Тема. Література рідного краю. Лірична Зміївщина
Мета: Ознайомити учнів із поетичною спадщиною письменників рідного краю; учити учнів створювати усні повідомлення; розвивати уяву; виховувати почуття патріотизму та любові до рідного краю.
Обладнання: збірка «Поетична Зміївщина» Михайла Саяного, ілюстрації учнів до поезій.
Наш Зміїв буде жити
У зеленім квітчанні
Поки є на цім світі,
Ми, брати – зміївчани…
Туманова Світлана «Наше місто»
Хід проведення:
І. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
Вступне слово вчителя.
Сьогодні ми ознайомимося з творчістю земляків, які оспівують Зміївський край.
Велично стоїть над Дінцем, біля Мжі
Це місто у нашій країні,
На щедрій своїй Солобожанській землі
Із славною назвою Зміїв!
Бабич Юрій
Краєзнавці:
Зміївщина – легендарна земля, яка своєю історією сягає у глибину XII століття. У літописах є свідчення про те, що ще Ігор Новгород-Сіверський, вів боротьбу з половцями та мав підтримку в Зміївському городищі, який знаходивсь у басейні Сіверського Дінця.
Літературознавці:
Недаремно у вірші «Місту-ювіляру» Лідія Крилова пише:
І виринають в записах старих
Сторінки славні берегів донецьких,
Як Ігор Святославович водив
Полки в бої на зграї половецькі.
Крокує вже історія сама,
До нас події наближає ближче
Часів, коли Кіндратій Сулима
Тут заснував фортецю – городище.
Краєзнавці:
Так, саме у 1640 р. татари зруйнували вартове укріплення городища, але загін козаків, який очолював Кіндрат Сулима, розгромив їх, відновив укріплення та збудував фортецю. Тому цей рік вважається роком заснування Змієва.
Звідки ж така незвичайна назва міста? Існує кілька версій. За переказами, у навколишніх лісах і болотах жив багатоголовий Змій. Є ще версія, у якій згадується про невеличку річечку,
Літературознавці:
Олександр Давиденко в поезії «Розповідь про Зміїв» зазначає:
Колись – то Змійка тут текла
І назву міста принесла.
Здавна жили тут поселяни:
І скіфи, й половці, й слов’яни.
Краєзнавці:
Образ Змія можна побачити й на гербі нашого міста, ще 4 лютого 1803 року Указом імператора Олександра I було затверджено герб Змієва.
Літературознавці:
Роздивляюся я
Дивний герб на долоні:
Золотом в’ється змія.
Мужність, мудрість – в змії,
А державність – в короні
розповідає у вірші «Наш герб – історія і честь» Тимченко Михайло.
Краєзнавці:
А ще славна наша Зміївщина героїчними подвигами козаків, які ніколи не здавалися. Щоб не потрапити в полон до царських військ, вони стрибали з Козачої гори.
Літературознавці:
Безверхий Станіслав у поезії «Земля Зміївщини» про це писав:
Поглянь, подивися на гору Козачу,
Де край боронили колись козаки.
Їх славу, безсмертя, відвагу, удачу
Як спадок залишено нам на віки.
Краєзнавці:
Друга світова війна не оминула наш рідний край. 22 жовтня 1941-го року німецькі війська ввійшли до Змієва. Це був ще один прояв масового героїзму народу у боротьбі проти загарбників.
Літературознавці:
Юрій Грабілін присвячує свої твори цій тематиці. Ось у поезії «Пам’ять серця» згадується про подвиг Широнінців:
Зроста пшениця в Таранівці,
На переораних полях,
Де зупинили згубу німців
Бійці Широніна в боях.
У вірші «Сімнадцять» поет розповідає про бої за село Бишкини:
Давно війна сховалася в безодні,
Та відгомін хвилює Бишкини:
Тут полягли за нас в землі холодній
Твої, Вітчизно, праведні сини.
Десь тут весною, в сорок другім році
(За свідченням донесень бойових)
Сімнадцять мужніх, витривалих хлопців
Ворожим танкам зупинили біг.
Згадує про спільну боротьбу українських та чеських воїнів проти фашистів за землю Зміївщини Давиденко Олександр у вірші «Розповідь про Зміїв»:
Проводячи нерівний бій
За Соколів та за Зміїв.
Друг Ярош! Довелось тобі
Лежати у сирій землі…
Краєзнавці:
Наш край славиться й сучасними відомими людьми. Наприклад, у Змієві народився відомий льотчик-космонавт Ігор Вовк, який здійснив космічний політ у 1984 році
Літературознавці:
І сини відважні космос покоряють,
І в моря далеких водять кораблі.
Хай на твоїх схилах квіти розквітають,
Найрідніше місто на усій Землі
Так співається в пісні «Місто на Дінці» на слова Гребіник Ніни.
Краєзнавці:
А ще Зміївщина відома своїми живописними куточками. Хіба це не чудово, що почуття патріотизму починаються з любові до рідної природи, яку ми пізнаємо з дитинства? Саме Зміївщину називають «Другою Швейцарією».
Літературознавці:
«Швейцарія друга» її називають,
Казкова земля, тут річки та ліси,
Як матір, її зміївчани кохають,
Повік не забути такої краси.
Зазначає в поезії «Земля Зміївщини» Безверхий Станіслав. Згадує поет і про цілющі властивості рідної землі в пісні «Слобожанщини дитина»:
Їдьте в Мохнач, це село,
З-під гори б’є джерело.
Хто легенду-воду п’є,
Дуже гарним завжди є.
ІV. Підбиття підсумків
Учитель:
Багатою і щасливою є людина, яка відчуває свій зв'язок із рідним краєм.
Край шляхетних людей,
Слобожанщини край –
Моє щастя, Моя Батьківщина.
Край моєї любові,
Живи й розквітай,
Слався вічно, земля Зміївщини!
(Микола Ашитков «Слався вічно»)
V. Домашнє завдання: Напишіть відгук на поезію письменника рідного краю