Розробка уроку позакласного читання з творчими завданнями для 2 класу.

Про матеріал

Розробка уроку позакласного читання з творчими завданнями для 2 класу. У цьому матеріалі є відео ,та текст для читання, фізкультхвилинка.

Перегляд файлу

Гра «Скоро скоромовимо»

(Читання в рзному темп )

Б жить стежина пом ж ожини

І вже у Жен ожини жменя.

Гра «Шифрувальник»

(Розшифрувати прочитати прислв’я. Пояснити його змст)

птПзмОкС кПумсІ дШщАасВ бдДаО ок оЛтІбаСжеУдь Л кИтСдм лкТобАз мЗ дАвЛжІуЗчх Уаус яюВщхЕкомРзоБ дОибЛмІакЗолд

ПОСПІШАВ ДО ЛІСУ ЛИС ТА ЗАЛІЗ У ВЕРБОЛІЗ.

Гра «Швидкочитанка»

(Прочитати другу частину скоромовки з екрана)

Поки лз у верболз,

Запзнивсь до лсу лис.

Посп шав до л су лис Та зал з у вербол з.

Поки л з у вербол з,

Зап знивсь до л су лис.

Слухання твору «Каша»

Аналз твору

^▪Який змй за характером?

^▪Чому вн бльше не прилетв?

^▪Який висновок зробили дти?

^▪Чи можемо назвати цю розповдь фантастичною?

^▪В чому полягає фантазя твору?

Словникова робота

Гра «Бджлка»

(Читання слв з екрану напвголосно, кожен у своєму темп )

Най-кра-щий

Тро-ян-до-ви-ми

Роз-б г-ли-ся

Про-ле-пе-тав

Пшо-ня-ної

При-див-ля-єть-ся

При-ше-ле-пу-ва-тий

ГРА «РОЗУМІЙКО»(ПОЯСНИТИ ВИСЛОВИ)

«Всипати березової каш »

Ще за давн х час в д тей навчав грамот дяк.

Зак нчення визначеного пер оду навчання зазвичай урочисто святкували:варили великий горщик смачної

каш . Однак не вс д ти навчалися усп шно. Щотижня у

визначений день дяк бив березовими р зками ледар в, бешкетник в неслухняних – всипав їм «березової каш ».

Нин жарт вливий висл в «березова каша » означає покарання за провину

«Пекти рак в» червонти

«Ноги на плеч »

швидко рухатися, бгти.

Слухання казки

Читання казки «Каша»

Пройшов дощ, п сок вологий, то д вчатка пекли торти: один з ромашками, другий з наг дка́ми, трет й найкращий, з трояндовими пелюстками. Івась

допомагав, кв точки збирав. Коли раптом, мов шурябуря, не знати зв дки з'явився зм й. Був в н трошки дурний, але ж зовн того не видно.

— Ану, хто буде з мною битися? — зарев в в н.

Д ти розб глися, як миш . Т льки Івась лишився, бо дуже злякався. Так злякався, що його н жки мов приросли до земл .

— Хто ти такий? Як тебе звуть? — ревнув до нього зм й. — І... Івась... — ледве пролепетав хлопчик.

— Іван? Та ще, може, й Побиван? — зрад в зм й. — Тебе мен й треба. Гайда битися!

Івась з переляку т льки очками кл пав. Тод Олеся, побачивши його скруту, вискочила з-за куща, за яким

сховалася в д зм я, заступила Івася. "Чи цей зм й, бува, не дурний, що хоче битися з меншим за себе?" — подумала вона. А вголос сказала:

— Не бийся з ним, зм ю, бо в н ще мало каш з'їв!

— Га? Мало з'їв? — гарикнув зм й. — То принеси йому ще. Хай в н з'їсть, а я почекаю.

А сам м ркує: "Подумаєш, якась там каша! Я жар, вогонь їм, я все одно дужчий!"

Олеся винесла з хати миску пшоняної каш подала Івасев . Хлопчик їсть, а зм й сидить та до каш придивляється.

— Що ти їси, таке гарне та жовте? Часом не золото? — запитався в н.

— А золото, золото! — в дпов ла Олеся, бо зрозум ла, що зм й пришелепуватий. — Наша

каша золота! На вогн варилася, на жару

вмл вала, ще й масла в н й ц ла грудка, бо маслом каш не з псуєш!

Тут уже змй серйозно задумався. Золото, знав вн, дороге! Навть за жар дорожче. Мабуть, вд нього прибува бльше сили! "Пожую-но я

золотця", — виршив змй. Полетв до себе в

печеру, де в черепочку, у темному куточку

тримав захований скарб. Вийняв золотий дукат, гризнув його та й зуба зламав. "Ти диви, яке

тверде, — здивувався вн. — Треба його цлим ковтнути". Ковтнув, та й мало що не вдавився!

— От б да! Не можу я золото їсти! — вражено похитав головою зм й. — Не буду з тим хлопцем битися. Хоч в н малий, але краще не треба. Не полечу в його село.

З досади вл гся в печер захроп в, аж ст ни задрижали.

Д ти здивувалися, а ще б льше зрад ли, що зм й не вернувся.

— Хай не прил тає! — сказала Олеся. — Івась тим часом виросте. А вир сши, всипле зм єв березової каш !

Отод в н знатиме, як б йки зат вати!