Психолого-педагогічні засади формування життєвих компетентностей у дітей з інтелектуальними порушеннями як передумова їх соціалізації у спеціальній школі

Про матеріал
Одним із пріоритетних завдань системи спеціальної освіти є забезпечення необхідного рівня соціалізації учнів з обмеженими можливостями здоров’я. Загальновідомо, що соціалізація є складним і тривалим процесом придбання дитиною з психофізичними вадами соціального статусу суспільного індивіда, всебічного формування його особистості, адаптації до навколишнього середовища та громадського життя. Соціалізація має ґрунтуватися на засвоєнні школярами відповідних форм поведінки з поступовим переходом до самостійної реалізації їхніх особистісних установок у процесі поетапного «культурного зростання» (за Л.С.Виготським). Тому повноцінна соціалізація вихованців спеціальних загальноосвітніх шкіл супроводжується такою організацією корекційної-педагогічного процесу, що забезпечує розвиток в учнів самостійності, здатності до самоорганізації, саморозвитку, самовиховання.
Перегляд файлу

Психолого-педагогічні засади формування життєвих компетентностей у дітей з інтелектуальними порушеннями як передумова їх соціалізації у спеціальній школі

Одним із пріоритетних завдань системи спеціальної освіти є забезпечення необхідного рівня соціалізації учнів з обмеженими можливостями здоров’я. Загальновідомо, що соціалізація є складним і тривалим процесом придбання дитиною з психофізичними вадами соціального статусу суспільного індивіда, всебічного формування його особистості, адаптації до навколишнього середовища та громадського життя. Соціалізація має ґрунтуватися на засвоєнні школярами відповідних форм поведінки з поступовим переходом до самостійної реалізації їхніх особистісних установок у процесі поетапного «культурного зростання» (за Л.С.Виготським). Тому повноцінна соціалізація вихованців спеціальних загальноосвітніх шкіл супроводжується такою організацією корекційної-педагогічного процесу, що забезпечує розвиток в учнів самостійності, здатності до самоорганізації, саморозвитку, самовиховання [1].

За означенням, прийнятим XX сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО, освіта – це процес і результат удосконалення здібностей і поведінки особистості, при якому вона досягає соціальної зрілості та індивідуального зростання. Враховуючи зазначене, загальну освіту слід розглядати, як таку, що дає знання, прищеплює уміння та навички, потрібні кожній людині у повсякденному житті [2].

Виховання дитини у спеціальних навчальних закладах – це одна з важливих соціальних проблем. Особливо якщо це стосується спеціального навчального закладу, в якому виховуються та здобувають освіту діти з порушеннями інтелекту. У цьому разі проблема профільного навчання та його організація у спеціальному навчальному закладі для дітей із порушеннями розумового розвитку набуває особливого значення [4].

Особливого значення набуває цілеспрямована робота педагогічного колективу щодо формування життєвої компетентності школяра, його особистості, соціально-психологічної реабілітації, трудової  адаптації, успішної соціалізації в суспільстві, яка відповідала б існуючим інноваціям та сприяла осучасненню традиційних підходів у підготовці учнів до самостійного життя. Виходячи із зазначеного було вирішено запровадити експериментальне багаторівневе навчання спеціального навчального закладу, в якому учні здобувають базову (підготовчий – 9 класи) та професійно-технічну освіту.

Отже, з початку 2016 року робота колективу Комунального закладу «Богодухівський спеціальний навчально-виховний комплекс» була підпорядкована реалізації експериментальної роботи регіонального рівня «Проектування багаторівневого освітнього середовища навчально-виховного комплексу як умова формування життєвої компетентності вихованців з особливими освітніми потребами».

Метою експерименту була організація професійно-трудового навчання дітей з інтелектуальними порушеннями на засадах системної предметно-практичної діяльності у поєднанні з комплексною реабілітацією, формуванням показників життєвої компетентності, мотивації до праці, усвідомленого засвоєння ними знань, вироблення та закріплення професійних умінь і навичок, їх практичного використання.

За гіпотезою дослідно-експериментального дослідження, проектування багаторівневого профільного навчання дітей з інтелектуальними порушеннями на базі спеціального навчально-виховного комплексу з урахуванням індивідуальних особливостей їх психічного розвитку буде сприяти формуванню компонентів життєдіяльності особистості, яка необхідна для успішної адаптації та самореалізації в соціумі.

Сутність нашої науково-дослідної роботи полягає в розробленні науково  обґрунтованої моделі багаторівневого освітнього середовища, що реалізується в системі профільного навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку,  за сільськогосподарським напрямом на базі навчально-виховного комплексу, як умови оптимальної професійної самореалізації таких дітей, інтеграції їх у суспільство та  апробації розробленої моделі в практиці діяльності освітнього закладу зазначеної категорії.

Професійно-технічне навчання забезпечує  одержання випускниками свідоцтва про присвоєння робітничої  кваліфікації «Плодоовочівник», «Тваринник», «Озеленювач», «Квітникар» та працевлаштування на підприємствах. З 2015 року отримана ліцензія робітничої кваліфікації «Муляр». Професійна підготовка кваліфікованих робітників із заявлених професій забезпечується розробленими навчально-методичними, наочно-дидактичними матеріалами та необхідною матеріально-технічною базою. Авторським колективом Богодухівського СНВК розроблено та апробовано: авторські програми (спецкурс) з взуттєвої справи та швейної справи для 5-9 класів; програму «Соціально-побутове орієнтування» для учнів груп професійно-технічного  навчання; програму «Сільськогосподарська праця» для учнів 5-10 класів; програму «Трудове навчання для початкової ланки» (1 – 4 класи); модифікована програма «Квітникарство» (10 клас); посібник з трудового навчання (сільськогосподарська праця) для 7 – 9 класів; посібник «Розмноження овочевих культур»; методичні рекомендації  «Трудове виховання як один з основних компонентів формування особистості»,  «Профорієнтаційна робота» для учнів-випускників школи; довідник «Народознавство у повсякденному житті» та інші [3]. Матеріально-технічна база включає: навчальні кабінети професійно-теоретичної підготовки, лабораторії для практичних занять, навчальне господарство (поля, ферма, теплиці, сад).

I:\фото моделі\модель початкова — копия.jpg

Мал.1 Модель багаторівневого освітнього середовища.

Методичною основою професійно-трудової реабілітації є інтеграція принципів, методів, засобів та індивідуальних форм виховної роботи, психологічної підтримки та соціального супроводу є підґрунтя до розроблення та запровадження в практику діяльності навчально-виховного комплексу інноваційних форм формування життєвих компетенцій шляхом професійно-трудової реабілітації, що й відображено в моделі  багаторівневого освітнього середовища (мал.1).

Структурно модель представлена інтегративними за діяльнісною спрямованістю межами що є змістовними напрямками діяльності навчально-виховного комплексу. Такими межами, відповідно до специфіки контингенту дітей, що перебувають у комплексі, специфіки їхнього психофізичного розвитку є простово-часовий, управлінський, ціннісно-орієнтований та функціонально-діяльнісний блоки. В свою чергу блоки диференціювалися за підструктивними напрямками, що визначали складнодиференційований характер професійно-трудової реабілітації та підвищення ефективності використання у відношенні до кожного конкретного учня комплексу.

Змістовним наповненням функціонально-діяльнісного блоку є навчально-виробнича практика та професійно-трудове навчання.

Професійно-трудове навчання в умовах навчально-виховного комплексу розпочинається вже з перших днів перебування учня в комплексі. Першочергово учнів привчають до праці шляхом виконання ними, від простого до складного, відповідно до віку, трудової діяльності на закріплених територіях. Поряд з практичною діяльністю з учнями проводиться низка профорієнтаційних заходів, зокрема: бесіди, виховні години, практичні заняття, які також проводяться спільно з районним центром зайнятості. Формування уявлення у вихованців про багатогранність професій та пропагування цінностей професій сільськогосподарської направленості, сприяння їхньому емоційно-ціннісному ставленню до життя через професійну діяльність спрямовано на формування життєвої та професійно-трудової компетентності цих дітей уже в системі навчально-виховного комплексу. 

Навчально-виробнича практика виконує функцію закріплення теоретичних знань учнів та сприяє набуттю ними практичних професійних навичок. Здебільшого основними формами цього виду навчально-практичної діяльності було обрано проведення індивідуальних занять та уроків виробничого навчання і проходження учнями виробничої практики на створених робочих місцях на власному навчальному господарстві. База власного господарства навчально-виховного комплексу включає: поля, ферму, сад та теплиці (де учні вчаться вирощувати квіти, розсаду овочів, саджанці плодових кущів та дерев; доглядати за тваринами).

Змістовне наповнення просторово-часового блоку визначається багаторівневим навчальним середовищем, його взаємообумовленістю з тривалістю навчання в комплексі та специфікою соціокультурного та спеціального освітнього середовища в якому відбувалося становлення особистості дитини.

Поряд з навчально-виховною діяльністю та професійною підготовкою вагомого значення у  формуванні усвідомленої  соціальної поведінки набуває  проходження учнями індивідуальної виробничої практики на базі власного навчального господарства з самостійним перебуванням  в однокімнатній квартирі, що розташована  на території закладу.

Змістовним наповненням ціннісно-орієнтованого блоку виступило соціальне, компетентнісне та психолого-педагогічне проектування. Так, сутність соціального проектування визначається шляхом формування в учнів усвідомлення призначення праці та розвиток навичок з організації власного дозвілля та спілкування. Практика навчання вихованців навичкам конкретної роботи краще безпосередньо реалізується у професійно-виробничій діяльності: вирощування різноманітних культур, догляд за посівами, при збиранні врожаю, роботі на фермах, при створенні власноруч матеріальних цінностей.

Також інтеграція соціокультурного та спеціального освітнього середовища забезпечується організацією змістовного дозвілля, а саме екскурсіями (поїздки до театрів, кінотеатрів, музеїв, на виробництва та підприємства, у торгові центри); участю у спортивних змаганнях на батьківщині та за кордоном (Туреччина, Польща, Італія, Китай, Югославія).

Компетентісне проектування спрямоване на забезпечення формування у вихованців ключових життєвих компетентностей: соціальної  (уміння повноцінно жити в суспільстві, брати на себе відповідальність, приймати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити із життєвих ситуацій, сприймати діяльність демократичних інститутів суспільства), комунікативної (уміння спілкуватись усно та писемно рідною та іноземними мовою), інформаційної (уміння отримувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел), громадської (уміння усвідомлено, відповідально і ефективно користуватися громадськими правами і свободами, виконувати обов’язки  громадянина, займати активну громадську позицію, поділяти цінності демократичного суспільства, бути патріотом своєї Батьківщини, шанобливо ставитися до народів і культур інших країн), побутової (володіння елементарними навичками побутового обіходу (готування іжи, прання, прибирання, знання гігієнічно-санітарних норм, техніки безпеки при роботі з струмовими, газовими приладами тощо), професійної (вміння самостійно опановувати новий навчальний матеріал, поповнювати професійні знання та тягнутись до професійного самоудосконалення), мотиваційної (наявність невикривлених ціннісних орієнтацій).

Психолого-медико-педагогічне проектування забезпечується діяльністю шкільної психолого-медико-педагогіяної комісії, призначення якої у вивченні психофізичних та особистісних особливостей учнів, визначенні найбільш адекватного профілю навчання й комплектування навчальних груп; у систематичному проведенні обстежень профілактичних заходів з учнями, які мають порушення поведінки; у вивчені учнів, які вступають до навчально-виховного комплексу.

Змістовне наповнення управлінського блоку забезпечується педагогічним керівництвом та учнівським самоврядуванням. Управлінська діяльність учнівським колективом здійснюється педагогами за допомогою збору та аналізу інформації про учнівський колектив; планування й організації впливів метою яких є його удосконалення й оптимальний вплив на їхню особистість; контролю і корекції, спрямованих на альтернативний розвиток колективу і кожного учня шляхом використання методики вивчення колективу з оцінки та обрання ефективних засобів педагогічного впливу на навчальні, виховні, трудові, професійні та виробничі ситуації.

  Навчальний заклад намагається керуватися інтересами й потребами дітей, які там не лише вчаться, а й живуть повноцінним і духовним життям.    Вже багато років поспіль в нашій школі існує дитяча організація «Сузір’я». І саме через шкільне самоврядування відбувається процес підготовки майбутніх активних громадян нашої держави, із глибоко усвідомленою життєвою позицією, почуттям національної самосвідомості, які б змогли розв'язувати щоденні завдання, приймати власні рішення.

В ході професійно-трудової реабілітації соціально-психологічна служба супроводжує всі ланки навчально-виховного процесу. Забезпечення якісного психологічного супроводу процесу навчання учнів, підбір методик профільного навчання та особистісно-орієнтованої професійної орієнтації, науково-методичне і практичне забезпечення корекційно-розвивальної роботи, супровід орієнтації виховної роботи на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в учнівському середовищі, превентивну освіту, здійснення соціально-педагогічної реабілітації учнів, які перебували у складних життєвих обставинах прискорює процес реабілітації вихованців навчально-виховного комплексу.

Очікуваними результатами експериментальної роботи є розв’язання проблеми становлення особистості дитини з інтелектуальними порушеннями, її адаптації та соціалізації шляхом апробації в практиці діяльності навчально-виховного комплексу моделі багаторівневого освітнього середовища, можливість визначити, що професійно-трудова реабілітація є узгодженою системою діяльності освітньої установи, навчально-виховного, трудового та професійного процесів, що забезпечують становлення особистості такої дитини та формування в неї адаптивності як особистісної властивості. Також даний комплекс заходів соціально-трудової реабілітації має забезпечити конкурентоспроможність дітей з особливостями психофізичного розвитку на ринку праці,  їх працевлаштування у звичайних виробничих умовах та успішної соціалізації у суспільстві.

 

 

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Матеріали для друку
Інкл
Додано
19 жовтня 2021
Переглядів
842
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку