримати емоційну підтримку через тілесний контакт.

Інструкція: Зараз ми з вами спробуємо обійнятися всі разом. Спочатку обіймуться двоє, тепер до них доєднається третій, четвертий…..Так буде до моменту, поки всі не об’єднаються в одних великих обіймах. Давайте починати!

Вправа «Дерево та лось»

Мета: емоційне та фізичне розвантаження.

Об’єднуємо групу в пари. Один з пари – лось, другий – дерево.

Інструкція: Дерево міцно тримається в землі, а лось бажає почесати спинку, боки та роги об дерево, пободати, пощипати його. Починайте! Потім поміняєтеся ролями!

Вправа «Солдатики»

Мета: глибоке розслаблення, зняття напруги та стресу.

Інструкція: Зараз ми будемо експериментувати! Будемо змінювати відчуття сильної напруги та безмежного розслаблення. За командою «Солдати!» - вирівнятися та сильно-сильно напружити всі м’язи, не рухатися і не розмовляти. За командою «Відбій!» - розслабитися і хитатися як маріонетки на мотузках. Коли будемо хитатися можна розмовляти. Повторити декілька разів. 

Вправа «Безпечне місце»

Мета: зняття емоційної напруги, навчитися створювати приємні відчуття та образи.

Інструкція: Сядьте зручніше, заплющіть очі. Дихайте вільно. Уявіть місце де ви почуваєте себе спокійно, безпечно, щасливо. Це може бути реально існуюче місце або те, яке ви вигадаєте. Ви сидите, лежите або стоїте в цьому чудовому місці.  

Подивіться у всі боки та запам’ятайте, що ви бачите. Запам’ятайте все у дрібних деталях. Подивиться на кольори, які вас оточують. Доторкніться до предметів, які оточують вас.

 Тепер подивіться далеко вперед. Що там видно? Які там кольори, тіні?

 У своєму особливому місці ви почуваєтеся спокійно та впевнено. Уявіть, що ви стоїте на землі босоніж. Запам’ятайте ці відчуття. Починайте тихенько йти вперед та запам’ятовуйте все, що бачите навкруги. Що ви чуєте? Можливо це легкий вітерець? Або звуки моря? Або спів пташок? Світить сонечко. Відчуйте на своєму тілі його тепло. Які запахи ви відчуваєте? Моря? Або квітів? Або вашої улюбленої їжі? У вашому особливому місці ви можете слухати, відчувати та бачити речі, які вам приносять задоволення. Ви спокійні та щасливі.

 Раптом поруч з’являється хтось. Цей хтось сильний та прийшов, щоб вам допомогти. Уявіть, що ви удвох неспішно гуляєте та дивитись навкруги. Ви щасливі бути поруч із ним. Це ваш друг та помічник. Він може розв’язати всі ваші проблеми. Подивіться навкруги іще раз. Запам’ятайте свої почуття. Ви зможете завжди повернутися сюди. Ваш помічник завжди буде тут, де б ви не були. Приготуйтесь  повернутися зі свого особливого місця. На рахунок один…два…три.

ІІІ. Заключна частина

Психолог: Ви пережили цілу низку емоцій, сподіваюся, що позитивних. Сильні позитивні емоції, як і негативні, несуть стрес для нашої нервової системи. Ігнорування емоцій може принести користь, але їх постійне блокування може принести шкоду здоров’ю. Існують такі способи спрямованої профілактики синдрому емоційного вигорання:

- намагатися розраховувати й обдумано розподіляти свої навантаження;

- вчитися переключатися з одного виду діяльності на інший;

- простіше ставитися до конфліктів на роботі;

- не намагатися бути кращим завжди й у всьому.

Візміть до уваги наступні рекомендації (роздаємо роздатковий матеріал з рекомендаціями)

Вправа «Повернення до очікувань»

Мета: з’ясувати чи справдилися сподівання учасників, дізнатися з яким настроєм завершено тренінг.

•                   Чи справдилися ваші очікування? Якщо так, то нехай ваші листочки (фрукти) і надалі прикрашають наше дерево. Якщо ні, підійдіть і перенесіть ваш стікер на землю біля дерева.

Притча «Прямуй своїм шляхом»

На завершення нашої зустрічі я хочу розповісти вам притчу.

 «Один із учнів спитав Майстра:

• Якщо мене хтось ударить, що я маю робити?

Майстер відповів:

• Якщо на вас із дерева впаде суха гілка й ударить вас, що ви маєте робити?

Учень сказав:

• Що я буду робити? Це ж проста випадковість, збіг, що я виявився під деревом, коли з нього впала суха гілка.

Учитель сказав:

• Так, робіть те саме. Хтось був божевільний. Був у гніві й ударив вас. Це все одно, що гілка з дерева впала на вас. Нехай це вас не тривожить, просто прямуйте своїм шляхом далі.»

Отже, важливо навчитись звертати увагу на позитивні моменти життя і вміти бути вдячними за них. Негативне запитання «За що?» бажано перетворювати на позитивне «Для чого?». Для чого у моєму житті з'явилась та чи інша неприємна ситуація? Які висновки я маю з неї зробити? Чого я маю в цій ситуації навчитись?

Якщо з таких позицій підходити до життєвих ситуацій, то вони перестають сприйматися як проблеми, і життя починає сприйматись як школа, де події і ситуації складаються таким чином, щоб ми могли навчитись саме тому, що нам потрібно.

Використана література.

1.               Деркач О.О. Педагогіка творчості: Арт-терапія та казкотерапія на допомогу вчителю, вихователю, практичному психологу: Навчально-методичний посібник. – Вінниця,  ВДПУ, 2009. – 88.
2.               Качур О. Профілактика професійного вигорання у закладах освіти // Психолог, №40 (424), жовтень, 2010. – с.3-7.
3.               Назарчук Н. Психічне здоров’я педагога // Психолог.- 2006. - № 31-32.
4.               Професійні захворювання та їхня профілактика / упоряд. А.В.Флобойм. – К.: Шк. Світ, 2011. – 104 с. – (Бібліотека “Шкільного світу”).
5.               http://vashpsixolog.ru