Пунктограми при прямій мові та діалозі. Методична розробка заняття

 

 

 

 

ПУНКТОГРАМИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ ТА ДІАЛОЗІ

 

Методична розробка відкритого заняття

з навчальної дисципліни «Українська мова»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 ВСТУП

1 МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ

 ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

 

Українська мова – один із основних навчальних предметів. Серед інших дисциплін її місце визначається великою роллю в суспільстві, у побудові навчальної роботи, у розвитку духовних здібностей: за допомогою мови, її лексики збагачуються знання, виробляється їхній світогляд, формуються моральні норми поведінки. Вивчення всіх інших предметів великою мірою залежить від успішного засвоєння мови. Без мови не можна ні передавати, ні сприймати думок.

Досконале володіння мовою - одна з основних ознак високої освіченості і культури людини.

 Дана методична розробка дає можливість не тільки поглибити знання студентів про пряму мову, а ще й виробляти у студентів уміння правильно оформляти на письмі пряму мову, складати речення за схемами та навпаки.

Важливим аспектом даного заняття є  практичне спрямування. Працюючи над темою, викладачеві слід спиратися на знання, вміння, навички, які студенти здобули у школі.

 

1 МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ

 

ТЕМА. Пунктограми при прямій мові та діалозі

МЕТА: актуалiзувати знання студентiв з теми, удосконалити вмiння i навички розстановки роздiлових знакiв при прямiй мовi, дiалозi, полілозі. Розвивати логiчне мислення, самостiйнiсть суджень, вмiння узагальнювати. Виховувати  повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Методична мета. Методика розвитку мовних (пунктуаційних) вмінь і навичок у студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації на заняттях з української мови.

Очікувані результати

Студенти зможуть :

         правильно розставляти розділові знаки при написанні речень із прямою мовою, діалогів, полілогів;

         складати схеми речень з прямою мовою;

         складати речення за схемами.

Міжпредметні зв′язки: українська література, народознавство.

Тип заняття: лекція

Вид заняття: заняття розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

Обладнання : дидактичний матеріал, таблиці, схеми, ПК.

 

 

 

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Лігнвістична гра «Голосую»
2. Колективний аналіз схем-моделей речень із прямою мовою з питання  «Розділові знаки при прямій мові, що стоїть перед та після слів автора»

ІV. Реалізація мети заняття за планом:

1 Пояснення викладача (із застосуванням наочності-презентації)

1.1 Розділові знаки при прямій мові, що стоїть всередині слів автора.

1.2 Розділові знаки при прямій мові, що огортає слова автора.

1.3 Розділові знаки при прямій мові, яка написана в рядок без вказівки авторства.

1.4 Розділові знаки при діалогах та полілогах.

2 Розвиток вмінь і навичок:

2.1 Пояснювальна робота

2.2 Коментоване письмо

2.4 Творче моделювання

2.5 Редагування

2.6 Лінгвістичне змагання (робота в парах)

2.7 Дослідження-відновлення з елементами реконструювання (робота в парах)

2.8 Обговорення проблемного питання (робота в групах)

2.9 Творча робота (реконструювання речень)

2.10 Творча робота (озвучування малюнка, робота в парах чи трійках на вибір студентів)

 

V. Систематизація й узагальнення умінь і навичок

1. Виконання тестових завдань

 

VІ. Підведення підсумків

 

VІІ. Домашнє завдання

 

РОЗГОРНУТИЙ КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

У процесі спілкування у мовців виникає потреба передавати чи відтворювати висловлювання інших. Реалізувати цю потребу ми можемо використовуючи різні способи передачі чужого мовлення. Простіше це робити усно. А от відтворення чужого мовлення на письмі потребує певних знань. Отже, сьогодні ми опрацюємо тему «Пунктограми при прямій мові та діалозі» за таким планом:

1. Розділові знаки при прямій мові, що стоїть перед та після слів автора.

2. Розділові знаки при прямій мові, що стоїть всередині слів автора.

3. Розділові знаки при прямій мові, що огортає слова автора.

4.  Розділові знаки при прямій мові, яка написана в рядок без вказівки авторства.

5. Розділові знаки при діалогах та полілогах.

Чого ви очікуєте від заняття?

Чого  я очікую на занятті від вас?

Опрацьовуючи цю тему, ви навчитеся правильно ставити розділові знаки у  реченнях з прямою мовою, діалозі, полілозі; цитатах, що стане вам у пригоді при написанні творів, текстів виступів.

 

IІІ. Актуалізація опорних знань

1. Лiнгвiстична гра «Голосую»
(вiдповiдають студенти  символiчними картками, де червоний колiр - так, жовтий — нi)

1.  Чужа мова — це мова iншоï особи, не автора? Так
2. Спосiб передачi чужоï мови без збереження лексичних, синтаксичних особливостей це пряма мова? Нi
3. Дослiвне вiдтворення чужоï мови це пряма мова? Так
4. Непряма мова становить складносурядне речення? Нi (СПР)
5.  Лексичний зміст у конструкцiï з прямою мовою становлять слова автора? Нi (пряма мова)
6. Невласне пряма мова поєднує в собi елементи прямоï та непрямоï мови? Так
7. Рiзновидом прямоï мови є дiалог? Так
8. Слова автора використовуються для характеристики персонажів? Так
9. Інтонація слів автора  завжди розповідна? Так
10. Слова автора вимовляються по-різному в залежності від ситуації: іноді з пониженням голосу, а іноді з підвищенням? Ні
11. Частіш за все непряма мова оформляється як складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним? Так
12. Між прямою мовою і словами автора інтонаційний зв'язок? Так

Викладач: Сьогодні ми з вами поглибимо знання і вміння розстановки розділових знаків при прямій мові, тому  логiчно буде пригадати вiдомi вам правила про оформлення  прямої мови на письмі.

2. Колективний аналіз схем-моделей

(із застосуванням наочності - презентації)

Завдання. Розглянути  схеми  і  скласти  зв’язну  розповідь  про  розділові знаки при прямій мові.

Орієнтовні відповіді студентів

Для виділення прямої мови вживаються лапки або тире.

Розділові знаки при прямій мові, що стоїть перед та після слів автора

а) якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка:

А: «П». А: «П!» А: «П?» А: «П…»

б) якщо слова автора стоять після прямої мови:

Коли в кінці прямої мови за характером речення повинна бути крапка, замість неї ставиться кома:

 «П», - а.

Після  прямої мови ставиться знак оклику або знак питання, або крапки — залежно від характеру речення. Після відповідного розділового знака перед словами автора ставиться тире:

 «П?» - а.

ІV. Реалізація мети заняття за планом

1.               Пояснення викладача (із застосуванням наочності - презентації)

Розділові знаки при прямій мові, що стоїть всередині слів автора

Якщо слова автора охоплюють пряму мову, то перед прямою мовою ставиться двокрапка, а після неї кома й тире або тільки тире.

А: «П» - а. А: «П!» - а.  А: «П?» - а.  А: «П…» - а.

Розділові знаки при прямій мові, що огортає слова автора

Тоді  лапки ставляться тільки перед початком та в кінці прямої мови й застосовуються правила:

1) коли на місці розриву не повинно бути ніякого знака або мала бути кома, крапка з комою, двокрапка, тире, то перед словами автора й після них ставиться кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери:

 «П, - а, – п».

2) коли на місці розриву мала бути крапка, то перед словами автора ставиться кома й тире, а після них — крапка й тире, причому пряма мова продовжується з великої літери:

«Нічого, нічого, Петю, — заспокоював майор. — Мати розуміється на цьому» (Іван Ле).

«П, - а. – П».

3) коли на місці розриву мав бути знак питання або оклику, то перед словами автора зберігається цей знак і додається тире, а після слів автора ставиться крапка й тире, причому пряма мова продовжується з великої літери:

 «П? – а. – П!»

4) коли на місці розриву мали бути крапки, то вони залишаються перед тире. Пряма мова продовжується або з великої, або з малої літери, залежно від того, яка літера була б після крапок при відсутності розриву. Після слів автора в першому випадку ставиться крапка й тире, а в другому — кома й тире:

 «П… - а. – П».

5) коли одна частина слів автора відноситься до першої частини прямої мови (що стоїть до розриву), а друга — до другої, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, причому пряма мова продовжується з великої літери:

«Ходім, — сказав він і спитав: — Чого ж ти мовчиш?»

«П, - а: – П?»

Розділові знаки при прямій мові, яка написана в рядок без вказівки авторства

Якщо репліки беруться в лапки й записуються підряд без слів автора, то між ними ставиться тире.

«Кажуть, сесія буде важка». – «Брехня, так говорять ті, хто нічого не вчив». – «Що тут ворожити, здамо - побачимо».

Розділові знаки при діалогах, полілогах

1. Якщо репліки учасників діалогу подаються без слів автора, то кожна репліка пишеться з нового рядка, перед реплікою ставиться тире.

— Чому  мову  вважають візитною карткою людини?

— Та тому, що по тому, як людина говорить, ми пізнаємо, з ким маємо справу.

— Можемо визначити ступінь інтелігентності, сказав би вчений.

2. Запишіть графічну модель діалогу у зошити.

А: «П»  (?!)» — «П.  (?!)» — «П  (?!)» –а. — «П  (?!)»

— П.  (?!)

— П.  (?!)

— П,  (?!) — а.

Примітка Діалоги й полілоги можуть подаватися без абзаців; це буває здебільшого тоді, коли їх хтось переказує. У такому разі лише перша репліка подається з абзацу й перед нею ставиться тире, а далі репліки наводяться в лапках; після них перед мовою автора ставиться тире, а перед ними після мови автора — двокрапка:

— Страх, розказує, яке діялось: народу, каже, як на війні, сила-силенна... а кінні наступають, душать. «Розходьтесь!» — гукають. А ті: «Не підемо, давай нам наше... ми за правду» (М. Коцюбинський).

2 Розвиток умінь і навичок

2.1 Пояснювальна робота

Завдання (слайд). Прочитайте, визначте пряму мову і слова автора.  Поясніть уживання розділових знаків.

1. «Козацькому роду нема переводу!» — співають в народі давно.

3. «Ти до землі всім серцем прихились», — мені шепоче рідна Україна

«Зробить таку міну, пильно так стежить за кожним словом, ти їй про досягнення сучасної науки, вона очей з тебе не зводить і у відповідь ласкаво так: «Давай підемо в кіно, ми страх давно нікуди з тобою не ходили» - під гучний сміх продовжив Сергій.

 

2.2 Коментоване письмо (диктант)

Завдання. Запишіть, розставляючи потрібні розділові знаки при  прямій  мові.

1. “У вбогого трохи є, в жебрака нічого. Понад міру в богача, а досить – ні в кого” – зазначав Іван Величковський.

2. Олесь Гончар  обстоював позицію:  “Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе”.

3. «Життя в неволі нічого не варте, - відказав Максим, - краще смерть!» (І.Франко).

4. “Ми мусимо навчитися чути себе українцями, – закликав Іван Франко і продовжував: -  не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів”.

5. «Роби добро, - казала мати, - і чисту совість не віддай за шмати!» (Д.Павличко).

6. Я подумав тоді: «Тіні  коротшають так само непомітно, як і людське життя» (Г. Тютюнник).

7. «Ніщо так не красить людину, як натхнення», - подумала Ярослава (О. Гончар).

8. «Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино! - промовив він  раптом якимсь дивним голосом ні  до кого. - Все! Навіть серця» (О. Гончар).

 

2.3 Творче конструювання

(1 студент складає схему біля дошки, 1 студент коментує написання у зошиті, схеми записують на дошці)
1. Мати каже, що найбільше див у світі робиться на світанні. (М. Стельмах).

2. І сонечко тихенько запитало, чи тепло у душі моїй сьогодні. (О. Омельченко). 3. Колись люди говорили, що наша земля наповнена молоком і медом. (І.Захарченко).

4. Із гордістю сина кажу я про те, що мати мені Україна. (М. Луків).

♦ Які слова вам довелося пропустити?

Правильні відповіді (орієнтовно)

1. Мати каже: «Найбільше див у світі робиться на світанні».

2. «Тепло у душі твоїй сьогодні?» -  сонечко тихенько запитало.

 3. «Наша земля наповнена молоком і медом», - колись люди говорили.

 4. Із гордістю сина автор говорить: «Мати мені Україна».

 

ЗАРЯДКА ДЛЯ ОЧЕЙ (СЛАЙД)

 

2.4 Творче моделювання ( слайд)
Завдання.  За поданими схемами та ілюстраціями складіть і запишіть речення.

(студенти складають речення, озвучують їх і кращі речення записують)

2.5 Редагування

Завдання 2. Перевірте правильність розстановки розділових знаків у реченнях. Виправте де треба.

1. «Будьте люде!», - це постійний заклик і пересторога Шевченка (Є. Маланюк). 2. «Та мені зав'язали руки люди». «Хай страждає,- кажуть,- треба так» (І. Драч). 3. «А слова плоть ясна і нетлінна, – Проблискує, - Народе встань!» (Д. Павличко). 4. «Мамко», - гукаю сміючись,-  «та ви ж в мене ще зовсім молоденькі» (Ю. Збанацький). 5. Люди, що створили цю живу красу, мабуть, у душі поети, - подумав я, оглядаючи все навколо (І. Цюпа). 6. «Ти ба: - дивується Данило, високо зводячи брови: - Сиплються як горох». 7. «Коли б треба було окреслити творчість Лесі Українки одним словом,- писав Максим Рильський, - то найвідповідніше слово було б — боротьба» (Л. Міщенко). 8. «Воскреснемо, бо світить нам у віки пророцтво Тараса. Не вмирає душа наша,  не вмирає воля» (Я.Гоян).

Правильні відповіді

1. «Будьте люде!» - це постійний заклик і пересторога Шевченка (Є. Маланюк). 2. «Та мені зав'язали руки люди. Хай страждає,- кажуть,- треба так» (І. Драч). 3. «А слова плоть ясна і нетлінна. – Проблискує: - Народе встань!» (Д. Павличко). 4. «Мамко, - гукаю сміючись,-  та ви ж в мене ще зовсім молоденькі». (Ю. Збанацький). 5. «Люди, що створили цю живу красу, мабуть, у душі поети», - подумав я, оглядаючи все навколо (І. Цюпа). 6. «Ти ба, - дивується Данило, високо зводячи брови.  - Сиплються як горох». 7. «Коли б треба було окреслити творчість Лесі Українки одним словом,- писав Максим Рильський, - то найвідповідніше слово було б — боротьба» (Л. Міщенко). 8. «Воскреснемо, бо світить нам у віки пророцтво Тараса. Не вмирає душа наша,  не вмирає воля» (Я. Гоян).

 

2.6 Лінгвістичне змагання (робота в парах)

Завдання. Попрацюйте в парах. Поставте розділові знаки, складіть схему речення, запишіть.

 Кожному  студенту видається аркуш, на якому треба поставити розділові знаки в реченнях, скласти схему, вийти і записати схему на дошці. Перевірка проводиться за допомогою МКК.( слайди)

1. Чого зажурився мій любий козак питає дівчина вродлива (Леся Українка). 2.Ти не турбуйся говорю я мамі. Моя ти рідна, в мене добре все (Р. Гамзатов). 3. Але що се? тихо й смутно забринів старечий голос Ти прийшла, кохана доню? Сядь, спочинь, моя дитино... 4. Не кидайсь хлібом, він святий! в суворості ласкавій, бувало, каже дід старий малечі кучерявій. 5. То, мабуть, Рудик не витримав подумав Тихович коли б ще лиха собі не напитав, бо на кордоні не вільно стріляти (М. Коцюбинський).

Правильні відповіді (демонструються на слайдах)

2.7 Дослідження-відновлення з елементами реконструювання

(робота в парах)

Завдання 3. Прочитати мовчки текст. Визначити межі речень. Складіть і запишіть речення з прямою мовою в усіх можливих варіантах.

 Наша мова — це  найважливіша  частина нашої спільної поведінки  в  житті,  і  по тому,  як  людина  говорить,  ми  відразу  й  легко  можемо  судити  про те, з  ким  маємо  справу:  ми  можемо  визначити  ступінь  інтелігентності людини, ступінь її психологічної урівноваженості, ступінь її можливої закомплексованості  учитися  гарної,  спокійної,  інтелігентної мови треба довго й уважно — прислухаючись, запам’ятовуючи, помічаючи, читаючи  й  вивчаючи  наша мова —  найважливіша  частина  не  лише нашої  поведінки,  а  й нашої  особистості,  нашої  душі,  розуму,  нашої здатності  не  піддаватися  впливам  середовища,  якщо  воно  затягує (За Д. Лихачовим).

Орієнтовні відповіді

1. «Наша мова — це найважливіша частина нашої спільної поведінки в житті», - стверджував Д.Лихачов.
2. «І по тому, як людина говорить, ми відразу й легко можемо судити про те, з  ким маємо справу, говорив Д.Лихачов і продовжував: ми можемо визначити ступінь інтелігентності людини, ступінь її психологічної урівноваженості, ступінь її можливої закомплексованості».
3. Д.Лихачов переконував: «Учитися  гарної,  спокійної,  інтелігентної мови треба довго й уважно — прислухаючись, запам’ятовуючи, помічаючи, читаючи  й  вивчаючи».
4. «Наша мова — найважливіша частина не лише нашої поведінки, а й нашої особистості, нашої душі, розуму, нашої здатності не піддаватися впливам середовища, якщо воно затягує» (За Д. Лихачовим).

 

Поясніть лексичне значення слова етикет.

(слайд)

Завдання 4. Речення з прямою мовою запишіть у вигляді діалогів.

1. «Чим ви, хлопці, вдома втираєтесь?» — «Батько — рукавом, мати — подолом, а я на печі так сохну!» 2. «Хто винен?» — «Невістка». — «Так її вдома нема!» — «Та он її плахта висить!» (Народна творчість). 3. «Де голки твої розкішні?» — запитали їжака. Каже той: «Служу у Вовка на посаді колобка» (За Г.Єлишевичем).

Правильна відповідь

1. - Чим ви, хлопці, вдома втираєтесь?

 — Батько — рукавом, мати — подолом, а я на печі так сохну!

2. - Хто винен?»

— Невістка.

— Так її вдома нема!

— Та он її плахта висить!

3. - Де голки твої розкішні?  — запитали їжака.

Каже той:

-       Служу у Вовка на посаді колобка.

 

2.10 Творча робота

(озвучення малюнка; робота  в  парах чи трійках на вибір студентів)

Завдання 5. Озвучте малюнок. Запишіть діалог чи полілог з 6 реплік, дотримуючись правил розстановки розділових знаків.

 

VІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

Виконання тестових завдань

Завдання 6. Дайте відповіді на запитання тестів. Завдання 1–11 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Як  об’єднуються частини в реченні з прямою мовою?

А  за  змістом та  інтонаційно;

Б   за  допомогою сполучників;

В  за  змістом;

Г   за  допомогою розділових  знаків.

2. Які  розділові знаки вживаються при  прямій мові?

А  кома;

Б   лапки, тире, двокрапка;

В  тире;

Г   крапка з комою.

3. Слова автора — це:

А  речення, що  вказує, кому  належить пряма мова;

Б   речення, що  вказує на  манеру вести  розмову;

В речення, що вказує, кому належить пряма мова, за яких обставин висловлена, яка манера вести розмову в людини та інше;

Г   речення, що  вказує на  опис  ситуацій мовлення.

4. У реченні Чого зажурився, мій любий козаче?» — питає дівчина вродлива слова автора стоять:

А  перед  прямою мовою;

Б   після прямої мови;

В  усередині прямої мови;

Г   немає слів  автора.

5. У реченні Промовила конвалія: «Прощай, гаю  милий» слова автора стоять:

А  немає слів  автора;

Б   після прямої мови;

В  усередині прямої мови;

Г   перед  прямою мовою.

6. У реченні Прощай, Самсоне! —  крикнула зрадлива. —  Ти  ду- мав,  що для  тебе  я забуду родину? слова  автора стоять:

А  перед  прямою мовою;

Б   після прямої мови;

В  усередині прямої мови;

Г   немає слів  автора.

7. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при  прямій мові, усередині якої слова  автора?

А  «Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним  словом».

Б   «Ото  воно  там  якраз і було,—  сказав мій  візник, — отам, де стовп».

В  «Яка ти розкішна, земле, думала Маланка. Весело  засівати тебе  хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами».

8. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при  прямій мові, після якої стоять слова  автора?

А  «Васильку, а йди  сюди»  — гукнув з подвір’я батько.

Б   «Голубчику, рятуй!» — тут  простогнала Щука.

В  «Чого ти  журишся?» — вона  спитала тихо.

Г   «Ніщо так не красить людину, як натхнення», — подумала

Ярославна.

9. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при  прямій мові, перед  якою стоять слова  автора?

А  Ярославна подумала:  «Ніщо так   не  красить людину, як натхнення».

Б   Мудрець наполягав: «Краще слухати, ніж говорити».

В  І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон  літньої ночі, мені тебе  жаль…»

Г   Струна бринить лагідною луною  «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

10. Речення Олесь  Гончар казав, що мова живе завжди поряд  з піснею, сестрою її рідною — це:

А  пряма мова;

Б   репліка діалогу;

В  цитата;

Г   непряма мова.

11. Яка схема відповідає реченню? «Ой  роде  наш красний, роде наш прекрасний, не цураймося, признаваймося, — не багацько нас  є»,—  говориться в народній пісні.

А  А: «П  (?!)».

Б   «П»,— а.

В  «П  (?!)» — а.

Г   «П»,— а,—  «П».

Оцінювання тесту

Номер  завдання	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Відповідь	Г	Б	В	Б	А	В	В	А	Г	Г	Б

VIІ. Підсумок заняття

Викладач:

То ж над якою темою ми працювали?

Чи досягли мети?

Що ви зрозуміли сьогодні для себе?

Відкриттям для мене було…

Це заняття стало для мене …

Завдання. Підведіть підсумки роботи, продовживши запропоновані речення

    (студенти):

На цьому занятті я для себе навчився… (зрозумів, не зрозумів, відкрив…)

Це заняття стало для мене…

Головний мій успіх на цьому занятті…

Успіх мого одногрупника …

Мої очікування на початку заняття…

Свою роботу оцінюю …

 

VIIІ. Домашнє завдання

Завдання1. Складіть Пам’ятку «Шість  правил до  теми»

Завдання 2. Запишіть підслухану розмову між матір’ю та її дитиною, використовуючи речення з прямою мовою. Скористайтеся поданими схемами (слайд з презентації).

1. «П», —а.   2. А: «П!»   3. «П?» — а.  

4. «П, — а, — п». 5. «П? — а: — П».  6. «П! — а. — П».

7. А: «П?»

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Загнiтко А.П. Теоретична граматика сучасноï украïнськоï мови. Морфологiя. Синтаксис. Донецьк: ТОВ ВКФ БАО, 2011. – 992 с.
2. Украïнський правопис / Iн-т мовознавства iм. О.О. Потебнi НАН Украïни, Iн-т укр. мови НАН Украïни. К.: Наук. думка, 2008. - 288 с.
3. Копитiна I.В. Украïнська мова у визначеннях, таблицях i схемах. Харкiв: Веста: Видавництво Ранок, 2004. - 112 с.