ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ Самооцінка дитини

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ

                       Самооцінка дитини

 

Мета тренінгу: сприяти становленню батьківської компетентності шляхом усвідомлення і осмислення механізмів діалогічного спілкування та формування вмінь і навичок конструктивної взаємодії з дітьми у сім’ї.

Завдання:

1.   Сприяти усвідомленню основних засад психічного розвитку дитини.
2.   Розширити знання про психологічні кордони особистості та відпрацювати навички самоактуалізаторського спілкування і асертивної поведінки.
3.   Сприяти критичному осмисленню стійких стереотипних установок у сімейному вихованні.
4.   Розширити і збагатити знання щодо ролі емоційної сфери у становленні особистості дитини та відпрацювати навички емпатійного реагування на дитячу поведінку.
5.   Розвивати вміння будувати діалогічну взаємодію при вирішенні проблемних сімейних ситуацій.

Загальна інформація про тренінг

Категорія учасників: батьки

Кількість учасників тренінгу: 16 осіб.

Час, необхідний для проведення тренінгу: 1 год 15 хв

Кількість тренерів: 1.

Тренінгове приміщення: простора кімната, стільці (за кількістю учасників і тренерів), розміщені в центрі кімнати у формі кола.

Вид тренінгу: просвітницький.

 

 

Структура тренінгу

 

Зміст діяльності	Орієнтовна тривалість( хв.)
Підготовчий етап
Вступ	1 хв
Вправа « Знайомство» Колаж «Хто я?» Прийняття правил роботи в групах «Правила сімейного кола» Вправа на очікування « Сімейне коло»	5хв 1 хв   5 хв
Основна частина
Ситуаційна рольова гра „Ярлики” Модельована ситуація „ День з життя дитини”. Робота в малих групах „Моя самооцінка” Вправа  “Компліменти”	15 хв 10 хв 10 хв 3 хв
Інформаційний блок Міні-лекція „Описова похвала” Рухавка «Перебудова» Презентація  Історія-метафора “Золото”	5 хв 5 хв 5 хв
Заключний етап Збір очікувань ( рефлексія) Вправа „Батьківська скарбничка” Вправа «Свічка»	10 хв

 

 

Форми і методи проведення: інформаційне повідомлення, мультимедійна презентація, « мозковий штурм», групові дискусії, рольова гра, комунікативні вправи, рухавки.

 

Обладнання та матеріали: екран, дошка з демонстраційним матеріалом, мультимедіа, 4  столи різного кольору, бейджики чотирьох кольорів, на столах: маркери, стікери, листи ватману, роздатковий матеріал з теми «Самооцінка дитини».

 

 Хід тренінгу

 

Вступ

        Доброго дня, шановні батьки! Нашу бесіду хотілося розпочати такими словами : «Якщо твої наміри розраховані на рік - сій жито, на десятиліття - саджай дерева, на віки - виховуй дітей»(Народна мудрість).

        Сьогодні  ми проведемо  нашу зустріч у формі тренінгу. Тренінг - це навчання досвідом.. Ви - люди, у яких різна освіта, різний характер, різні погляди на життя, різні долі, але є одне, що об’єднує вас, це ваші діти, які можуть стати горем чи радістю. Як і що треба зробити, щоб ваша дитина стала для вас щастям, щоб колись можна було сказати собі: «Життя склалось». Тому  на  цьому тренінгу ми розглянемо актуальну проблему, це самооцінка дитини.. 

 

 

1. Вправа «Знайомство» Колаж “Хто я?”.

 

Мета: познайомити учасників між собою,створити умови для ефективної співпраці.

 Учасникам пропонується подумки поставити собі запитання “Хто я?”. І з заготовлених картинок та газетних вирізок створити колаж (чи стінгазету), який відповідав би на поставлене запитання. (Відповідь отримується від свого “внутрішнього мудреця”).

2. Прийняття правил роботи в групі «Правила сімейного кола».

 Мета: обґрунтувати необхідність вироблення та дотримання певних правил роботи в групі, що сприятимуть продуктивній тренінговій роботі.

      Ресурси: плакат «Правила роботи групи».

      Хід    проведення

      Тренер пропонує учасникам вважати на час тренінгу їхню групу великою сім'єю, в колі якої обговорюватимуться питання взаємовідносин в сім'ї, виховання дитини.

      Формулюємо правила спільної взаємодії, що сприятимуть продуктивній праці протягом тренінгу.

Практика проведення тренінгу показує, що найбільш корисними в роботі груп є такі правила:

1.Активність.

2.Право промовчати.

3.Бути відвертим.

4.Бути позитивним.

5.Право піднесеної руки.

6.До всіх звертатися на «ти».

7.Правило «тут» і «тепер».

8.Толерантність.

9.Працювати «від» і «до».

Чи згодні ви з першим правилом?...

Чи приймаємо ми друге правило?...

Як ви ставитесь до того, щоб у роботі користуватись вимогами третього правила?...

 

3. Вправа  «Сімейне коло»

Мета: познайомити учасників та з’ясувати їхні очікування, сприяти згуртованості групи та створення комфортної атмосфери для успішної роботи.

Ресурси: вирізані з паперу фігурки хлопчиків та дівчаток (за кількістю учасників тренінгу), 2 аркуші паперу формату А-1, скріплені скотчем.

                                        Хід    проведення

      Тренер роздає вирізані з паперу фігурки хлопчиків та дівчаток відповідно до статі учасників. На фігурці протягом 5 хв. учасник пише  своє ім’я, сімейну роль (тато, мама, тьотя, дядя, брат ін.) та очікування від тренінгу. Під час само презентацій учасників психолог прикріплює фігурки на великий аркуш паперу таким чином, щоб утворилось символічне «сімейне коло» учасників тренінгу.

 

4. Ситуаційна рольова гра „Ярлики”

Мета: ознайомити учасників тренінгу з ярликами, які використовуються в сім’ї щодо дитини, дати можливість відчути емоції, які виникають в учасників під час спілкування, коли їх змушують діяти відповідно до стереотипів.

Ресурси: паперові смужки з написами (Додаток 1),  4 розрізані картинки (аркуші паперу формат А3), клей.

Хід проведення

І етап. Тренер прикріплює на плечі кожного  учасника  смужки зі словами, з якими, зазвичай, дорослі звертаються до дітей. Ці слова можуть мати як негативний, так і позитивний відтінок.

ІІ етап. Тренер об’єднує учасників у 4 групи за допомогою відповідного кольору на бейджиках.

ІІІ етап. Завдання для учасників. Скласти із розрізаних частин цілу картину, при цьому співпрацювати один з одним, звертаючись у відповідності до тих ярликів, які написані в учасника на смужці.

Запитання для обговорення:

• Як Ви почувалися у своїй ролі? Чи було Вам у ній комфортно або ж навпаки незатишно, неприємно?
• Чи залежала робота в групі від розподілу ролей?
• Як ярлики впливають на самооцінку дитини, її спілкування з оточуючими?

До уваги тренера!

Перед проведенням вправи важливо попередити учасників не промовляти вголос і не натякати гравцю, якому прикріпили смужку на голову, про те слово, яке написане на ній.

Завдання учасників полягає не стільки у відгадуванні таємного слова, скільки у відчуванні ставлення оточуючих до себе, як до дитини, що має такий ярлик.

5. Модельована ситуація „ День з життя дитини”

Мета: допомогти батькам усвідомити те, яким чином їхні оцінки та судження впливають на самопочуття та самооцінку дитини.

Ресурси: стікери, м’яч.

Хід проведення

На м’яч, який кладеться у центрі кола, тренер чіпляє 10 стікерів, а також кожному з учасників роздає по одному стікеру.

Він говорить учасникам, що стікери – це самооцінка, з якою прокинувся вранці хлопчик Денис.

Тренер пропонує учасникам знімати або чіпляти на учасника у ролі Дениса стікери в процесі розповіді в залежності від того, як на їхню думку почувався хлопчик. Якщо, події позитивно впливали на дитину і самооцінка зростала, то потрібно причепити стікер, якщо навпаки – зняти.

Тренер зачитує історію, а учасники чіпляють чи знімають стікери.

„Мене звуть Денис, мені п’ять з половиною років. Коли я сьогодні прокинувся вранці, у мене був дуже хороший настрій, адже сьогодні довгоочікуваний день – у мого найкращого друга Вови день народження.

Я встав, швидко вмився, зробив зарядку і одразу ж побіг на кухню, де мама вже готувала мені сніданок. Я радісно підбіг до неї та поцілував. Мама обійняла мене і також поцілувала. Я був дуже збуджений, підбіг до столу й перекинув тарілку зі сніданком. Мама розгнівано сказала: „Ти такий незграба, завжди все перекидаєш і ламаєш!”

У двері подзвонили, то була наша сусідка, мама Юльки, з якою ми разом в дитсадок ходимо. Вона завжди зранку за мною заходить, щоб відвести нас разом до садка. Сусідка, побачивши, що я ще не готовий, докірливо сказала: „Ти завжди останній, а Юля вже давно чекає на тебе”. Мама допомогла мені вдягнутись і, проводжаючи, прошепотіла на вушко: „Не переживай, сьогодні я зайду за тобою в садочок і ми підемо разом купувати Вові подарунок”.

На заняттях в дитячому садку я був неуважний, мені зовсім не хотілося сидіти на одному місці, а хотілося бігати та веселитися, адже сьогодні такий день! Моя вихователька врешті-решт не витримала і мене покарала, поставивши в куток до закінчення заняття. Мені було так прикро і сумно!

Нарешті прийшла моя мама і ми пішли купувати подарунок для мого друга Вови...

З яким настроєм Денис пішов на день народження?

 

Запитання для обговорення:

• Що впливало на самооцінку хлопчика протягом дня?
• Які слова, оцінки, дії дорослих були для Дениса значущими?
• Які відомості про себе він отримав протягом дня?
• Які висновки Ви могли б зробити стосовно впливу   

  значущого оточення на самооцінку дитини ?

6. Робота в малих групах  „Моя  самооцінка”

Мета: сприяти усвідомленню учасниками власної самооцінки та впливу на неї близького оточення.

Хід проведення

Тренер об’єднує учасників у пари та звертається до них з проханням пригадати випадок з дитинства, коли вони отримували слова заохочення, або похвалу від значущих дорослих. Пропонує їм поділитися своїми спогадами з партнерами (5хв.), а потім обговорити у великому колі з усіма учасниками.

Запитання для обговорення:

• Чи мали ці слова якийсь вплив на становлення самооцінки?
• Чи схожі ті слова, що казали Вам батьки в дитинстві на слова, які ви говорите власним дітям, спілкуючись з ними?

7. Вправа  „Компліменти”

Мета: сприяти підвищенню психоемоційного тонусу групи, розвивати почуття власної самоцінності.

Хід проведення

Тренер пропонує учасникам висловити один одному компліменти, передаючи з рук в руки предмет (по колу).

8. Інтерактивна міні-лекція “Описова похвала”

Мета: сприяти розвитку в батьків навичок позитивного мислення, ознайомити їх з алгоритмом описової похвали.

Ресурси: фліпчарт, маркери.

Хід проведення

Тренер малює на фліпчарті машину (непривабливу, кумедну). Просить учасників написати в себе в зошиті 5 асоціацій, які виникають, коли вони дивляться на цю машину . Учасники за бажанням можуть озвучити свої записи.

Тренер звертає увагу на те, що в залежності від позитивного чи негативного забарвлення цих асоціацій, можна відзначити наявність або відсутність позитивного, неупередженого мислення.

Розвиток навичок позитивного мислення дуже важливий для батьків. Адже саме оптимізм та почуття гумору допомагають батькам долати найскладніші життєві ситуації. А позитивне мислення - помічати в своїх дітях навіть незначні, але важливі дрібнички для підтримки своєї дитини та розвитку адекватної самооцінки.

Саме ефективна похвала, вміння батьків звернути увагу на позитивні поведінкові прояви дитини є одним із дієвих виховних впливів на становлення позитивного ставлення у дитини до себе, розвитку упевненості у собі, почуття власної гідності.

9. Рухавка «Перебудова»

Мета: Дати можливість учасникам розім’яти м'язи та відпочити.

Кількість учасників – без обмежень.

Процедура: Тренер пропонує учасникам безперервно рухатися в хаотичний спосіб; попереджає, що кожні 10-15 секунд за сигналом потрібно негайно утворити пару з тим, хто опиниться найближче, зупинитися й виконати одну з наступних  інструкцій:

• взятися за руки і підняти їх вгору;
• стати ногою впритул до ноги партнера;
• стати спиною впритул до спини партнера;
• стати боком один до одного і повертітися у вигляді часової стрілки.

Потім запропонувати так рухатися декілька секунд.

10.Міні-лекція „Описова похвала” (Додаток 2).

Запитання для обговорення:

• Чи використовували Ви раніше в своєму батьківському досвіді алгоритм описової похвали?
• Які переваги цього методу?

 

 

10.  Презентація

Історія-метафора „Золото”

Мета: сприяти розвитку ціннісно-смислового ставлення до батьківства, усвідомленню найістотніших аспектів сімейного виховання.

Хід проведення

Тренер розповідає історію-метафору „Золото”.

Уявіть собі золотошукача. Це людина, яка без сну та відпочинку, в холод і спеку, зранку до вечора важко працює, добуваючи золото. Він може місяцями і роками працювати намарно, перебираючи пісок, але, яка ж неймовірна сила допомагає йому не розчаровуватися, а шукати золото. Ця сила – віра в те, що золото лежить у цій землі, треба його тільки знайти.

Образ шукача золота ми можемо порівняти з образом батька, який, незважаючи на невдачі, втому, а інколи розпач, вірить, що ті зусилля, які він вкладає в дитину дадуть свій результат, можливо не відразу, згодом, але це обов’язково відбудеться.

Що робить золотошукач, коли тривалий час не знаходить золото? Він сідає, витягає з кишені ті золоті зернинки, які знайшов раніше і милується ними.

Батько також має що згадати. У найскладніші миті свого життя, коли зневіра закрадається в душу, він сідає та пригадує ті перемоги та успіхи своєї дитини, якими він колись гордився. Пам’ять про минулі успіхи може давати наснагу на перемоги в майбутньому.

І ось одного дня золотошукачу неймовірно пощастило, він знаходить величезний діамант! Але що таке діамант без спеціальної обробки, - звичайний камінь. Для того, щоб він почав виблискувати на сонці та вигравати всіма гранями, його потрібно відшліфувати, обробити за допомогою спеціальних технологій.

Звичайно, людина, яка хоче швидко отримати відшліфований камінь - діамант, або не знайома з цими технологіями, може взяти сокиру і знищити його. Так і вихователь, поспішаючи отримати миттєвий результат виховання, може використовувати методи виховання, що дають швидкий, але шкідливий для дитини результат. Виховання, як і обробка діаманту вимагає делікатної, тривалої роботи. Адже ми шліфуємо душу дитини. Коли дитина робить щось погане, втручання батьків необхідне, але таке втручання, яке б не зламало дитячу душу. Тому потрібно вчитися не обрубувати, не шкодити, а уважно, майстерно шліфувати грані дитячої душі.

Працюючи золотошукач починає все частіше натрапляти на груди багнюки. Він її відкладає вбік, і знову береться до роботи. Згодом у нього з’являється страх, що ця багнюка може нашкодити золоту, забруднивши його. Тому золотошукач все активніше починає перебирати ці груди багнюки, поступово перетворюючись не на спеціаліста-золотошукача, а на фахівця з пошуку багна!

Так і у вихованні. Батько, керуючись, на його думку, найкращими намірами, щоразу звертає увагу на дитячі недоліки, невдачі, критикуючи дитину. Так поступово він перестає помічати у ній те „золото”, яке є, тому що акцентує увагу тільки та тому „багні”, яке робить дитину не такою успішною, привабливою, хорошою, як би йому хотілося...

Позитивне мислення допомагає батькам не зосереджувати свою увагу тільки на дитячих недоліках та помилках, а помічати найменші золоті зернята навіть там, де ніхто інший би й не помітив.

11.  Вправа на рефлексію „Батьківська скарбничка”

Мета: Дізнатися про враження учасників від роботи на тренінгу.

Ресурси: аркуш ватману із зображенням великої скриньки, кольорові кружечки за кількістю учасників тренінгової групи.

Хід проведення

Кожен учасник отримує кружечок, який символізує “скарб” - знання, уміння, навички, отримані впродовж тренінгу. Тренер пропонує кожному з учасників написати про здобуті скарби. Учасники по черзі „кладуть скарби” у чарівну скриньку (прикріплюють кружечки на аркуш із зображенням скриньки), коментуючи свою дію.

 

 

 

Вправа «Свічка»

Тренер роздає учасникам маленькі свічки і говорить слова:

• Як одна свічка запалює іншу й одною свічкою запалюються тисячі, так і одне серце запалює інше, і запалюються тисячі.
• - Я хочу запалити ваші серця вогником добра, любові, терпимості.

Учасники викладають  серце за допомогою  запалених свічок.