Радикальний рух у Галичині. Утворення перших політичних партій.

У сер. 70-х рр. ХІХ ст. в національному русі Галичини студентами Львівського університету І.Франком, М.Павликом започатковано радикальну течію.

Радикали – прихильники рішучих методів у розв’язанні певних завдань, насамперед політичних.

Великий вплив на формування їхніх політичних поглядів справив Михайло Драгоманов – видатний український історик, літературознавець, фольклорист, економіст, філософ, член Київської громади.

Саме на теоретичних засадах соціалізму стояли галицькі радикали.

Соціалізм – вчення, в якому як ідеал висувається здійснення принципів соціальної справедливості, свободи і рівності; суспільний лад, що ці принципи втілює.

Молоді радикали:

*робили наголос насамперед на соціальних проблемах, не відкидаючи національні інтереси українців;

* намагалися надати рухові модерного європейського характеру;

* хотіли залучити до політичної діяльності народні маси.

Методами діяльності радикалів були:

· видавнича діяльність (часописи «Громадський друг», «Дзвін», «Молот», «Світ»);

· пропагандистська робота серед робітників та селян, наприклад, через перетворення багатьох читалень «Просвіт» на свої осередки.

У 1877-1878 рр. над українськими радикалами відбувся судовий процес. Франка та його товаришів із редакції журналу «Друг» заарештували за підозрою в організації таємного соціалістичного гуртка. Доказів не знайшли, тому Іван Франко відбув незначний термін ув’язнення (112 днів просидів він в казематі).

У 1890 р. завершується оформлення радикалів у політичну партію РУРП, яка стала першою українською політичною партією.

Політична партія – найбільш активна та організована частина тієї чи іншої соціальної групи населення, яка виражає та захищає її інтереси.

«Політичні партії Західної України кінця ХІХ ст.»

1.«Україна ірредента» Ю.Бачинського.

Бесіда за запитаннями.

Поміркуйте, чи всі представники галицького радикального руху однозначно сприйняли програмну мету РУРП? Якщо - ні, то які положення програми зазнали критики? («Молодші радикали» вважали автономію у складі перебудованої на федеративних засадах Австро-Угорщини лише першим етапом на шляху до кінцевої мети - самостійності.)

1895 р. РУРП зазначила, що самостійність – стратегічна мета партії. А Ю.Бачинський, один з молодих радикалів, опублікував брошуру «Україна ірредента» («Україна уярмлена»).

У чому, на вашу думку, полягало історичне значення брошури «Україна ірредента» Ю.Бачинського? (Вперше обгрунтована історична необхідність здобуття Україною повної політичної незалежності.)(Слайд 6)

Визначте, прихильником яких методів досягнення мети був Ю.Бачинський, зважаючи на те, що у назві брошури він натякав на національно-визвольний рух гарібальдійців, які у боротьбі за возз’єднання італійських земель називали себе ірредентистами? (Збройна боротьба.)

На вашу думку, що стало результатом розбіжностей серед діячів національного руху Галичини щодо бачення методів досягнення мети боротьби? (Розкол та створення нових партій.)

1. Утворення УСДП та УНДП.

У1899 р. частина радикально налаштованих членів РУРП вийшла з партії та створила окрему Українську соціал-демократичну партію. Того ж таки року було створено Українську національно-демократичну партію. Перша прагнула досягти соціалізму через реформи та легальні парламентські методи боротьби. Друга відмовилася від соціалістичної ідеології на користь національної ідеї.

3. Українське представництво в Галицькому сеймі та Віденському парламенті.

Відповідно до австро-угорської угоди (1867) до складу імперії Габсбургів входили дві незалежні одна від одної держави — Австрія та Угорщина, об'єднані особою монарха. Адміністративний і конституційний устрій цих держав суттєво відрізнявся. Кожна країна мала окремий парламент Австрія — у Відні, Угорщина — в Будапешті. Однак до складу Австрії входило 17 провінцій, які користувалися автономією у внутрішніх справах і мали власні законодавчі органи, а Угорщина, незважаючи на неоднорідність свого етнічного складу, управлялась як єдина централізована держава. Галичина і Буковина були провінціями Австрії, а Закарпатська Україна входила до складу Угорщини і була ізольована від інших українських земель. Галичина отримала автономію з власним сеймом у 1861 р, коли в Австрії було проголошено нову конституцію.

ВИСНОВОК

1. Радикальна течія в українському національно – визвольному русі сформувалася в 70-х роках ХІХ ст.

2. Радикали прагнули надати українському рухові політичного характеру.

3. У 1890 році радикали Галичини утворюють першу політичну партію – РУРП.

4. Ю.Бачинський у своїй брошурі «Поневолена Україна» обґрунтовує ідею здобуття Україною повної політичної незалежності.

5. У1899 р. частина радикально налаштованих членів РУРП вийшла з партії та створила окрему Українську соціал-демократичну партію. Того ж таки року було створено Українську національно-демократичну партію. 6. Самостійність України – стратегічна мета діяльності УНДП та УСДП. 7. Ідейним натхненником, культовою постаттю національного руху Галичини став Іван Франко, чия творчість просякнута мотивами боротьби за національне та соціальне визволення.