РАДІЄМО НИНІ З ЧУДЕС,- ЯВИВСЯ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ ІЗ ЧУДЕС…

ТЕМА: РАДІЄМО НИНІ З ЧУДЕС,- ЯВИВСЯ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ ІЗ ЧУДЕС…

МЕТА: Ознайомити  учнів  з  культурною  спадщиною  рідного  краю:традиціями,

              звичаями,  обрядами. Формувати  пізнавальний  інтерес  школярів.        

             Сприяти  розвиткові  творчих  здібностей  дітей, бажанню  примножувати  

             родинні  традиції.  Виховувати  любов  до  народної  творчості,  прагнення         

             вивчати  й  зберігати  народні  скарби.

 

ОБЛАДНАННЯ: Святково  прибраний  зал,  посередині  образ  Святого Миколая  Чудотворця.

 

Проведено в приміщенні школи.

 

Бойові дії: Молитва хлопчика і дівчинки, розмова мами з дітками, діалог Миколая з ангелами.

Присутні: Дерекція школи, вчителі, учні, батьки, всі бажаючі.

 

Дівчинка  і  хлопчик  клякають  перед  образом  і  по  черзі  говорять  молитву:

                        Святий  Отче  Миколаю 

                        Прошу  Тебе  і  благаю

                        Ми  маленькі  діти  Твої

                        Дай  нам  миру  і  любові.

                                            Святий  Отче  Миколаю

                                            Прошу  Тебе  і  благаю

                                            Просим  Тебе  у покорі

                                            Щоб  були  усі  здорові

                                            Тато,  мама,  вся  родина

                                            І  вся  наша  Україна.

                        У покорі  духа  в  серці  і  обнові

                        Охороняй  нас  із  ласки  своєї

                        Будь  покровителем  над  усіма  нами

                        І  обдаруй  нас  ласкавими  дарами

                                            Дай  нам  достатку,  сили  і  віри

                                            Ми  Твої  діти,  діти  України

                                            Ми  будемо  тебе  вихваляти

                                            Ім’я  твоє  прославляти

                                            Во  віки  віків.

 

                                  Заходить  мати  і  розмовляє  з  діточками.

Мати:

         Ось  і  закінчився  день.  На  славу  ми  попрацювали,  ви  мені  дуже  гарно

         допомагали.  Були  добрими  і  послушними,  то  обов’язково  прийде  до 

         нас  Святий  Миколай.

Хлопчик:

         Мамо,  розкажіть  нам  про  нього.

Мама:

         Колись  давно-давно,  більше  тисячі  років  тому,  ріс  в  одній  родині 

         хлопчик,  добрий-предобрий,  слухняний-преслухняний,  як  ангелочок.

         А  виріс  -  став  священником.  Всіх  любив,  бідним  і  немічним допомагав.

         Старався  це  зробити  так,  щоб  ніхто  не  догадувався,  що  це  він  робить.

 

                                                                           

Дівчинка:

         І  це  йому  вдалося ?

Мати:

         Так. У  тому  селі  жила  дуже  бідна  сім’я. Діти  росли  сиротами  бо  тяжка   

         хвороба  забрала  в  них  маму.  Батько  зажурився,  але  молився  Богу  і

         і діточок  того  навчав.  Миколай  бачив  ту  біду  і однієї  темної-претемної

         ночі,  коли  всі  навколо  спали,  тихенько  підкрався  до  тієї  хати,  відкрив 

         вікно  і  поклав  мішечок  із  золотими  монетами.  Тішилися  діти,  зрадів 

         батько.  Розумний  він  був,  не  розтратив  цього  золота,  а  віддав  їх  у

         придане  найстаршій  дочці.  Минув  рік,  а  може  й  більше,  і  знову 

         Миколай  приніс  в  ту  хату  золото.  Батько  віддав  заміж  другу  дочку  і 

         те  золото  дав  їй  у  придане.

Хлопчик:

         І  знову  ніхто  не  бачив?

Мати:

         Ніхто,  але з тих  пір  чоловік  не  спав,  а  сидів  біля  вікна,  щоб  побачити

         свого  рятівника.  І  побачив,  коли  Миколай  приніс  іще  раз  мішечок  з

         грішми.  Вибіг  батько,  вклякнув  перед  Миколаєм,  облився  сльозами  і 

         дякував  йому  щиро  за  поміч.  Засмутився  Миколай,  що  його  побачили

         і  впізнали,  і  просив  чоловіка,  щоб  нікому  не  розповідав  про  нього, бо

         він  не  хоче  слави, а  лише  прагне  допомогти  бідним,  а  особливо  тим, 

         що  соромилися  просити,  встидалися  своєї  бідності.  Хоч  жив  Миколай

         в  далекій  Малій  Азії,  у  місті  Мари,  та  слава  про  нього  розійшлася

         по  всьому  світу.

Дівчинка:

         А  ще  що  робить  Святий  Миколай?

Мати:

         Миколай  ще  боронить  людей  від  стихійного  лиха:  найбільше  він 

         опікується  тими,  хто  перебуває  у  плаванні.  Чорноморські  рибалки,  коли 

         йшли  у  плавання.  Брали  з  собою  образ   Святого  Миколая.

Хлопчик:

         Мамо.а  ще  від  чого  береже   Святий   Миколай?

Мати:

         Він  береже  від  небезпеки  із  степів—від  суховіїв,  від  лихого  звіра,  від 

         лютих  напасників.

Дівчинка:

         Він  дуже  любить  людей! Так, мамо?

Мати:

         Так,  доню.  Любить  людей  і  шанує  заповіді  Господні:  люби  ближнього. 

         як  себе  самого,будь  милосердним  і  співчутливим.  А  тепер  ходімо 

         спати, бо  вже  пізня  пора.

 

 

 

                                                                         

1-й ангел:

              Вітайте, любі  діти!

              Ми  звідти,  де  зоряна  дорога,

              Де  ангеляток  безліч,

              Де  всюди  царство  Бога.

2-й ангел:

              Несем  вам  вісточку  веселу,

              Що  у  міста,  містечка  й  села

              Йде  гість  з  небесної  палати,

              Йде  Миколай  у  ваші  хати!

1-й ангел:

              Святий  Отче  Миколаю

              Ми  сповнимо  волю  твою

              А чи  діти  того  заслужили,

              Чи  добро  усі  чинили,

              Чи  слухали  мами  й  тата,

              Аж  тоді  буде  заплата.

2-й ангел:

              А  чи  старших  поважали,

              Добрим  словом  їх  витали?

              Бо  молитву  треба  знати

              Бога  в  серці  треба  мати.

Антипко:

              Вибачте,  що вас  тривожу,

              Ангелята  з  неба,

              Та  скажіть,  чи  різок  вам

              На  дітей  не  треба?

1-й ангел:

              А чого  ти  тут  приходиш,

              Та  чому  з явився  тут  ти ?

              В  радощі,  в  таку  хвилину

              Тут  тобі  не  треба  бути!

Антипко:

              Чи  думаєте,  що  добрі

              На  землі  всі  діти?

              Що  для  мами  і  для  тата

              Аж  із  ранку  до  вечора

              Через  них  пригод  багато.

              Сльози  ллє  нещасна  ненька,

              В  горю  батько  нещасливий:

              Діти  їх  до  збитків  скорі,

              До  науки-  то  ліниві,

              Все  сваряться  із  ріднею,

              В  бійці  часто  я  їх  бачу

                                                                         

              Неслухняні  та  нечемні,

              А  скарати-  то  ще  плачуть,

              Їх  книжки  і  зошити  нечисті

              І  самі  вони  не  вмиті.

              Я  на  них  тут  різки  маю,

              Їх,  звичайно,  треба  бити.

2-й ангел:

              Як  так  кажеш,  то  лиши

              Кілька  різок, Антипку,

              Може  й  справді  треба  буде,

              Та  тікай  із  свята  швидко!

Антипко:

              Ой  тікаю,  вже,  тікаю

              Бо  для  мене  тут  заясно.

              Я  темряву  тільки  люблю,

              Люблю  лиш,  як  світло  згасне,

              Йду  дітей  лихих  шукати-

              Чи  знайду  їх  ще  на  світі

              І  потішу  пекло  наше,

              Що  ще  є  нечемні  діти.

1-й ангел:

              Слава  Богу,  що  забрався

              Вже  Антипко  той  безпятий,

              Боже-Отче,не  дай  злому

              Діточок  у  сіті  взяти.

2-й ангел:

              Та  гаразд  вже,  вже  все  готове,

              Можна  дари  роздавати-

              Врадує  дітей  Спаситель-

              І  убогих,  і  багатих.

              Бо  для  нього  всі  однакі,

              Щоб  лиш  добрі  були  діти

              І  невинні,  як  ті квіти.                        (Чути  дзвіночки.)

1-й ангел:

              Яка  втіха, який  рай-

              Іде  святий  Миколай

              І  несе  він  даруночки

              Звеселяти  діточки.

2-й ангел:

              Йде  Святий  вже  Миколай,

              Співом  його  привітаєм,

              Ну  ж   гарненько  всі ставаймо

              Разом  пісню  заспіваймо.

 

                                                                         

Пісня: “Ішов  Миколай.”

 

Миколай:

              О,  вітайте,  любі  діти.

              І  це  моє  свято.

              Із  небесних  йду  просторів,

              Де  ангелів  хори

              Славлять  Бога  безнастанно

              В  трійці  Все святого.

              Хто  побожний,  хто  слухняний,

              Пильний,  чесний –той  дістане

              Від  мене  гостинця.

1-й ангел:

              Владико,Отче,  лиш  у  тебе

              Всім  дітям  поміч  і  підмога,

              А  в  кожній  справі  і  потребі

              Їм  ласку  випросиш  у  Бога.

2-й ангел:

              Владико,  Отче,  край  їх  рідний

              Тебе  віками  любить,  славить,

              В  честь  твою  й  славу  народ  гідний

              Престоли,  храми  гарні  ставить.

Миколай:

              Тіштеся,  радійте  діти,

              Та  горніться  до  освіти,

              Хай  пожиток  із  вас  люди.

              Пильно  вчіться  і  моліться.

              Не  лінуйтеся,  трудіться,

              А від  злого  бережіться.

              Дуже  прошу,  обминайте

              Навіть  щонайменший  гріх.

              Батька  й  неньку  поважайте

              І  учителів  своїх.

              І  любіться,  не  сваріться,

              Всі  ви  сестри  і  брати

              Тільки  в  злагоді  з  народом

              Ви  дійдете  до  мети.

1-й ангел:

              Діти  довго  чекали  твого  приходу,

              Їхні  помисли  чисті  як  прозорі  води,

              Вчинки  добрі  й  хороші  привели  їх  сюди,

              Залишають  лиш  радість  дитячі  сліди...

 

 

                                                                         

Миколай:

              Знаю,  знаю  малята, все  відомо  мені

              Я  не  раз  посилав  вам  приємнії  сни,

              Часто-густо  нашіптував  казку  про  диво,

              Щоб  жили  ви  у  щасті,  щоб  жили  справедливо.

2-й ангел:

              Чудотворче  ясний  ти  повідай  усім

              Про  дарунки,  які  ти  приніс  у  цей  дім.

Миколай:

              Я  дарунки  оті  просто  так  не  даю,

              За  хороші  справи  я  торбину  свою

              Розв’яжу  для  дітей,  що  достойні  наград,

              Котрі  мають  повагу  до  буднів  і  свят.

              Котрі  Бога  шанують  в  юнім  серці  завжди

              Він  спасе  від  невдач,  відверне  від  біди,

              Хай  розкажуть  про  справи,  що  творили  за  рік

              За  добро  не  за  зло  я  вручу  медовик.

                  

             

              Хто  із  вас  молитву  знає?

              Хто  вірш  розкаже,  прочитає?

Дівчинка:

              Я  розкажу,  бо  я  знаю

              Святий  Отче, Миколаю.

             

              Мамі  я  допомагала-

              Одягалася,  взувалась

              І  у  школу  поспішала 

              А  із  школи  як  вернуся

              Знову  допомагать  беруся

              Мамі  пісню  заспіваю

              Заспокою,  погуляю,

              Ох!  Важка  в  мами  робота,

              Вихідний  лиш  у  суботу.

Миколай:

              Молодець!  Треба  маму  берегти

              Завжди  на  поміч  їй  іти.

1-й хлопчик:

              А я із  татом  на  рибалку

              Ходив  не  раз,  бувало,  зранку

              Сиділи  гарно  так  обоє

              Ми  у  травичці  над  водою

              А  я  для  більшого  улову

              Для  тата  на  усе  готовий-

                                                                     

              З  відра, що тато  наловив

              Я  рибу  всю  у  став  пустив…

              І  рибі  добре бо  на  волі,

              І  тату, бо  клює  доволі.

2-й хлопчик:

              А я  старцям,  що  біля  церкви

              Сидять  допоки  аж  не  смеркне,

              Знай  кожен  раз,  як  там  буваю,

              У  шапку  гроші  їм  кидаю.

Миколай:

              А  де ж  береш їх для старців?

2-й хлопчик:

              А дома,  в тата, в  гаманці…

Миколай:

              Добро присутнє  і  в  цім  ділі-

              Хоч  дії  ці  не  дуже  милі.

              Проте  даю щого рука

              Достойна  теж  медовика..

1-й ангел:

              Всі  ви  гідні  теплих  слів

              Ви  не   даремно  кожен  жив,

              Творив  добро-  а  це  важливо

              Що  животворне  щире  диво.

 

Пісня: “Ой  хто,  хто  Миколая  любить.”

                                                                       

Українець:

              О,Чудотворцю,  славний  Миколаю

              Ти  крізь  життя  проніс  вчення  Христа,

              На вірний  шлях  заблудних  наставляв.

              І  всякий  люд  від  скверни  і від  зла

              Хрестом  і  Божим  словом  осіяв.

                 

               Минали  дні,  проходили  літа.

               А  ти  людей  любові  й  віри  вчив,

               Та  відвернулись  люди  від  Христа,

                І  їх  серця  нечистий  спокусив.

  

               Змінили  люди  цінне  на  пусте,

               Забули  люди  Божий  гнів  і  страх,

               І  осквернили  світле  і  святе,

               А  їх  життя  погрузло  у  гріхах.

 

 

                                                                        

Українець:

              О,  Чудотворцю,  славний  Миколаю,

              Нехай    Святяться  всі  твої  діла

              Ти  нам  свою  молитву  щиру  дай,

              Щоб  наша  доля-  воля  розцвіла

              Тобі  несемо  ми  свої  дари,

              І  на  поклін  до  тебе  йде  мій  край,

              Ти  тільки  добре  диво  сотвори

              Святий    наш  Отче,   Миколай.

1-ша  дитина:

              О,  Миколаю,  ми  діти  твої,

              Просим  тя  щиро  всі  враз

              Дай  нам  життя  благодатне

              І  помилуй  Отче  нас!

       

              Прости  нам  Отче  Милостивий

              За  наш  непослух  і  кожний  гріх

              Щоб  ми  були  усі  щасливі

              І  дай  нам  Боже  райських  втіх.

2-га дитина:

              Не  пам’ятай  нам  гріха  провини

              О,  Миколаю  просим  тя  всі

              За  те  ми  кожної  хвилини

              Будемо  вдячними тобі!

Миколай:

              Спасибі, діти

              За  ваші  труди,

              Бачу,  що  не  помилився, 

              Що  прийшов сюди.

              Добре  вчіться, слухайте

              І  маму,  і  тата.

              То  буде  вам  всі  від  Бога

              Щира +++++++++++я  заплата.

              Хай вас  Мати Пресвятая

              Завжди  хоронить,

              Ангел  вам  допомагає,

              Бог  благословить!

Ангел:

              Дитинонько  люба!

              До  тебе  сьогодні

              Прийде  Святий  Миколай!

              Тож  будь  ти  готова  вітати  святого,

              Й  про  речі  оці  пам’ятай:

 

              Шануй  тата й  маму,  люби їх  і  слухай,

              Як  слухав  Ісусик  малий.

 

              Учися  ти  пильно  і  духом  не  падай

              При  кожній  невдачі своїй.

             

              Затям:  лише  воля  і  праця  невтомна

              Тебе  до  звитяги  ведуть,

 

              Лиш  Віра,  Надія,  Любов  непоборна

              До  істини  вказують  путь.

 

              Люби  Україну!Люби  усім  серцем

              Прекрасний,  чудовий  свій  край!

 

              За  нього  --  Спасителя  --  Бога  моли,

              Як молить  Святий  Миколай.