Публій Овідій Назон. Сумні Елегії

Тема. Публій Овідій Назон. «Сумні елегії» («Життя поета» (IV, 10)). Життя та творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми

«Метаморфози». Конфлікт митця з владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у «Сумних елегіях». Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору.

Мета: ознайомити учнів з особистістю Публія Овідія Назона та провідними рисами його творчості; показати місце і цінність «Метаморфоз» Овідія як «золотої легенди» античності, дати загальну характеристику твору, розкрити його міфологічний та філософський сенс; розкрити роль творчості Овідія в античній літературі та благотворність впливу його шедеврів на наступні культурно-історичні епохи; вдосконалювати навички бачення взаємозв’язків та взаємовпливів у ході історико-культурного розвитку людства; сприяти вихованню читацької культури учнів.

Обладнання: слайд-презентація «Публій Овідій Назон», відеоряд «Овідій»; аудіозапис пісні «Світло і тінь» у виконанні співачки Лами (Наталії Дзеньків), буктрейлер «Метаморфози» Овідія».

Перебіг уроку

1. Організаційний момент
2. Перевірка д/з.

1. Кроссенс за життям та творчістю Горація.
2. Виразне читання ( рекомендації учителя щодо читання: паузи, логічні наголоси, тембр, передача почуттів).

- яка тема вірша?

- сформулюйте головну думку твору.

- назвіть засоби вмразності, використані автором.

3. Читання віршів Пушкіна, Рильського.

3.     Актуалізація опорних знань учнів.

Вірш Миколи Зерова «Безсмертя»:

• У чому заслуга Овідія із точки зору Зерова?

Вінець Овідія ніколи не зів’яне,

Безсмертний «Плач» його, гіркий і незрівнянний, Елегії душні, як цвіт весняних лоз,

І чари сонячні його «Метаморфоз», І мудрі тонкощі ученого кохання...

Хай Цезар злоститься, і хай літа вигнання Зігнуть високий стан і сивину вплетуть, І хай гуде сармат і гети смерть несуть, А гнівний Понт реве, і гори набігають, -

Народи і віки не раз іще згадають Дзвінких його пісень легкий свавільний лад Стогнанням ніжних альб і дзвоном серенад.

4.     Мотивація навчальної діяльності учнів. Робота над темою уроку.

Сьогодні ми розпочинаємо розмову про Публія Овідія Назона, третього серед римських    поетів-класиків

«золотої доби» Октавіана Августа. Маємо зрозуміти, в чому полягає велич і трагедія Овідія як людини і як поета, ознайомитися з перлинами його творчого спадку. Спробуємо зрозуміти провідні мотиви його творчості, особливо останнього періоду життя, періоду вигнання. Насамперед з’ясуємо, якою ж людиною був Овідій, як і на якому грунті зароджувалась і розвивалась його творчість, якою була оцінка Овідія у наступні культурно-історичні епохи. Великий син українського народу Тарас Шевченко вважав Овідія

«найдосконалішим творінням всемогутнього Творця Всесвіту».

Стародавні греки й римляни не мислили часу поза подіями, які чергувалися в ньому. Найпопулярнішим завдяки своїм бідам і випробуванням героєм античної міфології є Одіссей-Улісс. Якщо говорити про реальні постаті греко-римської давнини, то, мабуть, саме Овідій з найвагомішими на те підставами порівнює себе з «багатостраждальним» Уліссом. Були вигнанці й серед греків, і серед римлян, але ніхто не опинявся в такій ізоляції від цивілізованого світу, ніхто не звідав такої цілковитої самотності. Усі незгоди для римського поета почалися через гнів «земного бога», імператора Августа (згадайте, Гомерова «Іліада» почалася з опису гніву Ахілла, який приніс незмірні страждання в останній рік Троянської війни).

«З грудневим днем восьмого року нашого літочислення життя Овідія ніби розчахнулося: проведене в Римі радісне творче п’ятдесятиліття змінилося майже десятиліттям похмурого вигнання; вигнанцем зустрів поет і свій останній день чи, може, останню ніч - як останньою була його ніч у Римі напередодні вигнання, що її поет порівнює зі смертю; тож він помирав дійсно ніби двічі, лишень перша смерть була початком страждань, друга - їх межею».

5.         Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя про поета.

Завдання. Заповніть опорно-інформаційну схему-таблицю. (Примітка: пропуски у дужках учні самостійно заповнюють інформацією. Для виконання цієї роботи відводиться 4-5 хвилин).

• Зробіть висновок, яким був Овідій як людина і як поет.
• Доведіть, що Овідія можна назвати водночас і найщасливішою, і найнещаднішою людиною.

2. . Робота над уривком із поеми «Метаморфози» ( Перетворення)

Найбільший із творів Овідія (15 книг, близько 1998  віршів) є поєднанням 250 окремих малих поем, переважно на тему про перетворення богів і людей на тварин, рослини, каміння, ріки, сузір’я тощо. Ця тематика, що виникла ще в первісну епоху, навіяна культом рослин і тварин (тотемізмом) і давніми релігійними міфами, дала Овідієві матеріал для низки цікавих і барвистих казок. Поема відкривається картинами хаосу, повстанням Гігантів, потопу, жахливих діянь богів і людей, виводить довгий ряд образів трагічних, дивовижних і страшних — і закінчується акордом примирення й уславлення природи, що вічно творить і змінює світ (у XV книзі наводиться промова казкового філософа Піфагора, який викладає теорію вічних змін і «переселення душ»).

 «Метаморфози» — видатний твір античної літератури, який, поряд з поемами Гомера, в усі часи був для широкої публіки головним джерелом вивчення античної міфології і захоплював своїми художніми достоїнствами. Із міфологічних сюжетів, що ввійшли до поеми, особливої популярності в європейських літературах набули картина потопу і перетворення Дафни на лаврове дерево (в І книзі), історія Фаетона (II), Нарциса і Німфи Ехо (III), Дедала і Ікара, Венери й Адоніса (X) та ін. Ці образи неодноразово були джерелом творчості не лише письменників і поетів, а й художників, скульпторів і музикантів нової Європи.

ІV. Аналітико-інтерпретаційне дослідження фрагменту «Творення світу» та «Чотири покоління людські» (за книгою І «Метаморфоз» Овідія)

- Як ви розумієте початкові рядки Овідієвих «Метаморфоз»:

«Дух пориває мене: про нові починаю співати

В змінених формах тіла. О боги, - бо ж од вас переміни, - Задум співця надихніть; відтоді, коли світ народився,

Ген аж до наших часів доведіть нестихаючу пісню»? (Переклад Андрія Содомори.)

 Композиційну формулу «Метаморфоз».

Жанр - поема, що складається із майже 250 оповідей про перетворення 15 книг, 11 998 віршів

Основа сюжету - давньогрецькі та давньоримські міфи про перетворення та героїчні цикли Віршовий розмір - гекзаметр

Композиція:

зачин - пролог (історія творення світу та чотирьох поколінь людських); виклад оповідей про майже 250 перетворень та випробувань;

завершальна  частина  -  поетичний  виклад  учення  Піфагора  про  переселення  душ  як   обгрунтування

«перетворень»)

«Чотири покоління людські» можна вважати концепцією бачення розвитку людства за Овідієм. Літературознавці вважають саме цю частину «Метаморфоз» Овідія однією із найсильніших.

• Виразно прочитайте фрагмент «Чотири покоління людські» (доречно, щоб у читанні взяли участь чотири учні).
• Назвіть чотири міфологічні періоди в історії людства, про які йдеться в даному уривку «Метаморфоз». Яким зображується світ у цих періодах?
• Як зі зміною доби змінювалося життя людей? Як і чому змінювалися самі люди?
• Знайдіть у тексті підтвердження того. Що є причиною змін на гірше? (Державність і цивілізація.)
• Які давньогрецькі міфи знайшли втілення у фрагменті «Чотири покоління людські»? Порівняйте давньогрецький міф про Прометея (як жили люди) та міфи про чотири доби. Що є відмінного в тлумаченні минулого давніх людей? (Міф про Прометея відображує найдавніші часи з життя людей як найгірші, безрадісні й тяжкі; люди існували на рівні безпомічних комах; цивілізаційний розвиток і розквіт людства розпочався з дарунка титана Прометея людям - «вогню Прометея» - іскри божественного розуму. В Овідія ж навпаки - найдавніші часи вважаються найліпшими. Для поета визначальним є дотримання моральності, мир і порозуміння між людьми.)
• Які періоди з історії людства схарактеризовані у цьому фрагменті найдетальніше? («Золота доба» і

«залізна доба».)

• Як  ви  думаєте,  з  якою  метою зробив  це  автор? (Таким  чином  Овідій  протиставляє  «залізну добу»

«золотій».)

• Зайдіть у тексті й схарактеризуйте художні опозиції на підтвердження цієї думки.

• Поясніть,  наскільки  пророчими  були  слова   Овідія,  що  вінчають  його  найвеличніше   творіння     -

«Метаморфози»:

Ось і завершено труд. Ні вогонь, ні залізо, ні злобна

Давність не владні над ним, ані гнів руйнівний Громовержця. Хай надлетить неминучий той день, що за правом одвічним

Тіло бере, - закінчиться лиш никле моє існування:

В день цей єства свого кращою часткою, звившись над світом,

Злину до зір, і ніщо не схитне, не затре мого ймення.

Всюди, куди б на землі не прослалася Римська держава, Буду в людей на устах і, якщо лише можна покластись На прозорливість співця, - возвеличений, житиму вічно.

• У чому ці рядки перегукуються з відомим «Пам’ятником» Квінта Горація Флакка? Як співвідносяться у цих рядках світ реальний і світ мистецький? Що, на думку Овідія, робить безсмертним ім’я митця?
• Чи усвідомлював поет межі слави? У чому, по- вашому, він помилився? (Овідій розраховував лише на визнання в межах Римської імперії, проте він став відомим завдяки своїм творінням у всьому світі.)
• Чому «Метаморфози» Овідія називають «золотою легендою» античності?

VІ. Домашнє завдання:

Читати та аналізувати твір «Сумні елегії» Овідія, виконати завдання 4,6  стор. 124, підготуватися до контрольної роботи.