Загальні стратегії формування мотивів. Учень співучасник навчання, а не виконавець волі вчителя;окреслення перспектив вивчення теми;добирати матеріал,який би викликав інтерес до пізнання нового;різноманітність форм і методів навчання (рольові ігри, дискусії, мозкові штурми, демонстрації, проектна діяльність, створення презентацій, робота в малих групах).
Загальні стратегії формування мотивів. Якщо дитина дивується, цікавиться – вона починає мислити. Нові ідеї – продукт творчої уяви. Отже, зацікавленість – найдужча мотивація до навчання;оперативний зворотний зв’язок учителя й учня;уникати принизливих коментарів;учень має очікувати на нагороду за успіх;уникати жорстокої конкуренції між учнями;мотивувати школяра на кожному етапі уроку;
Методи мотивації навчальної діяльності 6. Методи, які стимулюють пізнавальні запити учнів (незакінчені завдання, тексти, які спонукають ставити запитання або шукати правильних шляхів виконання, спрямовані на отримання додаткової інформації);7. Методи, що стимулюють ініціативу учнів (самостійне творче складання завдання, пошук аналогів у повсякденному життті);8. Методи, що стимулюють ініціативу, яка проявляється під час діяльності (прийом навмисних помилок, прийом виконання практичних завдань); 9. Методи що стимулюють колективну діяльність й спільну діяльність (змагання, допомога однокласнику, критика).
Методи формування позитивних мотивів навчальної діяльності учнів. Словесні,наочні,практичні,репродуктивні й пошукові;індуктивні й дедуктивні;самостійна навчальна робота;наочність;лабораторні, практичні, експериментальні роботи;проблемно-пошукові;емоційне стимулювання учнів (почуття співпереживання, гордість);створення ситуації захопленості;художність та емоційність мови вчителя;пізнавальні ігри;навчальні екскурсії;створення ситуацій успіху;навчальні дискусії;аналіз життєвих ситуацій.