Використання притч в консультуванні педагогів

       Найефективнішими  видами роботи психолога з  учителями є індивідуальні консультації (у разі запиту з боку самого педагога) та групові консультації.

     На основі індивідуальних звернень, які часто повторювались, було  розроблено тематику групових консультацій,  де  виділено  кілька напрямків , коли молоді педагоги найчастіше потребували допомоги.

     По-перше, це вміння контролювати особистий психічний стан. Тобто це вміння сконцентруватися, переключитися, знати релаксаційні прийоми для зняття напруги, завжди бути «в формі», уміти швидко відновлювати працездатність.

       По-друге, це ситуації, в яких педагог взаємодіє з іншими людьми (дітьми, колегами, адміністрацією, батьками ). Як правильно спілкуватися з учнями, яка позиція у взаємодії з ними буде більш ефективною. Як налагодити дисципліну в класі, як згладжувати і розв’язувати конфліктні ситуації. Як спілкуватись з батьками, чітко, аргументовано викладати свою думку, при  цьому враховувати вік, освіту, виховання батьків.

      По  -  третє, це питання  розвитку як педагога і особистості. Вміння правильно використовувати свої сильніі слабкі сторони.

      Групові консультації проходили не у звичному руслі , а з використанням притч.  Чому саме притч? Тому що саме притчі несуть у собі той прихований зміст, який при перенесенні в дану ситуацію може допомогти  вибрати правильний напрямок,  дати людні віру в свої сили, допомогти  вирішенню  певних проблем. Таким чином в ході обговорення притчі  і зворотнього зв’язку педагоги самі дають відповіді на свої запитання.

     Ось невеликий перелік використаних у роботі  притч.

Притча про каву

-  Батьку, я втомилась, у мене таке важке життя, такі труднощі і проблеми, я весь час пливу проти течії, у мене немає більше сил .Що мені робити?

  Батько замість відповіді поставив на вогонь 3 однакових кастрю лі з водою. В одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав
зерна кави .Через деякий час він вийняв з води моркву і яйце і налив в чашку кави з третьої кастрюлі .

-   Що змінилося? - запитав він свою дочку.
- Яйце і морква зварилися, а зерна кави розчинились у воді. - відповіла вона.
- Ні, дочко моя, це лише поверхневий погляд на речі.

- Подивися - тверда морква, побувавши в окропі, стала м'якою і піддатливою. Крихке і рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих обставин - окропу.
Так і люди:  сильні зовні можуть розклеїтися і стати слабаками, а крихкі і ніжні лише затвердіють і зміцніють ...
- А кава? - Запитала дочка.
О! Це найцікавіше!
Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому середовищі і змінили його - перетворили окріп в чудовий ароматний напій.
Є особливі люди, які не змінюються в силу обставин - вони змінюють самі обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасное, витягуючи користь і знання з ситуації ...

  Кіт і пшоно

Збирається дід в магазин і бурмоче під ніс:

• Треба б пшона купити  - кота  нашого погодувати.

Онук, почувши це, здивувався:

•  Діду  ти кота пшоном годувати зібрався? Кашу будеш варити?
• Ось ще!  - гмикнув дід.
• Посиплю пшоно біля ганку, злетяться горобці  -  нехай ловить.

Потрібно учнів вчити вчитися, а не подавати готову інформацію.

Уроки метелика

Одного разу у коконі з’явилася маленька щілина. Людина, яка випадково проходила повз, досить довгий час стояла і спостерігала, як через маленьку щілину намагається вилізти метелик. Пройшло багато часу, метелик начебто покинув свої зусилля, а щілина залишилася усе такою ж маленькою. Здавалося метелик зробив усе що міг, і що сил у нього більше не залишилося.

Тоді людина вирішила допомогти метелику, і взявши ніж розрізала кокон. Метелик вийшов з нього, але його тільце було слабке , а крила були прозорими й ледь рухалися.

Людина продовжувала спостерігати, очікуючи, що ось-ось крила метелика розправляться, і він полетить. Але цього не сталося!

Решту життя метелик волочив по землі своє слабке тільце, свої нерозправлені крила. Він так і не зміг літати.

А все через те, що людина, бажаючи йому допомогти, не розуміла того, що зусилля, які необхідно докласти, щоб вийти через вузьку щілину кокона, необхідні метеликові, щоб рідина з тіла перейшла в крила й щоб він зміг літати. Життя змушувало метелика із зусиллям залишити оболонку, щоб надалі він міг рости і розвиватися.

Іноді саме зусилля необхідне нам у житті. Якби нам було дозволено жити, не зустрічаючись із труднощами, ми були б обділені.

Невелика різниця

Якось один східний правитель побачив страшний сон:  у нього випали один за одним усі зуби. Сильно хвилюючись,  він покликав тлумача снів.

Той вислухав його і сказав:

• Повелителю, я повинен сказати тобі сумну новину: ти втратиш одного за одним усіх своїх близьких

Ці слова викликали гнів і обурення у правителя, і він наказав  кинути нещасного у тюрму і покликати іншого тлумача.

• Я щасливий повідомити тобі, о великий правителю, радісну новину: ти переживеш своїх рідних! –  сказав тлумач.

 Правитель дуже зрадів і щедро нагородив його за тлумачення. Придворні дуже здивувались.

• Ти ж сказав йому теж саме, й твій  сердега-попередник. Чому ж його покарали, а тебе нагородили? - запитали вони.

На що отримали  відповідь:

• Ми обидва однаково тлумачили сон. Але все залежить від одного: не що сказати, а як!

Немає часу

     Йшов мисливець по лісу і зустрів лісоруба. Зігнувшись,  він довго і наполегливо пиляв повалене дерево. З лиця його лився піт,  все його тіло було сильно напружене.

Мисливець підійшов ближче, щоб подивитися, чому робота рухається так повільно і з такою колосальною працею.

•  По-моєму, ваша пилка зовсім затупилась! - звернувся мисливець до лісоруба. Чому б вам її не заточити?
• Що ви!  - вигукнув лісоруб, здивовано подивившись на перехожого. У мене абсолютно немає на це часу ,  я повинен пиляти!

І лісоруб знову взявся за роботу.

Неможливо досягти результату нічого не змінюючи в роботі.

Притча про монету

Великий японський воїн Нобунага вирішив одного разу атакувати ворога, який десятиразово перевершував числом його солдатів. Він знав, що переможе, але солдати його впевнені не були. В дорозі він зупинився  біля храму і сказав:
- Коли я вийду з храму, то кину монету. Випаде герб – ми переможемо, випаде цифра – програємо битву.
Нобунага ввійшов до храму і почав безмовно молитися. Потім, вийшовши з храму, кинув монету. Випав герб. Солдати так несамовито кинулися в бій, що легко здолали ворога.
- Нічого не змінити, коли діє рука долі, - сказав йому слуга  після битви.
- Вірно, не змінити, - підтвердив Нобунага, показуючи йому підроблену монету з гербами на обох сторонах..

Впевненість – запорука успіху. Віра у свої сили та можливості дитини насправді є поштовхом до позитивних змін.

Розтопіть лід

   Одного разу взимку Учитель і учень прогулювалися по березі річки.

   - Учитель! Люди не розуміють один одного. Люди намагаються спілкуватися, читають книги, які розповідають про взаєморозуміння - і натикаються на невидиму стіну. Чому так? Невже не можна цього навчити?

   - Ходімо зі мною

 Учитель пішов по льоду на середину річки.

- Подивися вниз. Ти бачиш тут щось?

   - Ні. Як я можу побачити щось крізь лід?

   - Там, під льодом - цілий світ, невідомий тобі. Розтопи лід - і він стане водою, що дає життя всьому світу.

   Але пролий сюди готову воду - вона замерзне і лише зміцнить царство льоду ...

Олівець

   Перш ніж покласти олівець в коробку, олівцем майстер відклав його убік.

   - Є п'ять речей, які ти повинен знати, - сказав він олівця, - перш ніж я відправлю тебе в світ. Завжди пам'ятай про них і ніколи не забувай, і тоді ти станеш кращим олівцем, яким тільки можеш бути.

   Перше: ти зможеш зробити багато великих речей, але лише в тому випадку, якщо ти дозволиш Комусь тримати тебе у Своїй руці.

   Друге: ти будеш переживати хворобливе обточування час від часу, але це буде необхідним, щоб стати кращим олівцем.

  Третє: ти будеш здатний виправляти помилки, які ти здійснюєш.

   Четверте: твоя найбільш важлива частина буде завжди знаходитися всередині тебе.

   І п'яте: на якій би поверхні тебе не використовували, ти завжди повинен залишити свій слід. Незалежно від твого стану, ти повинен продовжувати писати.

   Олівець зрозумів і пообіцяв пам'ятати про це. Він був поміщений в коробку з покликанням в серці.