Урок української літератури у 7 класі
Тема: Поезія Ліни Костенко. Утвердження ідеї про те, що духовне багатство – найбільший скарб у житті
Мета:
- ознайомити учнів із життям та творчістю письменниці, допомогти усвідомити ідейно-художню значимість, неповторність її поезії;
- розвивати навички виразного читання поетичних творів, аналізу, висловлення власних міркувань та асоціацій;
- навчати учнів усвідомлювати значення високих моральних якостей, духовного багатства людини;
- виховувати позитивні людські риси, самовдосконалення.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: портрет Ліни Костенко, комп’ютерна презентації вчителя, виставки творів письменниці, ілюстрації до них.
Випереджувальні завдання: презентація уявного інтерв’ю з поетесою, підготовка рубрики «Хвилинка гордості».
Теорія літератури: лірика, ліричний твір, ліричний герой; диптих.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
Ліна Костенко
СТРУКТУРА УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання.
Зачитування складеної таблиці про справжні та фальшиві цінності.
(Основні цінності в житті людини і суспільства: істина, користь розуміння, краса, добро, творчість, мудрість, правда, святість, а також свобода, справедливість, причетність.)
2. Міні-дискусія з приводу порушеного питання.
Український дослідник Г. Косуха відмічає, що «в основі духовно-національного відродження мають бути цінності, які зрозумілі і близькі кожній людині, незалежно від її політичних, релігійних та інших поглядів і переконань, становища в суспільстві».
3. Бесіда за питаннями.
У ХХІ ст. українська література увійшла із жіночим ім’ям на устах, ім’ям, що символізує кращі духовні якості людини. Ї це ім’я – Ліна Костенко. Пригадайте назви творів, які вивчали. До якого літературного жанру вони належать?
- З яких творів ці рядки?
а) «Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди, як нові».
б) «Апарат космічний загуркоче, пропливе смарагдовий кортеж...»
(«Пісенька про космічного гостя»).
в) «Був сірий день,
І сірий був сусід,
І сірий стіл,
І сірі були двері».
(«Кольорові миші»),
— Які основні мотиви цих поезій? (Дружба, дух допитливості, жадоба відкриття, доброзичливість, любов до природи, індивідуальна неповторність людини).
— Яка ж провідна думка всієї творчості Ліни Костенко? (Будь-яка людина - це неповторна індивідуальність, особистість).
IIІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів
1. Слово вчителя. Сьогодні ми зануримось із вами у незвичайний неповторний світ поетичного слова Ліни Костенко. Перед нами відкриється духовний світ незвичайної людини – символа нескореної України. Голос Ліни Костенко вирізнявся з-поміж усіх, і не змінили його ані роки репресій, ні цензурні заборони, ні гіркі розчарування. Вона залишилася сама собою — безкомпромісною, послідовною, мужньою і гострою на слово.
2. Робота з епіграфом
- Епіграф сьогоднішнього уроку ілюструє глибоке переконання мисткині у тому, що поетичне слово має особливий вплив на людину. Який саме?
II. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу.
3. Рубрика «Хвилинка гордості» (підготовлена учнем).
1994 р. поетеса була удостоєна Міжнародної літературної премії ім. Ф. Петрарки за книгу «Інкрустації», видану італійською мовою.
За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку «Неповторність» письменниці було присуджено Державну премію ім. Т.Г.Шевченка.
Навесні 2000 року мисткиня стала лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги — за «справжнє лицарство у житті, подвижницьку діяльність в ім'я України, високохудожні твори в галузі літератури».
2001р. Спілка письменників висунула кандидатуру Л. Костенко на Нобелівську премію в галузі л-ри.
Розширте, доповніть, поясніть зимову картину, змальовану Ліною Костенко.
«В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав»
«Пошукала, поплакала»
«Що ж робити? – бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав”.
— Як за змістом пов'язані ці дві частини?
— Яка їхня головна думка? (У кожної людини є свій берег — батьківщина. Де б людина не була, але рідний край для неї є наймилішим, найдорожчим. Кожен повинен прагнути до самоствердження, духовного зросту, вдосконалення).
- Які відмінні риси ви можете відзначити?
5. Теорія літератури.
Диптих — два мистецькі, літературні твори, об’єднані єдиним авторським задумом, сюжетом, дійови ми особами чи образами.
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Слово вчителя.
Твори «Крила» і «Чайка на крижині» Ліни Костенко є насамперед віршами, але особисто я бачу в них ознаки притч. У цих текстах справжній зміст сховано за яскравою образністю, але цінні ці твори насамперед змістом, внутрішньою мудрістю.
Душевний політ, знайомий кожному з нас, нічим не гірший за справжній політ. Він дарує ті самі враження, неповторне відчуття волі та духовної висоти. Не одразу людина може збагнути, з чого ж зроблені її крила, але відчуття піднесення виникає в певній ситуації, з якоїсь окремої причини. Крила творчості, крила кохання, крила мрії — усе це може підняти нас у повітря, тобто піднести над буденністю, сірістю повсякдення. Варто прислухатися до цього і не ламати власних крил песимізмом, нещирістю чи байдужістю.
Вірш «Крига на Одрі» продовжує тему крил і польоту. Чайка пливе на крижині, її несе потоком весняної води. На питання людини, чи не боїться вона, що крижина розтане, пташка відповідає:
Дивна людино!
Я ж маю крила,
Нащо крилатим ґрунт під ногами?
2. Літературна лабораторія (робота в групах з диптихом).
І група досліджує образи твору, їх притчеву метафоричність;
ІІ група пояснює символічне значення людських крил;
ІІІ група аналізує художні засоби поезій.
Дати розгорнуту відповідь на запитання:
- Чому героїня поеми звернула увагу на самотню чайку?
- Які думки виникли у неї з цього приводу?
- Чи є щось спільне між цим морським птахом і героїнею твору? .
- Що означає вислів «виросли крила за плечима»?
- Чому, на думку поетеси, «крилатим грунту не треба»?
- Я почувала себе крилатою, коли... (продовжити думку).
- Чи можна образ крил у поезії вважати алегоричним?
- Пригадайте, які фразеологізми існують із словами «крила»
Довідка.
• ростуть (виростають) крила — хто-небудь відчуває приплив сили, енергії, натхнення;
• як на крилах — у доброму настрої, на піднесенні; дуже швидко;
• під своє крило — для захисту, опікування;
• давати крила — викликати в кого-небудь піднесення, натхнення, почуття впевненості у собі, у своїх силах, здібностях;
• обламувати крила — позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій;
• опустити крила — утратити впевненість у собі, примиритися з чимось, зневіритися у своїх силах;
• обпалювати собі крила — зазнавати невдачі в чому-небудь; не досягати чогось бажаного;
Крила — це символ духовності, багатства думки, емоційного піднесення, могутності, незалежності й впевненості. У греків крила символізували любов і перемогу. Давньогрецький філософ Платон вважав крила символом розуму. їх зображують на взутті (як у Меркурія), що означає здатність до величезного духовного піднесення (Словник символів).
VI. Підсумок уроку. Рефлексія
— Які думки і почуття викликали у вас прочитані вірші?
(Поезії Ліни Костенко близькі до притч: зміст їх, основна мораль неочевидні і доступні для розуміння тільки за умови уважного читання та розмірковування. Особисто я так розумію цей фінал: людина мусить мати крила (якусь найвищу духовну цінність), якщо в неї вони є — навіть тимчасова втрата «ґрунту під ногами» (тобто втрата чогось матеріального або стрімкі зміни в житті) не зламає її. Духовні цінності, крила надії допоможуть піднестися над проблемами.)
VII. Домашнє завдання