Пунктуаційна норма в українській мові. Тест

Тема: Контрольна робота. Пунктуаційна норма.

Тестові завдання

1.НЕ ТРЕБА ставити тире між підметом і присудком у реченні (розділові знаки пропущено)

 

А  Найкращий шлях передбачити майбутнє це створити його.

 

Б Нав’язування іншим своїх принципів безпринципне міщанство.

 

В Невже життя насправді прекрасне якщо перестаєш боятися його?

 

Г Гордість велика рушійна сила рідна сестра високого почуття відповідальності.

•  

2.Тире між підметом і присудком треба поставити в реченні (розділові знаки пропущено)

 

А  Пісня і праця великі дві сили.

 

Б  Деревина міцна на своєму ґрунті.

 

В  Наш народ безсмертний наш народ великий.

 

Г А навкруги­ вся ніч переповнена розміреним шумом хлібів.

 

3.  Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)

 

А Ти знаєш що ти людина?

 

Б Ти зважай на поклик серця ніжний друже!

 

В Ти не знаєш чому так зробилося гарно відразу?

 

Г Ти граєш і не музику а ніч обвітрену століттями розлуки.

 

4.Непоширеним звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)

 

А  Де зараз ви кати мого народу?

 

Б  Дорогий діду а які у сонця ключі?

 

В  Життя життя Ти скрізь благословенне.

 

Г До тебе люба річенько ще вернеться весна.

 

5. НЕМАЄ вставної конструкції в реченні (розділові знаки пропущено)

 

А Він уночі потривожив механіка і виявляється зовсім даремно.

 

Б  Я не зважив на годинник і виявляється потрапив на кінцевий етап цієї події.

 

В  Сумління людське виявляється подібне до вулика його теж можна розтривожити.

 

Г Любов до книжки виявляється й у тому що з шостого класу Франко збирав свою бібліотеку.

 

6.  Правильно розставлено розділові знаки в реченні

 

А Стоять верби опушені зелененьким листям, і, здається, чують сплески журавлиних сурем у піднебессі.

 

Б Стоять верби, опушені зелененьким листям, і здається, чують сплески журавлиних сурем у піднебессі.

 

В Стоять верби, опушені зелененьким листям, і, здається, чують сплески журавли-них сурем у піднебессі.

 

Г Стоять верби опушені зелененьким листям і, здається, чують сплески журавлиних сурем у піднебессі.

 

7. Непоширені означення обов’язково треба відокремити комами в реченні (розділові знаки пропущено)

 

А Спить місто суворе й мовчазне.

Б  Музика ніжна весняна душу мою зігріва.

 

В Світ рожевий і зелений від сну бутонами воскрес.

 

Г Досвітні огні переможні урочі прорізали темряву ночі.

 

8. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки про-пущено)

 

А Ноша зручно взята половина ноші.

 

Б Шумлять сади налиті білим цвітом.

В Легенда це плітка перевірена часом.

Г  Раз добром нагріте серце вік не прохолоне!

•     

9.Дієприслівниковий зворот НЕ ТРЕБА відокремлювати в реченні (розділові знаки пропу-щено)

 

А Не уникнете відповідальності завтра ухиляючись від неї сьогодні.

Б Ваш час обмежений не витрачайте його живучи чужим життям.

В Роса починає спадати лише відчувши дотик сонячного проміння.

 

Г Беручи від природи все чи можна чекати милості від неї?

 

10. Уточнювальною обставиною НЕ УСКЛАДНЕНО речення (розділові знаки пропущено)

 

А Там далеко десь поза снігами нова весна з квітучими лугами.

Б Назустріч підтюпцем бігла бабуся в спортивному костюмі.

В Тут на березі на землі капітан пригощає друзів.

 

Г Мирські турботи й суєта десь там у лоні міста.

 

11. Двокрапку треба поставити між частинами безсполучникового складного речення (розді-лові знаки пропущено)

 

А Місяць на небі зіроньки сяють тихо по морю човен пливе.

 

Б Засип правду хоч золотом вона все одно випливе доверху.                                                                                              В Афоризм має перевагу над романом його завжди дочитують.

Г  Навкруги тиша скрізь ясно з поля вітерець віє з гаїв холодом дише.

•  

12. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

 

А Бджола каже: «Годуй мене до Купала Йвана, то зроблю з тебе пана».

 

Б Блюзнірська мисль запала мені в душу: «Чому на них молитися я мушу?»

В «Шануй старість,» — ці слова завжди звучали в нашій родині як повчання.

Г «Я ніколи, — твердо зауважив радник, — і ні під кого не підлаштовуюся».